1

Тема 1.Українська Національно-визвольна війна середини XVII ст.: типологічна характеристика

національного, соціального та релігійного протистояння (2 год.)

1. Передумови та причини війни.

2. Характер війни та погляд на неї істориків (“визвольна війна”, “національно-визвольна війна”, “козацька революція”,
“українська революція”, “громадянська війна”, “Хмельниччина”).
3. Учасники війни: вимоги і цілі.

Література
1. Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 р. К., 2005.
2. Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1995. Т. 8; 1996. Т. 9. Ч.1; 1997. Т. 9. Ч. 2.
3. Кислюк О. Причини Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. в описі хроніки С. Грондського //
Наукові записки. Зб. праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М. С. Грушевського. К., 2005. Т. 11. С, 434–455.
4. Когут З. Повстання Хмельницького, образ євреїв і формування української історичної пам’яти // Когут З. Коріння
ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної історії України. К., 2004. С. 244–271.
5. Крип’якевич І. П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990.
6. Мицик Ю. А. Політичні концепції Богдана: деякі аспекти реалізації // Доба Богдана Хмельницького. К., 1995. С. 25–39.
7. Мицик Ю. А. Чому Б. Хмельницький обрав столицею України Чигирин? // Наукові праці Кам’янець-Подільського
університету. Іст. науки. Т. 16. Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 40–45.
8. Плохій С. Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. К., 2005.
9. Плохій С. Хмельниччина та євреї. Причини до ідеології повстання // Просфонема. Істор. та філол. розвідки, присвячені
60-річчю академіка Ярослава Ісаєвича. Львів, 1998. С. 475–487.
10. Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // УІЖ. 1995. №4. С. 67–76.
11. Сисин Ф. Чи було повстання Б. Хмельницького революцією? Зауваги до типології Хмельниччини // Україна: культурна
спадщина, національна свідомість, державність. Просфонима. Історичні та філологічні розвідки, присвячені 60-річчю акад.
Ярослава Ісаєвича. Львів, 1998. Вип. 5. С. 571–578.
12. Смолій В. А., Степанков В. С. Політична система українського суспільства в роки Національної революції XVII ст. К.,
2008. – 120 с.
13. Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет. К., 1993 (і наступні видання).
14. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (проблеми, пошуки, рішення). К., 1999.
15. Степанков В. 1648 рік: початок Української революції чи “домової війни” в Речі Посполитій? // Україна в Центрально-
Східній Європі. К., 2003. Вип. 3. С. 369–414.
16. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. ( 1648 – 1676 рр. ). К., 2009.
17. Степанков В. Вплив суспільно-політичних перетворень у Гетьманщині середини XVII ст. на статус селянства та
формування його соціальних ідеалів // Confraternitas. Ювілейний збірник на пошану Ярослава Ісаєвича. Львів, 2006-2007. –
С. 321–331.
18. Степанков В. Українська національна революція XVII ст.: причини, типологія, хронологічні межі (дискусійні нотатки) //
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. К., 1998.
С. 26–45.
19. Степанков В. С. Селянська війна 1648–1652 рр. в Україні: основні проблеми дослідження // Наукові праці Кам’янець-
Подільського університету. Історичні науки. Т. 15. Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 26–34.
20. Тарасенко І. Творчість хроніста ХVІІ століття Самуеля Твардовського в історіографії // УАЩ. 2007. С. 109–127.
21. Франко І. Хмельниччина 1648–1649 років у сучасних віршах // Іван Франко. Зібрання творів у 50-ти томах. К., 1981.
Т. 31. С. 188–253.
22. Яковенко Н. Між правдою та славою (Не зовсім ювілейні роздуми до ювілею Богдана Хмельницького) // Сучасність.
1995. №12. С. 68–75.
23. Яковенко Н. Скільки облич у війни: Хмельниччина очима сучасників // Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з
історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст. К., 2002. С. 189–228.
24. Яковенко Н. У кольорах пролетарської революції // Український гуманітарний огляд. К., 2000. Вип. 3. С. 58–78.
25. Яковенко Н. Шляхта в козацькій революції середини XVII ст. (полемічні зауваги до схеми В. Липинського) // Козацькі
війни XVII ст. в історичній свідомості польського та українського народів. Львів-Люблін, 1996. С. 21–30.
 2
Тема 2 Українська дипломатія в роки Хмельниччини (4 год.)

1. Становлення української дипломатії в ході перших перемог (1648 р.).

2. Розвиток української дипломатії (лютий 1649 – весна 1651 рр.).
3. Дипломатичні зусилля Б. Хмельницького в період від поразки під Берестечком до Жванецької кампанії.
4. Укладення союзу з Московською державою (Березневі статті) та активізація української дипломатії в 1654–1657 рр.
5. Організація дипломатичної служби та основні принципи її функціонування.

Джерела
1. Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы. М., 1957. Т. 1–3.
2. Документы Богдана Хмельницкого (1648-57). К., 1961.
3. Документы об Освободительной войне украинского народа, 1648–54 гг. К., 1965.
4. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. К., 1992.
5. Літопис Самовидця / вид, підгот. Я. І. Дзира. К., 1971.
6. Самійло Величко. Літопис / підгот. В.О.Шевчук. К., 1991. – T. l.
7. Універсали Б.Хмельницького. К., 1988. – 383 с.
Література
1. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 р. Міфи і реальність. К., 1994.
2. Байдаус Э. Штрихи к политическому портрету Б. Хмельницького в контексте молдавско-украинских отношений
( 1648 – 53 гг. ) // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії IX-XVIII ст. К., 2000. С. 197–206.
3. Богдан Хмельницький і його доба. Матеріали міжнародної конференції, присв'яченої 400-річчю з дня народження
Великого Гетьмана (24-25 жовтня 1995). К., 1996.
4. Брехуненко В.А. Витоки кримської політики Богдана Хмельницького // УІЖ. 1995. № 4. С. 87–92.
5. Бутич І. До історії українсько-трансільванських взаємин (1648–1656) // АУ. 1966. №3. С.62–71.
6. Гебеї Ш. Дипломатичні зносини між Трансільванським князівством та Запорізьким військом у 1648 році // Україна–
Угорщина: спільне минуле та сьогодення: матеріали міжнар. наук. конф. К., 2006. С. 104–120.
7. Голобуцкий В.А. Дипломатическая история освободительной войны украинского народа. 1648-1654 гг. К., 1962.
8. Горобець В. А. Вільно чи Раднот? Українсько-трансільванська військова співпраця 1657 р. в контексті формування
протестантської ліги // Україна–Угорщина: спільне минуле та сьогодення: матеріали міжнар. наук. конф. К., 2006. С. 120–
134.
9. Горобець В.М. Зовнішня політика Гетьманату другої половини 50-х рр. ХVІІ ст.: впливи суспільно-політичного
протистояння в Україні та трансформацій регіональних геополітичних процесів // УІЖ. 2005. №2. С.16–17.
10. Горобець В.М. Московська політика Богдана Хмельницького: дипломатична риторика та політична практика // УІЖ.
1995. .№ 4. С. 45–56.
11. Грушевський M. C. Історія України-Руси. К., 1995–1998. T. 8–10.
12. Гурбик А Україна і Трансільванське князівство в умовах Раднотської коаліції ( 1656–1657 ) // Україна–Угорщина:
спільне минуле та сьогодення. К., 2006. С. 134–154.
13. Гурбик А. Українсько-російські військово-політичні відносини в період Раднотської системи (1656-1657 рр.) // “Істину
встановлює суд історії”. Збірник на пошану Ф.П. Шевченка. К., 2004. Т.2. С.205–232.
14. Гурбик А. Раднотський зовнішньополітичний курс гетьмана України Б. Хмельницького (165601657) // УІЖ. 2008. № 6.
С. 57–86.
15. Доба Богдана Хмельницького (До 400-річчя від дня народження Великого Гетьмана). Зб. наук. праць. К., 1995.
16. Домбровський Я.С. Поміж Батогом і Жванцем: козацька політика сенату Речі Посполитої // ЗНТШ. 2002. Т.243. С.  61–
84.
17. Заборовский Л. Последний шанс умиротворения: переговоры Б. А. Репнина во Львове 1653 г. // Україна в Центрально-
Східній Європі. К., 2000. С.238–244.
18. Заборовский Л.В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине ХVІІ . М., 1981.
19. Історія українського козацтва. Нарис у двох томах. К., 2006. Т. 1.
20. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький. Перемишль; Львів, 1996.
21. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. Львів, 1990.
22. Мицик Ю. Полин-корінь. Скільки діяв українсько-російський договір 1654 р. // Старожитності. 1991. № l.
23. Мицик Ю.А. З досліджень історії Переяславської Ради 1654 р. // УІЖ. 2003. №6. С.93–110; 2004 – №1. С.72–80.
24. Нариси з історії дипломатії України / під ред. В.А. Смолія. К., 2001.
25. Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). К., 2003.
26. Пріцак О.Ще раз про союз Богдана Хмельницького з Туреччиною // Український археографічний щорічник. К., 1993.
Вип. 2. С. 177–192.
27. Санин Г.А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII века. М., 1987.
28. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція ХVII ст. (1648-1676) К., 1999. (Україна крізь віки. Т.7).
29. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. К., 1993.
30. Степанков В. Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648 – 1957). Кам’янець-Подільський, 2008.
31. Степанков В. С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування української держави
(1648 – 1654). Львів, 1991.
32. Степанков В.С. Переяславська присяга 1654 р.: зміст і наслідки // УІЖ. 2003. №6. С.28–39; 2004. №1. С.20–28.
33. Федорук Я. Зовнішньополітична діяльність Богдана Хмельницького і формування його політичної програми
(1648 – серпень 1649 рр.). Львів, 1993.
34. Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України. 1654–1657. Львів, 1996. Ч. l.
 3
35. Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька "протекція" // Київська Старовина. 2001. № 3.
36. Чухліб Т. Переяслав 1654 року та проблема міжнародного утвердження Українського гетьманату. К., 2003. 156 с.
37. Чухліб Т.В. Переяславська угода 1654 р. у контексті міжнародного утвердження ранньомодерної української держави:
причини, укладення, наслідки. // УІЖ. 2003. №1–4.
38. Шевченко Ф.П. Дипломатична служба на Україні під час Визвольної війни 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх
використання. К., 1964. Вип. 1. С. 81–113.
 4
Тема 3. Події 60-80-х рр. XVII ст. в Україні у висвітленні козацьких літописців:
Самовидця, С. Величка та Г. Граб’янки (2 год.).

1. Автори літописів та їхній світогляд.

2. Причини і характер руїнних процесів.
3. Оцінка діяльності гетьманів та козацької старшини.

Джерела
1. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. К., 1992.
2. Літопис Самовидця / вид. підгот. Я. І. Дзира. К., 1971.
3. Самійло Величко. Літопис / підгот. В. О. Шевчук. К., 1991.

Література
1. Бовгиря А. М. “Літопис Граб’янки” і питання першооснови // УІЖ. 2003. №4. С. 75–87.
2. Дзира Я. Величко та його літопис // Історіографічні дослідження в Українській РСР. К., 1971. Вип. 4. С. 198–223.
3. Петровський М. Н. Нариси історії України XVII – поч. XVIII ст. Досліди над літописом Самовидця. Харків, 1930.
4. Соболь В. Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко. Дніпропетровськ, 1996.
5. Шевчук В. Муза роксоланська. Українська література XVI–XVIII ст. К., 2005. Кн. 2.
 5

Тема 4. Договори українських гетьманів з Росією в другій половині XVII ст.

(порівняльний аналіз) (4 год.)

1. Переяславські статті 1659 р.

2. Батуринські та Московські статті Івана Брюховецького.
3. Глухівські статті 1669 р.
4. Конотопські та Переяславські статті Івана Самойловича.
5. Статті Івана Мазепи з московськими царями.

Джерела:
1. Акты относящиеся к истории Южной и Западной России. Санкт-Петербург, 1875. Т. 8.
2. Антологія української юридичної думки. Т. 3. Історія держави і права України:
козацько-гетьманська доба. К., 2003.
3. Бантыш-Каменский Д.Н. Источники малороссийской истории. М.,1858. Т.1.; 1859. Т.2.
4. Величко С. Літопис. Київ, 1991. Т. 1 -2.
5. Памятники, изданные Временной Комиссией для разбора древних актов. К., 1859. Т. 4.
Отд. 3. № 6. С. 17-24.
6. Полное собрание законов Российской империи. Санкт-Петербург, 1830. Т.1–4.
7. Тисяча років української суспільно-політичної думки. К., 2001. Т.3. Кн.1-2; Т.4. Кн.1–
2.
8. Яковлева Т. Московські статті гетьмана Івана Мазепи // УАЩ. К., 2006. Вип. 10/11.
С. 450–457.

Література:
1. Горобець В.М. Московський договір гетьмана І. Брюховецького 1665 р. // УІЖ. 2003.
№6. С.39-51.
2. Еволюція українсько-російських відносин у другій половині ХVІІ ст. / В.Й. Борисенко,
А.Г.Бульвінський, С.О. Візор. К., 2006. 256 с.
3. Матях В.М. Українсько-російські відносини в др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. (стан
дослідження проблеми у вітчизняній історігорафії) // УІЖ. 2003. №6. С.110-118; 2004.
№1. С.81–89.
4. Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII–XVIII ст. Варшава, 1934
(передрук: УІЖ. 1993. №11–12; 1994. №1–4).
 6

Тема 5. Формування та структуризація станового устрою Гетьманщини (2 год.)

1. Кристалізація нової генерації соціальної еліти (козацької старшини)

            а) генеральна, полкова та сотенна старшина;
            б) бунчукові, військові, значкові товариші, військові канцеляристи;
в) рядове козацтво та його підвиди.
2. Становище та роль у суспільстві духовенства.
3. Міщанство та селянство в соціальній структурі Гетьманщини.

Література.
1. Антологія української юридичної думки. Т. 3. Історія держави і права України:
козацько-гетьманська доба. К., 2003.
2. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату: Дослідження з політичної і соціальної
історії ранньомодерної України. К., 2009. 271 с.
3. Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з
Москвою та Варшавою. К., 2001.
4. Горобець В. Інститут генеральних старшин Війська Запорозького як соціальна
корпорація: персональний склад та стратегія службового зростання // Terra cossacorum:
студії з давньої і нової історії України. К., 2007. С. 93–140.
5. Горобець В. Малі соціальні та соціопрофесійні груп Гетьманату: “курінчики”,
“стрільці”, “протекціянти”, “дворяни” etc // Соціум. 2008. Вип. 8. С. 184-201.
6. Дядиченко В. О. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця
XVII – початку XVIII ст. К., 1959.
7. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська
Запорізького. Дніпропетроовськ, 2007.
8. Історія українського козацтва: Нариси. У 2 Т. К., 2006. Т. 1; К., 2007. Т. 2.
9. Історія української культури. К., 2003. Т. 3.
10.Когут З. Російський імперіалізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини.
1760–1830. К., 1996.
11.Мякотин В. Очерки социальной истории Украины в XVII–XVIII вв. В 3-х ч. Прага,
1924–1926.
12.Оглоблин О. Люди старої України. Острог, 2000.
13.Окиншевич Л. Генеральна старшина на Лівобережній Україні XVII–XVIII ст. // Праці
комісії для виучування історії західноруського та українського права. К., 1926. Т.  2.
С. 84–171.
14.Окиншевич Л. Значне військове товариство в Україні-Гетьманщині XVII–XVIII ст. //
ЗНТШ. 1948. Т. 137. 231 с.
15.Панашенко В. Бунчукові, військові і значкові товариші в Гетьманщині // “Істину
встановлює суд історії”. Зб. на пошану Ф. П. Шевченка. К., 2004. Т. 2.
16.Панашенко В. В. Полкове управління в Україні (сер. XVII–XVIII ст.). К., 1997.
17.Панашенко В. В. Соціальна еліта Гетьманщини (другої половини XVII – XVIII ст.).
К., 1995.
18.Панашенко В. Бунчукові товариші // Київська старовина. 1997. №5.
19.Панашенко В. Військові товариші // Київська старовина. 1998. №3.
20.Пріцак О. Доба військових канцеляристів // КС. 1993. № 4. С. 62-66.
21.Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея XVII–XVIII ст.: проблеми
формування, реалізації. К., 1997.
22.Струкевич О. Політико-культурні орієнтації еліти України-Гетьманщини. К., 2002.
 7

23.Струкевич О. К. Договірність як складова політичної культури старшин України–

Гетьманщини // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету.
Історичні науки. Т. 15. – Кам’янець-Подільський, 2005. С. 62–71.
24.Таїрова-Яковлева Т. Г. До питання про повсякденне життя представниць козацько-
старшинських родин початку XVIII ст. // УІЖ. 2008. №3. С. 202–208.
25.Українське суспільство на зламі середньовіччя і нового часу: нариси з історії
ментальності та національної свідомості. К., 2001.
26.Хроненко І. Спадковий гетьманат в Україні у другій половині XVIII ст. (розвиток ідеї
українського монархізму) // Київська старовина. 2002. №4. С. 15–22.
27.Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII ст. Причини і початок
Руїни. К., 1998.
28.Кононенко В. Козацька еліта між великими реформами в Російській імперії (1725-
1762 рр.) // Український історичний збірник. Київ, 2009. Вип. 12. С. 91-98.
 8

Тема 6. Органи управління та самоврядування в Гетьманщині (2 год.)

1. Генеральна та старшинська ради.

2. Інститут гетьманства та генеральної старшини.
3. Центральні виконавчі органи влади.
4. Місцеві органи влади.

Література
1. Андрушенко В., Феодосов В. Фінансово-скарбові інститути козацької України // Київ. 1993. №7. С. 128–136.
2. Апанович О. М. Урядові службовці Гетьманщини – українська інтелігенція XVIII ст. // УІЖ. 1997. №2. С. 92–97.
3. Васильєва О. Урядники та служителі гетьманського двору часів правління Д. Апостола ( 1727–1734 ) // КС. 2009. № 1/ 2.
С. 131–168.
4. Воронов В. І. До історії Полтавського полку як адміністративно-територіальної одиниці Гетьманщини // Наукові праці
історичного факультету ЗДУ. Запоріжжя, 1999. Вип. 7. С. 24–29.
5. Горобець В. Влада та соціум Гетьманату: дослідження з політичної і соціальної історії ранньомодерної України. К., 2009.
6. Горробець В.М. Структура врядування та соціальне дисциплінування в південних полках Гетьманату (за матеріалами
ревізій Полтавського полку 1719, 1721 і 1732 рр.) // УІЖ. 2008. № 5. С. 49–67.
7. Джиджора І. До історії Генеральної Військової канцелярії // ЗНТШ. Львів, 1912. Т. 107. С. 39–51.
8. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959.
9. Єрмолаєв В. М., Козаченко А. І. Органи влади і управління Української держави (другої половини XVII – XVIII ст.).
Х., 2002.
10. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Білоцерківський полк. К., 2002.
11. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Нариси історії козацьких полків. К., 2002.
12. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк. К., 2004.
13. Крип’якевич І. Студії над державою Богдана Хмельницького // ЗНТШ. Львів, 1925. Т. 138–140. С. 67–81; 1926.
Т. 144–145. С. 109–140; 1927. Т. 147. С. 55–80; 1931. Т. 151. С. 111–150.
14. Окиншевич Л. Генеральна старшина на Лівобережній Україні XVII – XVIII ст. // Праці комісії для виучування історії
західноруського та українського права. К., 1926. Т. 2. С. 84–171.
15. Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII–XVIII вв. Ч. 1. Генеральна Рада // Праці комісії для
виучування історії західноруського та українського права. К., 1929. Т. 6. С. 253–425.
16. Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII–XVIII вв. Ч. 2. Рада Старшини // Праці комісії для
виучування історії західноруського та українського права. К., 1930. Т. 8. С. 1–352.
17. Панашенко В. Органи управління та їх канцелярії на Гетьманщині ХVІІІ ст. // Ділова документація Гетьманщини. К.,
1993. С. 5-22.
18. Панашенко В. Полкове управління в Україні (сер. XVII–XVIII ст.). К., 1997.
19. Панашенко В. В. З історії національних державних інституцій: Генеральна військова канцелярія // Національно-
визвольна війна українського народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. К., 1998. С. 252–276.
20. Слабченко М. Малорусский полк в административном отношении. Одесса, 1909.
21. Стафійчук В.В. Уряд України ХVІІ–ХVІІІ ст. у світлі друкованих джерел // АУ. 1996. № 4/6. С. 60–73.
22. Швидько Г. К. Органи міського самоуправління та особливості документації їх канцелярій // Наукові записки
історичного факультету ЗДУ. Запоріжжя, 1999. Вип. 7. С. 19–23.
 9

Тема 7. Українське військо доби Гетьманщини (2 год.)

1. Комплектування та мобілізація козацького війська.
2. Організація та устрій військових формувань.
3. Озброєння та спорядження війська.
4. Сторожова та допоміжна служба в Гетьманщині.

Література
1. Апанович О. Фортеці Української лінії // Український історико-географічний збірник. К., 1972. Вип. 2. С. 105–112.
2. Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. К., 1969.
3. Бойко І. Й., Расін В. А. Державно-правові засади збройних сил Гетьманщини (друга половина XVII – перша половина
XVIII ст.). Львів, 1997.
4. Васильев М. Г. З історії будівництва Української оборонної лінії // УІЖ. 1997. №6. С. 123–131.
5. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959.
6. Заруба В. Українське козацьке військо в російсько-турецьких війнах останньої чверті XVII ст. Дніпропетровськ, 2003.
7. Історія українського війська. Львів, 1992 (і наступні видання).
8. Історія українського козацтва: Нариси. У 2 Т. К., 2006. Т. 1.
9. Історія української культури. К., 2003. Т. 3.
10. Репан О. Іржа на лезі: Лівобережне козацтво і російсько-турецька війна 1735-1739 років. К., 2009.
11. Репан О. Мобілізація козаків Гетьманщини для воєнних походів у 1735–1739 рр. // Київська старовина. 2000. №1. С. 18–
30.
12. Славутич Є. Однострої гвардійської сторожі гетьмана Кирила Розумовського // Спеціальні історичні дисципліни:
питання теорії та методики. Зб. наук. праць. К., 2004. Число 11, частина 1. С. 329–358.
13. Славутич Є. Одяг “малоросійських ” козаків: склад, походження покрій, матеріали, функціональність, забезпечення
друга половина XVII – перша половина XVIIІ ст. // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. К., 2009.
Число 16. С. 210–238.
14. Сокирко О. “Малоросійська ручниця” і переозброєння козацького війська 1728–1750 рр. // Київська старовина. 2005.
№6. С. 3–12.
15. Сокирко О. “Одягати і наглядати” (одяг і соціальний статус найманців Лівобережного Гетьманату кінця XVII – початку
XVIII ст.) // Соціум. К., 2002. Вип. 1. С. 173–188.
16. Сокирко О. “Панове жовніри”: формування й розвиток жолдацьких громад кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. // Соціум. Вип. 8. 2008.
С. 202-217.
17. Сокирко О. Гетьманщина під царським скіпетром (військове будівництво в Україні другої половини XVII – початку
XVIII ст.) // Україна та Росія: проблеми політичних і соціокультурних відносин. Зб. наук. праць. К., 2003. С. 292–322.
18. Сокирко О. Козацьке військо під прицілом модернізації // Соціум. К., 2003. Вип. 2. С. 101–116.
19. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної Гетьманщини 1669–1726 рр. К., 2006.
20. Сокирко О. Муштрові статути гетьманського війська 1756 р. // Київська старовина. 2005. №5. С. 67–81.
21. Сокирко О. Сердюцька піхота українських гетьманів // Київська старовина. 1999. №6. С. 49–63.
22. Сокирко О. Українські найманці (охотницьке військо Лівобережної Гетьманщини 1669–1672 рр.). К., 1998.
23. Сокирко О. Хліб насущний гетьманського найманця // Молода нація. 2000. №1. С. 179–199.
24. Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст.
Дніпропетровськ, 1996. Кн. 1.
25. Федорук А. В. “Затяжне” військо Гетьманщини в 50-60-х роках XVII ст.: деякі аспекти виникнення та організації //
Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 1999. Вип. 9. С. 40–49.
 10

Тема 8. Судова система Гетьманщини (2 год.)

1. Генеральний суд.
2. Полковий суд. Міське судочинство.
3. Сотенний та сільські суди.
4. Діяльність судової системи в 1763–1782 рр.

Джерела
1. Права, за якими судиться малоросійський народ.1743 / підгот. К. Вислобоков. К., 1997.

Література
1. БойкоІ. Й.Джерела і право Гетьманщини. Львів, 2000.
2. Бойко І. Й. До питання про сімейне право Гетьманщини за Кодексом 1743 р. // Вісник Львівського університету. Серія
юридична. Львів, 1999. Вип. 34.
3. Бойко І. Й. Правове становище населення Гетьманщини за Кодексом 1743 р. Львів, 1997.
4. Василенко М. “Права, по которым судится малороссийский народ”, як джерело державного права на Україні
XVIII в. // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. К., 1928. Т. 1. С. 245–252.
5. Вислобоков К. Визначна пам’ятка українського права: джерела, зміст, система та соціально-політичні передумови
створення // Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743. К.., 1997. С. IX–XLIX.
6. Горобець В. Українське судочинство Гетьманської доби: між буквою закону, милосердям і матеріальною
вигодою //Україна крізь віки. Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія.
К., 2010. С. 513–535.
7. Гуржій О. І. Право в Українській козацькій державі (друга половина XVII – XVIII ст.). К., 1994.
8. Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959.
9. Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. К., 2007. Т. 2.
10. Лазаревский А. Практика смертной казни в Старой Малороссии. // КС. 1901. Т. 74. № 7 / 8. отд. 2. С. 1 – 3.
11. Лазаревский А. Суды в Старой Малороссии // Киевская старина. 1898. Т. 62. № 7 / 8. С. 75–115.
12. Левицький О. По судах Гетьманщини. Нариси народного життя Гетьманщини другої половини XVII ст. Х., 1930.
13. Маслійчук В. Вік дорослішання: початок повної кримінальної відповідальності в Правобережній та Слобідській Україні
у другій половині XVIII ст. // УІЖ. 2010. №2. С.38–48.
14. Месяц В. История кодификации права на Украине в первой половине XVIII в. К., 1963.
15. Миллер Д. П. Очерки из истории и юридического быта Старой Малороссии. Х., 1895.
16. Падох Я. Ґрунтове судочинство на Лівобережній Україні у другій половині XVII – XVIII ст. Львів, 1994.
17. Пашук А. І. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII–XVIII ст. (1648–1782 рр.). Львів, 1967.
18. Петренко І. Розлучення подружжя в системі шлюбно-сімейних відносин православного населення Гетьманщини другої
половини ХVІІІ ст. // Студії з архівної справи та документознавства. К., 2008. Т. 16. С. 105-109.
19. Путро О. І. Гетьман К. Розумовський і судова реформа на Україні–Гетьманщині // Український археографічний
щорічник. К., 1993. Вип. 2. С. 54–61.
20. Слабченко М. Судівство на Україні XVII – XVIII ст. Х, 1919.
21. Черкаський І. Ю. Громадський (копний ) суд на Україні-Русі XVII – XVIII ст. Х., 1928.
22. Черкаський І. Ю. Судова реформа К. Розумовського // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія. К., 1927.
Т.1. С. 760 – 768.
23. Яковлів А. Український кодекс 1743 р. Його історія, джерела та систематичний виклад змісту. Мюнхен, 1949.
24. Антологія української юридичної думки. К., 2003. Т. 3.
25. Сокирко О. Скільки коштує порозуміння? „Поклони” та „наклади” в українських судах першої чверті ХVІІІ ст. //
Соціум. Альманах соціальної історії. К., 2007. Вип.. 7. С. 195-209.
 11
Тема 9. Запорозька Січ та Землі Війська Запорізького
у другій половині XVII–XVIII ст. (4 год.)
1. Чортомлицька Січ. Запорожці в політичній боротьбі другої половини XVII – початку XVIII ст.
2. Військо Запорізьке Низове під кримською протекцією (Олешківська та Кам’янська Січі).
3. Запорізьке козацтво в період Нової Січі:
а) адміністративно-територіальний устрій. Запорізький курінь. Паланки;
б) запорізький зимівник. Слободи;
в) соціально-правове становище січовиків;
г) політика царизму щодо Нової Січі.

Джерела
1. Архів Коша Нової Запорожської Січі. Корпус документів. 1734-1775. К., 1998. Т. 1; К., 2000. Т. 2; К., 2003. Т. 3; К., 2006.
Т. 4. К., 2008. Т. 5.
2. Величко С. Літопис. К., 1996. Т.2.
3. Корж М. Устные повествования бывшего запорожца. Днепропетровск, 1991.
4. Літопис Самовидця. К., 1976.
5. Новицкий Я.П. Народная память о Запорожье. Рига, 1990
6. Тисяча років української суспільно-політичної думки. К., 2001. Т.3. Кн.1-2; Т.4. Кн.1-2.

Література
1. Александров П.Г. До питання про хід військової операції по ліквідації Запорізької Січі // Наукові праці історичного
факультету Запорізького ун-ту. Запоріжжя, 1997. Вип. 2.
2. Александров П.Г. Ліквідація Запорізької Січі // Пам‘ять століть. 1997. № 1.
3. Андреева С. С. Впровадження карантина на південних кордонах вольностей в часи Нової Січі ( 1734 – 17775 ) // 
Україна крізь віки. Зб. наук. праць на пошану академіка НАН України, професора Валерія Смолія. К., 2010.. С. 608–623.
4. Андреева С. С. До питання про міжнародний статус Запорозької (Нової) Січі // Наукові праці історичного факультету
Запорізького ун-ту. Запоріжжя, 1999. Вип. 7.
5. Апанович О. Запорізька Січ у боротьбі проти турецько-татарської агресії. 50-70-ті роки XVII ст. К, 1961.
6. Апанович О. Чортомлицька Запорозька Січ. К., 1998.
7. Археологія доби українського козацтва ХVII-XVIII ст. К., 1997.
8. Бойко А.В. Запорозький зимівник ост. чверті ХVІІІ ст. Запоріжжя, 1995.
9. Голобородько Ю. Кам‘янська Січ // Вітчизна. 1994. № 3-4.
10. Голобуцький В.О. Запорізька Січ в остатні часи свого існування. 1734-1775. К., 1961.
11. Грибовський В. Кошовий отаман Петро Калнишевський. Дніпропетровськ, 2004.
12. Історія українського козацтва: Нариси. К., 2006. Т. 1.
13. Кобалія Д.Р. Хортицький ретраншемент 1736-1739 рр. // Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. Записки науково-
дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 1998. Вип. 3.
14. Козацькі Січі. Нариси з історії українського козацтва (ХУІ-ХІХ ст.) Київ; Запоріжжя, 1998.
15. Кузик Т. “З письма та письменних людей нема добра” ? Запорозька Військова канцелярія, військова “простота” й
“проста вольниця” // Київська Академія. 2008. Вип. 5. С. 125–143.
16. Кузик Т. Про захворюваність та смертність в Запорозькій Січі у середині ХVІІІ ст. // Наукові записки. Зб. праць
молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. К.,
2002. Т. 9. С. 215–226.
17. Кузьмук О. Межигірський монастир і Запорозька Січ // КС. 2003. №3.
18. Кулиняк Д. Соловецький в‘язень, або останній кошовий України // Вітчизна. 1991. № 7.
19. Лащенко Х. Діловодні переклади реєстрів татарських претензій до запорожців як джерело локалізації запорозьких
зимівників // КС. 2002. № 2.
20. Лащенко Х.Г. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної
системи сполучення // Південна Україна XVIIІ-ХІХ ст. Записки наукової лабораторії історії південної України ЗДУ.
Запоріжжя, 1996. Вип.1.
21. Ленченко В. Рукописні плани Запорізької Січі ХVІІІ ст. // УАЩ. К., 2004. Вип.8/9. С.157–189.
22. Лиман 1.1. Церква в духовному світі запорозького козацтва. Запоріжжя, 1997.
23. Мицик Ю. Отаман Іван Сірко. Запоріжжя, 2000.
24. Мільчев В.І. Боротьба Запорожжя проти впровадження російським урядом форпостів, карантинів та митниць по ріках
Пд.Буг та Синюха в роки Нової Січі // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту
ім. П.Д.Осипенко. Історія. Бердянськ, 2000. С.84-87.
25. Мільчев В.І., Князьков Ю.П. Проект реформування Запоріжжя генерал-майора Карла Штофельна (1765 р.) // Південна
Україна ХVІІІ-ХІХ ст. Записки науково-дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 2003. Вип. 7.
С. 35-55.
26. Мірущенко О. Економічний розвиток Війська Запорізького в роки російсько-турецької війни 1768-1774 рр. // КС. 2005.
№3. С.128-143.
27. Німчук В. Походження та історія назви “Січ”. Запоріжжя, 1999.
28. Олійник О.Л. Запорозький зимівник. Запоріжжя, 1997.
29. Олійник О.Л. Ще раз про причини ліквідації Запорізької Січі // УІЖ. 1992. № 2.
 12
30. Плецький С.Ф. Боротьба Коша з російською адміністрацією за контроль над кордонами Вольностей Війська
Запорізького в часи Нової Січі // Наукові праці історичного факультету Запорізького ун-ту. Запоріжжя, 1999. Вип. 7.
31. Плецький С.Ф. Уявлення запорозьких козаків про кордон за часів Нової Січі // Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. Записки
науково-дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 2003. Вип. 7. С. 244-247.
32. Полонська-Василенко H. Запоріжжя ХVIII ст. та його спадщина. Мюнхен, 1965. T. 1-2.
33. Пуха І.В. Про школи в Запорізькій Січі // УІЖ. 1969. № 3.
34. Сапожников І.В. Запорізька військова церква Покрова Пресвятої Богородиці // Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. Записки
науково-дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 2003. Вип. 7. С. 183-191. (див. також:
Київська Старовина. 2003. №6. С. 43-50).
35. Сапожников І.В. Запорожці в Очаківській області та Україні Ханській під час “кримської протекції” (1711-1734 роки) //
Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. Записки науково-дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя,
2003. Вип. 7. С. 240-243.
36. Саратов І. Кошовий отаман Іван Сірко. Х., 2000.
37. Синяк І. Товмачі та перекладачі у Війську Запорізькому доби Нової Січі // Покликання. Зб. праць на пошану проф.
о. Юрія Мицика. К., 2009. С. 317–330.
38. Скальковський А.О. Історія Нової Січі або остатнього Коша Запорозького. Дніпропетровськ, 1994.
39. Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорозької // Праці комісії для виучуванння історії західноруського і
українського права. К., 1927. Вип. 3.
40. Станіславський В. Запорзька Січ та Річ Посполита. 1686-1699. К., 2004.
41. Телегін Д.Я. Обстеження Січей низового Дніпра в 1990 р. // УІЖ. 1992. № 7/8.
42. Телегін Д.Я. Часи козацькі. Січі Запорізькі. К., 1997.
43. Тузик Т. Перехід жителів слободи Данилівки у підданство Війська Запорозького Низового // УАЩ. 2007. Вип. 12.
С. 403-420.
44. Українське козацтво: Мала енциклопедія. Київ-Запоріжжя, 2002.
45. Шевченко Ф.П. Вихідці з балканських країн на Запоріжжі у ХVІІІ ст. // Історія та історіографія України. Зб. наук. праць.
К., 1995. С. 66-74.
46. Шпитальов Г. Особливості військової педагогіки та бойової фізичної підготовки на Запоріжжі в період існування Нової
Січі // // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства
ім.М.Грушевського НАН України. К., 2005. Т.10. С.231-250.
47. Шпитальов Г.Г. Запорізьке військо періоду Нової Січі // Південна Україна ХVІІІ–ХІХ ст. Записки науково-
дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 2003. Вип. 7. С. 159-192.
48. Шпитальов Г.Г. Запорозька кіннота в російсько-турецькій війні 1768–1774 рр. // Південна Україна ХVІІІ–ХІХ ст.
Записки науково-дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. Запоріжжя, 2000. Вип. 1(7).
49. Шпитальов Г.Г. Запорозька флотилія в російсько-турецькій війні. 1768–1774 рр. // Південна Україна XVIIІ–ХІХ ст.
Запоріжжя, 1999. Вип.4.
50. Шпитальов Г.Г. Населення Запорозьких вольностей у воєнній організації Нової Січі. 1734–1775 // Студії з історії
Степової України. Запоріжжя, 2003. Вип. 1.
51. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Львів, 1990. Т. 1–3.
52. Селівоненко А. Політика Гетьманщини стосовно Запорізької Січі (1658-1667 рр.) // Український історичний збірник. К.,
2009. Вип. 12. С. 60-65.
 13
Тема 10. Економічний розвиток українських земель
у другій половині XVII–XVIII ст. (2 год.)

1. Розвиток сільського господарства. Еволюція аграрних відносин.

2. Становище міст. Розвиток ремесел та мануфактур.
3. Розвиток торгівлі. Фінанси, кредит, грошовий обіг.

Література
1. Балабушевич Т.А. Аграрна історія Галичини др. пол. XVIII ст. К., 1993.
2. Баранович А.И. Магнатское хозяйство на юге Волыни в XVIII в. М., 1955.
3. Бойко А. Ярмарка Південної України ост.чверті ХVІІІ ст. у світлі ставлення до неї російського уряду // Наукові записки.
Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського
НАН України. – К., 2002. Т.8.Ч.1.
4. Бакалець О. Українські літописи ХVІІ – ХVІІІ ст. про економіку та грошовий обіг Гетьманщини // Спеціальні історичні
дисципліни: питання теорії та методики. Зб. наук. праць. К., 2004. Число 11., частина1. С. 218–232.
5. Борисенко В.И. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. К., 1986.
6. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР: Дожовтневий період. К.,1971.
7. Головко Ю.І. Становлення митної системи на Півдні України (1776-1819 рр.). // Студії з історії Степової України.
Запоріжжя, 2003. – Вип.1.
8. Гуржій О.І. Купецький стан на Лівобережній і Слобідській Україні в др. пол. ХVІІ–ХVІІІ ст.: проблема становлення та
розвитку // УІЖ. 2004. №3. С.3–21.
9. Гуржий А.И. Еволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине XVIII в. К., 1986.
10. Дерев'янкін Т.I. Мануфактура на Україні в кінці XVIII – пер. пол. ХIХ ст.: Текстильне виробництво. К., 1960.
11. Інкін В.Ф. Нариси економічного розвитку Львова у XVIIІ ст. Львів, 1959.
12. Історія народного господарства Української РСР. К., 1983. T. I.
13. Історія українського селянства. К., 2006. Т. 1.
14. Кісь Я.П. Промисловість м. Львова у період феодалізму (ХІІІ–ХІХ ст.), Львів, 1968.
15. Кісь Я.П. Торгівля Львова в др. пол. ХVІІ – пер. пол. ХVІІІ ст. // Вісник ЛДУ ім. Івана Франка. Львів, 1984. Вип. 20.
16. Ковальчак Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. К., 1988.
17. Компан О. С. Міста України в другій половині XVII ст. К., 1963.
18. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971.
19. Кулаковський В.М. Ярмарки і торги в містах Лівобережної України ХVIII ст. // Історія народного господарства та
економічної думки УРСР. К.,1976. Вип. 10.
20. Ліцоєва О. Офіційні та неофіційні митні тарифи Гетьманщини пер. пол. ХVІІІ ст. // КС. 2003. №4. С.88–96.
21. Маркина В. Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII- 60-е годы ХVIII вв. К., 1971.
22. Маркина В. Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIIІ в. (социально-экономическое
развитие). Киев, 1961.
23. Маркіна В. Про грошову та відробіткову ренти на Правобережній Україні в другій половит XVII СТ. // УІЖ. 1959. №2.
24. Мешко І.М. Мануфактура на Закарпатті та її особливості (друга половина XVIII – перша половина XIX ст.) // Наукові
записки Ужгородського університету. 1960. T. 43.
25. Мякотин В.А. Очерки социальной истории Украины в ХVII–ХVIII вв. Прага, 1924. Т. I. Вып. I; 1926. Т. I. Вып. ІІ–ІII.
26. Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. К., 1959. Ч. І.
27. Олійник О. Продуктивність зимівничого господарства запорожців часів Нової Січі (1734-1775 рр.). // Наукові записки.
Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського
НАН України. К., 2000. Т.5.
28. Орловський Б.М. Залізнорудна промисловість України в дореволюційний період. К., 1974.
29. Пиріг П.В. Економічні зв’язки Чернігівщини в середині XVII cт. // УІЖ. 1991. № 12.
30. Пришляк В. До питання про міжрегіональний та міждержавний товарообмін в українських землях першої половини
XVIIІ ст. // ЗНТШ. Львів, 1997. T. 233.
31. Пришляк В. До питання про торговельні комунікації і митні системи українських земель пер. пол. ХVІІІ ст. // ЗНТШ.
2000. Т. 240.
32. Пришляк В. Торговці Гетьманщини у першій половині XVIII ст. // КС. 2001. № 6.
33. Сироткін В.М. Общинні поземельні відносини у звичаєвому праві Лівобережної України (др. пол. ХVІІ –
ХVІІІ ст.). // УІЖ. 1987. №6.
34. Слабєєв І.С. 3 історії первісного нагромадження капіталу на Україні: чумацький промисел і його роль у соціально-
економічному розвитку України XVIII- першої половини XIX ст. Київ, 1964.
35. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХVII-ХVIII вв. Х., 1964.
36. Тхор В. І. Деякі питання соціально-економічного розвитку правобережних та західноукраїнських міст у XVIIІ
ст. // Феодалізм: економіка, класова боротьба, культура. Київ, 1986.
37. Утвенко В. Податки та повинності міського населення Лівобережної України // Пам’ять століть. 2003. №2.
38. Федоренко П.К. Рудни Левобережной Украины в XVII-ХVIIІ вв. М., 1960.
39. Швидько А.К. Источники по истории городских поселений Левобережной Украині во воторой половине ХVІІ – сер.
ХVІІІ века. Днепропетровск, 1984.
40. Шевченко Ф.П. До питання про садівництво, виноградарство на Україні у XVIIІ ст. // Феодалізм: економіка, класова
боротьба, культура. К., 1986.
 14
41. Шульга І.Г. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Лівобережній Україні в дпр.пол.ХVІІІ  ст. // Історія та
історіографія України. Збірник наукових праць. К., 1985. С.74–88.
42. Тищенко М. Нариси з історії зовнішньої торгівлі України в ХVІІІ в. Біла Церква, 2010.ю
 15

Тема 11. Церква в Україні у другій половині XVII–XVIIII ст. (2 год.)

1. Православна Церква на Правобережжі та західноукраїнських землях у другій половині XVII – на початку XVIII ст.
2. Основні етапи розвитку Греко-католицької Церкви на Правобережжі та західноукраїнських землях у XVIII ст.
3. Українська Православна Церква на території Гетьманщини., Запоріжжя та Слобожанщини у другій половині XVII –
XVIII ст.: основні віхи розвитку.
Джерела
1. Архив Юго-Западной России. К., 1859. Ч.1. Т.1; К., 1864. Ч. 1. Т. 2, 3; К., 1871. Ч.1. Т.4; К., 1872. Ч.1. Т.5.
2. Заборовский Л.В. Католики, православные, униаты. Проблемы религии в русско-польско-украинских отношениях конца
40-х - 80-х гг. XVII в. Документы. Исследования. М.,1998. 4.1.: Источники времени гетманства Б. М. Хмельницкого.
3. Памятники православия и русской народности в Западной России в XVII - XVIII вв. В 3-х т. К.,1905.
4. Уния в документах. Сб./ Сост. В.А.Теплова, З.И. Зуева. Минск, 1997.
5. Собори Львівської єпархії XVI–XVIII ст. / Упоряд. та іст. нарис І. Скочиляса. – Львів, 2006.

Література
1. Ваврик М. Нарис розвитку і стану Василіанського Чина XVII- XX ст. Рим, 1979.
2. Великий А. З літопису християнської України. Рим, 1972-1975. T. 5-7.
3. Власовський І. Нарис історії української Православної Церкви. К.,1998. Т. 2-3.
4. Герасименко Н.О. До історії Міжгір’я // УІЖ. 1990. № 12
5. Гуцуляк Л. Божественна літургія Йоанна Золотоустого в Київській митрополії після унії з Римом (1596-1839 рр.). Львів,
2004.
6. Кагамлик С. Архів Києво-Печерської Лаври як джерело до культурно-просвітницької діяльності монастиря у XVIII ст. //
Студії з архівної справи та документознавства. К., 2001. Т. 7.
7. Крижанівський О. Церква в соц. -економічному розвитку Правобережної України: XVIII – пер. пол. XIX ст. К., 1991.
8. Крижанівський О., Плохій С. Історія Церкви та релігійної думки в Україні. К., 1994, Т. 3.
9. Крістоф Суттер Є. Значення Замойського (1720) та Віденського (1773) синодів для уніатів Речі Посполитої та
Габсбурзької монархії // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. Львів, 2000. Ч. 2.
10. Кузьмук О. Начальники січових церков (До іст. церковного устрою Нової Січі) // УАЩ. К., 2004. Вип.8/9. С.566-596.
11. Лиман І. Метричні книги як джерело з церковного устрою Південної України другої половини ХVІІ – першої половини
ХІХ ст. // Наукові записки Ін-ту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. К., 2001.
Т. 7.
12. Лось В. Становище уніатського духовенства Правобережної України наприкінці ХVІІІ ст. // Наукові записки. Збірник
праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН
України. К., 2005. Т.10. С.412-426.
13. Макарий (Булгаков). История русской Церкви. M., 1996. T. 7; M., 1997. T.8. Ч.1.
14. Огієнко І. Українська Церква. К., 1993.
15. Православна церква на Півдні України (1775-1781) / упорядник І.Лиман. // Джерела з історії Південної України.
Запоріжжя, 2004. Т.4.
16. Прокоп’юк О. Компетенція київської духовної консисторії // КС. 2005. №1. С.60-79.
17. Прокоп’юк О. Формування складу братії Києво-Софійського кафедрального монастиря (1721-1786 рр. ). // Український
історичний збірник. К., 2004. Вип.6. С.115-138.
18. Розвідки про церковні відносини на Україні-Руси XVI-XVIII ст. Львів, 1991. (відтвор. вид. 1900 р.).
19. Скочиляс І. Генеральні візитації в українсько-білоруських єпархіях київської уніатської митрополії. 1596-1720 роки //
ЗНТШ. 1999. Т. 238.
20. Скочиляс І. Програма реформ у Львівській єпархії в післязамойський період: візитаційні інструкції Атанасія
(Шептицького) 1732 та 1739 рр. // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. Львів, 2000. Ч. 2.
21. Титов Ф.И. Русская Православная Церковь в польско-литовском государстве в XVII-XVIII вв. (1654-1795).: В 3-хт. К,
1905-1916. Т.1-3
22. Франко I. Иосиф Шумлянський, львівський єпископ 1668-1707 рр. і завдання унії в Галичині // Франко І. Зібрання
творів: у 50 т. К., 1986. Т. 47,
23. Харлампович К. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Казань. Т. 1-2.
24. Шевченко О.М. Про підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату наприкінці XVII ст. // УІЖ. 1994.
№1.
25. Эйнгорн В. О сношениях малороссийского духовенства с московским правительством в царствовании Алексея
Михайловича. М., 1894.
26. Яременко М. Вікові характеристики та смертність київських ченців у ХVІІІ ст. // Наукові записки. Зб. праць молодих
вчених та аспірантів / Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. К., 2002. Т. 9.
27. Яременко М. Київські монастирські та приватні чернечі бібліотеки ХVІІІ ст. і “літературні уподобання” монашества //
УАЩ. К., 2004. Вип.8/9. С.346-365.
28. Яременко М. Міжконфесійні відносини в Україні та Білорусі у ХVІІІ ст. (постановка проблеми) // Соціум. 2003. Вип.3.
С. 121-136.
29. Яременко М. Настоятелі київських чоловічих монастирів у XVIII ст. // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії.
Львів, 2001. Ч. 3. С. 260-295.
30. Яременко М. Формування складу київських чоловічих неставропігійних монастирів упродовж 1740-1785 рр.: постриг
послушників // Просемінарій. Мідієвістика. Історія Церкви, науки і культури. К., 2003. Вип. 5. С. 192-202.
 16
31. Яременко М. Чернецтво київських чоловічих монастирів (1721-1740 рр.): спроба колективного портрета // КС. 2001. №6.
32. Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ-ХVІІІ ст. Організаційна структура та правовий статус. Львів, 2010.
 17
Тема 12. Українська культура у другій половині XVII–XVIII ст. (4 год.)

1. Розвиток освіти. Педагогічна думка.

2. Гуманітарні та природничо-технічні знання.
3. Книгодрукування: основні видавничі осередки, репертуар видань, бібліотеки.
4. Література.
5. Музичне та театральне мистецтво.
6. Архітектура та образотворче мистецтво.
Література
1. Апанович Є.М. Распространение рукописной книги на Украине в ХVIII в.// Книга в России до средины XIX в. Ленинград,
1985.
2. Апанович О.M. Читацьке середовище України XVIIІ ст.// Радянське літературознавство. 1983 №5.
3. Білецький П. Українське мистецтво др. пол. XVII - XVIII ст. К., 1981.
4. Біляшівський Б. Парафіяльні школи Гетьманщини у ХVІІІ ст. за матеріалами польових ревізій // УАЩ. К., 2002. Вип. 7.
5. Бовгиря А.М. “Літопис Грабянки”: питання першооснови // УІЖ. 2003. №4. С.75-87.
6. Бородій М.К. Участь випускників Київської Академії у розвитку вітчизняної медицини XVIIІ ст. // УІЖ. 1980.№.3.
7. Буряк Л. Повсякденне життя козацької еліти Лівобережної України ХVІІІ ст. крізь призму матеріального світу // Соціум.
К., 2003. Вип.2. С.197-206.
8. Волошин Ю. Писемність серед мешканців Полтави другої половини ХVІІІ ст. // Київська Академія. Вип. 5. 2008. С. 143-
153.
9. Возняк M. Історія української літератури. Львів, 1994. Кн.2.
10. Герасимова-Персидська Н.О. Хорове мистецтво на Україні в XVII - XVIII ст. К.,1978.
11. Годенко – Баранівська Л.І. Військова музика Української козацько-старшинської держави (на прикладі Лубенського
полку). // АУ. 2002. №.1-3.
12. Горобець В.П. Діаріуші – визначні пам‘ятки української писемності XVIII ст. // Історичні джерела та їх використання.
К., 1972. Вип. 7.
13. Гуржій О. Інтелектуальна еліта Гетьманщини в країнах Західної Європи, Азії та Америки в контексті культурно-
релігійних і політичних контактів // КС. 2003. №2. С.22-30.
14. Даниш М. Українські студенти в Братиславському ліцеї у XVIII ст. // УІЖ 1991. №3.
15. Дзюба О. Польська книга у бібліотеках України ХVІІІ ст. (до історії українсько-польських культурних взаємин) //
“Істину встановлює суд історії”. Збірник на пошану Ф.П.Шевченка. К., 2004. Т.2. С.364–374.
16. Дзюба О. Приватні бібліотеки України ХVІІІ ст.: власники та репертуар зібрань // Україна в Центрально-Східній
Європі. К., 2002. Вип. 2.
17. Дзюба О. Українці в європейських містах: адаптація до життя в нових соціумах (ХVІІІ ст.). // Соціум. 2003. Вип.3. С.55–
62.
18. Жолтовський П.М. Монументальний живопис на Україні XVII - XVIII ст. К.,1988.
19. Завальнюк О. М. Ідея університету та університетські проекти українців у 60-х рр. XVII – 80-х XVIII ст. // Наукові праці
Кам’янець-Подільського державного університету. Історичні науки. Т. 16. Кам’янець-Подільський, 2006. С. 46–60.
20. Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні в XVI – XVIIІ ст. Львів, 1971.
21. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI – XVIIІ ст. К., 1966.
22. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму (XVI - XVIII ст.). К., 1972.
23. Історія української культури. К., 2003. Т. 3.
24. Кисіль О.Г. Український театр. К., 1968.
25. Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика XVII – першої половини XVIII ст. К.,1993.
26. Кузик Т. “З письма та письменних людей нема добра” ? Запорозька Військова канцелярія, військова “простота” й
“проста вольниця” // Київська Академія. 2008. Вип. 5. С. 125–143.
27. Маслійчук В. Грамотність та рівень освіти на Лівобережній Україні ХVІІ – ХVІІ ст.: творення історіографічного
стереотипу // Київська академія. К., 2009. Вип. 7. С. 73–86.
28. Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. К.,1991.
29. Огієнко І. Історія українського друкарства. К.,1994.
30. Панашенко В.В. Навчання козацьких дітей грамоти та військової справи на Лівобережній Україні в XVIII ст. // УІЖ
1972. №2.
31. Попельницька О. Цивільні садиби і будівлі київського Подолу кінця XVII – поч. XIX ст. // КС 2001. №2
32. Посохова Л.Ю. Харківський колегіум (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). Х., 1999.
33. Посохова Л. Вчителювання студентів православних колегіумів України ХVІІІ ст. у родинах козацької старшини // КС.
2009. № 5. С. 3–18.
34. Потульницький В. Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти в XVII- ХVIIІ ст. // КС. 2001. №1–
5.
35. Свенціцька В.І. Іван Рутковський і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. К.,1966.
36. Серяков С. Культурно-освітній потенціал Луцької єзуїтської школи у 1648–1700 роках // Київська академія. 2008. Вип.
5. С. 113–124.
37. Степовик Д.В. Історія української ікони. К.,1996.
38. Степовик Д.В. Українська графіка XVI – XVIII ст.: еволюція обрядової системи. К.,1982.
39. Ступак Ф. Доброчинність епохи Козаччини // КС. 2003. №4. С.17–23.
40. Травкіна О.І. Чернігівський колегіум (до 300-річчя заснування) // УІЖ. 2000. №5/6.
41. Травліна О. Меценати Чернігівського колегіуму // КС. 2004. №4. С.141-159.
 18
42. Удод О.П. Початкова освіта на Україні наприкінці XVIII пер. пол. XIX ст. //УІЖ. 1969. №9.
43. Удод О.П. Середня та вища освіта на Україні (XVIII – пер. пол. XIX ст.) //УІЖ. 1970. №6.
44. Франко І. До історії українського вертепу // Франко І. Збірка творів у 50 т. К.,1982 Т.36.
45. Франко І. Русько-український театр // Франко І. Збірка творів у 50-ти т. К.,1981 Т.29.
46. Хижняк 3.1. Києво-Могилянська академія. К.,1970 (1988).
47. Черняхівська Г. Внесок Чернігівських полковників у розвиток української культури (друга половина XVII – перша
половина XVIII ст.) // Пам‘ять століть. 2000. № 6.
48. Шевченко О.М. Україна і Росія у світлі релігійно-культурних взаємин другої половини XVII-XVIII  ст. // УІЖ. 1996.  № 1.
49. Шип H. А. З історії розвитку медичної освіти в Росії і на Україні в др. пол. XVIII ст. // УІЖ. 1975. №11.
50. Юрченко П.Г. Дерев'яна архітектура України. К.,1970.
51. Яремченко М. Характерні риси латинського шкільництва Гетьманщини (на прикладі Переяславського колегіуму) //
Київська Старовина. 2011. № 2. С. 13-30.