NP OTK 03 Praktykum Kontury 12.06.2023

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
А.В. БУЛАШЕНКО
ОСНОВИ ТЕОРІЇ КІЛ.

РОЗРАХУНОК ПООДИНОКИХ КОНТУРІВ.
ПРАКТИКУМ
Рекомендовано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського

як навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра
за освітніми програмами:
«Інформаційна та комунікаційна радіоінженерія», «Інтелектуальні технології
радіоелектронної техніки»,
«Радіотехнічні комп’ютеризовані системи»
спеціальності 172 Електронні комунікації та радіотехніка
Електронне мережне навчальне видання
Київ
КПІ ім. Ігоря Сікорського
2023
ОТК. Розрахунок контурів. Практикум © Булашенко А. В., КПІ ім. Ігоря Сікорського, РТФ, 2023 р.
Рецензент Мирончук О.Ю., PhD, ст. викл. кафедри РТС РТФ
Відповідальний
редактор Мартинюк С.Є., к.т.н., доцент, зав. кафедри РІ
Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського

(протокол № 4 від 19.01.2023 р.)
за поданням Вченої ради Радіотехнічного факультету (протокол № 15/2022
від 19.12.2022 р.)
Електронне мережне навчальне видання
Булашенко Андрій Васильович, ст. викладач
ОСНОВИ ТЕОРІЇ КІЛ.

РОЗРАХУНОК ПООДИНОКИХ КОНТУРІВ
ПРАКТИКУМ
Основи теорії кіл. Розрахунок поодиноких контурів. Практикум. [Елект-

ронний ресурс]: навч. посіб. для студентів спеціальності 172 Електронні кому-
нікації та радіотехніка / А. В. Булашенко; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Елект-
ронні текстові дані (1 файл 1.51 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023. – 62с.
Посібник містить приклади розв’язання задач, що виконуються на практи-

чних заняттях дисципліни «Основи теорії кіл». Практикум дає можливість оде-
ржати практичні навички при розв’язанні задач розрахунку послідовних та па-
ралельних коливальних контурів.
Посібник буде корисний студентам, аспірантам та викладачам, що хочуть
навчитися розв’язувати практичні задачі за даною тематикою.
© А.В. Булашенко, 2023

© КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023
2
Зміст
С.
Вступ ............................................................................................................................. 4
1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ................................................................. 5
1.1. Поодинокий послідовний контур .................................................................... 5
1.2. Поодинокий паралельний контур ................................................................. 10
1.3. Магнітні зв’язки у контурах .......................................................................... 12
2. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАНИХ ЗАДАЧ ................................................................ 14
2.1. Розрахунок послідовних контурів ................................................................. 14
2.2. Розрахунок паралельних контурів ................................................................ 25
2.3. Розрахунок контурів із магнітними зв’язками ............................................. 36
2.4. Розрахунок олімпіадних задач ....................................................................... 47
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .......................................................................................... 55
ДОДАТОК А. Приклади модульної контрольної роботи ..................................... 57
ДОДАТОК Б. Схемні функції та параметри чотириполюсників ......................... 60
ДОДАТОК В. Таблиця перетворення Лапласа ...................................................... 61
ДОДАТОК Г. Корисні співвідношення для гармонічних кіл ............................... 62
3
Вступ
Запропонований практикум містить зразки розв’язків задач з дисципліни
«Основи теорії кіл». У посібнику є типові приклади вирішених задач для розра-
хунку параметрів послідовних контурів, параметрів паралельних контурів та
параметрів контурів із магнітними зв’язками. Більш того, посібник містить роз-
діл із зразками вирішення олімпіадних задач. Практикум написаний із викорис-
танням джерел [1-21].
Навчальний посібник написаний з нагоди 93 річниці заснування Радіотех-
нічного факультету НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», що відзначається у тра-
вні 2023 року. Посібник присвячений видатному науковцю та викладачу кафед-
ри теоретичних основ радіотехніки Новоборському Юрію Леонтієвичу, що
здійснив вагомий внесок у розвиток напрямку радіотехнічних кіл та сигналів.
Він мотивував мене вивчати радіотехніку. Більш того, я висловлюю подяку сво-
їм батькам та рідним, що підтримували мене у той час, коли я працював над по-
сібником, особливо в умовах відключення електроенергії. Я також з вдячністю
згадую своїх перших шкільних вчителів, фізики Чорненького Євгенія Микола-
йовича, та математики, Безлюдного Сергія Володимировича, які прищепили
мені любов до технічних наук.
На кафедри теоретичних основ радіотехніки Радіотехнічного факультету
засновниками дисципліни «Основи теорії кіл» були такі талановиті викладачі:
професор Трохименко Я.К., професор Рибін О.І., доцент Любич Ф.Д., доцент
Кисляковський А.В., доцент Мєдведєв Б.О., доцент Сташук В.Д. та інші викла-
дачі кафедри. Серед викладачів особливих успіхів при викладанні дисципліни
«Основи теорії кіл» досягли такі викладачі: Ястребов М.І., Смірнов В.П., Гре-
беньков М. В., Гусєва О.В. та Булашенко А.В. Я висловлюю велику подяку за
допомогу у створенні даного практикуму колишньому старшому викладачу ка-
федри теоретичних основ радіотехніки Ястребову Миколі Ігоревичу. Пан Яст-
ребов прищепив мені любов до електричних кіл. Він здійснив вагомий внесок у
розвиток теорії кіл на радіотехнічному факультеті. Його блискуче вміння зро-
зуміло доносити інформацію з дисципліни виховали не одне покоління досвід-
чених студентів. Серед його студентів необхідно виділити таких викладачів
кафедри теоретичних основ радіотехніки як: Василенко Д.О, Овсянник Ю.О,
Герасименко К.П., Булашенко А.В, Пільтяй С.І., Сушко О.Ю., Видалко О.Є,
Ванділовський Б.В. та інших.
Також я висловлюю подяку завзятим та наполегливим студентам, що сис-
темно опановували дисципліну та мотивували мене покращувати це посібник:
Левкову Назару, Аббі Дмитру, Сєргєєву Євгенію, Шкіндер Анастасії, Потапен-
ку Владиславу, Підвишинському Нікіті, Китайку Максиму, Клименку Максиму,
Костенко Нікіті, Дікмарову Михайлу, Петруненко Олександру, Пасіченко Сер-
гію, Гров Олександрі, Демарьову Костянтину, Рубцову Івану, Першку Федору,
Лебідко Єлизаветі та Філобоченко Єлизаветі.
4
1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1. Поодинокий послідовний контур
Резонанс (resonance) – це явище багатократного збільшення амплітуди си-

стеми, коли частота дії співпадає із власною частотою системи.
Розрізняють резонанс напруг (the voltage resonance), що спостерігається у
контурі послідовного живлення (рис. 1.1 а) та резонанс струмів (the current
resonance), що спостерігається у контурі паралельного живлення (рис. 1.1 б).
Рисунок 1.1 – Види коливальних контурів: послідовний (а) та паралельний (б)
Резонансні явища за певних умов спостерігаються в електричних колах із

різнохарактерними реактивними елементами (індуктивностями та ємностями)
Оскільки комплексні реактивні опори індуктивностей та ємностей мають

різні знаки, то на певній частоті можлива їх компенсація
Тоді незважаючи на наявність реактивних елементів коло буде мати актив-

ний вхідний опір, що означає збіг за фазою вхідної напруги та вхідного струму
Резонансна частота (the resonant frequency)
Характеристичний опір (the characteristic impedance)
Абсолютна розстрочка
Відносна розстройка
Узагальнена розстройка
5
Послідовний контур має такий опір
де - модуль вхідного опору; - аргумент вхідного опору.

Модуль та аргумент вхідного опору визначаються виразами
Модуль та аргумент вхідного опору послідовного контуру (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Залежність модуля (а) та аргументу (б) вхідного опору
Для одержання залежності вираз для узагальненої розстройки
Визначимо із формули
Або іншим способом визначити
Добротність (the quality) для послідовного контуру
Величина, обернена до добротності контуру, називається загасанням кон-

туру
6
Смуга пропускання (bandwidth) – це діапазон зміни частоти, у якому АЧХ

резонансної кривої не опускається нижче максимального значення, поділеного
на (рис. 1.3).
або
Рисунок 1.3 – Визначення смуги пропускання
Смуга пропускання – це діапазон зміни частот, у межах якого АЧХ резо-

нансної кривої потужності не опускається нижче максимального значення, по-
діленого на (рис. 1.3 б).
Смугу пропускання можна визначати і із залежності модуля коефіцієнта
передачі за напругою чи струмом контуру від частоти, що визначена в децибе-
лах (рис. 1.4).
Значення коефіцієнта передачі на границях смуги пропускання
-
Рисунок 1.4 – Залежність модуля коефіцієнта передачі від частоти
7
Із рис. 1.4 бачимо, що смуга пропускання у децибелах визначається
Крім того, смугу пропускання можна визначити і у інший спосіб
Смуга пропускання у децибелах – це діапазон зміни частот, у межах якого

модуль коефіцієнта передачі не опускається нижче максимального значення,
ніж на 3 дБ.
При значних змінах добротності ординати графіків АЧХ можуть суттєво

відрізнятися, що незручно для побудови та аналізу резонансних кривих. Тому
для зручності часто будують нормовану резонансну криву.
Нормована резонансна крива – це крива, що одержується шляхом ділення
всіх її значень за віссю ординат на максимальне значення.
Вираз нормованої резонансної кривої
Модуль та аргумент нормованої резонансної кривої поданий на рис. 1.5.
Рисунок 1.5 – Залежність модуля (а) та аргумент нормованої резонансної кри-

вої (б) від узагальненої розстройки
Для інженерних розрахунків ( ) вводять поняття коефіцієнт вклю-

чення.
Коефіцієнт включення – це величина, що показує до якої частини реакти-
вності підключений опір навантаження або генератора на резонансній частоті.
Розглянемо часткове включення активного навантаження до ємності (рис. 1.6).
8
Загальний ємнісний опір без врахування опору навантаження
Загальна ємність
Звідси визначимо еквівалентну ємність
Рисунок 1.6 – Схема

Коефіцієнт включення по навантаженню:
З іншого боку
Звідси визначимо
Підставимо цей вираз у формулу для внесеного опору
Внесений опір менше у порівнянні із безпосереднім підключенням до єм-

ності , оскільки .
Розглянемо часткове включення активного навантаження до індуктивності
(рис. 1.7). Загальний індуктивний опір без врахування опору навантаження
Загальна індуктивність контуру
Коефіцієнт включення за навантаженням:

Підставимо цей вираз у формулу для внесеного опору
Внесений опір менше у порівнянні із безпосереднім підключенням до ін-

дуктивності , оскільки
9
1.2. Поодинокий паралельний контур
Вхідний опір паралельного контуру першого виду
В ПАРА В ПАРА
Модуль та аргумент
В ПАРА
Добротність для паралельного контуру
АЧХ та ФЧХ вхідного опору паралельного контуру (рис. 1.9).
Рисунок 1.9 – Паралельний контур (а), модуль вхідного опору (б), аргумент
вхідного опору (в)
Вхідний опір паралельного контуру другого та третього виду
В ПАР
Паралельні коливальні контури бувають трьох видів (рис. 1.10).
Рисунок 1.10 – Види паралельних контурів
Контури другого (має виконуватися умова ) та третього виду (має

виконуватися умова ) використовують, щоб зменшити вплив генерато-
ра на параметри контуру (смугу пропускання, добротність).
10
Якщо , тоді одержуємо такі вирази внесеного опору
В В
Внесений опір – це активний опір, що вноситься у контур зі сторони нава-

нтаження або зі сторони генератора (рис. 1.11 а)
Внесені опори для контуру (рис. 1.11 б)
В Г
Рисунок 1.11 – квіваленті схеми контуру: а) із опором навантаження;

б) із внесеним опором
Коефіцієнт включення – це величина, що показує до якої частини реакти-

вності ввімкнений активний опір (рис. 1.12)
Рисунок 1.12 – Схеми часткового включення опору навантаження до

паралельного контуру
У такому випадку внесений опір розраховується за формулою (рис. 1.12)
11
На рис. 1.13 зображена схема паралельного контуру другого виду.

Коефіцієнт включення паралельного
контуру 2-го (рис. 1.10)
Рисунок 1.13 – Паралельний кон-

тур 2-го виду
На рис. 1.14 зображена схема паралельного контуру третього виду.

Коефіцієнт включення паралельного
контуру 3-го (рис. 1.11)
Рисунок 1.14 – Паралельний кон-

тур 3-го виду
1.3. Магнітні зв’язки у контурах
Кола із індуктивно зв’язаними елементами – це кола, в яких струми ін-

дуктивностей, що пов’язані через явище взаємоіндукції, здійснюють взаємний
вплив один на одного (рис. 1.15).
Для лінійних електричних кіл завжди вико-
нується рівність
Взаємна індуктивність є кількісною хара-

ктеристикою явища взаємної індукції, що вимі-
рюється у генрі (Гн).
Реактивний опір взаємної індуктивності
Рисунок 1.15 – Схема інду- .
ктивностей із магнітними
зв’язками
Коефіцієнта індуктивного зв’язку
де та - індуктивності, між якими існує взаємоіндуктивний зв'язок.
12
На рис. 1.16 подана двоконтурна схема заміщення із трансформаторним

включенням
Комплексні опори контурів:
Рисунок 1.16 – квівалента схема із

трансформаторним включенням
Запишемо систему рівнянь, що описує схему (рис. 1.16):
зв
зв
Двоконтурну схему із трансформаторним зв’язком можна звести по відно-
шенню до першого контуру (рис. 1.17), параметри якої визначаються
В В В
де В – це активний внесений опір; В – реактивний внесений опір.

Активний внесений опір
Реактивний внесений опір
В
Рисунок 1.17 – квівалента схема по
відношенню до першого контуру
Двоконтурну схему із трансформаторним зв’язком можна звести по відно-
шенню до другого контуру (рис. 1.18), параметри якої визначаються
В В В
де В – це активний внесений опір; В – реактивний внесений опір.

Активний внесений опір
Реактивний внесений опір
В Рисунок 1.18 – квівалента схема по

відношенню до другого контуру
Внесена напруга джерела

В В
13
2. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАНИХ ЗАДАЧ
2.1. Розрахунок послідовних контурів
Приклад 2.1. У послідовному контурі (рис. 2.1)

визначити резонансну частоту, добротність контуру,
смугу пропускання, споживану активну та реактивні
потужності контуру. Числові значення елементів:
Ф діюче зна-
чення напруги Рисунок 2.1 – Схема по-
слідовного контуру
Розв’язання
Резонансна частота
рад
с
Гц кГц
Характеристичний опір
кОм
Добротність контуру
Смуга пропускання
рад рад
П
с мс
ПГц кГц
Струм у контурі на резонансній частоті
мА
Активна та реактивні потужності на резонансні й частоті
мВт
мВАр
мВАр
Відповідь: , , ,
кГц, ,
14
Приклад 2.2. Знайти резонансну частоту послі-

довного коливального контуру (рис. 2.2) із добротні-
стю , якщо відомом, що за розстройки
рад/с фазовий зсув між живлячою ко-
нтур напругою та струмом у контурі дорівнює
Рисунок 2.2 – Схема по-
слідовного контуру
Фазовий зсув між напругою та струмом можна визначити із вхідного опору
послідовного контуру, оскільки
Вхідний опір послідовного контуру через узагальнену розстройку

У результати запишемо аргумент вхідного опору
.
Узагальнена розстройка визначається
Із формули визначимо резонансну частоту
Відповідь:
15
Приклад 2.3. У послідовному коливальному

контурі (рис. 2.3) характеристичний опір
та добротність Знайти модуль вхідного опо-
ру, якщо зсув фази між струмом та напругою дорів-
нює
Рисунок 2.3– Схема пос-
лідовного контуру
Добротність послідовного контуру
Звідси визначимо активний опір контуру
Узагальнена розстрочка
Фазовий зсув між напругою та струмом можна визначити із вхідного опору
Вхідний опір послідовного контуру через узагальнену розстройку

Отже запишемо аргумент вхідного опору
Звідси
.
Звідси модуль комплексного опору визначається
Відповідь:
16
Приклад 2.4. У послідовному контурі

(рис. 2.4) знайти вхідний опір на резонансній
частоті, добротність. Числові значення еле-
ментів такі: Ом, Ом,
нФ, мГн, мГ
Рисунок 2.4 - Контур
Еквівалентна індуктивність при послідовному з’єднанні індуктивностей
кОм
Коефіцієнт включення
Внесений опір з боку опору навантаження
У результаті одержимо контур, що зображений на рис. 2.5.
Рисунок 2.5 – квівалентна схема
Добротність контуру із урахуванням внесених опорів
Вхідний опір контуру на резонансні
Відповідь:
17
Приклад 2.5. Для нормованої резонансної кривої одиничного контра

(рис. 2.6) знайти співвідношення між смугами пропускання за рівнями 0.5 та
0.7.
Нормована резонансна крива
На рис. 2.6 представлена залежність модуля нормованої резонансної кривої

від узагальненої розстрочки.
Рисунок 2.6 – Залежність модуля нормованої кривої
Визначимо значення узагальненої розстройки для рівнів 0,5 та 0,7. Для

цього амплітуду нормованої кривої прирівняємо до відповідних значень рівнів.
Для рівня 0,7
Для рівня 0,5
18
Узагальнена розстройка
Із формули визначимо частоту
Відношення смуг пропускання за рівнями 0,5 та 0,7
Відповідь:
19
Приклад 2.6. Послідовний коливальний контур високої добротності

має смугу пропускання рад/с. Модуль вхідного опору цього контуру
на границях смуги пропускання дорівнює Ом ємність контуру
800пФ. Визначити значення елементів контуру та добротність
Вхідний опір через узагальнену розстрочку
На межі смуги пропускання , звідси

Модуль вхідного опору
Звідси визначимо активний опір
Визначимо характеристичний опір
Добротність
Добротність контуру із формули для смуги пропускання
Звідси визначимо індуктивність
Відповідь: ,
20
Приклад 2.7. У коливальному контурі

(рис. 2.7) визначити резонансну частоту ,
вхідний опір на цій частоті, добротність, смугу
пропускання (в радіанах та герцах). Зробити
висновки про те, як впливає опір навантаження
та генератор на добротність та смугу пропус-
кання контуру. Числові значення елементів ко-
ла: індуктивності в мГн, ємності в нФ, напруга
в В, , в Ом, в кОм Рисунок 2.7 – Схема
Розрахунки будемо здійснювати у одиницях: опір – кОм, індуктивність –
мГн, ємність – нФ, потужність – мВт.
Еквівалентна ємність при послідовному з’єднанні ємностей
Резонансна частота контуру
19

Для кола (рис. 2.7 б) визначимо внесений опір з боку навантаження
В Ом
У результаті одержимо контур, що зображений на рис 2.8 б.
Опір контуру на резонансній частоті
Добротність цього контуру
Г В
Смуга пропускання із урахуванням опору генератору визначається виразом
рад
Прад
с
Відповідь: , , .
21
Приклад 2.8. У контурі (рис. 2.9) визна-

чити резонансну частоту , вхідний опір на
цій частоті, добротність, смугу пропускання (в
радіанах та герцах). Числові значення елемен-
тів кола: індуктивності в мГн, ємності в нФ,
напруга в В, , в Ом, в кОм
мГн, ємність – нФ, потужність – мВт.
Коефіцієнт включення (рис. 2.9)
Внесений опір до контуру з боку навантаження (рис. 2.10)
Опір цього контуру на резонансній частоті
Добротність цього контуру
Смуга пропускання такого контуру

Прад
, .
22
Приклад 2.9. У контурі (рис. 2.11) знайти

значення ємностей та . Вхідний опір на
резонансній частоті є Ом. Харак-
теристичний опір кОм. Числові значення
елементів такі: , вОм, в кОм, ємності
в нФ, індуктивності в мГн.
Рисунок 2.11 - Схема
У результаті внесення опору навантаження до контуру, одержимо кон-
тур, що зображений на рис. 2.12.
Вхідний опір контуру на резонан-
сній частоті

Звідси визначимо коефіцієнт включення
Отже,
Тоді із виразу коефіцієнта включення
Відповідь: ,
23
Приклад 2.10. У колі (рис. 2.13) визначити,

при якому у колі буде резонанс. Числові значен-
ня елементів кола мГн, нФ, вхідна на-
пруга , В.

Умовою резонансу є відсутність реактивної складової вхідного опору кола,
тому реактивну складову потрібно прирівняти до нуля.
Комплексний індуктивний та ємнісний опори
Вхідний опір кола
Виділимо дійсну та уявну частини вхідного опору
У колі буде мати місце резонанс, коли реактивна складова буде дорівнюва-
ти нулю. Отже, прирівняємо уявну складову до нуля
Підставимо числові значення
Спростимо вираз
Звідси отримаємо величину опору
Відповідь:
24
2.2. Розрахунок паралельних контурів
Приклад 2.11. На резонансній частоті амплітуда

струму, що втікає у паралельний коливальний контур
першого виду (рис. 2.14) дорівнює мА. На гра-
ниці смуги пропускання відносна розстройка контуру
дорівнює 0.02. Визначити амплітуди струмів у гілках
контуру на резонансній частоті. Розрахунки повинні
бути інженерними.
Рисунок 2.14 – Па-
ралельний контур
На границях смуги пропускання модуля струму узагальнена роз-
стройка становить На рис. 2.15 представлена залежність модуля струму
від узагальненої розстройки.
Узагальнена розстройка визначається формулою
Виразимо із одержаної формули добротність
Добротність паралельного контуру (рис. 2.14)
Звідси визначимо струм
Рисунок 2.15 – Залежність модуля струму від узагальненої розстройки
Відповідь:
25
Приклад 2.12. Амплітуда струму, що втікає у

паралельний контур першого виду (рис. 2.16) на ре-
зонансній частоті становить мА. Елементи
контура мають такі значення
Добротність контура Визначити потужність,
що споживається контуром на резонансній частоті.
Рисунок 2.16 –
Схема контуру
Розрахунки будемо здійснювати у нормованих одиницях: опір – кОм, інду-
ктивність – мГн, ємність – нФ, потужність – мВт.
На резонансній частоті опір контуру (рис. 2.17) є активним, що зображений
на рис. 2.15.
Характеристичний опір контуру
Рисунок 2.17 – Вигляд контур на

резонансній частоті
Визначимо опір паралельного контуру першого виду на резонансній часто-

ті (рис. 2.17)
Оскільки на резонансній частоті опір контуру є активним, то і потужність

на частоті резонансу буде активною.
Ця потужність визначається виразом
Відповідь:
26
Приклад 2.13. У контурі (рис. 2.18) визначити

величини індуктивностей та . Потужність, що
споживається контуром на резонансній частоті стано-
вить мВт. Добротність контуру ,
характерестичний опір контура кОм. Числові
значення елементів на схемі такі: ємності в нФ, напру-
га в В Амплітуда напруги на контурі В.
. Рисунок 2.18 –
Схема контуру
Розрахунки будемо здійснювати у нормованих одиницях: опір – кОм, інду-
ктивність – мГн, ємність – нФ, потужність – мВт.
На резонансній частоті опір контуру (рис.
2.18) є активним (рис. 2.19). Потужність, що виді-
литься контуром на резонансній частоті
Рисунок 2.19 – Вигляд ко-
нтур на резонансі
Еквівалентний опір контуру на резонансній частоті
З іншого боку коефіцієнт включення
У результаті одержимо
Звідси визначимо мГн, тоді мГн.
Відповідь: , мГн.
27

як зміниться смуга пропускання, якщо паралельно до
контуру підключити опір кОм. На резонанс-
ній частоті добротність контур . Опір втрат
контура Ом, смуга пропускання рад/с.
Рисунок 2.20 – Пара-
лельний контур
Добротність контуру без врахування опору (рис. 2.21 а)
Звідси визначимо характеристичний опір контуру
Внесений опір контуру (рис. 2.21 б)
Добротність із урахуванням внесеного опору
Смуга пропускання контуру
Таким чином, визначимо відношення
Рисунок 2.21 – квівалентні схеми
Відповідь:
28

величину коефіцієнта включення, щоб добротність
кола стала Добротність самого контуру є
Еквівалента індуктивність . Чи-
слові значення елементів кола наведені на схемі: єм-
ності в нФ, опір в кОм.
Рисунок 2.22 –
Паралельний контур
мГн, ємність – нФ.
Характеристичний опір кола
Добротність контуру без врахування опору генератора (рис. 2.23 а)
Звідси визначимо активний опір кола
Добротність контуру із урахуванням опору генератора (рис. 2.23 б)
Внесений опір із останньої формули
Внесений опір для паралельного контуру другого виду
Звідси визначимо коефіцієнт включення

Відповідь:
29
Приклад 2.16. У колі (рис. 2.24) визна-

чити добротність, смугу пропускання, на-
пругу контуру , побудувати її зале-
жність. Числові значення елементів наведені
на схемі: ємності в нФ, індуктивності в мГн,
напруга в В, опори в кОм, в Ом. Амп-
літуда напруг Em=4 В. Рисунок 2.24 – Початкова схема
Розрахунки будемо здійснювати в одиницях: опір – кОм, індуктивність –
Генератор підключений до паралельного контуру (рис. 2.24). Для того, щоб

врахувати вплив опора генератора на контур потрібно перетворити джерело на-
пруги на джерело струму (рис. 2.23 а)
У результаті одержимо, що опір підключений паралельно до контуру

(рис. 2.25 а).
Внесений опір (рис. 2.25 б) з боку генератора
Добротність контуру із урахуванням внесеного опору
30
Вхідний опір паралельного контуру через узагальнену розстройку
Визначимо напругу на контурі
Модуль напруги
Абсолютна розстройка контуру
Модуль напруги на контурі (рис. 2.26)
На рис. 2.26 представлена залежність модуля напруги від узагальненої роз-

стройки
Рисунок 2.26 – Залежність модуля напруги від частоти
Відповідь: , ,
31
Задача 2.17. У контурі (рис. 2.27) визначити

резонансну частоту, смугу пропускання в кГц, до-
бротність всієї схеми. Побудувати графік
(за віссю абсид ξ та ). Вхідна напруга змыню-
эться за законом , В. Числові зна-
чення елементів: опори – кОм, індуктивність –
мГн, ємність – нФ. Рисунок 2.27 – Контур
Розрахунки будемо здійснювати у одиницях опори – кОм, індуктивність –
мГн, ємність – нФ, частота – рад/мкс.
Еквівалентна індуктивність при послідовному з’єднанні
Внесений опір з боку генератора
Внесений опір з боку опору навантаження
У результаті одержимо контур, що зображений на рис. 2.28 а.

32
Напруга на контурі за законом Ома
Модуль струму, що втікає в наш паралельний контур
Модуль вхідного опору паралельного контуру першого виду
У результаті напруга на контурі набуде вигляду
Модуль напруги на контурі (рис. 2.28 б)
На границях смуги пропускання Тепер розрахуємо на границях

смуги пропускання
Модуль напруги на контурі та поданий на рис. 2.28 б.
Рисунок 2.28 – квівалентна схема (а) та модуль напруги (б)
,
33
Приклад 2.18. У контурі (рис. 2.29) визна-

чити резонансну частоту, смугу пропускання в
кГц, добротність системи із урахуванням всіх
опорів, що внесені у контур. Отримати вираз
. Струм джерела , мА.
На схемі: індуктивності в мГн, ємності в нФ,
опори , в кОм, в Ом. Рисунок 2.29 – Паралельний
контур 3-го виду
Розрахунки будемо здійснювати у одиницях опори – кОм, індуктивність –
Внесений опір з боку навантаження (оскільки )
Внесений опір з боку генератора (оскільки )
У результаті одержимо контур, що зображений на рис. 2.30 а.

Напруга на контурі визначається із закону Ома
34
Модуль струму, що втікає в паралельний контур за умовою
Модуль повного опору паралельного коливального контуру третього виду
Модуль напруги на контурі (рис. 2.30 а) за законом Ома
На границях смуги пропускання Тепер розрахуємо на границях

смуги пропускання
Модуль напруги на контурі та поданий на рис. 2.30 б.
Рисунок 2.30 – квівалентна схема (а) та модуль напруги (б)
Відповідь: , ,
35
2.3. Розрахунок контурів із магнітними зв’язками
Приклад 2.19. Визначити напругу на індуктив-

ності у колі при узгодженому та неузгодженому
протіканню струмів (рис. 2.31). Відомо, що
, , Струми
джерел змінюються за законами:
Розрахунки здійснюватимемо у одиницях: індуктивність та взаємна індук-
тивність – мГн, частота – рад/мкс, струм – мА, напруга – В.
Комплексні амплітуди струмів
,
.
Повні опори індуктивностей
кОм,
кОм.
Комплексний опір взаємної індуктивності
кОм.
Напруга за узгодженого протікання струмів (рис. 2.74)
На рис. 3.33 ми представили вектор напруги на комплексній площині.

На рис. 2.32 початок обвиток кожної індуктивності позначений зірочкою
«*». На рис. 2.32 а гармонічний струм втікає в початок обвиток індуктив-
ності L1, а гармонічний струм втікає в початок обвиток індуктивності L2.
На рис. 2.32 б гармонічний струм втікає в кінець обвиток індуктивності L1,
а гармонічний струм втікає в кінець обвиток індуктивності L2
Рисунок 2.32 – Схема за узгодженого протікання струмів
36
Комплексне число (рис. 2.33)
Рисунок 2.33 – Вектор напруги

за узгодженого напрямку
Гармонічна напруга: В.
Напруга за неузгодженого протікання струмів
На рис. 3.35 ми представили вектор напруги на комплексній площині.

На рис. 2.34 початок обвиток кожної індуктивності позначений зірочкою
«*». На рис. 2.34 а гармонічний струм втікає в початок обвиток індуктив-
ності L1, а гармонічний струм втікає в кінець обвиток індуктивності L2. На
рис. 2.34 б гармонічний струм втікає в кінець обвиток індуктивності L1, а
гармонічний струм втікає в початок обвиток індуктивності L2
Рисунок 2.34 – Схема за неузгодженого протікання струмів
Комплексне число (рис. 2.35)
Рисунок 2.35 – Вектор напруги

за неузгодженого напрямку
Гармонічна напруга: В.
Відповідь:
.
37
Приклад 2.20. У колі (рис. 2.36) знайти зсув фаз

між напругою та струмом на частоті Чис-
лові значення елементів на схемі: ,
, взаємна інду-
ктивність кола .
Рисунок 2.36 – Початко-
ва схема
Оскільки струм через котушки індуктивності та протікає узгодже-
но, то запишемо вхідний опір кола
Комплексні опори елементів
Підставимо числові значення у вираз для вхідного опору кола
де - модуль комплексного числа; - аргумент комплексного числа.

Обчислимо модуль та аргумент комплексного числа
Оскільки за законом Ома
то зсув фази між напругою та струмом буде не що інше як аргумент виразу вхі-
дного опору кола.
Отже, зсув фази між напругою та струмом становить
.
Відповідь:
38
Приклад 2.21. Коливальний контур

(рис. 2.37) складається із елементів , а) б)
має різні схеми живлення. Із ураху-
ванням внесених та власних втрат добро-
тність контура для схеми а та б мають
такі значення Визна-
чити опір втрат, що вноситься у контур
для схеми а. Відомо, якщо відношення Рисунок 2.37 – Схеми живлення ко-
нтурів
Добротності контуру b (рис. 2.38 а)
Звідси визначимо внесений опір
Із формули добротності для контуру b визначимо активний опір контуру
Добротності контуру a (рис. 2.38 б)
Звідси визначимо внесений опір у контур a
Відповідь:
39
Приклад 2.22. У контурі (рис. 2.39) на

резонансній частоті ви-
значити напругу . Струму у антені на цій
частоті Вхідний опір лампи ста-
новить кОм. Ємності однакові
Числові значення елементів кола
задані на схемі такі: опір в Ом, індуктивність Рисунок 2.39 – Контур
в мГн, взаємна індуктивність в мкГн.
Врахуємо вплив антени на контур (рис. 2.40 а) через ЕРС взаємоіндукції
Лампу замінимо вхідним опором і одержимо схему на рис. 2.40.
Внесемо опір навантаження кОм у контур (рис. 2.40 б)
40
1 спосіб
Добротність контуру
З іншого боку добротність для послідовного контуру
Звідси визначимо напругу на ємності
2 спосіб
Струм у контурі на резонансній частоті визначимо за законом Ома
Напруга на еквівалентній ємності за законом Ома
Напруга на сітці лампи за формулою дільника напруги

мВ
Відповідь: мВ
41
Приклад 2.23. У колі (рис. 2.41) одер-

жати залежність та побудувати графік мо-
дуля напруги . Коефіцієнт зв’язку
Джерело струму змінюється за
законом мА. Числові зна-
чення елементів: індуктивність в мГн, єм-
ності в нФ, опори в Ом. Рисунок 2.41 – Контур
Оскільки у якості заданого джерела є джерело струму, то струм у другому
контурі буде змінюватися за тим же законом, що і струм джерела.
Коефіцієнт зв’язку для трансформаторного зв’язку
Звідси визначимо взаємну індуктивність
Врахуємо вплив першого контуру на другий через ЕРС взаємоіндукції
На рис. 2.36 представлена еквівалента схема.
Запишемо опір послідовного контуру (рис. 2.42)
Комплексний опір ємності
За формулою дільника напруги
42
Виділимо модуль напруги (рис. 2.43)
На рис. 2.43 зображена залежність модуля напруги від узагальненої роз-

стройки.
Рисунок 2.43 – Залежність модуля напруги від узагальненої розстройки
Відповідь:
43
Приклад 2.24. У колі (рис. 2.44)

знайти опір . Абсолютні значення
опорів елементів кола для заданої час-
тоти наведені на схемі в Ом.
Рисунок 2.44 – Контур

Оскільки ,а , то в контурах має
місце резонанс, тому Ом, Ом. Таким чином, опір другого
контуру на резонансній частоті буде активним, тобто
Внесемо опір у перший контур, оскільки
У результаті цих перетворень одержимо одноконтурну схему (рис. 2.45 а),

що буде паралельним коливальний контур першого виду.
Модуль вхідного опору такого контуру
На резонансній частоті вхідний опір контуру 1-го виду (рис. 2.45 б)
Еквівалентний опір контуру 1-го виду на резонансній частоті

.
Отже,
Відповідь:
44
Приклад 2.25. У колі (рис.

2.46) знайти опір навантаження
, при якому вхідний опір ко-
ла становитиме .
Абсолютні значення опорів
елементів кола для заданої час-
тоти наведені на схемі в Ом. Рисунок 2.46 – Схема контуру
Оскільки , то в 2-му контурі має місце резонанс,
тому Ом. Таким чином, опір другого контуру на резонансній частоті
буде активним, тобто (рис. 2.40).
Внесемо опір навантаження у контур (рис. 2.47):
Внесемо опір у перший контур
У результаті цих перетворень одержимо одноконтурну схему, що буде па-

ралельним коливальний контур першого виду (рис. 2.48 а). Оскільки
, то в першому контурі має місце резонанс, тому Ом.
45
На резонансній частоті вхідний опір паралельного контуру 1-го виду (рис.

2.48 б) становить
Звідси визначимо добротність
Звідси визначимо внесений опір
Із виразу для внесеного опору
Із виразу для внесеного опору
Відповідь:
46
2.4. Розрахунок олімпіадних задач
Приклад 2.26. У колі (рис. 2.49) визначити ,

, У резонансному режимі активні потужності
мВт, амплітуди напруг В.

На рис. 2.50 накреслимо векторну діаграму напруг кола
Рисунок 2.50 – Векторна діаграма напруг
Із трикутника напруг (рис. 2.50) визначимо за теоремою Піфагора
Активна потужність на опорі
Оскільки у колі резонанс, то потужність джерела повинна бути активною
З іншого боку потужність джерела
Звідси визначимо модуль струму в джерелі
Із закону Ома визначимо реактивний опір ємності
47
Потужність на ємності
Оскільки у колі резонанс, то , звідси

Потужності
Розділимо друге рівняння на перше
На рис. 2.51 представимо трикутник напруг у вигляді векторної діаграми
напруг
Рисунок 2.51 – Векторна діаграма напруг
Із трикутника напруг (рис. 2.51) за теоремою Піфагора
Напруги за законом Ома
Підставимо у останнє рівняння вираз та числові значення
кОм,
Тоді реактивний опір індуктивності
Звідки визначимо комплексний опір індуктивності
Відповідь: кОм, кОм, кОм,
48
Приклад 2.27. У колі (рис. 2.52) знайти

значення опорів , , . Діюче зна-
чення напруги джерела На резонанс-
ній частоті потужність на активних елементах
контуру становить
причому .
Рисунок 2.52 – Початко-

ва схема
На резонансній частоті потужність має чисто активний характер, оскільки
реактивні опори на резонансній частоті компенсують один одного, тому реак-
тивний опір дорівнює нулю.
Потужність споживачів
мВт
Із формули балансу потужностей визначаємо потужність джерела напруги
мВт
Потужність джерела напруги
На резонансній частоті струм активний

мА
Потужність на першому опорі
Звідси визначимо опір
Із закону Ома визначимо напругу
Напруга на контурі за другим законом Кірхгофа (рис. 2.53 а)

В

49
Оскільки за умовою , то потужність на опорі
Модуль комплексного опору третьої гілки
Комплексний опір третьої гілки
Модуль цього опору
кОм
Отже,
кОм
Комплексний опір третьої гілки (рис. 2.53 б)
Комплексний струм третьої гілки
Струм у першій гілці за першим законом Кірхгофа

.
За законом Ома комплексний опір другої гілки
Звідси визначаємо, що визначаємо, що величини елементів становлять

,
Відповідь: кОм,
кОм.
50
Приклад 2.28. У колі (рис. 2.54) визначити смугу пропускання кГц. Число-
ві значення елементів кола наведені на схемі: амплітуда струму в мА, опори в
кОм, індуктивності в мГн, ємності в нФ.
Рисунок 2.54 – Паралельний контур першого виду

Розрахунки будемо здійснювати у одиницях індуктивність – мГн, ємність –
нФ, опір – кОм, провідність – мСм, частота – МГц, частота – рад/мкс.
Розглянемо фрагмент кола, що представляю собою навантаження контуру
(рис. 2.55 а).
У колі (рис. 2.55 а) винесемо джерело напруги за вузол і перетворимо його

в джерело струму (рис. 2.55 б)
1 спосіб
За методом вузлових напруг (рис. 2.55 б)
Перенесемо вираз керованого джерела та запишемо матрицю провідностей
Вхідний опір
51
2 спосіб
Виділений фрагмент кола, що зображений на рис. 2.55 б, містить джерело
струму, що керується напругою на самому собі, тому згідно теореми компенса-
ції це джерело можна замінити еквівалентним опором із провідністю (рис.
2.56).
Вхідний опір кола (рис. 2.56)
Рисунок 2.56 – Схема на-

вантаження
Отже, опір навантаження визначається вхідним опором
.
Резонансна частота контуру (рис. 2.57)
Рисунок 2.57 - Контур

Оскільки внутрішній опір джерела струму , тому
опором можна знехтувати (рис. 2.58 а).

Внесений опір за інженерними розрахунками з боку навантаження (рис. 2.58 б)
Добротність контуру (рис. 2.58 б)
Відповідь:
52
Приклад 2.29. У колі (рис. 2.59) визна-

чити значення ємностей та . Значення
еквівалентної ємності послідовного з’єднання
та становить пФ . Напруга
контуру на резонансній частоті є В.
Числові значення елементів подані на схемі.
Опори та задані в кОм, опори та
задані в Ом, індуктивності в мГн, напруга у В.
Рисунок 2.59 – Контур
Отже,
Внесені опори з боку навантаження та генератора (рис. 2.60)
Активний опір контуру (кОм)
Напруга контуру на резонансній частоті
Звідси одержуємо рівняння
Коефіцієнт включення та еквівалентна ємність
Звідси визначимо Рисунок 2.60 – квіва-

лента схема
Відповідь:
53
Приклад 2.30. У колі (рис. 2.61) визначити пара-

метри елементів контуру так, щоб для перекриття
всього діапазону частот використовувався весь діапа-
зон зміни ємності і мінімальна загальна ємність кон-
туру не була меншою 75 пФ. Вхідний контур прий-
мача потрібно настроїти в резонанс в проміжку частот Рисунок 2.61 – Схема
32..36 МГц конденсатором, ємність якого змінюєть- паралельного контур
ся в межах 44..625 пФ.
За умовою мінімальна загальна ємність контуру , макси-
мальна та мінімальна частоти становлять МГц, МГц.
Підберемо індуктивність для
Звідси визначимо індуктивність
Визначимо максимальну ємність
Загальна ємність
Віднімемо від другого рівняння перше
Еквівалентні ємності
Віднімемо від другого рівняння перше
Звідси визначимо величину ємності
Із виразу визначимо
Відповідь: пФ пФ
54
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 Основи теорії кіл. Збірник задач [Електронний ресурс]: навч. посіб. для
студентів спеціальності 172 Електронні комунікації та радіотехніка / А. В.
Булашенко; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл
4.35 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – 158с.
2 Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи теорії
кіл» на тему «Розрахунок поодиноких коливальних контурів» для студе-
нтів радіотехнічного факультету спеціальності 172 Телекомунікації та ра-
діотехніка / Укладачі: А. В. Булашенко, М. І. Ястребов. – К.: КПІ ім. Іго-
ря Сікорського, 2018. – 38с.
3 Методичні рекомендації до підготовки к вступним іспитам в магістратуру
за спеціальністю «Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси» з ди-
сципліни «Основи теорії кіл» для студентів радіотехнічного факультету /
Уклад.: М.І. Ястребов, - К.: НТУУ "КПІ", 2015. – 72.
4 Основи теорії кіл: Підручник для вищих навчальних закладів. Ч.1 /
Ю. А. Коваль, Л. В. Гринченко, І.О. Милютченко, О. І. Рибін / за заг. ред.
В.М. Шокола, В. І. Правди. – Харьков: Компанія СМІТ, 2008 – 432с.
5 Основи теорії кіл: Підручник для вищих навчальних закладів. Ч.2 /
Ю. А. Коваль, Л. В. Гринченко, І.О. Милютченко, О. І. Рибін / за заг. ред.
В.М. Шокола, В. І. Правди. – Харків: Компанія СМІТ, 2008 – 560с.
6 Основи теорії та комп’ютерне моделювання електронних кіл: навчальний
посібник [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студентів спеціальності
172 Телекомунікації та радіотехніка / В. Д. Сташук, А.В. Булашенко; КПІ
ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл 6.58 Мбайт). –
Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. – 400с.
7 Гумен М.Б. Основи теорії електричних кіл. У 3 кн. Кн. 2. Аналіз лінійних
електричних кіл. Частотна область: Підручник. / М.Б. Гумен, А.М. Гур-
жій, В.М. Співак; За ред. М.Б. Гумена. – К.: Вища шк., 2004. – 358с.
8 Теоретичні основи електротехніки: Підручник: У 3 т. Т. 1. Усталені ре-
жими лінійних електричних кіл із зосередженими параметрами. / за заг.
ред. І. М. Чиженка, В. С. Бойка. – К.: Політехніка, 2004. – 272с.
9 Основи теорії кіл. Розрахунок лінійних електричних кіл змінного струму.
Практикум. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студентів спеціально-
сті 172 Електронні комунікації та радіотехніка / А. В. Булашенко; КПІ ім.
Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл 2.203 Мбайт). – Ки-
їв: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – 75с.
10 Основи теорії кіл. Розрахунок схемних функцій, чотириполюсників та
операторний метод у простих колах. Практикум. [Електронний ресурс]:
навч. посіб. для студентів спеціальності 172 Телекомунікації та радіотех-
ніка / А. В. Булашенко; КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові
дані (1 файл 1.72 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. – 68с.
55
11 Основи теорії кіл. Розрахунок лінійних електричних кіл постійного стру-

му. Практикум. [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студентів спеціа-
льності 172 Електронні комунікації та радіотехніка / А. В. Булашенко;
КПІ ім. Ігоря Сікорського. – Електронні текстові дані (1 файл 2.615
Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – 83с.
12 Основи теорії кіл. Підготовка до фахового вступного випробування [Еле-
ктронний ресурс]: навч. посіб. для студентів спеціальності 172 Телекому-
нікації та радіотехніка / А. В. Булашенко; КПІ ім. Ігоря Сікорського. –
Електронні текстові дані (1 файл 1.43 Мбайт). – Київ: КПІ ім. Ігоря Сі-
корського, 2019. – 100 с.
13 Петренко І. А. Основи електротехніки та електроніки: навч. посіб. для ди-
станційного навчання: у 2 ч. – Ч. 1: Основи електротехніки. – К.: Універ-
ситет «Україна», 2006. – 411 с.
14 Електротехніка та електроніка. Теоретичні відомості, розрахунки та дос-
лідження за підтримкою комп’ютерних технологій: Навчальний посібник/
За заг. ред. А. А. Щерби та В. М. Рябенького. – К.: «Корнійчук», 2007. –
488с.
15 Гумен М. Б., Гуржій А. М., Співак В. М. Основи теорії електричних кіл.
Кн. 1. Аналіз лінійних електричних кіл. Частотна область / за ред. Гумена
М. Б. – К.: вища шк., 2004. – 358с.
16 Бойко В.І. Схемотехніка електронних систем / Бойко В. І., Гужий А. М.,
Жуков В. Я. – К. : Вища школа, 2004 – 366 с.
17 Радіотехніка: Енциклопедичний навч. довідник: Навч. посібник. /За ред.
Ю.Л. Мазора, Є.А. Мачуського, В.І. Правди. К.: Вища шк., 1999. 838с.
18 Байдак Ю.В. Основи теорії кіл Навчальний посібник – К.: Вища школа:
Слово, 2009. – 271с.
19 Трембач Р.Б. Теорія електричних та магнітних кіл. Навчальний посібник /
Р.Б. Трембач – Тернопіль: ТНЕУ, 2015 – 263с.
20 Щерба А.А., Поворознюк Н.І. Електротехніка. Частина І. Електричні ко-
ла.: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ: ТОВ "Ла-
зурит-Поліграф", 2011. – 384 с.
21 Гуржій А.М., Мещанінов С.К., Нельга А.Т., Співак В.М. Електротехніка
та основи електроніки: Підручник. – Київ: «Літера ЛТД», 2020. – 288 с.
56
ДОДАТОК А. Приклади модульної контрольної роботи
Приклад модульної контрольної роботи
Варіант № 13
Задача 1. У контурі (рис. 1) ви-

значити за якого значення опору конту-
ру К смуга пропускання контуру буде
1.5 кГц. Числові значення елементів:
Г , К в Ом, в кОм, індуктивність в
мГн, ємності в нФ.
Рисунок 1 – Схема
Оцінювання – 1.5 бала
Задача 2. У контурі (рис. 2) знайти смугу

пропускання із врахуванням всіх внесених
опорів. Числові значення елементів кола наве-
дені на схемі: , в кОм, , в Ом, індук-
тивність в , ємність в нФ.
3. У колі (рис. 3) визначити, за

якого значення опору вхідний опір
кола становить кОм. Числові
значення опорів кола наведені на де-
якій частоті в Омах.
Допоміжний матеріал
57
МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

на тему «Коливальні контури»
з дисципліни «Основи теорії кіл»
Задача 1. У контурі (рис. 1) визначи-

ти ємності та , добротність. Числові
значення елементів: , в Ом, в кОм,
індуктивність в мГн. Коефіцієнт включен-
ня . Вхідний опір на резонансній
частоті Ом.
Рисунок 1 – Схема контуру

Задача 2. У контурі (рис. 2) знайти смугу

пропускання із врахуванням всіх внесених
опорів. Числові значення елементів кола на-
ведені на схемі: Г , в кОм, , в Ом, ін-
дуктивність в мГн, в нФ.
Рисунок 2 – Схема контуру

Задача 3. У колі (рис. 3) визначити якого значення параметра вхідний

опір . Числові значення елементів наведені на схемі: активні
опори в кОм, реактивні в Ом.
Рисунок 3 – Схема кола

58
МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3

на тему «Коливальні контури»
з дисципліни «Основи теорії кіл»
Задача 1. У контурі (рис. 1) визначити

якою має бути величина індуктивності , щоб
смуга пропускання контуру була П=10 кГц.
Числові значення елементів кола нанесені на
схемі: індуктивності в , ємності в нФ,
в кОм, в Ом.
Задача 2. У колі (рис. 2) визначити за якого

значення опору навантаження струм в індук-
тивності при розімкненому ключі мА та
при замкненому ключі Числові зна-
чення елементів кола нанесені на схемі: реактивні
опори Х в кОм, в кОм, в Ом.
Рисунок 2
Задача 3. У контурі (рис. 3) визначити

резонансну частоту . На цій частоті струм в
антені мкА та напруга мВ. Чи-
слові значення: мГн, мГн,
мкГн, Ом, кОм.
Допоміжний матеріал
59
ДОДАТОК Б. Схемні функції та параметри чотириполюсників
Схемні функції
Коефіцієнт передачі за струмом:
за матрицею опорів за матрицею провідностей
В В
В В
Коефіцієнт передачі за напругою
В В
В В
Передавальна провідність
В В
В В
Передавальний опір
В В
В В
Вхідний опір
В В
В В
В В
Система – параметрів чотириполюсників
Система – параметрів чотириполюсника
Коли розглядаються - параметри, вихідний струм направляють назовні.

60
ДОДАТОК В. Таблиця перетворення Лапласа

Таблиця перетворення Лапласа
Таблиця К.1 - Зображення та оригінал деяких функцій

Оригінал Зображення Оригінал Зображення
61
ДОДАТОК Г. Корисні співвідношення для гармонічних кіл

Співвідношення у колах гармонічного струму
Співвідношення між напругою та струмом на пасивних елементах

Струм Напруга
Опір
Індуктивність
Ємність
Співвідношення для реактивних опорів

Індуктивності Ємності
Реактивний опір
Комплексний опір
Зсув фази між напругою
та струмом
Співвідношення для реактивних провідностей

Ємності Індуктивності
Реактивна ємність
Комплексна ємність
Зсув фази між струмом
та напругою
Комплексні опори в алгебраїчній та показниковій формах:

Ємність
Комплексні індуктивна та ємнісна провідності:

Ємність
62

NP OTK 03 Praktykum Kontury 12.06.2023

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

NP OTK 03 Praktykum Kontury 12.06.2023

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

ОСНОВИ ТЕОРІЇ КІЛ.

Рекомендовано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського

Електронне мережне навчальне видання

Рецензент Мирончук О.Ю., PhD, ст. викл. кафедри РТС РТФ

Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського

Електронне мережне навчальне видання

Булашенко Андрій Васильович, ст. викладач

ОСНОВИ ТЕОРІЇ КІЛ.

Основи теорії кіл. Розрахунок поодиноких контурів. Практикум. [Елект-

Посібник містить приклади розв’язання задач, що виконуються на практи-

© А.В. Булашенко, 2023

1. КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Поодинокий послідовний контур

Резонанс (resonance) – це явище багатократного збільшення амплітуди си-

Рисунок 1.1 – Види коливальних контурів: послідовний (а) та паралельний (б)

Резонансні явища за певних умов спостерігаються в електричних колах із

Оскільки комплексні реактивні опори індуктивностей та ємностей мають

Тоді незважаючи на наявність реактивних елементів коло буде мати актив-

Характеристичний опір (the characteristic impedance)

Послідовний контур має такий опір

де - модуль вхідного опору; - аргумент вхідного опору.

Модуль та аргумент вхідного опору послідовного контуру (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Залежність модуля (а) та аргументу (б) вхідного опору

Для одержання залежності вираз для узагальненої розстройки

Або іншим способом визначити

Добротність (the quality) для послідовного контуру

Величина, обернена до добротності контуру, називається загасанням кон-

Смуга пропускання (bandwidth) – це діапазон зміни частоти, у якому АЧХ

Рисунок 1.3 – Визначення смуги пропускання

Смуга пропускання – це діапазон зміни частот, у межах якого АЧХ резо-

Із рис. 1.4 бачимо, що смуга пропускання у децибелах визначається

Крім того, смугу пропускання можна визначити і у інший спосіб

Смуга пропускання у децибелах – це діапазон зміни частот, у межах якого

При значних змінах добротності ординати графіків АЧХ можуть суттєво

Модуль та аргумент нормованої резонансної кривої поданий на рис. 1.5.

Рисунок 1.5 – Залежність модуля (а) та аргумент нормованої резонансної кри-

Для інженерних розрахунків ( ) вводять поняття коефіцієнт вклю-

Загальний ємнісний опір без врахування опору навантаження

Звідси визначимо еквівалентну ємність

Рисунок 1.6 – Схема

Внесений опір менше у порівнянні із безпосереднім підключенням до єм-

Загальна індуктивність контуру

Коефіцієнт включення за навантаженням:

Рисунок 1.7 – Схема

Підставимо цей вираз у формулу для внесеного опору

Внесений опір менше у порівнянні із безпосереднім підключенням до ін-

1.2. Поодинокий паралельний контур

Вхідний опір паралельного контуру першого виду

Добротність для паралельного контуру

АЧХ та ФЧХ вхідного опору паралельного контуру (рис. 1.9).

Вхідний опір паралельного контуру другого та третього виду

Паралельні коливальні контури бувають трьох видів (рис. 1.10).

Рисунок 1.10 – Види паралельних контурів

Контури другого (має виконуватися умова ) та третього виду (має

Якщо , тоді одержуємо такі вирази внесеного опору

Внесений опір – це активний опір, що вноситься у контур зі сторони нава-

Рисунок 1.11 – квіваленті схеми контуру: а) із опором навантаження;

Коефіцієнт включення – це величина, що показує до якої частини реакти-

Рисунок 1.12 – Схеми часткового включення опору навантаження до

У такому випадку внесений опір розраховується за формулою (рис. 1.12)

На рис. 1.13 зображена схема паралельного контуру другого виду.