Форма № Н-6.

01

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ ТВАРИННИЦТВА ТА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

КАФЕДРА ГОДІВЛІ ТВАРИН І ТЕХНОЛОГІЇ КОРМІВ ім. П.Д. Пшеничного

КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни “ГОДІВЛЯ РИБ”
на тему: «Годівля цьоголіток коропа»

Напрям підготовки 207

«Водні біоресурси та аквакультура»
ОКР «БАКАЛАВР»
Студента 3 курсу 2 групи
Любченка Євгенія Сергійовича
Керівник: к.с.-г.н. Кривенок М.Я.
Національна шкала ________________
Кількість балів: ___________________
Оцінка: ECTS
____________________

Члени комісії :
______________ Кривенок М.Я.
(підпис)
______________ Ільчук І.І.
(підпис)

Київ – 2020
 2

ВСТУП
Перспективний розвиток ставкового рибництва і послідовне підвищення
його ефективності поряд з вирішенням технічних проблем постійно вимагає
найсерйознішої уваги до процесу годівлі та використання повноцінних і
економічно вигідних кормів для всіх вікових груп коропа. Вирішенню цього
завдання має сприяти наявність чітких уявлень про харчові потреби і
особливості травлення коропа, про склад і поживності використовуваних
кормів, режимах і нормах годівлі і механізації трудомістких процесів.
У товарному рибництві головним завданням є забезпечення
максимального виходу рибної продукції в найбільш короткі терміни. Це
означає, що необхідно мати такі корми, енергія яких у максимальній мірі
забезпечувала б пластичний обмін у коропа. Рішення даної задачі здійснюється
на підставі знань харчових потреб риб. В першу чергу саме склад кормів і їх
якість забезпечують використання трансформованих речовин і енергії на ріст
риб. Водночас потреба коропа в елементах харчування змінюється протягом
усього його життя. [1] Усі перераховані вище чинники формують актуальність
даної роботи.
Мета роботи полягає у висвітленні основних аспектів годівлі цьоголіток
коропа. Предметом даної праці є цьоголітки, а об’єктом – годівля як головний
чинник підвищення рибопродуктивності ставів.
У розділі 1 було оглянуто джерела. Метою цього завдання стало
висвітлення даного питання з точки зору літератури. У підрозділі 1.1. було
описано основні потреби цьоголіток коропа у поживних речовинах, а також
обмеження у компонентах комбікормів, якими не варто нехтувати для
правильної техніки годівлі і її ефективності. У підрозділі 1.2. перераховано
рецепти основних комбікормів, а також застереження щодо застосування
комбікормів, призначених для інших риб. Підрозділ 1.3. повністю присвячений
різним аспектам техніки годівлі риб, зокрема, годівля в умовах полікультури, її
планування, механізація та багато інших. Підрозділом 1.4. було розкрито
 3

особливості аліментарної хвороби у цьоголіток коропа. Відзначено

маловивченість і брак даних з даної тематики.
Розділ 2 присвячений різного роду індивідуальних завдань від викладача.
Відзначається іноді невідповідність цих завдань тематиці курсової роботи. Так,
за основу підрозділу 2.1. взято завдання розрахунку комбікорму для риб масою
0,1-1 г, яка, на думку автора, характерна не цьоголіткам, а малькам риб.
Водночас у підрозділі 2.2. розрахунки кількості комбікорму для господарства
максимально пристосовані для тематики даної праці.
За основу праці було взято ряд узагальнюючих праць, які так чи інакше
пов’язані з годівлею риб з невеликими вкрапленнями статтей переважно
останніх років. Водночас підрозділ 1.4 майже повністю спирається на дані,
взяті з журнальних статтей. За основу було взято джерела українського,
російського та радянського походження. В якості додаткового джерела було
застосовано одну статтю англійською мовою.
 4

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Потреба рибі в енергії поживних та біологічно активних речовин

Комбікорми є для риб штучною їжею і в силу специфічності свого складу

не можуть повністю задовольняти потреби коропів в амінокислотах і жирних
кислотах, а також в біологічно активних речовинах (вітамінах, ферментах,
мікроелементах). Молодь риб, що вирощується в ставках, зазвичай отримує все
це з природною їжею, яка у разі їх вирощування є найефективнішим кормом.
При цьому бажано розводити гіллястовусих ракоподібних окремо від
цьоголіток, адже відмічено: при культивуванні гіллястовусих ракоподібних у
капронових садках разом з коропом цьоголітки можуть підплавати до зовнішніх
сторін садків, встановлених у водоймі і відсмоктувати рачків через невеликі
пошкодження в сітках. Водночас згадана технологія з капроновими садками
разом з інтродукцією Daphnia magna дозволила цьоголіткам любінського
лускатого коропа з дослідного ставу підвищити свій приріст у 10% у порівняні
з контролем. Встановлено, що ступінь забезпеченості молоді кормовими
організмами (зоопланктоном і зообентосом) не тільки впливає на інтенсивність
росту протягом сезону, але і надає чітко виражений наслідок на обмін речовин і
виживаність при зимовому голодуванні і далі в період нагулу на другому році
життя. [2, 15-17]
Водночас за даними А.Є. Касаткіна, сукупно за літо і зиму зниження в
раціоні цьоголіток тваринної їжі при годуванні їх комбікормом 110-Б
виразилося в скороченні виживаності однорічок від 1 тис. личинок з 69 до 37%.
Крім того, від них було отримано на 58% менше продукції. На другий рік в
нагульних ставах менша забезпеченість цьоголіток природною їжею
позначилося на уповільнення процесів відновлення зимових втрат, гальмуванні
зростання (~ на 10%) і зниження виживаності риб на початку нагульний періоду
(-на 15%). При годівлі цьоголіток комбікормом ІІІ-ЗА/13-Укр у цьоголіток
спостерігалося приріст маси по відношенню до першопочаткової лише 48,8%,
 5

на відміну від цьоголіток, які споживали природні корми і мали 97,5%

приросту. [13, 17]
Вимоги до вмісту поживних речовин у кормах наведені у Додатку 1.
Аналіз Додатку 2 дає підставу говорити, що при харчуванні цьоголіток
дафніями і збалансованим по амінокислотам комбікормом ВБС-РЖ-90 на 1 кг
приросту потрібно 14-15 МДж перетравності і обмінної (метаболічної) енергії.
При цьому на частку білка доводилося 56%. Якщо їжею служили личинки
хіриномід, мали також збалансований білок, але більшу частку енергії за
рахунок жирів і вуглеводів (56 замість 44%), витрати перетравності енергії
зросли до 20,6 мДж/кг. Тут добре простежується білковозберігаюча дія
безазотистих джерел енергії: в трьох випадках на приріст 1 кг маси коропів
потрібно близьку кількість перетравного білка їжі – 340-380 г при різниці у
витратах енергії на ⅓. Зокрема, дисбаланс амінокислотного складу
дріжджового білка зумовив підвищення вимог організму до кількості
споживаного білка до 540 г, енергії – до 22 мДж на 1 кг приросту. При
харчуванні коропів масою 20-200 г менш збалансованими кормами з великим
вмістом вуглеводів і істотно меншим вмістом білка потреба в перетравності
енергії на приріст 1 кг маси зросла до 26 мДж, в білках – до 500-550 м. [17]
Зважаючи на вищенаведене, в практичній діяльності рибовода важливий
підбір такої щільності посадки цьоголіток в стави, при якій поряд із
застосуванням комбікормів можливе забезпечення молоді достатньою
кількістю природної їжі, яке залежить від індивідуальної маси риб і щільності
їх посадки. Також особливу увагу упродовж усього періоду вирощування
цьоголіток. слід приділяти підтримуванню високого рівня розвитку природної
кормової бази систематичним внесенням органо-мінеральних добрив,
регулюванням водообміну і високою культурою ведення господарства, адже є
очевидним, що найраціональніша годівля в разі вирощування рибопосадкового
матеріалу пов’язана з оптимізацією співвідношення кормів природного і
штучного походження, яке відповідає потребам організму, а саме добиватися,
щоб у харчовій грудці молоді коропа частка природних кормових компонентів
 6

становила не менше 25%. В основу раціональної годівлі цьоголіток має бути

покладена аксіома: чим більший вміст природної їжі у раціоні, тим
ефективніше будуть використані штучні корми і забезпечені мінімальні витрати
їх на приріст маси рибопосадкового матеріалу. [12, 16-17]
Для молоді коропа основне харчове значення мають нижчі ракоподібні,
планктонні та заростеві і лише у другій половині та до кінця вегетаційного
періоду помітну роль починають відігравати дрібні личинки Chironomidae,
Ephemeridae та ін. Таким чином, до кінця і навіть до другої половини
вегетаційного періоду цьоголітки коропа поступово переходять на бентосне
харчування. [8]
Варто звернути увагу на збалансованість кормових сумішей за
амінокислотами, адже їх перетравленість може досягати 96,1 % (у випадку з
екструдованим знежиреним соєвим шротом), а відсутність або нестача деяких з
них призводить до порушення фізіологічної діяльності окремих органів та
всього організму риби в цілому (порушується обмін речовин, призупиняється
ріст, знижується гемоглобін в крові, зимостійкість і т. д.). З тієї ж причини в
раціон зростаючих цьоголіток коропа рекомендується включати тваринні
(рибне та кісткове борошно 5-10%) і рослинні (соняшникові та лляні макухи,
20%) корми. Набором амінокислот кормовий раціон має відповідати складу тіла
цьоголіток коропа. Так, за даними японських рибоводів, у 30-денному досліді з
цьоголітками коропа встановлено, що при вмісті в кормі протеїну від 0,4 до
54% маса їх збільшується пропорційно вмісту білка у кормі. Засвоєння ж його
сягає найвищого рівня при вмісті білка в кормі 38%. [5, 8, 18]
Протеїнове відношення в кормах для цьоголіток у вирощувальних ставах
влітку має бути вузьким і знаходитись від 1:0,5 до 1:1,5 [5]. Водночас за [8] при
годівлі цьоголіток необхідно застосовувати корми з білковим відношенням до
1:2. При цьому зазначається, що білкове відношення природної їжі, яка має
бути прикладом для кормів, становитиме від 1,05 до 2,5. Насамкінець
відзначається, що до 1 вересня за [4] необхідне протеїнове співвідношення має
становити 1:0,4-0,6, а після 1 вересня – 1:1,5-2.
 7

Що стосується ліпідів, то протягом вегетаційного періоду кількість жиру

у цьоголіток змінюється. При зниженні температури настає сезонна перебудова
в обміні речовин, знижується темп росту й інтенсивно накопичуються резервні
енергетичні речовини, перш за все жир. Це накопичення можна вважати
пристосувальним для молоді, так як готує її організм до зимового голодування.
Різниця у вмісті жиру у цьоголіток, вирощених на природній їжі та при
ущільнених посадок з годівлею (не менше 1,5-2% у перших і не менше 3-4% у
других) пояснюється, мабуть, іншою якістю жиру та білка в тілі цьоголіток
коропа, які виросли в основному на кормі, який вноситься додатково. Виникає
необхідність вивчення впливу умов вирощування (природня їжа та корм, який
додатково вноситься) на якісний склад резервного жиру у цьоголіток, їх ріст,
розвиток та зимостійкість, враховуючи при цьому зональні особливості. Вміст
глікогену в печінці коропів вразливе щодо сильних сезонних коливань: в літній
період – 3-5% сирої маси печінки, до осені зростає до 10-15% і до весни
знижується до 4-5%. [8]
Для цьоголіток масою понад 20 г, вирощуваних в центральних районах
європейської частини Росії в основному на природній їжі, вміст жиру має бути
не менше 2%. При вирощуванні цьоголіток в умовах високої щільності
посадки, з використанням комбікормів вміст жиру і білка повинно бути вищим.
Цьоголітки коропа повинні мати восени 72-76% води (не більше 78%), 24-28%
сухої речовини (не менше 22%) і не менше 6-8% жиру. [12]
Для цьоголіток, які вирощуються в умовах індустріальних тепловодних
господарств, гарні рибницько-біологічні результати отримані за рахунок частки
загальних вуглеводів в рослинно-тваринних комбікормах 29-37% при масі
молоді 1-150 г. [17]
Особливу роль в харчуванні риб відіграють мікроелементи – марганець,
кобальт, мідь, бор, йод та деякі інші. Зокрема, застосування солей хлористого
кобальта кількістю 0,08 мг (в перерахунку на кобальт) на добу на 1 кг живої
маси дозволяє збільшити масу цьоголіток в середньому на 30%. Cапропель же
при додачі до основного корму в кількості 20% допомагає краще вижити. Проте
 8

перед використанням сапропеля в якості мінеральної добавки в корм для риби

необхідно зробити хімічний аналіз для визначення його складу. [5]
Цьоголітки, які виросли на комбікормах, дефіцитних за фосфором, в
умовах високої щільності посадки (45-60 тис. екз./га) і слабою забезпеченістю
природною їжею при зимовому голодуванні менш життєздатні і несуть великі
енергетичні втрати, навіть якщо досягли стандартної маси тіла і високої
жирності. Особливо великої шкоди недолік фосфору в комбікормах завдає в
індустріальних господарствах з рециркуляційною системою водопостачання,
при якій відзначається підвищений вміст кальцію в результаті вибіркового
харчування мікрофлори біофільтрів. [17]
Випробування з повної заміни рибного борошна в комбікормі для
цьоголіток коропа на еквівалентну кількість глютену (доза 9%) дали
негативний результат. При заміні на глютен концентратів рослинного білка –
10% соєвого або 15% соняшникової шроту – несприятлива дія було менш
вираженим. Також короп негативно реагує на повне заміщення рибного
борошна в комбікормах пшеничними зародковими пластівцями, і цю заміну не
можна визнати адекватною. У продуктивних кормах для цьоголіток коропа
лише 9% пшеничних зародкових пластівці, що можна пояснити нівелюючою
дією великих кількостей рибного борошна, яка згладжує дисбаланс
есенціальних амінокислот, що виникає в комбікормі, та інших чинників.
Водночас при додачі до зерносуміші 10% зернової барди середня маса
цьоголіток перевищує тих особин, які харчувалися винятково зерносумішшю, і
став, де застосовували добавку, отримав рибопродуктивність. При цьому вихід
в обох водоймах був однаковим [1, 17]
При харчуванні рисом в якості єдиного джерела їжі він викликає у
цьоголіток, яким належить зимівля, особливо несприятливий вплив зміни в
обміні речовин можуть надати на фізіологічний стан цьоголіток, яким належить
зимівля. Тому до включення великої кількості рису в комбікорми треба
підходити з великою обережністю. [17]
 9

Беручи до уваги усі позитивні та негативні фактори, лляного шроту не

варто включати в комбікорми для цьоголіток коропа понад 5%. [17]
Гаприн рекомендовано включати в продуктивні корми для цьоголіток до
30%. [17]

1.2. Кормові раціони, рецепти комбікормів

За маси молоді 1-10 г розмір крупки комбікормів має становити 1,5-3,0

мм, за маси 10-50 г – 3,0-3,5 мм, а за маси понад 50 г – 3,5-4,7 мм. Тому перед
замовленням комбікормів у виробників необхідний підбір оптимальних
розмірів гранул для риб різних вагових груп (Додаток 3). В будь-якому випадку
гранули пропускають через ґратки з отворами 3 мм. Також необхідно розуміти
склад комбікормів, у яких є необхідність замовлення. Він наведений у Додатку
4. Розподіл енергії у одному з комбікормів наведений у Додатку 5. [5, 9]
На підприємствах Міністерства сільського господарства для цьоголіток і
ремонтного молодняку випускають ростові комбікорми рецептур серії К-110. Їх
склад базується на наукових розробках 50-60-х років минулого століття. У
малозміненому вигляді вони дійшли до теперішнього часу. При виконанні цих
рецептів допускається довільне поєднання компонентів всередині основних
груп кормових засобів без урахування їх фізіологічної поживності і потреб риб.
У процесі промислового виробництва це, з одного боку, призводить до
довільних змін хімічного складу і поживних властивостей комбікормів, з
іншого – викликає нашарування негативних чинників, таких як недолік
лімітуючих незамінних амінокислот (в основному лізину і метіоніну),
мінеральних елементів, а також антихарчових факторів. В результаті біологічна
поживність білка і продуктивні властивості комбікорми змінюються в широких
межах, навіть за умов, що загальний вміст сирого протеїну знаходиться на рівні
стандарту. Застосування таких комбікормів в рибництві навіть при забезпеченні
хорошого зростання молоді в період вегетації нерідко призводить до зниження
 10

її резистентності. Згодом можливі загибель цьоголіток в зимовий період, а

також зниження виживаності і швидкості росту риб на другому році життя. [11,
17]
Комбікорми цієї серії випускаються у вигляді гранул діаметром 3,2-4,5
мм. Вони призначені для вирощування в ставках цьоголіток коропа масою від 1
до 25 г в умовах моно- і полікультури коропа і рослиноїдних риб. У них на 100
г маси повинно міститися не менше 26 г сирого протеїну, 2,5 г жиру і 7-9 г
сирої клітковини. В силу описаних особливостей підбору компонентів
комбікорму даних рецептур можуть бути недостатньо живильними і здатні
забезпечити виробництво зимостійкого посадкового матеріалу лише в умовах
невисокої щільності посадки (20-30 тис./га) при середньому рівні
продуктивності коропа 7-13 ц/га і рослиноїдних риб – 5-8 ц/га. При
раціональному нормуванні витрати комбікорму на одиницю приросту маси риб
можуть бути в межах 2,8-3,5 од./од. [17]
Комбікормові підприємства, які відносяться до системи рибної
промисловості, випускають комбікорми вдосконалених рецептур ПКС-86 і
ВБС-РЖ. [17]
Рецепт ПКС-86 – повнораціонний гранульований комбікорм для
цьоголіток коропа. Сировинні компоненти в ньому підібрані в
співвідношеннях, які більш повно задовольняють потреби молоді в поживних
речовинах і енергії, ніж комбікорми серії 110. Комбікорм ПКС-86 розроблений
в ВНДІСРГ в 80-х роках XX століття. Його склад (%): соняшниковий шрот – 25,
соєвий шрот – 10, пшениця – 10, ячмінь – 33,5, висівки – 10, рибне борошно – 6,
кормові дріжджі – 4, крейда – 1,5. У 100 г комбікорму міститься не менше 26 г
сирого протеїну, 3,5 г жиру, 4,8 г золи і 7,5 г клітковини. Випускається у
вигляді гранул діаметром 2,5-4,5 мм. Витрати корму на одиницю приросту
цьоголіток складають 2,5-3,3 од., на сумарну продукцію всіх видів
полікультури – 1,8-2,5 од.. Комбікорм призначений для отримання фізіологічно
повноцінного посадкового матеріалу в господарствах з планованим рівнем
 11

продуктивності цьоголіток коропа, рівним 12-16 ц/га, і рослиноїдних риб – 4-8

ц/га. [17]
Рецепти комбікормів серії ВБС-РЖ – високобілкові збалансовані
повнораціонні з рослинно-тваринної сировини з білком поліпшеної якості. Ці
корми виготовляються у вигляді гранул діаметром 2,5-4,5 мм. Вони призначені
для вирощування в ставах цьоголіток коропа масою від 0,5-1,0 г до 35 г і вище в
умовах моно- і полікультури з рослиноїдних рибами. Розроблено ВНДІСРГ на
основі даних про поживність окремих видів сировини і потреби коропа в
незамінних амінокислотах і енергії. При цьому в них досягнуто оптимальне
співвідношення енергії білка і безбілкових джерел в перетравних частинах
корму. Дані комбікорми є високопоживними і економічними штучними
кормами, що забезпечують потенційні можливості зростання молоді в умовах
інтенсивних ставкових господарств, високу стійкість цьоголіток при
голодуванні під час зимівлі, а також гарну якість однорічок для виробництва
товарних дволіток. По лінії Мінсільгоспу рецепти кормів цієї серії мають шифр
К-116. Компонентний склад їх рецептів наведено в додатку 4. Використання
комбікормів серії ВБС-РЖ дає можливість отримувати продукцію цьоголіток
12-24 ц / га і більше, а спільно з рослиноїдних рибами – 19-36 ц / га і вище.
Середньосезонні витрати комбікорму на приріст одиниці маси коливаються в
межах 1,3-2,8, складаючи в середньому 2,5. Використання комбікормів рецептів
ВБС-РЖ біологічно і економічно ефективне у високоінтенсивних ставових
господарствах I-VI зон рибництва на фоні технологічної схеми вирощування
рибопосадкового матеріалу ВНДІСРГ [17].
У порівнянні зі стандартними комбікормами рецептів К-110-1 і ПКС-86
корми серії ВБС-РЖ забезпечують більш активне зростання молоді, її кращу
виживаність в зимовий період (на 20-40%), а також більш високий (на 10- 15%)
темп зростання однорічок на другому році життя. При цьому відзначено істотно
менший відхід дволіток в разі несприятливих умов вирощування. Практика
показала, що застосування комбікормів рецептів ВБС-РЖ доцільне не лише в
районах з холодною зимою, а й на півдні, де зимівля йде при підвищених
 12

температурах води, які викликають виснаження риб. Для досягнення

максимального рибницького ефекту і отримання фізіологічно повноцінного
посадкового матеріалу стандартної маси комбікорму слід застосовувати від
початку годівлі до його кінця. [17]
Рецепт ВБС-РЖ-90 має найвищий вміст добре збалансованого білка,
призначений для ранньої молоді масою 0,3-0,5 г; економічно найбільш
доцільно його застосування до маси цьоголіток 10 г, але він може бути
використаний і для вирощування риб до маси 30 г і більше. Можливо його
застосування при індустріальному виробництві цьоголіток коропа. [17]
Рецепти комбікормів, починаючи з ВБС-РЖ-81 до ВБС-РЖ-87,
призначені для молоді масою від 1 до 25 мм. [17]
Рецепт ВБС-РЖ-85 не має в своєму складі рибного борошна.
Збалансованість корми досягнута за рахунок присутності 16% БВК-паприну,
підвищеної кількості соняшникового шроту і мікроелементних преміксів.
Введення преміксів дає можливість повністю замінити рибне борошно на
паприн без зниження поживних властивостей комбікорму, що виражається (у
разі вилучення рибного борошна) в погіршенні фізіологічного стану і
підвищення смертності одноліток після зимівлі. Премікс пропонується в двох
варіантах: 1) у вигляді суміші микрокількостей селеніту натрію (0,1 мг/кг
корму) і йодиду калію (1-1,5 мг/кг) з наповнювачем (10 г гідролізних дріжджів);
2) 2-5% кормової крупини з відходів філофори – природного джерела селену і
йоду. [17]
Для вирощування цьоголіток коропа використовують комбікорми ВБС-
РЖ і ВБС-РЖ-81, а при зниженій температурі води (з приходом осені) їх
замінюють на комбікорм РЗГК. [7]
Комбікорм КШ - 2 містить сирого протеїну 23%, сирої клітковини - 8,2%,
кальцію - 0,8%, фосфору - 0,8%. Продукційний комбікорм рецепту КШ-1
рекомендований для ставкових коропових риб масою від 30 до 1000 г. Його
можна досить успішно використовувати для вирощування цьоголіток. [7]
 13

Також цьоголіток з успіхом згодовують комбікормом 5-р, приготовлений

за рецептурою, розробленою ВНДІ ставового рибного господарства (Додаток
6). Для вирощування цьоголіток коропа при високих щільностях посадки риби
в стави запропонований новий рецепт комбікорму, склад якого приведений в
Додатку 7. Комбікорми інших рецептур мають близькі поживні властивості,
вибір рецепта залежить від наявності на виробничому підприємстві сировини і
його вартості. [17]
Доступність фосфору стандартних комбікормів рецептів К-110, К-111 і К-
112 для цьоголіток ставкового коропа становить близько 30-40%. В силу того,
що ці комбікорми складаються в основному з рослинної сировини, бідної
фосфором, його дефіцит може бути покритий або за рахунок забезпечення риб
природною їжею, або за рахунок додаткового введення в комбікорми
легкодоступних фосфорних солей. З цією метою застосовують різні мінеральні
фосфати. Виходячи з цього, при наявності асортименту рецептур стартових
комбікормів для цьоголіток і можливості вибору слід віддавати перевагу тим
рецептами, які містять фосфорні добавки, незважаючи на їх більш високу
вартість. [17]
За даними Л.М. Думи [17], хороший ефект надає введення селену в
кількості 0,1 мг / кг в комбікорм для цьоголіток коропа, де рибна мука повністю
замінена на кормові дріжджі (паприн), дефіцитні по мікроелементам (рецепт
ВБС-РЖ-85). Присутність селену знімає негативний вплив цієї заміни на обмін
речовин, резистентність і зростання риб, покращує фізіологічний стан молоді,
підвищує її стійкість до стресів і виживання в зимовий період, а також надає
сприятливу дію на швидкість росту риб на другому році життя. [17]
В СРСР в якості добавки у раціон застосовували фукусну крупку. До маси
сухої кормової суміші для годівлі цьоголіток добавляли 5% фукусної крупки.
Суміш складалась з 60% соняшникової макухи, 30% комбікорму для курей, 4%
гідролізних дріжджів і 6% рибного борошна. При посадці у вирощувальний
став 60 тис. шт./га 17-денної молоді цю суміш з добавкою 5% фукусної крупки
цьоголітки охоче поїдали, і їх кишечники до кінця липня були наповнені цим
 14

кормом на 60%, а до кінця вегетаційного періоду – на 90%. Цьоголітки, які

отримали цей корм, за зиму дали виживаність 9,6%, тоді як ті, хто не отримали
його – близько 20%. [8]
Гарні результати отримані при додаванні у суміш цьоголіткам
концентрату фосфатидів, виготовлених на олійних заводах з побічних
продуктів при очистці соняшникової олії. Цьоголітки, які отримали у раціоні
2% фосфатного концентрату (від маси сухих кормів), до осені мали штучну
масу 43,8 г, тоді як в контролі – 28,9 г. Виживаність становила 97%, в контролі
– 87%. [8]
Однією з поширених мінеральних добавок до комбікормів для ставового
коропа є крейда (СаСО3), який вводиться в кількості 1-2%. Однак ефективність
цих добавок визначається вмістом кальцію в воді. Його позитивний вплив
спостерігається лише при концентрації до 40 мг Са ++/л і жорсткості води, що не
перевищує 10 німецьких градусів. При концентрації більше 50 мг/л для
цьоголіток коропа присутність крейди в комбікормах внаслідок порушення
діяльності травної системи та обміну речовин призводить до уповільнення
росту, зменшення накопичення поживних речовин в тілі риб і підвищення
кормових коефіцієнтів. [17]
Є успішний досвід застосування тих комбікормів, які додатково
збагачувались вітамінним преміксом для форелі ПФ-2В при вирощуванні
товарних дволіток в умовах індустріальних тепловодних господарств. Проте
застерігається, що рецептури комбікормів призначені для певного виду риб з
урахуванням вікових потреб в поживних речовинах і особливостей системи
травлення, і тому вони переважно малоефективні для інших видів і вікових
категорій риб. Тому важливою умовою високої ефективності комбікормів
різних рецептур є обов’язкове їх використання в суворій відповідності з
призначенням. Зокрема, бажання активізувати зростання цьоголіток коропа
високобілковими форелевими комбікормами типу РГМ-5В не здійснює дії
росту, адекватної підвищеному рівню протеїну, і здорожчує вартість продукції.
 15

А. Касаткіна [17] показала, що використання кормів цього типу із закінченим

терміном зберігання призводить до зворотного біологічного ефекту.
Висока поживність комбікормів уможливлює їх застосування і при
вирощуванні товарних цьоголіток коропа. У цьому випадку витрати
комбікорму складають 1,5-2,0. Терміни зберігання цих комбікормів не повинні
перевищувати 2-3 міс. Водночас правильне використання комбікормів дає
можливість отримати продукцію від цьоголіток 12 – 24 ц/га і більше, а разом із
рослиноїдними рибами 19 – 36 ц/га. Середньосезонні витрати комбікорму на
приріст одиниці маси коливаються в межах 1,3 – 2,8, складаючи в середньому –
2,5. [11, 17]

1.3. Режими і техніка годівлі

Вирощування цьоголіток є наступним етапом у технології виробництва

рибопосадкового матеріалу, тому годівля молоді на першому році життя
повинна забезпечити нормальний розвиток і високу інтенсивність росту риб в
літній період, накопичення до осені певного запасу поживних речовин та їх
економну утилізацію під час зимового голодування. Вона повинна сприяти
збереженню певних ресурсів в організмі для наступного росту на другому році
життя і одночасно бути економічно обґрунтованою. Водночас застосування
чисто рослинних комбікормів, призначених для вирощування старших вікових
груп коропа або для сільськогосподарських тварин (за винятком курчат), а
також кормів з низьким (2%) вмістом рибного борошна, матимуть негативні
наслідки. Зокрема, дволітки, вирощені з подібних однорічок, більш повільно
ростуть, володіють зниженою резистентністю, що на другому році життя
призводить до несприятливих умов підвищеної виживаності. [9, 11, 17]
Щоб правильно розподілити корми упродовж вегетаційного періоду, для
кожного ставу складають план годівлі і передбачають, як правило, максимум
витрат кормів у місяці інтенсивного росту і живлення риби, розробляють графік
годівлі риби, визначають частоту годівлі за сезонами, ведуть журнал годівлі
 16

риб. [16] Плановий розподіл необхідної кількості кормів на сезон та загальної

кількості корму, необхідного господарству, можна проводити за відповідними
даними Додатку 8, наданими [11]. Проте [3] наводить інші дані, а саме (у %):
червень – 5, липень – 35, серпень – 35–40, вересень – 15–20, жовтень – 5.
Мартишев Ф.Г. [8] у свою чергу висуває такі вимоги до розподілу корму по
окремим місяцям вегетаційного періоду для цьоголіток в умовах південних
районів колишнього СРСР: червень – 5%, липень – 25%, серпень – 40%,
вересень – 25% і жовтень – 5%. [8] Додаткові корми розподіляють до кінця
вирощування риби, виділяючи на останній місяць годівлі найменшу норму (не
більше 5%), так як у зв’язку з похолоданням потреба риби у поживних
речовинах знижується. Крім того, у другій половині вересня кількість кормових
днів скорочується через початок облову ставів. [5]
Варто відзначити дослідження Кисельова А. [17] щодо споживання
корму. Він розподілив стада коропів на 3 групи: одній давав оптимальний
раціон, другий підносив надлишковий, а третій – недостатній. Всупереч
очікуванням, споживання комбікорму не суттєво відрізнялося один від одного.
Виявилося, що збільшення споживання комбікорму при підвищенні норм
годування стимулює зростання риб тільки в певних межах. Вище них швидкість
росту або не змінювалася, або спостерігалося її зниження. Якщо врахувати, що
певна частина комбікорму при сучасному способі гранулювання неминуче
екстрагується і механічно розсіюється в воді ставка, а також втрачається в
процесі самого акту харчування риб, то в початковий період годування
цьоголіток (червень-липень) верхня межа норм комбікорми не повинна
перевищувати 12-10% від маси риб, в основний період (липень-серпень) – 7-
5%, в осінній – 3-1%.
Для розрахунку планової кількості кормів на вегетаційний період у разі
вирощування цьоголіток потрібна така вихідна інформація: площа ставу, план
вирощування рибопосадкового матеріалу, щільність посадки, планована
рибопродуктивність за рахунок природної кормової бази, загальний приріст
за рахунок внесення добрив, кормовий коефіцієнт корму, кормосуміші
 17

чи гранульованого комбікорму. Визначену кількість кормів на місяць ділять

подекадно і на кожний день. Для гранульованого комбікорму величина
кормового коефіцієнта згідно з чинними рибницико-біологічними нормативами
становить 4,7, для сипких вона збільшується на 8%. [3, 16]
Конкретно для окремого ставу потребу в кормах можна визначити
за формулою [16]:

Д = [(А×В) – Ппр] Кк,

де Д — потрібна кількість корму, кг;

А — виживаність риби восени, шт.;
В — запланована середня маса цьоголіток, кг;
Ппр — загальний приріст риби за рахунок природної кормової бази
з урахуванням внесення добрив, кг;
Кк — кормовий коефіцієнт.
При розрахунку добової кількості комбікорму перш за все визначають
загальну масу риб для цього за результатами контрольного облову,
встановлюють середню масу риби перед початком годівлі. У наступні декади
зміну маси риб планують одним із таких способів: 1) по середніх величинах
фактичного добового приросту у даному ставі за 4 – 5 останніх років; 2) по
даних Додатку 9. [11]
Добова норма кормів за інтенсивної годівлі залежить від вмісту протеїну
у ньому, середньої маси молоді, температури води і біомаси зоопланктону
(Додаток 10, див. Додаток 4). В Додатку 10 за основу розрахунків покладено
принцип, за яким передбачається наявність залишкової біомаси зоопланктону
не менше 10 г/м3. У зв’язку з фізіолого-біохімічними процесами травлення
цьоголіток коропа на фоні температур, які поступово знижуються, що є
типовим на завершальних етапах вирощування, цікавим є раціональне
використання кормів у цей період (Додаток 11). Простежувана динаміка
засвідчує, що сучасною теорією і практикою рибництва накопичено досить
 18

змістовний матеріал, який у разі вирощування цьоголіток коропа на фоні

поступового зниження температур дає змогу уникнути перевитрат кормів, що
істотно скорочує загальні витрати на виробництво рибопосадкового матеріалу.
[3, 16]
Частота годівлі визначається величиною добової норми комбікорму,
світловим періодом доби, часом відновлення апетиту, забезпечення природною
їжею, температурою, щільністю посадок та ін.. Залежно від двох останніх
чинників за [17] рекомендується така мінімальна кратність роздачу комбікормів
(Додаток 12). Водночас [12] пропонує дещо інакшу схему годівлі: при масі
молоді до 5 г її годують при температурі 15-18 °С один раз при щільності
посадки до 60 тис. шт./га і два рази при щільності більше 60 тис. шт./га; при
температурі 18-21 °С – два рази при щільності до 60 тис. шт/га і три рази при
більш високій щільності; при температурі 21-26 °С – три рази при щільності 60
тис. шт./га і чотири рази при вищій щільності посадки. Там же згадується, що
треба також враховувати температуру, pH і вміст розчиненого кисню. При
зниженні вмісту кисню на 50% і більше відповідно потрібно зменшити добову
норму годівлі на 50−60% або зовсім не годувати рибу у цей день. У іншому
випадку для підтримки високої швидкості росту цьоголіток і підвищення
ефективності використання корму бажано застосовувати годівлю не менше ніж
двічі упродовж світлової частини доби, в один і той самий час, першу з яких
бажано о 7-9 год ранку, адже разова порція комбікормів, яку молодь з’їдає за
перші 30-60 хв, становить 1,4-2,4% маси риб. [11-12, 16-17]
Як результат, кількаразове внесення добової норми корму цьоголіткам
сприяє зменшенню витрат корму на 10-20%. Про користь кратності годівлі, яка
поєднана з найбільш інтенсивним споживанням корму, свідчить досвід
Молдови, де при триразовому харчуванні у порівняні з одноразовим середня
маса цьоголіток збільшується на 34%. В умовах холодного літа цьоголіток
також годують 2-3 рази в день, забезпечуючи їх кормом за поїданням. Навіть
короткочасне потепління (до 3 тижнів за сезон) в холодне літо при дотриманні
вказаної рекомендації дозволить виростити повноцінних цьоголіток. Таким
 19

чином, за даними Додатка 13 можна визначити добову норму гранульованого

комбікорму. Вона призначена для рибам, яких вирощують у вирощувальному
ставу при щільності посадки молоді коропа 60 тис. шт./га. [8, 12]
Щоб встановити добову норму корму при дворазовому харчуванні риби,
необхідно знайти показник, відповідний індивідуальній масі коропа і
температурі води, потім зробити поправку на вміст кисню, рН, якість
комбікорму, кратність годування і помножити на площу ставка. У Додатку 14
наведені поправочні коефіцієнти до добових норм кормів цьоголіток коропа.
[12]
В будь-якому випадку при грубому обліку вищезгаданих чинників
необхідно протягом доби давати корм орієнтовно таким чином. При
дворазовому харчуванні вранці (8-9 год) згодовують 40%, ввечері (16-18 год) –
60% корму або рівномірно, при триразовому: вранці – 30%, вдень – 30%,
ввечері – 40%. При кількості годівель більше трьох добову норму корму
розподіляють рівномірно протягом доби. Багаторазове годування цьоголіток
при високій температурі води повинно поєднуватися з правильно встановленою
нормою годівлі. Недостатнє або надмірно велике внесення корму рибам при
високій температурі води (26-30 °С) нерідко призводить до зниження зростання
росту риб і погіршення гідрохімічного режиму ставу. Коропам масою близько
10 г на підтримку життєвих функцій при температурі води 21 ° С необхідний
раціон, обсяг якого дорівнює 0,58% маси риб, при температурі 25-28 ° С –
відповідно 0,89 і 1,18%. Якщо врахувати, що втрати внесеного в став кормів
становлять 20-30%, то величина підтримуючого раціону зростає до 1,5% маси
риб. Це вказує на те, що при однаковому обсязі раціону цьоголітки будуть не
так інтенсивно рости і гірше споживати корм при вищій температурі води. Для
ефективного використання корму і інтенсивності швидкості росту цьоголітки
при високій температурі води і здійснюють нормовану годівлю. [7, 12]
Для визначення потреби цьоголіток у додатковому кормі при відставанні
їх у рості користуються формулою:
 20

Г × П × ( В−в ) × К
А=
В

де А – вихідна кількість додаткового корму, кг;

Г – площа вирощувального ставу, га;
П – природна рибопродуктивність ставу, кг/га;
В – середня маса цьоголіток за планом на день контрольного облову, г;
в – фактична середня вага цьоголіток в день контрольного облову, г;є
К – кормовий коефіцієнт додаткового корму. [5]
Видачу кормі бажано вести суворо в установленому порядку, в одне й те
ж місце і час. Годівлю цьоголіток коропа у вирощувальних ставах також
доцільно проводити в один і той самий час, не менше, ніж двічі упродовж
світлої частини доби. Корми масою не більше 30-40 кг згодовують на
заздалегідь влаштованих кормових місцях-майданчиках площею 2-4 або 9 м 2
або столиках (5-10 шт./га), число яких визначають за співвідношенням: одне
кормове місце на 8–10 тис. цьоголіток або 2,5-5 тис. цьоголіток. Їх визначають і
позначають тичками до залиття ставка. Для їх створення підбирають найщільні
ділянки дна ставка на глибині 0,7-0,8 м. Спускні канави з твердим ґрунтом
можна використовувати в якості кормових доріжок завширшки 5-6 м, які
розмічають кілками. При залежуванні або неповному споживанні корму на
окремих кормових місцях проводять їх дислокацію. Для зниження втрат
борошнистої частини корми при внесенні в став необхідно комбікорм, особливо
який містить велику кількість дрібної крихти, замочувати. Зерно злаків і
кукурудзи дроблять, замочують і суміш роздають у вигляді пасти. З метою
скорочення втрат комбікорму від розмивання та екстрагування його разова
порція не повинна перевищувати 3% маси вирощуваних в ставку цьоголіток. [4,
7, 11-12, 16-17]
У сучасних тепловодних рибницьких підприємствах, які орієнтовані на
виробництво рибопосадкового матеріалу, цьоголіток переважно вирощують у
полікультурі. Принцип полікультури цьоголіток коропа з рослиноїдним рибами
 21

у вирощувальних ставах, (яку часто застосовують в рибгоспах України та

півдня Росії), тобто її визначальна концепція, полягає у відсутності або слабко
вираженій харчовій конкуренції між коропом і рибами східно-китайського
рівнинного комплексу, які отримали узагальнену назву – рослиноїдні риби.
Аналіз динаміки конкуренцій у харчуванні коропа і рослиноїдних риб
засвідчує, що між цими видами риб вона виражена лише у період раннього
постембріогенезу і має тенденцію прогресивного згасання після досягнення
рибами малькової стадії розвитку. Крім того, проходження відповідних стадій
коропом і рослиноїдними рибами не збігаються у часі, що дає змогу практично
ігнорувати харчову конкуренцію. Тому проблему живлення рослиноїдних риб
вирішують регулюванням концентрації кормових гідробіонтів в одиниці об’єму
води з використанням для цього органо-мінеральних добрив, а під час розгляду
питання раціонального використання кормів доцільно акцентувати увагу
на коропі. Інтенсивне виробництво товарного коропа має ґрунтуватись
на вирощуванні великої кількості якісного і життєстійкого рибопосадкового
матеріалу з використанням відповідних кормів і кормосумішей. Водночас,
норми внесення кормів у вирощувальний став корегують залежно від спектру
харчування додаткових риб і щільності їх посадки (Додаток 15). У зв’язку з цим
у кожному рибницькому господарстві передусім складають план вирощування
цьоголіток коропа і рослиноїдних риб, до якого обов’язково вносять показники
росту цьоголіток, план і графік їх годівлі, інші рибогосподарські показники і
заходи. Особливу увагу приділяють забезпеченості у вегетаційний період
природною кормовою базою (див. пункт 1.1.) і штучними кормами. Зокрема,
при внесенні у вирощувальні стави кормів частина природної їжі має
знаходитись на більш високому рівні, ніж у нагульних ставах при вирощуванні
двохліток. Чим вище щільність посадки і чим нижче питома маса природної їжі
у раціоні риб, тим вища повноцінність за поживними речовинами має бути у
кормі. [8, 12, 16]
Зариблення ставів і вирощування молоді риб здійснюють згідно
з чинними нормативно-технологічними рекомендаціями щодо вирощування
 22

рибопосадкового матеріалу. Вирощувальні стави на момент посадки личинок

або мальків мають бути заповнені на 50—60% загального об’єму.
За традиційної інтенсивної технології вирощування цьоголіток годівлю
розпочинають через 2—4 тижні після зариблення вирощувальних ставів, коли
рівень води в них буде доведено до проектної позначки. Згідно «Рибоводно-
біологічним нормам», виживаність цьоголіток коропа, вирощених з підрощених
личинок, приймається рівною 65%. [16, 17]
Згідно з дослідженнями по вивченню наслідків, що спричиняються
умовами вирощування цьоголіток (щільність посадки від 30 до 120 тис./га) на
фізіологічний стан одноліток, що перезимували, встановлено, що оптимальною
щільністю посадки є 30-45 тис./га. Вирощування фізіологічно повноцінних
цьоголіток коропа при високій щільності посадки (60-100 тис./га) можливо
лише у високопродуктивних ставах, адже зоопланктон досить інтенсивно
виїдається і втрачає здатність до швидкого поновлення, тому значення
природної кормової бази у раціоні коропа в таких умовах буде неухильно
падати. Відповідно до рекомендацій Мінсільгоспу СРСР та ВАСГНІЛ, посадка
у вирощувальні стави у Північній, Східно-Сибірській та Північно-Західній
зонах не має перевищувати 30-40 тис. шт./га, в Центральній, Центрально-
Чорноземній, Південно-Західній, Південно-Східній та Південній зонах
Західного Сибіру – 40-50 тис. шт./га та в південних районах, Закавказзі та
Середній Азії – 80-100 тис. шт/га. Тоді цьоголіток можна вирощувати у разі
зариблення як личинками віком 3–5 діб, так і підрощеними личинками віком
10–15 діб, або мальками віком 30–45 діб, що залежить від конкретних умов
рибницьких господарств. [8, 16-17]
В ставах, що використовуються для зимівлі коропа при посадці весною,
тривалий час відчувається гостра нестача їжі, чого не спостерігається у
вирощувальних ставах, не залитих на зиму водою. Це пояснюється багатшою
донною фауною в останніх. Але в будь-якому випадку більшого значення
набувають інтенсифікаційні заходи, які сприяють посиленому розвитку в ставах
тваринної їжі високої якості (меліорація, добрива, інтродукція планктонних і
 23

придонних ракоподібних), а також поживні властивості комбікормів за умов їх

повноцінності і вмісту протеїну не менше 26%. При цьому бажані такі штучні
корми, які б забезпечували не тільки головні, а й усі фізіологічні потреби
організму. Такі комбікорми, які б задовольняли усі потреби організму риб,
створити досить проблематично, вони дорогі і можуть у сучасних умовах
господарювання істотно знизити ефективність виробництва як рибопосадкового
матеріалу, так і товарної риби. Проте така орієнтація дасть змогу у кожному
конкретному рибницькому господарстві визначити оптимальну концентрацію
молоді на одиницю площі акваторії у зв’язку з реальним балансом кормових
ресурсів природного і штучного походження. [8, 16-17]
Корм, який задається цьоголіткам, має бути доброякісним,
гранульованим, більш ретельно підготовленим та подрібненим до ступеня
можливого споживання його молоддю. Навіть при настільки ретельній
підготовці корма споживання його в перший час для досить малої за розміром
молоді важко, тому гранули потрібно робити досить дрібними. [8]
Інтенсивну годівлю молоді розпочинають наприкінці червня або на
початку липня. За цьоголіток починають годувати після досягнення мальками
коропа середньої маси 1 г, натомість рекомендує утриматися від годівлі, доки
рибопосадковий матеріал не досягне маси 3-4 г. При цьому необхідно перед
початком годівлі кормами всіляко збільшувати в них природну кормову базу
шляхом розведення харчових організмів, необхідних для даної стадії розвитку
риб, і удобрювати стави. В іншому випадку витрата корму виявиться значною
мірою неефективною. В будь-якому випадку слід враховувати не лише вміст
поживних речовин в комбікормі (білків не менше 38%, жиру – 4-6, клітковини –
не більше 8 %), але й масу риби і розмір крупки або гранул [8-9, 11]. (див.
пункт 1.2.)
До годівлі молоді коропа приступають після досягнення середньої маси
0,8-1,0 г і при температурі води 15-16 "С. У початковий період корм задають 1
раз в день, потім у міру підвищення температури - не менше 2 разів на день.
корм потрібно задавати на певні місця, в один і той же час. Необхідно
 24

контролювати його поїдання. Для цього через 2-3 год після роздачі корму
перевіряють його наявність на кормових місцях. Використання автогодівниць і
кормороздавачів з програмним управлінням дозволяє знизити витрату кормів,
підвищити швидкість зростання молоді. [12]
Гальмівний вплив на швидкість поїдання надає забезпеченість риб
природною їжею. Так, в кінець червня, коли в харчуванні переважають
тваринні організми, перевірку слід здійснювати не раніше ніж через 3 год. В
липень – серпень, коли природної їжі майже немає, терміни між роздачею і
перевіркою поедаемости слід скоротити. Залежно від температури води вони
складуть 1,0-1,5 ч. Восени в міру зниження температури, інтенсивності
харчування і зростання риб при звичайному для цього періоду одноразовому
харчуванні, поїдання кормів треба перевіряти не раніше, ніж через 3 год. [17]
Процес привчання риб до харчування з самогодівниць може протікати в
кожному ставі по-різному в залежності від конкретних умов. Зазвичай активне
споживання комбікормів збігається з весняним підвищенням температури води.
Привчання цьоголіток може затягнутися до 1,0-1,5 міс. Тому для молоді коропа
в цей період бажано додаткове внесення комбікорми на кормові місця. У міру
зростання і звикання цьоголіток до самогодівниці через них слід проводити
поступово всі комбікорми. Молодь не відразу звикає до корму, тому необхідно
привчати її до нього і місць його видачі при досягненні маси риб 0,5-0,8 г. Тоді
використовують корм для годівлі цьоголіток, що дасть змогу оптимізувати
адаптацію мальків до умов подальшого вирощування. Підживлення вносять у
кількості 1-2% маси всієї вирощуваної в ставу молоді. Для більш швидкого
привчання риб до додаткового корму можна додавати високоякісні комбікорми,
що застосовуються для годування риб в індустріальному рибництві і мають
добре виражені запах і смак. Якщо підгодівля з’їдається швидко і її величина
досягає 3% маси вирощуваної риби, слід переходити до нормованої годівлі
кормами, виробленими комбікормовими заводами для даної вікової групи
коропа (див. Додаток 4). [9, 12, 17]
 25

У вегетаційний період доцільно застосовувати солі кобальта (див.

підрозділ 1.1.). На 1 кг кормової суміші вводять 2 мг цих солей, а в другу
половину цього часу 4 мг. Солі кобальта розчиняються у воді та виливають
розчин в пзвикиготовлені корми, змішуючи їх до тістеподібного стану. Якщо
розчину кобальта для замішування кормів виявилося мало, додають необхідну
кількість води зі ставу. Тістоподібний корм одразу розкладають в годівниці для
риб. Оскільки солі кобальта швидко насичуються водою, їх варто зберігати в
склянних банках з притертими кірками. Використання кобальта в якості
кормової добавки для риб найбільш ефективно в тих районах, де відзначається
недостача цього елементу в ґрунті та воді. [5]
Цьоголітки при низькій температурі води віддають перевагу харчуванні
на мілководді. При підвищенні температури до 22-25 °С риба більш охоче бере
корм на глибині. Відповідно до цього необхідно змінювати місця видачі корму.
Розподіл загальної даванки комбікорму по кормовим місцях залежить від
рельєфу става, заростанням дна водоростями і вітру. Цьоголітки
концентруються у заростях. В період сильних вітрів риба віддає перевагу
випасанню з навітряного боку ставу. З огляду на ці обставини, більшу частину
корму необхідно вносити в цих місцях. Насамкінець зауважується, що
найкращими умовами для споживання корму цьоголітками у вирощувальних
ставах є постійний або повільно знижуючий атмосферний тиск. [12]
Для більш рівномірної видачі рибам добової норми корму можна
використовувати автогодівниці «Рефлекс МТ-200-У» та ін. Як показує практика
рибництва, цьоголітки в ставах починають охочіше брати корм з автогодівниць
при масі молоді більше 5 г. Навантаження на одну автогодівницю становить 40-
50 тис. цьоголіток [12].
Для попередження передчасного голодування і сприяння підвищенню
виживаності молоді в осінній і зимовий періоди рекомендується продовжувати
помірну годівлю риб комбікормами до початку спуску вирощувальних ставів,
особливо в умовах підвищеного рівня інтенсифікації в цілому і високої
щільності посадки зокрема задля уникнення передчасного виснаження риб.
 26

Восени варто давати кормові суміші, багаті перетравленими вуглеводами

(картопля, зернові відходи і т.д.), а також протеїнові корми, оскільки вуглеводи
не компенсують недостачі протеїну і викликають зайве ожиріння. Годівниці
(Додаток 16) встановлюють на більш мілких місцях (0,6-0,8 м), де перший час
концентрується молодь. У другій половині літа, коли молодь підростає і
характер її природної їжі стає різноманітніше, годівниці доцільно пересунути
на більш глибокі місця. [8, 17]
Для нормування комбікормів у цей період, крім Додатку 17, варто
використовувати Додаток 18.
Осінній коефіцієнт вгодованості цьоголіток, який свідчить про
вгодованість і зимостійкість, які мають масу 25 г при 9,2-9,7 см, має коливатись
від 2,8 до 3,2. Буває, що цьоголітка має стандартну масу, але, судячи по
коефіцієнту вгодованості, може виявитися незимостійким. Наприклад,
коефіцієнт вгодованості у цьоголітка масою 25 г при довжині його тіла 10,3 см
складає лише 2,3. Проте найчастіше риба, що має стандартну вагу, вирізняється
задовільною вгодованістю і зимостійкістю. [5]
За місяць до облову і пересадки цьоголіток (які до цього утримувались у
вирощувальних ставах) в зимувальні стави необхідно провести аналіз риб на
якісний і кількісний склад відкладеного в їх організмі жиру. При недостатній
кількості відкладеного жиру (менше 4%) і низькому вмісті в ньому полієнових
жирних кислот необхідно в останній період вирощування годувати риб
сумішшю, яка збагачена компонентами з високим вмістом жиру. В іншому
випадку зимівля цьоголіток закінчиться низькою виживаністю риб. [12]
Годівля цьоголіток коропа у вирощувальних ставах припиняють при
температурі води нижче 12 °С або за 1 тиждень до облову, якщо температура не
опускається нижче цього порогу. [12] Водночас Мартишев Ф.Г. [8] вказує на
необхідність годівлі кормом кількістю 3% до маси цьоголіток при температурі
10 °С після пересадки у зимувальні стави, поступове зменшення до 1% при
зниженні температури; припинення годівлі при температурі нижче 4°С; її
відновлення весною до пересадки у нагульні стави (при температурі 6 °С).
 27

У зимувальних ставах цьоголіток годують з кормових столиків,

встановлених до посадки, з розрахунку 1 столик на 10 000 цьоголіток. Розрив
між годівлею у вирощувальних та зимувальних ставах не допускається.
Поїдання корму суворо контролюють, щоб його рештки не забруднювали воду
у зимувальному ставу. [8]
Якщо цьоголітки беруть корм або у них спостерігається сильне схуднення
цьоголіток, їх продовжують годувати одразу після льодоставу. Тоді в раціоні
мають переважати вуглеводи. [8]
У разі вирощування цьоголіток в індустріальних господарствах їх
рекомендують згодовувати комбікорм з вмістом протеїну не менше 38%, з
урахуванням маси риби і розміру крупки або гранул. Так, для молоді масою 1-
10 г розмір крупки має становити 1,5-3,0 мм, 10-50 г – 3,0-3,5, масою понад 50 г
– 3,5-4,7 мм. [16]
Годівлю коропа рекомендують розпочинати через годину після
зариблення саджалок або басейнів, корм вносити у місця скупчення молоді. У
цьому разі вже на наступний день молодь починає активно підхоплювати корм,
підіймаючись за ним у верхні шари води. Не можна залишати цьоголіток
тривалий час без їжі, бо голодування ослаблює організм, що спричинює
виникнення захворювань і навіть загибель частини матеріалу, особливо відразу
після пересаджування у нові умови утримування. Годувати рибу потрібно
щоденно у світловий період доби, починаючи з 6 год і до 21 год. У перші дні
корм згодовують щогодинни, тобто 16 разів на день. Після досягнення
цьоголітками маси 20 г можна переходити на 10-разову годівлю. Число
годувань слід скорочувати в разі зниження температури: за 20-24 °С – до 6
разів, за 14-19 °С – до 4, за 8-13 °С – до 1-2 разів на день. Відповідно
зменшують і кількість кормів. [16]
Нормована годівля передбачає суворе дотримання графіка, який
складають з урахуванням температури води, маси риби, її фізіологічного стану
та низки інших факторів. Складати графік годівлі і контролювати споживаність
кормів мають рибники і фахівці виробничої лабораторії господарства. В умовах
 28

інтенсивного вирощування цьоголіток коропа у саджалках слід дотримувати

добових норм годівлі, наведених у Додатку 19 та враховувати конкретні умови
вирощування риби. [16]
З метою забезпечення постійного контролю за споживаністю кормів у
виробничих умовах можна використовувати контрольні саджалки. В процесі
вирощування риби часом спостерігається падіння інтенсивності споживання
кормів. Це, як правило, відбувається за зниження вмісту розчиненого у воді
кисню, відхилення температури від оптимальних значень, захворювання риби.
[16]
Оскільки витрати на корми у структурі собівартості виробництва риби в
умовах індустріальних господарств становлять до 50% і більше, скорочення їх
витрат позитивно відбивається на собівартості вирощуваної продукції. Тому
ретельний контроль за ростом риби, споживаністю кормів і правильним їх
використанням є вагомим компонентом у забезпеченні ефективної роботи
рибницького підприємства. [16]
Витрачання кормів, як правило, контролюють щодекадно, одночасно з
контролюванням росту риби. Для цього проводять контрольні вилови, й у
виробничих умовах переважають 3-5% усієї риби, які утримують в саджалках
або басейнах. Крім того, проводять індивідуальні зважування 50-100
екземплярів з кожної вагової групи для визначення варіабельності маси риб.
Після кожного контрольного зважування визначають приріст маси за декаду і
витрати кормів на одиницю маси, що підкріплюється щоденним контролем за
споживаністю кормів. [16]

1.4. Найпоширеніші захворювання, пов’язані з неповноцінною годівлею.

На сьогодні питання щодо аліментарних хвороб цьоголіток коропа є

майже невивченим, адже їх дослідження донедавна присвячували в основному
канальному сомику і лососевих. Лише нещодавно з'явилися дані з даної
тематики, які були взяті при дослідженнях у Біловському рибгоспі
 29

(Кемеровська область, РФ) Зокрема, стало відомо, що при аліментарній хворобі

у цьоголіток коропа може спостерігатись зниження маси та вгодованості,
викривлення хребта, хвостового стебла та зябрових пелюсток, деструктивні
зміни печінки і кишечника (вздуття, жовтувате забарвлення, ослизнення),
анемії, відносне зменшення об’єму м’язової маси та зяброва хвороба. При
гематологічних дослідженнях можна помітити нижчий рівень гемоглобіну та
вищий рівень гематокриту. [6, 10, 14]
При тривалому голодуванні у молоді можуть з’явитися ознаки, схожі на
стрес. При цьому відзначаються миттєва загибель деяких відловлених риб,
підвищене згортання крові, зміни структури нирок, селезінки, багаточисельні
точкові крововиливи у печінці. Кишечник наповнений зеленуватим вмістом
інфузорії сувойка, що потрапила туди разом з мулом, який короп почав
споживати внаслідок аліментарної недостатності. Як наслідок, він почав
викликати у зимуючої цьоголітки інтоксикацію. [6]
Вищенаведені ознаки не можуть бути усунені при відновлені годівлі у
повному об’ємі. Така риба непридатна для товарного вирощування. [6]
Таким чином, метою годівлі риб є не лише задоволення їх потреб у
збалансованому і правильно підібраному штучному кормі, а й у правильному
поєднанні його з природною їжею. Водночас на сьогодні не знайдено ту
рецептуру комбікорму, яка повністю могла б замінити природний корм.
Водночас без них неможливо досягнути високої рибопродуктивності, тому не
можна нехтувати штучними кормами. Також варто усвідомити, що правильна
техніка годівлі риб є невід’ємною частиною успіху у вирощуванні рибної
продукції. При її недотриманні шанси отримати аліментарну хворобу, яка на
сьогодні не є виліковною, зростають, тому не варто ризикувати.
 30

РОЗДІЛ ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

2.1. Рецепт комбікорму для коропа масою 0,1-1 г

Таблиця 2.1. Рецепт комбікорму для коропа масою 0,1-1 г

К-сть компоненту, %
Вміст в 100 г комбікорму, г

клітковин сирої
жиру сирого
обмінної
енергії,

протеїну
сирого
Компонент

БЕР
мДж
Необхідно за нормою 1,2-1,3 45-50 2-3 1-1,5 20-25
Зерно кукурудзи 1 0,01 0,09 0,04 0,04 0,65
Зерно пшениці 20 0,26 2,98 0,40 0,34 13,22
Зерно гороху 10 0,11 2,18 0,19 0,54 5,32
Макуха соєва 1 0,01 0,42 0,07 0,05 0,30
Шрот соняшниковий 1 0,01 0,43 0,04 0,14 0,22
Дріжджі кормові сухі 6 0,08 2,73 0,09 0,01 2,11
Кров’яне борошно 59 0,92 39,83 1,48 - 3,07
Риб’ячий жир 1 0,03 - 1,00 - -
Премікс 1 - - - - -
Всього в комбікормі 100 1,43 48,66 3,31 1,12 24,89
Різниця від норми, +/- +0,13 0 +0,31 0 0

2.2. Розрахунки потреби господарства комбікормів на сезон

Для розрахунку потреби господарства комбікормів для цьоголіток коропа

на сезон, було взято за основу став площею 3 га, де щільність посадки
становила 40 тис. екз./га. Це означає, що всього було вселено 120 тис.
екземплярів коропа. Потреби у комбікормах були розраховані з урахуванням не
лише маси риби, яку риба нарощувала щодня, а й температури води, яка
протягом сезону була досить мінливою, що не могло не вплинути на кількість
щоденного корму. Кількість корму з розрахунком у відсотках від маси риби у
літній період було взято з Додатку 10, а у вересні – Додатку 11.
Таблиця 2.2. Розрахунки потреби ставу 3 га з щільністю посадки 40
тис. екз./га у комбікормах за сезон щоденно.
 31

Кількість Маса
Маса риби з Кількість
Дата Температур корму, % цьоголіто Маса корму
урахуванням корму на 1
годівлі а води, °С від маси к ставу, на став, кг
приросту, кг особину, кг
риби кг
30 червня
22 0,001 9,0 0,001 168 151,200
2019 р.
1 липня
22 0,002 8,4 0,001 192 161,280
2019 р.
2 липня
23 0,002 9,1 0,002 216 196,560
2019 р.
3 липня
22 0,002 8,4 0,002 240 201,600
2019 р.
4 липня
22 0,002 8,4 0,002 264 221,760
2019 р.
5 липня
21 0,002 7,7 0,002 288 221,760
2019 р.
6 липня
21 0,003 7,1 0,002 312 221,520
2019 р.
7 липня
21 0,003 7,1 0,002 336 238,560
2019 р.
8 липня
20 0,003 6,5 0,002 360 234,000
2019 р.
9 липня
20 0,003 6,5 0,002 384 249,600
2019 р.
10 липня
19 0,003 5,9 0,002 408 240,720
2019 р.
11 липня
18 0,004 5,2 0,002 444 230,880
2019 р.
12 липня
18 0,004 5,2 0,002 480 249,600
2019 р.
13 липня
18 0,004 5,2 0,002 516 268,320
2019 р.
14 липня
18 0,005 5,0 0,002 552 276,000
2019 р.
15 липня
18 0,005 5,0 0,002 588 294,000
2019 р.

Продовження, табл. 2.2

16 липня
18 0,005 5,0 0,003 624 312,000
2019 р.
17 липня
18 0,006 4,9 0,003 660 323,400
2019 р.
 32

18 липня
17 0,006 4,2 0,002 696 292,320
2019 р.
19 липня
18 0,006 4,9 0,003 732 358,680
2019 р.
20 липня
18 0,006 4,9 0,003 768 376,320
2019 р.
21 липня
18 0,007 4,8 0,003 822,545 394,822
2019 р.
22 липня
19 0,007 5,3 0,004 877,091 464,858
2019 р.
23 липня
20 0,008 5,7 0,004 931,636 531,033
2019 р.
24 липня
19 0,008 5,2 0,004 986,182 512,815
2019 р.
25 липня
19 0,009 5,1 0,004 1040,727 530,771
2019 р.
26 липня
19 0,009 5,1 0,005 1095,273 558,589
2019 р.
27 липня
20 0,010 5,5 0,005 1149,818 632,400
2019 р.
28 липня
20 0,010 5,5 0,006 1204,364 662,400
2019 р.
29 липня
21 0,010 6,0 0,006 1258,909 755,345
2019 р.
30 липня
22 0,011 6,5 0,007 1313,455 853,745
2019 р.
31 липня
21 0,011 5,9 0,007 1368 807,120
2019 р.
1 серпня
20 0,012 5,4 0,006 1428 771,120
2019 р.
2 серпня
20 0,012 5,4 0,007 1488 803,520
2019 р.
3 серпня
19 0,013 4,8 0,006 1548 743,040
2019 р.
4 серпня
19 0,013 4,8 0,006 1608 771,840
2019 р.
5 серпня
18 0,014 4,4 0,006 1668 733,920
2019 р.
Продовження, табл. 2.2.
6 серпня
18 0,014 4,4 0,006 1728 760,320
2019 р.
7 серпня
19 0,015 4,7 0,007 1788 840,360
2019 р.
 33

8 серпня
20 0,015 5,2 0,008 1848 960,960
2019 р.
9 серпня
20 0,016 5,2 0,008 1908 992,160
2019 р.
10 серпня
20 0,016 5,2 0,009 1968 1023,360
2019 р.
11 серпня
20 0,016 5,2 0,009 1968 1023,360
2019 р.
12 серпня
20 0,017 5,1 0,009 2028 1034,280
2019 р.
13 серпня
21 0,017 5,6 0,010 2088 1169,280
2019 р.
14 серпня
22 0,018 6,1 0,011 2148 1310,280
2019 р.
15 серпня
22 0,018 6,1 0,011 2208 1346,880
2019 р.
16 серпня
21 0,019 5,5 0,010 2268 1247,400
2019 р.
17 серпня
20 0,019 5,0 0,010 2328 1164,000
2019 р.
18 серпня
20 0,020 5,0 0,010 2388 1194,000
2019 р.
19 серпня
20 0,020 5,0 0,010 2448 1224,000
2019 р.
20 серпня
20 0,021 5,5 0,011 2508 1379,400
2019 р.
21 серпня
21 0,021 5,5 0,012 2568 1412,400
2019 р.
22 серпня
21 0,022 5,4 0,012 2604 1406,160
2019 р.
23 серпня
21 0,022 5,4 0,012 2640 1425,600
2019 р.
24 серпня
21 0,022 5,4 0,012 2676 1445,040
2019 р.
25 серпня
20 0,023 4,9 0,011 2712 1328,880
2019 р.
26 серпня
21 0,023 5,4 0,012 2748 1483,920
2019 р.
Продовження, табл. 2.2
27 серпня
21 0,023 5,4 0,013 2784 1503,360
2019 р.
28 серпня
21 0,024 5,3 0,012 2820 1494,600
2019 р.
 34

29 серпня
20 0,024 4,8 0,011 2856 1370,880
2019 р.
30 серпня
20 0,024 4,8 0,012 2892 1388,160
2019 р.
31 серпня
21 0,024 5,3 0,013 2928 1551,840
2019 р.
1 вересня
21 0,025 3,1 0,008 2940 911,400
2019 р.
2 вересня
21 0,025 3,1 0,008 2952 915,120
2019 р.
3 вересня
21 0,025 3,1 0,008 2964 918,840
2019 р.
4 вересня
21 0,025 3,1 0,008 2976 922,560
2019 р.
5 вересня
20 0,025 3,1 0,008 2988 926,280
2019 р.
6 вересня
20 0,025 3,1 0,008 3000 930,000
2019 р.
7 вересня
20 0,025 3,1 0,008 3012 933,720
2019 р.
8 вересня
20 0,025 3,1 0,008 3024 937,440
2019 р.
9 вересня
20 0,025 3,1 0,008 3036 941,160
2019 р.
10
вересня 20 0,025 3,1 0,008 3048 944,880
2019 р.
11
вересня 19 0,025 2,9 0,007 3048 883,920
2019 р.
12
вересня 19 0,026 2,8 0,007 3060 856,800
2019 р.
13
вересня 19 0,026 2,8 0,007 3072 860,160
2019 р.

Продовження, табл. 2.2

14
вересня 19 0,026 2,8 0,007 3084 863,520
2019 р.
 35

15
вересня 18 0,026 2,6 0,007 3096 804,960
2019 р.
16
вересня 18 0,026 2,6 0,007 3108 808,080
2019 р.
17
вересня 17 0,026 2,2 0,006 3120 686,400
2019 р.
18
вересня 17 0,026 2,2 0,006 3132 689,040
2019 р.
19
вересня 15 0,026 1,7 0,004 3144 534,480
2019 р.
20
вересня 16 0,026 1,9 0,005 3156 599,640
2019 р.
Сума 0,543 65196,698

Отже, на 1 став при щільності посадки 40 тис. екз./га і площі 3 га припадає

65,196698 т. Враховуючи, що на господарстві всього 4 стави, неважко
підрахувати, що всього на господарство для цьоголіток необхідно
65,196698 т/став × 4 стави = 260,786792 т.
Таким чином, для задоволення потреб господарства у комбікормах
необхідно заготовити або придбати не менше 261 т, не враховуючи резерв.

ВИСНОВКИ
Отже, у процесі висвітлення аспектів різного роду щодо годівлі
цьоголіток коропа вдаося встановити, що:
 36

1. Цьоголітки мають різні потреби у поживних речовинах, проте у

першу чергу необхідно звертати на вміст протеїну та жиру, а також
протеїнове співвідношення.
2. На сьогодні ще не знайдено рецептури комбікорму, який міг би
повністю задовольнити харчові потреби коропа, тому позбавляти
коропав природної їжі не бажано. Водночас штучні корми є
запорукою покращення рибницько-біологічних показників.
3. До техніки годівлі цьоголіток коропа необхідно підходити
відповідально і враховувати різного роду фактори.
4. Аліментарні хвороби цьоголіток почали вивчатись лише
нещодавно, тому методів лікування проти них ще не винайдено.
Водночас правильне дотримання технології годівлі дозволяє звести
до мінімуму її прояви.
5. При інтенсивній годівлі цьоголіток з розрахунком на 4 стави по 3 га
кожний і щільністю посадки 40 тис. екз./га необхідно не менше 261
т. Враховуючи високу потребу молоді у тваринній їжі і водночас її
дорожнечі, при купівлі або заготівлі комбікормів необхідно
враховувати не лише біологічні та рибицькі, а й економічні
фактори, і знаходити між ними баланс.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 37

1. Бурлака В. А., Меленівський О. М. Динаміка затрат корму при

вирощуванні цьоголіток коропа [Електронний ресурс] / Науково-
технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів
АПК. – 2016. – Т. 4. - № 1. – С. 56-60. – Режим доступу : https://bulletin-
biosafety.com/index.php/journal/article/download/64/60/.
2. Грициняк І. І., Тучапська А. Я., Кражан С. А., Тучапський Я. В. Вплив
екологічних умов та заходів інтенсифікації на ріст племінних цьоголіток
любінського лускатого коропа [Електронний ресурс] / Рибогосподарська
наука України. – 2013. - № 3. – С. 46-54. – Режим доступу :
http://oaji.net/articles/2015/2115-1434713508.pdf
3. Годівля сільськогосподарських тварин / І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук,
Г. О. Богданов та ін. – К.: [б. в.], 2006. – 444 с.
4. Довідник рибовода / П. Т. Галасун, В. М. Сабодаш, М. В. Гринжевський
та ін. ; за ред. П. Т. Галасуна – К. : Урожай, 1985. – 184 с.
5. Дорохов С. М. Пахомов С. П., Поляков Г. Д. Прудовое рыбоводство : изд.
2-е, перераб. и доп. – М. : Высшая школа, 1975. – 312 с.
6. Законнова Л. И. Ронжина А. Е., Ковылина К. Н. Исследование
физиологии крови беловского карпа при разных условиях выращивания
[Электронный ресурс] / Сборник статей IV международной научно-
практической Интернет-конференции «Рекультивация выработанного
пространства: проблемы и перспективы» – Кемерово : КузГТУ, 2019. – С.
4.3.1.-4.3.5. – Режим доступа : http://science.kuzstu.ru/wp-
content/Events/Conference/rekul/2018/IV_rekul/pages/Articles/4.3.pdf.
7. Кулаков О. О. Шляхи підвищення рибопродуктивності ставів рибного
господарства «Яски» [Електронний ресурс] : кваліфікаційна магістерська
робота - Одеса, 2019. - 69 с. – Режим доступу :
http://eprints.library.odeku.edu.ua/6639/2/Kulakov_MR_2019.pdf.
8. Мартышев Ф. Г. Прудовое рыбоводство – М. : Высшая школа, 1973. – 428
с.
 38

9. Методичні рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни

«Годівля риб» / В. М. Кондратюк, М. Я Кривенюк, І. І. Ільчук. (уклад.) –
К. : [б. в.], 2020 – 100 с.
10.Никишкин И. В. Законнова Л. И. Технология воспроизводства беловского
карпа: диагностика алиментарной болезни у сеголеток [Электронный
ресурс] / Сборник статтей XII международной научно-практической
конференции «Инновации в технологиях и образовании». – Белово :
КузГТУ, 2019. – Ч. 2. – С. 30-32. – Режим доступа :
http://belovokyzgty.ru/wp-content/uploads/2019/01/CHast2.pdf.
11.Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин: навчальний посібник
[Електронний ресурс] / Ібатуллін І. І., Мельник Ю. Ф., Отченашко В. В.,
та ін.; під ред. академіка НААН України І. І. Ібатулліна. – К.: [б. в.], 2015.
– 422 с. – Режим доступу:
https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u104/%D0%9F
%D0%A0%D0%90%D0%9A%D0%A2%D0%98%D0%9A
%D0%A3%D0%9C%20%D0%B7%20%D0%B3%D0%BE
%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D1%81.-
%D0%B3.%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD
%20%D0%86%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BB
%D1%96%D0%BD%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD_1_
%D0%9C%D0%9E%D0%9D%2B
%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B0.pdf.
12.Привезенцев Ю. А. Власов В. А. Рыбоводство – М. : Мир, 2004. – 456 с.
13.Соболев Л. Б. Ялынская Н. С. Влияние пищи на функциональное
состояние пищеварительной системы, биохимический состав тела и рост
карпа / Рыбное хозяйство. – 1990. – Вып. 44. – С. 14-19.
14.Стикни Р. Принципы тепловодной аквакультуры / Пер. с англ. В. А.
Пантаевой, И. С. Фроловой, А. С. Ельфимова – М. : Агропромиздат,
1986. – 288 с.
 39

15.Тучапська А. Я., Кражан С. А. Культивування гіллястовусих

ракоподібних для підвищення забезпеченості цьоголіток коропа
природними кормами [Електронний ресурс] : огляд / Рибогосподарська
наука України. – 2014. – Вип. 2. – С. 55-68 – Режим доступу :
http://fsu.ua/images/jurnal/2014-02/2014-02_055-68Tuchaps'ka.pdf
16.Шерман І. М., Желтов Ю. О., Пилипенко Ю. В. Основи раціонального
використання кормів у годівлі різних видів риб / Годівля риб. – К. : Вища
освіта, 2001. – С. 159-222.
17.Щербина М. А., Гамыгин Е. А. Кормление рыб в пресноводной
аквакультуре – М. : ВНИИРО, 2006. – 360 с.
18.Yamamoto T., Akimoto A., Kishi S., Unuma T., Akiyama T. Apparent and
True Availabilities of Amino Acids from Several Protein Sources for
Fingerling Rainbow Trout, Common Carp, and Red Sea Bream / Fisheries
Science. – 1998. – Vol. 64. – Iss. 3. – P. 448-458.
 40

ДОДАТКИ
 41

Додаток 1
Рекомендовані рівні основних поживних речовин в складі повнораціонних
комбікормів для коропа, % (За [9])
Середня маса риб
Поживні речовини
1-100 мг 100-1000 мг 1-50 г 50-500 г і більше
Обмінна енергія,
13 – 14 12 – 13 11 – 12
мДж/кг
Сирий протеїн 55 – 60 45 – 50 40 – 41 30 – 32
у т.ч. тваринний 9 – 10 6–7 0–3
Сирий жир 2–3 3–4 2–4
БЕР 16 – 20 20 – 25 25 – 30 40 – 45
Сира клітковина 0,3 – 0,6 1 – 1,5 3–5 4–7
Сира зола 5 – 12 5 – 14 5 – 15
2,1 –
Лізин 3,6 – 4 2,8 – 3,5 1,8 – 2
2,3
0,5 –
Метіонін 0,8 – 1 0,6 – 0,7 0,4 – 0,5
0,6
Триптофан 0,5 – 0,6 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3

Додаток 2
 42

Енергетичні складові природної їжі і комбікорму, а також кількість енергії

і нутрієнтів, необхідних для приросту одиниці маси цьоголіток коропа (За
[12])
Показник Вид корму
комбікорм Дріжджі- Личинки
ВБС-РЖ-90 паприн Chironomus
thummi
Маса риб, г 1-17 14-35 30-38
Температура води, °С 24-25 24 24
Характеристика корму
Сирий протеїн, % (П) 41/35 44/40 37/32
Енергія, МДж/100 г (Е):
Валова 1,96 2,05 2,09
Перетравна 1,51 1,64 1,70
Метаболічна 1,47 1,59 1,66
Доля енергії, % до загальної:
Білка 50/56 51/58 42/44
Ліпідів 11/13 15/15 17/20
Вуглеводів 39/31 34/27 41/36
Відношення П/Е, мг 21/23,2 21,5/24,4 17,7/18,9
білка/кДж
Відношення енергії 1:1,0/1:0,8 1:0,9/1:0,7 1:1,4/1:1,2
азотвмісних і безазотвмісних
речовин
Споживання на 1 кг приросту риб
Суха речовина, г 950/635 1360/1089 1210/956
Сирий протеїн, г 392/336 597/539 450/380
Вуглеводи 413/249 530/346 580/417
Ліпіди 51/48 107/83 110/103
Енергія, МДж:
валова 18,6 27,9 25,3
Перетравна 14,3 22,3 20,6
Метаболічна 14,0 21,6 20,1
 43

Додаток 3
Рекомендовані співвідношення між розміром гранул комбікорму і масою
коропів (За [12]).
1,00- 151-
Маса риб, г 11-40 41-150 >500
10,0 500
Розмір гранул,
1,5-2,5 2,5-3,5 3,5-4,5 4,5-6,0 6,5-8,0
мм
 44

Додаток 4
Рецепти комбікормів для цьоголіток ставового коропа, % (За [12-13, 17])
Шифри рецептур
ВБС- ІІІ-
ВБС- ВБС- ВБС- ВБС- 11 ВБ
РЖ- ПКС- РЗГ ЗА/
РЖ- РЖ- РЖ- РЖ- 0- С-
Компонент 83 86 К-1 13-
90 81 85 87 1 РЖ
и (база) Укр
Маса риб, г
0,5 ≥
10 ≥ 25
10
Рибне
20 16 9 - 9 6 5 3 16 -
борощно
 45

Соєвий
15 5 10 9 20 10 20 17 5 -
шрот
Соняшнико
10 20 15 20 5 25 20 30 20 -
вий шрот
Бавовняний
- - - - - - - - - 9,5
шрот
Горох - 10 - 10 18 - 15 - 10 12,5
Пшениця 25 19 18 40 37 10 10 23 20 -
Ячмінь - 20 30 - - 33,5 19 20 20 7,0
Кукурудза 15 - - - - - - - - 38,3
БВК*
паприн1,
еприн2, 92 41 82 161 83 43 4 4 4 5,71
кормові
дріжджі3
Пшеничні
- 3 7 3 - 10 4 - 4 20,0
висівки
Продовження таблиці
Олія
соняшнико 1,5 - - - - - - - - -
ва
Фосфати
(моно-, ди- 3,0 2,0 2,0 1,0 2,0 - - - - -
кальцій)
Крейда - - - - - 1,5 1 - 1 2,0
Вітамінний
премікс 1,5 1,0 1,0 - 1,0 - - - - -
ПК-П
Мікроелеме
нтний
- - - 1,0 - - - - - -
премікс №1
або 2**
Трав’яне
? ? ? ? ? ? 2 2 - 5,0
борошно
М’ясокістк ? ? ? ? ? ? - 1 - -
 46

ове
борошно
Показники якості 100 г корму
Вологи, не
? ? ? ? ? ? 13/? 12,6
більше
Сирий 36,5/ 33,3/2 30,5/ 31,9/ 33,0/2 30,7/
не менше 26/? 18,0
протеїн 28,8 5,3 23,5 24,8 5,6 22,7
2,14/ 1,82/1 1,69/ 1,80/ 1,92/1 1,58/
Лізин ? ? ? ?
1,86 ,58 1,48 1,61 ,64 1,37
0,70/ 0,65/0 0,56/ 0,50/ 0,52/0 0,57/
Метіонін ? ? ? ?
0,59 ,55 0,49 0,44 ,42 0,50

Продовження таблиці
Цистин 1,30 1,20 1,06 0,96 1,01 1,08 ? ? ? ?
5,9/5, 3,9/3, 3,9/3, 3,6/2, 3,2/2, 3,8/3,
Ліпіди не менше 3/?
1 2 0 8 2 2
51,0/ 55,7/2 59,0/ 58,9/ 57,7/2 58,5/
Вуглеводи ? ? ? ?
27,5 7,9 31,9 31,8 9,4 30,4
Клітковина 4,2 6,6 6,4 6,2 4,7 8,2 не більше 9/? 6,4
Зола 6,5 7,1 6,6 5,6 6,0 7,0 ? ? ? ?
1,91/ 1,59/0 1,41/ 1,04/ 1,53/0 0,87/
Фосфор до 1,2/?
1,07 ,57 0,57 0,44 ,67 0,35
Кальцій ? ? ? ? ? ? До 1,2/?
Енергія,
МДж/100 г:
Валова 2,00 1,93 1,92 1,94 1,93 1,91 ? ? ? ?
перетравна 1,35 1,17 1,21 1,18 1,15 1,17 ? ? ? ?
Обмінна 1,20 1,03 1,08 1,05 1,01 1,05 ? ? ? ?
Відношенн 21,3 21,6 19,4 21,0 22,3 19,4 ? ? ? ?
я
перетравно
го
протеїнеу
до
перевареної
 47

енергії
(П/Е),
мг/кДж
*1-4 – в рецепт вводиться лише один з видів дріжджів. Всі види кормових
дріжджів в еквівалентних кількостях замінюються на вітазар.
**Мікроелементний премікс: 1 – Na2Se3 – 0,1 мг + KI – 1-1,5 мг/кг корму + 10
г/кг наповнювача; 2 – 2-5% борошна з філофори або інших водоростей.
***Перед рискою валовий вміст, за рискою – перетравні речовини.
 48

Додаток 5
Розподіл енергії в ростовому комбікормі для цьоголіток масою 1-25 г,
отриманий в експериментах коропа (За [12])
Показники Розподіл енергії
Експериментальні дані
Енергія, кДж/г сухого корму
валова енергія 20,5-20,9*
Перетравна 16,4-17,0
Енергія перетравних речовин, % 80-81
загальної
Енергія речовин; % перетравної:
Білка 58-44
Жирів 15-20
Вуглеводів 27-36
П/Е, мг білка/1кДж 24-19
Розрахункові дані
Енергія, кДж/г сухого корму:
Валова 19,2
Перетравна 11,6
Енергія перетравних речовин, % 60
загальної
Енергія речовин, % перетравної
Білка 49
Ліпідів 6
Вуглеводів 45
П/Е, мг білка/1 кДж 21
*Годівля риб личинками хірономід
 49

Додаток 6
Склад комбікорму N 5-р для цьоголіток коропа (За [8])
Міститься в
Корми Замінники
комбікормі, %
Макуха та шрот 30 Макуха рапсова або
бавовняний суріпицевий
Макуха конопляна 10 Макуха або шрот
соняшниковий
Макуха соняшникова 10 Не замінюється
Овес 4 “”
Макуха лляна 5 Макуха соняшникова або
соєва
Ячмінь фуражний 5 Овес
Висівки пшеничні 5 Висівки житні
Люпин 20 Вика
М’ясне борошно 10 Рибне або м’ясо-кісткове
борошно
Крейда 1 Не замінюється

Додаток 7
Рецепт комбікорму для цьоголіток коропа (За [8])
Склад комбікорму Міститься в масі
комбікорму, %
 50

Макухи та шроти (не менше двох видів в рівних 40

частинах): соняшникові, соєві, рапсові, конопляні
Макухи та шроти: гірчичні, суріпицеві, арахісові, лляні, 9
буролисткові, кунжутні, рижійні, рицинські
Бобові: люпин, чина, сочевиця, вика, горох, кормові 15
боби
Зернові: жито, пшениця, ячмінь 22
Висівки: кукурудзи жовтої чи пшеничні 4
Дріжджі кормові 4
Борошно рибне 5
Крейда молота 1

Додаток 8
Розподіл комбікорму за місяцями вирощування цьоголіток і дволіток
коропа в ставових господарствах, % від загальної кількості (За [11])
Червен Липен
Вік риб Травень Серпень Вересень
ь ь
Цьоголітк
- 3 24 54 19
и
Дволітки 2 15 30 40 13
 51

Додаток 9
Приблизний середньодобовий приріст і маса цьоголіток коропа при
вирощуванні в умовах ущільнених посадок і годівлі комбікормами, г
0 За [11] За [12] За [4]
приріст маса на приріст маса на приріст приріст приріст
початк початк (вище (55-51 (південніш
 52

55
у у паралеь е 51
паралелі
декади декади ) паралелі)
)
Червень
ІІ 0,1 - - - - 0,1 0,1
ІІІ 0,1 1 0,1 - 0,1 0,2 0,3
Липень
І 0,2 2 0,2 1 0,2 0,3 0,4
ІІ 0,3 4 0,3 3 0,3 0,3 0,4
ІІІ 0,5 7 0,4 6 0,4 0,4 0,5
Серпень
І 0,5 12 0,5 10 0,5 0,5 0,5
ІІ 0,5 17 0,5 15 0,5 0,5 0,4
ІІІ 0,3 22 0,4 20 0,4 0,4 0,4
Вересен
ь
І 0,1 25 0,1 24 0,3 0,3 0,3
ІІ 0,1 26 - - 0,2 0,2 0,3
ІІІ - - - - 0,1 0,2 0,2
Жовтень
І - - - - - 0,1 0,1
ІІ - - - - - - 0,1

Продовження таблиці
Всього
- 27 25 - ? ? ?
за сезон
 53

Додаток 10
Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну 26% і вище
для цьоголіток коропа в головний період годівлі (% маси тіла риб) (За [5])
Температура Середня маса цьоголіток коропа, г
1 2 3 5 7 10 15 20 25 30 і
води, °С
більше
12 2,8 2,6 2,3 2,2 2,1 2,0 1,9
13 3,2 3,0 2,7 2,6 2,4 2,3 2,2 2,1 2,0
14 3,7 3,4 3,1 3,0 2,8 2,7 2,6 2,5 2,4 2,3
15 4,2 3,9 3,5 3,4 3,2 3,1 2,9 2,8 2,7 2,6
16 4,7 4,4 4,0 3,8 3,6 3,4 3,2 3,1 3,0 2,9
17 5,3 5,0 4,6 4,3 4,1 3,8 3,6 3,5 3,4 3,3
18 6,2 5,7 5,3 5,0 4,8 4,5 4,3 4,1 4,0 3,9
19 6,9 6,4 5,9 5,6 5,3 5,0 4,7 4,5 4,4 4,3
20 7,6 7,0 6,5 6,1 5,8 5,5 5,2 5,0 4,8 4,7
21 8,3 7,7 7,1 6,7 6,3 6,0 5,7 5,5 5,3 5,2
 54

22 9,0 8,4 7,8 7,2 6,8 6,6 6,2 6,0 5,8 5,7
23 9,8 9,1 8,5 7,9 7,5 7,2 6,8 6,5 6,3 6,2
24 10,7 9,8 9,2 8,6 8,2 7,8 7,4 7,1 6,9 6,7
25 11,6 10,6 9,9 9,3 8,8 8,5 8,0 7,7 7,5 7,3
26 і вище 12,5 11,5 10,7 10,0 9,6 9,2 8,6 8,3 8,0 7,9

Додаток 11
Добова норма гранульованих комбікормів з вмістом протеїну 26% і вище
для цьоголіток коропа у вересні-жовтні (відносно маси тіла риб, %) (За [3])
Середня маса цьоголіток, г
Температура води ,
2
°C 10 15 25 30 35 і більше
0
10 0,9 0,8 0,7
11 1,1 1,0 0,9
1,
12 1,2 1,1
3
1,
13 1,3 1,2
5
1,
14 1,7 1,5 1,3
4
1,
15 1,9 1,7 1,5
6
1,
16 2,1 1,9 1,7
8
2,
17 2,4 2,2 2,0
1
18 2, 2,8 2,6 2,5 2,3
 55

9
3,
20 і вище 3,3 3,1 3,0 2,9
6

Додаток 12
Кратність роздачі комбікормів цьоголіткам коропа (За [10])
Температура води, °С Кратність
13 – 15 1
18 – 21 1-2
23 – 25 2-4
 56

Додаток 13
Норми годівлі цьоголіток коропа, розраховані на 1 га ставу при щільності
посадки 60 тис. шт./га, кг (За [5])
Індивідуальна маса риб, г
Температура
1
води, °С 1 3 5 7 9 11 15 17 19 21 23 25 30
3
1 1
12 1 4 8 13 14 17 19 20 34 22 23 24
1 6
1 2
13 2 7 13 21 24 29 31 33 47 36 38 39
7 6
1 2 3
14 3 19 29 33 40 43 45 58 50 52 56
0 4 7
1 2 4
15 23 36 41 49 53 56 69 61 64 72
2 9 5
4
1 3 5
16 26 42 48 58 62 65 79 72 76 79
4 5 3
17 5 1 31 4 48 55 6 66 71 75 86 82 86 96
 57

6 0 1
1 4 6
18 34 53 60 73 78 82 86 91 95 108
8 4 6
2 4 7
19 37 58 65 79 85 89 94 94 103 115
0 7 2
2 5 7 10
20 39 61 70 84 90 95 100 110 115
1 1 7 5
2 5 8 10 11
21 6 41 64 73 88 94 105 115 130
2 3 1 0 0
5 8 10 11
22 42 67 76 91 98 109 120 135
5 4 4 4
2 5 8 10 11
23 43 68 77 94 100 112 122 140
3 6 6 6 6
5 8 10 11
24 44 69 79 95 102 114 125 144
7 7 8 9
5 8 10 12
25 45 70 80 96 103 115 126 146
2 8 8 9 0
7
4 5 8 10 11
26 44 69 79 95 102 114 125 144
7 7 8 9
5 8 10 11
27 43 68 77 94 100 112 122 140
2 6 6 6 2
3 5 8 10 11
28 42 67 76 91 98 109 120 135
5 4 4 4
2 5 8 10 11
29 6 41 64 73 88 94 105 115 130
2 3 1 0 0
2 5 7 10
30 39 61 70 84 90 95 100 110 115
1 1 7 5

Додаток 14
Поправочні коефіцієнти до норм годівлі цьоголіток коропа у ставах (За [5])
 58

Коефіцієнт Коефіцієнт
Показники Показники
поправки поправки
Вміст у воді Гранульований корм,
розчиненого який володіє високою 0,80
кисню, мг/л: водостійкістю
Розсипний комбікорм
для коропа, якщо норма
6 і більше 1,10 1,15
внесення його не
більше 100 кг/га
Зерновідходи, фуражне
зерно, комбікорм для
4-6 1,0 1,25
сільськогосподарських
тварин
Комбікорм, що містить
3-4 0,85
жиру, %:
2-3 0,6 5-7 0,95
1,5-2 0,3 7-8 0,90
Добова кратність
менше 1 0
годування:
Активна реакція
одноразова 0,80
води (pH)
7,5-8,5 1,2 дворазова 1,0
6,0-7,5 1,0 триразова 1,20
5,0-6,0 0,9 чотириразова 1,35
4,5-5,0 0,35
менше 4,2 0

Додаток 15
Поправка до добових норм годівлі при вирощуванні цьоголіток коропа в
полікультурі (За [5])
Кількість риб Збільшення норм годівлі, розрахованих для цьоголіток
строкатий білий амур сріблястий
додатково до
в ставах з в ставах з
товстолобик карась
цьоголіток
бідною багатою
 59

рослинністю рослинністю
коропа, %
10 0 2 0 5
20 3 5 3 10
30 8 10 5 15
40 12 - 10 20
50 15 - - 25

Додаток 16
 60

Годівниці для коропа (За [8]): А – донна годівниця, Б – кормовий столик і

дно става, вирите коропами у пошуках їжі при десятикратній посадці; В –
металевий столик, що сам спливає:
1 – верхній обруч (d =400 мм), 2 – нижній обруч (d =700 мм), 3 – дно з
оцинкованого заліза, 4 – чотири стійки довжиною 400 мм з 5-міліметрового
дроту, 5 – чотири плавки з кірки або пінопласту, які забезпечують підйомну
силу столика, який спускається у воду (0,2-0,3 кг), 6 – вантаж-якір масою 3 кг, 7
– плавка з сухого дерева або кірки

Додаток 17
 61

Усередненні дані про кількість споживчого цьоголітками коропа

природньої їжі і комбікорму за доби (добові раціони) в залежності від
температури води і маси риб при вирощуванні в ставах, % сухої речовини
їжі від маси риб (За [17])
Температура Середня маса цьоголіток коропа, г
води, °С 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21
10 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2
12 2,2 2,1 2,0 1,9 1,8 1,7
14 3,0 2,8 2,6 2,5 2,4 2,3
16 3,8 3,6 3,4 3,3 3,2 3,1 3,0 2,9
18 4,8 4,5 4,3 4,1 4,0 3,9 3,8 3,7
20 5,9 5,5 5,2 5,1 4,9 4,8 4,7 4,6 4,5
22 7,1 6,6 6,3 6,1 5,9 5,8 5,7 5,6 5,5 5,4
24 8,3 7,8 7,4 7,2 7,0 6,8 6,7 6,6 6,5 6,4
26 9,7 9,1 8,7 8,4 8,1 7,9 7,8 7,7 7,6 7,4
10,
28 11,2 10,0 9,6 9,4 9,2 9,0 8,9 8,7 8,6
4
11, 11, 10,
30 12,8 11,4 10,7 10,1 9,9 9,8 9,7
9 0 5

Температура води, Середня маса цьоголіток коропа, г

°C 23 25 30 35
10 1,2 1,1
12 1,7 1,6
14 2,2 2,1
16 2,9 2,8 2,7
18 3,6 3,5 3,4
20 4,4 4,3 4,2
22 5,3 5,1 5,0
24 6,3 6,2 6,1 6,0
26 7,3 7,1 6,9
28 8,5 8,4 8,2 8,0
30 9,7 9,6 9,3 9,1
Додаток 18
 62

Добові норми гранульованих комбікормів для цьоголіток коропа, які

вирощуються в ставових господарствах; % маси риб (рецепти К-110-1)*
(За [11])
Температура Середня маса цьоголіток коропа, г
води, °С 1,0 3,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 35,0 60,0 100,0 ≥150,0
Початковий період; при доброму розвитку природної кормової бази (10-20 мг/л і
більше залишкової біомаси зоопланктону) норми можна застосовувати і далі
15 2,1 2,0 1,9 1,7 1,6 1,5 1,4 1,3 1,2 1,1
17 2,8 2,6 2,5 2,3 2,2 2,1 1,9 1,8 1,7 1,6 1,5
19 3,6 3,4 3,1 2,9 2,8 2,7 2,4 2,3 2,2 2,0 1,9
21 4,4 4,2 3,9 3,5 3,4 3,3 3,0 2,9 2,6 2,4 2,3
19 5,2 5,0 4,7 4,1 4,0 3,9 3,6 3,5 3,2 3,0 2,7
21 6,2 5,8 5,5 4,9 4,6 4,5 4,2 4,1 3,8 3,6 3,3
27 7,1 6,6 6,3 5,7 5,3 5,1 4,8 4,7 4,4 4,2 3,9
≥28 7,6 7,1 6,7 6,1 5,7 5,5 5,2 5,0 4,7 4,5 4,2
Основний період або початковий при поганому розвитку природної кормової бази
(менше 10 мг/л залишкової біомаси зоопланктону)
15 4,5 4,3 4,1 3,7 3,5 3,4 3,2 3,1 2,8 2,6 2,4
17 5,8 5,4 5,2 4,7 4,5 4,3 4,1 3,8 3,6 3,4 3,2
19 7,2 6,6 6,2 5,7 5,6 5,3 5,1 4,7 4,5 4,2 3,8
21 8,8 8,2 7,6 6,9 6,7 6,4 6,1 5,7 5,5 5,0 4,6
23 10,5 9,8 9,0 8,2 7,9 7,6 7,1 6,7 6,5 5,9 5,5
25 12,3 11,4 10,6 9,7 9,1 8,8 8,3 7,9 7,5 6,9 6,5
27 14,4 13,2 12,3 11,3 10,5 10,2 9,7 9,2 8,6 8,0 7,5
≥28 15,2 14,2 13,2 12,1 11,3 11,0 10,6 10,0 9,3 8,6 8,0
Заключний період (вересень, жовтень)
Середня маса риб, г
20 25 30 35 40 50 70 ≥100
10 0,7 0,7 0,6 0,6 0,6 0,6 0,5 0,4
Температура
Середня маса риб, г
води, °С
11 0,9 0,9 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8
13 1,3 1,3 1,2 1,2 1,2 1,2 1,1 1,0
15 2,0 2,0 1,9 1,9 1,8 1,9 1,5 1,4
17 2,9 2,8 2,5 2,4 2,3 2,4 2,1 2,0
≥18 3,3 3,1 2,9 2,8 2,6 2,8 2,4 2,3
22-25 °С* 26-30 °С*
Маса риби, г
Кількість корму, % (г)
0,5-1,5 30,0 (0,2) 40,0 (0,03)
 63

1,5-2,5 22,5 (0,5) 30,0 (0,6)

2,5-5,0 15,0 (0,6) 20,0 (0,8)
5-10 11,3 (0,9) 17,0 (1,4)
10-20 8,2 (1,2) 14,0 (2,1)
20-35 7,5 (2,1) 10,0 (2,7)
35-50 7,1 (3,1) 9,5 (4,1)
* Температура води