Professional Documents
Culture Documents
Компютерна залежність і учні нашої школи
Компютерна залежність і учні нашої школи
презентацію Остапенко
Сергій та Флорчук
Сучасна дитина до 21 років в середньому за своє життя накопичує 10,000 ігрових годін.Це приблизно стільки ж
часу, скільки діти проводять в середній і старшій школі при ідеальної відвідуваності. Це рівноцінно роботі на повну
зайнятість понад 40 годин на тиждень.Згідно з концепцією нейропластичности, підтвердженої вченими-
нейрофізіологи в середині XX століття, мозок формується під впливом будь-якого досвіду і часто повторюваних
видів діяльності.На думку Деніела Сігела, професора психіатрії медичної школи Univesity of California, всесвітньо
відомого фахівця в галузі дитячої, підліткової та дорослої психоневрології, (автора бестселера "Виховання з
розумом: 12 революційних стратегій розвитку мозку вашої дитини"), все, що відбувається з дитиною, впливає на те,
як розвивається його мозок.Існує велике поле наукових даних про нейропластічності, які підтримують ту точку
зору, згідно з якою батьки можуть безпосередньо формувати мозок своєї дитини в процесі його росту і розвитку,
пропонуючи відповідний досвід переживань.Наприклад, час, проведений за екраном - комп'ютерними іграми,
телевізором і в соціальних мережах - змусить мозок "монтуватися" певним чином.Заняття, розвиваючі, спорт і
музика забезпечать іншу схему "монтування". Час, проведений в колі сім'ї, з друзями, в вивченні людських відносин
в процесі особистого (а не віртуального) спілкування, також формувати мозок особливим чином.Все, що
відбувається з нами, впливає на наш мозок. Цей процес "монтажу і перемонтажа" і є суттю "гармонійного розвитку"
дитини: необхідно забезпечити дітям той досвід переживань, який дозволить створити зв'язки між різними
відділами мозку.
Перші ознаки комп’ютерної залежності
дитини
• пропуски шкільних занять через комп’ютерну гру вдома або відвідування
комп’ютерного клубу;
• просиджування біля комп’ютера у нічний час;
• приймання їжі під час комп’ютерної гри;
• асоціювання себе з героями комп’ютерних ігор;
• відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;
• віддавання переваги комп’ютерним іграм, а не спілкуванню;
• загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань,
прогулянок, спілкування з батьками і однолітками, інших захоплень;
• дитина не уявляє, чим себе зайняти, коли комп’ютер не працює;
• конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити
час за комп’ютером.
Стадії залежності
В сучасному житті величезного значення набуває комп’ютеризація усіх сфер життя. Без неї не
може функціонувати жодна галузь людської діяльності. Усе наше життя тісно пов’язане з
комп’ютером та інтернетом. Комп’ютер прискорює процес навчання та підвищує його якість,
набагато розширює творчі можливості людини, допомагає опанувати складні виробничі процеси
та взагалі полегшує працю й побут. Комп’ютером захоплюються усі: діти, дорослі. Та виникає
запитання: наскільки безпечною є взаємодія людини з персональним комп’ютером? Нам відомо,
що будь-яка взаємодія людини й засобів праці є двосторонньою: людина впливає на
удоконалення засобів праці, а останні — на людину. Ще в ХХ столітті у виникла стурбованість про
шкідливий вплив комп’ютерів на здоров’я людини. Особливо це стосується органу зору й психіки.
Телевізори та комп’ютери руйнуюче діють на наш внутрішній світ. Гормон серотонін захищає нас
від порушень біоритмів. Цей нічний гормон керує здоровим сном, а випромінювання навіть
вимкнених моніторів і телевізорів гальмують вироблення даного гормону. Це призводить до
безсоння, прискорює старіння усіх органів людини, викликає акселерацію у дітей.
Кінець
Джерела:
https://komputerststistika.blogspot.com/
https://medlux.net.ua/uk/zavisimost-ot-kompyuternyh-igr-chto-eto-takoe-prichiny-lechenie.html