Екосистеми

та їх
функціонування

Сліпчук
 Трофічна структура екосистеми

Трофічний рівень – це
сукупність організмів, які
дістають перетворену на
їжу енергію Сонця і
хімічних реакцій (від
автотрофів) через однакову
кількість посередників
трофічного ланцюга.

Колообіг речовин і потік енергії

в екосистемі – це перенесення Чарльз Сазерленд
речовин та енергії в екосистемі, Елтон
що здійснюється за участі автор поняття
«ланцюг живлення»
продуцентів, консументів та (1934)
редуцентів. Сліпчук
Схематичне зображення піраміди Елтона
Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) – це послідовний
ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками,
який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі

Сліпчук
Типи харчових ланцюгів

Сліпчук
 Функціонування екосистем

Це сукупність процесів, які забезпечують діяльність, існування та розвиток

екосистеми в часі.
1. Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії
Р. Ліндемана (1942), правило «десяти відсотків»):
екологічна ефективність кожної наступної ланки
приблизно в 10 разів менша попередньої внаслідок втрат
енергії на кожному трофічному рівні.

2. Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її

отримує екосистема, передається в одному напрямку від
продуцентів до консументів та редуцентів.

3. Закон внутрішньої динамічної рівноваги: речовина,

енергія, інформація та процеси, що їх пов’язують,
перебувають у тісному взаємозв’язку. Піраміди чисельності арктичної екосистеми
Сліпчук
 Піраміда біомаси

Показує співвідношення загальної кількості

живої речовини на трофічних рівнях
харчового ланцюга. Може мати два
графічних різновиди - правильна і обернена.

Піраміда наземної Піраміда водної

екосистеми екосистеми Сліпчук
 Піраміда чисел

Відображає кількісний
розподіл окремих організмів
на трофічних рівнях.
Особливістю такої піраміди
є зменшення чисельності
організмів при русі від
продуцентів до консументів

Сліпчук
 Піраміда енергії

Американський учений Раймонд Ліндеман

сформулював «Закон піраміди енергії»
або «Закон десяти відсотків»:
з одного трофічного рівня через
харчові ланцюги на інший
трофічний рівень переходить в
середньому близько 10% енергії.

Решта 90% енергії витрачаються

при диханні, на утворення АТФ, яке
витрачається для підтримання
життєдіяльності організму.
Сліпчук
 Трофічна мережа

Це харчові відносини груп організмів в угрупованні, де всі живі істоти є об'єктами

живлення інших

Трофічна мережа діброви Трофічна мережа водойми

 Задачі
1. Визначте площу (га) поля, яка необхідна щоб прогодувати яструба масою 6кг (суха
речовина становить 40%). Суха маса трави (біомаса) з 1 м2 за рік становить 300г.
Розв’язання:
1. Спочатку визначаємо масу сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
6 кг — 100 %
x кг — 40 % 6 кг × 40% : 100 %= 2,4 кг ( маса сухої речовини яструба)

2. Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за правилом екологічної

піраміди:
240кг 24кг 2,4кг
Рослини – гризуни – яструб

3. Визначаємо площу поля, на якій зростає 240 кг рослин (складаємо пропорцію):

1м2 — 0,3 кг (300 г за умовою)
x — 240 кг 1м2 × 240 кг : 0,3 кг =800 м2 800 м2 = 0,08 га.

Відповідь: щоб прогодувати яструба масою 6 кг, необхідно 0,08 га поля. Сліпчук
 Задачі

2. Біомаса планктону становить 500 г/м2 площі моря.

Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа моря може прогодувати
одного білого ведмедя масою 500 кг (70 % становить вода) згідно з харчовим ланцюгом:
планктон — риба — тюлень — білий ведмідь.

Розв'язання.
1. Визначаємо суху масу білого ведмедя: 500кг х 0,3 = 150кг
2. Записуємо в ланцюгу живлення:
150000 кг 15000 кг 1500 кг 150 кг

планктон риба тюлень білий ведмідь

3. Визначаємо площу моря: 0,5 кг – 1м2

150000 кг – Х Х = 300000 м2

Відповідь: S = 30 га Сліпчук
 Розв'яжіть тестові завдання
1. Яка послідовність правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення?
А пшениця → довгоносик → жайворонок → орел
Б довгоносик → пшениця → жайворонок → орел
В орел → жайворонок → довгоносик → пшениця
Г жайворонок → довгоносик → пшениця → орел

2. В екосистемі метелики і синиці спожили 1000 кг первинної продукції. Яка біомаса засвоїлася
метеликами та синицями відповідно?
А 100 кг і 100 кг
Б 100 кг і 10 кг
В 10 кг і 100 кг
Г 10 кг і 10 кг

3. Визначте місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми.

А редуценти
Б продуценти
В консументи І порядку
Г консументи II порядку Сліпчук
Напишіть можливі ланцюги живлення в біогеоценозі прісної водойми,
якщо відомо, що в ньому існують такі організми:
▪ Продуценти – всі рослини;
▪ Консументи I порядку – дафнія, циклоп, комар, котушка, ставковик,
реброплав, пуголовок, водяний ослик;
▪ Консументи II порядку – мальки риб, карась, п’явка слимакова, гідра,
жаба, планарія, качка, жук-плавунець;
▪ Консументи ІІІ порядку – реброплав, тритон, п’явки, щука, окунь, вуж,
хижі птахи.

Відповіді (можливі):
1) Водорості – дафнії – мальки риб – реброплав – тритон;
2) Водорості – циклопи – карась – жук-плавунець – жаба;
3) Водні рослини – ставковик – п’явка слимакова;
4) Водорості – рачки – гідра;
5) Водні рослини – личинка комара – жаба – вуж – хижий птах.