Андрій М’ястківський

 Усі діти від народження — поети. Так само, як і всі

справжні поети на все життя лишаються дітьми. Тільки
дитина та поет можуть довго-довго, сидячи навпочіпки,
роздивлятися, як у духмяній траві вовтузяться мурахи,
милуватися різьбленими пелюстками волошки, а в шумі
черепашки, прикладеної до вуха, не лише чути шерех
морських хвиль, а й відчувати на обличчі солоні бризки
прибою. Єдина різниця між поетом і дитиною в тому, що
поет не тільки чує, бачить, а й уміє образно розказати про
бачене людям...
 Саме до таких поетів, які вийшли з дитинства й не
полишили його, належить Андрій Пилипович
М'ястківський. Народився він 14 січня 1924 року в
сім'ї селянина-чоботаря, при світлі каганця
навчався грамоті, але дитинство його — це можна
стверджувати!— попри всі нестачі та негоди було
щасливе. Зеленокоса рідна Вінниччина щедро
напувала майбутнього поета зі своїх джерел, і
дитинно-довірливі очі його жадібно вбирали в себе
земну красу, щоби згодом оддати її людям у
щемкому й задушевному слові. Не випалила, не
потолочила щире й лагідне серце поета й війна,
котру він почав солдатом і солдатом переможно
скінчив. По війні, після закінчення Тульчинської
медичної школи, Андрій М'ястківський кілька
років працював сільським фельдшером.
 А закінчивши Вінницький педінститут, вчителював у
рідній Соколівці. Та художня література вабила до себе, і
Андрій М'ястківський іде на редакторську роботу. Перша
книжка письменника побачила світ у 1955 році. Їх у А. П.
М'ястківського - кілька десятків. Романи й повісті,
оповідання, новели, переклади з молдавської, білоруської
та румунської мов  і, звичайно ж, поетичні збірки.
Не забував письменник і про маленьких читачів. Чудовим
подарунком дітям стали його поетичні та прозові книжки:
«Киця прокидається», «Яблука для мами», «Кличемо
горличку», «Ходімо по райдузі», «Острів зеленого
селезня», «Куди пішов дощик», «Через вогонь», «Фет
Фрумос і Котигорошка» та багато інших.
Віршики Андрія М'ястківського про
зиму: "На льоду", "Іде дід через лід,
"Метелиця", "Морозику, морозику",
"Січнева ніч", "Випав сніг". Віршики Андрія М'ястківського про
  діточок: "Сама в хаті", "Казочка",
"Братик", "Печу, печу папку".

Віршики Андрія М'ястківського про

осінь: "Осінь", "Яблука для мами",
"Вересень".
 Дивіться чудову збірочку віршів Андрія
М'ястківського: "Я напам'ять знаю",  "Живе
дзеркальце", "Зеленому колоскові", "Рогачі",
"Чук-чук-чукечки", "Пиріжки", "Казоччин
подарунок", "Літак", "Босоніж", "Кульбабки",
"Дві пісеньки для дощику", "Печу, печу
папку", "Віник", "Вітрячок", "Туман", "Як
дозріє льон у полі", "Із бабусиної казки",
"Казочка з поля", "Коло", "Ми ліпили
горщик", "Висока горобина", "Збудувала
хатку", "Перекотиполе", "Слива", "Яблуко",
"Огірок", "Де ходила кізка", "А ми поле
попололи", "Переляк", "Зайчик місяця
надгриз", "Веселочка", "Місяцю-красеню",
"У саду".
Микола Вінграновський
 Микола Степанович Вінграновський
народився 7 листопада 1936 в м.
Первомайськ Миколаївської області. В
школі Первомайська він здобув
середню освіту. Навчався на
акторському відділі Київського
інституту театрального мистецтва. За
два тижні від початку занять ставного,
показного українця-степовика
прослухав О. Довженко (майстрові
«було дозволено» сформувати власний
курс у кіноакадемії) і забрав його до
себе в Москву навчатися.