«Тіні забутих

предків»
Зіставлення повісті Михайла Коцюбинського та
екранізації Сергія Параджанова.

Роботу виконала:
Студентка 1 курсу
Кіріянова Єва, 11-П
«Тіні забутих предків» -
● Повість українського письменника Михайла Коцюбинського,
написана під враженням його перебування на Гуцульщині в 1911
році.

● Повість "Тіні забутих предків" належить до золотого фонду

української класики. Це — лебедина пісня М.Коцюбинського,
зелена казка гуцульських гір, у якій він вознісся на верховину
слова.

2
Літературний рід: епос.

Жанр: соціально-побутова повість з елементами

філософської.

Напрям: модернізм.

Течія: імпресіонізм із символічно-міфологічним

елементом.

Тема: зображення життя гуцулів на межі ХІХ-ХХ

ст.; відтворення поетичного світу давніх
гуцульських традицій, міфологічного
світосприйняття і світовідчуття гуцулів; сильних і
нестримних почуттів; органічної єдності з
природою.

Ідея: гімн природі, чистоті людських взаємин і

почуттів; засудження бездуховного життя,
обмеженого дрібними потребами й інтересами.
3
Композиція: Кохання гуцулів Івана й Марічки з
ворогуючих родів, що трагічно завершується для обох.
У повісті яскраво передано гуцульські побут і життя з
елементами фолькльору. Відтворення природи
Картпат.

Проблематика:
•гармонії людини і природи;
•життя і смерті;
•вічності й сили кохання;
•протиборства добра і зла;
•сенсу життя і щастя людини;
•вірності й зради;
•вірності кохання;
•ролі праці в житті людей;
4 • стосунків батьків та дітей;
язичництва і християнства.
 Символічні образи
Люди: родина Гутенюків; родина Палійчуків; Юра — мольфар (чарівник);
Палагна — багата гуцулка; баба Хима; люди;

Міфологічні істоти:
Чугайстир — добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок;
Нявка — лісова мавка, загублена дівоча душа, з діркою замість спини, що
обертається на дівчину й зводить чоловіків;
Щезник — лісовий дух;
Арідник — злий дух;

Образи природи: Карпатські гори; річка Черемош; Бескиди; хмарки;

гроза; полонина, предковічний ліс; тварини;

Предмети і явища: флояра (сопілка); трембіта; бартка (гуцульська

сокирка); коломийки; похорон; голос сокири.
 Екранізація
«Тіні забутих предків»

6
«Тіні забутих предків»
 український радянський художній фільм режисера Сергія
Параджанова, відзнятий 1964 року на кіностудії імені
Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті
Михайла Коцюбинського.
 Зйомки фільму здійснювалися в справжніх гуцульських
хатах села Криворівні Верховинського району Івано-
Франківської області та на його околицях. Саме тут
Михайло Коцюбинський написав свою повість.
 У перший рік прокату фільм переглянули 8,5 млн
глядачів.
 Гарвардський університет додав стрічку до списку
обов'язкових для перегляду студентам, які претендують на
вищий ступінь у кінознавстві.
 Займає 1-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в
історії українського кіно.
 Робоча група

Акторський склад: Знімальна група:

Іван Миколайчук — Іван
Лариса Кадочникова — Марічка
Тетяна Бестаєва — Палагна
Спартак Багашвілі — Юрко, мольфар
Микола Гринько — ватаг вівчарів
Леонід Єнгібаров — Микола, спузар
Ніна Алісова — мати Іванова
Олександр Гай — Петро Палійчук, батько Іванів
Неоніла Гнеповська — Параска Гутенюкова, мати
Олександр Райданов — Онуфрій Гутенюк, батько Ігор
Дзюра — Іванко в дитинстві
Валентина Глинько — Марічка в дитинстві
.
Сценарій: Іван Чендей, Сергій Параджанов
Головний режисер: Сергій Параджанов
Другий режисер: Володимир Луговський
Оператор: Юрій Іллєнко
Художники-постановники: Михайло
Раковський, Георгій Якутович
Декоратор: Петро Максименко
Костюми: Лідії Байкової
Гример: Володимир Шикін
Композитор: Мирослав Скорик
Звукооператор: Софія Сергієнко.

8
 Особливості художнього та музичного
оформлення фільму
Поетична повість на межі реальності й казки,
дійсності й уяви, достовірності й фантазі. Уяві
Параджанова, здається, немає меж.

Червоні гілки дерев, геометрична композиція

усередині корчми з нечисленним реквізитом на
тлі білих стін, Палагна на коні під червоною
парасолькою і з напіводягненими ногами,
грубість похоронного ритуалу з обмиванням
померлого тіла і сцена оргіастичних забав у
фіналі…

Параджанов відкриває у фольклорі, звичаях,

обрядах самобутній культурний ритуал, в рамках
якого дійсність реагує на турботу і трагедію
особи.
9
 "Створити для фільму геніальну музику"
Окрім авторської, фільм насичений і народною музикою в
автентичному виконанні.

Композитор передав поетичний струмінь безсмертного

творіння майстра слова, використавши музичний
фольклор карпатських верховинців, темпераментні
коломийки, своєрідні поспівки, мотиви, що копіюють
звучання трембіти тощо.

Композитор згадував, що гуцульських музик навіть возили

до Києва, щоб зробити запис у павільйоні, адже отримати
правильне звучання просто неба було дуже важко. Утім
нелегко було розмістити і десять трембіт у пасажирський
салон літака, що успішно і зробив Параджанов.

10
Порівняння
повісті та
екранізації
 Відмінності:
- згадка в повісті про смерть Іванового брата Олекси, придавленого в лісі деревом, виростає
на екрані в яскравий вступний епізод — ним починається школа життя головного героя,
зіткнення маленького Іванка із суворою дійсністю, що до кінця, як рука мертвого Олекси,
буде тримати його у своїх лещатах;

- зустріч ворожих родів Гутенюків і Палійчуків у повісті відбувалася на вузенькій дорозі,

між скелею й Черемошем, а у фільмі ворожі роди «стялись» біля церкви; по-різному
змальована смерть Марічки у творах Коцюбинського і Параджанова;

- у повісті Іван двічі спускається на полонину з пасовиська, а у фільмі — раз, коли дізнається
про смерть коханої;
 Відмінності:
- у повісті про одруження Івана перетворився в
кінокартині на яскравий епізод весілля Івана і
Палагни. У своєму фільмі режисер буквально
здійснив обряд ярма над героями - Іваном та
Палагною. Це обурило гуцулів, які боялись ганьби
через неіснуючий в них обряд. Сам режисер
пояснював суть епізоду так: Іван одружується на
Палагні, свідомо знаючи, що їм обом доведеться
тягнути ярмо власного шлюбу.

- у тексті Іван помирає з туги за коханою, а в

екранному трактуванні головний персонаж гине від
рани, заподіяної барткою підступного Юри, та від
його чаклування.
Поетична та образна основи
повісті та екранізації:
 Філософічність фільму та повісті;
 Оригінальна, новелістична структура;
 Розкриття духовної суті людини, піднесенні її над марнотами та суєтністю;
 Насиченість фольклорним матеріалом, атрибутами народної естетики, в
освоєнні могутніх пластів народного мистецтва;
 Яскрава живописність та пластичність;
 Колористична драматургія (майже кожна новела витримана в певній
колористичній тональності, що відповідає її змісту);
 Образність.
Дякую за увагу!