Тернопільський державний

медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

Кафедра терапевтичної стоматології

Етіологія, патогенез, клініка,

діагностика, диференційна
діагностика, лікування та
профілактика запальних
захворювань пародонта
(папіліт, гінгівіт).
 Гінгівіт - це запалення ясен, яке зумовлене
несприятливою дією місцевих і загальних факторів і
протікає без порушення зубо - ясенного з'єднання.

Форма: катаральний, гіпертрофічний,

виразковий.
Важкість процесу: легка, середня, тяжка.
Протікання: гостре, хронічне,
загострення, ремісія.
Поширеність процесу: локалізований,
генералізований.
 Диференціально-діагностичні
ознаки гінгівіту:
• захворювання виявляється переважно у
дітей і осіб молодого віку;
• наявність немінералізованих відкладень
(мікробний наліт, м'який наліт, харчові
залишки) і над'ясенний зубний камінь;
• пряма залежність між показниками
індексу гігієни і гінгівіту;
• часте поєднання гінгівіту з
вогнищевою демінералізацією;
 Диференціально-діагностичні
ознаки гінгівіту:
• наявність тих чи інших клініко-
морфологічних проявів запалення в яснах
та їх деформація;
• кровоточивість при зондуванні ясен;
• відсутність деструкції міжзубних
перегородок загальний стан хворих не
порушений, за винятком гострого і
загостреного хронічного катарального і
виразкового.
 Місцеві етіологічні чинники
- наявність твердих та м'яких зубних
відкладень
- травматична оклюзія (первинна та
вторинна)
- аномалії прикусу та положення окремо
стоячих зубів
- наявність неправильних ортопедичних
конструкцій
 Загальні етіологічні чинники
- ендокринна патологія
- нервово-соматичні захворювання
- захворювання крові
- порушення харчування
- захворювання шлунково-
кишкового тракту
- зниження реактивності організму
Гострий генералізований катаральний
гінгівіт середнього ступеня важкості.
Хронічний катаральний гінгівіт
 Лікування катарального гінгівіту.
Етіотропне лікування полягає у виявленні та
усуненні місцевих екзогенних факторів: зубного
нальоту, зубного каменю, каріозних порожнин,
дефектів пломбування та протезування.
Патогенетична терапія полягає в
медикаментозному впливові на патофізіологічні
ланки запального процесу з врахуванням
характеру протікання та інтенсивності запалення.
Метою симптоматичного лікування є
ліквідація окремих симптомів захворювання
пародонту (болі, косметичний дефект, запах з
рота).
Клінічна картина виразкового гінгівіту.
• нездужання,
• головний біль,
• втрату апетиту,
• підвищення температури тіла,
• зниження працездатності,
• гнильний запах з рота,
• сильні болі в яснах,
• кровоточивість,
• утруднення прийому їжі, іноді біль при
ковтанні, тризм і ін.
Виразково - некротичний гінгівіт.
 Лікування виразкового гінгівіту.
МІСЦЕВЕ:
•знеболення;
•професійна чистка зубів;
•антисептична обробка порожнини рота;
•некректомія ясен;
•стимуляція епітелеутворення
ЗАГАЛЬНЕ:
•полівітаміни;
•метронідазол по схемі;
•фізіотерапевтичні методи
Гіпертрофічний генералізований гінгівіт
 Клініка гіпертрофічного гінгівіту.
Гранулююча форма
•значна кровоточивість,
•болючість,
•розпушеність ясен,
•гіперемія, різко виражений ціаноз,
•рельєф ясенного краю порушений,
•ясенні кишені.
 Клініка гіпертрофічного гінгівіту.
Фіброзна форма
•колір ясен незмінений,
•кровоточивість відсутня,
•болючість відсутня,
•ущільнення ясен,
•гіперплазія ясенних сосочків,
•ясенні кишені.
Лікування гіпертрофічного гінгівіту.
Загальне лікування:
•вітамінотерапія,
•лікування соматичних захворювань.
Місцеве лікування :
•медикаментозне (протизапальна,
склерозуюча терапії),
•хірургічне (гінгівотомія, гінгівектомія),
•фізіотерапевтичне.
 Гінгівектомія
Переваги:
•проста техніка
•короткочасне втручання
Недоліки:
•радикальне втручання із загрозою значного оголення
коренів зубів
• вірогідна гіперчутливість дентину.
Протипокази:
•на естетично складних ділянках з вузькими і
тонкими яснами
•внутрішньоальвеолярні кісткові кишені
•валикоподібні кісткові потовщення із загрозою
оголення при оперативних втручаннях.
Техніка операції гінгівектомії
 Десквамативний гінгівіт.
• Еритематозна форма. Скарги на зміну
зовнішнього вигляду ясен, біль, печіння від
хімічних, фізичних подразників (зони
десквамації).
• Ерозійна форма. Скарги від незначних
больових відчуттів від механічних, хімічних,
фізичних чинників до появи постійного болю,
печіння в області осередків ураження (ерозії).
• Бульозна форма. Хворі скаржаться на появу
міхурів на яснах і утворення ерозій, болючих
при їжі, розмові.
Дякую за увагу!