Психічні та поведінкові розлади

внаслідок вживання алкоголю та

психоактивних речовин
План
Визначення
Наслідки зловживання алкоголем
Властивості психоактивних речовин
Розлади у хворих на алкоголізм
Про що свідчать провали в пам'яті від алкоголю?
Фізична залежність
Стадії алкоголізму
Порушення у разі алкоголізму
Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних і
токсичних речовин
Cиндром залежності
Клінічні прояви й особливості перебігу наркоманій
Клініка наркоманій
Перебіг наркоманій
Висновок
Визначення
Розлади, що спричинені вживанням алкоголю, є формою
наркотичної залежності, яка характеризується або
зловживанням алкоголем, або залежністю від алкоголю.
Перебіг розладів, що спричинені вживанням алкоголю, є
доволі різноманітним і дуже часто типовим є чергування
ремісій та рецидивів. Довготривалими завданнями лікування
алкогольної залежності є утримання (або зменшення
вживання та впливу), профілактика рецидивів і реабілітація.
Точиться певна дискусія про те, чи має довготривалу користь
зменшення вживання алкоголю. Таким чином, утримання від
вживання алкоголю є ідеальним результатом лікування
алкогольної залежності.
Розлади, що спричинені вживанням алкоголю, можна поділити на дві
категорії — зловживання алкоголем або залежність від алкоголю.

Зловживання алкоголем є патерном пиття, що призводить до одного

або більше з наступних наслідків:
нездатність виконувати обов’язки в роботі, навчанні або вдома;
пиття у ситуаціях, що становлять ризик;
наявність повторюваних проблем з законом, що пов’язано з
вживанням алкоголю;
продовження вживання алкоголю, незважаючи на наявні проблеми
у стосунках, що загострюються через вживання алкоголю
Наслідки зловжевання алкоголем
Наслідки зловживання алкоголем є серйозними, а у багатьох випадках
загрожують життю. Гостре зловживання алкоголем може призвести до
інтоксикації, тоді як хронічне зловживання алкоголем може викликати
абстинентні симптоми, судоми, делірій та периферійну нейропатію.
Зловживання алкоголем стосується більше ніж 60 медичних станів, серед яких
хвороби серця, печінки та рак, і пов’язане з більше ніж 100 000 смертей у
США щороку. З надмірним питтям пов’язані серцево-судинні проблеми, у
тому числі гіпертензія, інсульт, алкогольний гепатит і цироз, а також
панкреатити є дуже поширеними серед пацієнтів, що зловживають алкоголем.
Надмірне пиття також підвищує ризик раку печінки, стравоходу, горла,
гортані; зловживання алкоголем може спричиняти проблеми з імунною
системою, травми мозку й алкогольний синдром плоду. Остеопороз,
менструальні дисфункції, дисфункції щитоподібної та надниркових залоз
також пов’язані з вживанням алкоголю.
Загальні властивості
психоактивних речовин:
1. Викликають стан ейфорії (задурманювання).

2. Змінюють толерантність організму (для досягнення ефекту необхідно

збільшувати дозу).

3. Викликають психічну і фізичну залежність.

4. Після припинення вживання розвивається абстинентний синдром.

5. Викликають гострі та хронічні психічні розлади.

6. Викликають патологічну зміну особистості.

7. Патологічно змінюють функцію внутрішніх органів та систем.

Психічні та поведінкові розлади у
хворих на алкоголізм
Психічна залежність – патологічний (хворобливий) потяг до уживання алкогольних напоїв. Часто
виявляється "симптомом випередження".
Утрата кількісного контролю – неможливість конролювати "дозу".
Зміна толерантності. (Толерантність – це вияв адаптації, тобто звикання до ПАР, коли спостерігається
усе менша реакція на чергове уведення такої ж самої її кількості (дози). Тому для досягнення
попереднього психо- фізичного ефекту хворому через певний час необхідно підвищувати дозу).
Амнестичні розлади (легкі, помірні, тяжкі).
Зміна способу уживання алкогольних напоїв (епізодичне чи систематичне уживання, псевдозапої,
істинні запої).
Фізична залежність (абстинентний синдром, синдром похмілля).
Утрата захисних рефлексів (блювотного).
Соматичні зміни (зворотні і незворотні).
Неврологічні зміни (зворотні і незворотні).
Деградація особистості (порушення усіх психічних процесів, але у першу чергу – волі, почуттів та
пам'яті).
Соціальна дизадаптація (утрата соціального статусу хворого).
Про що свідчать провали в пам'яті
від алкоголю?
Що відбувається в мозку, коли відрізки пам'яті губляться?
Вважається, що в таких випадках тимчасово порушується робота
гіпокампу, частини системи головного мозку, яка відповідає за
консолідацію пам'яті, тобто перетворення короткочасних спогадів
на довготривалі.
Таким чином, алкоголь вимикає ті ділянки головного мозку, які
важливі для створення епізодичних спогадів, прив'язаних до певного
часу або місця.
Коли ми випиваємо, пригнічуються й дві інші важливі ділянки
головного мозку, які постачають гіпокампу інформацію про те, що
відбувається. Це лобові частки, що відповідають за сприйняття
навколишньої дійсності, керування мовленням і пам'яттю, а також
мозочок, що попереджає нас про небезпеку.
 Фактори ризику, які спричинюють провали в пам'яті.
Вживання алкоголю на порожній шлунок або постійне
недосипання.

Є й ще один чинник: що швидше ви споживаєте алкоголь, то

швидше зростатиме його рівень в крові. Рівень між 0,20 і
0,39%, судячи з усього, може призвести до такої втрати
пам'яті, коли людина не пам'ятає взагалі нічого.

Такого стану можна досягти при споживанні 15 і більше

стандартних британських порцій спиртного протягом чотирьох
годин (швидкість сп'яніння також залежить від ваги і статі
людини).
 Дослідження 2016 року, проведене під керівництвом Ральфа
Хінгсона (також із Національного інституту вивчення проблем
зловживання алкоголем та алкоголізму), пропонує низку
відповідей.

"Роль відіграє і те, як часто в попередній місяць людина напивалася, а

також чи курить вона і чи приймала понад один психотропний
препарат", - зазначає Хінгсон.

Провали в пам'яті частіше трапляються у людей з невеликою

вагою. До них насамперед схильні студенти, які часто вдаються до
"розігрівання" перед вечіркою, на яку приходять вже з певним
рівнем алкоголю в крові, пояснює вчений.
Провали в пам'яті частіше трапляються у
людей з невеликою вагою. До них насамперед
схильні студенти, які часто вдаються до
"розігрівання" перед вечіркою, на яку
приходять вже з певним рівнем алкоголю в
крові, пояснює вчений.
Жінки зазнають провалів у пам'яті частіше за чоловіків. В
середньому вони мають меншу масу тіла і вищий відсоток
жиру, що означає: в їхньому організмі менше води, здатної
розчиняти алкоголь. Таким чином, рівень алкоголю в крові
у них зростає швидше.
Крім гендерних відмінностей є і генетичний
компонент. У людей, чиї матері мали проблеми
з алкоголем, ризик до провалів пам'яті вищий.
Фізична залежність

Синдро́м відмі́ни (також — абстинентний синдром,

синдром залежності, післядії, рикошету, «ломка»)
— патологічний стан, клінічний синдром, який
розвивається при раптовому припиненні вживання
психотропних чи наркотичних речовин, або
лікарських препаратів, які, як правило, були
вживані у великих дозах.
Похмі́лля — стан організму, синдром, що
наступає наступного дня після надмірного
вживання алкоголю. Страждаючого похміллям
турбують сильний головний біль, нудота,
сухість і неприємний смак у роті, сильна
спрага, озноб, який змінюється відчуттям
жару.
СТАДІЇ АЛКОГОЛІЗМУ

Перша (початкова) стадія алкоголізму. Для цієї

стадії характерний первинни патологічний потяг до
алкоголю, зниження кількісного контролю,
підвищення толерантності, зростання алкогольної
амнезії. У половині випадків ознаки І стадії
алкоголізму формуються в осіб віком до 25 років, в
останніх — в 25—35 років і вкрай рідко — у
пацієнтів старшого віку. Тривалість стадії від 1 до 6
років.
Патологічний потяг до алкоголю на цій стадії проявляється
в найбільш легкій формі звичайно в ситуаціях, коли
традиційно відбуваються випивки. Толерантність до
алкоголю на цій стадії зростає в 2—3 рази, зникає
блювотний рефлекс у разі передозувань, люди замінюють
більш слабкі напої на більш міцні. Періодично після
сп'яніння важкого ступеня хворі забувають події, що
відбуваються наприкінці цього стану. Явища абстиненції
на цій стадії відсутні. Негативні соціальні наслідки
частіше обмежуються сімейними сварками, уповільненням
професійного росту.
 Друга стадія алкоголізму. Головна її
діагностична ознака — абстинентний
синдром.
Крім того, збільшується вираженість усіх
симптомів хвороби, характерних для І стадії. II
стадія алкоголізму формується у віці 25— 35
років, тривалість її в 2/3 хворих менше 10 років,
у І/3 — 10—15 років
Первинний патологічний потяг до алкоголю нерідко на
цій стадії виникає спонтанно.
Утрата кількісного контролю характеризується тим,
що вживання звичайної індивідуальної дози
призводить до нестримного потягу до подальшого
вживання алкоголю. Хворі не дотримуються етичних і
соціальних норм, продовжують пити в нових
компаніях чи самостійно.
Толерантність до алкоголю досягає максимуму і
протягом низки років залишається постійною,
перевищуючи початкову в 5—6 разів. Високі
дози вживають або одномоментно, або дробово
протягом дня.
У II стадії алкоголізму починають виявлятися зміни особистості
у вигляді загострення преморбідних рис. Іноді виникають риси
алкогольної деградації (огрубіння емоцій, збудливість,
недостатньо критичне відношення до себе), але в період ремісії
вони звичайно згладжуються.
Соціальні наслідки в II стадії алкоголізму різні, від
малопомітних до глибоких, що характеризуються вираженою
дезадаптацією. У половини хворих розпадаються шлюби.
Трудова дезадаптація виявляється зниженням якості роботи,
дрібними адміністративними стягненнями, деякі змушені
змінювати місця роботи, декваліфікуються
Третя стадія алкоголізму
Потяг до алкоголю набуває характеру нестримного, виникає
спонтанно і вимагає вживання спиртного у великих
кількостях. Подібний потяг нагадує голод чи спрагу. Утрата
кількісного контролю супроводжується втратою
ситуаційного контролю. Будь-яка, навіть невелика доза
алкоголю викликає непереборний потяг до алкоголю з
прагненням дістати його за будь-яку ціну, навіть незаконним
шляхом. Хворі вживають алкоголь самостійно чи в компанії
випадкових осіб, нерідко в невідповідних місцях. У цій
стадії відбувається зниження толерантності до алкоголю. У I
I I стадії алкоголізму формуються грубі, часто невиправні
патологічні зміни у всьому організмі.
СОМАТИЧНІ ТА НЕВРОЛОГІЧНІ
ПОРУШЕННЯУ РАЗІ АЛКОГОЛІЗМУ
Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що
захворювання внутрішніх органів діагностують у кожного
четвертого алкоголіка і загальна захворюваність людей, що
зловживають алкоголем, удвічі вища, ніж у тих, хто п'є рідко і
мало. Найбільш характерними для хронічного алкоголізму є
жирова дистрофія печінки і поліневропатія.
Однак немає жодної системи організму, жодного органа, де не
виникають порушення під впливом алкоголю. Соматичні і
неврологічні симптоми алкоголізму розвиваються на різних
етапах захворювання.
АЛКОГОЛЬНИЙ ДЕЛІРІЙ (БІЛА
ГАРЯЧКА)
Найбільш частий металкогольний психоз (до 75 % усіх
випадків психозів) як важкий прояв синдрому невживання.
Біла гарячка звичайно виникає через 3—7 днів після
припинення вживання спиртного чи різкого зниження дози,
найчастіше у хворих, які зловживають протягом 5—15 років
у віці 30—40 років. У продромальній стадії, що може
тривати від декількох днів до декількох місяців,
спостерігаються розлади сну з частими прокиданнями,
кошмарними сновидіннями, страхами, серцебиттям,
пітливістю. Удень звичайно у хворих спостерігається астенія
з тривогою і занепокоєнням. Класичний варіант
алкогольного делірію характеризується зміною послідовних
стадій
У розгорнутій стадії делірію розвивається повне безсоння,
порушується орієнтування в часі, в оточуючих, при збереженні
орієнтування у власній особистості. Виникають справжні
галюцинації у вигляді безлічі рухливих комах, дрібних тварин,
змій, рідше великих фантастичних тварин або людиноподібних
істот, іноді хворі бачать дріт, павутиння, мотузку. Зорові
галюцинації змінюються в розмірах, то наближаються, то
віддаляються. У разі поглиблення розладу свідомості з'являються
слухові, нюхові, тактильні галюцинації. Часто порушується
сприйняття схеми тіла, змінюється положення його в просторі.
Хворі висловлюють уривчасті маревні ідеї переслідування,
ревнощів, що відрізняються конкретністю і несистематизованістю.
Ускладнення делірію алкогольного
делірію

гострий панкреатит;
пневмонія (частота розвитку близько 30%);
алкогольна миокардиопатия;
печінкова недостатність;
набряк головного мозку;
гостра ниркова недостатність;
порушення водно-електролітного балансу і
кислотно-лужної рівноваги;
рабдоміоліз
Ризик розвитку алкогольного делірію більше у
людей, які перенесли раніше черепно-мозкову
травму, важкі захворювання центральної
нервової системи, у тому числі і запального
характеру, у осіб, що вже мали раніше епізод
білої гарячки.
Лікування алкогольного делірію
Біла гарячка - це стан, що потребує не тільки в спостереженні за хворим з метою забезпечення безпеки його
самого і оточуючих, але й вимагає проведення досить інтенсивної лікарської терапії. У ряді випадків
необхідні навіть реанімаційні заходи. Лікування алкогольного делірію бажано проводити на базі
психоневрологічного стаціонару з обов'язковим залученням лікаря реаніматолога і терапевта.

Запропоновано багато препаратів, але зараз немає єдиної точки зору на алгоритм лікування алкогольного
делірію.

У Європі стандартом лікування алкогольного делірію є призначення клометіазол. У Росії і в США

препаратами вибору були і залишаються бензодіазепіни. До їх недоліків можна віднести пригнічення дихання,
кумуляцію седативного ефекту.

У більшості випадків методом лікування алкогольного делірію є внутрішньовенна комбінована терапія

бензодіазепінами і галоперидолом (або дроперидолом).

Паралельно з ліквідацією психічної симптоматики для лікування алкогольного делірію показано проведення
всіх інтенсивних заходів, спрямованих на усунення соматичних розладів. При призначенні всіх препаратів
необхідно пам'ятати про ступінь впливу їх на нервову систему і можливості призначення даної групи
пацієнтам з хронічним алкоголізмом.
Алкогольний галюциноз
психоз, який розвивається у другій та третій стадіях алкоголізму і
характеризується наявністю слухових галюцинацій. Клінічно
проявляється у гострій і хронічній формах. Гострий галюциноз
виникає в період ААС або під час запою. Клінічна картина
визначається слуховими галюцинаціями, що мають характер
монологу, діалогу або полівербального слухового галюцинозу з
тематикою звинувачення хворого в пияцтві, спогадами про його
минулі вчинки, загрозою жорстокої розправи, яку він заслужив.
Інколи частина голосів захищають хворого. Внаслідок
галюцинацій домінує афект напруженої тривоги, страху, відчаю,
які посилюються ввечері і вночі. Свідомість збережена.
Алкогольний галюциноз триває 2-4 тижні, інколи проявляється
абортивно і редукується через 1-3 доби. Критичне ставлення до
свого хворобливого стану під час гострого психозу відсутнє.
Алкогольний параноїд
психоз алкогольної етіології, який проявляється маяченням
переслідування або ревнощів. Хворий впевнений , що йому
загрожує фізична розправа або отруєння. Він впізнає
переслідувачів у багатьох людях, які його оточують ; у їх міміці,
словах і діях вбачає загрозу для свого життя. Вчинки таких хворих
стають імпульсивними: вони раптово починають тікати, на ходу
вистрибують з транспорту, звертаються до міліції з вимогою
зхахистити їх від злочинців. При маяченні отруєння відмовляються
споживати їжу або готують її самі в окремому посуді. Інколи
маячення переслідування супроводжується незначними
вербальними ілюзіями та галюцинаціями. Здебільшого гострий
алкогольний параноїд минае за декілька днів або тижнів, інколи
затягується на кілька місяців ( хронічний алкогольний параноїд).
Корсаківський поліневритичний
психоз
Корсаківський поліневритичний психоз характеризує наявністю
корсаковського синдрому в поєднанні з поліневритом/ Початок
психозу переважно гострий. В осіб похилого віку захворювання
може розвинутися поступово. Першим проявом психічних
розладів буває фіксаційна й інколи ретроградна амнезія
тривалістю від кількох днів до декількох років. Частина хворих
прогалини пам’яті заповнюе конфабуляціями. При вираженій
фіксаційній амнезії і конфабуляціях може розвинутись амнестичне
дезорієнтування в місці, часі і навколишніх особах. Відзначаються
млявість, пасивність, зниження спонукань, підвищена
втомлюваність. Неврологічний стан характеризується симптомами
невритів з атрофіями м’язів кінцівок та послабленням або
вдсутністю сухожильних рефлексів.
Алкогольна деменція
Алкогольна деменція характеризується симптомами
зниження інтелектуально-мнестичних і емоційно-вольових
якостей особистості. Атрофуються морально-етичні
установки, втрачається почуття сорому, власної гідності і
відповідальності за свої вчинки. Втрачаються звичні
інтереси, творчі і професійні можливості. З’являється грубий
і цинічний “алкогольний гумор”. Основним мотивом
поведінки стає добування і вживання любих спиртних напоїв
(найчастіше дешевих сурогатів). Грубих порушень пам’яті
при алкогольній деменції не спостерігається, але рівень
осмислення і його критичність різко знижується.
Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання
наркотичних і токсичних речовин

Наркоманії та токсикоманії, що виникають в результаті

зловживання різними хімічними речовинами, характеризуються
наступними основними ознаками:

Зміною толерантності (витривалості) до хімічної речовини;

Патологічною пристрастю до інтоксикації (патологічний потяг);
Зміною картини інтоксикації (наркотичного сп'яніння);
Виникненням абстинентного синдрому (синдрому позбавлення).
Найважливішою ознакою є патологічна
пристрасть, без наявності якого не можна
діагностувати наркоманію або токсикоманію.
Наркоманія - захворювання, що виникає в
результаті зловживання речовинами,
віднесеними до наркотиків згідно зі списком,
що затверджується Урядом РФ.

Токсикоманія - захворювання, що виникає в

результаті зловживання речовинами, не
віднесеними до наркотиків.
Cиндром залежності
Характерні ознаки синдрому залежності ПАР :

сильне бажання чи почуття непереборної тяги до прийому ПАР;

порушена здатність контролювати поведінку, пов’язану з прийомом ПАР;
поява абстинентного стану, що виникає, коли прийом психоактивної речовини зменшити
або припинити;
ознаки толерантності до дії психоактивної речовини, що проявляються в необхідності
значного збільшення кількості речовини для досягнення бажаного ефекту;
поглиненість уживанням ПАР, котра проявляється в тому, що заради прийому речовини
людина повністю або частково відмовляється від важливих альтернативних задоволень і
зацікавлень чи витрачає багато часу на діяльність, необхідну для придбання і прийому
речовини, та на відновлення після її ефектів;
вживання психоактивних речовин всупереч явним ознаками шкідливих наслідків для
здоров’я, роботи/навчання, стосунків з друзями, членами родини тощо.
Фактори ризику, що впливають на
формування залежності
1. Біологічні. Гени, з якими народжується
людина, відіграють значну роль у формуванні
залежності. Окрім того, мають значення стать,
етнічна приналежність і наявність супутніх
психічних захворювань (депресія, тривожні
розлади тощо). Зокрема, особи, які мають
інші психічні захворювання, більш схильні до
формування залежності від ПАР.
2. Соціальні. Оточення людини, особливості
сімейних стосунків (передусім дітей з батьками),
друзі, економічне положення і загальний рівень
добробуту впливають на ризики початку вживання
наркотиків та формування залежності. Такі
фактори, як фізичне, сексуальне і психологічне
насильство, життя в умовах постійного стресу,
утиски з боку сім’ї, можуть значно збільшити
ймовірність початку вживання наркотиків і
подальшої залежності від них.
3. Еволюційні. Генетичні чинники і фактори навколишнього
середовища взаємодіють з критичними етапами розвитку в
житті людини та впливають на ризик появи наркозалежності.
Вживання наркотиків у будь-якому віці може призвести до
залежності, але що раніше воно починається, то більша
ймовірність переростання його у залежність. Особливо це
стосується підлітків: області їхнього мозку, що контролюють
прийняття рішень, судження і самоконтроль, ще
розвиваються, тож підлітки можуть бути особливо
схильними до ризикованої поведінки, зокрема вживання
наркотиків.
Прояви залежності
Незалежно від виду наркотичної речовини у поведінці, характері та фізіології людини
настають зміни. При цьому можливі характерні прояви залежності від ПАР, на які слід
звернути увагу і якнайшвидше вжити необхідних заходів:

безпідставні зникнення з дому на досить тривалий час;

різкі несподівані зміни поведінки (необґрунтована агресивність, злобність, замкнутість,
брехливість, відчуженість, неохайність);
поява боргів, зникнення з дому цінних речей і грошей, крадіжки;
втрата інтересу до колишніх захоплень, занять;
поява в домі флаконів з невідомими речовинами;
наявність серед особистих речей шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних
речовин;
поява у лексиконі нових жаргонних слів;
наявність слідів від ін’єкцій на будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі;
розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і
засинання, тяжкий сон);
розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної
кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);
зміни розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової головки)
та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).
Клінічні прояви й особливості перебігу
наркоманій
Наркотичне "сп'яніння" характеризується
суб'єктивно позитивними для даної людини
переживаннями: поліпшується настрій, він стає
безтурботним, добросердим без реального
поліпшення ситуації. Проблеми на час
дезактуалізуються, але не усуваються. Таку
суб'єктивно приємну дію наркотик справляє тільки
на початку хвороби, а в подальшому наркотик
вживають тільки для запобігання абстиненції,
відновлення і підвищення працездатності.
Перші вживання наркотику іноді
спричинюють захисні реакції організму у
вигляді свербежу, нудоти, блювання,
запаморочення, профузного поту, що
зникають під час наступних вживань
Клініка наркоманій

представлена у вигляді трьох основних

синдромів: психічна залежність, фізична
залежність і толерантність до наркотику.
 Психічна залежність характеризується патологічним
прагненням постійно чи періодично вживати наркотик. Вона
розвивається у всіх випадках систематичного вживання
наркотиків, але іноді може виникнути вже після першого
вживання наркотику. Хворий прагне вживати наркотик, щоб
отримати приємні відчуття чи усунути явища дискомфорту.
Потяг до наркотику може бути обсесивним чи компульсивним.
У разі обсесивного потягу в хворого постійно виникають думки
про наркотик, що супроводжуються пожвавленням, покращанням
настрою в передчутті його вживання і пригніченістю,
незадоволеністю за його відсутності. Компульсивний потяг
характеризується непереборним прагненням до наркотику,
визначає поведінку хворого, мотиви його дій за повної
відсутності критики.
Компульсивний потяг може виникнути під час абстиненції чи на
висоті інтоксикації, в останньому випадку може відбутися
передозування наркотику
Фізична залежність — стан перебудови всіх
функцій організму у відповідь на хронічне
вживання наркотиків, що виявляється
вираженими психічними і соматичними
порушеннями у разі припинення дії
наркотику. Виникає абстинентний синдром,
вираженість якого зменшується, чи він
повністю купірується під час чергового
застосування наркотику.
Толерантність — це стан адаптації до наркотиків, що
виявляється постійним зниженням реакції на вживання
звичайних його доз. У процесі розвитку хвороби
відбувається зростання толерантності, коли організм
наркомана може переносити такі дози наркотику, що
перевищують у кілька разів терапевтичні і навіть смертельні.
Підвищення толерантності призводить до підвищення доз і
частоти вживання наркотиків. На певному етапі хвороби
толерантність досягає максимуму і залишається тривалий
час постійною. Надалі відбувається зниження толерантності
і вживання звичних доз призводить до передозування,
нерідко з летальним кінцем
Перебіг

початкова І стадія наркоманії – відбувається

епізодичне вживання наркотиків, коли ще
немає визначеного ритму наркотизації і зміни
толерантності; Поступово, а іноді після
першого вживання наркотику, формується
психічна залежність, наркотики вживають
вже регулярно, толерантність до них зростає
II (розгорнута) стадія характеризується подальшим
підвищенням толерантності до максимуму,
змінюється характер наркотичного сп'яніння,
з'являється фізична залежність.
III (кінцева) стадія — знижується толерантність,
повністю зникають позитивні переживання після
вживання наркотику, розвиваються виражені
соматоневрологічні порушення.
Висновок
Вживання та зловживання психоактивними речовинами алкоголем,
наркотиками, токсичними речовинами різко поширилося в останні
роки в усьому світі. Щорічно збільшується число хворих із
залежністю мд психоактивних речовин, що супроводжується
психічними і соматоневрологічними розладами, котрі призводять
до значних соціально-економічних і моральних втрат. Зростає
кількість споживачів алкоголю, наркотиків і токсичних речовин
серед підлітків і навіть дітей. Психоактивні речовини — це такі
речовини, однократне вживання яких ;причинює різні суб'єктивно
приємні психічні стани: ейфорію, підвищення активності,
суб'єктивне відчуття комфорту, заспокоєння.
Є необхідність проведення профілактики алкоголізму і наркоманії
Профілактичні дії:
раннє виявлення осіб, віднесених до групи ризику, та осіб, які зловживають
спиртними напоями чи незаконно вживають наркотичні засоби, психотропні та
токсичні речовини, і надання їм необхідної наркологічної допомоги;
попередження правопорушень, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних
засобів і психотропних речовин; удосконалення інформаційної системи
обізнаності населення з питань профілактики алкоголізму, наркоманії та
токсикоманії;

державна підтримка наукових досліджень у сфері розробки нових методів

профілактики, діагностики, лікування та реабілітації осіб, хворих на
алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію;

формування у населення здорового способу життя та негативного відношення

до вживання спиртних напоїв і незаконного вживання наркотичних засобів,
психотропних або токсичних речовин, насамперед серед дітей та молоді;
координація діяльності органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб з питань
профілактики алкоголізму, наркоманії та токсикоманії та протидії
вживанню спиртних напоїв і незаконному вживанню наркотичних
засобів, психотропних або токсичних речовин;

зменшення обсягів витрат у сфері охорони здоров'я, пов'язаних з

лікуванням та реабілітацією осіб, хворих на алкоголізм,
наркоманію чи токсикоманію, утримання відповідного персоналу,
а також зменшення коштів, що витрачаються внаслідок
зловживання спиртними напоями чи незаконного вживання
наркотичних засобів, психотропних або токсичних речовин (аварії,
прогули, травмування, непрацездатність) тощо
Дякую за увагу