ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

Тема: Рішення екологічних задач

Мета: Закріпити знання з екології. Навчитися розв’язувати екологічні задачі.
Обладнання та матеріали: схеми, таблиці
Короткі теоретичні відомості
Біогеоценози − відкриті системи, які потребують постійного надходження
енергії зовні. Енергія необхідна всім організмам для росту, розмноження,
рухової активності та інших процесів. Основним джерелом енергії, яка
поступає в біогеоценоз є сонячне світло. Енергію сонячного світла вловлюють
фотосинтезуючі організми (автотрофи) і перетворюють її в енергію хімічних
зв’язків синтезованих ними органічних речовин.
Гетеротрофні організми одержують необхідну їм енергію в результаті
ферментативного розщеплення органічних сполук, які надходять із їжею. На
кожному етапі передачі енергії від одних організмів іншим більша її частина
розсіюється у вигляді тепла і тільки незначна частина (близько 10%)
запасається у вигляді потенціальної енергії хімічних зв’язків сполук,
синтезованих в ході пластичного обміну.
У біогеоценозах формуються ланцюги живлення, в яких можна
прослідкувати витрати початкової кількості енергії. Переплітаючись, ланцюги
живлення певного біогеоценозу формують його трофічну сітку.
Трофічна сітка наземного біогеоценозу
У основі ланцюгів живлення, як правило, знаходяться продуценти
(автотрофні організми). Трофічний рівень консументів (гетеротрофних
організмів) визначається кількістю ланок, через які вони одержують енергію від
продуцентів. Рослиноїдні тварини займають наступний після продуцентів
трофічний рівень (консументи 1-го порядку), далі іде рівень хижаків, що
поїдають рослиноїдні види (консументи 2-го порядку) і так далі. Редуценти
одержують необхідну їм енергію розкладаючи в декілька етапів органічні
речовини до неорганічних.
У наслідок неминучих втрат енергії кількість енергії значно зменшується
на кожній наступній ланці, тому харчові ланцюги мають завжди не більше 4-5
ланок, використовуючи тільки 10% енергії та біомаси попередньої ланки. Ця
закономірність відома як правило екологічної піраміди або правило десяти
відсотків.
Екологічна піраміда
Задача №1. В лісовому угрупованні мешкають: гусінь, синиці, сосни,
шуліки. Складіть ланцюг живлення і назвіть консумента другого порядку.
Відповідь: При складанні ланцюга живлення необхідно вірно розташувати
всі ланки та показати стрілками з якого рівня була отримана енергія.
сосна → гусінь → синиця → шуліка
Консумент другого порядку синиця.
 Задача №2. На основі правила екологічної піраміди визначте, скільки
потрібно планктону, щоб в морі виріс один дельфін масою 300 кг, якщо ланцюг
живлення має вид: планктон → нехижі риби → хижі риби → дельфін.
Розв’язання:
Екологічні піраміди, це один із способів зображення харчових ланцюгів.
Так як продуцентів завжди більше, перший рівень представляє собою широку
основу, на наступних рівнях буде знаходитись все менше і менше організмів і
тому зображення набуває виду піраміди. Знаючи це, можна легко розв’язати
задачу.
Дельфін, харчуючись хижими рибами, накопичив в своєму тілі тільки 10%
від загальної маси їжі. Знаючи, що він важить 300 кг, складемо пропорцію:
Ця вага складає тільки 10% від маси нехижих риб, якими вони живились.
Знову складемо пропорцію:
Щоб знайти скільки їм необхідно з’їсти планктону, для того щоб мати таку
вагу, знову складаємо пропорцію:
Відповідь: Для того щоб виріс дельфін масою 300 кг. необхідно 300000 кг
планктону.
Задача №3. Визначте площу (га) поля, що необхідна для прогодування
яструба масою 6 кг (суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2
становить 300 г.
Розв’язання:
1) Складаємо ланцюг живлення: рослини → гризуни → яструб.
2) Визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
3) Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом
екологічної піраміди:
4) Визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо
пропорцію):
x = 1
−

•240 /

м2 =
1

0,3 кг
300 г
м −

(0,3
кг)

0,08
240

800
2

га.
кг
x

Відповідь: Щоб прогодувати яструба вагою 6 кг, необхідно 0,08 га поля.

Хід роботи
1. Розв’язати задачі:
Задача №1. Побудуйте схему ланцюга живлення, включивши до неї
перераховані нижче організми: трава, заєць, грунтові гриби, ягідний чагарник,
вовк, жук гнойовик, рослиноїдна комаха, павук, горобець, яструб.
Задача №2. Які з перерахованих організмів екосистеми тайги відносять до
продуцентів, консументів 1 порядку, консументів 2 порядку, редуцентів:
бактерії гниття, лось, ялини, заєць, вовк, модрина, рись? Складіть ланцюг
живлення з 4 або 5 ланок.
Задача №3. На основі правила екологічної піраміди визначте, скільки
потрібно зерна, щоб в лісі виріс один пугач масою 3,5 кг, якщо ланцюг
живлення має вид:
зерно злаків → миша полівка → тхір → пугач
Задача №4. На основі правила екологічної піраміди визначте, скільки орлів
(маса одного птаха − 5 кг) може існувати при наявності 100 т злакових рослин,
якщо ланцюг живлення має вид:
злаки → коники → комахоїдні птахи → орел
Задача №5. Біомаса сухого сіна з 1 м 2 луки становить 200 г.
Використовуючи ланцюг живлення: рослини − корова − людина, розрахуйте
скільки гектарів луки необхідно для того, щоб прогодувати людину масою
65 кг (70 % вода).
2. Зробити загальний висновок.

Контрольні питання

1. Які групи організмів беруть участь у створені первинної продукції

екосистеми?
2. Що є джерелами енергії для редуцентів?
3. Як пов’язані в потоці енергії продуценти та консументи?
4. Чому ланцюги живлення не можуть бути довгими і складаються не більш
як із трьох − п’яти ланок?
5. Що спільного та відмінного в регуляції чисельності популяції рослин та
тварин? Відповідь обґрунтуйте.
6. ⃰Чому слід охороняти не окремі рідкісні чи зникаючі види, а цілісні
біогеоценози, до складу яких вони входять?