Німеччина

Презентацію робили: Буркова

Вероніка, Гранчук Дарина,
Куцобіна Крістіна, Котун Олег
Листопадова революція
• Листопадова революція 1918 р., — революція в
листопаді 1918 року в Німецькій імперії, однією
з причин якої стало наростання соціальної
напруги і важкість економічного життя.
• У Листопадовій революції в Німеччині
вирішальну роль відіграли дві партії — Соціал-
демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з
Ф. Ебертом і Ф. ІІІейдеманом та Незалежна
соціал-демократична партія Німеччини (НСДГІН)
на чолі з К. Каутським і Г. Гаазе. Обидві партії
ставили перед собою завдання проведення
демократичної революції, встановлення в країні
республіканської форми правління,
затвердження демократичних свобод.
Перший етап революції
• З листопада 1918 р. у Кілі вибухнуло
повстання моряків і солдатів, з якого
почалася революція в Німеччині. Повсюдно
створювалися робітничі та солдатські ради.
• 9 листопада сталося збройне повстання в
Берліні, учасники якого негайно оволоділи
містом. Було утворено коаліційний уряд —
Раду народних уповноважених (РНУ) Цей
уряд закінчив війну, підписавши 11
листопада угоду про перемир'я з
державами Антанти. У Німеччині було
скинуто монархію та проголошено
"соціальну республіку"
Другий етап революції
• 16-21 грудня відбувся 1-й
загальнонімецький з’їзд рад, що
виніс рішення про вибори до
Установчих зборів і передачу всієї
повноти влади РНУ. Цим з'їздом
завершився другий етап революції.5-
6 січня 1919 р. почалося збройне
повстання в Берліні, та вже 12 січня
урядові війська придушили його. 15
січня лідерів КПН К. Лібкнехта та Р.
Люксембург було вбито.
Наслідки Листопалової революції :
• Повалення монархії
• Проголошення республіки
• Повернення демкоратичних прав і свобод
• Запровадження 8-ми годинного робочого
дня

Революція призвела до встановлення в

Німеччині режиму парламентської
демократії, відомої як Веймарська
республіка.
Веймарська республіка
• 30 січня 1933 року Гінденбург
капітулював перед численними
радниками та нашіптувачами і
призначив Гітлера рейхсканцлером.
Наступного дня Гітлер оголосив про
розпуск рейхстагу. Так закінчується
історія Веймарської республіки —
короткого періоду парламентської
демократії після розпаду Німецької
імперії і перед тим, як вона
трансформується у Третій Рейх.Але що
ж до цього призвело?
Історія Веймарської республіки
• Виникла Веймарська республіка в 1919
році внаслідок Листопадової революції.
У перші роки її політичне життя
визначала парламентська більшість, що
складалася з соціал-демократів,
Німецької демократичної партії і Партії
центру.Але вже в 1920-і стало видно,
наскільки крихка республіканська база
серед населення. Економічна криза,
інфляція і спроби нацистського
перевороту чітко показали в 1923р. ,
що у Веймарській республіці
демократи перебувають у меншості.
Історія Веймарської республіки
• За висновком Локарнських угод
1925р. Ліги Націй в 1926
переможена Німеччина повернула
собі політичне рівноправ'я на
міжнародній арені. Цим
пояснюється, що частина
населення сприймала ті роки як
«золоті двадцяті роки». Але період
розквіту був коротким. З новою
економічною кризою 1929
почалося падіння республіки.
Конституція Веймарської республіки
• Конституція Веймарської республіки
була за своєю суттю достатньо
авторитарною і надавала президентові
дуже широкі повноваження.
Президент міг будь-коли розпускати
Рейхстаг, навіть у першу секунду
першої сесії. Президент міг як і коли
завгодно призначати і звільняти з
посади рейхсканцлера і кабінет .
Рейхстаг міг оголосити вотум недовіри
канцлерові і уряду, але не мав права
це робити у разі розпуску президентом
Конституція Веймарської республіки
• У разі небезпеки держави президент
міг скасовувати будь-які цивільні
свободи на будь-який термін Рейхстаг
міг скасувати ці заходи, але
можливість розпуску знову ж таки
нейтралізовувала парламент.Ці
серйозні обмеження демократії
зробили можливою фактичну
самоліквідацію демократичного ладу
після призначення президентом
Гінденбургом на пост рейхсканцлера
Адольфа Гітлера в січні 1933.
Висновок
• З цієї миті зазвичай вважається,
що Веймарська республіка
припинила існування і почався
нацистський період — Третій
рейх. Політичні структури
Третього рейху виникли, проте,
не з нуля, а шляхом модифікації і
підлаштування під однопартійну
диктатуру нацистів існуючих
структур Веймарської
республіки.
 Як Адольф Гітлер і нацистська партія
привернули виборців на початку 1930-х років?
• У вересні 1930 року в Німеччині
відбулися парламентські вибори. З
початку Великої депресії минув
майже рік. Нацисти здобули
вісімнадцять відсотків голосів. Це
шокувало деяких німців, надто тих,
хто розумів, що нацисти являли
собою екстремістський,
радикальний політичний рух.
Адольф Гітлер і нацисти здобули
перемогу, пообіцявши створити
сильну Німеччину.
Обіцянки
Нацисти обіцяли:
• налагодити економіку та повернути
людей до роботи;
• повернути Німеччині статус великої
європейської та навіть світової держави;
• повернути території, які Німеччина
втратила у Першій світовій війні;
• створити сильний авторитарний
німецький уряд;
• і об‘єднати всіх німців на расових та
етнічних засадах
Гра нацистів

• Нацисти грали на надіях, страхах і

забобонах людей. Вони також
пропонували покласти провину
на цапів-відбувайлів. Вони
стверджували, що у проблемах
Німеччини винні євреї та
комуністи. Це твердження було
частиною антисемітської та
расистської ідеології нацистів.
Як Адольф Гітлер прийшов до влади у
1933 році?
• На початку 1930-х років нацисти
здобували дедалі більшу
електоральну підтримку. На
парламентських виборах у липні 1932
року нацисти здобули 37 відсотків
голосів. Це був вищий результат, ніж у
будь-якої іншої партії. У листопаді
1932 року електоральна підтримка
нацистів упала до 33 відсотків. Однак
це все одно було більше, ніж у будь-
якої іншої партії. Виборчі успіхи
нацистської партії ускладнювали
керування Німеччиною без її участі.
Вимоги Гітлера
• Гітлер та інші нацисти загалом
відмовлялися працювати з іншими
політичними партіями. Гітлер
вимагав, щоб його призначили
канцлером. Президент Німеччини
Пауль фон Гінденбурґ спочатку
чинив опір цій вимозі, однак
поступився і 30 січня 1933 року
призначив Гітлера канцлером
Німеччини. Гінденбурґ призначив
Гітлера на цю посаду в результаті
політичної угоди.
У кожного були свої цілі
• . Зробити цей крок президента
Гінденбурґа переконали деякі
консервативні політики. Вони хотіли
використати популярність Нацистської
партії у своїх цілях і помилково
вважали, що зможуть контролювати
Гітлера. Проте диктатором Гітлер став
не одразу, в січні 1933 року. У цей час
іще діяла демократична конституція
Німеччини. Однак Гітлер
трансформував Німеччину,
маніпулюючи демократичною
політичною системою.
Новий лідер Німеччини

• Гітлер та інші нацистські лідери

використали чинні закони, щоб
знищити німецьку демократію та
створити диктатуру. У серпні
1934 року президент Гінденбурґ
помер. Гітлер проголосив себе
фюрером (лідером) Німеччини. З
цього моменту Гітлер
перетворився на диктатора.
Дискримінація
• Прийшовши до влади в Німеччині, нацисти
швидко розпочали використовувати уряд
для виявлення та виключення євреїв із
німецького суспільства. Серед інших
антисемітських заходів режим нацистської
Німеччини прийняв дискримінаційні
закони та чинив насильство проти
німецьких євреїв. «Остаточним
розв’язанням єврейського питання»
назвали організоване та систематичне
масове вбивство європейських євреїв.
Нацисти помилково звинувачували євреїв
у соціальних, економічних, політичних та
культурних проблемах Німеччини
 На всіх підконтрольних Німеччині та приєднаних територіях
переслідування євреїв набувало різноманітних форм:
• На всіх підконтрольних Німеччині та приєднаних
територіях переслідування євреїв набувало
різноманітних форм:
• Правова дискримінація у формі антисемітських
законів. Серед них були Нюрнберзькі расові
закони та численні інші дискримінаційні закони.
• Різні форми публічної ідентифікації та
виключення. Це включало антисемітську
пропаганду, бойкот підприємств, що належать
євреям, публічне приниження та обов’язкове
маркування (наприклад, єврейська зірка, яку
носили як пов’язку або пришивали до одягу).
• Організоване насильство. Найяскравішим
прикладом є Кришталева ніч. Були також
поодинокі випадки та інші
погроми (насильницькі заворушення).
• Фізичне переміщення. Злочинці використовували
примусову еміграцію, переселення, вигнання,
депортацію та ґеттоїзацію для фізичного
переміщення єврейських осіб і громад.
• Інтернування. Злочинці інтернували євреїв до
переповнених ґетто, концтаборів та таборів
примусової праці, де багато людей померли від
голоду, хвороб та інших нелюдських умов.
• Поширені крадіжки та
грабежі. Конфіскація майна, особистих речей та
цінностей євреїв була ключовою частиною
Голокосту.
• Примусова праця. Євреям доводилося
виконувати примусові роботи для досягнення
воєнних цілей Гітлерівської коаліції або для
збагачення нацистських організацій, військового
та/або приватного бізнесу
 Внутрішня політика
• Після звільнення із в’язниці Гітлер реорганізував та об’єднав нацистську
партію. Використовуючи риторику, створену для відображення побоювань
і сподівань потенційних виборців, нацисти агітували за такі ідеї:
• оновлення національного оборонного
потенціалу;
• відновлення національного суверенітету;
• знищення комунізму;
• скасування Версальського договору;
• усунення іноземного та єврейського
політичного й культурного впливу в
Німеччині та подолання моральної
зіпсованості, яку він нібито спричинив;
• забезпечення економічного процвітання
та створення робочих місць.
Внутрішня політика
• Внутрішня політика Німеччини в ці
рокиповністю підкорилася
боротьбі з комуністичною партією.
Був розпущений рейхстаг, були
заборонені мітинги і демонстрації
всіх партій, крім нацистської.
Президент Гінденбург випустив
наказ 3 забороною будь-якої
критики щодо нацистської партії та
її дій. По суті, відбулася швидка і
беззастережна перемога Гітлера
над противниками та опонентами.
Внутрішня політика
• Практично щотижня випускалися нові
укази з заборонами. Соціал-
демократи також були позбавлені
своїх прав, Гітлер ввів страту через
повішення, а перша згадка
концтаборів відноситься до 21
березня 1933 року. У квітні під санкції
уряду офіційно потрапляють євреї, їх
масово звільняють з державних
установ. Вільний в'їзд і виїзд з країни
тепер під забороною. 26 квітня 1933
року було Створено гестапо.
Дякуємо за увагу!