МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ

ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ П.І. ЧАЙКОВСЬКОГО

Оркестровий факультет

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
проректор з навчальної роботи
в.о. проф. Бондарчук В.О.

_________________________

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОРКЕСТРОВИЙ КЛАС
(ДУХОВИЙ ОРКЕСТР)

Першого рівня вищої освіти

галузь знань: 02 «Культура і мистецтво»

спеціальність: 025 «Музичне мистецтво»

Освітньо-професійна програма: «Оркестрові духові та ударні

інструменти: «Флейта», «Гобой», «Кларнет», «Фагот», «Саксофон»,
«Валторна», «Труба», «Тромбон», «Туба», «Ударні інструменти»

Освітній ступінь «Бакалавр»

Київ - 2022 рік

1
 2

Програма навчальної дисципліни Оркестровий клас (Духовий оркестр)

для студентів освітнього ступеня «Бакалавр» в галузі знань 02 «Культура
і мистецтво», спеціальності 025 «Музичне мистецтво» (освітньо-
професійною програмою: «Оркестрові духові та ударні інструменти:
«Флейта», «Гобой», «Кларнет», «Фагот», «Саксофон», «Валторна»,
«Труба», «Тромбон», «Туба», «Ударні інструменти»).

Укладачі: Кушнір А.Я. кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри

дерев’яних духових інструментів Національної музичної
академії України імені П. І. Чайковського

Рецензенти: Здоренко В. М. професор кафедри оперно-симфонічного

диригування Національної музичної академії України імені
П. І. Чайковського, народний артист України

Схвалено Науково-методичною радою НМАУ імені П. І. Чайковського для

студентів освітнього ступеня «Бакалавр» в галузі знань 02 «Культура і
мистецтво», за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» (спеціалізація:
«Оркестрові духові та ударні інструменти: «Флейта», «Гобой», «Кларнет»,
«Фагот», «Саксофон», «Валторна», «Труба», «Тромбон», «Туба», «Ударні
інструменти»).
Протокол № _29 від «_5__» _травня_2022 року
Затверджено Вченою радою НМАУ ім.П.Чайковського
Протокол №12 від «30» червня 2022 року

© Кушнір А.Я. 2022 рік

© НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2022 рік

Обсяг курсу – 1050 годин

Практичні заняття – 600 години
Самостійна робота – 450 годин
 3

Заліки – 3 – 8 семестри

Опис навчальної дисципліни

Галузь знань,
Найменування спеціальність, Характеристика
показників спеціалізація, навчального курсу
освітній ступінь
Кількість кредитів, 02 «Культура і мистецтво» Дисципліна загально-
відповідних ECTS: 35 025 «Музичне мистецтво» професійної підготовки
Рік підготовки:2-4
Семестри: 3-8
Спеціалізація:
Загальна кількість годин: «Оркестрові духові та Практичні заняття:
1050 ударні інструменти: 600 годин
«Флейта», «Гобой», Самостійні заняття:
«Кларнет», «Фагот»,
450 годин
«Саксофон», «Валторна»,
«Труба», «Тромбон»,
Тижневих годин: «Туба», «Ударні Види контролю:
3-8 семестри – 6 інструменти» Контрольні уроки (3-8)
Освітній ступінь: Перевірка самостійної роботи:
«Бакалавр» 3-8
Заліки:
3 - 8 семестри
.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна „Оркестровий клас (Духовий оркестр)” є однією з найважливіших

складових професійної підготовки оркестрових музикантів-виконавців у вищому
навчальному закладі. При створенні програми було враховано принципи комплексного
вивчення студентами спеціальних предметів, яке передбачає оволодіння ними
специфічними знаннями, вміннями та навичками, необхідними для подальшої
самостійної роботи в якості солістів, артистів оркестру. Забезпеченню цих результатів
має сприяти проведення занять, контрольних уроків, заліків, концертних
прослуховувань; організація самостійної роботи студентів та заохочення до творчої,
суспільно-просвітницької діяльності.
 4

Мета та завдання курсу

Отримання навичок гри в духовому оркестрі студентами освітнього ступеня

«Бакалавр» є вкрай важливою, необхідною складовою їх професійного становлення.
Метою даного курсу є спрямування творчих пошуків та зусиль молодих музикантів:
- на закріплення, систематизацію фундаментальних фахових знань
отриманих при вивченні спеціальних дисциплін;
- на практичну реалізацію теорії виконавської майстерності;
- на набуття практичного досвіду використання цих знань у процесі
концертного виконання у складі духового оркестру;
- на формування цілісності психофізіологічних засобів виконавської
майстерності;
- на виховання колективної творчої свідомості та особистої
відповідальності за досягнення найголовнішої мети виконавської діяльності, яка
полягає у справі збереження та розповсюдження здобутків національної та
світової музичної культури.
Необхідне створення відповідних творчих умов для розширення, поглиблення та
розвитку набутих знань і досвіду у наступних видах професійної діяльності:
- виконавська – здійснення цілісного процесу, спрямованого на
забезпечення належного стану виконавського апарату; підготовку та удосконалення
оркестрового репертуару; організацію репетиційної та публічної концертної діяльності
з урахуванням умов концертного залу або студії звукозапису;
- культурно-просвітницька – створення у сфері власної та колективної
виконавської діяльності єдиного інформаційного простору, що забезпечує формування
і розвиток естетичних потреб і смаків усіх соціальних і вікових верств населення.

Поряд із практичною підготовкою оркестрових музикантів до творчої діяльності

у складі виконавського колективу в задачі курсу входять:
- виховання прагнення до професійної самореалізаціі та вдосконалення;
- сприяння всебічному гармонійному розвитку творчої особистості;
- виховання професійної відповідальності, свідомої сценічної дисципліни;
- виховання творчої волі;
- усвідомлення особистої та спільної творчої мети;
- формування широкого музичного кругозору, художнього смаку, відчуття
епохи та стилю.

Основними завданнями є:
- ознайомлення та пристосування до специфіки виконавської оркестрової
роботи;
- виховання звукової культури виконавця;
- оволодіння в оркестровим концертним репертуаром, що включає в себе
твори різноманітних епох, стилів та жанрів;
- виховання слухового самоконтролю та особистої творчої
відповідальності;
- всебічний гармонійний розвиток виконавського апарату та засобів
виконавської виразовості;
 5

- вироблення аналітичних навичок, які ґрунтуються на аналізі виступів,

опрацювання аудіо та відео записів, тощо;
- виховання артистичної культури;
- цілеспрямоване вивчення спеціальної літератури, присвяченої проблемам
духового оркестрового виконавства.
Студент повинен засвоїти і знати:
- основи теорії та методології інтерпретації оркестрових творів;
- сольфеджіо, теорію та історію музики, гармонію, аналіз музичних форм;
- методи роботи над творами різних жанрів та стилів;
- психологію оркестрової виконавської діяльності;
- норми професійного етикету та артистичної культури;
- історію оркестрового духового виконавства.

Студент повинен вміти:

- набувати та вдосконалювати навички виступів у різноманітних
концертних залах, у студії звукозапису;
- узагальнювати та використовувати у оркестровій роботі знання та
навички, набуті у класах спеціальності, ансамблю, на заняттях музично-теоретичного
циклу при вирішенні конкретних виконавських задач і втілення їх на практиці у
репетиційних та концертних умовах;

Програма навчальної дисципліни

Розподілення матеріалу дисципліни „Оркестровий клас (Духовий оркестр)” за

темами має умовний характер. Узагальнене формулювання тем передбачає їх
обов’язкове наповнення специфічними характеристиками, які, з одного боку, є
відповідними сучасним тенденціям розвитку симфонічного виконавства у світі та
враховують традиції національного музичного мистецтва. Наведені теми охоплюють
увесь комплекс знань, потребують їх обов’язкової фіксації й у самостійній роботі
студентів. Таким чином можна констатувати, що погодинне наповнення тем має,
здебільшого, рекомендаційний характер.

Тема 1. Теоретичні засади оркестрового виконавства

Тема 2. Специфіка практичного застосування виконавських навичок

Тема 3. Професійний етикет оркестрового музиканта

Тема 4. Дослідження репертуару для духового оркестру

Тема 5. Специфіка проведення групових репетицій

Тема 6. Вивчення класичного оркестрового репертуару

Тема 7. Вивчення оркестрового репертуару епохи Романтизму

Тема 8. Українська оркестрова музика

Тема 9. Сучасний оркестровий репертуар

 6

Тема 10. Тенденції розвитку оркестрового виконавства сьогодення

Структура навчальної дисципліни

Денна форма

Теми занять у тому числі

Всього Пр. Сам.

Тема 1. Теоретичні засади оркестрового 105 30 45

виконавства

Тема 2. Специфіка практичного застосування 105 30 45

виконавських навичок при грі в оркестрі

Тема 3. Професійний етикет оркестрового 105 30 45

музиканта

Тема 4. Дослідження репертуару для духового 105 30 45

оркестру

Тема 5. Специфіка проведення групових 105 90 45

репетицій

Тема 6. Вивчення класичного оркестрового 105 90 45

репертуару

Тема 7. Вивчення оркестрового репертуару епохи 105 90 45

Романтизму

Тема 8. Українська оркестрова музика 105 90 45

Тема 9. Сучасний оркестровий репертуар 105 90 45

Тема 10. Тенденції розвитку оркестрового 105 30 45

виконавства сьогодення

ВСЬОГО ГОДИН 1050 600 450

Самостійна робота
 7

Кількість годин
для
Теми занять
самостійного
вивчення

Тема 1. Тема 1. Теоретичні засади оркестрового 45

виконавства

Тема 2. Специфіка практичного застосування виконавських 45

навичок при

Тема 3. Професійний етикет оркестрового музиканта 45

Тема 4. Дослідження репертуару для духового оркестру 45

Тема 5. Специфіка проведення групових репетицій 45

Тема 6. Вивчення класичного оркестрового репертуару 45

Тема 7. Вивчення оркестрового репертуару епохи 45

Романтизму

Тема 8. Українська оркестрова музика 45

Тема 9. Сучасний оркестровий репертуар 45

Тема 10. Тенденції розвитку оркестрового виконавства 45

сьогодення

ВСЬОГО ГОДИН 450

Критерії оцінки результатів самостійної роботи студентів

У процесі проведення контрольних заходів викладач оцінює:

– рівень засвоєння студентом навчального матеріалу, винесеного на
самостійне опрацювання;
– вміння використовувати теоретичні знання при виконанні практичних
завдань;
– обґрунтованість та логічність викладення самостійно вивченого матеріалу;
– оформлення матеріалів згідно з висунутими вимогами.
Результати самостійної роботи студентів оцінюються екзаменатором відповідної
дисципліни або комісією.
Результати оцінювання самостійної роботи студента проявляються у проведенні
контрольних заходів з конкретної дисципліни.
 8

Практичні заняття – 600 годин

Практична робота передбачає опанування студентами, крім творів відповідних

програмним вимогам, розширеного репертуарного списку різних епох, стилів та
жанрів. Необхідністю є обізнаність у фаховій літературі та креативне мислення.
Студент має відчувати повагу до виконавських традицій, необхідність перманентного
вдосконалення набутих у роки навчання виконавських навичок, прийомів, технік.

Методи навчання

Метод навчання – взаємопов'язана діяльність викладача та студентів,

спрямована на засвоєння системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і
загальний розвиток. У роботі мають бути застосовані словесні методи навчання
(розповідь, пояснення, бесіда, інструктаж), наочні методи (демонстрація, ілюстрація,
спостереження), практичні (підготовчі, пробні, тренувальні, творчі та ін.).

Методи контролю

Підсумковими формами контролю з дисципліни є заліки. Види контролю:

контрольні уроки (3-8 семестри), перевірка самостійної роботи (3-8 семестри), заліки: 3
- 8 семестри.

Критерії оцінювання
Оцінки відіграють чималу роль у вихованні студента. Очевидне їхнє виховне
значення. У великій мірі оцінки є значним стимулюючим фактором у процесі
формування професіонала, тому викладач повинен дуже вміло і тонко використовувати
механізм оцінок для вироблення у виконавця таких рис, як цілеспрямованість,
працездатність, тощо, добиватися прояву найяскравіших художніх рис професіонала.
Оцінки є ще й тим засобом, який у великій мірі віддзеркалює виконавський рівень
студента, відстежує динаміку його професійного зростання та фіксує його творчі
досягнення
Критеріями оцінювання роботи студентів з дисципліни „Оркестровий клас
(Духовий оркестр)” є:
- якість виконання;
- участь у концертних, просвітницьких та культурно-виховних заходах;
- розуміння специфіки стилів і знання процесу роботи над ними;
- володіння засобами виконавської музичної виразовості та їх
використання у оркестровій роботі;
 9

- різноманіття емоційно-яскравих тематичних характеристик, артистизм,

естрадна переконливість;
- психологічна витривалість на сцені, здатність керувати психофізичними
процесами, пов’язаними з публічними виступами;
- вміння аналізувати акустичні особливості концертного приміщення.

90-100-А (відмінно) – відповідає високій виконавській активності, яскравій грі

із якісною реалізацією всіх технологічних компонентів виконавської майстерності;
82-89-B (добре) – відповідає якісному виступу, але з наявністю незначних
недоліків;
74-81-C (добре) – відповідає впевненому виступу, але з наявністю певних вад;
64-73-D (задовільно) – наявність значних недоліків у грі виконавця;
60-63-E (задовільно) – наявність значних вад у грі виконавця;
35-59-FX (незадовільно) – рівень виконання не відповідає вимогам НМАУ.
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі Оцінка за національною шкалою

Оцінка
види навчальної
ECTS для екзамену, заліку
діяльності
90 – 100 А відмінно
82-89 В
добре
74-81 С
64-73 D
задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням
0-34 F
дисципліни

Методичне забезпечення

Фахова підготовка для студентів проводиться в наступних формах:

1. Практичні заняття. Насичена, продуктивна концертна практика є

запорукою успішної виконавської діяльності оркестрових музикантів. Вона гармонійно
поєднує у собі різноманітні види творчої роботи:
- поточні концертні програми;
- фестивальні проекти;
- запис музичних творів.

2. Самостійна робота студента полягає у вивченні спеціальної літератури,

присвяченої історії розвитку оркестрового виконавства, проблемам виконавської
діяльності в цілому та інструменту, який опановує студент, зокрема. Обов’язкове
 10

відвідання концертів провідних оркестрових колективів, знайомство з різними

виконавськими школами світового оркестрового мистецтва за допомогою аудіо та відео
матеріалів.

Заняття розподіляються планомірно по 6 години на тиждень, але у випадку

певних ґрунтовних творчих обставин (як то підготовка до виступів) на розсуд керівника
(диригента) оркестру, репетиції можуть бути проведені в більш стислі терміни або
розподілені по семестру.

Програмні вимоги
Список рекомендованого репертуару
В. А. Моцарт Увертюри «Весілля Фігаро»
«Дон Жуан»
«Волшебная флейта»
«Похищение із Сераля»
Л.Бетховен Увертюри «Егмонт»
Вебер К. М. Увертюри «Вільний стрілок»
«Евріанта»
«Оберон»
Дж.Россіні Увертюри до опер: «Семераміда», «Сивільський цирульник», «Сорока-
воровка», «Танкред», «Вільгельм Телль»
І.Гумель Концерт для труби з оркестром
E.Гріг сюїта «Пер Гюнт» №1, №2
Дж.Верді Увертюри до опер: «Набукко», «Сила долі», «Сицилійська вечеря».
Ж.Бізе Дві сюїти з опери «Кармен», з музики до драми «Арлезіанка»
Р.Вагнер увертюри до опер «Ріенці»
«Летючий Голандець», «Тангейзер»,
Дж.Гершвін Сюїта з опери «Поргі і Бесс»,
Симфонічна картина «Американець в Парижі»,
М.Лисенко Увертюри до опер
«Тарас Бульба»,
«Наталка Полтавка»
В.Косенко «Героїчна увертюра»
М. Скорик «Карпатський триптих»
Л. Колодуб «Гуцульські картинки»

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова Н. Целостность и управление. − М.: Музыка, 1974

2. Анисимов А.М. Дирижер-хормейстер. –Л.: Музика, 1976
3. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Кн.1-2. − М.: Музыка,
1930. − Л.: Музыка, 1947
4. Безбородова Л.А. Дирижирование. –М.: Просвещение, 1985
5. Берков В. Гармония и музыкальная форма. − М.: Сов.композитор, 1962
6. Бочкарев Л. Психологические основы музыкального обучения.
 11

− К.: Музика, 1979

7. Браудо И. Артикуляция /О произнесении мелодии. − Л.: Музыка, 1973
8. Брудный Ф. О проблеме коммуникации. −М., 1975
9. Бураго С.Б. Музыка поэтической речи. –К.: Дніпро, 1986
10. Бялик М. Евгений Мравинский. –М.: Музыка, 1977
11. Вальтер Б. О музыке и музицировании. В сб.: Исполнительское
искусство зарубежных стран, вып. 1. -М.: Музыка, 1962
12. Ванслов В. Об отражении действительности в музыке. −М.: Музыка,
1953
13. Венедиктов Л.М. Академік оперного мистецтва (Про діяльність
В.С.Тольби) // Виконавські школи вищих навчальних закладів України:
Зб. Ст.. – К.: Київська держ. консерваторія імені П.І.Чайковського, 1990
14. Вірановський Г. Музично-теоретичні системи. –К.: Музична Україна,
1978
15. Вуд Г.О. О дирижировании. –М.: Музгиз, 1957
16. Гарбузов Н. Внутризонный интонационный слух и методы его развития.
−М.: Музыка, 1951
17. Гарбузов Н. Зонная природа тембрового слуха. − М.: Музыка, 1956
18. Гинсбург Л. Избранное. Дирижеры и оркестры: Вопросы теории и
практики дирижирования. –М.: Музика, 1981
19. Голованов Н. Литературное наследие. Переписка. Воспоминания.
- М.:Музыка, 1982
20. Гольцман А.М. Проблемы традиций и новаторства в современной
музыке. –М.: Советский композитор, 1982
21. Григорьев Л., Платек Я. Современные дирижеры. –М.: Советский
композитор, 1969
22. Грошева Е. Н.С. Голованов: Литературное наследие. Переписка.
Воспоминания современников. –М.: Советский композитор, 1982
23. Губенко Е.Г. Проблемы художественной интерпретации: Философский
анализ. – Новосибирск: Наука, 1982
24. Гулеско І.І. «Реквієм» Моцарта (До проблеми відродження старовинних
жанрів): Навчальний посібник. –Харків, 1998
25. Гунке И. Учение о мелодии / Полное руководство к сочинению музыки.
−СПб, 1863
26. Ержемский Г. Структура общения дирижера. − Краснодар, 1975
27. Ержемский Г. Психология творчества. − М.: Музыка, 1987
28. Ержемский Г. Психология дирижирования. − М.: Музыка, 1988
29. Ержемский Г. Закономерности и парадоксы дирижирования.
Психология. Теория. Практика. – Санкт-Петербург, 1993
30. Ержемский Г. О строении деятельности дирижера. – М.: АПН, 1997
31. Живов В. О выразительности дирижерского жеста: методика, опыт.
−М.: Профиздат, 1977
32. Завадинський Д. Вибір тактових схем // Питання диригентської майстерності. –
К.: Музична Україна,1980
33. Іванов-Радкевич А.П. О воспитании дирижера. –М.: Музыка, 1973
34. Іконник В.М. Культура інтонації. –К.: Рукопис, 1969.
35. Ильин В. Искусство миллионов. −Л.: Музыка, 1967.
36. Історія української музики: в 6 т. −К.: Наукова думка, 1989 − т. 1-2; 1990
− т.3; 1992 − т.4
37. Калашников Ю.С. Эстетический идеал К.С.Станиславского. –М.:
 12

Наука,1965
38. Кан Э. Элементы дирижирования. –Л.: Музыка, 1980
39. Канерштейн М.М. Вопросы дирижирования. –М.:Музыка, 1965
40. Канерштейн М. Про методику навчання диригентів // Питання
диригентської майстерності. – К.: Музична Україна, 1980
41. Колеса М. Основи техніки диригування. − К.: Держвид., 1960
42. Колеса М. Навчання студента-диригента в класі по спеціальності //
Українська музика. – К.: Музична Україна, 1972
43. Кондрашин К. Мир дирижера. Технология вдохновения. − Л.: Музыка,
1976.
44. Корихалова Н. Интерпретация музыки. − Л., 1979
45. Кофман Р. Виховання диригента: Психологічні особливості. – К.:
Музична Україна, 1986.
46. Кремлев Ю. Вопросы музыкальной эстетики. − М., 1953
47. Мазель Л. О мелодии. −М.: Музыка, 1952
48. Мазель Л., Цуккерман В. Анализ музыкальных произведений. − М.: Музыка,
1967
49. Малько Н. Основы техники дирижирования. −М.: Музыка, 1965
50. Маркевич И. Искусство дирижирования в наше время //
Исполнительское искусство зарубежных стран. – Вып. 5. – М.: Музыка,1970
51. Медушевский В. О закономерностях и средствах художественного воздействия
музыки. – М.: Музыка, 1976
52. Михеева Л.В. Эдуард Францевич Направник. –М.: Музыка, 1985
53. Москаленко В. До визначення поняття «Музичне мислення» // Українське
музикознавство. – Вип.. 28. – К.: НМАУ, 1998
54. Мусин А.Н. Техника дирижирования. –М.: Музыка, 1967
55. Мусин А.Н.. О воспитании дирижера. − Л.: Музыка, 1987
56. Наумов А. Памяти Н.М.Данилина: Письма. Воспоминания. Документы. –М.:
Советский композитор, 1987
57. Пазовский А. Дирижер и певец. – М.: Музгиз, 1959
58. Пазовский А.М. Записки дирижера. –М.: Музыка, 1966
59. Рабинович Д. Исполнитель и стиль. – М.: Советский композитор, 1979
60. Робинсон П. Караян. –М.: Прогресс, 1981
61. Рождественский Г. Дирижерская аппликатура. - М.:Музыка, 1974
62. Рожок В. Стефан Турчак (до проблеми творчого методу диригента) //
Наук.вісник НМАУ імені П.І.Чайковського. Музичне виконавство. – Вип.. 2. – К.,
1999
63. Скребков С. Гармония в современной музыке: Очерки. − М.: Музыка,
1965
64. Теплов Б. Психология музыкальных способностей. − М.: Музгиз, 1960
65. Тольба В.С. Проблеми виконавства // Питання диригентської
майстерності. – К.: Музична Україна, 1980
66. Тюлин Ю. Учение о музыкальной фактуре и фигурации. − М.: Музыка,
1976
67. Хайкин Б. Беседы о дирижерском ремесле. Статьи. –М.: Советский
композитор, 1984
68. Холопова В.Н. Музыкальный тематизм: Н.-метод. очерк. −М.: Музыка,
1983
69. Холопова В.Н. Мелодика: Науч.-метод.очерк. –М.: Музыка, 1984
70. Яковлев Е. Проблемы художественного творчества. − М., 1972.