Professional Documents
Culture Documents
017. Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації
017. Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації
АДАПТИВНІ (ЕКОЛОГІЧНІ)
ФУНКЦІОНАЛЬНІ (ФІЗІОЛОГІЧНІ) БІОЛОГІЧНІ РИТМИ
БІОЛОГІЧНІ РИТМИ
Виникли як адаптації до регулярних
Підтримують регулярний перебіг процесів життєдіяльності, сталість параметрів
змін основних екологічних чинників і
внутрішнього середовища. Періоди становлять від часток секунди до декількох
збігаються за тривалістю з ритмами
хвилин
зовнішнього середовища
Біологічні ритми - циклічність процесів, що відбуваються
в організмах
БІОЛОГІЧНІ РИТМИ
За причиною появи За частотою змін в навколишньому середовищі
Припливно- Сезонні
Внутрішні Зовнішні Добові Місячні Багаторічний
відпливний (річні)
Пов'язані зі змінами у Обертання Місяця Обертання Зміна сонячної
Пов'язані з Обертання Обертання
функціонуванні органів і їхніх навколо Землі й Землі активності,
періодичними Землі навколо Місяця навколо
систем. Змінити частоту цих Землі навколо своєї навколо циклічні зміни
процесами в своєї осі Землі
процесів дією зовнішніх осі Сонця клімату
навколишньому
факторів можливо в незначних
середовищі Розкривання й Підвищення
межах або взагалі неможливо
закривання Закривання й Зацвітання врожайності
Частота серцебиття, частота суцвіть розкривання каштанів, жита кожні 11
вдиху й видиху, зміна сну й кульбаби, зміна стулок молюсків у Розмноження зміна років, масове
бадьорості, коливання активності припливно- багато- кольору розмноження
артеріального тиску протягом нервової відпливній зоні, щетинкових хутра в лемінгів щоп'ять
системи в закупорювання червів у зайців, років, водяні
доби
людини, безхребетних визначену фазу впадання в щури Зх Сибіру
Внутрішні й зовнішні біоритми легко активізація тварин у дно, Місяця, сплячку, мають 11-річний
процесів життє- переміщення менструальний міграція цикл збільшення
відрізнити в досліді зі сталими умовами: діяльності тварин під час цикл у жінок тварин, чисельності, що
якщо в довкіллі немає змін, а біоритм денних і нічних припливу на побудова пов'язане зі
зберігається, то його вважають внутрішнім, тварин у глибину гнізд зростанням
а якщо зникає - то це зовнішній ритм відповідний час вологості
Біологічні ритми - циклічність зміни
біологічних процесів, що відбуваються в
організмах
Біологічні ритми за тривалістю
Тривалість менше
Ультрадіанні
ніж доба
Циркадіанні = Тривалість
циркадні приблизно доба
Тривалість більше
Інфрадіанні
ніж доба
Рано прокидаються і
Жайворонки лягають спати, активні в
першій половині дня
Пізно прокидаються і
Сови лягають спати, активні
ввечері
Тютюн Овес
Заповніть пропуски в таблиці
Паразитизм
блоха (+) щур (__)
-
поживні речовини рани, інфекційні захворювання
Паразитизм
вусоногий рак (__)
- широкий стьожак (+)
нестача поживних речовин поживні речовини, переміщення до наступного хазяїна
Мутуалізм
терміт (__)
+ одноклітинний джгутиковий еукаріот (__)
+
ферменти для розщеплення целюлози поживні речовини, захист
Коменсалізм
риба-клоун (__)
+ актинія (__)
0
зменшення кількості тварин, що можуть з'їсти не мають певних переваг або шкоди від симбіонту
Мутуалізм
бджола (+) конюшина (+)
поживний нектар запилення, забезпечення розмноження
Дослідження Гаузе
У 1931-1935 роках науковець Г.Ф.Гаузе вивчав міжвидову конкуренцію. Для дослідження він обрав
одноклітинні організми - Інфузорію туфельку і її найближчих родичів. Ці організми мали переваги для
дослідження: їм потрібен невеликий об'єм середовища, у них швидко відбувається зміна поколінь.
Гаузе вирощував 3 види інфузорій роду Paramecium у пробірках, куди він додавав вівсяне борошно. На
ньому розвивалися дріжджі й бактерії, якими харчувалися інфузорії. У таких умовах, окремо один від
одного, усі 3 види роду Paramecium успішно розвивалися (графіки А,Б,В). За сумісного існування 2
різних видів результати дослідження виявилися іншим (графіки Г,Д). Науковець також встановив, що
види P.caudatum i P. bursaria відрізнялися за своїм способом живлення: перший вид живився
бактеріями в товщі рідини, другий - дріжджовими клітинами при дні.
• 1. Який метод біологічних досліджень
був використаним науковцем?
а) порівняльно-описовий
б) експериментальний
в) моделювання
г) моніторинг
• 2. Форма відносин між видами
інфузорій - це
а) хижацтво
б) паразитизм
в) коменсалізм
г) конкуренція
Дослідження Гаузе
У 1931-1935 роках науковець Г.Ф.Гаузе вивчав міжвидову конкуренцію. Для дослідження він обрав
одноклітинні організми - Інфузорію туфельку і її найближчих родичів. Ці організми мали переваги для
дослідження: їм потрібен невеликий об'єм середовища, у них швидко відбувається зміна поколінь.
Гаузе вирощував 3 види інфузорій роду Paramecium у пробірках, куди він додавав вівсяне борошно. На
ньому розвивалися дріжджі й бактерії, якими харчувалися інфузорії. У таких умовах, окремо один від
одного, усі 3 види роду Paramecium успішно розвивалися (графіки А,Б,В). За сумісного існування 2
різних видів результати дослідження виявилися іншим (графіки Г,Д). Науковець також встановив, що
види P.caudatum i P. bursaria відрізнялися за своїм способом живлення: перший вид живився
бактеріями в товщі рідини, другий - дріжджовими клітинами при дні.
• 3. Учень та учениця аналізували графіки
динаміки чисельності видів інфузорій.
Учень дійшов висновку, що за спільного
утримання P.aurelia завжди повністю
витісняла P.caudatum, тобто була більш
конкурентноспроможною. Учениця
зауважила, що за спільного утримання
P.caudatum та P. bursaria два види могли
існувати разом, займаючи різні екологічні
ніші. Чи має хтось рацію?
а) лише учень
б) лише учениця
в) обоє мають рацію
г) обоє помиляються
Кораблі пустелі
Двогорбих верблюдів - бактріанів - називають "кораблями пустелі". До існування за високих температур і
нестачі води ця тварина має низку адаптацій. Щільна шерсть не пропускає гаряче повітря до шкіри. Жировий горб
також відіграє захисну роль, бо, як відомо, жир - поганий провідник тепла. Крім того, жирова тканина горба є
джерелом метаболічної води. Ніздрі зі щільними клапанами відкриваються строго на час вдиху і видиху, щоб не
випаровувати зайвого. Послід верблюда гранично сухий, а сеча надзвичайно концентрована - нирки залишають у
ній мінімум води.
Верблюди виділяють з організму набагато менше води, ніж людина за тих самих умов. Пояснюється це тим, що
у верблюдів у літню спеку значно коливається температура тіла: вночі падає до 34 °С, а вдень доходить до 40 °С. Ці
тварини виділяють піт лише після того, як температура їхнього тіла, повільно підвищуючись, досягне 40 °С, а у
людини потовиділення починається відразу, коли температура навколишнього повітря стає вища за температуру
тіла.
В екстремальних ситуаціях верблюду вдається вижити, навіть втративши до 40% маси тіла, натомість більшість
ссавців при втраті 15-20% гине від зневоднення. Це пов'язано з тим, що здебільшого у тварин втрата води
відбувається насамперед за рахунок плазми крові, з якої фільтрується піт. При цьому зростає в'язкість крові, що
може призвести до загибелі організму. У верблюда ж, навіть під час значних втрат води, в'язкість крові практично
не зростає - воду віддають інші тканини. Крім того, поміж усіх ссавців лише верблюди мають овальні еритроцити,
які добре рухаються навіть при зневодненні.
• 1. Яке з пропонованих тверджень можна сформулювати на основі аналізу наведеної інформації?
а) унаслідок розщеплення жиру вода не утворюється
б) адаптації у верблюда пов'язані лише з хімічною терморегуляцією
в) верблюдів можна віднести до пойкілотермних тварин
г) адаптації верблюда запобігають перегріванню та зневодненню організму
Кораблі пустелі
Двогорбих верблюдів - бактріанів - називають "кораблями пустелі". До існування за високих температур і
нестачі води ця тварина має низку адаптацій. Щільна шерсть не пропускає гаряче повітря до шкіри. Жировий горб
також відіграє захисну роль, бо, як відомо, жир - поганий провідник тепла. Крім того, жирова тканина горба є
джерелом метаболічної води. Ніздрі зі щільними клапанами відкриваються строго на час вдиху і видиху, щоб не
випаровувати зайвого. Послід верблюда гранично сухий, а сеча надзвичайно концентрована - нирки залишають у
ній мінімум води.
Верблюди виділяють з організму набагато менше води, ніж людина за тих самих умов. Пояснюється це тим, що
у верблюдів у літню спеку значно коливається температура тіла: вночі падає до 34 °С, а вдень доходить до 40 °С. Ці
тварини виділяють піт лише після того, як температура їхнього тіла, повільно підвищуючись, досягне 40 °С, а у
людини потовиділення починається відразу, коли температура навколишнього повітря стає вища за температуру
тіла.
В екстремальних ситуаціях верблюду вдається вижити, навіть втративши до 40% маси тіла, натомість більшість
ссавців при втраті 15-20% гине від зневоднення. Це пов'язано з тим, що здебільшого у тварин втрата води
відбувається насамперед за рахунок плазми крові, з якої фільтрується піт. При цьому зростає в'язкість крові, що
може призвести до загибелі організму. У верблюда ж, навіть під час значних втрат води, в'язкість крові практично
не зростає - воду віддають інші тканини. Крім того, поміж усіх ссавців лише верблюди мають овальні еритроцити,
які добре рухаються навіть при зневодненні.
• 2. Учень та учениця обговорювали наведену інформацію. Учень зазначив, що верблюди не гинуть
від зневоднення, зокрема, завдяки особливостям будови та функціонування складників крові.
Учениця зауважила, що збереження води організмом верблюда пов'язане з коливаннями
температури тіла. Чи має хтось рацію?
а) лише учень
б) лише учениця
в) обидва мають рацію
г) обидва помиляються
Мурахи й комахоїдна рослина
Біологи описали цікавий приклад симбіотичних відносин між мурахами Camponotus schmitzi, що мешкають на
Калімантані, і комахоїдними рослинами непентенсами (Nepenthens bicalcarata).
Непентенс мешкає на бідних поживними речовинами торф'яних болотах і змушений отримувати Нітроген та
інші елементи від комах, що падають у своєрідний глечик (ловчий апарат) із травними ферментами.
Виявляється,що в цьому рослині допомагають інші комахи - мурахи. Учені порівняли непентенси, заселені й не
заселені мурашиними колоніями. З'ясувалося, що в тих рослинах, які позбавлені сусідів-мурашок, уміст Нітрогену в
листках був майже втричі менший, ніжу заселених колоніями. Фактично, рослини, позбавлені допомоги сусідів,
постійно перебували в стані нітратного голодування й не могли повноцінно розвиватися. Мурахи доглядали за
непентенсами: очищали краї глечика, щоб вони завжди залишалися гладенькими, видаляли з глечика занадто
велику неперетравлену здобич і навіть проганяли довгоносиків, які намагалися поласувати пагонами рослин. Але
найголовніша послуга з боку мурах для квітки полягала в тому, що комахи залишали свої продукти життєдіяльності
рослині й, таким чином, підгодовували її. Більшу частину Нітрогену, як показав ізотопний аналіз, непентенс
отримував саме від мурашок. У подяку рослина надавала мурахам спеціалізовані пагони, у яких вони влаштовували
свої житла. Крім того, непентенси підгодовували комах нектаром.
• 1. Нестача Нітрогену в організмі може призводити у першу чергу до порушення синтезу
а) білків
б) ліпідів
в) моносахаридів
г) полісахаридів
• 2. Як непентенс додатково отримує Нітроген
а) перетравлюючи мурашок, які потрапляють у ловчий апарат рослини
б) унаслідок симбіотичних відносин з нітрифікувальними бактеріями
в) з ґрунту торф'яних боліт, багатих поживними речовинами
г) використовуючи продукти життєдіяльності мурашок
Мурахи й комахоїдна рослина
Біологи описали цікавий приклад симбіотичних відносин між мурахами Camponotus schmitzi, що мешкають на
Калімантані, і комахоїдними рослинами непентенсами (Nepenthens bicalcarata).
Непентенс мешкає на бідних поживними речовинами торф'яних болотах і змушений отримувати Нітроген та
інші елементи від комах, що падають у своєрідний глечик (ловчий апарат) із травними ферментами.
Виявляється,що в цьому рослині допомагають інші комахи - мурахи. Учені порівняли непентенси, заселені й не
заселені мурашиними колоніями. З'ясувалося, що в тих рослинах, які позбавлені сусідів-мурашок, уміст Нітрогену в
листках був майже втричі менший, ніжу заселених колоніями. Фактично, рослини, позбавлені допомоги сусідів,
постійно перебували в стані нітратного голодування й не могли повноцінно розвиватися. Мурахи доглядали за
непентенсами: очищали краї глечика, щоб вони завжди залишалися гладенькими, видаляли з глечика занадто
велику неперетравлену здобич і навіть проганяли довгоносиків, які намагалися поласувати пагонами рослин. Але
найголовніша послуга з боку мурах для квітки полягала в тому, що комахи залишали свої продукти життєдіяльності
рослині й, таким чином, підгодовували її. Більшу частину Нітрогену, як показав ізотопний аналіз, непентенс
отримував саме від мурашок. У подяку рослина надавала мурахам спеціалізовані пагони, у яких вони влаштовували
свої житла. Крім того, непентенси підгодовували комах нектаром.
• 3. Учень та учениця обговорювали наведену інформацію. Учень зазначив, що взаємовідносини між
мурахами й непентенсами зумовлені, зокрема, і взаємовигідними трофічними зв'язками. Учениця
зауважила, що сусіди мурахи підвищують уміст Нітрогену в листках рослини втричі. Чи має хтось
рацію?
а) лише учень
б) лише учениця
в) обидва мають рацію
г) обидва помиляються