Міністерство освіти і науки України

Відокремлений структурний підрозділ

«Канівський фаховий коледж культури і мистецтв
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини»

Циклова комісія Музичне мистецтво

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Заступник директора з
навчальної роботи
_____________Володимир БІЛІЧЕНКО
«___»___________ 20___ року

КЛАС АНСАМБЛЮ
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
(обов’язкова)
підготовка молодшого спеціаліста

галузь знань 02 Культура і мистецтво

спеціальність 025 Музичне мистецтво

спеціалізація Народне інструментальне мистецтво

освітня програма 025 Музичне мистецтво

Канів 2021-2022 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни Клас ансамблю для студентів галузі
знань Культура і мистецтво спеціальності Народне інструментальне
мистецтво

Розробник Т. Є. Викладач Відокремленого

РУКОМОЙНІКОВА структурного підрозділу
«Канівський фаховий коледж
культури і мистецтв Уманського
державного педагогічного
університету імені Павла Тичини»

Робочу програму обговорено та схвалено на засіданні циклової комісії

Музичне мистецтво

Протокол від № від «___» _____________ 20___ року

Голова циклової комісії ____________ ( Любов ЯРОШ)
(підпис)

2
 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ
Мета курсу:
– формування інструментально-виконавської компетентності;
– розвиток творчого потенціалу студента у процесі засвоєння
навчального репертуару для камерних ансамблів;
– підготовка музикантів-спеціалістів, які володіють навичками
колективного виконавства, необхідними для майбутньої концертно-
педагогічної діяльності.
Завдання курсу:
– поглиблення загальної музичної грамотності студента, розширення
його музичного кругозору;
– розвиток музичних здібностей: ритму, слуху, музичної пам’яті,
поліфонічного, гармонічного мислення, емоційності;
– формування комплексу виконавських навичок і вмінь гри в ансамблі з
урахуванням можливостей і здібностей студента;
– оволодіння основними видами виконавської техніки, необхідними для
відтворення художнього образу, відповідного задуму автора музичного
твору;
– формування та розвиток навичок читання нот з аркушу, ансамблевої
гри, акомпанування, транспонування;
– розвиток естетичного смаку на кращих зразках музичного мистецтва
від класики до сучасності;
– розвиток самостійності у вирішенні художніх завдань інтерпретації;
– формування та розвиток навичок публічного виконання: виконавської
волі, естрадної витримки, артистизму.
У процесі вивчення навчальної дисципліни «Інструментальний
ансабль» необхідно:
– забезпечити навчання майбутнього фахівця за принципом поступового
та кокплексного накопичення професійних і виконавських навичок;
– сприяти в процесі навчання найбільш повному розкриттю його
індивідуальності та творчого потенціалу;
– виховати навички самостійної роботи, вміння узагальнювати і творчо
застосовувати у практичній діяльності отримані знання.

3
 ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Характеристика
Найменування навчальної дисципліни
показників Денна форма Заочна форма
навчання навчання
Кількість Рік підготовки
кредитів ECTS (денна 2021 – 2022 2021 – 2022
форма) – 3
Семестр

VII, VIII V, VI
Кількість кредитів
ECTS (заочна форма) Практичні, семінарські
– 1,4 60 20

Загальна кількість Самостійна робота

годин: 30 34

денна – 90 Форма контролю

заочна – 54 диференційний залік диференційний залік

МОВА НАВЧАННЯ: українська

СТАТУС ДИСЦИПЛІНИ: обов’язкова
Навчальна дисципліна «Клас ансамблю» є однією з важливих фахових
дисциплін підготовки студентів до різноманітних видів музичного
виконавства і зумовлена практичною потребою в оволодінні знаннями,
вміннями та навиками щодо професійного впровадження колективних форм
виконавської діяльності. Професійна підготовка вчителя-музиканта залежить
від сформованості комплексу теоретичних знань і практичних навичок
ансамблевого виконавства. Важливим в опануванні курсу є розвиток
мелодичного та гармонічного слуху, інтонації і строю, чуття ритму,
формування ансамблевих виконавських умінь і навичок, розвиток музичного
кругозору, художнього смаку, формування організаторських здібностей у
процесі роботи з ансамблем. Концепція програми спирається на доцільність
практичного використання ансамблевих шедеврів світового музичного
мистецтва різних епох, творів видатних композиторів-класиків та сучасних

4
українських авторів; яскраві зразки української інструментальної музики
тощо.
Міжпредметні зв’язки. Професійна майстерність майбутнього
музиканта-виконавця в значній мірі базується на комплексі вмінь і навичок,
здобутих в результаті вивчення предмету «Клас ансамблю» в тісному зв’язку
з такими предметами навчального плану як «Оркестровий клас»,
«Спеціальний музичний інструмент», «Вивчення оркестрових інструментів»,
«Навчальна практика зі спеціалізації», «Методика роботи з оркестром»,
«Інструментознавство та інструментовка», «Диригування» і також з
теоретичними предметами «Сольфеджіо», « Теорія музики», «Гармонія»,
«Музична література», «Аналіз музичних форм».
На вивчення навчальної дисципліни відводиться: годин – 90, кредитів –
3, для денної форми навчання та 54 години і 1,4 кредити для заочної форми
навчання.

Перелік знань та вмінь студентів

В процесі вивчення за засвоєння курсу навчальної дисципліни
студенти повинні знати:
– специфіку інструментально-ансамблевої діяльності;
– термінологію музичного мистецтва;
– особливості звукоутворення та голосоведення;
– репертуар інструментального ансамблю різної міри складності
(легкий, середньої складності, складний);
– виконавські стилі, жанри світової музичної літератури.
вміти:
– грамотно опрацьовувати музичний матеріал;
– здійснювати керівництво та організацію виконавської діяльності
інструментально-ансамблевими складами;
– моделювати ситуації практичної роботи з розучування
ансамблевого репертуару;
– відтворювати драматургічну концепцію музичного твору,
створювати його художню інтерпретацію;
– розробляти план репетиційного процесу й ефективно його
реалізовувати в практичній діяльності;
– демонструвати професійний рівень виконавської майстерності;
– демонструвати артистизм і сценічну витримку під час
виконавської діяльності;
– самостійно розв’язувати практичні завдання, вирішувати
проблеми колективного виконавства;
5
 – трактувати стиль, художній зміст виконуваних творів;
– організовувати міжособистісну взаємодію з іншими учасниками
колективу.

Перелік компетентностей випускника

Інтегральна Здатність вирішувати типові спеціалізовані задачі та

компетентніст практичні проблеми у сфері музичного мистецтва або у
ь процесі навчання, що вимагає застосування системи
інтегрованих художньо-естетичних знань з теорії,
історії музики, історії мистецтва, музичного
виконавства та педагогіки, та може характеризуватися
певною невизначеністю умов; нести відповідальність за
результати своєї діяльності; здійснювати контроль
інших осіб у визначених ситуаціях.
Загальні 1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена
компетентності суспільства, усвідомлювати цінності громадянського
(вільного демократичного) суспільства та необхідність
його сталого розвитку, верховенства права, прав і
свобод людини і громадянина в Україні.
2. Здатність зберігати та примножувати моральні, куль-
турні, наукові цінності і досягнення суспільства на
основі розуміння історії та закономірностей розвитку
предметної області, її місця у загальній системі знань
про природу і суспільство та у розвитку суспільства,
техніки і технологій, використовувати різні види та
форми рухової активності для активного відпочинку та
ведення здорового способу життя.
3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно,
так і письмово.
4. Здатність спілкуватися іноземною мовою.
5. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синте-
зу.
6. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
7. Здатність використовувати інформаційні та комуніка-
ційні технології.
8. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаці-
ях.
Спеціальні 1. Здатність використовувати знання та розуміння

6
компетентності тради-ційних і сучасних культурно-мистецьких
процесів і пра-ктик у власній професійній діяльності.
2. Здатність демонструвати достатній рівень виконавсь-
кої майстерності.
3. Здатність відтворювати художньо-образний зміст му-
зичного твору у виконавській діяльності.
4. Здатність використовувати спеціалізовані знання з те-
орії, історії та методології музичного мистецтва.
5. Здатність демонструвати професійні навички та умін-
ня у музично-теоретичній, виконавській та педагогічній
діяльності.
6. Здатність передавати знання, застосовувати професій-
ні та педагогічні методи, підходи, технології, знання ві-
кової психології в умовах роботи з аматорським колек-
тивом та в педагогічній діяльності (на рівні початкової
мистецької освіти).
7. Здатність самостійно організовувати та провадити ін-
дивідуальний та/або колективний репетиційний процес
у професійній, освітній діяльності та/або в роботі з ама-
торським колективом.
8. Здатність оперувати професійною термінологією.
9. Здатність застосовувати інтегровані знання з інших
ви-дів мистецтва в педагогічній діяльності.
10. Здатність використовувати технологічні ресурси, но-
вітні цифрові звукові технології у професійній діяльно-
сті.
11. Здатність відслідковувати і оцінювати власний прог-
рес та досягнення у професійній сфері, демонструвати
самомотивацію та критичну самосвідомість.
12. Здатність здійснювати міжособистісну та соціальну
взаємодію для досягнення професійних цілей.
13. Здатність презентувати результати своєї творчої та
педагогічної діяльності перед аудиторією з урахуванням
її специфіки.
14. Здатність до професійної самореалізації на ринку
праці.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
7
 КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
ДЕННА ФОРМА ЗАОЧНА ФОРМА
У ТОМУ ЧИСЛІ У ТОМУ ЧИСЛІ
НАЗВА РОЗДІЛІВ І ТЕМ

Індивідуаль

Індивідуаль
Семінарськ

Семінарськ
Самостійна

Самостійна
Практичні

Практичні
усього

усього
ні заняття

ні заняття
і заняття

і заняття
заняття

заняття
робота

робота
лекції

лекції
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Вступ
Розділ І
Тема 1. Роль та значення
ансамблевої гри в розвитку 9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
музичної культури
Тема 2. Партії як складова
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
ансамблю
Розділ ІІ
Тема 1. Темброва культура
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
ансамблю
Тема 2. Робота над
артикуляцією звуку в
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
інструментальному
ансамблі
Розділ IІІ
Тема 1. Поняття «стрій» в
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
ансамблі
Тема 2. Робота над твором
в інструментальному 9 – – 6 – 3 9 – – 2 – 7
ансамблі
Розділ IV
Тема 1. Специфіка
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
ансамблевого виконавства
Тема 2. Компоненти
музично-виконавської
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
взаємодії (пізнавальний,
емоційний, поведінковий)
Тема 3. Етапи репетиції
ансамблевого виконавства
9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
(етап обговорення,
визначення і узагальнення)
Тема 4. Засоби керування
інструментальним 9 – – 6 – 3 5 – – 2 – 3
ансамблем
Разом 90 60 30 54 20 34

8
 ОРІЄНТОВНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Вступ
Розділ І
1. Роль та значення ансамблевої гри в розвитку музичної культури.
2. Партії як складова ансамблю.
Розділ ІІ
1. Темброва культура ансамблю.
2. Робота над артикуляцією звуку в інструментальному ансамблі.
Розділ ІІІ
1. Поняття «стрій» в ансамблі.
2. Робота над твором в інструментальному ансамблі.
Розділ IV
1. Специфіка ансамблевого виконавства.
2. Компоненти музично-виконавської взаємодії (пізнавальний, емоційний,
поведінковий).
3. Етапи репетиції ансамблевого виконавства (етап обговорення,
визначення і узагальнення).
4. Засоби керування інструментальним ансамблем.

Види навчальної діяльності студентів

Практичні заняття. Основним видом навчальної діяльності студентів

ансамблевого класу є практичні заняття, під час яких студентами
здійснюється:
– удосконалення рівня виконавської підготовки та опанування й
виконання технічно нескладних ансамблевих партій;
– розбір, опрацювання нотного матеріалу;
– робота над штрихами, аплікатурою, чистотою інтонування;
– формування навиків самостійно опрацьовувати нотний матеріал,
аплікатуру, позиційні положення рук під час індивідуальної
ансамблевої підготовки;
– вироблення навиків правильного звуковедення та голосоведення в
процесі виконання партій, удосконалення навичок гри різними
штрихами: legato, non legato, staccato.
– розвиток, удосконалення навиків слухового контролю за якістю
відтворення нотного матеріалу, гармонічного слуху, чистого
інтонування;
– удосконалення якості відтворення складних технічних прийомів
атаки звуку;
9
 – накопичення практичного досвіду участі в колективних формах
виконавської діяльності, сценічної витримки і поведінки;
– реалізація практичного досвіду участі у колективних формах
діяльності в різноманітних публічних виступах, звітах, заходах,
тощо.
Самостійна робота. Самостійна робота передбачає опрацювання
всього матеріалу дисципліни (оволодіння музичним інструментом, робота з
підручниками, навчальними і методичними посібниками, застосування
інноваційних технологій тощо). Викладач визначає зміст матеріалу, акцентує
увагу на головних питаннях дисципліни, розробляє методичні рекомендації
для оволодіння музичним інструментом, пропонує питання для
самоконтролю. Це основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час,
вільний від обов’язкових занять, і проводиться з метою ретельного
опрацювання та закріплення навчального матеріалу.
Ефективність занять залежить від уміння викладача правильно
визначити індивідуально-психологічні особливості студента, рівень його
музично-естетичного розвитку, ступінь володіння музичним інструментом.
Для самостійної роботи студентів використовується два типи завдань.
Завдання теоретичного характеру, які недостатньо ґрунтовно розглянуті в
межах практичних занять, виносяться для самостійного опанування
студентом. Студент має опрацювати літературні джерела та бути готовим до
відповіді на поставлені питання під час проведення практичних занять. Під
час самостійних занять студенти не тільки освоюють твори в художньому і
технологічному аспектах, але й проводять порівняльний аналіз різних
редакцій, різних інтерпретацій творів, використовуючи аудіо та відео ресурси
Інтернету, бібліотеку тощо.
Контроль за самостійною роботою студента здійснює викладач на
кожному занятті, перевіряючи рівень засвоєння музичних творів.
Підсумковий контроль здійснюється під час контрольних заходів у
відповідності до робочих навчальних планів (диференційований залік).
Критерії оцінювання самостійної роботи студентів збігаються із загальними
критеріями оцінювання навчальних досягнень студентів.

10
 СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Кількість Кількість Кількість Форма

Курс Семестр навчальних годин на годин на контролю
тижнів тиждень семестр
7 16 2 32 К/у
IV
8 14 2 28 Диф. залік

Всього: 60 Самостійна робота: 30 Загальний обсяг: 90

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Навчання в класі ансамблевого виконавства – одна з дуже важливих

складових процесу професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта,
оскільки отримані в процесі навчання музично-слуховий досвід, а також
досвід колективної творчості мають практичне значення не тільки для
успішного оволодіння виконавською технікою ансамблевої гри, але й
дозволяють майбутньому керівнику музичного колективу набути навичок,
актуальних для сучасної музично-педагогічної діяльності. Гра в ансамблі дає
можливість відчувати себе музикантами, які колективно творять, адже
специфіка занять спрямована на роботу з єдиними цілями і завданнями,
кінцевий результат яких — концертний виступ.
Грамотне ансамблеве виконання музичного твору передбачає
володіння учасниками музичного колективу ансамблевою технікою, яка
визначається як багаторівнева система професійних навичок, що виникає як
результат взаємодії індивідуальних виконавських технік ансамблістів на
концептуальному, психічному, слуховому і моторно-руховому рівнях.
Ансамблева техніка, як сукупність моторно-рухових, слухових,
психічних і естетичних навичок є засобом передачі виконавського задуму
слухачам і спрямована на втілення і матеріалізацію музичної думки.
Осягнення основ ансамблевої техніки і детальна робота над
репертуаром для інструментального ансамблю сприяють удосконаленню
професійних навичок, зокрема: відточуються прийоми звуковидобування,
прищеплюється культура штриха, загострюється ритмічне сприйняття,
розширюється межа динамічних уявлень і шкала динамічних градацій.
Репертуар – основа художньої діяльності колективу. На репертуарі
формуються музичний смак і естетичні уявлення виконавця, розвиваються
його виконавські навички та здібності. Особлива відповідальність лежить на
керівнику ансамблевого колективу, адже вдумливо підібраний репертуар є

11
101 запорукою його педагогічного успіху і музично-виконавського розвитку
учасників його колективу.
Методика ансамблевих занять – одна з найважливіших тем у музичній
освіті. Для реалізації педагогічного досвіду необхідно враховувати єдність
навчально-виховного та творчо-освітнього процесу. Викладання в класі
ансамблю вимагає від керівника постійної творчої ініціативи, вміння знайти
методи навчання, що сприяють розвитку індивідуальних здібностей учнів.
Кожне заняття має бути направлене на активізацію творчої діяльності учнів,
виховання музичного смаку, формування духовної особистості.
Сенс ансамблевої підготовки майбутнього педагога-музиканта
полягає не в його концертно-виконавській практиці, а в тому, щоб за
допомогою набутих за роки навчання навичок та вмінь гри в різного роду
ансамблях він учив своїх майбутніх учнів не тільки слухати й розуміти
музику, але й, залучаючи їх до музично-художньої культури, приймати її як
цінність. Тому в процесі навчання майбутнього керівника музичного
колективу в класі ансамблевого виконавства методичні питання, що
стосуються вузько виконавської специфіки, повинні стати тією базою, на якій
будуть продуктивно вирішуватися питання, пов’язані з підготовкою
майбутнього педагога-музиканта до професійної музичнопедагогічної
діяльності в її, перш за все, творчому аспекті.

ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

VІІ семестр
На контрольному уроці, що проводиться в кінці семестру, студенту
необхідно:
1. Вміти перевіряти стрій інструментів в ансамблі;
2. Виконати ансамблеві партії на певному музичному інструменті.
3. Демонструвати елементарні виконавські навики, прийоми атаки
звуку, інтонування, різноманітні динамічні відтінки.
VIII семестр
На диференційному заліку, що проводиться в кінці семестру,
студенту необхідно:
1. Вміти перевірити стрій оркестрових інструментів.
2. Виконати ансамблеві партії на певному музичному інструменті.
3. Демонструвати знання та вміння з ансамблевого виконавства,
практичні навички сценічної поведінки, творчого ансамблевого
мислення, музичного професійно-творчого розвитку та виконавську
майстерність у інструментальній ансамблевій формі музикування.

12
 ФОРМИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Поточний контроль: контрольний урок, перевірка практичних навичок.
Підсумковий контроль: диференційний залік, перевірка практичних навичок.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Таблиця критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів (за рівнями)
Рівні навчальних
Вимоги до знань, умінь і навичок
досягнень

Студент виявив відмінне виконання ансамблевих партій; аналізує

власне виконавство та гру в колективі; визначає недоліки і
свідомо усуває їх; досягає точності темпу, ритму, штрихів,
Високий динаміки, агогіки, специфіки тембрового загального звучання;
емоційно, виразно виконує свою партію, дотримуючись усіх
вимог ансамблевої гри; адекватно передає музично-художній
образ твору.

Студент виявив хороші знання партій в заданому обсязі; вміє

Достатній створити єдність і цілісність музично-художнього образу твору
але у виконанні партій існують незначні помилки.

Студент виявив не достатні знання репертуарного матеріалу

«Ансамблевого класу», що відповідає вимогам; знання своєї
Середній партії на рівні нижче середнього; набуті теоретичні знання не вміє
використовувати у ансамблевій діяльності. У виконанні партій
допускає неточності.

Студент має низький рівень вмінь та знань; основні навички

ансамблевої гри не розвинуті; сприйняття музично-художнього
Початковий
образу твору на дуже низькому рівні; не чітко відтворює свою
партію; проблеми з текстом твору.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Оцінка за національною шкалою За шкалою
Сума балів за ECTS
всі види Екзамен Залік
навчальної
діяльності
90 – 100 A
5 (відмінно) 5 (відмінно)
(відмінно)
82 – 89 B
(дуже добре)
75 – 81 4 (добре) 4 (добре) C
(добре)
69 – 74 D
3 (задовільно) 3 (задовільно) (задовільно)
13
60 – 68 E
(достатньо)
FX
(незадовільно – з
35 – 59
можливістю
повторного
складання)
2 (незадовільно) 2 (незадовільно)
F
(незадовільно – з
1 – 34
обов’язковим
повторним
курсом)

14
 РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
Основні/ Додаткові/Інформаційні ресурси
1. Алексюк А. М. Удосконалення змісту, форм та методів навчання / А.
М. Алексюк // Проблеми вищої школи : наук.-метод. зб. – Київ : Вища
школа, 1994. – Вип. 79. – 97 с.
2. Бурська О. Виконавське осягнення музики / О. Бурська // Мистецтво і
освіта. – 2003. – № 4. – С. 29–37.
3. Вольфганг Амадей Моцарт. Скрипичные сонаты [Електронний ресурс].
– Режим доступу : https://musicseasons.org/mocart-skripichnye-sonaty/. –
Назва з екрану.
4. Генрик Венявский (Henryk Wieniawski) [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : http://www.classic-music.ru/wien.html. – Назва з екрану.
5. Грінченко Т. Д. Формування фахових компетенцій майбутнього
вчителя музики в процесі камерного ансамблевого музикування / Т. Д.
Грінченко // Medzinárodná vedecko-praktická konferencia «Stav, problémy
a perspektívy pedagogického štúdia a sociálnej práce» Sládkovičovo, Slovak
Republic, 28– 29 októbra 2016 r. – P. 48–51.
6. Добров С. М. Ансамблеве народно-інструментальне виконавство :
традиції та новації / С. М. Добров // Вісник Харківської державної
академії дизайна та мистецтв. – 2015. – № 5. – С. 97–100.
7. Душний А. І. Активізація творчої діяльності майбутніх учителів
музики / А. І. Душний // Педагогіка і психологія професійної освіти. –
2005. – № 5. – С. 73–79.
8. Зязюн І. Естетичні засади розвитку особистості // Мистецтво у
розвитку особистості : монографія / за ред. Н. Г. Ничкало. – Чернівці :
Зелена Буковина, 2006. – С. 14–36.
9. Казахватова Л. А. Теоретические аспекты профессиональной
подготовки будущего педагога-музыканта в классе ансамблевого
исполнительства / Л. А. Казахватова, Г. Г. Сибирякова // Молодой
ученый. – 2013. − № 8. – С. 395, 402.
10.Каленик І. В. Фортепіанний ансамбль – історія та еволюція жанру / І. В.
Каленик // Актуальні питання мистецької педагогіки. – 2015. – Вип. 4. –
С. 43–47.
11.Кравченко А. Інтерпретація феномену камерно-інструментального
мистецтва в теорії та історії культури України кінця ХХ – початку ХХІ
століття [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/kmuz/2012_42/16.pdf. – Назва з
екрану.

15
12.Кучерук В. Ф. Інструментальний ансамбль : хрестоматія для вищ. навч.
закл. / В. Ф. Кучерук, О. М. Олексюк, Н. П. Кучерук. – Луцьк :
Східноєвроп. нац. ун-т імені Лесі Українки, 2014. – 148 с.
13.Ляшенко Т. В. Фортепіанний ансамбль у системі музично-
педагогічного навчання / Т. В. Ляшенко // Психолого-педагогічні
науки. – 2015. – № 2. – С. 141–143.

16