ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

циклова комісія хірургічних дисциплін

Спеціальність: «Лікувальна справа»

Предмет: «Онкологія»
Семестр 7 Лекція № 2

Загальні принципи діагностики та лікування

онкологічних захворювань
Викладач: ЄРЬОМІНА Л.І.

КИЇВ, 2018 РІК

 План лекції
1. Загальні принципи діагностики пухлин (пребластоматозний передрак, доклінічний передрак,
перші клінічні прояви).
2. Ступінь ризику виникнення злоякісних пухлин. Виявлення, лікування та диспансеризація хворих
з високим ступенем ризику виникнення онкологічних захворювань.
3. Первинна діагностика (анамнез, об’єктивне обстеження). Поглиблена діагностика (лабораторні
дослідження, рентгенологічні обстеження, УЗД, ендоскопія, біопсія, цитологічні та гістологічні
дослідження тощо).
4. Морфологічний метод дослідження. Цитологічний скринінг (двоетапна програма обстеження в
системі профілактики раннього раку). Критерії оцінювання ефекту скринінгу. Біохімічні,
імунологічні тести. Поглиблена діагностика.
5. Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики. УЗД в діагностиці пухлин.
Сканування грудної залози, щитоподібної залози, печінки, нирок. Комп’ютерна томографія.
6. Функціональна діагностика. Ендоскопічні методи діагностики. Лапароскопія,
кольпоцервікоскопія, гістероскопія і т.д.
 Загальні принципи діагностики пухлин (пребластоматозний
передрак, доклінічний передрак, перші клінічні прояви)

В процесі розвитку злоякісної пухлини умовно можна виділити три

періоди:
1) передпухлинний період (пребластоматозний, передраковий тощо);
2) доклінічний період;
3) період клінічних проявів пухлини.
Передпухлинний період Доклінічний період Клінічний період
характеризується характеризується характеризується появою
розвитком наявністю злоякісного клінічних проявів з боку
передпухлинних процесу але ще відсутні відповідного ураженого
захворювань (облігатних клінічні прояви (може органу, появою
чи факультативних) тривати роками) паранеоплазій
 Ступінь ризику виникнення злоякісних пухлин. Виявлення,
лікування та диспансеризація хворих з високим ступенем ризику
виникнення онкологічних захворювань.
Фактори розвитку онкологічних захворювань формують групи
підвищеного ризику. Вони поділяються на умовні та абсолютні:
Умовні фактори ризику:
1) передракові захворювання;
2) гормональні порушення.

Абсолютні фактори ризику:

1) вік старше 45 років для чоловіків і 35 років для жінок,
2) шкідливі звички (куріння, міцні алкогольні напої, вживання надмірно гарячої їжі тощо),
3) професійні шкідливості (екзогенні фактори),
4) ендогенні фактори (конституціональні):
- рак у кровних родичів,
- сімейний поліпоз товстого кишечника (Гарднерівський ген),
- меланома у родичів,
- ІІ(А) група крові (частіше рак шлунка),
- ожиріння, гіпертонічна хвороба або їх поєднання (частіше рак молочної залози) - гормональні
розлади в репродуктивній системі (РМЗ, РТМ, РЯ).
 Формування та диспансерне спостереження груп підвищеного
ризику та хворих на передракові захворювання

Клініко-статистичні групи – групи осіб, які потребують онкологічної

допомоги відповідно до певних медико-технологічних (економічних)
стандартів:
В залежності від стадії онкологічного захворювання, на етапі якої
був встановлений діагноз, виділяють такі види діагностики:

1. Рання діагностика.
2. Своєчасна діагностика.
3. Пізня (несвоєчасна) діагностика.
Рання діагностика Своєчасна діагностика Несвоєчасна
характеризується характеризується діагностика
встановленням виявлення пухлинного характеризується
онкологічного діагнозу на процесу на стадіях Т1-T2, виявленням пухлинного
стадії передінвазивного N0, M0. В таких стадіях процесу в будь-якому
(внутрішньоепітеліально виліковується переважна значенні Т, поєднаному з
го) раку – T in situ (Tis). більшість ЗЯП (70 – 80% метастазами в регіонарні
Можливість повної вилікування, бо 15 – 30% лімфатичні вузли (N1, N2,
ліквідації пухлинного мають доклінічні N3) або віддаленими
процесу (97 - 98% - метастази). метастазами (M1).
вилікування).
 Причини несвоєчасної діагностики:
1. Лікарські помилки.
2. Пізнє звертання хворих за медичною допомогою.
3. Відмова хворого від обстеження.
4. Прихований або атиповий перебіг захворювання.
Лікарські помилки: Онкологічна настороженість
• недостатнє знання семіотики ЗЯП; При обстеженні пацієнта кожен лікар
• тактичні помилки – тривале повинен ставити запитання: “Чи не
спостереження і лікування “хронічних можуть ці симптоми бути проявом
запальних процесів” без ЗЯП?”, а потім докласти зусиль для
морфологічної верифікації процесу та підтвердження або виключення такої
ін. підозри. Тобто лікар має бути завжди
В таких випадках мова іде про онкологічно настороженим.
відсутність онкологічної
настороженості лікаря.
 Загальні ознаки, які можуть навести лікаря,
фельдшера до підозри на злоякісне
новоутворення, так звані «СИГНАЛИ РАКУ»:

•симптом «неуспішного лікування» (виразкової хвороби, гастриту, ларингіту,

пневмонії, циститу, геморою);
•симптом «плюс тканина», тобто ріст об’ємного утворення;
•синдром «малих ознак» (слабкість, підвищена втомлюваність, зниження
працездатності, втрата інтересу до оточуючого, дискомфорт, погіршення
апетиту, нез’ясовне підвищення температури тіла, схуднення, анемія,
збільшення ШОЕ);
•патологічні виділення (кров’янисті, слизові, водянисті);
•стійке порушення функції органу;
•паранеопластичні синдроми.
 ПАРАНЕОПЛАЗІЇ (ПН):
виникають на основі функції онкогенів, які кодують синтез гормоноподібних
факторів – серотоніну, катехоламіну, гастрину, фенолстероїдних гормонів,
АКТГ, гонадотропінів, кальцитоніну …
Шкірні ПН (чорніючий акантоз, різноманітні форми еритематозних
дерматозів, псоріазоподібного дерматозу, гіпертрихозу тощо).
Нервовом’язеві паранеоплазії з моторними і сенсорними розладами.
Гематологічні паранеоплазії аутоімунного характеру.
Диспротеїнемії, мігруючі тромбофлебіти при раку шлунка.
Гіпертрофічна остеоартропатія при раку легені .
 Стандарти обстеження онкологічного хворого:
Стандартне обстеження онкологічних хворих регламентоване наказом МОЗ
від 17.09.2007 № 554 «Про затвердження протоколів надання медичної
допомоги за спеціальністю «онкологія».
Етапи обстеження:
Обстеження онкологічного хворого передбачає:
ЛПЗ загально- Консультативна Стаціонар
•максимальну
лікарняноївізуалізацію
мережі первинної пухлини,
поліклініка спец. спеціалізованої
(до 3-х
•з’ясування днів):
зацікавленості установи (до
реґіонарних 8 днів):
лімфатичних установи (до 10 днів):
вузлів,
•фізикальне обстеження; •фізикальні обстеження; •поглиблене обстеження з
•загально лабораторні обстеження; •уточнюючі рентгенобстеження використанням всіх необхідних
•наявності віддалених
•рентгенографія грудної клітки; метастазів,
(рентгенологічна томографія, КТ); методів,
•УЗД черевної порожнини; •МРТ; •морфологічні, імуногістохімічні
тобто
•деякі – встановлення
уточнюючі стадії
обстеження, що дають захворювання;
•уточнююча ультразвукова діагностика; дослідження,
загальну характеристику хвороби •біопсія пухлини; •планування лікування та реалізація
(наприклад, рентгенографія шлунку, •радіоізотопні обстеження;
•отримання
мамографія);
максимальної •консультації
інформації про загальний плану
хірурга-онколога,
станлікування.
хворого, наявність
супутньої патології, ступеню
•ЕКГ; її компенсації,
хіміотерапевта, радіолога, можливості
терапевта, перенести лікування
•обстеження в обсязі щорічного анестезіолога, гінеколога за
онкологічного
профілактичного огляду.
захворювання без суттєвої
показаннями.
загальної шкоди здоров’ю пацієнта
та без суттєвого погіршення якості життя.
Первинна діагностика (анамнез, об’єктивне обстеження):
1. Згода пацієнта на проведення обстеження.
2. Паспортна частина.
3. Скарги пацієнта (активне розпитування, динаміка, ступінь прояву,
вплив на якість життя).
4. Анамнез захворювання (початок, перші ознаки, тривалість,
діагностичні та лікувальні заходи, їх результат).
5. Анамнез життя (професійні шкідливості, звички, ендокринна патологія,
травми, операції, інші захворювання тощо).
6. Об’єктивне обстеження:
- огляд (пухлина, асиметрія форми та функції, судини, набряк, видима
перистальтика, деформація, патологічні виділення);
-пальпація (ураженого органа, лімфатичних вузлів, печінки, флуктуація,
болісність, взаємозв’язок з іншими органами та тканинами);
- перкусія …;
- аускультація…
 Поглиблена діагностика (лабораторні дослідження,
рентгенологічні обстеження, УЗД, ендоскопія, цитологічні та
гістологічні дослідження тощо).
І. Лабораторні методи дослідження (КАК, БАК):
 Поглиблена діагностика

І. Лабораторні методи дослідження (ОРР, онкотести 1, 2, онко-

маркери - імунодіагностика):
 Поглиблена діагностика
І. Лабораторні методи дослідження (морфологічні):
- цитологічні;
- гістологічні;
- імуногістохімічні.
Цитологічне дослідження — ідентифікація клітинної структури пухлини.

Цитологічний скринінг — масове цитологічне

обстеження здорових людей для виявлення ракових
захворювань.

Скринінгові програми:
Мамографічний скринінг РМЗ у жінок віком 50-69 років.
Цитологічний скринінг передраку і раку шийки матки .
Скринінг раку і передраку товстої кишки за допомогою тесту
на приховану кров у калі.
 Поглиблена діагностика
Гістологічне дослідження — ідентифікація структури тканини при спеціальній обробці
біоматеріалу після біопсії.

Біопсія — прижиттєве видалення шматочка тканини для діагностичного

патогістологічного дослідження.

Види біопсій:
Аспіраційна
(пункційна).
Ексцизійна.
Інцизійна.
Випадкова.
Щипцева.
Кюретаж.
Трепанобіопсія.
 Поглиблена діагностика
Імуногістохімічне дослідження —
сучасний метод морфологічної
діагностики, який полягає у
візуалізації та оцінюванні за до
помогою мікроскопа результатів
реакції антиген—антитіло в зрізах
тканини, взятої шляхом біопсії.
Антигеном виступають компоненти
клітинних структур чи міжклітинної
речовини тканини. Антитіла
отримують із сироватки крові тварин,
імунізованих відповідним антигеном
(поліклональні антитіла). З культури
тканини гібридоми отримують
моноклональні антитіла.
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
1. Рентгенологічні методи (рентгенографія та рентгеноскопія):
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
1. Рентгенологічні методи (рентгенографія та рентгеноскопія):
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
1. Рентгенологічні методи (КТ):
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
2. Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
3. Радіонуклідна діагностика:
Органотропні радіонукліди:
натрію йодид 131І для дослідження ЩЗ,
131
І — бенгалроз, радіоактивне колоїдне
золото для дослідження печінки,
селенметіонін для дослідження ПЗ,
неогідрин для дослідження нирок та ін.
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
4. Ультразвукова діагностика:
Функціональна діагностика. Променеві методи діагностики
5. Термографія:
Функціональна діагностика. Ендоскопічні методи діагностики
Ендоскопічні методи
діагностики:
•Бронхоскопія
•ЕГДС
•Ректороманоскопія
•Уретро- та цистоскопія
•Кольпоскопія
•Гістероскопія
•Лапароскопія
•Колоноскопія
Функціональна діагностика. Ендоскопічні методи діагностики
Ендоскопічні методи
діагностики:
• Бронхоскопія
• ЕГДС
• Ректороманоскопія
• Уретро- та цистоскопія
• Кольпоскопія
• Гістероскопія
• Лапароскопія
• Колоноскопія
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!