Практична робота №4.

Аналіз статево-вікових пірамід

Японії, Китаю та Індії

Кульченко
Марія 10-В
 Користуючись даними,наведеними у попередніх трьох слайдах,
заповніть таблицю
Основні складові елементи ЯПОНІЯ КИТАЙ ІНДІЯ
статевовікової піраміди та категорії,
розраховані за їх допомогою
Частка дитячого населення (Кдн) 11,79 17,6 28,09

Частка працездатного населення (Пн) 47,55 73,6 58,8

Частка людей літнього віку (Лв) 40,66 8,8 13,11

КДН 110,3 35,9 70,1

КПН 85,5 11,9 22,2

КПЗ 24,8 23,9 47,7

Статево-вікова Чоловічого 48% 1,06 1,08

структура населення
Жіночого 52% 1 1

Тип статево-вікової піраміди (скорочувана, Скорочуван Скорочув Зростаю

зростаюча, омоложувана) а ана ча
 Зробіть висновки:
1. Оцініть працересурсний потенціал країн
на найближчі 20 років.
Працересурсний потенціал Японії, Китаю та Індії на найближчі 20 років залежить від
багатьох факторів, таких як народжуваність, смертність, міграція, освіта, здоров’я,
технології та економіка. За даними ООН, очікується, що кількість населення Японії
зменшиться з 126 млн у 2020 році до 105 млн у 2040 році, Китаю зросте з 1,4 млрд
до 1,5 млрд, а Індії з 1,38 млрд до 1,64 млрд. Однак, не тільки кількість, а й якість
працевлаштованого населення має значення для працересурсного потенціалу. За
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, середня тривалість життя при
народженні Японії становить 84,5 років, Китаю 76,9 років, а Індії 69,4 років. За
даними Міжнародного валютного фонду, середній ВВП на душу населення Японії
становить 40,2 тис. доларів, Китаю 10,3 тис. доларів, а Індії 1,9 тис. доларів. Таким
чином, можна зробити висновок, що Японія має найвищий працересурсний
потенціал серед трьох країн, але вона стикається з проблемою старіння населення
та зниження кількості працездатних осіб. Китай має великий працересурсний
потенціал, але він обмежений низьким рівнем освіти та здоров’я населення, а
також високою конкуренцією на ринку праці. Індія має найнижчий працересурсний
потенціал серед трьох країн, але вона має перспективи для його підвищення за
рахунок молодого населення, що зростає, та розвитку інформаційних технологій.
 2. Назвіть демографічні процеси, характерні
для кожної з країн.
Японія: низька народжуваність, висока смертність, негативний природний
приріст, низька міграція, старіння населення, зменшення кількості населення,
зростання середнього віку населення, збільшення частки осіб похилого віку,
зменшення частки дітей та молоді, переважання жінок над чоловіками.
Китай: середня народжуваність, середня смертність, перехід від молодого до
старішого населення, зростання кількості населення, зростання середнього
віку населення, збільшення частки осіб передпохилого та похилого віку,
зменшення частки дітей та молоді, переважання чоловіків над жінками.
Індія: висока народжуваність, висока смертність, позитивний природний
приріст, висока міграція, перехід від молодого до середнього населення,
зростання кількості населення, зниження середнього віку населення,
збільшення частки осіб працездатного віку, зменшення частки осіб похилого
віку, збалансування частки дітей та молоді, переважання чоловіків над
жінками.
 3. Надайте рекомендації урядам цих країн,
щодо подальшої демографічної політики
Японія: підвищити народжуваність, залучити
іноземну робочу силу, підтримати похиле
населення.
Китай: оптимізувати народжуваність, підвищити
рівень освіти та здоров’я, забезпечити соціальну
та економічну безпеку похилого населення.
Індія
Індія: знижувати народжуваність, підвищувати
рівень освіти та здоров’я, використовувати
переваги демографічного дива.