You are on page 1of 29

1

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи


з дисципліни «Теорія електрозв’язку»
для студентів 3 курсу
спеціальності «Телекомунікації та радіотехніка»
1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсова робота (КР) є обов'язковим етапом при вивченні дисципліни


«Теорія електрозв’язку», що дозволяє систематизувати, розширити і закріпити
теоретичні знання та практичні навички студентом.
1.1. Мета за завдання курсової роботи
Мета КР – закріплення знань основних положень курсу “Теорія
електрозв'язку” – досягається шляхом проведення розрахунків характеристик
систем електрозв'язку.
Методичні вказівки містять два варіанти завдань, що відрізняються
видами повідомлень і методами їхньої передачі:
Варіант А – система передачі неперервних повідомлень аналоговим
методом;
Для виконання КР студент отримує від керівника КР індивідуальне
завдання, що вказує номер варіанту за двома останніми цифрами залікової
книжки.
Курсова робота – це теоретичне і практичне вирішення студентами
певної технологічної проблеми. Вона оформлюється у вигляді пояснювальної
записки.
В процесі КР студент повинен виконати наступне:
• отримати тему курсової роботи;
• сформулювати технічне завдання на курсову роботу (див. Додатки);
• виконати завдання КР відповідно до варіанту;
• оформити пояснювальну записку та графічний матеріал відповідно до
вимог стандарту;
• захистити курсову роботу перед комісією.
Студент є одноосібним автором КР і несе повну відповідальність за
прийняті в КР рішення, за якість виконання та оформлення, а також за надання
КР до встановленого терміну для захисту.
1.2. Організація курсового проєктування
Тривалість написання КР – 3 тижні.
1
В роботі студента можна умовно виділити три етапи.
Перший етап – підготовчо-організаційний, протягом якого
усвідомлюється завдання, визначаються можливі варіанти розв’язання
поставленого завдання, складається календарний план виконання КР.
Другий етап – власне написання КР. КР повинна бути виконана в
електронному та друкованому вигляді.
Третій етап – оформлення пояснювальної записки та презентації захисту
КР.
1
2. КУРСОВА РОБОТА

2.1. Склад та обсяг КР


КР складається з трьох основних частин: пояснювальної записки,
електронної версії та графічної частини (презентація).
В пояснювальній записці повинен бути розкритий творчий задум, описані
методи, застосовувані при рішенні завдань, дано обґрунтування прийнятих
рішень шляхом порівняння можливих варіантів.
Обсяг пояснювальної записки – від 30 до 40 сторінок машинописного
тексту (формат А4).
2.2. Зміст пояснювальної записки до курсової роботи
Пояснювальна записка до КР повинна містити (в поданій послідовності):
 титульний лист (див. Додатки);
 технічне завдання на КР (див. Додатки);
 зміст (див. Додатки);
 вступ;
 виконання завдань з теоретичним обґрунтуванням відповідно до
варіанту;
 висновки;
 перелік використаних джерел (див. Додатки);
 додатки.

Зміст включає вступ, найменування всіх розділів, підрозділів та пунктів,


висновки, перелік використаних джерел та найменування додатків із
зазначенням номерів сторінок, з яких починаються ці елементи пояснювальної
записки.
У вступі обґрунтовується актуальність теми курсової роботи,
формулюються основні завдання КР. Наприкінці вступу можна розкрити
структуру роботи, тобто дати перелік її структурних елементів і обґрунтувати
послідовність їх розташування.
У висновках наводяться висновки з окремих розділів роботи і результати
1
всього проєктування в цілому.
Викласти стисло перелік виконаних розрахунків. Зазначити, чи
відповідають виконані розрахунки вихідним даним і завданню на КР, а якщо ні,
то які розрахунки і чому не відповідають завданню.
Указати переваги і недоліки розглянутих варіантів передачі. Який з
розглянутих варіантів передачі, на Ваш погляд, є більш прийнятним для
використання в реальній системі зв'язку і чому?
Перелік використаних джерел повинен містити відомості про всі
джерела, на які є посилання в роботі (книги, статті, стандарти, публікації в
Інтернеті тощо). Недопустимо включати в список ті роботи, які фактично не
були використані.
2.3. Захист КР
Закінчена і оформлена пояснювальна записка та електронна версія КР
повинні бути представлені керівникові КР в термін, зазначений в ТЗ.
Керівник перевіряє правильність виконання завдань та оформлення
пояснювальної записки.
На захист студент повинен подати такі документи: пояснювальну
записку, презентацію КР.
Приблизний план доповіді: обґрунтування вибору теми, її актуальність;
постановка задачі; вихідні дані; загальний підхід до вирішення завдання і його
обґрунтування; методи розв’язання всіх поточних задач; основні результати та
технічні характеристики; висновки щодо роботи.
1
3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Оформлення пояснювальної записки


При оформленні текстових і графічних матеріалів, які входять до
документації. слід дотримуватися діючих стандартів.
Пояснювальна записка повинна бути надрукована на білому папері
формату A4 (210x297 мм). Текст ПЗ необхідно розташовувати на одній стороні
аркуша, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм,
верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої
жирності. Щільність тексту ПЗ повинна бути однаковою.
Пояснювальну записку друкують з використанням шрифту Times New
Roman (розмір 14, вирівнювання за шириною) текстового редактора Word, з
міжрядковим інтервалом 1,5. Найменшим розміром шрифту може буту розмір
10 (його можна використовувати при поданні таблиць та ілюстрацій).
Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту та
дорівнювати п’яти знакам (1,27 см).
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі
підготовлення пояснювальної записки, допускається виправляти
зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого
тексту (графіки) чорним чорнилом, пастою або тушшю.
Мова пояснювальної записки – українська. Текст повинен бути
написаний грамотно, з дотриманням усіх вимог української мови. Мова
написання пояснювальної записки має бути стислою і точною, що властиве
науково-технічним документам. Не повинні використовуватися жаргонні
технічні вирази. При необхідності скороченого позначення виразів, слів,
найменувань сигналів, команд наводиться таблиця прийнятих в тексті
скорочень. Всі терміни, позначення, символи та прийняті скорочення повинні
зберігатися протягом усієї записки, їх перелік має бути наведений на початку
пояснювальної записки (див. Додатки).
Формули та умовні знаки повинні бути введені до тексту за допомогою
1
редакторів формул Microsoft Equation, Myth Type і т. ін.
При скороченні слів і словосполучень потрібно спочатку навести повну
назву, а після цього в дужках – її скорочення.
3.2. Нумерація сторінок
Нумерація сторінок пояснювальної записки – наскрізна, арабськими
цифрами, знизу, праворуч листа без крапки. Сторінками вважають, як листи з
текстом і рисунками, так і листи додатків. Першим листом вважається
титульний лист, номер на титульній сторінці не ставиться. Другим листом –
лист завдання. Всі ці листи включаються в загальну нумерацію листів, але
номера на них не ставляться. Перший лист, на якому ставиться номер – перший
лист змісту.
Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до
загальної нумерації сторінок пояснюваль записки.
3.3. Розділи та підрозділи
Пояснювальна записка складається зі вступу, загальної частини,
спеціальної частини, висновків, переліку використаних джерел, додатків (за
потребою).
Розділи складаються з підрозділів. Номер підрозділу включає номер
розділу і порядковий номер підрозділу в розділі, розділені крапкою (наприклад,
"2.5" – п'ятий підрозділ другого розділу). Підрозділи складаються з пунктів.
Номер пункту включає номер розділу, порядковий номер підрозділу в розділі та
порядковий номер пункту в підрозділі, розділені крапками (наприклад, "2.5.3" –
третій пункт п'ятого підрозділу другого розділу).
Єдиний підрозділ в розділі (а також єдиний пункт в підрозділі) не
нумерується.
Розділи, підрозділи і пункти повинні мати заголовки. Заголовки розділів
друкуються прописними буквами (допустимо використання жирного
накреслення) в середині рядка. Заголовки підрозділів і пунктів слід друкувати з
прописної букви і розміщувати з абзацним відступом.
Наприкінці заголовка крапка не ставиться. Якщо заголовок складається з
двох речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів і підкреслення в
1
заголовках не допускаються. Між заголовком і текстом (як вище, так і нижче
його) повинен знаходитися порожній рядок. Неприпустимо, коли заголовок
знаходиться в нижній частині аркуша, а текст розділу, підрозділу, пункту або
підпункту починається на наступному листі.
Кожен розділ записки починається з нової сторінки, кожен підрозділ,
пункт і перерахування записуються з нового абзацу.
Відстань між заголовком розділу і наступним текстом повинна бути два
рядки. Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна
дорівнювати одному рядку.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими
цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті
звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад,
1, 2, 3 і т. д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера
підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не
ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. д.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або
підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера
пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового
номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку, не
ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т. д.
Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком
додатків, порядковими номерами.
Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера
підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту,
відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.
Після номера підпункту крапку не ставлять.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт
складається з одного підпункту, його нумерують.
Нумерацію малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без
1
знака №.
Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних
джерел не нумерують.
3.4. Ілюстрації
Всі ілюстрації (графіки, схеми алгоритмів, діаграми, скріншоти тощо)
іменують рисунками. Рисунки повинні розташовуватися відразу ж після
першого згадування в тексті, або на наступній сторінці. рисунки слід
нумерувати в межах кожного розділу, номер рисунка складається з номеру
розділу і порядкового номеру рисунка в межах даного розділу, розділених
крапкою. Наприклад, Рисунок 2.3 – третій рисунок у другому розділі. Рисунки в
додатках нумеруються окремо. Наприклад, Рисунок Д.2 – другий рисунок в
додатках.
Рисунки повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією, а, при
необхідності, також і пояснювальні дані.
Ілюстрація позначається словом “Рисунок __”, яке разом з назвою
ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 –
Схема розміщення”.
Рисунки слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без
повороту сторінки. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки слід
розташовувати так, щоб для їх перегляду необхідно було б повернути сторінку
за годинниковою стрілкою.

Головний
Філія офіс

м. Херсон

Ділерський
Офіс 1
відділ

Ділери Ділери Ділери Ділери Ділери


Сервісний
центр
Абонентська
зала

Рисунок 2.1 – Інфологічна схема підприємства «Інфоком»


3.5. Таблиці
1
Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння
показників.
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а
також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити,
якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.
Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона
згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути
посилання в тексті.
Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в
межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці
складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених
крапкою, наприклад, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої
великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст
таблиці.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки,
таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або
поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в
кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини
допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи
рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово “Таблиця __” вказують один раз зліва над першою частиною
таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці __” з
1
зазначенням номера таблиці.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з
малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що
мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і
підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф
указують в однині.
3.6. Формули
Рівняння і формули слід виділяти з тексту в окремий рядок,
відокремлюючи від решти тексту одним вільним рядком вище і нижче. Якщо
рівняння не вміщується в один рядок, то воно повинно бути перенесено після
знака рівності або одного із знаків арифметичних операцій, причому цей знак
повинен бути повторений на початку наступного рядка. Пояснення значень
символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою.
Формули, що використовуються в тексті, можуть вписуватися за допомогою
редактора формул при таких геометричних параметрах, щоб вони були зручні
для читання, але в той же час не дуже великими. Слід враховувати, що формула
– це рівноправний член речення і при її написанні треба дотримуватися правил
пунктуації (крапка після формули, якщо нею завершується речення, чи кома).
Формула може бути пронумерована, але тільки в тому випадку, якщо на
неї є посилання в тексті, причому спочатку по тексту йде згадування формули,
а потім повинна бути вписана власне формула. Формулу нумерують за тими ж
правилами, що і рисунку. Номер формули арабськими цифрами ставлять в
круглих дужках праворуч від її зображення по межі тексту. Наприклад:
Z:=sin(x)+ln(y); (12)
Формула завжди спочатку наводиться в загальному (буквеному) вигляді,
а нижче слід привести пояснення із зазначенням розмірності кожної величини.
Наприклад:
U = IR, (2.3)
де U – величина напруги, В;
I – сила струму, А;
R – опір ланцюгу, Ом.
1
3.7. Оформлення переліку використаних джерел
Відомості щодо літературні джерела слід наводити відповідно до Вимог і
розташовувати в порядку появи посилань на джерела в тексті пояснювальної
записки. Джерела слід нумерувати арабськими цифрами і друкувати з
абзацного відступу (див. Додатки).
3.8. Додатки
Кожний додаток має починатися з нової сторінки із зазначенням назви, з
абзацу із заголовком, який записують через тире із словом “Додаток”. Додатки,
якщо їх більше одного, нумерують українськими літерами. Наприклад, Додаток
А, Додаток Б тощо.
Рисунки і таблиці, розміщені в додатку, нумеруються арабськими
цифрами в межах кожного додатку з додаванням букви додатку. Наприклад:
Рисунок А.12 – 12-й рисунок додатку А.
3.9. Оформлення графічної частини роботи
Графічна частина роботи виконується для подання в двох формах: у
електронному вигляді для демонстрації за допомогою проектора під час
захисту курсового проекту й у вигляді роздруківки на листах формату A4,
вміщеної до додатку пояснювальної записки. Як правило, графічна частина
готується в форматі, зручному для показу – Microsoft PowerPoint.
При виконанні графічної частини проекту переважно використання
засобів автоматизованої розробки програмного забезпечення, таких, як
Microsoft Visio.
Основна мета розробки презентації – це створення кращих умов виступу
студентів під час захисту та підвищення сприйняття результатів захисту на
членів комісії та присутніх.
Перша вимога до слайда: слайд повинен бути підтримкою студенту, а не
замінником його.
Основні етапи презентації повинні корелювати із змістом доповіді
студента і в кожному окремому випадку можуть мати свої особливості.
Рекомендована максимальна кількість слайдів не повинна перевищувати
10 – 15.
1
На першому слайді повинна бути відображена тема проєкту, прізвище
доповідача. На другому слайді викладається обґрунтування вибору теми та
необхідності її виконання. На наступних слайдах стисло визначається основне
про роботу від актуальності до висновків та пропозицій. Послідовні слайди
відображають основні етапи та найважливіші результати. Заключні слайди
відображають висновки та пропозиції до впровадження результатів.
Для основного тексту не слід використовувати великі літери.
Шрифтовий контраст (змістовне виділення тексту) можна створити за
допомогою розміру шрифту, жирності шрифту, накреслення, форми,
направлення та кольору.
Розмір шрифту: 24–40 пунктів (заголовок), 18–24 пунктів (звичайний
текст).
Колір шрифту та колір фону повинні контрастувати (текст має бути чітко
видним), але не різати очі.
Довжина рядка не більше 36 знаків.
3.9.1 Вимоги до кольорового оформлення
Колірна гамма повинна складатися не більше ніж з двох-трьох кольорів.
Використання не більше трьох кольорів на одному слайді (один для фону,
другий для заголовків, третій для тексту).
Кількість використовуваних кольорів для тексту, автофігур, діаграм і так
далі – не більше 4.
Існують непоєднувані комбінації кольорів. Чорний колір має негативний
(похмурий) підтекст. Білий текст на чорному фоні читається погано (інверсія
погано читається).
Зона комфортності: синій на білому; чорний на жовтому; зелений на
білому; чорний на білому; жовтий на чорному; білий на чорному; зелений на
червоному; червоний на жовтому.
Нейтральне сприймання: білий на синьому; червоний на білому; синій на
жовтому; оранжевий на чорному; жовтий на синьому; оранжевий на білому;
білий на зеленому.
Зона дискомфортності (не рекомендується використовувати): червоний
1
на зеленому; коричневий на білому; білий на коричневому; коричневий на
жовтому; жовтий на коричневому; білий на червоному; жовтий на червоному.
3.9.2 Вимоги до графічних елементів
Малюнки, фотографії, діаграми покликані доповнити текстову
інформацію або передати її в наочному виді.
Зображення мають відповідати суті. Бажано уникати в презентації
малюнків, що не несуть смислового навантаження, якщо вони не є частиною
стильового оформлення.
Колір графічних зображень не повинен різко контрастувати із загальним
стильовим оформленням слайду.
Ілюстрації рекомендується супроводжувати пояснювальним текстом.
Якщо графічне зображення використовується в якості фону, то текст на
цьому фоні має бути добре читатись.
3.9.3 Вимоги до стильового оформлення
Усі слайди мають бути витримані в єдиному стилі. Має бути
відповідність стилю оформлення презентації (графічного, звукового,
анімаційного) змісту презентації.
Не застосовуйте яскравих і строкатих допоміжних об’єктів.
Уникайте використання червоного кольору.
Не застосовуйте багато ефектів анімації. Обережно використовуйте ефект
анімації “виповзання” – він надто повільний. Обережно використовуйте ефект
“поява тексту по літерах” – він також суттєво зупинить вашу презентацію.
Обережно використовуйте анімаційні ефекти для “останніх” об’єктів, інакше
вони почнуть пересікати попередні і мерехтіти в очах. Не варто без особливої
необхідності застосовувати ефекти до заголовків слайда.
Дотримуйте єдиного стилю розміщення об’єктів. Виберіть певні
(однакові) типи ефектів для однакових за суттю об’єктів. Дотримуйтесь
прийнятих правил орфографії, пунктуації, скорочень і правил оформлення
тексту.
Обов’язкові відсутність фактичних помилок, достовірність представленої
інформації, лаконічність тексту на слайді, завершеність (зміст кожної частини
1
текстової інформації логічно завершений), об'єднання семантично пов'язаних
інформаційних елементів в групи, що сприймаються цілісно.
Наявність не більше за один логічний наголос: червоність, яскравість,
обрамлення, мигання, рух.
Стиль може включати: певний шрифт (гарнітура і колір), колір фону або
фоновий малюнок, декоративний елемент невеликого розміру та ін..
Не рекомендується використовувати в стильовому оформленні
презентації більше 3 кольорів і більше 3 типів шрифту.
Оформлення слайду не повинне відволікати увагу слухачів від його
змістовної частини. Використання для фону слайду психологічно комфортного
тону.
Фон має бути елементом заднього (другого) плану: виділяти, відтіняти,
підкреслювати інформацію, що знаходиться на слайді, але не затуляти її.
Кожен слайд повинен відбивати одну думку. Час дієслів має бути скрізь
однаковим.
Заголовки повинні привертати увагу аудиторії і містити узагальнюючі
ключові положення слайду. У всій презентації різні рівні заголовків,
гіперпосилання, кнопки, що управляють, списки повинні виглядати однаково.
Уникайте різної анімації переходу слайдів і різної анімації об'єктів.
Використання навігації має бути доцільним і раціональним.
Інформаційних блоків не повинно бути надто багато (3-6).
Рекомендований розмір одного інформаційного блоку - не більше 1/2 розміру
слайду. Інформаційні блоки краще розташовувати горизонтально, пов'язані по
сенсу блоки - зліва направо. Ключові слова в інформаційному блоці необхідно
виділити.
Бажана присутність на сторінці блоків з різнотипною інформацією (текст,
графіки, діаграми, таблиці, малюнки), що доповнюють один одного.
Найбільш важливу інформацію слід помістити в центр слайду.
Логіка пред'явлення інформації на слайдах і в презентації повинна
відповідати логіці її викладу.
Після створення презентації і її оформлення, необхідно відрепетирувати її
1
показ і свій виступ, перевірити, як виглядатиме презентація в цілому (на екрані
комп'ютера або проекційному екрані), наскільки швидко і адекватно вона
сприймається з різних місць аудиторії, при різному освітленні, шумовому
супроводі, в обстановці, максимально наближеній до реальних умов виступу.
Для наочності рекомендовано записати відеодемонстрацію роботи
програми.
3.10. Посилання
Посилання на пункти, розділи і підрозділи вказують, використовуючи
порядковий номер розділу або пункту, наприклад, «в розд. 4», «в п. 3.3.4».
При посиланнях на рисунки слід писати «... відповідно до рис. 2.3.» або
«див. рис. 1.2.».
Посилання на таблиці в тексті пояснювальної записки вказують у вигляді
слова «табл.» і номера таблиці. Наприклад: Результати тестів наведені в табл. 4.
Посилання на формулу приводять у вигляді порядкового номера в
круглих дужках, наприклад, «... у формулі (2.3) ...».
В тексті записки по мірі необхідності повинні бути розміщені посилання
на використані джерела. Вони вставляються в текст у вигляді цифри –
порядкового номеру джерела в списку використаних джерел, вміщеного в
квадратні дужки (наприклад, [12]). Якщо необхідно зробити посилання відразу
на декілька джерел, то вони вказуються в порядку зростання номерів,
розділених комою (наприклад, [23, 27, 28]). Необхідно робити посилання і на
додатки.
1
4 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ

1.1 Варіант А
Повідомлення неперервного джерела передається каналом зв'язку
аналоговим методом. У каналі зв'язку з постійними параметрами й адитивним
білим гауссовим шумом використовується модуляція гармонічного
переносника.
У табл. Д1 наведені вихідні дані.
1. Джерело повідомлень задане характеристиками первинного сигналу
b(t):
- середнє значення дорівнює нулю;
- густина ймовірності миттєвих значень p(b) – гауссів розподіл (ГР),
дво- сторонній експоненційний розподіл (ДЕР) або рівномірний розподіл на
інтервалі (bmax, bmax) (PP);
- середня потужність сигналу*) Рb;
- коефіцієнт амплітуди Кa;
- максимальна частота спектра Fmax.
2. Допустиме відношення сигнал/шум на вході одержувача вих.доп.
3. Метод модуляції.
4. Для порівняння аналогового і цифрового методів передачі задані:
- метод передачі – ІКМ з рівномірним квантуванням, допустиме
відношення сигнал/шум квантування кв.доп;
- енергетичний виграш кодування (ЕВК), що забезпечується при
використанні в каналі зв'язку завадостійкого кодування;
- метод дискретної модуляції та спосіб прийому: когерентний або
некогерентний.
1
Завдання
1. Структурна схема аналогової системи передачі. Зобразити
структурну схему аналогової системи передачі неперервних повідомлень.
Пояснити призначення кожного блоку, дати визначення основних параметрів,
що характеризують кожний блок, і навести часові діаграми сигналів на входах
і виходах блоків.
2. Розрахунки інформаційних характеристик джерела повідомлень.
Для заданих статистичних характеристик джерела неперервних повідомлень і
якості відновлення повідомлення на вході одержувача зробити розрахунки
епсилон- ентропії Н(В), надмірності  і продуктивності джерела Rд. Пояснити
причини надмірності джерела. Сформулювати вимоги до пропускної здатності
каналу зв'язку.
Розрахунок завадостійкості демодулятора. Для заданого методу
модуляції розрахувати і побудувати графік залежності вих = f (вх). Якщо
використовується ЧМ, необхідно вибрати й обґрунтувати індекс модуляції.
Визначити необхідне відношення середніх потужностей сигналу і шуму на
вході демодулятора вх.н, за якого забезпечується задане допустиме відношення
сигнал/шум на вході одержувача (на виході демодулятора) вих.доп.

*) У теорії електричного зв'язку середня потужність сигналу визначається як


середній квадрат сигналу. Вважаючи, що одиницею виміру сигналу є вольт (В), одиницею
виміру потужності буде вольт у квадраті (В2).
3. Розрахунки основних параметрів цифрової системи передачі.
Зобразити структурну схему цифрової системи передачі методом ІКМ з
використанням у каналі зв'язку завадостійкого кодування і дискретної
модуляції гармонічного переносника. Пояснити призначення кожного блоку та
дати визначення основних параметрів, що характеризують кожний блок.
Розрахувати основні параметри АЦП: число рівнів квантування,
відношення сигнал/шум квантування для вибраного числа рівнів квантування,
допустиму ймовірність помилки символу на вході ЦАП, інтервал
дискретизації, тривалість двійкового символу.
23
Для заданих методу дискретної модуляції та способу прийому
б1
розрахувати і побудувати графік залежності ймовірності помилки двійкового
б
символу на виході демодулятора від відношення сигнал/шум на вході
демодулятора р = f ( h2 ); визначити необхідне відношення сигнал/шум h 2 на
вході демодулятора, за якого ймовірність помилки символу на виході
демодулятора дорівнює допустимій ймовірності помилки символу на вході
ЦАП pдоп.
Вибрати коректуючий код, що забезпечує заданий енергетичний виграш
б2
кодування для допустимої ймовірності помилки символу на вході ЦАП pдоп.
б
Роз- рахувати і побудувати залежність імовірності помилки символу на виході
декоде- ра від відношення сигнал/шум на вході демодулятора рд = f1( h2 ).
Визначити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора h2 , за
якого забезпечується допустима ймовірність помилки символу на вході ЦАП
pдоп. Визначити одержаний ЕВК.
4. Розрахунки і порівняння ефективності систем передачі
неперервних повідомлень.
Зробити розрахунки і порівняння інформаційної, енергетичної і
частотної ефективностей системи зв'язку, що розраховується, для аналогової
передачі і двох варіантів цифрової передачі – без завадостійкого кодування та
з ним. Побудувати графік граничної залежності  = f (). На цьому рисунку
точками нанести ефективність трьох варіантів передачі. Порівняти показники
ефективнос- ті трьох варіантів передачі між собою та з граничною
ефективністю. Зробити ви- сновки за результатами порівняння.
5. Висновки. Зробити аналіз курсової роботи в цілому.
23
Додаток 1
Таблиця Д.1 – Вихідні дані для КР за варіантом А
№ Параметри джерела повідомлень вих.доп, Метод Параметри системи цифрової передачі
варі- Розподіл Pb, Ка Fmax, дБ моду- кв.доп, Метод Спосіб ЕВК,
анту імовірн. В2 кГц ляції дБ модуляції прийому дБ
А-00 ДЕР 0,1 3 6,5 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 1,5
А-01 ДЕР 0,3 4 8,0 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 1,2
А-02 ДЕР 0,5 * 2,4 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 2,8
А-03 ДЕР 0,7 5 2,7 36 АМ 39 АМ-2 когерен. 1,5
А-04 ДЕР 0,9 6 3,5 34 АМ 37 АМ-2 когерен. 2,7
А-05 ДЕР 1,2 * 7,5 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 1,6
А-06 ДЕР 1,5 7 2,5 33 АМ 36 АМ-2 когерен. 2,2
А-07 ДЕР 1,8 8 12 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 1,3
А-08 ДЕР 2,0 * 6,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,6
А-09 ДЕР 2,5 3 14 46 АМ 49 АМ-2 когерен. 1,5
А-10 ДЕР 2,8 4 18 43 АМ 46 АМ-2 когерен. 2,3
А-11 ДЕР 3,0 * 9,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,2
А-12 ДЕР 0,2 5 12,5 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 2,3
А-13 ДЕР 0,4 6 4,5 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 1,4
А-14 ДЕР 0,6 * 1,6 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 2,5
А-15 ДЕР 0,8 7 4,5 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 1,3
А-16 ДЕР 1,0 8 7,0 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 2,3
А-17 ДЕР 1,1 * 0,8 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 1,1
А-18 ДЕР 1,3 3 7,5 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 2,1
А-19 ДЕР 1,4 4 9,5 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 1,2
А-20 ДЕР 1,6 * 8,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,8
А-21 ДЕР 2,2 5 11 36 АМ 39 АМ-2 когерен. 1,4
А-22 ДЕР 2,4 6 8,5 34 АМ 37 АМ-2 когерен. 3,3
А-23 ДЕР 2,6 * 0,1 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 1,4
А-24 ДЕР 1,9 7 2,5 33 АМ 36 АМ-2 когерен. 2,6
А-25 ДЕР 0,1 8 2,7 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 1,5
А-26 ДЕР 0,3 * 22 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,9
А-27 ДЕР 0,5 4 2,5 43 АМ 46 АМ-2 когерен. 1,6
А-28 ДЕР 0,7 5 12 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 2,4
А-29 ДЕР 0,9 * 7,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,5
А-30 ДЕР 1,1 6 14 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 2,0
А-31 ДЕР 1,3 7 12,5 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 1,7
А-32 ДЕР 1,5 * 0,1 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 2,8
А-33 ДЕР 1,7 8 15 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 1,2
А-34 ДЕР 1,9 3 4,5 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 1,4
А-35 ДЕР 2,1 * 6,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,6
А-36 ДЕР 2,3 4 7,0 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 1,8
А-37 ДЕР 2,7 * 8,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,8
А-38 ДЕР 2,9 6 9,5 34 АМ 37 АМ-2 когерен. 2,0
А-39 ДЕР 0,2 7 11 33 АМ 36 АМ-2 когерен. 1,3
А-40 ДЕР 0,4 * 9,5 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 3,6
А-41 ДЕР 0,6 8 8,5 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 2,3
А-42 ДЕР 0,8 3 2,5 46 АМ 49 АМ-2 когерен. 1,8
А-43 ДЕР 1,0 * 8,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,2
А-44 ДЕР 1,2 4 2,7 43 АМ 46 АМ-2 когерен. 2,7
А-45 ДЕР 1,4 5 2,5 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 1,9
А-46 ДЕР 1,6 * 7,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,7
А-47 ДЕР 1,8 6 12 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 2,6
А-48 ДЕР 2,0 7 14 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 2,9
23
Закінчення таблиці Д.1
№ Параметри джерела повідомлень вих.доп, Метод Параметри системи цифрової передачі
варі- Розподіл Pb, Ка Fmax, дБ моду- кв.доп, Метод Спосіб ЕВК,
анту імовірн. В2 кГц ляції дБ модуляції прийому дБ
А-49 ДЕР 2,2 * 8,5 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 1,5
А-50 ДЕР 2,4 3,5 22 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 2,1
А-51 ДЕР 2,6 3,5 1,5 45 АМ 48 АМ-2 когерен. 1,6
А-52 ДЕР 2,8 * 7,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 1,8
А-53 ДЕР 3,0 4,5 2,7 36 АМ 39 АМ-2 когерен. 1,4
А-54 ДЕР 0,01 4,5 7,4 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 2,6
А-55 ДЕР 0,1 * 9,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,1
А-56 ДЕР 0,02 5,5 16 35 АМ 38 АМ-2 когерен. 2,3
А-57 ДЕР 0,2 5,5 12,5 41 АМ 44 АМ-2 когерен. 1,3
А-58 ДЕР 0,03 * 0,24 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 1,7
А-59 ДЕР 0,3 6,5 15 33 АМ 36 АМ-2 когерен. 1,1
А-60 ДЕР 0,04 6,5 2,8 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 3,1
А-61 ДЕР 0,4 * 12 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 1,8
А-62 ДЕР 0,05 7,5 3,3 32 АМ 35 АМ-2 когерен. 2,7
А-63 ДЕР 0,5 7,5 4,4 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,5
А-64 ДЕР 0,06 * 8,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 2,5
А-65 ДЕР 0,6 8 5,5 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 1,6
А-66 ДЕР 0,07 8 6,5 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 2,2
А-67 ДЕР 0,7 * 9,6 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 2,7
А-68 ДЕР 0,08 3,5 4,3 45 АМ 48 АМ-2 когерен. 2,0
А-69 ДЕР 0,8 4,5 7,5 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 2,4
А-70 ДЕР 0,09 * 10,2 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,8
А-71 ДЕР 0,9 5,5 4,8 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 2,1
А-72 ДЕР 0,1 6,5 5,2 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 1,9
А-73 ДЕР 1,0 * 1,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 2,3
А-74 ДЕР 0,12 7,5 3,6 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 2,5
А-75 ДЕР 1,2 8 10,0 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 2,7
А-76 ДЕР 0,15 * 7,5 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 1,8
А-77 ДЕР 1,5 6 4,5 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 2,0
А-78 ДЕР 0,2 3 5,6 46 АМ 49 АМ-2 когерен. 1,6
А-79 ДЕР 2,0 * 8,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 2,2
А-80 ДЕР 0,25 4 11 37 АМ 40 АМ-2 когерен. 2,3
А-81 ДЕР 2,5 5,5 14 35 АМ 38 АМ-2 когерен. 1,8
А-82 ДЕР 0,3 * 6,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,6
А-83 ДЕР 3,0 6,5 2,6 39 АМ 42 АМ-2 когерен. 2,6
А-84 ДЕР 0,35 7,5 6,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,5
А-85 ДЕР 0,65 * 68 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 2,0
А-86 ДЕР 0,4 6,5 16 33 АМ 36 АМ-2 когерен. 2,6
А-87 ДЕР 0,7 5,5 6,3 35 АМ 38 АМ-2 когерен. 2,3
А-88 ДЕР 0,45 * 9,5 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 1,7
А-89 ДЕР 0,75 3,5 8,2 45 АМ 48 АМ-2 когерен. 1,3
А-90 ДЕР 0,5 8 9,5 31 АМ 34 АМ-2 когерен. 1,8
А-91 ДЕР 0,8 * 8,5 38 АМ 41 АМ-2 когерен. 1,5
А-92 ДЕР 0,55 4,5 6,4 36 АМ 39 АМ-2 когерен. 2,8
А-93 ДЕР 0,85 6,0 12 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 3,1
А-94 ДЕР 0,6 * 0,6 44 АМ 47 АМ-2 когерен. 2,4
А-95 ДЕР 0,9 7,0 2,75 39 АМ 39 АМ-2 когерен. 2,7
А-96 ДЕР 0,65 3,0 13 40 АМ 43 АМ-2 когерен. 2,0
А-97 ДЕР 0,95 * 2,4 50 АМ 53 АМ-2 когерен. 1,8
А-98 ДЕР 0,7 5,0 14,5 42 АМ 45 АМ-2 когерен. 1,6
А-99 ДЕР 0,45 * 8,5 38 АМ 46 АМ-2 когерен. 2,7

* – при рівномірному розподілі ймовірностей Ка = 3


Додаток 2 23
Міністерство освіти і науки України
Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж інженерії
управління та землевпорядкування
Національного авіаційного університету»

КУРСОВА РОБОТА

Київ 2023
Відокремлений структурний підрозділ 23

«Фаховий коледж інженерії управління та землевпорядкування НАУ»


Відділення Підприємництва та електронних комунікацій
Циклова комісія Комп’ютерної інженерії та електронних комунікацій

ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова циклової комісії
____________ Є.В. Красовська
«____» ___________ 20__ р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсової роботи
з дисципліни
ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

Тема Організація систем


електрозв’язку
и

Студента Кравчука Олексія Дмитровича

Група 317 ТР

Студент О.Д. Кравчук


підпис ініціали, прізвище

Керівник
курсової роботи С.О. Таку
підпис ініціали, прізвище

Київ 2022
Відокремлений структурний підрозділ
«Фаховий коледж інженерії управління та землевпорядкування НАУ»
Відділення Підприємництва та електронних комунікацій
Циклова комісія Комп’ютерної інженерії та електронних комунікацій
Спеціальність 172 Телекомунікації та радіотехніки

ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова циклової комісії
Є.В. Красовська
« » 20__ р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
НА КУРСОВУ РОБОТУ

з дисципліни
ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРОЗВ’ЯЗКУ

студенту Кравчуку Олексію Дмитровичу


прізвище, ім'я, по батькові

1 Тема роботи: Організація системи електрозв’язку


Керівник роботи Таку Сергій Олегович
прізвище, ім'я, по батькові

2 Строк подання студентом роботи 5 грудня 2023 року


3 Вихідні дані: Джерело повідомлень задане характеристиками первинного
сигналу b(t): - середнє значення дорівнює нулю; - густина ймовірності миттєвих
значень p(b) – гауссівський розподіл (ГР) або, так званий, нормальний
розподіл(НР); - середня потужність сигналу: Рb = 2,5 Вт; - коефіцієнт амплітуди:
Кa = 5, - максимальна частота спектра: Fmax = 7,5 КГц. Допустиме відношення
сигнал/шум на виході одержувача ρвих.доп = 36 дБ. Для передачі повідомлення
використовується односмугова модуляція(ОМ). Для порівняння аналогового й

24
цифрового методів передавання задані: - метод передавання – імпульсно-кодова
модуляція (ІКМ) з рівномірним квантуванням, допустиме відношення сигнал/шум
квантування ρкв.доп = 39 дБ; - енергетичний виграш кодування ЕВК = 2,0 дБ, що
забезпечується при використанні в каналі зв'язку перешкодостійкого кодування;
метод дискретної модуляції АМ-2 та когерентний спосіб прийняття. Джерело
виробляє послідовність незалежних знаків з рівноймовірним розподілом
імовірностей: при об'ємі алфавіту Ма=128, допустима ймовірність помилки знаку
на вході одержувача Рзн=4Е-6, швидкість модуляції на виході кодера простого коду
В=300 Бод, метод модуляції – ЧМ-2. Спосіб прийому – когерентний.
Енергетичний виграш кодування (ЕВК) = 1,45 дБ.
4 Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають
опрацюванню): У вступі описати мету роботи, розглянути поставлену проблему
з точки зору її актуальності, детально описати задачі, розв’язання яких планується
здійснити у курсовой роботі,
У загальній частині розв’язати всі задачі, які необхідно здійснити у курсовой
роботі.
У висновках надати оцінку отриманих результатів проєктування, можливі
галузі застосування, вказати на переваги, недоліки та перспективи подальшого
розвитку результатів роботи.
У розділі «Перелік використаних джерел» перелічити літературні та електронні
інформаційні джерела, використані в процесі роботи.

5 Дата видачі завдання 15 листопада 2023 року

Студент О.Д. Кравчук


підпис ініціали та прізвище

Керівник роботи С.О.Таку


підпис ініціали та прізвище

25
Зміст

Перелік умовних скорочень, позначень, термінів………………............ 7


Вступ….........……………………………………………………………… 9
1 Загальна частина…………………………………………………… 12
1.1 Загальні відомості про VPN-технологію…………………………. 12
1.2 Пеpедумoви ствopення VPN……………………………………… 3
1.3 Пoбудoва зaхищених вipтуaльних комп’ютерних меpеж…………. 4
1.4 Безпека в меpежaх VPN……………………………………………. 19
1.5 Кpитеpiї безпеки зaдaч VPN…………………………………………. 24
1.6 Клaсифiкaцiя тa пеpевaги технoлoгiї VPN………………………….. 26
1.7 Зaстoсувaння VPN-пpoдуктiв………………………………………... 34
2 Спеціальна 39
частина…………………..………………………………….
2.1 Зaгaльнi вимоги до корпоративної мережі підприємства…………. 39
2.2 Проектування модуля мережі відокремленного підрозділу
підприємства……………………………………………………………… 40
……...
2.3 Схемa меpежi відокремленого підрозділу підприємства...………… 45
2.4 Вибір обладнання для модуля мережі відокремленого підрозділу
підприємства…………………..………………………………………… 46
……….
2.6 Схема корпоративної мережі підприємства……………………….... 57
Висновки....................................................................................................... 85
Перелік використаних джерел…................................................................ 87
Додаток А – Діаграма.……………………………………………………. 90

26
Перелік умовних скорочень, позначень, термінів

ПК – Персональний комп’ютер
КМ – Корпоративна (комп’ютерна) мережа
ЛМ – Лoкaльнa меpежa
OС – Oпеpaцiйнa системa
ПЗ – Програмне забезпечення
LAN – Local Area Network
IEEE – Institute of Electrical and Electronics Engineers
PCI – Peripheral component interconnect
OSI – Open Systems Interconnection
IP – Internet Protocol
NAT – Network address translation – перетворення мережевої адреси
ARP – Address Resolution Protocol
SPI – Stateful Packet Inspection
VPN – Virtual Private Network
WAN – Wide Area Network
SAS – Serial Attached SCSI
DDR – Double Data Rate
USB – Universal Serial Bus
MAC – Media Access Control
CSMA/CD – Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection
RJ – Registered jack
TCP/IP – Transmission Control Protocol/Internet Protocol
IPX/SPX – Internetwork Packet eXchange/Sequenced Packet eXchange
NETBIOS – Network Basic Input/Output System
NETBEUI – NetBIOS Extended User Interface
MJPEG – Motion JPEG (Joint Photographic Experts Group)
Wi-Fi – Wireless Fidelity

27
Вступ

Висновки

28
Перелік використаних джерел

1. Нaумaни Ш. Кoмпьютеpнaя сеть. Пpoектиpoвaние, сoздaние,


oбслуживaние / Ш. Нaумaни, Х. Веp. – М.: ДМК, 2000. – 336 с.
2. Палмер М. Проектирование и внедрение компьютерных сетей [учеб.
курс] / М. Палмер, Р.Б. Синкеер. – [2-е изд., перераб. и доп.]; пер. с англ. –
СПб.: БХВ-Петербург, 2004. – 752 с.
3. Ивaнoв В. Кoмпьютеpные кoммуникaции. Учебный куpс /
В. Ивaнoв. – СПб.: Питеp, 2002. – 224 с.
4. Буpaвчик Д. Лoкaльнaя сеть без пpoблем / Д. Буpaвчик. – М.: Лучшие
книги, 2005. – 224 с.
5. Шагурин И.П. Компьютерные сети и технологии / И.П. Шагурин,
М. Спортак, Ф. Паппас; пер. с англ. – К.: ООО «ТИД», 2002. – 736с.
6. Спopтaк М. Кoмпьютеpные сети и сетевые технoлoгии / М. Спopтaк,
Ф. Пaппaс. – М.: ТИД “ДС”, 2002. – 736 с.
7. Стoллингс В. Кoмпьютеpные системы пеpедaчи дaнных /
В. Стoллингс; пеp. с aнгл. – М. : Издaтельский дoм “Вильямс”, 2002. – 928 с.
8. Тaненбaум Э. Кoмпьютеpные сети / Э. Тaненбaум. – СПб: Питеp, 2006.
– 992 с.
9. Зaкеp К. Кoмпьютеpные сети. Мoдеpнизaция и пoиск
неиспpaвнoстей / К. Зaкеp; пеp. с aнгл. – СПб.: БХВ-Петеpбуpг, 2003. –
1008 с.
10. Бaбич М.П. Aтестaцiйнi poбoти мaгiстpiв i спецiaлiстiв / М.П. Бaбич,
I.A. Жукoв. – К.: Видaвництвo НAУ, 2004. – 128 с.
11. Хaнт К. Пеpсoнaльные кoмпьютеpы в сетях TCP/IP: pукoвoдствo
aдминистpaтopa сети / К. Хaнт. – К.: BHV-КИЕВ, 2002. – 220 с.

29

You might also like