Сал чна правда

Салічна правда
I. Про виклик на суд

§ 1. Якщо когось викличуть на суд за законами короля і не з'явиться, присуджується до
сплати 600 ден., що становить 15 сол. (солід — золота монета, денарій — срібна монета,
що становить 1/40 соліда).
§ 2. Якщо хто-небудь, викликавши іншого на суд, сам не з'явиться і якщо його не затримає
якась законна причина, присуджується до сплати 15 сол. на користь того, кого він викличе
на суд.
§ 3. І той, хто викликає іншого на суд, у супроводі свідків має прийти до його будинку і,
якщо останній буде відсутній, має покликати дружину або кого-небудь із домашніх для
того, щоб вони повідомили йому про виклик на суд.
§ 4. Якщо ж (відповідач) буде зайнятий несенням королівської служби, він не може бути
викликаний на суд.
§ 5. Якщо ж він буде поза волості по своєму особистому справі, він 14 може бути
викликаний на суд, як вище згадано.
II. Про крадіжку свиней
§ 1. Якщо хто вкраде молочне порося, і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден.,
Що становить 3 сол.
Приб. 1-е. Якщо ж хто вкраде поросяти в третьому (внутрішньому) хліву, присуджується
до сплати 15 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
Приб. 2-е. Якщо ж хто вкраде порося із замкненого хліва, присуджується до сплати 45 сол.
§ 2. Якщо хто вкраде порося, яке може жити без матері, і буде викритий, присуджується
до сплати 40 ден., Що становить 1 сол.
§ 3. Якщо хто злодійським чином вдарить супоросую свиню (наслідком чого виявиться
викидень), і буде викритий, присуджується до сплати 280 ден., Що становить 7 сол. Приб.
3-е. Якщо хто вкраде свиню з поросятами, присуджується до сплати 700 ден., Що
становить 17сол.
§ 4. Якщо хто вкраде однорічну свиню, і буде викритий, присуджується до сплати 120
ден., Що становить 3 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 5. Якщо хто вкраде дворічну свиню, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15
сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 6. Такий же штраф належить сплачувати і при крадіжці двох свиней у відповідних
умовах.
§ 7. Якщо ж хто вкраде трьох або більше свиней, присуджується до сплати 1400 ден., Що
становить 35 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 8. Якщо хто вкраде порося з череди, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15
сол.
§ 9. Якщо хто вкраде кастрованого порося віком до 1 року, присуджується до сплати 120
ден., Що становить 3 сол. / 15 /
§ 10. Якщо ж хто вкраде порося віком старше 1 року, 15 присуджується до сплати 600
§ 11. Якщо хто вкраде кабана або свиню, провідну стадо, присуджується до сплати 700
ден., Що становить 17сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 12. Якщо хто вкраде присвяченого кабана, і те, що він був присвяченим, може бути
доведено свідками, присуджується до сплати 700 ден., Що становить 17сол., Не рахуючи
вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 13. Якщо ж кабан не був присвяченим, присуджується до сплати 15 сол. Приб. 4-е. Якщо
хто вкраде із стада 15 свиней, присуджується до сплати 35 сол.
§ 14. Якщо ж хто вкраде 25 свиней, причому в стаді більше нічого не залишиться, і буде
викритий, присуджується за крадіжку всього стада до сплати 2500 ден., Що становить 62
сол.
§ 15. Якщо ж у стаді залишаться неукраденние свині, присуджується до сплати 1400 ден.,
Що становить 35 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 16. Якщо ж будуть вкрадені 50 свиней, і якщо ще залишаться деякі, присуджується до
сплати 2500 ден., Що становить 63 сол., Не рахуючи вартості викраденого і
відшкодування збитків..
III. Про крадіжку рогатих тварин
§ 1. Якщо хто вкраде молочне теля, і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден.,
§ 2. Якщо хто вкраде однорічному або дворічні тварина, і буде викритий, присуджується
§ 3. Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до сплати 1400 ден., Що
становить 35 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде корову без теляти, присуджується до сплати 30 сол., Не
рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків. / 16 /
Приб. 2-е. Якщо хто вкраде домашню корову, присуджується до 16 сплаті 35 сол., Не
рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 4. Якщо хто вкраде бика, провідного стадо і ніколи не колишнього під ярмом,
присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
§ 5. Якщо ж бик цей обслуговував корів трьох вілл, злодій сплачує тричі 45 сол.
Приб. 4-е. Якщо хто вкраде королівського бика, присуджується до сплати 3600 ден., Що
§ 6. Якщо хто вкраде 12 тварин, і жодного не залишиться (у стаді), присуджується за
крадіжку всього стада до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол., Не рахуючи вартості
викраденого і відшкодування збитків.
Приб. 5-е. Якщо ж, крім цих 12 тварин, деякі залишаться, присуджується до сплати 35
§ 7. Якщо хто вкраде до 25 тварин, і якщо ще деякі залишаться, присуджується до сплати
2500 ден., Що становить 63 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування
збитків.
IV. Про крадіжку овець
§ 1. Якщо хто вкраде молочне ягня, і буде викритий, присуджується до сплати 7 ден., Що
становить половину третини соліди.
§ 2. Якщо хто вкраде однорічну або дворічного барана, присуджується до сплати 120 ден.,
§ 3. Якщо хто вкраде 3-х баранів, присуджується до сплати 1400 ден., Що становить 35
сол. Цей же штраф слід застосовувати у випадку крадіжки і більшої кількості, до 40
баранів.
§ 4. Якщо ж хто вкраде 40 або більше баранів, присуджується за крадіжку всього стада до
відшкодування збитків.
V. Про крадіжку кіз
§ 1. Якщо хто вкраде 3-х кіз, і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., Що
§ 2. Якщо хто вкраде більше 3-х, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.,
Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде козла, присуджується до сплати 15 сол., Не рахуючи вартості
VI. Про крадіжку собак
§ 1. Якщо хто поведе або вб'є мисливську вчену собаку, присуджується до сплати 600
ден., Що становить 15 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде гончу (хорта?) Собаку, присуджується до сплати 600 ден., Що
Приб. 2-е. Якщо хто уб'є після заходу сонця собаку, знайому з ланцюгом, піддається
вищевказаного штрафу.
§ 2. Якщо хто вкраде або вб'є пастушачу собаку, присуджується до сплати 120 ден., Що
VII. Про крадіжку птахів
§ 1. Якщо хто вкраде яструба, що сидить на дереві, і буде викритий, присуджується до
сплати 120 ден., Що становить 3 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування
збитків.
§ 2. Якщо хто вкраде яструба з жердини, присуджується до сплати 600 ден., Що становить
15 сол.
§ 3. Якщо хто вкраде яструба-під замка, і буде викритий, присуджується до сплати 1800
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде яструба перепелятника, присуджується до сплати 120 ден., Що
становить 3 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків. / 18 /
Приб. 2-е. Якщо хто вкраде півня, присуджується до сплати 18120 ден., Що становить 3
Приб. 3-е. Якщо хто вкраде курку, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3
Приб. 4-е. Якщо хто вкраде журавля або домашнього лебедя, присуджується до сплати
120 ден., Що становить 3 сол.
§ 4. Якщо хто вкраде гусака і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., Що
Приб. 5-е. Якщо хто вкраде голуба з чужої мережі, присуджується до сплати 3 сол.
Приб. 6-е. Якщо хто вкраде дрібну птицю з мережі, присуджується до сплати 3 сол.
Приб. 7-е. Якщо хто зіпсує або вкраде домашню яблуню у дворі або за двором,
присуджується до сплати 3 сол.
Приб. 8-е. Якщо яблуня буде в саду, і будь-хто її зіпсує або вкраде, присуджується до
сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
Приб. 9-е. Той же самий штраф ми наказуємо дотримуватися і щодо виноградника.
Приб. 10-е. Якщо хто вкраде ніж, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
Приб. 11-е. Якщо хто в чужому лісі вкраде, спалить чи зіпсує матеріал, або вкраде чужі
дрова, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи вартості
VIII. Про крадіжку бджіл
§ 1. Якщо хто вкраде один вулик з-під замка, і буде викритий, присуджується до сплати
§ 2. Якщо хто вкраде один вулик, причому на місці крадіжки їх не було більше, слід
застосовувати штраф, як і в попередньому випадку.
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде з-під даху і під запору один вулик між іншими вуликами, слід
соблюдaть вищевказаний штраф, не рахуючи сплати вартості викраденого і
відшкодування збитків. / 19 /
Приб. 2-е. Якщо ж хто вкраде один вулик з бджолами поза 19 дахи, причому на місці
крадіжки не було більш (вуликів), сплачує вищезгаданий штраф, не рахуючи вартості
§ 3. Якщо хто вкраде більше, до 6 вуликів у відкритому місці, і на місці крадіжки щось
залишиться, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи
§ 4. Якщо хто вкраде 7 вуликів або більше, і на місці крадіжки щось залишиться,
присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол., Не рахуючи вартості
Приб. 3-е. Якщо ж вкраде 7 чи більше, і на місці не залишиться жодного, присуджується
до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол., Не рахуючи вартості викраденого і
IX. Про шкоду, заподіяному ниві або якому-небудь обгородженому місця
§ 1. Якщо хто застане на своїй ниві рогатих тварин, або кінь, або який-небудь дрібну
худобу, не повинен бити його до понівеченого. Якщо ж він зробить це і зізнається,
зобов'язаний відшкодувати вартість, а понівечену худобу взяти собі. Якщо ж не зізнається
і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи
вартості і відшкодування збитків.
Приб. 1-е. Якщо хто злодійським чином відзначить клеймом рогата худоба або упряжних
тварин, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи вартості і
§ 2. Якщо хто, застала на своїй ниві чужу худобу без пастуха, зажене його і зовсім нікому
не заявить про це, і якщо та всяка худоба здохне, відшкодовує, як при крадіжці, вартість, і,
понад те, присуджується до сплати 1400 ден., що становить 35 сол.
§ 3. Якщо хто, по своїй недбалості, заподіє шкоду тварині або який-небудь скотини і
зізнається в цьому, повинен відшкодувати вартість, а понівечене тварина взяти собі. Якщо
ж він стане відпиратися і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., Що становить
15 сол., Не рахуючи вартості і відшкодування збитків. / 20 /
§ 4. Якщо чиї-небудь свині чи чийсь худобу забіжить на чужу ниву, і господар тварин,
незважаючи на заперечування, буде викритий, присуджується до сплати 600 ден., Що
§ 5. Якщо ж хто надумає вигнати худобу, що заподіяв збиток, з обгородженого місця, або
відняти його, коли його вже женуть додому, присуджується до сплати 1200 ден., Що
Пріб.2-е. Якщо хто-небудь з ворогування або через оману відкриє чужу загородку і
впустить худобу на ниву, або на луг, або на виноградник, чи на якесь інше оброблене
місце, то тому, кому належить праця, в разі подання останнім доказів зі свідками, він
повинен відшкодувати шкоду, і, крім того, присуджується до сплати 1200 ден., що
X. Про крадіжку рабів
§ 1. Якщо хто вкраде раба, коня або упряженое тварина, присуджується до сплати 1200
§ 2. Якщо раб або рабиня вкрадуть небудь з речей свого пана в співтоваристві з вільним,
то злодій (тобто вільний), крім того, що він повертає вкрадені речі, присуджується до
Приб. 1-е. Якщо хто позбавить життя, продасть чи відпустить на свободу чужого раба,
Приб. 2-е. Якщо хто вкраде чужу рабиню, присуджується до сплати 1200 ден., Що
Приб. 3-е. Якщо вільний поведе з собою чужого раба на крадіжку, або що-небудь з ним
замислить, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
Приб. 4-е. Якщо хто вкраде рабиню, платить 35 сол.; А за виноградаря, коваля, теслі,
конюха, стоїть 30 сол., У разі докази, присуджується до сплати 2880 ден., Що становить
85 сол.
Приб. 5-е. Якщо хто вкраде раба або рабиню зі складу панської челяді, віддає 35 сол. в
якості вартості викраденого, і, крім того, присуджується до сплати 1400 ден., що
XI. Про крадіжки або зломи, вироблених вільними
§ 1. Якщо хто з вільних вкраде поза домом на 2 ден., Присуджується до сплати 600 ден.,
§ 2. Якщо ж він вкраде поза домом на 40 ден., І буде викритий, присуджується до сплати
збитків.
§ 3. Якщо вільна людина, влаштували злом, вкраде на 2 ден., І буде викритий,
§ 4. Якщо ж він вкраде більше, ніж на 5 ден., І буде викритий, присуджується до сплати
збитків.
§ 5. Якщо ж він зробить злом запору або підбере ключ і, перейнявшись таким чином в
будинок, що-небудь звідти вкраде, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45
§ 6. Якщо ж він нічого не віднесе, або якщо втече, присуджується до сплати 1200 ден., Що
XII. Про крадіжки або зломи, вироблених рабами
§ 1. Якщо раб вкраде поза домом на 2 ден., Він повертає викрадене та відшкодовує збитки,
і, крім того, розпростертий (на лаві), отримує 120 ударів батогом.
§ 2. Якщо ж він вкраде на 40 ден., Він або каструють, або ж сплачує 6 сол. А пан раба,
вчинила крадіжку, відшкодовує позивачеві і вартість вкраденого, і збитки.
XIII. Про викрадення вільних
§ 1. Якщо три людини викрадуть вільну дівчину, вони зобов'язані сплатити по 30 сол.
кожен.
§ 2. Ті ж, що понад три, зобов'язані сплатити по 5 сол. кожен.
§ 3. А ті, хто мав при собі стріли, сплачують втричі.
§ 4. З викрадачів ж стягується 2500 ден., Що становить 63 сол.
§ 5. Якщо вони викрадуть дівчину з-під замка, або зі світлиці, сплачують ціну і штраф, як
вище зазначено.
§ 6. Якщо ж дівчина, яку викрадуть, виявиться під заступництвом короля, в такому
випадку за порушення "fritus" платиться 2500 ден., Що становить 63 сол.
§ 7. Королівський раб або літ, які викрали вільну жінку, винні смерті.
§ 8. Якщо ж вільна дівчина добровільно піде за рабом, вона позбавляється своєї свободи.
§ 9. Вільний, що взяв чужу рабиню, несе те ж саме покарання.
Приб. 1-е. Якщо хто-небудь візьме чужу літку в дружини, присуджується до сплати 1200
Приб. 2-е. Якщо хто поєднується злочинним шлюбом з дочкою сестри або брата чи якої-
небудь подальшої родички, або з жінкою брата або дядька, він підлягає покаранню в тому
сенсі, що розлучається від такого шлюбу. Навіть якщо у нього народяться діти, вони не
будуть вважатися законними спадкоємцями, але обесчестнимі за народженням
(незаконнонародженими).
§ 10. Якщо хто вкраде чужу наречену і вступить з нею в шлюб, присуджується до сплати
Приб. 3-е. А нареченому нареченої сплачує 15 сол.
Приб. 4-е. Якщо хтось нападе на заручену дівчину під час весільного поїзда і її згвалтує,
Приб. 5-е. Якщо хтось нападе скопом на вільну жінку або дівчину в дорозі чи в якомусь
іншому місці і наважиться завдати їй насильство, все, що брали участь у вчиненні
насильства, / 23 / присуджуються до сплати 200 сол. кожен. А якщо в цьому Скоп'є будуть
такі, які не знали про допущення насильства, і проте там були присутні, чи будуть вони в
кількості більшому або меншому 3-х, кожен з них платить за себе по 45 сол.
XIV. Про нападах або грабежах
§ 1. Якщо хто пограбує вільну людину, напавши на нього зненацька, і буде викритий,
§ 2. Якщо римлянин пограбує салічних варвара, повинно застосовувати вищезгаданий
закон.
§ 3. Якщо ж франк пограбує римлянина, присуджується до штрафу в 35 сол.
§ 4. Якщо хто-небудь, бажаючи переселитися, отримає грамоту від короля, і якщо він
розгорне її в публічному зборах і хто-небудь насмілиться чинити опір наказом короля,
винен сплатити 8000 ден., Що становить 200 сол.
§ 5. Якщо хтось нападе на переселятися людини, все брали участь у Скоп'є або нападі
присуджуються до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол.
§ 6. Якщо хтось нападе на чужу віллу, все викриті в цьому нападі присуджуються до
сплати 63 сол.
Приб. 1-е. Якщо хтось нападе на чужу віллу, виламали там двері, переб'є собак і зранений
людей, або що-небудь вивезе звідти на візку, присуджується до сплати 8000 ден., Що
Приб. 2-е. А все, що він звідти візьме, повинен відшкодувати. Всі, які будуть викриті, як
учасники цього скопа або нападу, присуджуються до сплати 63 сол.
Приб. 3-е. Якщо хто злодійським чином пограбує сплячої людини, і буде викритий,
Приб. 4-е. Якщо хто пограбує мертвого людини перш ніж його опустять в землю, і буде
викритий, присуджується до сплати 4000 ден., Що становить 100 сол.
Приб. 5-е. Якщо хто, виривші труп, пограбує його і буде викритий, присуджується до
Приб. 6-е. Якщо хто мертвого людини покладе в дерев'яному або кам'яному гробі на
іншого (на інший труп), присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 62сол.
Приб. 7-е. Якщо хто зіпсує пам'ятники на могилі мертвого людини, за кожен з них
XV. Про вбивства або якщо хто вкраде чужу дружину
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільної людини, або відведе чужу дружину від живого
чоловіка, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол.
XVI. Про підпали
§ 1. Якщо хто спалить небудь будинок зі сплячими людьми, ті з вільних, які були
всередині, повинні викликати його на суд, і коли щось всередині згорить, (палій)
Приб. 1-е. Згідно Салічної закону, слід дотримувати наступне: якщо хто-небудь спалить
чужий дім і потерпілий не матиме місця, куди помістити врятовані від вогню речі, і якщо
винуватець буде викликаний на суд, і не з'явиться, він може знайти виправдання лише в
тому випадку, якщо його утримає або хвороба, або королівська служба, або смерть когось
із його близьких, в іншому ж випадку він підлягає смертної кари, або присуджується до
§ 2. Якщо хто спалить будинок з прибудовами, і буде викритий, присуджується до сплати
§ 3. Якщо хто спалить комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 2500 ден., Що
§ 4. Якщо хто спалить хлів зі свинями або стійла з тваринами, і буде викритий,
присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол., Не рахуючи сплати вартості і
Приб. 2-е. І якщо там нічого не залишиться, винний присуджується до сплати 8000 ден.,
Що становить 200 сол., Не рахуючи сплати вартості і відшкодування збитків.
Приб. 3-е. Якщо римлянин допустить це по відношенню до римлянинові, і проти нього не
буде твердих доказів, нехай очиститься при посередництві 20 сопрісяжніков, однак,
обраних обома сторонами. Якщо не зможе знайти сопрісяжніков, тоді нехай йде до
казанка і присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 5. Якщо хто спалить чужий паркан або огорожа, присуджується до сплати 600 ден., Що
XVII. Про рани
§ 1. Якщо хто захоче позбавити життя іншого, але промахнеться ударом, і буде викритий,
§ 2. Якщо хто захоче вразити іншого отруєною стрілою, але промахнеться, і буде
§ 3. Якщо хто вдарить іншого по голові так, що виявиться мозок і випадуть 3 кістки, що
лежать поверх самого мозку, присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 4. Якщо ж хто буде поранений між ребер або в живіт, причому виявиться, що з'явиться
рана і проникне до нутрощів, присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.,
Крім 5 сол. на лікування.
Приб. 1-е. Якщо ж рана болить і не заживає, присуджується до сплати 62сол. і на
лікування 9 сол.
§ 5. Якщо хто ранить людину так, що поллється кров на землю, і буде викритий,
§ 6. Якщо який-небудь вільний вдарить палицею вільного, але так, що кров не піде, то до 3
ударів за кожен удар платиться по 120 ден., Що становить 3 сол.
§ 7. Якщо ж піде кров, платиться стільки ж, скільки належить за рану залізом.
§ 8. Якщо хто вдарить іншого стиснутим кулаком, присуджується до сплати 360 ден., Що
становить 9 сол., Так що за кожен удар він платить по 3 сол.
§ 9. Якщо хто спробує пограбувати іншого на дорозі, а той спасеться втечею, (винний) у
разі докази, присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол.
Приб. 2-е. А якщо його пограбує, платить 30 сол.
XVIII. Про те, хто звинуватить перед королем невинну людину
§ 1. Якщо хто звинуватить перед королем невинну людину у відсутності останнього,
Приб. 1-е. А якщо зведе на нього таку вину, за яку, у разі підтвердження обвинувачення,
слід смертна кара, обвинувачувач присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200
сол.
XIX. Про псування
§ 1. Якщо хто дасть іншому випити відвар трав, з метою убити його, присуджується до
§ 2. Якщо хто заподіє псування іншому, і той, кому вона заподіяна, уникне небезпеки,
винуватець злочину, щодо якого буде доведено, що він допустив його, присуджується до
Приб. 1-е. Якщо хто-небудь нашле на іншого псування або покладе на яке-небудь місце
(тіла) навязь (Наузен), присуджується до сплати 62сол.
Приб. 2-е. Якщо яка-небудь жінка зіпсує іншу так, що та не зможе мати дітей,
присуджується до сплати 62 сол. / 27 /
XX. Про те, хто схопить вільну жінку за кисть або за палець
§ 1. Якщо який-небудь вільна людина схопить вільну жінку за руку, за пензель або за
палець, і буде викритий, присуджується до сплати 15 сол.
§ 2. Якщо ж стисне кисть, присуджується до сплати 30 сол.
§ 3. А якщо він схопить рукою вище ліктя, присуджується до сплати 1400 ден., Що
Приб. 1-е. Якщо хто зашкодить груди у жінки, присуджується до сплати 45 сол.
XXI. Про крадіжку човнів
§ 1. Якщо хтось візьме без згоди власника чужу човен і проїде на ній, присуджується до
§ 2. Якщо ж він вкраде цей човен, і буде наздоженуть, присуджується до сплати 600 ден.,
§ 3. Якщо ж хто вкраде човен з-під замка, присуджується до сплати 1400 ден., Що
§ 4. Якщо ж хто вкраде з-під замка човен, вміщену там для лагодження, присуджується до
XXII. Про крадіжки на млині
§ 1. Якщо який-небудь вільна людина вкраде на млині чужий хліб, і буде викритий,
сплачує мельника 600 ден., Що становить 15 сол. Власнику ж хліба платить інші 15 сол.
Приб. 1-е. Якщо він вкраде там залізні частини, присуджується до сплати 45 сол.
Приб. 2-е. Якщо хто зламає млинову греблю, присуджується до сплати 15 сол.
XXIII. Про самовільному користуванні чужим конем
§ 1. Якщо хто сяде на чужого коня без дозволу господаря, присуджується до сплати 1200
ден., Що становить 30 сол. / 28 /
XXIV. Про вбивство хлопчиків
§ 1. Якщо хто позбавить життя хлопчика до 10 років включно, і буде викритий,
§ 2. Якщо хто позбавить життя довговолосого хлопчика, присуджується до сплати 600 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто позбавить життя вільну жінку, і буде викритий, присуджується до
§ 3. Якщо хто завдасть побої вільної вагітної жінці, і якщо вона помре, присуджується до
§ 4. Якщо ж хто позбавить життя дитини в утробі матері, раніше ніж він одержить ім'я, і
це буде доведено, присуджується до сплати 4000 ден., Що становить 100 сол.
Приб. 2-е. Якщо хто наважиться обстригти вільного довговолосого хлопчика без згоди
його батьків, і буде викритий, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
Приб. 3-е. Якщо хто наважиться обстригти вільну дівчину без згоди батьків, і буде
§ 5. Якщо хлопчик, віком до 12 років, здійснить якусь провину, з нього не стягується
ніякого "fretus".
Приб. 4-е. Якщо хто позбавить життя вільну дівчину, присуджується до сплати 300 сол.
§ 6. Якщо хто позбавить життя вільну жінку після того, як вона почала мати дітей,
§ 7. Якщо ж хто позбавить життя (вільну жінку) після того, як вона вже не може більше
мати дітей, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол.
XXV. Про перелюбство рабинь
§ 1. Якщо хто зробить насильство над вільної дівчиною, присуджується до сплати 63 сол.
§ 2. Якщо ж хто буде мати зносини з вільною дівчиною по її добрій волі, за обопільною
згодою, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол. / 29 /
§ 3. Якщо який-небудь вільний матиме зносини з чужої рабинею, і буде викритий,
присуджується до сплати пану рабині 600 ден., Що становить 15 сол.
§ 4. Якщо ж хто буде мати зносини з королівської рабинею, присуджується до сплати 1200
§ 5. Якщо ж вільний явно вступить у шлюб з чужої рабинею, він і сам разом з нею
повинен стати рабом.
§ 6. Рівним чином і вільна, якщо одружиться з чужим рабом, повинна стати рабинею.
§ 7. Якщо раб заподіє насильство чужий рабині і внаслідок цього злочину рабиня помре,
раб повинен або сплатити пану рабині 240 ден., Що становить 6 сол., Або ж повинен бути
кастрований. Пан же раба повинен відшкодувати вартість рабині.
§ 8. Якщо ж рабиня після цього залишиться жива, раб чи повинен отримати 300 ударів
батогом, або сплатити пану (рабині) 120 ден., Що становить 3 сол.
§ 9. Якщо раб відведе чужу рабиню проти її волі, повинен сплатити пану рабині 120 ден.,
XXVI. Про вільновідпущеників
§ 1. Якщо який-небудь вільна людина у присутності короля через денарій відпустить на
волю чужого літа, без згоди пана останнього, і буде викритий, присуджується до сплати
4000 ден., Що становить 100 сол. Речі ж літа мають бути повернені його законному
панові.
§ 2. Якщо хто в присутності короля через денарій відпустить на волю чужого раба, і буде
викритий, присуджується до сплати пану вартості раба, і поверх того 35 сол.
ХХVII. Про різні крадіжки
§ 1. Якщо хто вкраде з вожака чужого свинячого стада дзвіночок, і буде викритий,
присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи вартості
викраденого і відшкодування збитків. / 30 /
§ 2. Якщо ж подібна крадіжка здійснена буде з отарі (винний) присуджується до сплати
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде бубонець з коня, присуджується до сплати 600 ден., Що
§ 3. Якщо хто вкраде з коня пута, і буде викритий, присуджується до сплати 120 ден., Що
§ 4. Якщо ж коні ці пропадуть, винний повинен відшкодувати їх вартість.
§ 5. Якщо хто злодійським чином пустить свою худобу (з метою потрави) на чужу ниву, і
буде застигнуть (на місці злочину), присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15
сол.
Приб. 2-е. Їли хто злодійським чином збере чужу жнива і буде застигнуть (на місці
злочину), присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
§ 6. Якщо хто проникне в чужий сад з метою крадіжки, присуджується до сплати 600 ден.,
Приб. 3-е. Якщо хто вкраде держак (щеплень) від яблуні або груші, присуджується до
Приб. 4-е. Якщо ж вони були в саду, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15
сол.
Приб. 5-е. Якщо хто вирве яблуню чи грушу, присуджується до сплати 120 ден., Що
Пріб.6-е. Якщо вони були в саду, присуджується до сплати 15 сол.
§ 7. Якщо хто проникне з метою крадіжки у поле, засаджених ріпою, бобами, горохом або
сочевицею, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3 сол.
§ 8. Якщо хто вкраде з чужого поля льон і відвезе його на коні або на возі, присуджується
до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи вартості викраденого і
§ 9. Але якщо візьме стільки, скільки може понести на своїй спині, присуджується до
Приб. 7-е. Якщо хто зріже на чужому полі посаджене там дерево, присуджується до
§ 10. Якщо хто викосить чужий луг, втрачає свою працю. / 31 /
§ 11. І якщо понад те, відвезе сіно до свого будинку і складе його там, присуджується до
§ 12. Якщо ж він вкраде лише стільки, скільки зможе унести на своїй спині,
§ 13. Якщо хто забереться в чужій виноградник красти виноград, і буде застигнуть,
§ 14. Якщо ж, понад те, віднесе виноград до свого будинку і складе його там,
§ 15. Таке ж правило слід дотримувати і щодо жнив.
Приб. 8-е. Якщо ж хто зламає чужу огорожу, присуджується до сплати 15 сол.
§ 16. Якщо хто зрубає, попсує, або підпалить в лісі чужий матеріал, присуджується до
§ 17. Якщо хто наважиться обтесати з одного боку чужий матеріал, присуджується до
сплати 120 ден., Що становить З сол.
§ 18. Якщо хто вкраде з чужого лісу чужі дрова, присуджується до сплати 3 сол.
§ 19. Якщо хто наважиться взяти дерево, позначене більше року тому, в тому немає ніякої
провини.
§ 20. Якщо хто вкраде з річки мережу для лову вугрів, присуджується до сплати 1800 ден.,
§ 21. Якщо хто вкраде невід, трехпетельную або мішкоподібні мережу, присуджується до
§ 22. Якщо хто обокрадет незамкненими світлицю, присуджується до сплати 600 ден., Що
§ 23. Якщо хто обокрадет замкнені світлицю, присуджується до сплати 1800 ден., Що
§ 24. Якщо хто запашет чуже поле, без дозволу господаря, присуджується до сплати 15
сол.
§ 25. Якщо ж хто засіє його, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
Приб. 9-е. Якщо хто буде заважати приїзду плуга в чуже поле, або вижене орача, або буде
чинити йому перешкоди, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
§ 26. Якщо хто вступить в угоду з чужим рабом без відома пана, присуджується до сплати
Приб. 10-е. Якщо хто вкраде у жінки браслет, присуджується до сплати 120 ден., Що
Приб. 11-е. Якщо хто відвезе чужу хижу без відома її господаря, присуджується до сплати
ХХVIII. Про подстрекател'стве
§ 1. Якщо хто підкупить іншого для здійснення крадіжки і буде викритий, присуджується
§ 2. Якщо хто, будучи підкуплений для скоєння крадіжки (вбивства?), Захоче позбавити
життя людини, і буде викритий, присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 62 сол.
§ 3. Якщо ж підкуп буде доручений 3-го особі, і воно (3-е особа) виявиться вільним (в
такому випадку) і дає, і приймає, і здійснює (злочин), кожен з них окремо присуджується
до сплати 60 сол.
XXIX. Про нанесенні каліцтв
§ 1. Якщо хто понівечив руку або ногу іншому, позбавить його ока або носа,
§ 2. Якщо ж у нього ця понівечена рука залишається висіти, присуджується до сплати
Приб. 1-е. Якщо ж ця рука буде відсічена, присуджується до сплати 2500 ден., Що
становить 62сол.
Приб. 2-е. Якщо ж нога буде пошкоджена і залишиться на місці понівеченою, винний
присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол. / 33 /
Приб. 3-е. Якщо ж зовсім відрубає ногу, присуджується до сплати 2500 ден., Що
Приб. 4-е. Якщо хто вирве іншому очей, присуджується до сплати 62сол.
Приб. 5-е. Якщо відірве ніс, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
Приб. 6-е. Якщо відірве вухо, присуджується до сплати 15 сол.
§ 3. Якщо хто відірве великий палець на руці або на нозі, присуджується до сплати 2000
§ 4. Якщо цей понівечений палець буде висіти на колишньому місці, присуджується до
§ 5. Якщо ж хто відірве другий палець, саме, той, яким натягують лук, присуджується до
Прнб. 7-е. Якщо хто відірве наступний палець, присуджується до сплати 600 ден., Що
Прнб. 8-е. Якщо буде відірваний 4-й палець, присуджується до сплати 9 сол.
Приб. 9-е. Якщо ж хто відірве мізинець, присуджується до сплати 600 ден., Що становить
15 сол.
§ 6. Якщо ж хто відітне наступні три пальці одним ударом, присуджується до сплати 50
сол.
§ 7.Якщо відсіче два (пальця), присуджується до сплати 35 сол.
§ 8. Якщо ж відсіче один, присуджується до сплати 30 сол.
Приб. 10-е. Якщо хто зашкодить іншому мову так, що той не в змозі буде говорити,
Приб. 11-е. Якщо хто виб'є зуб, присуджується до сплати 15 сол.
§ 9. Якщо хто каструє вільну людину, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить
200 сол.
Приб. 12-е. Якщо ж відірве абсолютно, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить
200 сол. / 34 /
XXX. Про образу словами
§ 1. Якщо хто назве іншого потворою, присуджується до сплати 3 сол.
§ 2. Якщо хто назве іншого брудним, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3
сол.
§ 3. Якщо хто - чоловік чи жінка - назве вільну жінку блудницею, і не доведе цього,
§ 4. Якщо хто назве іншого вовком, присуджується до сплати 3 сол.
§ 5. Якщо хто назве іншого зайцем, присуджується до сплати 3 сол.
§ 6. Якщо хто звинуватить іншого у тому, що він кинув (у бою) свій щит, і не зможе
довести, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3 сол.
§ 7. Якщо хто назве іншого донощиком або брехуном, і не зможе довести, присуджується
Приб. 1-е. Якщо хто зіб'є з свого товариша головний убір, присуджується до сплати 120
ден., Що становить 3 сол., Або поверне йому такий же, або з 12-ма присягне, що поверне
йому такий.
XXXI. Про загородженні шляху
§ 1. Якщо хто зіб'є або зіштовхне зі шляху вільної людини, присуджується до сплати 600
§ 2. Якщо хто зіб'є або зіштовхне зі шляху вільну жінку, присуджується до сплати 1800
Приб. 1-е. Якщо хтось нападе на іншого в дорозі і пограбує його, присуджується до
Приб. 2-е. Якщо хто прикриє дорогу, що веде до млина, присуджується до сплати 600 ден.,
XXXII. Про зв'язуванні вільних
§ 1. Якщо хто пов'яже без вини вільної людини, присуджується до сплати 1200 ден., Що
становить 30 сол. / 35 /
§ 2. Якщо ж хто цього пов'язаного поведе куди-небудь, присуджується до сплати 1800
Приб. 1-е. Якщо ж римлянин зв'яже безвинно франка, присуджується до сплати 600 ден.,
Приб. 2-е. Якщо ж франк римлянина без вини зв'яже, присуджується до сплати 600 ден.,
Приб. 3-е. Якщо хто підступністю чи силою відіб'є у графа пов'язаного людини, винен
сплатити ціну свого життя.
XXХIII. Про крадіжку дичини
§ 1. Якщо хто зробить крадіжку небудь дичини, і приховає (її), присуджується до сплати
збитків. Цей закон слід дотримувати у відношенні полювання та рибальства.
§ 2. Якщо хто вкраде або вб'є міченого домашнього оленя, який приручений для
полювання, і свідками буде доведено, що господар мав його для полювання, або що з ним
він убив 2-х або 3-х звірів, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
§ 3. А якщо хто вкраде або вб'є домашнього оленя, не прирученого до полювання,
Приб. 1-е. Якщо хто (перейме) чужого оленя, якого підняли і загнали собаки,
Приб. 2-е. Якщо хто уб'є загнаного вепра, піднятого (чужими) собаками, присуджується
XXXIV. Про крадіжку огорожі
§ 1. Якщо хто відріже 2 чи 3 прута, якими пов'язується і стримується вгорі огорожа, або
зламає або вирве 3 кола, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто спалить чужу огорожу, присуджується до сплати 15 сол.
§ 2. Якщо хто проведе по чужому, вже зійшла полю борону, або проїде з возом не по
дорозі, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3 сол. / 36 /
§ 3. Якщо хто проїде по чужій, що вже почала виколошується ниві не по дорозі і не по
стежці, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
§ 4. Якщо хто з поганим умислом покладе у двір іншого або в будинок, або в якесь інше
місце крадену річ, без відома господаря, і буде там застигнуть, присуджується до сплати
Приб. 2-е. Якщо хто зайде, з метою крадіжки, на чужий двір після заходу сонця, і буде там
застигнуть, присуджується до сплати 1800 ден., Що становить 45 сол.
XXXV. Про вбивства або про пограбування рабів
§ 1. Якщо який-небудь раб позбавить життя раба, панове нехай розділять між собою
вбивцю.
§ 2. Якщо який-небудь вільний пограбує чужого раба, і буде викритий у тому, що він взяв
у нього більше, ніж на 40 ден., Присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 3. Якщо ж узяте при грабежі коштувало менше 40 ден., Присуджується до сплати 600
Приб. 1-е. Якщо хто поб'є чужого раба і на 40 діб відбере в нього працездатність,
присуджується до сплати 1 1/3 сол.
§ 4. Якщо який-небудь вільна людина пограбує чужого літа, і буде викритий,
Приб. 2-е. Якщо хто злодійським чином пограбує труп чужого раба і візьме з нього
більше, ніж на 40 ден., Присуджується до сплати 1400 ден., Що становить 35 сол.
Приб. 3-е. Якщо узяте при грабежі коштувало менше 40 ден., Присуджується до сплати
§ 5. Якщо чужий раб або літ позбавить життя вільної людини, сам убивця віддається
родичам вбитого людини в якості половини віри, а пан раба сплачує іншу половину вири.
§ 6. Якщо хто вкраде або позбавить життя дворового слугу, або коваля, або золотих справ
майстри, або свинопаса, або виноградаря, або конюха, і буде викритий, присуджується до
сплати 1200 ден., Що / 37 / становить 30 сол.
§ 7. В якості "fretus" і "faidus" платиться 1800 ден., Що становить 45 сол., Не рахуючи
вартості і відшкодування збитків; всього ж 75 сол.
XXXVI. Про чотириногих, якщо вб'ють людину
§ 1. Якщо хто-небудь буде убитий небудь домашнім чотириногим тваринам, і це буде
доведено свідками, господар тварини повинен сплатити половину вири. Саме ж тварина
йде позивачу у відшкодування другої половини віри.
XXXVII. Про переслідуванні по слідах
§ 1. Якщо хто втратить внаслідок крадіжки бика або коня, або яка-небудь тварина і, йдучи
слідами, знайде його протягом 3-х діб, а той, хто веде його (тварина) заявить, що він
купив або отримав його в обмін, що йде по слідах повинен через третіх осіб доводити, що
(ці) речі - його власність. Якщо ж розшукує свої речі знайде їх вже по закінченні 3-х діб, а
той, у кого він знайде їх, заявить, що купив або отримав їх в обмін, сам (відповідач) нехай
доводить (на них) своє право. Якщо ж розшукує худобу заявить, що визнав його (своїм) і,
незважаючи на протест того іншого, не захоче представити докази через третіх осіб, ні
призначити, відповідно до закону, дня для судового розгляду, і буде викритий в
насильницькому відібранні (тваринного), присуджується до сплати 1200 ден., що
ХХХVIII. Про конокрадстві
§ 1. Якщо хто вкраде упряжних коней, і буде викритий, присуджується до сплати 1800
§ 2. Якщо хто вкраде жеребця, і буде викритий, присуджується до сплати 1800 ден., Що
Приб. 1-е. Якщо хто вкраде мерина, присуджується до сплати 30 сол., Не рахуючи
Приб. 2-е. Якщо ж вкраде королівського жеребця, присуджується до сплати 90 сол., Не
рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 3. Якщо хто вкраде жеребця з його стадом в 12 кобил, присуджується до сплати 2500
§ 4. Якщо ж стадо буде менша, саме, до 7 голів, включаючи і жеребця, присуджується до
сплати 63 сол., Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
§ 5. Якщо хто вкраде лошат кобил, і буде викритий, присуджується до сплати 1200 ден,
що становить 30 сол.
Приб. 3-е. Якщо хто вкраде коня, або упряжні худобу, присуджується до сплати 35 сол.,
Не рахуючи вартості викраденого і відшкодування збитків.
Приб. 4-е. Якщо хто каструє чужого жеребця без згоди господаря, присуджується до
сплати 600 ден., Що становить 15 сол., За кожне в'ючна тварина платить 1/3 сол.
Приб. 5-е. Якщо хто, через оману або з ворогування, понівечила або зіпсує чужих коней
чи упряжні худобу, присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 6. Якщо хто вкраде однорічну лоша, і буде викритий, присуджується до сплати 600 ден.,
§ 7. А якщо вкраде лошати сосунка, присуджується до сплати 120 ден., Що становить 3
сол.
Приб. 6-е. Якщо хто понівечив чужий упряжні худобу, присуджується до сплати 30 сол.
Приб. 7-е. Якщо він (худоба) потім здохне, присуджується до сплати 1200 ден., Що
§ 8. Якщо хто відріже у чужій коні хвіст, присуджується до / 39 / сплати 120 ден., Що
Приб. 8-е. Якщо хто зніме шкіру з полеглого коня без згоди господаря, присуджується до
ХХХIХ. Про викрадачів рабів
§ 1. Якщо хто надумає зманити чужих рабів, і буде викритий, присуджується до сплати
Приб. 1-е. Якщо чужий раб буде викрадений і вивезений за море, і там буде знайдений
своїм паном, він повинен назвати в публічному зборах того, хто його вкрав, і там повинен
зібрати свідків.
Приб. 2-е. Якщо ж раб знову буде викликаний за море, повинен назвати (викрадача) у
вторинному зборах і там повинен зібрати 3-х правоздатних свідків; в 3-му зборах повинно
бути те ж саме, причому 9 свідків нехай поклянутся в тому, що вони чули, як раб називав
викрадача. Після цього викрадач присуджується до сплати 1400 ден., Що становить 35
Приб. 3-е. Цей обмова раба допускається лише по відношенню до 3-м викрадачам, однак
таким чином, що він (раб) завжди повинен називати імена людей і вілл.
§ 2. Якщо хто вкраде вільної людини і (проти нього) не виявиться вірною докази, він
повинен представити сопрісяжніков як би при вбивстві; якщо він не буде в змозі знайти
сопрісяжніков, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол.
§ 3. Якщо хто вкраде римлянина, присуджується до сплати 63 сол.
ХL. Якщо раб буде звинувачений в крадіжці
§ 1. Якщо буде вчинено проступок, за який вільний повинен сплатити штраф у розмірі 600
ден., Або 15 сол., Раб нехай буде розкладений на лаві і отримає 120 ударів батогом. / 40 /
§ 2. Якщо ж раб, раніше ніж піддатися тортурам, зізнається в провині, пан раба, якщо
йому буде завгодно, хай віддасть 120 ден., Що становить 3 сол.
§ 3. Якщо ж вина виявиться більшою, саме, такою, за яку вільний повинен сплатити 35
сол., Раб подібним же чином нехай отримає 120 ударів батогом.
§ 4. Якщо ж раб не зізнається, а виробляє тортури побажає ще катувати його, навіть
всупереч волі пана, в такому випадку він повинен дати останньому заставу за раба. Якщо
раб після того піддасться великим тортурам і зізнається, то не можна давати віри його
показаннями проти пана; та нехай намагається утримає раба при собі; пан же раба,
отримавши за нього заставу, нехай утримає ціну свого раба із застави. Якщо ж (раб)
зізнається під час попередньої тортури, тобто до отримання 120 ударів, він повинен бути
кастрований, або сплатити 6 сол. Пан же раба нехай відшкодує позивачу вартість
вкраденого.
§ 5. Якщо ж раб буде винен у більш тяжкому злочині, саме, такому, за яке вільна людина
може бути присуджений до сплати 45 сол., І якщо раб сам під тортурами зізнається, він
присуджується смертної кари.
§ 6. Якщо раб буде викритий в якомусь злочині, позивач повинен перестерігати його пана,
якщо останній опиниться в наявності, щоб він видав раба для справедливою тортури; при
цьому позивач повинен мати напоготові прути, з яких кожен по товщині нехай дорівнює,
принаймні, мізинцю , і лаву, на якій слід розкласти раба (для катування).
§ 7. Якщо пан раба буде відкладати тортури, і якщо раб не буде у відсутності, позивач
негайно ж нехай призначить пана термін в 7 діб, протягом яких він повинен видати раба
на катування.
§ 8. Якщо ж і після закінчення 7 діб пан забариться видачею свого раба, позивач повинен
призначити йому новий тижневий термін, так що пройде 14 діб з часу першого виклику.
§ 9. Якщо ж і після закінчення 14 доби пан не побажає віддати свого раба на катування,
він приймає на себе всю провину і весь штраф; та не як раб, а як вільний, який скоїв цей
проступок, / 41 / приймає на себе весь платіж за законом.
§ 10. Якщо ж раб, який в чому-небудь звинувачується, буде у відсутності, позивач
приватним чином, в присутності трьох свідків повинен неодноразово перестерігати пана,
щоб він не пізніше 7 діб представив свого раба для покарання. Якщо ж протягом 7 діб той
не представить раба, позивач, в присутності свідків, повинен призначити йому новий
тижневий термін. Якщо ж і після цих 7 діб пан не представить свого раба, позивач
повинен призначити втретє тижневий термін, так що пройде всього 21 добу. Якщо ж і
після цього терміну пан ухилиться від доставки пов'язаного раба для катування, хоча
позивач вже давав йому кілька відстрочок, в такому випадку господар раба повинен
задовольнити позивача так, як вище сказано, саме, сплатити позивачу такий штраф, який
слід з нього не як з раба, а як з вільної, яка вчинила подібну провину.
§ 11. Якщо ж рабиня звинувачується в такому злочині, за який раб повинен бути
кастрований, вона піддається штрафу в 240 ден., Що становить 6 сол., Якщо завгодно буде
сплатити за неї панові; в іншому ж випадку вона повинна отримати 144 удару батогом.
Приб. 1-е. Якщо раб здійснить крадіжку в спільництві з вільним, він, понад
відшкодування вартості та збитків, сплачує за викрадене вдвічі, вільний же вчетверо.
Приб. 2-е. Якщо хто укладе угоду з чужим рабом, присуджується до сплати 15 сол.
ХLI. Про людиновбивства скопищем
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільного франка або варвара, що живе по Салічній закону, і
буде викритий, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол.
§ 2. Якщо ж труп його кине в колодязь або у воду, або покриє його гілками або чим
іншим, присуджується до сплати 24000 ден., Що становить 600 сол.
Приб. 1-е. Якщо не приховає, присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол.
§ 3. Якщо хто позбавить життя людини, що складається на королівській службі, або ж
вільну жінку, присуджується до сплати 24000 ден., Що становить 600 сол.
§ 4. Якщо ж кине його у воду або в колодязь, або чим-небудь прикриє, присуджується до
сплати 72000 ден., Що становить 1800 сол. Якщо ж він не покриє його соломою,
§ 5. Якщо хто позбавить життя римлянина - королівського співтрапезника, і буде
§ 6. Якщо хто позбавить життя римлянина землевласника і не королівського
співтрапезника, присуджується до сплати 4000 ден., Що становить 100 сол.
§ 7. Якщо хто позбавить життя римлянина - тяглого людини, присуджується до сплати 63
сол.
§ 8. Якщо хто знайде на перехресті доріг людини без рук і без ніг, кинутого там його
ворогами, і доб'є його, і буде викритий, присуджується до сплати 4000 ден., Що становить
100 сол.
Приб. 2-е. Якщо хто наважиться зняти людину з шибениці без згоди судді, присуджується
Приб. 3-е. Якщо хто голову людини, яку його ворог посадив на кіл, наважиться зняти без
дозволу судді чи того, хто її посадив на кіл, присуджується до сплати 15 сол.
§ 9. Якщо хто кине в колодязь вільного, який однак звідти вийде живим, присуджується до
Приб. 4-е. А якщо він помре в колодязі, присуджується до сплати 24000 ден., Що
Приб. 5-е. Якщо ж той, хто був кинутий, помре (після), виплачується вся його віра.
Приб. 6-е. Отже, кожна людина повинна оплачувати більшою чи меншою вірою.
Приб. 7-е. Якщо кинутий уникнув небезпеки смерті, сплачується тієї віри, яка повинна
виплачуватися в разі його смерті. Бо в разі смерті, кожен оплачується відповідної вірой.
Приб. 8-е. Подібним чином, якщо хтось іншої штовхне в море, присуджується до сплати
62 сол.
Приб. 9-е. Якщо хто марно звинуватить вільної людини в якомусь злочині, і за це
звинувачений буде відданий страти, (наклепник) присуджується до сплати 100 сол.
ХLII. Про людиновбивства скопищем
§ 1. Якщо хто, зібравши скопище, нападе на вільної людини в його будинку і там
позбавить його життя, і якщо убитий перебував на королівській службі, (вбивця)
§ 2. Якщо ж убитий не перебував на королівській службі, (вбивця) присуджується до
§ 3. Якщо ж тіло вбитої людини буде мати 3 або більше ран, то троє, викриті як учасники
цього збіговиська, піддаються такому ж платежу, як і в попередньому випадку, інші ж
троє з цього збіговиська платять по 3600 ден., Тобто по 90 сол.; останні ж троє з скопища
платять по 1800 ден., що становить 45 сол.
§ 4. А за вбивство римлянина, літа або раба сплачується в половині.
§ 5. Якщо хтось нападе на чужу віллу, і здобуде знаходяться там майном, але це не буде
належним чином доведено, він може звільнитися від обвинувачення при допомоги 25
сопрісяжніков, обраних обома тяжущіміся сторонами; якщо ж він не зможе знайти
сопрісяжніков, присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
XLIII. Про людиновбивства скопищем
§ 1. Якщо хто, перебуваючи у зборах 5 осіб, буде ким-небудь з них позбавлений життя,
інші повинні або видати винного, або всі відповісти за смерть вбитого; цей же закон
дотримується і в тому випадку, коли в зборах буде 7 осіб.
§ 2. Якщо ж у зборах буде більше 7 чоловік, то не всі відповідають (за вбивство), а лише
ті, чия провина буде доведена, вони і сплачують виру по закону. / 44 /
§ 3. Якщо ж хто, перебуваючи поза домом, в дорозі, або в полі, буде позбавлений життя
скопищем, і якщо на ньому опиниться 3 або більше ран, то троє з цього збіговиська, проти
яких виявляться докази, поодинці повинні відповідати за вбивство; наступні троє платять
1200 ден., що становить 30 сол., а останні троє з цього збіговиська - платять 600 ден., що
ХLIV. Про reipus'e
§ 1. За звичаєм випливає, що, (якщо) людина, помираючи, залишить вдову, і будь-хто
побажає її взяти, то, перш ніж він вступить з нею в шлюб, тунгін або центенарій повинен
призначити судове засідання, і на цьому засіданні повинен мати при собі щит, і три
людини повинні пред'явити три позови. І тоді той, хто хоче взяти вдову, повинен мати 3
рівноважних соліди і 1 денарій. І повинні бути троє, які зважать його соліди; і якщо після
цього будуть згодні, він може взяти (вдову заміж).
§ 2. Якщо ж цього не зробить і візьме її так, повинен сплатити яка має право на reipus 2500
§ 3. Якщо ж він виконає згідно з законом всі нами вищевказане, ті, яким слід reipus,
отримують 3 сол. і 1 ден.
Приб. 1-е. Ось як треба розрізняти, кому слід reipus.
§ 4. Якщо виявиться племінник, син сестри, як найстарший, він повинен отримати reipus.
§ 5. Якщо не виявиться племінника, reipus отримує старший син його.
§ 6. Якщо не виявиться сина племінника, reipus повинен отримати син двоюрідної сестри,
який походить з материнського роду.
§ 7. Якщо не виявиться сина двоюрідної сестри, reiрus повинен отримати дядько, брат
матері. / 45 /
§ 8. Якщо ж не виявиться дядька, reipus повинен отримати брат того, хто раніше мав її
(вдову) женою, втім, за тієї умови, якщо йому не доведеться володіти спадщиною.
§ 9. Якщо не буде навіть брата, reipus повинен отримати той, хто виявиться більш
близьким, крім пойменованих, перерахованих по одинці, згідно ступеня споріднення, аж
до шостого покоління, втім, за тієї умови, якщо він не отримає спадщини померлого
чоловіка названої жінки.
§ 10. І вже якщо не виявиться родичів до шостого покоління (включно), тоді надходить в
казну і самий reipus, і той штраф, який буде присуджено у випадку тяжби, що виникла з
цього приводу.
ХLV. Про переселенців
§ 1. Якщо хто захоче переселитися в віллу до іншого, і якщо один або декілька з жителів
вілли захочуть прийняти його, але знайдеться хоч один, який неслухняний переселенню,
він не буде мати права там поселитися.
§ 2. Якщо ж, незважаючи на заборону одного або двох осіб, він насмілиться оселитися в
цій віллі, тоді йому повинна пред'явити протест; та якщо він не захоче піти звідти, той, хто
пред'являє протест, в присутності свідків повинен звернутися до нього з такого роду
вимогою: "Ось я тобі кажу, що в цю найближчу ніч, ти, згідно Салічній закону, можеш тут
залишатися, але заявляю тобі також, що протягом 10 діб ти повинен піти з цієї вілли".
Після цього, по закінченні 10 діб, він знову нехай прийде до нього і оголосить йому
вдруге, щоб він пішов протягом наступної доби. Якщо ж він і тоді не захоче піти, втретє
додається до його терміну 10 діб, щоб таким чином виповнилося 30 діб. Якщо і тоді не
побажає піти, нехай викличе його на суд, маючи при собі свідків колишніх там при
оголошенні кожного терміну. Колі той, кому пред'явлено протест, не захоче піти звідти,
причому його не буде затримувати будь законне перешкода, і якщо йому за законом
оголошено все вищесказане, тоді який заявив протест ручається своїм станом / 46 / і
просить графа з'явитися на місце, щоб вигнати його звідти. І за те, що він не хотів
слухатися закону, він втрачає там результати (свого) праці і, крім того, присуджується до
Приб. 1-е. Якщо ж запросить іншого переселитися в чужу віллу без попередньої угоди,
§ 3. Якщо ж пересів протягом 12 місяців не буде пред'явлено ніякого протесту, він
повинен залишитися недоторканним, як і інші сусіди.
XLVI. Про передачу майна
§ 1. (При цьому) потрібно дотримувати наступне: тунгін або центенарій нехай призначать
судове збори, і на цьому зібранні повинні мати (при собі) щит, і три людини повинні
пред'явити три позови. Потім, нехай відшукають людини, який не доводиться йому
(заповідачеві) родичем і якому він (заповідач) нехай кине в підлозі стебло. І тому, на чию
підлозі він кине стебло, нехай він заявить про своє майно, саме, скільки він хоче передати,
чи всі, і кому. І той, на чию підлозі він кине стебло, має залишитися в його домі. І повинен
запросити трьох або більше гостей і зберігати ту частину майна, яка йому ввірена. І після
того той, кому це повірено, повинен діяти із зібраними свідками. Потім у присутності
короля або в судовому зборах нехай візьме стебло і кине в підлозі тих, хто був
призначений спадкоємцями 12 місяців тому і нехай віддасть майно тим, кому воно
заповідано, в кількості ні більше, ні менше того, що йому було довірено. Якщо ж хто
побажає щось заперечити проти цього, три свідки повинні дати клятву, що вони були
присутні в / 47 / тому засіданні, яке було призначено тунгіна йди центенаріем, і бачили, як
побажав передати своє майно кинув у підлозі того, кого він вибрав , стебло; вони повинні
назвати по окремішності й ім'я того, хто кинув своє майно в підлозі іншого, ім'я того, кого
оголосив він спадкоємцем. І інші три свідка повинні під клятвою показати, що той, на чию
підлозі був кинутий стебло, був у будинку того, хто передав своє майно, що він запросив
трьох або більше гостей, які за столом їли вівсянку в присутності свідків, і що ці гості
дякували йому за прийом. Це всі повинні під клятвою підтвердити та інші свідки, а також
і те, що прийняв в підлозі майно кинув у присутності короля чи в законному публічному
зборах стебло в підлозі тих, які оголошені були спадкоємцями згаданого майна публічно
перед обличчям народу (саме) в присутності короля або на публічному зборах, тобто на
mallobergus'e, перед народом або тунгіна; все це повинні підтвердити 9 свідків.
XLVII. Про розшуку
§ 1. Якщо хто визнає свого раба, або коня, або бика, або яку б то не було річ в іншого,
нехай передасть це у треті руки, а той, у кого визнані (дані речі), повинен доводити (на
них) своє право. І якщо той і інший живуть по цей бік річки Луари (Ligeris) або
Вугільного лісу, позивач і відповідач нехай протягом 40 діб призначать термін для
судового розгляду; та протягом цього часу всі ті, хто продав коня, або обміняв, або, бути
може, дав на сплату, повинні піти один з одним в зносини, саме, кожен повинен викликати
той особа, про яким уклав угоду. І якщо покликаний на суд, не маючи для того законних
перешкод, не з'явиться, що уклав з ними угоду нехай пошле трьох / 48 / свідків, щоб вони
запросили його з'явитися на суд; рівним чином він повинен мати інших трьох свідків, (які
показали б) , що він скоїв з ним угоду публічно. Якщо він виконає це, звільнить себе від
звинувачення в крадіжці. А той, який не з'явився, на якого під прокляттям показали
свідки, буде визнаний злодієм по відношенню до позивача і повинен відшкодувати
вартість вкраденої речі тому, з ким мав угоду; цей же згідно закону сплатить тому, хто
впізнав свої речі. Все це повинно відбуватися на судовому засіданні, в присутності
відповідача, у якого вперше знайдена річ, передана потім у треті руки. Якщо ж ті, у кого
визнана річ, живуть по той бік Луари або Вугільного лісу, закон цей повинен бути
виконаний протягом 80-ти діб.
ХLVIII. Про лжесвідчення
§ 1. Якщо хто дасть неправдиве показання, присуджується до сплати 600 ден., Що
Приб. 1-е. Якщо хто з клятвою звинуватить іншого у тому, що він дав неправдиве
свідчення, і не зможе цього довести, наклепник присуджується до сплати 15 сол.
Приб. 2-е. Якщо ж хто буде звинувачений у лжесвідченні, і той, хто звинувачує, зможе
довести своє звинувачення, лжесвідок присуджується до сплати 15 сол.
§ 2. Якщо хто буде звинувачений в тому, що дав неправдиве показання, кожен із свідків
платить по 5 сол.
§ 3. Той же, хто буде викритий (в дачі неправдивих свідчень і залученні свідків
фальшивих), присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол., Не рахуючи сплати
вартості відшкодування збитків та втрати справи.
ХLIХ. Про свідків
§ 1. Якщо хто буде змушений представити свідків, і вони, може трапитися, не побажають
з'явитися на судове засідання, що має в них потребу повинен задовольнити їх і повинен
при свідках запросити їх на судове засідання, щоб вони під клятвою показали те, що їм
відомо. / 49 /
§ 2. Якщо вони не захочуть прийти і якщо їх не затримає законне перешкода, кожен з них
§ 3. Якщо ж покликані до свідоцтву, з'явившись (на судове засідання), не захочуть
показати під клятвою того, що знають, вони будуть поставлені поза законом і (понад те)
кожен з них присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
L. Про зобов'язання
§ 1. Якщо хто, вільний або лит, дасть іншому зобов'язання, той, кому дано зобов'язання,
після закінчення 40 доби, або встановленого між ними терміну, повинен з'явитися до його
дому в супроводі свідків, і з тим, кому належить зробити оцінку майна. І якщо боржник не
побажає виплатити за зобов'язанням, він, понад позначеного в зобов'язанні боргу,
§ 2. Але якщо він буде наполегливо відмовлятися від сплати по зобов'язанню, (кредитор)
повинен закликати його на суд і так клопотати (перед тунгіна) про якнайшвидше примусі:
"Прошу тебе, тунгін, оголоси якнайшвидше примус стосовно противнику моєму, дала
мені зобов'язання і твориво у мене позику ". При цьому повинен позначити суму боргу за
зобов'язанням. Тоді тунгін повинен сказати: "Я оголошую по відношенню до нього
якнайшвидше примус, згідно Салічній закону". Потім той, кому дано зобов'язання,
повинен урочисто зажадати, щоб боржник нікому іншому ні платив, ні давав поруки в
сплаті, поки він не задовольнить належної за зобов'язанням. І поспішно, в той же день,
перш ніж зайде сонце, із свідками повинен з'явитися в будинок боржника і просити про
сплату боргу. Якщо він не побажає виконати цього прохання, нехай призначить йому
строк для судового розгляду; в такому випадку борг збільшується на 120 ден., Що
становить 3 сол. Це повинно повторити до трьох разів, протягом трьох тижнів, і якщо в
третій раз не погодиться сплатити, тоді борг нехай збільшиться на 360 ден., Що становить
9 сол., Так що після кожного призову на судовий розгляд / 50 / чи призначення терміну
борг збільшується на 3 сол.
§ 3. Якщо хто не побажає виплатити за зобов'язанням до законного терміну, тоді той, кому
дано зобов'язання, нехай вирушить до графу округу, в якому проживає і, взявши стебло,
нехай звернеться до нього з такими словами: "Граф, людина той мені повинен, і я його
законним порядком закликав на суд, згідно Салічній закону. Я собою і майном своїм
ручаюся, що ти сміливо можеш накласти руки на його майно ". І нехай повідомить, з якої
причини і на яку суму дано зобов'язання. Після цього граф нехай візьме з собою 7
правоздатних рахінбургів, відправиться з ними в будинок того, хто дав зобов'язання, і
скаже: "Ось ти зараз з доброї волі уплати цій людині за зобов'язанням, і вибери двох яких
завгодно рахінбургів, які б визначили ціну і джерела твоїх доходів, і згідно зі
справедливою оцінкою уплати належної ". Якщо на це не погодиться особисто або заочно,
тоді рахінбургів самі нехай візьмуть з його майна та кількість, яка відповідає величині
боргу та з вартості майна, відповідно до закону, дві частини нехай йдуть на користь
позивача, третю нехай бере собі граф в якості "fritus ' a ", якщо тільки" fritus "вже раніше
по цій справі не було сплачено.
§ 4. Якщо графа попросять (виконати все вищесказане), і він, не будучи затриманий ні
поважних причин, ні королівській службі, ні сам не піде, ні пошле заступника, який би
вимагав справедливості і правосуддя, він повинен бути позбавлений життя, або викупити
себе за стільки , скільки слід.
LI. Про конфіскацію чужої речі
§ 1. Якщо хто протизаконно запросить графа вирушити для конфіскації чужій речі, саме,
без попереднього виклику боржника на суд, або при відсутності самого зобов'язання,
присуджується до сплати 8000 ден., Що становить 200 сол. / 51 /
Приб. 1-е. Якщо той, хто просить графа, незаконно небудь конфіскує, присуджується до
§ 2. Якщо ж граф, запрошений у згаданій справі, насмілиться взяти що-небудь понад
законного і справедливого боргу, нехай або викупиться, або заплатить життям.
LII. Про позику
§ 1. Якщо хто дасть іншому позику небудь зі своїх речей, і той не побажає йому
повернути, він таким чином повинен викликати його на суд. Зі свідками нехай він прийде
до будинку того, кому позичив свої речі, і нехай заявить наступне: "Так як ти не побажав
повернути мені мої речі, які я тобі дав, то в цю ніч ти можеш ще утримувати їх, згідно
Салічній закону" . І нехай призначить йому термін (для повернення). Якщо і тоді він не
побажає повернути, повинен ще призначити йому відстрочку на 7 діб. І після закінчення 7
діб подібним же чином нехай заявить, що він може тримати речі, протягом найближчої
ночі, згідно Салічній закону. Якщо і тоді не побажає повернути, то після закінчення інших
7 діб нехай подібним же чином прийде до нього зі свідками і нехай просить повернути те,
що йому слід. Якщо і тоді не побажає сплатити, нехай призначить йому певний термін.
Якщо він тричі призначить йому певний термін, то кожен раз до боргу додається по 120
ден., Тобто по 3 сол. Якщо він і тоді не побажає ні повернути, ні дати зобов'язання в
сплаті, то понад боргу і тих 9 сол., Які наросли внаслідок трьох нагадувань, боржник
LIII. Про викуп руки від казанка
§ 1. Якщо хто буде викликаний до випробування допомогою казанка з кипящею водою, то
сторони можуть прийти до угоди, щоб присуджений викупив свою руку і зобов'язався
представити сопрісяжніков. Якщо проступок виявиться таким, за якою, в разі докази,
винний за законом повинен сплатити 600 ден., Що становить 15 сол., Він може викупити
свою руку за 120 ден., Що становить 3 сол. / 52 /
§ 2. Якщо ж він дасть більше для викупу руки, повинен сплатити графу "fritus", як би за
проступок, в якому був викритий.
§ 3. Якщо ж провина буде такий, за який, у разі докази, винний міг би бути присуджений
до сплати 35 сол., І якщо сторони погодяться, щоб він викупив свою руку, нехай він
викупить її за 240 ден., Що становить 6 сол.
§ 4. Якщо ж він дасть більше, нехай сплатить графу "fritus" в такому розмірі, в якому він
заплатив би його за доведений проступок. Цей викуп руки повинен залишатися
(платитися) до віри включно.
Приб. 1-е. Якщо проступок буде більший, саме такий, за який він міг бути присуджений
до сплати 62сол., І якщо сторони дійдуть згоди щодо викупу руки за 15 сол., Нехай
викупить свою руку.
Приб. 2-е. А якщо дасть більше, нехай виплатить графу "fritus", як би за проступок, в
якому він був викритий. Цей викуп повинен залишатися до віри включно.
§ 5. Якщо ж хто зведе на іншого звинувачення в смертовбивства і притягне його до
випробування допомогою казанка, і якщо сторони дійдуть згоди, щоб він залишив
сопрісяжніков і викупив свою руку, він повинен викупити свою руку за 1200 ден., Що
§ 6. Якщо ж він дасть більше, "fritus" платиться графу віри.
LIV. Про вбивство графа
§ 1. Якщо хто позбавить життя графа, присуджується до сплати 24000 ден., Що становить
600 сол.
§ 2. Якщо хто уб'є сацебаронов або віце-графа - королівського раба, присуджується до
§ 3. Якщо хто уб'є сацебаронов - вільного, присуджується до сплати 24000 ден., Що
§ 4. В окремих судових зборах не повинно бути більше трьох сацебаронов, і якщо ними
виголошено вирок щодо тих справ, за які вони отримали "fritus", то про це не повинно
знову доводити до відома графа, щоб він переглянув справу.
LV. Про пограбування трупів
§ 1. Якщо хто злодійським чином пограбує тіло вбитої людини, перш ніж воно буде
віддано землі, присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто пограбує могильний пагорб над померлою людиною, присуджується
Приб. 2-е. Якщо хто зіпсує пам'ятник на могилі похованого людини, або пограбує
наступні за мерцем носилки, і за те і за інше присуджується до сплати 15 сол.
§ 2. Якщо хто, виривші вже поховане тіло, пограбує його, і буде викритий, нехай буде
поставлено поза законом до того дня, в який він дасть задоволення родичам померлого;
останні самі і повинні за нього просити, щоб йому було дозволено жити між людьми. І
якщо, перш ніж він примириться з родичами небіжчика, хто-небудь дасть йому хліба, або
надасть гостинність, будь то батьки (родичі?) Або навіть власна його дружина,
§ 3. Сам же викритий у допущенні цього присуджується до сплати 8000 ден., Що
§ 4. Якщо хто кине мерця в чужу яму чи чужий колодязь, і буде викритий, присуджується
Приб. 3-е. Якщо хто пограбує каплиці на могилі померлої людини, присуджується до
Приб. 4-е. Якщо хто спалить каплицю, призначену для упокоєння померлих або для
богослужіння, присуджується до сплати 200 сол.
Приб. 5-е. Якщо хто позбавить життя священика, присуджується до сплати 24000 ден., Що
Приб. 6-е. Якщо хто позбавить життя диякона, присуджується до сплати 12000 ден., Що
Приб. 7-е. Якщо хто позбавить життя єпископа, присуджується до сплати 900 сол.
LVI. Про неявку на суд
Приб. 1-е. Якщо хто звинуватить іншого на суді в тому, що він не захотів дати
зобов'язання або заплатити боргу, тоді рахінбургів, / 54 / перш ніж вислухати справу
згідно із законом, разом із позивачем повинні прийти до будинку відповідача і заявити
про вищеназваної сплаті. Якщо він відмовиться платити, тоді позивач повинен дати йому
законну відстрочку і вже потім запросити до його будинку графа і шукати свої речі за
законом.
§ 1. Якщо хто зневажить явкою на суд, або уповільнить виконання того, що йому
визначено рахінбургів, і не побажає ввійти в угоду ні шляхом композиції, ні шляхом
очищення водою, ні будь-яким іншим законним способом, тоді позивач повинен
викликати його на суд перед обличчя самого короля. І там будуть 12 свідків, з яких нехай
перші три поклянутся, що вони були там, де рахінбургів присудив, щоб він йшов на
випробування водою або дав зобов'язання в сплаті композиції, і що він знехтував
(постановою рахінбургів). А потім інші три повинні заприсягтися, що після відбувся
постанови рахінбургів про те, щоб він очистився або випробуванням водою, або сплатою
композиції, вони були присутні при вторинному реченні йому з'явитися на суд протягом
40 діб, рахуючи з того дня, і він ніяким чином не побажав задовольнити вимогу закону.
Тоді позивач має викликати його перед обличчя короля, саме, протягом 14 діб, і три
свідки повинні поклястися, що вони були там у той час, коли він викликав його на суд, і
призначив йому певний термін. Якщо і тоді він не з'явиться, нехай ці 9 свідків під
присягою, як ми вище говорили, дадуть свої свідчення. Рівним чином, якщо він не
з'явиться в той день, нехай (позивач) призначить йому певний термін, маючи трьох свідків
при призначенні терміну. Якщо позивач виконав все це, а відповідач ні в один з
призначених термінів не побажав з'явитися, тоді нехай король, до якого він покликаний на
суд, оголосить його поза свого заступництва. Тоді й сам винний, і все його майно
робиться власністю позивача. І якщо до тих пір, поки він не сплатить за все, що з нього
стягується, хто-небудь дасть йому хліба, або виявиться гостинність, будь то навіть власна
його дружина, присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол. / 55 /
LVII. Про рахінбургів
§ 1. Якщо які-небудь з рахінбургів, засідаючи у судовому зборах і розбираючи тяжбу між
двома особами, відмовляться сказати закон, слід, щоб позивач заявив їм: "тут я закликаю
вас постановити рішення згідно Салічної закону". Якщо вони (знову) відмовляться сказати
закон, семеро із цих рахінбургів до заходу сонця присуджуються до сплати 120 ден., Що
§ 2. Якщо ж вони і не побажають сказати закон, і не дадуть зобов'язання сплатити в
призначений термін по 3 сол., Вони присуджуються до сплати 600 ден., Що становить 15
сол.
§ 3. Якщо ж рахінбургів ті будуть судити не по закону, той, проти якого вони винесуть
рішення, нехай пред'явить до них позов, і якщо буде в змозі довести, що вони судили не за
законом, кожен з них присуджується до сплати 600 ден., Що становить 15 сол.
Приб. 1-е. Якщо ж рахінбургів скажуть закон (винесуть справедливий вирок?) І той, проти
кого вони скажуть, буде звинувачувати їх у незаконному засудженні, він також
присуджується до сплати кожному з них по 15 сол.
LVIII. Про жмені землі
§ 1. Якщо хто позбавить життя людини і, віддавши все майно, не буде в змозі сплатити
належної за законом, він повинен представити 12 сопрісяжніков, (які поклянутся в тому),
що ні на землі, ані під землею він не має майна більш того, що вже віддав. І потім він
повинен увійти в свій будинок, зібрати в жменю з чотирьох кутів землі, стати на порозі,
повернувшись обличчям всередину будинку, і цю землю лівою рукою кидати через свої
плечі на того, кого він вважає своїм найближчим родичем. Якщо батько і брати вже
платили, тоді він повинен тією ж землею кидати на своїх, тобто на трьох найближчих
родичів по матері і по батькові. Потім, в (одній) сорочці, без пояса, без взуття, з кілком у
руці, він повинен стрибнути через тин, і ці три (родича по матері) повинні сплатити
половину того, скільки не вистачає для сплати належної за законом віри. Те ж повинні
зробити і три інші, які припадають родичами по батькові, Якщо ж хто з них виявиться / 56
/ занадто бідним, щоб заплатити падаючу на нього частку, він повинен у свою чергу
кинути жменю землі на кого-небудь з більш заможних, щоб він сплатив всі за законом.
Якщо ж і цей не буде мати, чим заплатити все, тоді взяв на поруки убивцю повинен
представити його в судове засідання, і так потім протягом чотирьох засідань має брати
його на поруки. Якщо ж ніхто не поручиться у сплаті віри, тобто у відшкодуванні того, що
він не заплатив, тоді він повинен сплатити виру своїм життям.
Приб. 1-е. В даний час, якщо він не буде мати чим заплатити зі своїх власних речей, або
якщо не зможе захиститися за законом, слід дотримувати все вищевикладене до смерті
включно.
LIХ. Про аллод
§ 1. Коли хто помре і не залишить синів, і якщо мати переживе його, нехай вона вступить
у спадок.
§ 2. Якщо не виявиться матері, і якщо він залишить брата або сестру, нехай вступлять в
спадок.
§ 3. У тому випадку, якщо їх не буде, сестра матері нехай вступить у спадок.
Приб. 1-е. Якщо не буде сестри матері, нехай сестри батька вступлять в спадок.
§ 4. І якщо потім виявиться хтось ближчий з цих поколінь, він нехай вступить у володіння
спадщиною.
§ 5. Земельне ж спадщину ні в якому разі не повинно діставатися жінці, але вся земля
нехай поступає чоловічої статі, тобто братам.
LX. Про бажаючому відмовитися від спорідненості
§ 1. Він повинен з'явитися в судове засідання перед обличчя тунгіна і там зламати над
своєю головою три гілки, мерою в / 57 / лікоть. І він повинен в судовому засіданні
розкидати їх у 4 сторони і сказати там, що він відмовляється від соприсяжничества, від
спадщини і від всяких рахунків з ними. І якщо потім хтось із його родичів або буде
убитий, або помре, він абсолютно не повинен брати участь у спадщині або в сплаті вири, а
спадок його самого повинно надійти до скарбниці.
LXI. Про грабежі
§ 1. Якщо хто вкраде що-небудь своєю рукою в іншого, він повинен відшкодувати
вартість речі і, понад те, присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 2. Якщо хто пограбує труп, присуджується до сплати 2500 ден., Що становить 63 сол.
Рівним чином, якщо хто у живої людини насильно небудь відбере, присуджується до
§ 3. Якщо ж хто надумає передати будь-яку річ в треті руки, а потім насильно накладе на
неї руку, присуджується до сплати 1200 ден., Що становить 30 сол.
Приб. 1-е. Якщо хто пограбує сплячої людини, присуджується до сплати 100 сол.
LXII. Про вирі за вбивство
§ 1. Якщо буде позбавлений життя чийсь батько, половину віри нехай візьмуть його сини,
а іншу половину поділять між собою найближчі родичі як з боку батька, так і з боку
матері.
§ 2. Якщо ні з одного боку, ні з боку батька, ні з боку матері не виявиться ніякого родича,
ця частина нехай відбирається на користь скарбниці.
LXIII. Про вбивство вільної людини в поході
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільної людини в поході, і вбитий не складався на
королівській службі, (вбивця) присуджується до сплати 24000 ден., Що становить 600 сол.
§ 2. Якщо ж убитий перебував на королівській службі, викритий у вбивстві присуджується
до сплати 1800 сол. / 58 /
LXIV. Про прислужників при чаклунстві
§ 1. Якщо хто обізве іншого прислужником при чаклунстві, тобто пособником відьом, або
таким, про якого ходить чутка, ніби він носить котел, де відьми варять (свої зілля),
присуджується до сплати 2500 ден., що становить 63 сол.
§ 2. Якщо хто обізве вільну жінку чаклункою, і не буде в змозі довести, присуджується до
сплати 2500 ден., Що становить тричі 89 сол. (?)
Приб. 1-е. Якщо чаклунка з'їсть людини, і буде викрита, присуджується до сплати 8000
LХV. Якщо хто відріже хвіст у полеглого коня без відома господаря
§ 1. Якщо хто відріже хвіст у коня без відома господаря, і при допиті зізнається, нехай
віддасть (іншого) коня в цілості.
§ 2. Якщо ж надумає заперечувати, і буде викритий, присуджується до сплати 1200 ден.,
Що становить 30 сол., Не рахуючи сплати вартості і відшкодування збитків.
Капітулярії
Капітулярій I
1. Про перешкоді правосуддю
§ 1. Якщо хто посміє затримати переслідуючий загін, коли він йде по слідах, або напасти
на нього, винен сплатити 2500 ден., Що становить 63 сол. / 59 /
2. Якщо хто зніме з шибениці (труп) людини без дозволу того, кому він належить (тобто)
судді
§ 1. Якщо хто зніме з шибениці без дозволу судді труп людини або посміє зняти його з
гілки, на якій він висить, винен сплатити 1200 ден., Що становить 30 сол.
3. Про те, хто вкраде з шибениці живої людини
§ 1. Якщо хто посміє взяти або зняти з шибениці живої людини, винен сплатити 4000 ден.,
4. Про те, хто посміє обстригти чуже дитя
§ 1, Якщо хто посміє обстригти довговолосого хлопчика без згоди його батьків, винен
сплатити 1800 ден., Що становить 45 сол.
§ 2. А якщо дівицю оголить без згоди батьків, винен сплатити 4000 ден., Що становить
100 сол.
5. Про жінку, яка з'єднається (шлюбом) з рабом
§ 1. Якщо яка-небудь жінка з'єднається шлюбом зі своїм рабом, все її майно підлягає
відібрання в казну, а сама вона оголошується поза законом.
§ 2. Якщо хто з родичів її вб'є, ніхто жодним чином не повинен стягувати за її смерть - ні
родичі, ні скарбниця. А раб той повинен бути відданий жорстоким тортурам, саме,
колесуванню. І якщо хто з родичів чи хтось інший дасть цій жінці хліб або притулок,
винен сплатити 15 сол.
6. Про співучасників при умикання
§ 1. Якщо хто замислить вступити в шлюб з чиїмось сином або дочкою без згоди їхніх
батьків і буде викритий, і в / 60 / цьому будуть замішані родичі - або в якості викрадачів,
або в якості співтоваришів при умикання, вони підлягають смертної кари, а майно їх
переходить у казну.
§ 2. Викрадачів ж не піддавати більшого покарання в порівнянні з тим, що написано в
колишньому законі.
7. Про вдові, якщо вона захоче повторно вийти заміж
§ 1. Якщо яка-небудь вдова захоче по смерті свого чоловіка вдруге вийти заміж, той, хто
побажає взяти її, попередньо повинен дати належної за законом reipus, а потім жінка,
якщо у неї є сини від першого чоловіка, повинна задовольнити родичів дітей своїх. І якщо
вона отримала в якості приданого 25 сол., То повинна дати 3 сол. в якості achasius'a
найближчим родичам померлого чоловіка, саме: якщо немає батька і матері, то achasius
надходить братові померлого або племіннику, синові старшого брата. Якщо ж не
виявиться таких, тоді вона (повинна постати) в судовому зборах перед суддею, тобто
перед графом; та він, попрохавши про неї, повинен прийняти її під заступництво короля, і
achasius, який вона повинна була дати родичам померлого чоловіка, отримує скарбниця.
Якщо ж вона отримала в посаг 63 сол., В якості achasius'a надходять 6 сол., Так, щоб з
кожних 10 сол. 1 сол. йшов в якості achasius'a. Слід однак, щоб придане, отримане від
першого чоловіка, йшло по смерті матері - його синам, без всякого співучасті кого б то не
було. І з цього приданого мати нічого не сміє ні продати, ні дарувати. Якщо ж жінка не
має синів від першого чоловіка і разом з приданим хоче піти до іншого чоловіка, то, як
вище сказано, платить achasius. І ось потім нехай покриє лаву, прикрасить постіль
подушками і в присутності 9 свідків, запросивши родичів померлого, скаже: "Ось знайте,
свідки, що я сплатила achasius, щоб мати мир з родичами (померлого чоловіка), і ось я
залишаю тут постелили постіль , пристойні подушки, покриту лаву і стільці, які я взяла з
дому мого батька ". І тоді нехай з / 61 / двома частинами приданого свого йде заміж за
іншого, а якщо вона цього не зробить, то втрачає дві частини приданого, і, крім того,
повинна сплатити 63 сол. фіску. Про дівчатах міністеріалках і Літках закон цей слід
дотримувати в половині.
8. Про чоловіках, які вдруге одружуються.
§ 1. Якщо хто втратить дружину і захоче взяти другу, не можна йому передавати цієї
другої придане, яке він дав першій дружині. Якщо при цьому залишаться неповнолітні
діти, то треба в цілості зберігати майно першої дружини і придане до їх повнолітніх, і
нічого з цього не можна ні продавати, ні дарувати.
§ 2. А якщо у нього не буде синів від першої дружини, то дві частини приданого
отримують найближчі родичі померлої жінки. Але вони повинні залишити дві постелі, дві
покритих лави і два стільці. Якщо цього не зроблять, то отримують лише третина
приданого, якщо тільки раніше не було угоди про передачу майна.
9. Про людину, вбитого між двома селищами (віллами)
За звичаєм випливає, що якщо людина буде убитий біля селища або між двома сусідніми
селищами, і при цьому вбивця не буде виявлений, тоді суддя, тобто граф, повинен прийти
на місце вбивства й там просурмити в ріг. І якщо не з'явиться такий, який упізнав би тіло,
тоді сусіди ті, на полі чи на кордоні яких знайдено тіло, повинні спорудити шибеницю в
п'ять футів висоти, і в присутності судді повинні підняти тіло. І тоді суддя повинен
оголосити і сказати: "Ось людина цей убитий у вашому полі і на вашій кордоні, наказую
вам протягом семи діб не знімати його і викликаю вас на суд з цього вбивства з тим, щоб
вам прийти на найближче судове збори; там вам буде сказано, що ви повинні виконати
відповідно до закону ". Тоді на сусідів тих, яким оголошено було (це) суддею, кращі
протягом 40 діб з 65 (Сопрісяжнікі) нехай очистяться, що не причетні до вбивства і / 62 /
не знають, хто його вчинив. Найгірші ж повинні представити 15 сопрісяжніков, які
поклянутся, як вище сказано. Якщо цього не виконають протягом 40 діб, вони повинні
позов за особу померлого задовольнити за законом. Якщо ж поклянутся, як вище сказано,
і через клятву очистяться, з них не повинна стягуватися ніяка віра.
10. Про боргових зобов'язаннях
§ 1. Якщо хто з свого боржника по незнанню, без дозволу судді, стягне за зобов'язанням,
перш ніж по відношенню до нього буде оголошено якнайшвидше примус, тобто
виконання, він і борг втрачає, і, крім того, якщо з умислом стягне по зобов'язанню, то
повинен відповідати за законом, саме, повернути вартість і сплатити 15 сол. штрафу.
11. Про жінку, якщо хто її вдарить або зірве з неї головний убір
§ 1. Якщо хто зірве з жінки головний убір так, що її покриття впаде на землю, винен
сплатити 15 сол.
§ 2. Якщо розв'яже у неї головний пов'язку так, що волосся впадуть їй на плечі, винен
§ 3. Якщо раб ударить вільну жінку або зіб'є з неї головний убір, він або позбавляється
руки, або ж платить 5 сол.
§ 4. Якщо хто вдарить в живіт чи в груди вільну вагітну жінку кулаком або стусаном, і не
зашкодить її плід, але сама вона внаслідок цього буде смертельно хвора, винен сплатити
200 сол.
§ 5. А якщо вб'є плід, сама ж вона залишиться в живих, винен сплатити 600 сол.
§ 6. А якщо і сама жінка внаслідок цього помре, винен сплатити 900 сол.
§ 7. Якщо ж жінка, яка помре з якоїсь причини, складалася під заступництвом короля,
винен сплатити 1200 сол.
§ 8. А якщо дитя, вбите в утробі матері, виявиться дівчинкою, платить 2400 сол.
§ 9. Про міністеріалках і Літках або римлянки потрібно дотримуватися цей закон в
половині. / 63 /
§ 10. Якщо хто вб'є плід рабині, і якщо ця рабиня служниця, винен сплатити 63 сол. і 1
ден.
§ 11. Якщо ж рабиня ця була ключницею або наглядачка у свого пана, за неї
виплачуватимуть 100 сол. і 1 ден.
12. Про те, хто посміє говорити по чужому справі
§ 1. Якщо такої людини не просили і не передавали йому повноважень шляхом кидання
стебла в підлозі, і він не зміг виграти справу, винний сплатити 15 сол. І потім той, кому
належить річ, може знову вести його на суді згідно із законом.
Капітулярій II
1. Про майно з батьківського спадку
§ 1 Якщо хто заявить претензію на майно з батьківського спадку і передасть його в треті
руки, тоді той, по відношенню до якого заявлено домагання, повинен представити трьох
свідків, які показали б, що це майно дісталося йому з батьківського спадку, а також інших
трьох свідків, які показали б, як його батько придбав це майно. Якщо зможе це зробити
отримає майно, передане в треті руки. А якщо цього не зробить, то нехай змусить трьох
заприсягтися, що він знайшов це в батьківському спадщині. Якщо зробить так, то
звільнить себе від пені у справі. Якщо не зробить, тоді той, хто передав майно у треті
руки, має право взяти його собі, а той, у кого воно знайдене, винен за законом сплатити 25
сол.
2. Про дрібних подарунках
§ 1. Якщо чий-небудь батько або мати, видаючи свою дочку заміж, подарують їй що-
небудь в цю шлюбну ніч, всім цим нехай вона / 64 / володіє без всякої частки участі в
тому її братів. Точно так само якщо хто подарує небудь своєму сину до його повноліття,
нехай володіє цим без участі кого б то не було, а що залишилося майно нехай поділять
між собою порівну.
3. Про вбивство вільної людини
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільної людини і буде викритий, повинен платити виру
родичам за законом. Половину вири повинен отримати син. З іншої половини чверть вири
слід матері; друга ж чверть повинна йти найближчим родичам - трьом з покоління батька і
трьом з покоління матері. А якщо матері не буде в живих, половину віри нехай поділять
між собою родичі, - саме три найближчих родича з боку батька і три з боку матері, але так,
що найближчі зі згаданих родичів отримують дві частини, залишаючи третю частину для
розділу між двома наступними . І з цих двох найближчих візьме дві частини з цієї
третини, а третю частину залишить своєму родичу.
4. У яких випадках обрані повинні клястися
§ 1. Про посаг, про видобуток, захопленої на війні, і про людину, якій пред'являється
вимога про повернення в рабський стан. Якщо вони будуть клястися більш, ніж в цих
трьох випадках, повинні повернути повністю спірну річ і понести покарання за законом. З
тих, які заприсяглися, три старші винні сплатити по 15 сол., А решта Сопрісяжнікі - по 5
сол.
5. Про спалюванні трупів
§ 1. Якщо хто позбавить життя вільної людини в лісі або якому або іншому місці і спалить
його для приховування злочину, винний сплатити 600 сол.
§ 2. Якщо хто позбавить життя антрустіона або жінку такого стану і захоче приховати
злочин шляхом спалення, та буде викритий, винен сплатити 800 сол. / 65 /
6. Про антрустіоне, якщо хто каструє антрустіона
§ 1. Якщо салічний франк каструє салічних франка, і буде викритий, винен сплатити 200
сол., Крім 9 сол. на лікування.
§ 2. Якщо хто каструє антрустіона, і буде викритий, винен сплатити 600 сол., Крім 9 сол.
на лікування.
7. Про те, хто посміє скопом напасти на вільну жінку або дівчину в дорозі
§ 1. Якщо хтось нападе скопом в дорозі або іншому місці на вільну жінку або дівчину і
посміє її згвалтувати, то всі викриті у скоєнні цього злочину винні сплатити кожен по 200
сол. А якщо опиняться в тій зграї такі, які не брали участь у злочині, а присутні при його
вчиненні, чи буде їх троє чи більше, все винні сплатити по 40 сол.
8. Про антрустіоне
§ 1. Якщо антрустіон побажає викликати в суд по якій-небудь справі (іншого) антрустіона,
то де б він його не знайшов, протягом 7 діб повинен просити зі свідками з'явитися перед
суддею в судове збори, щоб тримати відповідь або прийти до угоди по справі, по якому
він є відповідачем. І якщо там не дійде згоди, або якщо не з'явиться той, хто його
викликав на суд, повинен призначити йому термін і потім удруге повинен просити його
протягом 14 діб тримати відповідь або дійти згоди в тому судовому зборах, в якому судять
антрустіонов. І коли обвинувачений з'явиться на суд, тоді позивач повинен поклястися
сам-шостий, якщо тяжба йде про малий справі, за яке передбачається штраф менш 35 сол.
І потім той, хто викликаний, якщо він усвідомлює себе чистим у цій справі, повинен
очиститися клятвою з 12 (Сопрісяжнікі). Якщо ж буде більша справа, за яке в разі докази
слід 35 сол. штрафу та / 66 / більше, але менше 45 сол., тоді той, хто його викликає,
повинен поклястися сам-дев'ятий. Той же, хто викликаний, якщо усвідомлює себе
невинним, повинен очиститися присягою сам-вісімнадцятий. А якщо буде така справа, за
яке покладається 45 сол., Або більш - до сплати вири, позивач повинен поклястися сам-
дванадцятий, відповідач же, якщо вважає себе невинним, може очистити себе клятвою
сам-двадцять п'ятий. Якщо ж йому буде пред'явлено позов про сплату вири, позивач
повинен поклястися з 12 правоздатними мужами і протягом 14 діб повинен розвести
вогонь. І якщо не з'явиться у призначений строк або якщо не побажає опустити свою руку
в казанок, то антрустіон того, який не зможе очиститися з вищезгаданому справі клятвою
чи не захоче опустити за виру руку свою в казанок, або не з'явиться на суд, викликав його,
нехай призначить в судовому зборах термін в 40 діб, рахуючи від того дня. Якщо і тоді не
з'явиться, викликав його призначить йому новий термін. Потім повинен запросити його
постати протягом 14 діб перед особою короля і там представить 12 (свідків): вони по черзі
під клятвою покажуть, що були там, де призначається термін в 14 діб, і що він ні клятви
не приніс, ні опустив руку свою (в казанок) за виру. І повинні бути інші троє, які
покажуть, що (позивач) призначав йому термін у 40 діб і він ніяк не виконав покладеного
за законом. (Також) повинен представити трьох свідків, які показали б, що він його
запрошував стати перед обличчя короля. Якщо (відповідач) тоді не з'явиться, ці 9 свідків
під присягою, як вище сказано, повинні дати свідчення. Рівним чином, якщо не прийде в
той день, повинен призначити йому термін і повинен мати трьох свідків при призначенні
терміну. Якщо позивач все це виконає, а відповідач в жоден термін не побажає прийти і
підкорятися закону, тоді король, до якого він буде викликаний, оголосить його поза свого
заступництва. Тоді він буде засуджений і все майно його надійде позивачеві, і до тих пір,
поки не виконає все, що покладається йому за законом, кожен, хто його поселить або
надасть йому гостинність, навіть якщо то буде власна його дружина, винен сплатити 15
сол.
§ 2. Якщо антрустіон викличе в суд по якій-небудь справі іншого антрустіона або зажадає
поручителя і (при цьому) не дотримується при викликах його того, що належить за
законом, винен / 67 / сплатити 15 сол.; Крім того, ніяк не можна законне переслідування
по справі затягувати протягом цілого року.
§ 3. Якщо антрустіон присягне проти антрустіона, винен сплатити 15 сол.
9. Про те, хто розорить чужий будинок
§ 1. Якщо хто зруйнує насильницьким шляхом будинок, і якщо буде доведено, що
будинок цей мав для фортеці балки, той, хто посміє це зробити і буде викритий, винен
10. Про те, хто зніме живої людини з шибениці
§ 1. Якщо хто посміє зняти живу людину з шибениці, той, хто його зніме і буде викритий,
або позбавляється життя, або сплачує 200 сол.
§ 2. Якщо хто зніме з шибениці мертвого людини без згоди судді або зволення того, кому
належить річ, що наважився зняти тіло винен сплатити за провину, за яку (чоловік) був
повішений, стільки, скільки належить за неї по Салічному закону.
Капітулярій III
1. Про законних підставах неявки на суд
§ 1. Якщо у кого згорить будинок і він не матиме місця, де помістити своє майно, а так
само якщо його затримає хвороба або в його домі помре хтось із родичів, або якщо він
буде затриманий за королівським справі, в таких поважних випадках людина, що
представив докази, може очистити себе в тому, що не з'явився на суд.
2. Про те, хто кине в чужий будинок камінь
§ 1. Якщо хто на вільних людей з умислом, не випадково кине через дах камінь в іншого
вільного в той час, коли той перебуває у своєму будинку, і буде викритий, за таку образу /
68 / і він сам, і всі інші, якщо вони з ним були, винні сплатити по 15 солідів. А якщо це
посміє зробити лит, винен сплатити 7 солідів.
3. Про те, хто втолкнет іншого в небезпечне місце, а той вийде живим
§ 1. Якщо хто з вільних втолкнет іншого (вільного) людини в колодязь або у вовчу яму, і
зробить це з метою його вбити, а той, не маючи можливості вилізти, буде там знайдений,
викритий у скоєнні такого злочину винний сплатити 200 сол.
Капітулярій IV
Договір про дотримання миру государів Хільдеберта і Хлотаря - королів франків
Декрет короля Хільдеберта
§ 1. І так як збільшилися злодіяння лихих людей, слід віддавати їм належне за безліч
злочинів. Постановлено тому, що якщо хто буде після цієї заборони викритий в розбої,
там винен буде смертної кари.
§ 2. Якщо хто з вільних, будучи звинувачений у крадіжці, стане відпиратися, обвинувач
повинен представити 12 - на половину обраних - сопрісяжніков, і вони повинні принести
клятву в тому, що злодійство, яке він заперечує, дійсно було; тоді розбійник платить
викуп, якщо має чим заплатити, а якщо йому нічим заплатити, його на трьох судових
зборах представляють родичам, і якщо вони його не викуплять, він спокутує провину
(своею) життям.
§ 3. Якщо хто знайде злодія і таємно, без судді, отримає пеню, такого уподібнювати
розбійникові.
§ 4. Про те, хто спалить на вогні руку. Якщо хто з вільних піддасться звинуваченням у
крадіжці і при випробуванні спалить себе / 69 / руку, то він винен понести покарання за
злочин, в якому його звинувачують.
§ 5. Як раб піддається випробуванню жеребом. Якщо рабу буде пред'явлено звинувачення
в крадіжці, слід просити його пана представити раба протягом 20 діб в судове збори, і
якщо буде сумнів, нехай піддасться випробуванню жеребом. І якщо протягом цього
терміну його затримає яке або законне перешкода, нехай буде зроблено те ж саме
протягом інших 20 діб, і пред'явник позову нехай представить трьох подібних собі осіб та
інших трьох з обраних, щоб вони клятвою підтвердили виконання термінів по Салічній
закону. І якщо пан не представить раба, він повинен сам піддатися покладеному за
законом стягненню і дати дозвіл про раба (щоб залучили його до відповідальності).
§ 6. Якщо раб протягне руку і вийме поганий жереб, пан повинен віддати за раба 3 сол., А
раб отримує 300 ударів.
§ 7. Якщо хто затримає чужих рабів і не поверне їх протягом 40 діб, він повинен нести
відповідальність, як викрадач рабів.
§ 8. Якщо лит при звинуваченні піддасться випробуванню жеребом і вийме поганий
жереб, він піддається половинному стягненню у порівнянні з тим, що слід з вільної
людини, і повинен представити 6 - на половину обраних сопрісяжніков.
Декрет Хлотаря
§ 9. Так як встановлені нічні варти не ловлять крадіїв, і справа дійшла до того, що по
різних місцях вони (злодії) знущаються над правосуддям і несуть охорону, потураючи їх
злочинам, постановлено утворити сотні. Якщо в будь сотні що пропаде, потерпілий
повинен отримувати (від сотні) відшкодування вартості. І якщо розбійник з'явиться в
інший сотні і туди приведе при переслідуванні слід, а (сотня) не зверне уваги на уявлення
про це, вона присуджується до піні у розмірі п'ятикратної сплати 15 сол. Вартість же
викраденого для потерпілого сотня ця нехай безперешкодно отримує з другої / 70 / і
третьої, якщо слід виявить присутність там злодія ... І якщо при переслідуванні
(потерпілий сам) зловить свого злодія, нехай отримує на свою користь повну пеню. Якщо
ж злодій буде спійманий при переслідуванні його загоном, половину пені отримує загін і
вартість належить стягувати з злодія.
§ 10. Якщо хто знайде крадене в чужому домі під парканом, господар будинку карається
смертю. Якщо хто буде спійманий про краденими речами, підлягає того ж стягненню.
Якщо хто буде звинувачений в прийнятті краденого, нехай піддасться випробуванню
жеребом, і якщо візьме поганий жереб, буде вважатися розбійником, але при цьому з тієї
та іншої сторони має бути по три обраних особи, щоб не було обману.
§ 11. Про рабах церковних, королівських та інших встановлено, що якщо на них будь-ким
буде зведено звинувачення, то вони піддаються випробуванню жеребом, але при цьому
має бути дана застава, з якого могла б бути сплачена пану ціна раба, бо випробуваний
піддається небезпеці (позбавлення життя).
§ 12. Якщо раб, що належить кому-небудь з могутніх людей, які володіють землями, по
різних місцях, буде звинувачений у злочині, то панові раба приватним чином, при свідках,
слід зробити подання, щоб привів його до судді протягом 20 діб. Якщо у встановлений
час, в зневага до суду, раб не буде приведений, тоді пан повинен (сам) сплатити за
провину пеню згідно своєму особистому становищу. Якщо при поданні пану раб буде
відсутній, пан відшкодовує вартість, а щодо раба дає дозвіл, щоб по розисканіі той (раб)
був відданий суду.
§ 13. Якщо хто таємним чином візьме з якогось злодія пеню за вкрадене, обидва
підлягають покаранню як розбійники.
§ 14. Ніхто нехай не сміє витягувати розбійника чи якогось (іншого) злочинця, як про те
відбулося угоду з єпископами, з двору церковного. І якщо будуть такі церкви, у яких
двори неогорожени, вважати за двір ділянку землі з тієї та / 71 / іншого боку стін по
арпану; ніхто з сховалися нехай не виходить у своїх справах з цього місця. Якщо ж
зроблять це і будуть схоплені, нехай присуджуються до належного покаранню.
§ 15. А коли чийсь раб, який втік від свого пана, вкриється в церкві і там буде знайдений
колишнім паном, він повинен бути повернутий, як абсолютно прощений.
§ 16. З метою дотримання миру наказуємо, щоб на чолі загонів ставилися виборні сотники
і щоб їх вірністю і ретельністю охоронявся вищеназваний світ. І щоб за допомогою
божою, між нами, рідними братами, була непорушна дружба, (постановили), щоб сотники
мали право переслідувати злодіїв і йти по слідах в провінціях і того, і іншого держави. І в
сотні, в якій-небудь пропало, нехай ведеться справу з тим, щоб неухильно давалося
відшкодування тому, хто потерпів, і велося переслідування злодія. Якщо потерпілий
зловить злодія, переслідуючи його з загоном, тоді йому слід з майна злодія, коли таке
буде, половина пені та відшкодування збитків. А якщо він своїми власними силами
зловить злодія, то повністю бере собі пеню разом з вартістю викраденого і відшкодування
збитків. Тільки fretus повинен бути сплачений судді тій області, в якій злодій був
розшуканий.
§ 17. Якщо кого покличуть для переслідування злодія по слідах, а він не побажає негайно
піти, суддя присуджує його до сплати 5 сол.
§ 18. І те, що ми, в ім'я боже, для дотримання миру встановили, бажаємо блюсти навіки, і
наказуємо при цьому, що якщо хто з суддів посміє порушити цю постанову, підлягає
смертної кари.
Капітулярій V
Едикт государя Хільперіка короля
§ 1. За обговоренні, в ім'я боже, зі славним оптиматами, антрустіонамі і всім народом
нашим постановили на увазі того, що право спадкування не тягнулося за Гаронну, щоб
(відтепер) / 72 / всюди в державі нашому передавалося спадок, як передають і отримують
його в інших частинах і як (отримують його) туррованци.
§ 2. Також постановлено, щоб ми завітали (належної Фіск?) Reipus всім левдам нашим,
щоб через малих справ не народжувалися заворушення в державі нашому.
§ 3. Рівним чином зволили і постановили, щоб якщо хто, маючи сусідів, залишить після
своєї смерті синів або дочок, нехай сини, поки живі, володіють землею, згідно Салічній
закону. Якщо ж сини помруть, дочка подібним же чином нехай отримує ці землі, як
отримали б їхні сини, якби залишалися живі. А якщо помре брат, інший же залишиться в
живих, брат нехай отримує землі, а не сусіди. І якщо брат, вмираючи, не залишить в
живих брата, тоді сестра нехай вступає у володіння цією землею. Постановили також про
деякі цих землях при переході їх у спадщину, що левди, яких мав мій батько, повинні
триматися по відношенню їх тих же звичаїв, яких вони трималися (і раніше).
§ 4. Постановили також, що якщо хто візьме жінку заміж і вони не будуть мати дітей, і
якщо чоловік помре, дружина ж залишиться в живих, тоді жінка та нехай бере половину
посагу, а іншу половину нехай собі отримують родичі померлого. А якщо при таких же
умовах помре жінка, то подібним же чином чоловік нехай бере собі половину, а (іншу)
половину нехай отримують родичі цієї жінки.
§ 5. Зволили також і постановили, що якщо раб позбавить життя вільної людини, тоді пан
раба з 6 Сопрісяжнікі нехай поклянеться, що совість його чиста, що вбивство сталося не з
його порадою і не з його волі, і нехай видасть того раба для покарання. А якщо не зможе
видати раба, нехай при самій клятві дасть поручательство в тому, що його немає там, де
він припускав, / 73 / що він не знає, як можна його знайти. І нехай уб'є раба, тобто дасть
дозвіл родичам убитого в їх присутності, і нехай надходять з ним за своїм розсудом, а він
(пан) буде чистим.
§ 6. Також постановили, що коли хтось буде викликаний на суд і не зможе в доказ
істинності (своїх свідчень) представити свідків (сопрісяжніков), щоб очиститися, і
необхідно йому буде дати перед судом поручительство, і він не зможе представити
поручителів, він повинен взяти лівою рукою стебло, а правою дати урочисту обіцянку.
§ 7. Постановили також, що якщо раб буде присуджений до випробування жеребом за
підозрою в крадіжці, тоді пан повинен представити раба для випробування жеребом
протягом 10 діб. І якщо не представить його протягом цих 10 діб, тоді нехай представить
протягом 42 діб, і раб за цей час повинен піддатися там випробуванню жеребом, а той, у
кого скоєно крадіжку, повинен з 6 (Сопрісяжнікі) клятвено підтвердити своє право. Якщо
ж не з'явиться протягом 42 діб і не представить поважних причин неявки, тоді раб
підлягає осуду і справа нехай не піднімається більше до пана, крім як остільки, оскільки
справа стосується раба. Або раб повинен бути виданий обвинувачеві, або пан платить за
раба штраф, саме 12 сол., Не рахуючи вартості і відшкодування збитків. А якщо протягом
42 діб призведе поважну причину, тоді призначається йому термін у 84 добу, і якщо тоді
не виправдається, визнається винним, як викладено вище. Якщо ж (не) призведе протягом
42 діб поважної причини, винен сплаті 15 сол. пені за непослух. І якщо протягом 42 діб він
побажає ні дати поруки, ні сплатити, тоді позивач повинен просити, щоб сплатив
протягом 14 діб, як вище сказано, і якщо протягом 14 діб не побажає сплатити, нехай
просить (про сплату) протягом 7 доби. Якщо ж і протягом 7 діб не побажає ні дати
поруки, ні сплатити, тоді в найближчому судовому засіданні перед сидячими й
промовистими (закон) рахінбургів, які слухали його справу, повинен бути запрошений
граф. У такому разі позивач, давши шляхом передачі стебла поручительство, нехай іде до
майна його (пана) і бере / 74 / те, що присудили рахінбургів. І граф з 7 рахінбургів -
довіреними і надійними, що знали закона, повинен прийти до будинку відповідача і
зробити оцінку того, що повинен взяти граф. А якщо граф не буде запрошений перед
сидячими рахінбургів, він не сміє туди йти. Якщо ж його запросять і він не піде, винен
смертної кари. І якщо граф посміє взяти що-небудь понад ціни з того, що покладається за
Законом, теж винен смертної кари. І якщо той, у кого конфіскується майно, заявить, що
граф виробляє конфіскацію неправильно і всупереч закону і справедливості, тоді граф
запрошує його протягом 42 діб на королівський суд і разом з тим запрошує також
позивача, який закликав його (для конфіскації). І якщо той, хто закликав, не буде
заперечувати, нехай приведе по королівському велінню 7 рахінбургів, які раніше слухали
цю справу, і нехай з'явиться в нашу присутність. Якщо всі 7 прийти не зможуть і якщо їх
затримає-яке законне перешкода, тоді нехай з'являться троє з тих і за своїх рівних
оголосять поважну причину неявки. А якщо не зможе представити і не представить ні 3-х,
ні 7 перед рахінбургів, тоді і граф, і той, хто отримав це майно, яке він узяв всупереч
закону і справедливості, і той, хто закликав графа, повинні повернути це майно тому ,
кому воно належало. Рівним чином якщо хто з вільних внаслідок якого проступку або
насильницького діяння буде притягнутий за непослух по якомусь справі, то нехай він зі
свого майна задовольнить свого супротивника за законом. І якщо який-небудь злочинець,
доконаний злочин, не має майна, щоб внести за нього пеню графу, граф тим не менше має
бути запрошений до нього згідно з вироком, який раніше був вислуханий, і належить на
трьох судових зборах виставляти його перед рахінбургів з тим , щоб родичі викупили його
своїм майном. Якщо ж не побажають його викуповувати, то в четвертий раз його слід
уявити перед нами, і ми повели його передати позивачу, і нехай робить з ним, що захоче.
Граф і позивач нехай приведуть його до нас і нехай має згідно закону довірених
(рахінбургів) протягом 84 діб з часу запрошення, і нехай закон буде виконаний, як вище
написано.
§ 8. Виклики до суду (немають місця проживання), що проголошувалися в церквах,
повинні проголошуватися там, де викликаються люди, які мають місце проживання.
§ 9. Якщо хто побажає вести справу, він повинен довести про (це) своїй справі до відома
сусідів, і також повинен принести клятву перед рахінбургів. І якщо вони (не)
сумніваються, нехай справа йде до суду. А до того часу не сміє вести справу, і якщо хто
наважиться почати справу раніше, втрачає його. Якщо буде злочинець, який зчиняє в
волості злочині і не має ні місця проживання, ні майна, яким би сплатив пеню, і якщо він
блукає по лісах, і ні граф, ні родичі не можуть привести його в присутності (суддів), тоді
граф і той, по відношенню до кого він учинить злочин, нехай звинуватять його перед
нами, а ми оголосимо його поза нашого заступництва і тоді всякий, хто його знайде, може
без остраху вбити його.
§ 10. Щодо переслідування слід дотримувати ті ж звичаї, яких трималися при батьку
нашому, щоб таким чином викорінити злочини.
Капітулярій VI
1. Якщо хто позбавить життя королівського раба або вільновідпущеника
§ 1. Якщо хто позбавить життя королівського раба або вільновідпущеника, винен сплатити
100 сол.
§ 2. Якщо хто (позбавить життя) римлянина - вільного або тяглого людини або
міністеріала, винен сплатити 100 сол.
2. Якщо хтось нападе на прирученого для полювання оленя або на самку оленя
§ 1. Якщо хтось нападе на прирученого для полювання оленя або на самку оленя, винен
3. Про крадіжки при полюванні і риболовлі
§ 1. Якщо хто вкраде капкан або мережу, або вершу віднесе з човна, винен сплатити 1200
§ 2. Якщо хто вкраде рибу з човна або з мережі, винен сплатити 600 ден., Що становить 15
сол.
§ 3. Якщо хто знайде потрапила (в капкан) або підстрелену дичину або побажає
переслідувати (звіра), піднятого (чужими) собаками, або ж зніме підвішену дичину, або
вкраде її з дому, винен сплатити 1200 ден., Що становить 30 сол.
§ 4. Якщо хто вкраде з хліва молочного поросяти, винен сплатити 400 ден., Що становить
12 сол. (?)
4. Про те, хто викличе іншого на випробування гарячою водою
§ 1. Якщо хто викличе іншого на випробування гарячою водою крім веління короля, винен
5. Про рабі, якщо позбавить життя чужу рабиню
§ 1. А коли чийсь раб буде звинувачений в тому, що він позбавив життя чужу рабиню,
винен сплатити 600 ден., Що становить 15 сол., І крім того сплатити ціну рабині. Якщо
буде звинувачений раб з (домашньої) прислуги, або свинар чи ремісник, належить нам
дотримуватися те ж саме. Якщо буде звинувачений хто-небудь з (простих) працівників і
менших рабів, (теж) винен сплатити 600 ден., Що становить 15 сол.
6. Про те, хто зжене з шляху чужих свиней
§ 1. Якщо хто зжене свиней з їх шляху або вкраде з лісу дерева, або вивезе на возі дрова,
які нарубав хтось інший, за кожен з таких проступків винен сплатити 600 ден., Що
7. Якщо хто силою візьме чужу човен
§ 1. Якщо хто силою візьме човна, винен сплатити 600 ден., Що становить 15 сол.
8. Про те, хто вступить в операцію з чужим рабом
§ 1. Якщо хто з вільних вступить в операцію з чужим рабом без відома пана, або ж
вступить в операцію без відома пана з вільновідпущеником у віллі, винен сплатити 600
9. Про те, хто пов'яже без вини чужого раба
§ 1. Якщо хто пов'яже без вини і буде викритий, винен сплатити 200 ден., Що становить 7
сол.
10. Якщо хто посміє збирати колосся на чужій ниві
§ 1. Якщо хто без дозволу буде збирати колосся на чужій ниві, винен сплатити 600 ден.,
11. Про те, хто пограбує чужий будинок
§ 1. Якщо хто пограбує дім або учинить в будинку (який-небудь шкоду), винен сплатити
§ 2. І якщо в будинку або на ділянці буде завдано небудь шкоду киданням каменів, той,
хто буде в цьому викритий, винен сплатити 600 ден., Що становить 15 сол.
12. Про те, хто ложно звинуватить (іншого) в крадіжці чужого майна
§ 1. Якщо хто ложно звинуватить (іншого) в крадіжці чужого майна, як якщо б воно було
його власне, і не зможе довести, винен сплатити тому, кого він звинуватить, 15 сол.
13. Про те, хто розорить чужий сад чи поле, засіяне ріпою
§ 1. Якщо хто розорить сад або засіяне ріпою поле, винен сплатити 600 ден., Що становить
15 сол.
14. Про вільновідпущеники, який викраде чужу вольноотпущенніцей
§ 1. Якщо який-небудь вольноотпущеннік викраде чужу вольноотпущенніцей, винен
§ 2. Крім того платить 10 сол. графу, і жінка повертається під владу свого пана.
§ 3. Якщо викраде вільну, платить своїм життям.
15. Про те, хто звинуватить іншого у принесенні помилкової присяги
§ 1. Якщо хто звинуватить (іншого) в тому, що він приніс помилкову присягу і зможе
довести, той, хто приносить помилкову присягу, винен сплатити 15 сол.
§ 2. Якщо ж не зможе довести, той, хто звинуватив, нехай платить 15 сол., А потім, якщо
посміє, нехай битиметься.
16. Про те, хто буде звинувачений у лжесвідченні
§ 1. Якщо хто буде викритий в якості свідків фальшивих поставили, винні сплатити пеню
по 5 сол. І якщо обвинувачує їх у лжесвідченні опустить свою руку в казанок і вийме (її)
здоровою, винен сплатити ту ж пеню, як вище сказано. А якщо обпалить руку, платить 15
сол. пені.
17. Про те, хто візьме чужу дружину за живого чоловіка
§ 1. Якщо хтось візьме чужу дружину за живого чоловіка, винен сплатити 8000 ден., Що
Капітулярій VII
В ім'я боже. Починаються глави Салічної закону
1. Про першому розділі Салічної закону
Про цю чолі вирішили, щоб той, кого викликають на суд, мав термін для явки в 40 діб; та
якщо граф протягом вищеназваних доби не буде тримати свого суду, належить той термін
розширити до суду графа. І потім треба дати йому термін у 7 діб. Надалі ж надавати (час)
не по добі, а до найближчого суду графа.
2. Про XII чолі Салічної закону, тобто з виклику на суд
Якщо хто позбавить життя, продасть чи відпустить на волю чужого раба, винен сплатити
1400 ден., Що становить 35 сол., Не рахуючи вартості і відшкодування збитків. Про цю
чолі вирішено всіма, що якщо несправедливо проданий або відпущений на волю раб
появиться, не варто віддавати за нього і замість нього іншого; бо деякі казали, що раб,
відпущений на свободу, не повинен потім повертатися в неволю. Однак порішили, що він
повинен бути повернутий старого пану і в стан несвободи.
3. Про XIV чолі Салічної закону
Якщо хто з вільних візьме заміж чужу рабиню, сам разом з нею переходить в рабство. Про
цю чолі вирішено всіма, що якщо вільна жінка візьме якогось раба в чоловіки, не тільки
вона повинна перебувати з цим рабом в рабстві, але навіть все майно, яким володіє, якщо
вона поділила його з своїми родичами, має перейти до пана того раба, за якого вона
вийшла заміж. Якщо ж з родичами своїми батьківське або материнське майно не поділила,
вона не може ні відповідати ні за яким / 80 / позовом, ні вступати разом з своїми
співспадкоємцями у володіння батьківським спадком, крім того, що (вже) виділено. Те ж
порішили дотримуватися і в тому випадку, якщо вільна людина візьме заміж чужу
рабиню.
4. Ще про тій же главі
Якщо хтось візьме чужу дружину за живого чоловіка, винен сплатити 8000 ден., Що
становить 200 сол. Про цю чолі порішили, щоб той, хто несправедливо її взяв, повернув її
живому чоловікові, у якого ця дружина протизаконно уведена, разом з окресленої вище
пенею, тобто 200 сол.
5. Про XXVI чолі
Якщо який або хлопчик віком нижче 12 років вчинить якусь провину, fretus з нього не
стягувати. Про цю чолі порішили, що якщо дитя, віком нижче 12 років, несправедливо
захопить чуже майно, повинен платити за них покладену пеню, за винятком fretus'a, і так
само викликається в суд, як може бути викликаний той, кому він учинив беззаконня, і так
же наводиться графом в свій маллюс, як може бути приведений той, кому він учинив
беззаконня. Що ж стосується батькового або материнського спадщини, то порішили, що
якщо хто захоче вчинити йому позов, повинен чекати до виконання 12 років.
6.Вирішено всіма, що якщо вільна людина або вільна жінка добровільно віддадуться в
рабство, майном його, яке він законно подарував церкві чи комусь (іншому), може вільно
володіти той, кому воно подаровано. І якщо він породив синів і дочок, поки ще був у
своєму вільному стані, нехай вони залишаються вільними.
7. Про XXXVI чолі
Якщо хто з рабів позбавить життя вільної людини, сам убивця віддасться родичам вбитого
людини в якості половини віри, а пан раба сплачує іншу половину, або / 81 / якщо він знає
закон, може шукати на суді про те, щоб не платити вири. Так як закон не робить ніякої
відмінності між церковним або королівським рабом і рабом іншого (приватного) особи,
постановили надати рішенню государя імператора, чи слід церковних і королівських рабів
так само, як і рабів (приватних) вільних осіб, видавати, або ж відпускати ( на волю).
8. Про XLVI чолі
Саме про те, хто хоче взяти заміж вдову, все порішили, щоб брав не так, як написано в
Салічній законі, але за згодою і з волі батьків, як досі робили предки їх, нехай бере її собі
в дружини.
9. Про XLVII чолі
Про те, хто займе чужу віллу. Про це титулі постановили, що ніхто не може роками
користуватися або володіти чужою вілли, або чужим майном з причини переселення; але
коли б захопив це майно не були викликані на суд, хай поверне його позивачеві або, якщо
зможе, нехай доводить своє право на нього за законом.
10. Про передачу майна сказали, щоб було (простим) даруванням
Про цю чолі вирішили, щоб подібно до того, як в силу довгого звичаю предки їх
надходили, також і всі, хто живе по Салічній закону, надалі надходили.
11.Порішили і про те, що якщо раб пред'явить грамоту звільнення і не зможе вказати
законного укладача цієї грамоти, пан раба може вважати цю грамоту недійсною.
12.І про те порішили, щоб усякий, хто вчіняет до іншого небудь позов, перш за все мав
дозвіл представити проти нього свої свідчення. І якщо той, до кого пред'явлено позов,
скаже, що за законом володіє тим, чим володіє, і (у нього) будуть свідки, які зможуть
підтвердити істину цього, порішили, щоб правда у цій справі визначалася згідно
Капітулярієм государя імператора, які він видав раніше в цілях дотримання закону.
Extravagantia В
1. Якщо хто викликає іншого на суд з позовом про його рабському стані і той дає заставу і
представить поручителя в тому, що в іншому судовому зборах, у вітчизні, з якого він
походить, представить законних свідків свого вільного стану, тоді граф, у чиїй
присутності був зроблений виклик на суд, хай виготовить два листи однакового змісту, і
одне матиме той, хто викликає на суд, а інше таке ж той, кого викликають.
І ось коли з'явиться в призначений термін з своїми Сопрісяжнікі той, кого викликають на
суд, то у випадку, якщо той, хто його викликав, буде відсутній, граф, у присутності якого
з'явився викликаний на суд, хай виготовить лист, і (відповідач) нехай прийде до свого
позивачу і той, хто не з'явився в установлений строк, дасть йому пеню в 15 солідів за
непослух, а (відповідач) запропонує йому інший термін. І якщо позивач повторно не
з'явиться в призначений термін, вдруге дасть 15 солідів в якості пені за непослух; та
відповідач призначить позивачу і третій раз термін, щоб прийшов для непослуху показань
свідків. І якщо позивач знову не з'явиться, він повинен дати відповідачу 15 солідів пені за
непослух, і тоді граф спільно з рахінбургів і свідками повинен скласти запис. І так той,
кого викликали на суд з позовом про його рабському стані, нехай ходить з того дня
вільним і вільним та / 83 / позивач не буде мати права знову пред'являти позов про його
рабському стані.
2. Якщо хто викличе в суд з позовом про рабському стані, як вище сказано, якесь таке
обличчя, яке народжене в іншій країні або в дальній місцевості всередині вітчизни, і (той)
скаже, що він не є його рабом, і зможе доводити свободу свою в своєму маллюсе, тоді
граф нехай змусить його дати заставу у тому, що він доведе свою свободу. Якщо той
скаже, що не зможе мати поручителя, граф нехай передасть його в руки позивача, щоб той
під охороною в цілості доставив його в його маллюс для доказу свободи. І якщо підозра
щодо вільного стану стосується походження по батьківській лінії, нехай представить 7
свідків по материнській лінії, які будуть найближчими (родичами) і 4-х по батьківській
лінії, і так себе очистить. Якщо ж підозра щодо стану стосується походження по
материнській лінії, нехай представить 7 свідків найближчих родичів по батьківській лінії і
4-х з материнської сторони; та так доведе свою свободу. Так з якого боку він чистіше, з
тієї сторони й дасть більше свідків. Якщо ж після того, як він представить таких, що
викликав його на суд скаже: "Не приймаю цих свідків, так як у тебе є більш близькі по
спорідненості, які повинні тобі сказати свідоцтво", а той скаже, що "не маю інших свідків,
крім цих ", тоді викликав його на суд дасть проти нього свідків, які показали б, що він має
більш близьких родичів, яких повинен принести для свідчень свідків. І якщо той, кого
викликали на суд, не хоче довірити себе, хай дасть йому ... і так нехай вирішується справа
поєдинком.
3. Якщо хто оголосить грамоту (звільнення) помилковою і, оголосивши її помилковою,
буде прагнути довести, що вона помилкова, то піднесе той, по відношенню до якого вона
названа помилковою, / 84/12 сопрісяжніков і сам буде 13-м, щоб під клятвою довели її
справжність, і так нехай отримає посвідчення той, хто назвав її помилковою.
4. Якщо хто пред'явить в судовому зборах свою грамоту і будь-хто оголосить її
помилковою, а той, кому належить грамота, оголосить її справжньої, а не удаваної, той,
хто визнав її помилковою, негайно проколовші її шилом, нехай виставить проти кожного з
7 свідків , які стверджують її справжність, по 7 свідків, яких всього буде 49, і нехай вони
під клятвою доводять її помилковість. Якщо ж той, кому належить грамота, не побажає
задовольнитись цим доказом, один з 7 свідків, які стверджували її (грамоту) справжньої, і
один з тих, які її опорачівалі, нехай поборються (на поєдинку).
5. По Салічній закону має бути 12 сопрісяжніков; такого звичаю тримаються франки. Ми
ж в Італії, згідно Капітулярієм Людовика і Лотаря (клянемося) сам-сім. А свідків проти
франка повинно бути 7. Франки після свідків не приймають клятви.
6. Після ж того, як відповідач представив заставу, він буде вільний, якщо навіть
поручитель помре через застави, який він втратив на відповідачеві. А якщо вони обидва
залишаться живі, що обіцяв, той, хто дав завдаток, нехай дасть. Якщо (відповідач) зі свого
майна не дає, нехай дасть, скільки обіцяв поручитель через недбальство відповідача.
7. Від людини не повинно вимагати клятви, виключаючи якщо тільки справа йде про
спадщину. В інших же позовах, які збуджує один франк по відношенню до іншого франку,
якщо живий той, хто / 85 / продав речі, то інший, який, хоче від нього отримати
підтвердження в тому, що він дійсно володів ними належним чином в той день, коли їх
йому продав, нехай спокійним чином зажадає, щоб були виставлені свідки. А якщо той,
який продав, буде вже мертвим, повинно засвідчити, що він (продавець) дійсно володів
належним чином цими речами в той день, коли він їх продавав і, що він уже мертвий, і не
повинно становити ще яких-небудь інших свідків крім свідків, представлених ним самим.
8. Проти самого себе і проти свого спадку людина не повинна приймати свідків.
9. Якщо будь чотириноге домашня тварина вб'є небудь інше (домашнє) тварина, немає на
ньому провини і не потрібно викупу, якщо тільки не вбитий господар. І якщо кінь потрави
чиюсь траву, немає провини і його не можна вигнати. Про інших же тварин, якщо яке
відбудеться порушення, є рішення в Салічній законі.
10. З бенефіція злочинця не повинно брати інакше як якщо тільки він викликаний судом. І,
якщо він не злим шляхом увійшов (у володіння), він повинен заприсягтися, що увійшов до
нього не злим шляхом і не своєю власною владою.
11. Не може людина оселитися, якщо сусіди (не висловлять своєї згоди на користування)
травою, водою і дорогий.
12. Якщо хто звинуватить людини по якій-небудь справі і скаже: "3лим чином зробив ти, і
я маю на те свідків", не повинен (обвинувачений) відразу відповідати проти
(звинувачення) в злом дії та / 86 / проти свідків, але має відповідати проти і того, і іншого
окремо. І якщо йому пред'являть-яке звинувачення і обвинувач "злим чином надходив" не
скаже, і не скаже також, що має свідків, не слід (на це) відповідати. А якщо йому за
законом ... відповідач не побажає відповідати, той, кому він повинен відповідати ..., так як
втримався від відповіді, і якщо буде викритий, сплачує пеню в 15 солідів. А якщо хто
звинуватить іншого і скаже, що він злим чином в чому-небудь надходив, той же заявить:
"Несправедливо ти говориш", він не може потім вдаватися до свідків. Якщо у кого втече
раб ... пан сам-сім повинен звинувачувати його там, де знайде ..., так як втік від його
рабства.
Прологи і епілоги
Пролог I
Починається пролог Салічної закону.
Народ франків славний, творцем богом створений, сильний в зброї, непохитний в
мирному договорі, мудрий в раді, благородний тілом, непошкоджений в чистоті, чудовий
по поставі, сміливий, швидкий і невблаганний, звернений в католицьку віру, вільний від
єресі. Коли ще тримався варварства, по навіюванню божу, шукав ключ до знання, згідно зі
своїми звичаями, бажаючи справедливості, зберігаючи благочестя. Салічний закон був
продиктований знатними цього народу, які тоді були його правителями. Вибрали з
багатьох мужів чотирьох, а саме: Візогаста, Бодагаста, Салегаста і Відогаста, в місцях,
званих Сальхаме, Бодохаме, Відохаме.Еті люди зібралися на три засідання, ретельно
обговорили всі приводи до тяжбі і винесли про кожного з них окреме рішення, як слід
нижче. Коли ж, з благословення / 87 / божу, король франків - стрімкий і прекрасний
Хлодвіг перший прийняв католицьке хрещення, все, що виявилося в цьому уложенні
незручним, було виправлено з більшою ясністю преславне королями Хлодвигом,
Хільдебертом і Хлотарем.
Слава Христу, що полюбив франків! Хай береже їх царство і нехай виконає їх правителів
світлом своєї благодаті! Та протегує війську, та підтримає їх віру! Радість світу і
блаженство! Так охоронить господь панівних Ісус Христос благочестя! Бо це є хоробре і
сильне плем'я, яке зброєю скинуло з себе найтяжчий ярмо римлян, і, пізнавши святість
хрещення, щедро прикрасило золотом і дорогоцінними каменями тіла святих мучеників,
яких римляни спалили вогнем, вбили або скалічили залізом, або кинули на розтерзання
диким звірам.
Пролог II
Було завгодно франкам і встановлено між ними і їх вождями відсікти, в цілях збереження
внутрішнього миру, все ненависні приводи до суперечок, і так як вони перевершували всі
навколишні народи рукою хоробрості, то відповідно до цього перевершити їх і
авторитетом закону, щоб за якістю проступків приймалися і судові рішення. Були обрані
між ними з багатьох чотири чоловіка, саме: Візогаст, Салегаст, Арогаст і Відогаст, в селах,
які за Рейном, в Бодохаме, Салехаме і Бідохаме; та, зібравшись на три засідання, вони
дбайливо обговорили всі приводи для суперечок і винесли про кожному окреме рішення.
Епілог I
Закінчено Салічний закон, який в цілому, як видно, містить нижче названих чотири книги.
Перший король франків постановив керуватися в / 88 / судових рішеннях титулами з 1-го
до 62-го. А потім разом зі своїми наближеними він зробив додаток з 63 титула до 78-го. А
король Хільдеберт, довгий час по тому, роздумував, що належить ще додати й, як відомо,
знайшов гідним внести додавання з 78-го до 83-го титулу, що він і передав брату своєму
Хлотаря в письмовому вигляді. Хлотарь ж, з вдячністю прийнявши ці титули від старшого
свого брата, потім разом з людьми королівства свого обговорював, що до цього слід ще
додати, що належить встановити знову, і постановив те, що слід з титулу 89-го по 93-й. І
потім знову написане він передав своєму братові, і вони порішили, щоб все це зберігалося
непорушним, як і раніше встановлене.
Епілог II
Закінчені три книги Салічної закону, який встановив король франків і потім разом з
франками вирішив зробити до 63 титулів деякі додавання, так що все вийшло 78 титулів.
Потім Хільдеберт довгий час по тому обговорював спільно зі своїми франками, як і що
можна було б зробити, що належало б додати тут, і, як відомо, вважав за потрібне зробити
додавання з 78 до 84-го. Коли ж Хлотарь з вдячністю отримав ці титули від старшого
свого брата, він і сам постановив замість з людьми свого королівства зробити додавання з
84-го титулу, що і виконав, передавши всі разом з раніше написаним своєму братові. І
вони обидва порішили, щоб все те, що вони встановили, зберігалося непорушним.

Сал чна правда

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Сал чна правда

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Салічна правда

I. Про виклик на суд

You might also like