Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут’’

Навчально-науковий інститут комп'ютерних наук та інформаційних

технологій

Кафедра комп’ютерної інженерії та програмування

Квантовий комп’ютинг

РЕФЕРАТ

На тему: “Квантова заплутаність та її використання”

Студента IV курсу

денної форми навчання

КН-920Є

Косінова Владислава Дмитровича

Перевірив викладач:

Синельник І.В.

Харків 2023

1
 Вміст
Вступ..........................................................................................................................................3

1. Теоретичні аспекти квантової заплутаності......................................................................4

1.1 Основні принципи квантової механіки...............................................................4

1.2 Поняття станів заплутаності та їх властивості...................................................5

1.3 Взаємозв'язок квантової заплутаності із законами термодинаміки......6

2. Експериментальні підтвердження та детекція заплутаності...........................................9

2.1 Експеримент Шредінгера: кот Шредінгера та його роль у розумінні

заплутаності..............................................................................................................................9

2.2 Експерименти Белла та їх вплив на розвиток квантової фізики......11

2.3 Сучасні методи вимірювання та детекції станів заплутаності........12

3. Приклади використання квантової заплутаності............................................................14

3.1 Квантова криптографія: безпека інформації за допомогою заплутаних

станів........................................................................................................................................14

3.2 Квантові обчислення: потенційні можливості та виклики..............................16

3.3 Квантова телепортація: принципи та можливі застосування..........................18

4. Виклики та перспективи розвитку....................................................................................20

4.1 Технічні виклики в реалізації технологій, пов'язаних із квантовою

заплутаністю............................................................................................................................20

4.2 Етичні аспекти використання квантової заплутаності.....................................22

4.3 Перспективи застосування в майбутньому: від квантових мереж до

квантових сенсорів................................................................................................................23

Висновок.................................................................................................................................25

Список використаних джерел...............................................................................................27

2
 Вступ

Квантова механіка, один із найфундаментальніших розділів сучасної

фізики, відкрила перед науковцями неабиякі таємниці мікросвіту.
Однією з найцікавіших та загадкових явищ є квантова заплутаність.
Це поняття вперше було введено у науковий обіг у 1935 році
Ервіном Шредінгером, який використав вираз "заплутаність" для
опису станів двох частинок, які стають взаємодіючими та змінюють
свої стани, навіть якщо вони фізично віддалені одна від одної.

В ході розвитку квантової механіки з'явилося розуміння, що

заплутаність є не лише цікавим теоретичним поняттям, але і
реальним фізичним явищем, яке можна експериментально
спостерігати та використовувати. Цей реферат присвячений
розгляду теоретичних аспектів квантової заплутаності, методів її
вимірювання та детекції, а також різноманітних застосувань цього
феномену в сучасній науці та технології.

У наступних розділах реферату ми розглянемо основні принципи

квантової заплутаності, проведемо огляд експериментальних
підтверджень та методів детекції заплутаності. Також буде надано
приклади використання квантової заплутаності у різних областях,
таких як криптографія, обчислення та телепортація. Наприкінці
реферату розглянемо виклики та перспективи розвитку цього
захоплюючого напрямку фізики.

Квантова заплутаність визначає новий рівень розуміння природи, і

вивчення цього явища відкриває перед людством широкі горизонти
можливостей у сферах як фундаментальних досліджень, так і
практичних застосувань.

3
 1. Теоретичні аспекти квантової заплутаності

1.1 Основні принципи квантової механіки

Квантова механіка, яка виникла в першій половині 20 століття,

перевернула наше уявлення про природу на найменших рівнях.
Основні принципи цієї теорії визначають характер квантових систем
та їх поведінку. Отже:

Принцип суперпозиції позначає, що частинка може одночасно

існувати у декількох станах, утворюючи так звану "квантову
суперпозицію". Це явище особливо очевидне на рівні мікрооб'єктів.

Принцип вимірювання вказує, що вимірювання стану

частинки призводить до "колапсу хвильової функції" і визначає її
стан після вимірювання.

Принцип невизначеності Гейзенберга стверджує, що точність

вимірювання певних параметрів (наприклад, положення та імпульсу)
обмежена, і чим точніше вимірюється один параметр, тим менше
точність визначення іншого.

Принцип взаємодії та зближення зазначає, що взаємодія між

частинками відбувається через обмін квантами поля, і зміна стану
однієї частинки має негайний вплив на стан іншої.

Принцип тотожності частинок вказує на те, що тотожні

частинки мають симетричні або антисиметричні хвильові функції
стану, що призводить до унікальних феноменів, таких як
суперпровідність та ферми-дираки.

4
 Ці принципи формують базову теоретичну основу для
розуміння квантової механіки та покладають фундамент для
подальшого розвитку цієї галузі фізики.

5
 1.2 Поняття станів заплутаності та їх властивості

Квантова заплутаність виникає, коли дві чи більше частинки

стають взаємодіючими та в їхніх станах не можна точно визначити
стан кожної частинки окремо. Поняття станів заплутаності глибоко
вкорінене в основах квантової механіки та грає ключову роль у
вивченні та використанні цього феномену.

Стан заплутаності:

Заплутані стани є особливими квантовими станами, де

взаємодія частинок призводить до того, що стан всієї системи не
може бути розкладений на стани окремих частинок. Іншими
словами, система перебуває в стані, де взаємодія між частинками
визначає колективний стан всієї системи.

Характеристики станів заплутаності:

Взаємозв'язок станів частинок:

Заплутані стани визначаються тісним взаємозв'язком станів різних

частинок системи. Зміна стану однієї частинки негайно впливає на
стан іншої, навіть якщо вони знаходяться на великій відстані одна
від одної.

Квантові кореляції:

Стани заплутаності характеризуються квантовими кореляціями між

вимірюваннями властивостей різних частинок. Вимірювання однієї
частинки негайно визначає властивості іншої, навіть якщо вона
далеко від першої.

6
Нерозкладність стану:

Стани заплутаності є нерозкладними на стани окремих частинок. Це

визначається тим, що стан всієї системи неможливо описати як
комбінацію станів окремих частинок.

Максимальна невизначеність:

Заплутані стани характеризуються максимальною невизначеністю

вимірювань параметрів частинок, що входять у стан. Це
відображається у принципі невизначеності та обмежує точність
вимірювань.

Застосування станів заплутаності:

Стани заплутаності знаходять широке застосування у сучасних

технологіях, включаючи квантову криптографію, квантові
обчислення та квантову телепортацію. Вони становлять ключовий
елемент у розвитку нових квантових технологій та інформаційних
систем.

7
 1.3 Взаємозв'язок квантової заплутаності із законами
термодинаміки

Взаємодія квантової заплутаності із законами термодинаміки

створює цікаві можливості для розуміння та використання
квантових систем в контексті теплових процесів. Основні
взаємозв'язки між цими двома галузями фізики можна висвітлити
наступним чином:

1. Закони термодинаміки та стани заплутаності:

Ентропія та квантова заплутаність: Квантова заплутаність

може взаємодіяти з ентропією, яка визначає ступінь
неупорядкованості системи. Стани, де заплутаність грає ключову
роль, можуть мати низьку ентропію, вказуючи на високий рівень
організації та кореляцій між частинками.

2. Закони теплопередачі та квантова заплутаність:

Обмін енергією через заплутані стани: Заплутані стани можуть

впливати на тепловий обмін між системами, що взаємодіють. Зміни
в одній системі, пов'язані зі змінами в її заплутаності, можуть
впливати на тепловий стан та властивості інших систем.

3. Використання квантової заплутаності в термодинаміці:

Квантові холодильники та теплові машини: Дослідження в

галузі квантової термодинаміки включає в себе розробку квантових
холодильників та теплових машин, які можуть використовувати
принципи заплутаності для покращення ефективності теплових
процесів.

8
4. Взаємодія квантової заплутаності із тепловим
випромінюванням:

Квантова термодинаміка в квантових системах: Вивчення

теплових властивостей квантових систем, що включає в себе
взаємодію із заплутаністю, є важливою галуззю, яка дозволяє краще
розуміти енергетичні перетворення на квантовому рівні.

Загальною метою вивчення взаємодії квантової заплутаності із

законами термодинаміки є покращення нашого розуміння фізичних
процесів на найменших рівнях та розвиток нових технологій у
сферах теплотехніки та квантових обчислень.

9
 2. Експериментальні підтвердження та детекція заплутаності

2.1 Експеримент Шредінгера: кот Шредінгера та його роль у

розумінні заплутаності

Експеримент Шредінгера є ключовим пунктом в розумінні та

інтерпретації квантової механіки, особливо щодо поняття квантової
заплутаності. Пропонований в 1935 році Ервіном Шредінгером, цей
геданкенексперимент демонструє парадоксальні аспекти квантової
механіки та викликав значний розголос у фізичному співтоваристві.

Опис експерименту:

Кішка в коробці: В уявному експерименті, кот Шредінгера

розташований у коробці з ізольованим середовищем. Параметри
кота (наприклад, життя чи смерть) пов'язані з квантовим станом
частинки, наприклад, атома, який може перебувати в суперпозиції
станів.

Квантовий розпад частинки: Частинка (наприклад, атом) у

суперпозиції може перебувати в декількох можливих станах
одночасно. Згідно з принципом суперпозиції, кот Шредінгера
одночасно є і живим, і мертвим, поки не відбувається вимірювання.

Колапс хвильової функції: Тільки при вимірюванні, коли

коробку відкривають, і спостерігач фіксує стан частинки, хвильова
функція змушує систему знаходитися у конкретному стані, тобто кот
стає або живим, або мертвим.

10
Роль у розумінні заплутаності:

Наголошення на принципі суперпозиції: Експеримент

Шредінгера нагадує нам про незвичайні та контрінтуїтивні аспекти
квантової механіки, зокрема, принципу суперпозиції, де система
може перебувати в декількох станах одночасно.

Заплутаність та взаємозалежність: Кот Шредінгера ілюструє

взаємозалежність квантових станів та те, як вимірювання впливає на
стан системи. Коли коробка відкривається, система заплутується, а
стан кота залежить від стану частинки.

Теоретичні дебати: Експеримент породив довгі теоретичні

дебати та різні інтерпретації квантової механіки, такі як
копенгагенська інтерпретація, інтерпретація Бога, теорія де Бройля-
Бома, тощо.

Експеримент Шредінгера з котом є ілюстрацією того,

наскільки важко інтерпретувати та розуміти фізичні явища на
квантовому рівні, а також відіграв значущу роль у формуванні
розуміння квантової заплутаності та обговоренні її фізичного сенсу.

11
 2.2 Експерименти Белла та їх вплив на розвиток квантової
фізики

Експерименти Белла, проведені в середині 1960-х років

Джоном Беллом, виявилися важливим етапом у визначенні
фундаментальних аспектів квантової фізики та зокрема квантової
заплутаності. Ці експерименти базувалися на нерівностях Белла, які
були використані для перевірки, чи може бути описаний реальний
світ "локальною реалістичною теорією". Це дало новий погляд на
квантові системи та мала ряд важливих наслідків.

Експериментальні результати експериментів Белла виявились

непоодинокими з передбаченнями класичної фізики та вивели
науковців до висновку, що локально-реалістичні теорії не можуть
пояснити поведінку квантової системи. Таким чином, експерименти
Белла розвіяли парадокс Ейнштейна-Подольського-Розена (EPR) та
підкреслили необхідність квантового опису природи.

Ці експерименти підтвердили, що заплутані частинки можуть

демонструвати кореляції, які не піддаються класичному опису. Вони
викликали питання про те, як частинки можуть залишатися
взаємозалежними, навіть якщо вони віддалені одна від одної. Це
призвело до розвитку нових концепцій та теорій, що пояснюють
природу квантової заплутаності.

Значення експериментів Белла виходить за межі

фундаментальних досліджень. Вони стали основою для розвитку
квантової інформації та квантових технологій. Крім того, ці
експерименти підкреслили важливість вивчення квантової
заплутаності для подальшого розвитку квантової фізики та суміжних
галузей.

12
13
 2.3 Сучасні методи вимірювання та детекції станів
заплутаності

Сучасні методи, використовувані для вимірювання та детекції

станів заплутаності в квантових системах, представляють собою
різноманітні підходи, які враховують усю складність та унікальність
квантових станів. Один із таких методів - квантова томографія -
базується на вимірюванні обмеженого набору квантових
спостережень та використанні їх для відновлення квантового стану
системи. Цей підхід широко використовується для визначення
щільності матриці густини, яка повністю описує стан квантової
системи.

Інтерференційні методи, зокрема, використовують взаємодію

квантових станів для створення інтерференційних зображень, що
дозволяє вимірювати фазові взаємодії та визначати стани
заплутаності. Ці методи є ефективними у вимірюванні фазових
залежностей та виявленні станів кореляції між квантовими
частинками.

Спектроскопія заплутаності дозволяє вимірювати енергетичні

рівні та їх взаємодії в системі для визначення квантового стану. Цей
метод є ефективним для виявлення та характеризації станів
заплутаності в квантових системах.

Вимірювання ймовірностей Белла використовується для

вимірювання параметрів, які входять у нерівності Белла, і
визначення рівня заплутаності в системі. Це дозволяє перевіряти
нерівності, які підтверджують або спростовують класичні локально-
реалістичні теорії.

14
 Крім того, методи, що базуються на вимірюванні квантової
когерентності та кореляцій, надають можливість визначати ступінь
взаємозалежності квантових станів та їх ефективність для
застосувань у квантових технологіях.

Ці сучасні методи не лише виявляють наявність квантової

заплутаності в системах, але також стають ключовими для
використання її в різноманітних квантових застосуваннях, що
сприяє розвитку квантової технології та глибшому розумінню
квантової фізики.

15
 3. Приклади використання квантової заплутаності

3.1 Квантова криптографія: безпека інформації за допомогою

заплутаних станів

Квантова криптографія представляє собою інноваційний

підхід до забезпечення безпеки інформації, використовуючи
особливості квантової механіки, зокрема, квантової заплутаності.
Цей підхід став важливою галуззю для розвитку безпеки в
інформаційному просторі, і основні концепції включають в себе
використання заплутаних станів для захисту від несанкціонованого
доступу та криптографічного забезпечення інформації.

Принципи квантової криптографії:

Квантова ключова дистрибуція (QKD):

Використовує принципи квантової заплутаності для створення і

безпечної передачі криптографічних ключів між сторонами. Завдяки
принципу невіддільності станів заплутаності, будь-яке намагання
перехоплення або вимірювання ключа призведе до порушення
заплутаності та виявиться для легітимних сторін.

Протоколи квантового обміну ключами:

Використовують різні квантові стани, такі як поляризовані фотони,

для обміну ключами між віддаленими користувачами. Протоколи,
такі як BBM92 та E91, базуються на вимірюваннях заплутаних
станів для визначення наявності або відсутності прослуховування.

Квантова стійка криптографія:

Розробка алгоритмів, які залишаються стійкими до атак навіть у

ситуаціях, коли квантовий комп'ютер, що здатен розгадувати
класичні криптографічні системи, стане реальністю. Це забезпечує
довгострокову стійкість криптосистем до еволюції технологій.

Застосування квантової криптографії:

16
 Безпечна передача ключів:

QKD дозволяє легітимним користувачам безпечно обмінюватися

ключами, використовуючи властивості заплутаних станів для
виявлення будь-якої спроби перехоплення.

Захист від квантового обчислення:

Розробка квантовостійких криптографічних протоколів для того,

щоб уникнути порушення за допомогою квантових комп'ютерів, які
можуть швидко розгадувати класичні криптосистеми.

Безпечний канал зв'язку:

Використання квантових станів для створення безпечних каналів

зв'язку, де будь-яка спроба перехоплення виявиться та викличе
порушення квантової системи.

Квантова криптографія відкриває нові можливості для

забезпечення безпеки інформації в умовах постійного розвитку
технологій та підвищення загроз кібербезпеки. Використання
квантових властивостей дозволяє створювати системи, які стійкі до
класичних методів криптоаналізу та забезпечують високий рівень
безпеки у сучасному цифровому середовищі.

17
 3.2 Квантові обчислення: потенційні можливості та виклики

Квантові обчислення є передовим напрямом в інформатиці,

який базується на унікальних принципах квантової механіки.
Основною перевагою є здатність виконувати обчислення паралельно
та вирішувати складні задачі швидше, ніж класичні комп'ютери.
Однак із цими можливостями пов'язані і виклики, що ускладнюють
розвиток квантових обчислень.

Потенційні можливості квантових обчислень:

 Квантові обчислення відкривають нові перспективи в розв'язанні

обчислювальних задач:

 Швидкісне розгадування складних завдань: Квантові комп'ютери

можуть паралельно обробляти інформацію, розв'язуючи завдання
швидше, зокрема розкладання на прості числа та оптимізацію.

 Факторизація цілих чисел: Квантові обчислення можуть значно

полегшити факторизацію цілих чисел, що є загрозою для
сучасних криптосистем.

 Моделювання квантових систем: Використання для

моделювання молекулярних та хімічних властивостей матеріалів,
що є важливим для наукових досліджень.

 Квантові машини штучного інтелекту: Застосування квантових

обчислень у завданнях штучного інтелекту, таких як оптимізація
та обробка великих обсягів даних.

Виклики квантових обчислень:

 Впровадження квантових обчислень також вносить виклики:

 Декохеренція та квантові помилки: Квантові системи легко

впливають зовнішні фактори, що може призводити до
декохеренції та квантових помилок.

 Витрати на зберігання та взаємодію кюбітів: Забезпечення

стабільності та взаємодії між кюбітами вимагає значних зусиль
та ресурсів.

18
 Необхідність холодильної техніки: Квантові обчислювальні
системи працюють при низьких температурах, близьких до
абсолютного нуля.

 Розвиток квантових алгоритмів: Необхідність постійного

розвитку нових квантових алгоритмів для ефективного
вирішення реальних завдань.

 Стандартизація та безпека: Розробка стандартів та забезпечення

безпеки квантових систем, зокрема у контексті квантової
криптографії.

Квантові обчислення залишаються активним предметом

досліджень, обіцяючи революційні зміни в інформаційній
технології, але їх успішна реалізація вимагає вирішення складних
технічних, фізичних та алгоритмічних викликів.

19
3.3 Квантова телепортація: принципи та можливі застосування

Квантова телепортація - це феномен, який використовує

принципи квантової механіки для передачі інформації про
квантовий стан частинки від одного місця до іншого без прямого
переміщення матеріальних частинок. Цей явище, яке здається
фантастичним, базується на інтересних принципах та може мати
значущі застосування в області квантових технологій.

Принципи квантової телепортації:

1. Створення заплутаних пар:

Квантова телепортація вимагає створення заплутаних пар

частинок. Це означає, що стани цих частинок взаємозалежні та
зв'язані, навіть якщо вони знаходяться на великій відстані один від
одного.

2. Вимірювання стану вихідної частинки:

Стан частинки, яку ми хочемо телепортувати (називається

"частинкою А"), вимірюється, в результаті чого вона переходить до
певного квантового стану.

3. Передача інформації про вимірювання:

Інформація, отримана в результаті вимірювання частинки А,

передається на інше місце, де знаходиться частинка "Б" з заплутаної
пари.

4. Модифікація стану частинки "Б":

За допомогою інформації, отриманої вимірюванням частинки

"А", виконується модифікація стану частинки "Б". Це призводить до
зміни стану частинки "Б" на відстані.

5. Виникнення "телепортованої" частинки:

Частинка "Б" тепер перебуває у стані, ідентичному стану

частинки "А" на початку процесу. Це виглядає як "телепортація"
стану частинки від одного місця до іншого без прямого переміщення
матеріальних частинок.

20
Можливі застосування квантової телепортації:

1. Квантові комунікації:

Використання квантової телепортації для безпечної передачі

інформації та криптографічних ключів, оскільки будь-яке втручання
буде виявлено через порушення заплутаності.

2. Квантові обчислення:

Можливість використовувати квантову телепортацію для передачі

кюбітів між квантовими обчислювальними блоками, що може
сприяти забезпеченню стійкості та сталості обчислювань.

3. Квантова криптографія:

Використання квантової телепортації для забезпечення безпеки в

квантових криптосистемах, де важливі квантові стани передаються в
безпечний спосіб.

4. Обмінання інформацією в квантових мережах:

Застосування квантової телепортації для передачі станів частинок у

квантових мережах, що може бути корисним для обміну
інформацією.

5. Дослідження фундаментальних принципів квантової

механіки:

Використання квантової телепортації для проведення досліджень та

експериментів, що розширюють наше розуміння фундаментальних
аспектів квантової механіки.

Квантова телепортація відкриває цікаві перспективи для

застосувань у різних галузях, зокрема у квантовій комунікації,
квантових обчисленнях, квантовій криптографії та дослідженнях
фундаментальних принципів квантової механіки.

21
 4. Виклики та перспективи розвитку

4.1 Технічні виклики в реалізації технологій, пов'язаних із

квантовою заплутаністю

Впровадження технологій, що використовують квантову

заплутаність, стикається з рядом технічних викликів, які потребують
вирішення для подальшого розвитку цих перспективних галузей.
Деякі з ключових технічних викликів включають:

Декохеренція та Збереження Квантових Станів:

Проблема: Квантові стани легко піддаються декохеренції (втраті

квантової заплутаністі) внаслідок взаємодії з навколишнім
середовищем.

Рішення: Розробка методів та матеріалів для зберігання квантових

станів на достатньо тривалий час, так щоб можливо було виконати
обчислення чи передачу інформації.

Точність та Контроль Квантових Бітів (Кюбітів):

Проблема: Висока чутливість квантових систем до зовнішніх

впливів може призводити до великої кількості помилок та втрати
інформації.

Рішення: Розвиток технологій точного вимірювання та контролю

стану квантових бітів для мінімізації помилок та забезпечення
надійності операцій.

Розвиток Квантових Процесорів:

Проблема: Створення потужних та масштабованих квантових

процесорів залишається великим викликом.

Рішення: Розробка нових архітектур та технологій для створення

квантових обчислювальних систем із значною кількістю кюбітів та
здатності до паралельних обчислень.

22
Квантова Комунікація та Захист Від Вторгнень:

Проблема: Забезпечення безпеки квантових систем у звідних умовах

та від вторгнень.

Рішення: Розвиток квантових криптографічних методів та

протоколів для захисту квантової інформації під час передачі та
зберігання.

Спільні Стандарти та Інтеграція:

Проблема: Відсутність єдиної системи стандартів у сфері квантових

технологій та проблеми інтеграції з класичними технологіями.

Рішення: Встановлення загальноприйнятих стандартів та розробка

інтегрованих підходів для спільної роботи квантових технологій з
існуючими системами.

Енергоефективність та Охолодження:

Проблема: Квантові обчислювальні системи вимагають надзвичайно

низьких температур та великих кількостей енергії.

Рішення: Розробка ефективних систем охолодження та оптимізація

енергоспоживання для покращення продуктивності та
життєздатності квантових технологій.

Вирішення цих технічних викликів визначає майбутнє розвитку

квантових технологій та використання їх у різних галузях, від
обчислювальної техніки до криптографії та зв'язку.

23
 4.2 Етичні аспекти використання квантової заплутаності

Впровадження технологій, пов'язаних із квантовою

заплутаністю, ставить перед суспільством низку етичних питань, які
вимагають уважного розгляду для забезпечення відповідального та
безпечного розвитку нових технологій. Один із ключових аспектів
стосується захисту конфіденційної інформації та приватності в
контексті квантової криптографії. Забезпечення високого рівня
конфіденційності вимагає розробки нових методів, щоб уникнути
можливих загроз у зв'язку з розвитком квантових обчислювань.

Другим важливим аспектом є вплив розробки квантових

обчислювальних технологій на стійкість сучасних алгоритмів,
зокрема алгоритмів шифрування. Це вимагає етичних рішень та
врахування можливих наслідків для кібербезпеки та переходу до
нових парадигм обчислення.

Також, важливо регулювати та обмежувати військове

використання квантових технологій, щоб уникнути непередбачених
наслідків та забезпечити етичні стандарти. Розгляд етичних аспектів
також повинен охоплювати питання доступності та рівних
можливостей у використанні квантових технологій, щоб уникнути
соціальної або економічної нерівноваги.

Крім того, врахування екологічних наслідків використання

квантових технологій важливо для сталого розвитку. Забезпечення
сталих практик у розробці та використанні цих технологій важливо
для збереження природних ресурсів та запобігання негативному
впливу на навколишнє середовище.

Враховання цих етичних аспектів у впровадженні квантових

технологій є вирішальним для того, щоб забезпечити етичний,
відповідальний та сталий розвиток цих перспективних галузей.

24
 4.3 Перспективи застосування в майбутньому: від квантових
мереж до квантових сенсорів

Квантова заплутаність відкриває перед людством широкі

перспективи застосування в різних галузях науки і техніки. Однією з
найбільш обіцяючих галузей є розвиток квантових мереж.
Створення квантових мереж, які базуються на властивостях
заплутаності, може вести до створення нових парадигм обміну
інформацією. Такі мережі можуть забезпечити високий рівень
безпеки, оскільки будь-яка спроба перехоплення або злому
інформації буде неможливою через особливості квантової
заплутаності.

Ще однією перспективною галуззю є розвиток квантових

обчислювань. Квантові обчислювачі, засновані на принципах
квантової механіки, можуть вирішувати проблеми, які для
класичних комп'ютерів є вкрай складними. Це може включати у себе
завдання в області обробки великих обсягів даних, оптимізації
процесів та розв'язання складних математичних задач.

Застосування квантової заплутаності також виявляється в

розвитку квантової криптографії. Створення квантових
криптосистем може забезпечити абсолютну безпеку при обміні
конфіденційною інформацією, оскільки будь-яка спроба
перехоплення ключів буде виявлена внаслідок принципів квантової
механіки.

Квантові сенсори, розроблені на основі квантової

заплутаності, можуть стати ключовим інструментом для точного
вимірювання різних фізичних параметрів. Це може мати значущий

25
вплив на науку, медицину та технології, дозволяючи отримувати
дані з високою точністю.

Окрім того, квантова телепортація та зв'язок можуть стати

ключовими елементами для розвитку глобальних комунікаційних
мереж у майбутньому. Забезпечення безперервного та безпечного
зв'язку на великі відстані може відкривати нові можливості для
спілкування та обміну інформацією.

Нарешті, розробка квантових систем зберігання інформації

відкриває можливості для створення довготривалих та надійних
засобів зберігання даних. Це може бути важливо в сучасному світі,
де обсяги інформації постійно зростають.

Усі ці перспективи застосування квантової заплутаності

свідчать про потенційну революцію в різних галузях, яка може
суттєво змінити сучасний технологічний ландшафт та призвести до
створення нових, ефективних та інноваційних технологій.

26
 Висновки

Квантова заплутаність відіграє визначальну роль у ряді

сучасних технологій і має великий потенціал для революції в науці
та техніці. Основні принципи квантової механіки, зокрема квантова
заплутаність, відкривають нові можливості у багатьох галузях.

Поняття станів заплутаності та їх властивості стали основою

для розуміння і використання квантової заплутаності. Взаємозв'язок
квантової заплутаності із законами термодинаміки розкриває глибокі
зв'язки між квантовою фізикою та термодинамікою.

Експерименти Шредінгера та Белла, які вивчають квантову

заплутаність, грають ключову роль у розвитку квантової фізики.
Сучасні методи вимірювання та детекції станів заплутаності
сприяють поглибленню нашого розуміння цих явищ і розвитку
нових технологій.

Квантова криптографія використовує заплутані стани для

забезпечення безпеки інформації, в той час як квантові обчислення
та квантова телепортація представляють потенційно революційні
можливості у сферах обчислень та зв'язку.

Технічні виклики, такі як декохеренція, точність вимірювань,

розвиток квантових процесорів та інші, стоять перед впровадженням
технологій, пов'язаних із квантовою заплутаністю. Вирішення цих
викликів стане критичним для подальшого розвитку цих
перспективних галузей.

На етичному рівні, важливо враховувати питання приватності,

безпеки, рівних можливостей та екологічного впливу при
використанні квантової заплутаності. Зріле розглядання цих аспектів

27
дозволить забезпечити відповідальний розвиток цих перспективних
технологій.

Загалом, квантова заплутаність стає ключовим інструментом

для новаторських досліджень і застосувань, що можуть суттєво
змінити сучасний технологічний пейзаж та призвести до створення
нових, ефективних та інноваційних технологій у різних галузях
науки і техніки.

28
 Список використаних джерел

1. Einstein, A., Podolsky, B., & Rosen, N. (1935). Can Quantum-

Mechanical Description of Physical Reality be Considered Complete?
Physical Review, 47(10), 777-780.

2. Schrödinger, E. (1935). Discussion of Probability Relations between

Separated Systems. Mathematical Proceedings of the Cambridge
Philosophical Society, 31(4), 555-563.

3. Aspect, A., Dalibard, J., & Roger, G. (1982). Experimental Test of

Bell's Inequalities Using Time‐Variable Analyzers. Physical Review
Letters, 49(25), 1804-1807.

4. Bell, J. S. (1964). On the Einstein Podolsky Rosen Paradox. Physics,

1(3), 195-200.

5. Zeilinger, A. (1999). Experiment and the Foundations of Quantum

Physics. Reviews of Modern Physics, 71(2), S288-S297.

6. Nielsen, M. A., & Chuang, I. L. (2010). Quantum Computation and

Quantum Information. Cambridge University Press.

7. Bennett, C. H., & Brassard, G. (1984). Quantum cryptography: Public

key distribution and coin tossing. Proceedings of IEEE International
Conference on Computers, Systems and Signal Processing, 175-179.

29