У польській мові є дві носових голосних Ą та Ę.

Знаходячись на різних
місцях у слові вимовляються по різному:
 З деякою участю язика ą, ę вимовляються в наступних випадках:
- як [ом] і [ем], якщо «хвостаті букви» стоять перед b або p, і
тільки в таких випадках! dąb [домб], zęby [земби]
- як [он] і [ен], якщо вони стоять перед d, t, dz, с, cz — kolęda
[коленда], kąt [конт], gorący [ґоронци];
- як [онь] і [ень], якщо після них ідуть ć (ci), dź (dzi) — dąć
[доньчь], będzie [беньджє].
 У вигляді [оŋ] [эŋ] букви ą ę вимовляються перед g і k: mąka
[моŋка], ręka [реŋка];
 Перед приголосними ł і l вони вимовляються чисто — ą як [о] і ę
як [е]: minął [міноў], minęli [мінелі].
ą в польській мові пишемо в:
1. словах польського походження: pociąg, а також тих, котрі цілковито
«ополячились»: ksiądz;
2. знахідному відмінку (w bierniku) однини жіночого роду:
 закінченнях прикметників і тих, що відмінюються як
прикметники займенників, числівників і дієприкметників, а
саме: «dobrą, mądrą, niską», «swoją, twoją, moją», «drugą, piątą,
dwudziestą», «śpiewającą, uśmiechającą, tańczącą»;
 закінченні іменника pani — panią (як виняток);
3. орудному відмінку (w narzędniku) однини:
 жіночого роду:
 закінченнях прикметників і тих, що відмінюються як
прикметники займенників, числівників і
дієприкметників, а саме:
«dobrą, mądrą, niską», «swoją, twoją, moją», «drugą, piątą,
dwudziestą», «śpiewającą, uśmiechającą, tańczącą» (так,
однаково з знахідним);
 закінчення іменників: kobietą, mamą, poduszką;
 чоловічого роду:
  закінчення іменників слів з закінченням на —а: tatą,
mężczyzną, poetą, sprzedawcą;
4. закінченнях 3 особи множини теперішнього часу і простого
майбутнього дієслів: robią, mówią, zrobią, powiedzą.
ę в польській мові пишемо в:
1. словах польського походження: jęczy — «стоне», а також тих, котрі
повністю «ополячились»: kolęda — колядка, flądra — «камбала»;
2. знахідному відмінку (w bierniku) однини жіночого роду:
— закінченнях іменників: mamię, córkę, maskę, poduszkę;
3. називному відмінку (w mianowniku) і знахідному відмінку (w
bierniku) однини середнього роду:
— закінченнях деяких іменників: prosię — (порося —
укр.), imię, cielę — (теля — укр.), niemowlę — (немовля — укр.);
4. закінченнях 1 особи однини теперішнього часу і простого
майбутнього дієслів першого і другого відмінювання: idę, robię,
kupię, zrobię.