Захворювання пародонту

Пародонтит запалення пародонта з послідуючою деструк цією періодонта, кісткової тканини

зубних перегородок з форму ванням ясневого і пародонтального карманів.

За розповсюдженістю процеса розрізняють ло кальний і генералізований пародонтит.

Локальний пародонтит може бути гострим або хронічним, розвивається у людей будь якого віку.
Генералізований пародонтит перебігає хронічно з за гостренням; зустрічається у людей старіше
30-40 років, хоча по чаток розвитку відбувається у більш молодому віці.

В залежності від глибини сформованого пародонтального кармана виділяють лег ку (до 3,5 мм),
середню (до 5 мм) і тяжку (більше 5 мм) ступінь пародонтиту.

До місцевих факторів належать: аномалія прикусу і розвитку зубів, аномалія розвитку м'яких
тканин рото вої порожнини

Загальні фактори - деякі фо нові захворювання: ендокринної (цукровий діабет, хвороба Іцен ко-
Кушинга, хвороби статевих органів і нервової (олігофренія) систем, ревматичні хвороби;

Пародонтоз хронічне захворювання пародонта первинно дистрофічного характеру.

. Для пародонтозу характерна ретракція ясен з обголенням шийки, а потім і кореня зуба без
попереднього гінгівіту і пародонти ту. Процес розвивається в області різців та ікол.

Пародонтоми пухлинні і пухлиноподібні захворювання пародонта. Вони бувають або

справжніми пухлинами, або пухли ноподібними захворюваннями.

Захворювання пульпи

Серед реактивних змін пульпи розрізняють розлади

-крово і лімфообігу, В пульпі спостерігаються анемія або гіпере мiя, крововиливи, тромбоз і
емболія судин та набряк

-атрофію, стосується клітин. Спочатку змен шуються кількість і розміри одонтобластів, а потім
пульпоцитів. На фоні зменшення кількості клітин з'являється склерозована сполучнотканинна
основа пульпи, яка набуває сітчастого вигляду (сітчаста атрофія пульпи

-дистрофію, частіше гідропічна, роз вивається в одонтобластах, можлива також і їх жирова

дистрофія.

-некроз, можливий рійному пульпіті у випад ках закритої порожнини.

-гіаліноз, може торка тися стінок її судин і колагенових волокон. Іноді при атрофічних змінах
пульпи в нi з'являються дрiбнi амілоїдні тільця.

- дентиклі -являють собою кругло овальнi утворення, які знаходяться в пульпі, в одних випадках
вільно, в інших пристінково, сполучаючись 3 дентином зуба

- внутрішньопульпарні кісти.

Пульпіт - запалення пульпи зуба.

він супроводжується тяжки ми розладами кровообігу (виникає венозний застій, стази, особли во
при гострому пульпіті). Порушення кровообігу несприятливо впливає на життєдіяльність
структурних елементів пульпи, посилюючи дистрофічні процеси,
В залежностi вiд локалізації виділяють

-коронковий,

- тотальний

-кореневий пульпіт.

За пе ребігом пульпіт буває гострим, хронічним і хронічним з за гостренням.

Гострий пульпіт починається як осередковий поблизу каріозної порожнини і Виявляється

серозним запаленням (серозний пульпіт),

Хронічний пульпіт розвивається повільно, як самостійна форма, але й може бути наслідком
гострого пульпіту. За морфоло гічними ознаками виділяють гангренозний, гранулюю чий
(гіпертрофічний) і фіброзний хронічний пульпіт.

Захворювання щелепи

хвороби запального походження, кісти щелепних кісток, пух линоподібні захворювання і

пухлини.

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

До захворювань цієї групи належать

- остит, запалення кісткової тканини щелепи за межами періодонта одного зуба

- періостит, запалення окістя. За характером пе ребігу розрізняють гострий і хронічний, а за

характером запалення серозний, гнійний і фіброзний періостит.

- остеоміеліт (одонтогенна інфекція).- апалення кісткового мозку щелепних кісток, яке частіше
спостерігається в нижній щелепі відповідно молярам

КІСТИ ЩЕЛЕПНИХ КІСТОК

-Примордіальна кіста (керамокіста) розвивається досить часто в області вугла нижньої щелепи або
третього моляра; iнодi вона виникає там, де не розвинувся зуб.

-Фолікулярна кіста розвивається із емалевого органа непро різаного зуба (кіста непрорізаного
зуба). Досить часто вона зв'я зана з іншим премоляром, третім моляром, іклом нижньої або
верхньої щелепи.

-Радикулярна кіста - Кіста розвивається як наслідок хронічного періодонтиту з складної

гранульоми і може з'явитися практично в області будь-якого кореня пошкодженого зуба (прико
ренева кіста). У верхній щелепі така кіста зустрічається в 2 рази частіше, ніж в нижній; діаметр кiст
досягає 0,5-3 см.

Захворювання м‘яких тканин ротової порожними

До них належить хейліт,стоматит,глосит,передпухлинні зміни і пухлини

Хейліт-запалення губ.Нижня уражається частіше верхньої .За перебігом гострий і хронічний.

Виділяють

-ексфоліативний-пошкоджується лише червона облямівка губ

-гландулярний-гіпертрофія дрібних слинних залоз

-контактний-при контакті червоної облямівки губ з речовинами які виступають в ролі алергенів

-метеорологічний і актинічний хейліти -виникають як запальна реакція на холод,вітер

-хейліт Манганоті- у менчиків 😊старше 50 років з пошкодженням нижньої губи(ерозії в центрі

губи з утворенням кровяних кірок

Глосит це запалення язика .Буває гострим хронічним.

За клініко-морф

-Десквамативний-десквамація епітелію(географічний язик ☹)

-Ромбовидний-папіломатозні розростання на поверхні язика у формі ромба

Стоматит- запалення слизової оболонки мяких тканин ротової порожнини

1) травматичні (механічні, хімічні, в тому числі медикаментозні, променеві та ін.);

2) інфекційні (вірусні, бактеріальні, в тому числі туберкульозні, сифілітичні, мікотичні та ін.);

3) алергічні;

4) стоматити при екзогенній інток сикації

5) стоматити при деяких соматичних захворюваннях, хворобах обміну речовин (ендокринні

захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту і серцево i судинної системи, ревматичні
хвороби, гіпо- і авітамінози та iн.)

6) стоматити при дерматозах (пузирчатка, герпетиформний дер матит Дюринга, червоний плоский
лишай та ін.).