Сафонова Софія

Навчальний проєкт “Складання

характеристики виду за видовими
критеріями”
 План

A
1. Коротка характеристика виду
2. Класифікація
3. Морфологічний критерій
4. Фізіологічний критерій
5. Біохімічний критерій
6. Цитогенетичний критерій
7. Молекулярно-біологічний критерій
8. Географічний критерій
9. Екологічний критерій
Заголовок презентации 2
10. Висновок
 Коротка характеристика виду
Синиця велика Народні назви:
(Parus major) — зінзівер, синиця-
невеликий птах коник, сикора.
родини синицевих.
Цей вид
В Україні синантропни
звичайний осілий й
вид.

Заголовок презентации 3
 Класифікація

F
синиці великої
• Домен: Еукаріоти
• Царство: Тварини
• Тип: Хордові
• Клас: Птахи
• Ряд: Горобцеподібні
• Родина: Синицеві
• Рід: Синиця
• Вид: Велика синиця

Заголовок презентации 4
 Морфологічні Критерії
• Розміром з горобця. Маса тіла 16- • У дорослої
21г, довжина тіла близько 14 см. У самки чорна
дорослого самця щоки білі; на смуга на грудях
потилиці невелика жовтувата
і череві значно
пляма; інше оперення голови,
горло, широка смуга посеред вола, вужча; жовта
грудей, черева і підхвістя чорні, на барва в
голові з полиском; спина оливково- оперенні
зелена; надхвістя сіре; на сизувато- нерідко блідіше.
сірих покривних перах крила біла
смуга; воло, груди та черево
яскраво-жовті;

Заголовок презентации 5
 • Обмін речовин
відбувається
інтенсивно

• Репродуктивна
Фізіологічні функція яскраво
критерії виражена

• За сезон
народжуються 3
виводки (кожен до 10
пташенят)
 Біохімічні критерії
Вид синиця велика поділяються на декілька популяцій, що
відрізняються за біохімічними показниками.

Название презентации 7
 Цитогеничний критерій

• Дослідження гена мітохондріальної ДНК та

• цитохрому в показали, що частина підвидів відрізняється від
великих синиць, і ці підвиди були виділені у два окремих види -
сіра синиця У Південній Азії та східна синиця у Східній Азії.

Название презентации 8
 Молекулярно-
біологічний критерій

Хімічний склад клітини

(білки , нуклеїнові
кислоти) подібний і
характерний для особин
одного виду

Заголовок презентации 9
 Північно-західна Африка від західного Марокко на схід до північно-
західного Тунісу. На північ до узбережжя Середземного моря. На південь
до Високого Атласу, Сахарського Атласу і північно-західного Тунісу.
Євразія від Скандинавії та західного узбережжя Піренейського
півострова на схід до західного узбережжя Охотського моря,
Буреїнського хребта (імовірно), в долині Амура до 131-го меридіана. На
північ в Скандинавії та Фінляндії до 68-ї паралелі, до середньої частини
Кольського півострова.

Географічний Далі на схід північна межа ареалу простягається від району

Архангельська до верхів'їв Печори. У басейнах Обі, Єнісею і в долині

критерій Лени на північ до 61-ї паралелі. У позагніздовий час вид багаторазово

реєструвався в басейні Вілюя в області 63-й паралелі. На південь до
узбережжя Середземного моря, південного узбережжя Малої Азії, по
східному узбережжю Середземного моря на південь до його південно-
східного кута, до північної Сирії, північного Іраку, гір Загрос (до їх
південно-східного краю), до Ельбурса (на схід тут до східного краю
хребта). На схід від Каспійського моря на південь в долині Уралу і в
північному Казахстані до 51-ї паралелі, до району Каркаралінска,
Джунгарского Алатау, Монгольського Алтаю, Хангу, Кентею, північної
частини Великого Хінгану, долини середнього Амура, імовірно Малого

Заголовок презентации Хінґану, долини Уди. Також Британські острови, Балеарські острови, 10
Корсика, Сардинія, Сицилія, Крит та Кіпр.
 Екологічний критерій
• Оселяється в найрізноманітніших за характером біотопах, особливо під
час сезонних кочівель — від прибережних заростей очерету та рогозу —
до внутрішніх кварталів старих лісів; взимку часто у зграях інших видів
синиць відвідує місця штучної підгодівлі в населених пунктах.
• Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель,
старих гніздах великих птахів.
• Цей вид займає власну екологічну нішу, яка визначає трофічне і
просторове положення виду в екосистемі.

Название презентации 11
 Висновки
• Дослідивши вид Синиця велика за сучасними критеріями, стало
зрозуміло, що це окремий вид, який характеризується
особливостями будови, розвитку, розповсюдження, взаємодії з
середовищем та іншими факторами, які доводять, що Синиця
велика - дійсно самостійний і процвітаючий вид.
• В процесі виконання роботи над проєктом, я використовував
різноманітні джерела інформації.
• Я взяв синицю велику як обʼєкт дослідження тому, щоце масово
розповсюджений вид на нашомумікрорайоні Східний.

Заголовок презентации 12
 Використані джерела

• https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Parus_major
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B8
%D1%86%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%B
A%D0%B0

Название презентации 13
Дякую!