94 Який із показників не визначається моделлю динаміки виробничо-збутової

системи?
Усі параметри і змінні моделі можуть і повинні бути відображеннями
відповідних величин і категорій об'єкта моделювання. Розмірність величин у
моделі повинна бути ретельно погодженою. Починати потрібно з побудови
моделі з детермінованою структурою рішень, а потім включати в неї елементи
випадковості й періодичні коливання. При побудові моделі не слід припускати,
що система є лінійною й стійкою.
95 Який із видів замовлень відсутній у досліджуваній виробничо-збутовій
системі?
Відсутнім видом замовлення є "замовлення на відшкодування проданих
товарів", система передбачає замовлення для поповнення запасів у всіх ланках
у зв'язку зі зміною рівня продажу і замовлення, необхідні для заповнення
каналів забезпечення товарами по замовленнях, що знаходяться на стадії
виконання.
У моделі динаміки виробничо-збутової системи не використовується рівень
фінансових ресурсів. В тексті було зазначено, що процеси, що протікають у
ВЗС, можна представити за допомогою трьох видів мереж: замовлень, товарів і
інформації. Зазначено також, що фінансові ресурси, робоча сила і обладнання,
що можуть бути задіяні у системі, є в достатній кількості і обмеження по ним
можуть не враховуватись у моделі. Отже, у моделі не використовується рівень
фінансових ресурсів.
97 Обсяг замовлень, що перебувають у процесі виконання (відправлені
поштою, невиконані замовлення у постачальника, товари на стадії доставки)
прийнятий:
Обсяг замовлень, що перебувають у процесі
виконання (відправлені поштою, невиконані замовлення у постачальника,
товари на стадії доставки) прийнятий пропорційним середньому рівню
ділової активності і тривалості виконання замовлення.
98 Який із рівнів не використовується у моделі динаміки виробничо-збутової
системи? У моделі динаміки виробничо-збутової системи не використовується
рівень фінансових ресурсів. В тексті було зазначено, що процеси, що
протікають у ВЗС, можна представити за допомогою трьох видів мереж:
замовлень, товарів і інформації. Зазначено також, що фінансові ресурси, робоча
сила і обладнання, що можуть бути задіяні у системі, є в достатній кількості і
обмеження по ним можуть не враховуватись у моделі. Отже, у моделі не
використовується рівень фінансових ресурсів.
99 Який із темпів потоків не використовується у моделі динаміки виробничо-
збутової системи? У моделі динаміки виробничо-збутової системи не
використовується темп потоку замовлень на відшкодування проданих товарів
До найбільш важливих рівнів, що впливають на динаміку процесів,
відносяться:
– обсяги невиконаних замовлень;
– запаси товарів на складах;
– середні темпи продажу товарів, виходячи з яких визначаються бажані
(раціональні) рівні запасів та заповнення каналів забезпечення.
Як найбільш важливі визначені такі темпи потоків у системі:
– темпи потоків замовлень від покупців;
– темпи відправки товарів покупцям;
– темпи видачі замовлень на товари;
– темпи отримання товарів.
Для встановлених вище потоків найбільш суттєвими є такі запізнення:
– виконання замовлення;
– прийняття рішень і підготовки замовлень;
– пересилання замовлень;
– транспортування товарів.
100 Яке із запізнень безпосередньо не використовується у моделі динаміки
виробничо-збутової системи?
Запізнення безпосередньо не використовується в моделі динаміки виробничо-
збутової системи - запізнення між замовленнями на відшкодування проданих
товарів. В системі передбачено три види замовлень: замовлення на
відшкодування проданих товарів, замовлення для поповнення запасів у всіх
ланках у зв'язку зі зміною рівня продаж та замовлення, необхідні для
заповнення каналів забезпечення товарами по замовленнях, що знаходяться на
стадії виконання. Таким чином, запізнення між замовленнями на
відшкодування проданих товарів не враховується у моделі.
Величина запізнення zzr, що визначається за середньою кількістю
виконаних замовлень, буде обернено пропорційною можливості виконання
замовлень. У міру того, як усе менша кількість замовлень може бути
виконаною за рахунок запасів fzr, усе більше невиконаних замовлень nzr будуть
чекати виконання за рахунок надходження товарів. При досить великому обсязі
запасів nzr середнє запізнення zzr буде наближатися до мінімально можливого
mzr, обумовленого часом на оформлення замовлення й відвантаження товару
(рис. 10.3). З урахуванням бажаного (раціонального) рівня запасів запізнення
виконання замовлень можна визначати за співвідношенням:
101 У який спосіб доцільно встановлювати початкові значення змінних
моделі?
Рівняння, що описують поведінку виробничо-збутової системи повинні
розв'язуватися періодично в моменти часу, розділені між собою інтервалом dt.
Для того щоб розв'язати ці рівняння перший раз, необхідно знати вихідні
значення змінних. Доцільно почати вивчення системи, що перебуває в
стабільних умовах, вважаючи, що у минулому попит на товар був стабільним.
Початкові умови доцільно встановлювати на основі зовнішніх вводів і
параметрів системи. Це дозволить змінювати лише значення параметрів, не
вимагаючи змін для визначення початкових умов у системі рівнянь.
Початкові і попередні значення темпу потоку замовлень до РЛ рzr
повинні бути задані чисельно:
(54-n): рzr = pzrі. (10.19)
pzrі – початкове значення темпу потоку замовлень до РЛ.
Початкові значення для змінних, що характеризують значення рівнів і
темпів потоків, для умов стабільного функціонування дорівнюють їх
нормальним або бажаним значенням.
Початкові значення кількості невиконаних замовлень у РЛ nzr
встановлюється на основі рівняння (10.12):
(55- n): nzr = upr * (mzr + uzr),
102 Якою є реакція виробничо-збутової системи на стрибкоподібну зміну
попиту на товар?
Показникове запізнення n-го порядку складається з n послідовно
з'єднаних запізнень 1-го порядку. "Неусталені" реакції показникових запізнень
різних порядків суттєво відрізняються одна від одної
Показникові запізнення мають "хвости": темпи потоків на виході лише
наближаються до темпів потоків на вході, але ніколи не досягнуть їх.
103 Якою є реакція виробничо-збутової системи на періодичну (з періодом в
один рік) зміну попиту на товар?
реакція виробничо-збутової системи на періодичну зміну попиту на товар може
включати сезонну адаптацію, використання запасів та стратегій управління
запасами, а також прогнозування попиту для планування виробництва та
поставок.
Періодичні коливання роздрібних продажів. Припустимо, що в минулому
система функціонувала в умовах постійного попиту на продукцію pzr=1000.
Потім у січні продажі починають збільшуватися й наприкінці березня
зростають на +10%, а до кінця вересня спостерігається 10-процентний спад і,
нарешті, наприкінці грудня повернення до попереднього рівня pzr=1000.
Поведінка системи у таких умовах є ще більш нестабільною (рис. 10.6).
Початкове зростання темпів видачі замовлень і випуску продукції багато
в чому схоже з розглянутим раніше. Відмінністю є те, що перші максимуми
функцій дещо менші й відстають за часом. Однак у той час, коли система вже
повинна була вийти зі стану пері виробництва, вона одержує додатковий
понижуючий поштовх, викликаний спадом роздрібних продажів pzr.
103 Використання моделювання під час розробки підсистем інформаційно-
управляючих систем(с 157)
Серед найбільш загальних вимог, що висуваються до таких об’єктів як
інформаційно-управляючі системи, виділяються оперативність (час розв’язання
задач управління), вартість економічність), надійність, живучість . У процесі
розробки розподілених автоматизованих систем обробки
інформації і управління у них виділяють функціональну схему управління, що
складається із забезпечуючих підсистем. У таких об’єктах прийнято виділяти
інформаційне, математичне, програмне, технічне, організаційне забезпечення
тощо. Одним із найбільш типових прикладів є використання моделювання у
процесі проектування технічного забезпечення систем управління. Комплекс
технічних засобів включає в себе засоби обчислювальної техніки, збору та
передачі інформації, що забезпечують своєчасну і якісну переробку керуючої
інформації. Причому територіальна віддаленість об’єктів управління вимагає
застосування засобів передачі інформації, основне завдання яких – обмін
інформацією між місцем її виникнення та інформаційно-обчислювальним
центром з необхідною швидкістю і достовірністю.
Одним із напрямків в області створення технічного забезпечення для
систем керування територіально розподіленими об’єктами є використання
інформаційно-обчислювальних мереж (ІОМ), цифрових мереж інтегрального
обслуговування, що дозволяють найефективніше використовувати ресурси
обробки та зберігання інформації. У структурі інформаційно-обчислювальних
мереж у загальному випадку виділяють рівні базової (магістральної) мережі, що
реалізує обмін інформацією між центрами колективного користування, і
термінальною (абонентською) мережею, які забезпечують обмін інформацією
між користувачами і ЕОМ (рис. 11.1).
104 За допомогою якого елемента СМО подається вхідний потік запитів до
інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування?
Вхідний потік запитів до інформаційно-обчислювальної мережі колективного
користування подається за допомогою елемента СМО (системи масового
обслуговування) - генератора запитів. Таким чином, Q-схема, що описує процес
функціонування системи
масового обслуговування будь-якої складності, однозначно задається у
вигляді:

Q = <W, U, H, Z, R, A>, (4.10)

де W – вхідний потік вимог (закон розподілу і параметри);

U – потік обслуговувань (закон розподілу і параметри);
H – множина внутрішніх параметрів;
Z – множина станів елементів структури;
R – оператор, який задає взаємозв’язок елементів Q-схеми;
A – оператор, який задає алгоритми функціонування Q-схеми.
Відносно прості Q-схеми досліджуються за допомогою аналітичних
моделей теорії масового обслуговування. Q-схеми, що описують поведінку
більш складних об’єктів, досліджуються за допомогою імітаційного
статистичного моделювання.
105 За допомогою якого елемента СМО подається абонентська ЕОМ
інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування?
Абонентська ЕОМ інформаційно-обчислювальної мережі колективного
користування подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого
пристрою абонентської ЕОМ.
Одним із напрямків в області створення технічного забезпечення для
систем керування територіально розподіленими об’єктами є використання
інформаційно-обчислювальних мереж (ІОМ), цифрових мереж інтегрального
обслуговування, що дозволяють найефективніше використовувати ресурси
обробки та зберігання інформації. У структурі інформаційно-обчислювальних
мереж у загальному випадку виділяють рівні базової (магістральної) мережі, що
реалізує обмін інформацією між центрами колективного користування, і
термінальною (абонентською) мережею, які забезпечують обмін інформацією
між користувачами і ЕОМ (рис. 11.1).

106 За допомогою якого елемента СМО подається головна ЕОМ

інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування? Головна
ЕОМ інформаційно-обчислювальної мережі колективного користування
подається за допомогою елемента СМО - обслуговуючого пристрою головної
ЕОМ.
107 За допомогою якого методу моделювання досліджуються складні
інформаційно-обчислювальні мережі колективного користування? Складні
інформаційно-обчислювальні мережі колективного користування
досліджуються за допомогою методу моделювання, відомого як "системна
динаміка".
108 За допомогою якого елемента СМО подається вхідний потік заготівок для
механообробного цеху підприємства? Вхідний потік заготівок для
механообробного цеху підприємства подається за допомогою елемента СМО -
приймального пристрою заготівок.
109 За допомогою якого елемента СМО подається оборотний заділ
складального цеху підприємства? подається за допомогою елемента СМО -
обслуговуючого пристрою оборотного заділу.
У процесі виробництва можливі: нормальний режим роботи (рис. 11.5),
коли деталі з цеху 1 надходять в оборотний заділ (1), а з оборотного заділу – на
складання (3) (в страховому заділі є повний запас деталей); аварійний режим –
коли деталі з цеху 1 не надходять, оборотний заділ використано, а складання в
цеху 2 забезпечується тільки за рахунок страхового заділу (4); простій
складального виробництва – коли немає потоку деталей з цеху 1, а запаси
деталей в оборотному та страховому заділах витрачені; перехідний режим –
коли в оборотному заділі є деталі і він поповнюється з цеху 1 (1), деталі
надходять на складання (3), а крім того, йде комплектування страхового
заділу (2).
110 За допомогою якого елементу СМО подається страховий заділ
складального цеху підприємства? Див. Питання 109 подається за допомогою
елемента СМО - обслуговуючого пристрою страхового заділу.
111 За допомогою якого елемента СМО подається складальний цех у моделі
виробничого процесу підприємства? подається за допомогою елемента СМО -
обслуговуючого пристрою складального цеху.
112 За допомогою якого елемента СМО подається механооброблювальний
цех у моделі виробничого процесу підприємства? подається за допомогою
елемента СМО - обслуговуючого пристрою механооброблювального цеху.
113 За допомогою якого методу моделювання досліджуються складні
виробничі процеси? Складні виробничі процеси досліджуються за допомогою
методу моделювання, такого як "моделювання подійної системи" або
"моделювання чергового типу".
114 Якими засобами враховується під час моделювання невизначеність
даних? Під час моделювання невизначеність даних враховується за допомогою
методів статистичного аналізу, ймовірнісних розподілів і сценарного
моделювання.
115 Які переваги під час розв’язання задач моделювання мають
інтелектуальні паралельні комп’ютери? Інтелектуальні паралельні комп'ютери
мають переваги під час розв'язання задач моделювання, такі як велика
обчислювальна потужність, швидкість обробки даних, здатність до паралельної
обробки складних алгоритмів і аналізу даних.
Інпарком дозволяє автоматично:
– досліджувати властивості комп’ютерних моделей з наближено
заданими вхідними даними;
– визначати необхідну для розв’язання задачі кількість процесорів і
формувати топологію із процесорів MIMD-комп’ютера для розв’язання задачі
відповідно до властивостей задачі та характеристиками комп’ютера для
мінімізації часу розв’язання;
– синтезувати під обрану топологію програму паралельних обчислень;
– оцінювати достовірність отриманого комп’ютерного розв’язку
(визначати близькість машинного розв’язку до точного (математичного) та
давати оцінку похибки;
– виконувати візуалізацію результатів розв’язку мовою предметної галузі.
116 Інтелектуальні паралельні комп’ютери, як сучасні засоби моделювання, є:
Інтелектуальні комп’ютери вже використовуються під час моделювання
об’єктів різної фізичної природи, при створенні тренажерів для навчання
персоналу управлінню об’єктами сучасної техніки.
Переваги Інпаркому:
– звільнення користувача від робіт щодо дослідження задачі, створення
алгоритмів, написання і налагодження програм, що скорочує час на постановку
і розв’язання задач не менше, ніж у 100 разів;
– постановка задачі користувачем на комп’ютері мовою предметної
галузі;
– отримання машинного розв’язку з оцінкою достовірності, а також всіх
властивостей машинної моделі задачі з наближено заданими вхідними даними,
– суттєве скорочення часу дослідження і розв’язання задач у порівнянні з
традиційною технологією розв’язання задач на MIMD-комп’ютері з тією ж
кількістю процесорів, на тій же елементній базі з традиційною паралельною
архітектурою.
Програмне забезпечення Інпаркому включає три рівні:
– операційне середовище, яке підтримує інтелектуальне програмне
забезпечення;
– інтелектуальне програмне забезпечення для дослідження і розв’язання
задач обчислювальної математики з наближено заданими вхідними даними;
– інтелектуальне прикладне програмне забезпечення для розв’язання
конкретних задач: систем лінійних алгебраїчних рівнянь, алгебраїчної
проблеми власних значень, систем нелінійних рівнянь і систем звичайних
диференціальних рівнянь з початковими умовами.