Настільний теніс

Вступ

Настільний теніс (пінг-понг) - вид спорту, спортивна гра, заснована

на перекиданні спеціального м'яча ракетками через ігровий стіл з сіткою за
певними правилами. Метою гравців є досягнення ситуації, коли м'яч не
буде правильно відбитий супротивником. Головні міжнародні турніри -
чемпіонат світу і Олімпійські ігри.

Настільний теніс належить до числа найбільш популярних

спортивних ігор. Чим же ця гра так приваблює людей різного віку?
Заняття настільним тенісом розвивають не тільки координацію рухів,
спритність, гнучкість, швидкість, швидкість реакції, а й увагу, мислення,
емоційну стійкість. Під час гри можна легко регулювати фізичні і психічні
навантаження, визначати кожному для себе в залежності від віку,
підготовленості, стану здоров'я ступінь інтенсивності занять, їх тривалість
і регулярність. Все це плюс нехитрий інвентар, можливість
використовувати для тренувань навіть невеликі приміщення і роблять
настільний теніс одним з найулюбленіших і доступних для систематичних
занять видів спорту.

Цікаві факти зародження настільного тенісу

Більшість фахівців вважає, що настільний теніс з'явився в Англії.

Вважається, що своїм народженням настільний теніс зобов'язаний дощовій
англійської погоді. На мокрих галявинах неможливо було грати в теніс, і
гру перенесли в приміщення. Спочатку грали на підлозі. Пізніше через
відсутність великих залів з'явилася гра на двох столах, розташованих на
деякій відстані один від іншого. Через деякий час столи зрушили, а між
ними натягнули сітку. Ця кімнатна гра була відома під назвою Госсіма.
Народилася вона в другій половині XIX століття як гра – розвага.

Простий інвентар, а головне - невеликі розміри майданчика

дозволяли грати де завгодно. Це забезпечило широке поширення
настільної гри, яка за короткий час стала улюбленою салонної грою в
Англії, а потім і в інших країнах Європи, Азії та Африки. Цікаво, що гра
велася в суворому вечірньому вбранні: жінки в довгих сукнях, чоловіки в
смокінгах і фраках.

Поле для гри

 Кожна гра потребує визначеного місця. В настільному тенісі –
спеціальний стіл зеленого кольору. Чому зеленого? Вчені визначили вплив
різних кольорів на самопочуття людини. Червоний діє збуджуючи, синій
викликає смуток, зелений заспокоює. До того ж на зеленому (темно-
зеленому) фоні став чітко виділятися білий м’ячик.
Стіл має прямокутну форму довжиною 2,74м, шириною 1,525м,
висотою 0,76м. Чому розміри визначені десятими, сотими і тисячними?
Тому, що перші правила гри в настільний теніс були розроблені в Англії,
де зовсім інші одиниці виміру (не метри, а ярди ; не сантиметри, а дюйми ;
фути, довжина ступні і ін), що в перекладі дало перелічені вище дані. По
краях столу проведені білі лінії шириною 2 см, біла лінія шириною 3 см
ділить стіл на дві половини.

М ’ яч для гри

Виготовлений з целулоїда:
діаметр – 3,72 – 3,82 см
вага – 2,4 – 2,53 гр.
Сітка також має стандартні розміри: довжина – 1,83 м, ширина – 0,1525
м, розмір клітинок 1,331,3 – 1,531,5 см. по вертикальному краю
натягнутий білий шнур шириною 1,5 см. висота сітки 15,25 см. сітка
повинна бути добре натягнутою.

Ракетка і способи її тримання

Є два способи тримання (хваток): Європейська хватка, коли ракетка
розташовується горизонтально, і азіатська , коли ракетка розташована
вертикально( такий спосіб називається хватка “пером” , тому що ракетка
тримається пальцями точно так, як ручка з пером під час письма).
Якому ж способу віддати перевагу? Свої достоїнства є і в тієї і в іншої
хватки. Європейська зручна тим, що дозволяє грати обома сторонами
ракетки. При цьому найбільший ефект досягається при виконанні ударів
зліва і під час гри в захисті. Позитивним є і те, що хватку не потрібно
змінювати.
При європейській хватці ручку ракетки обхоплюють трьома пальцями,
вказівний витягнутий вздовж краю ракетки, а великий розташований на
другій, відкритій стороні і злегка торкається середбнього. Ця хватка
найбільше підходить для виконання різноманітних атакуючих і захисних
ударів.
Є варіант європейської хватки, який полегшує виконання ударів зправа.
Вказівний палець, який розташований ближче до центру ракетки,
допомагає кисті значно змінити кут нахилу ракетки, що що впливає на
характеристику удару.
 Хватка, при якій спортсмен тримає на закритій стороні ракетки
вказівний і середній пальці збільшує силу удару, але веде до помилок під
час гри зліва, так як м’яч часто попадає на пальці. Таке розташування
пальців також обмежує гнучкість кисті при ударах закритою ракеткою.
Що означає термін “Відчуття м’яча?”
Це вміння миттєво і безпомилково вибрати кут нахилу ракетки. Для
цьго більшість спортсменів високої кваліфікації переміщують вказівний
палець так, що його кйнець (подушечка) впирається в ребро ракетки. Це
саме чутливе місце надзвичайно чуттєво управляє ракеткою.
При хватці “Пером” зручніше бити м’ячі, які летять близько від себе.
Застосовування азіатської хваткидає значно більші можливості для
роботи кисті.
Спосіб хватки, при якій великий і вказівний пальці співставлені, сприяє
підвищенню рухомості кисті, але знижує силу удару. А спосіб, при якому
ці пальці розставлені широко обмежують рухомість кисті, підвищують
силу удару, але його технічні можливості обмежені. Можливі також
варіанти не симетричного розташування пальців. Наближення до ручки
вказівного пальця значно збільшує силу удару. Роблячи упор на великий
палець зручно виконувати підрізки. Наближення до ручки великого пальця
зручне для виконання підрізок, але обмежує можливості удару зліва по
низьких і коротких м’ячах.
Правила гри

Гра полягає в перекиданні м'яча ударами ракетки через сітку, натягнуту

поперек столу. Грати можуть двоє або четверо.

Мінімальні розміри приміщення для 1 столу - 7,7 на 4,5 м.

Для гри необхідно мати: стіл, сітку, ракетку, м'яч.

Гра починається з подачі м'яча одним із гравців (за жеребкуванням). Після

удару ракеткою по м'ячу він повинен зробити відскік від столу на стороні
подаючого, перелетіти сітку, не зачепивши її, і торкнутися столу на іншій
стороні. При подачі гравець, а також його ракетка й м'яч повинні
перебуває за задньою лінією столу.

Подача вважається неправильною, якщо м'яч, поданий над столом або з

ходу (з 1 вересня 2002 р. - подача регламентується новими правилами).
Якщо м'яч при подачі зробив відскік від столу на стороні подаючого,
перелетів сітку, зачепивши її або стійки сітки, і торкнувся столу на іншій
стороні, то проводять переподачу, а очко не зараховують. Кількість
переподач не обмежена.
Приймаючий відбиває м'яч, що відскочив на його стороні, назад на
сторону подаючого; той, у свою чергу, відправляє його на сторону
приймаючого, і так триває доти, поки хто-небудь із гравців не допустить
помилки. Кожна помилка дає супротивникові 1 очко. Гравець виграє очко,
якщо супротивник: неправильно подасть м'яч; відіб'є м'яч в польоті до
його дотику до столу; відіб'є м'яч за межі столу; не зможе прийняти
правильно посланий м'яч; відбиваючи м'яч, торкне його ракеткою більше
одного разу або піймає м'яч на ракетку, а потім кине його; торкнеться
м'яча під час розиграшу будь-якою частиною тіла, що перебуває над
столом, або зачепить сітку, стійку столу. Після кожних 2 очок (до 1
вересня 2001 р. - кожних 5 очка) подача переходить до приймаючого.

Партія вважається виграною після того, як один із гравців набере 11 очків

(до 1 вересня 2001 р. - набере 21 очко) при перевазі не менш ніж в 2 очка.
При рахунку 10:10 (до 1 вересня 2001 р. - при рахунку 20:20) подачі
чергуються після кожного очка. Після кожної партії гравці міняються
сторонами й черговістю подач. Гра складається з 5 або 7 партій (до 1
вересня 2001 р. - число партій було 3 або 5).

Техніка гри в настільний теніс 

У техніці настільного тенісу існує два основних напрямки гри - азіатське і

європейське. Назва походить від способів тримання ракетки або хватки. 

Європейська хватка - горизонтальна, при ній ручку ракетки обхоплюють

трьома пальцями - середнім, безіменним і мізинцем; вказівний - витягнуть
уздовж краю ракетки, а великий - розташований на іншій стороні. Ця
хватка зручна тим, що дозволяє грати однаково ефективно обома
сторонами ракетки. Часто називають хваткою ножа. При вертикальній
хватці великий і вказівний пальці обхоплюють ручку так, як зазвичай
тримають авторучку, тому часто її називають хваткою пера. Решта 3
пальця розташовуються на тильній стороні ракетки віялом або
накладаються один на інший. Цей спосіб дає високу рухливість кисті, що
дозволяє виконувати складні, сильно кручені подачі. Але м'ячі зручно
відбивати лише однією стороною ракетки. У європейському НТ і в нашій
країні хватка пером непопулярна.Сила і точність ударів залежать від того,
якою частиною ракетки буде виконаний удар. Всі удари, використовувані
в НТ, можна розділити умовно на 2 групи: 

основні удари і додаткові удари. 

До основних технічних прийомів відносять, насамперед, - зрізання

ліворуч, зрізання праворуч, накат ліворуч, накат праворуч. М'яч, який
пробивним ударом закрутили вгору, отримує поступальний верхнє
обертання. Про м'ячі, що летить таким чином, кажуть: кручений. Він
летить по більш опуклою траєкторії і падає на стіл під значно більшим
кутом, ніж летить плоско, а відскакує від столу під меншим кутом, але
вище, ніж після інших ударів. Траєкторія польоту мячарезаного (який має
нижнє обертання) більш полога, кут приземлення зазвичай менше кута
приземлення крученого і плоского м'яча. Однак відскакує різаний м'яч під
великим кутом, ніж приземляється. Після відскоку різаний м'яч може
зберегти колишнє обертання або перетворитися на кручений. 

Найлегший для освоєння удар - зрізка зліва. Це удар, при якому м'ячу
надається нижнє обертання. Такий м'яч називають різаним, тому удар і
отримав назву зрізка. Рух, який виконується при цьому ударі, схоже на
аналогічне рух, коли що-небудь зрізаємо. 

Цим прийомом відображають м'яч, що летить без обертання або має

нижнє обертання. Срезку зліва виконують з такої стійки: тулуб потрібно
розгорнути впівоберта вліво і трохи нахилити вперед. Ноги зігнуті й
розставлені на ширину плечей, права попереду. Руки зігнуті в ліктях і
перед грудьми. При замаху руку з ракеткою зігнути і підняти до лівого
плеча, а, випрямляючи, опустити вперед - вниз. Траєкторія руху ракетки
повинна бути дугоподібної, а не прямолінійною. На початку руху ніс
ракетки піднятий до плеча, а в кінці направлений туди, куди надсилається
м'яч - у лівий кут, середину або правий кут стола. 

Срезку праворуч виконують із стійки для ударів справа. При цьому тулуб
розгорнуто впівоберта вправо і трохи нахилений вперед. При замаху руку
з ракеткою, згинаючи, піднімають вгору до рівня плеча, а, випрямляючи,
опускають вперед - вниз. Більш активна робота кисті в момент удару
додасть м'ячу велику швидкість обертання. Потрібно навчитися не
виставляти при замаху лікоть вперед, це допомагає правильно вибрати кут
нахилу ракетки. 

Це вже більш складний технічний прийом, т. к. рух руки дещо

неприродно. 

Накат відноситься до атакуючих, нападаючим ударам. Це один з основних

технічних прийомів, за допомогою якого ведеться розіграш очка. Їм можна
перекидати м'яч на іншу сторону столу, відображати зрізання і накати
противника, приймати подачі і контратакувати (в цьому випадку прийом
буде називатися контрнакатом). 

Рух при виконанні накату своєрідно: як ніби м'яч пропрасовується

ракеткою знизу вгору, обкатується. Цим прийомом зручно виконувати
атакуючі удари в ближній зоні і по коротких м'ячам. Накат зліва
виконують з лівосторонньої стійки: при замаху ракетку опускають трохи
вниз, до лівого боку. Удар проводиться рухом руки з ракеткою знизу -
вгору - вперед. Ніс ракетки на початку руху дивиться вниз, а в кінці удару
- нагору - убік. 

Накат справа також один з основних атакуючих ударів, яким можна

виграти пункти. Виконують з правобічної стійки. При замаху рука
відводиться до правого стегна. Рух йде знизу вгору - вперед і закінчується
як би біля голови. У цьому ударі більш активно працює кисть і плече. 

Подача - головний технічний прийом, з якого починається гра на рахунок.

Основне завдання цього прийому - введення м'яча в гру. За партію
приймати і подавати припадає в середньому 25 - 30 разів. Тому без
хорошої подачі не може бути хорошої гри на рахунок. Подача - це єдиний
удар, який не залежить від дій суперника. Останнім часом подача стала
важливим атакуючим прийомом, що дозволяє виграти очко. Намагаючись
спантеличити суперника, при виконанні подачі гравці роблять додаткові
обманні рухи. 

Реферат
На тему «Настільний теніс»
Учениці Кочевої Анастасії 11-Б