Корпоративне бюджетування: Тема 3

1. Охарактеризуйте етапи та чинники, що впливають на систему

бюджетування підприємства.
Процес бюджетування можна умовно розділити на 4 етапи:
1. Підготовчий – збір вхідної інформації про діяльність підприємства
(зовнішнього та зовнішнього середовища), визначення майбутніх
(стратегічних, поточних та оперативних) цілей.
2. Складання бюджету
3. Виконання бюджету в плановому періоді
4. Контроль над виконанням бюджету
В процесі бюджетування на підприємстві створюється ряд бюджетів, які
мають форму фінансового документа з прогнозом майбутніх періодів.
Бюджет складаються в цілому на рік з щоквартальною (чи щомісячною)
розбивкою.
Етапи розробки бюджетної системи
1. розробка структури бюджетних статей
2. визначення переліку бюджетів, що складаються
3. розробка схеми послідовності формування функціональних
(операційних) бюджетів
4. визначення відповідальних за складання і виконання бюджетів
Система бюджетування для кожного підприємства, у деякому розумінні,
унікальна, оскільки багато в чому залежить від його специфіки.
Найважливіші фактори, що впливають на систему бюджетування
підприємства зводяться до наступних:
 галузева і виробнича специфіка;
 система стратегічних цілей підприємства;
 обмеження (виробничий і фінансовий потенціал, обсяг
платоспроможного попиту, кваліфікація виробничого й
управлінського персоналу, приступність сировини і матеріалів і ін.);
 розмір підприємства;
 організаційна структура керування.

2. Дайте визначення бюджетної структури підприємства та її складових.

Під бюджетною структурою розуміють систему бюджетів, що ведеться у
відповідних розрізах діяльності (функціональних областях), які формують
зведений бюджет підприємства, що є його фінансовим планом на плановий
період діяльності.
Бюджетна структура підприємства — система бюджетів, які формуються у
відповідних розрізах діяльності (функціональних галузях), що утворюють
зведений бюджет підприємства, що є його фінансовим планом на наступний
період діяльності.
Бюджетна система підприємства достатньо складна.
Функціональні (операційні) бюджети утворять бюджетну структуру,
відповідно до якої формуються основні підсумкові (фінансові) бюджети.
Бюджети можуть класифікуватися за наступними ознаками:
1. Зведений (головний) бюджет – це узагальнюючий план роботи
підприємства, який відображає майбутні операції всіх його підрозділів
на протязі бюджетного періоду. Бюджетний період – це термін часу,
який охоплює бюджет. Зведений бюджет, як правило, формується
протягом 6 місяців до початку бюджетного року.
2. Функціональні бюджети – окремі складові зведеного бюджету, які
стосується відповідальності окремого менеджера.
3. Операційні бюджети – сукупність бюджетів, які відображають доходи
та затрати підприємства.
4. Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, які містять інформацію
про заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.
5. Бюджет капітальних інвестицій відображує потреби підприємства у
капітальних інвестиціях (модернізація існуючих та створення нових
засобів праці) і величину коштів, необхідних для їх здійснення, який
охоплює плани інвестицій в основні засоби.

3. Охарактеризуйте типову бюджетну структуру виробничого та

торгівельного підприємства.
Бюджетна система на підприємстві включає бюджети різних рівнів Так,
зведений бюджет виробничого підприємства складається з трьох
бюджетів першого рівня — операційного, інвестиційного і фінансового.
Операційний бюджет підприємства фокусується на моделюванні майбутніх
витрат і доходів від поточних операцій за бюджетний період. Отже, об’єктом
розгляду операційного бюджету є фінансовий цикл підприємства.
Допоміжні (операційні) бюджети
 Бюджет продажів
 Бюджет виробництва продукції
 Бюджет собівартості продукції
 Бюджет закупівельсировини та матеріалів
 Бюджет загальнофірмовихвитрат
 та інші
Інвестиційний бюджет підприємства представляє напрями відновлення і
вибуття капітальних активів (основних засобів і довгострокових фінансових
інвестицій), що є основою інвестиційного циклу.
Фінансовий бюджет підприємства — це баланс грошових надходжень і
витрат, а у ширшому розумінні — баланс оборотних коштів і поточних
зобов’язань для підтримування фінансової стійкості підприємства протягом
бюджетного періоду.
Основні (фінансові) бюджети
 Бюджет доходів і витрат (бюджет фінансових результатів або
прогнозний звіт про прибутки і збитки)
 Бюджет руху грошових коштів (прогнозний Звіт про рух ГК)
 Бюджет балансу (прогнозний баланс)
Вихідними результатами бюджетного процесу є планові форми зведеної
фінансової звітності. До них відносять:
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи) – "вихідна"
форма операційного бюджету;
• Звіт про рух грошових коштів за прямим і непрямим методом – "вихідні"
форми фінансового бюджету;
• Баланс (Звіт про фінансовий стан) – "вихідна" форма, що поєднує
результати всіх трьох основних бюджетів, що складають зведений бюджет
підприємства.
4. Розкрийте загальну логіку побудови зведеного бюджету.

5. Дайте визначення Бюджету доходів і витрат.

6. Охарактеризувати принципи і правила, які закладені в ПС(Б)О,

необхідні для бюджету доходів і витрат складання (методи нарахування
доходу, принцип відповідності у відображенні витрат, які дії не
призводять до доходів і витрат)

7. Охарактеризуйте бюджет руху грошових коштів. Грошові потоки за

видами діяльності
Бюджет руху грошових коштів (БРГК) - це план руху коштів на
поточному рахунку та в касі підприємства і його структурних підрозділів, що
відображає всі прогнозовані надходження і витрати коштів у результаті іх
діяльності. Призначення бюджету руху грошових коштів полягає у
забезпеченні збалансованості надходжень коштів (відповідних плану
доходів) і Їхнього використання (відповідно до плану витрат) за бюджетними
періодами.
Бюджет руху грошових коштів (БРГК) відображає також потребу у
зовнішньому фінансуванні - кредитах, інвестиціях.
Залежно від специфіки діяльності підприємства форми БРГК можуть
бути різними, але у всіх випадках статті БРГК взаємопов'язані з формою
бюджету доходів і витрат (БДіВ), планом капітальних витрат і кредитним
планом. Відмінність формату бюджету руху грошових коштів від бюджету
доходів і витрат полягає в тому, що в останньому усі статті витрат
відображені за методом Їхнього нарахування залежно від обсягу продажу
(тобто відповідають планам-графікам відповідних операційних бюджетів), а
в першому – за касовим методом – їхньою оплатою (тобто відповідають
графікам оплати дебіторської і кредиторської заборгованості).
III. За видами господарської діяльності виділяють: грошові потоки від
операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.
Зміст грошових потоків
1. Рух грошових коштів по основній (операційній) діяльності включає
їх надходження і витрати.
Основними надходженнями коштів є:
• продаж товарів і надання послуг;
• оренда, гонорари, комісійні винагороди й інші доходи;
• страхове відшкодування страхової компанії у випадках, що настали.
Напрями витрат коштів:
• грошові виплати постачальникам товарів і послуг;
• грошові виплати працівникам підприємства;
• сплата податків до бюджету;
• сплата відсотків за кредитами і позиками;
• грошові платежі страховій компанії у формі страхових внесків тощо.
Діяльність підприємства характеризують позитивно, якщо основні
надходження його коштів пов'язані з операційною діяльністю.
2. Інвестиційна діяльність, як правило, характеризується витратами
коштів. Це пов'язане з розширенням і модернізацією виробничих
потужностей. Витрати по інвестиційній діяльності покривають доходами від
операційної діяльності. За нестачі доходів від операційної діяльності
залучають зовнішні джерела фінансування (фінансова діяльність), що
приводить до зміни структури капіталу.
Надходженнями коштів від інвестиційній діяльності є:
• кошти від продажу майна, машин і устаткування, нематеріальних та
інших необоротних активів;
• кошти від продажів часткових або боргових інструментів інших
компаній і часток участі в спільних компаніях (крім виручки за ці
інструменти, представлені як еквівалент грошових коштів, і/або які
призначені для комерційних цілей) та ін.
До витрат коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю
відносяться:
• грошові платежі, пов'язані із придбанням майна (машин й
устаткування, нематеріальних й інших необоротних активів);
• платежі, що відносяться до акціонерного капіталу й боргових
інструментів;
• довгострокові фінансові інвестиції, тобто грошові платежі для
придбання часткових або боргових інструментів інших організацій і часток
участі у спільних підприємствах (крім платежів за ці інструменти,
пред'явлені як еквівалент грошових коштів, і/або які призначені для
комерційних цілей).
Фінансова діяльність повинна сприяти збільшенню коштів
підприємства для фінансового забезпечення основної та інвестиційної
діяльності. Надходження коштів, пов'язані з залученням капіталу у формі
банківських кредитів (довгострокових й короткострокових), продажу
власних цінних паперів (акцій, облігацій та ін.), надходження лізингових
платежів від лізингоотримувача тощо.
До витрат коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю відносяться:
• виплати акціонерам (засновникам) у формі дивідендів, оплати за акції,
що ними викуповуються;
• виплати кредиторам підприємства у формі погашення основного боргу;
• платежі орендаря в погашення заборгованості з фінансового лізингу.
Нині відсутня єдина думка щодо класифікації потоків, пов'язаних рухом
відсотків і дивідендів. Виплачені й отримані відсотки і дивіденди можуть
бути класифіковані як операційні грошові потоки, тому що підпадають під
визначення чистого прибутку або збитку, тоді як фінансові потоки є
витратами на залучення фінансових ресурсів або інвестиційні грошові потоки
є доходом на інвестиції.
У підсумку сукупний грошовий потік - це сума грошових потоків від
основної, інвестиційної й фінансової діяльності, яку коригують на дохід від
змін валютного курсу.

8. Що таке прогнозний баланс? 9. Статті прогнозного балансу. Яка

основна мета складання прогнозного балансу? Взаємодія з іншими
бюджетами
Прогноз балансу – це документ, що відображає зміну балансової
вартості підприємства в результаті здійснення ним фінансово- господарської
діяльності протягом планового періоду.
Прогнозний баланс активів і пасивів - це звичайний бухгалтерський
баланс, який підприємство складає в укрупненому вигляді. З позиції
фінансового обліку він включає найбільш важливі статті. Значення
прогнозного балансу полягає в тому, що він дозволяє підприємницьким
структурам оцінити фінансовий стан підприємства. Прогнозний баланс
дозволяє отримати таку інформацію:
1) з'ясувати можливі негативні для підприємства фінансові наслідки
рішень, прийнятих на плановий період;
2) перевірити правильність розробки бюджету руху грошових коштів;
3) провести прогнозну оцінку фінансового стану підприємства на кінець
розрахункового періоду;
4) визначити майбутні джерела фінансових ресурсів і зобов'язання
підприємства за їх структурою.
Відмінна риса даного етапу бюджетування полягає в тому, що деякі
статті бухгалтерського балансу мають місце також у розроблених статтях
бюджету доходів і витрат, та бюджету руху грошових коштів. Окремі
необхідні показники знаходяться в прихованій формі (наприклад, в прогнозі
руху матеріальних цінностей на складі). Однак, для цілого ряду показників
необхідні спеціальні розрахунки (основних засобів, нематеріальних активів,
податкових платежів тощо).
Методика прогнозування балансу активів і пасивів на кінець планового
періоду така: зі складеного для цілей бюджетування укрупненого
бухгалтерського балансу визначають початкове сальдо по кожному рахунку,
проводять спеціальні розрахунки, які відображають рух грошових коштів по
ньому, виводять загальний оборот та кінцеве сальдо.
На основі визначених у такий спосіб кінцевих сальдо по рахунках
складають прогнозний баланс на кінець планового періоду (кварталу).
На відміну від бухгалтерського балансу прогноз балансу може бути
складений не тільки для підприємства в цілому, але й для окремого виду
бізнесу, структурного підрозділу (самостійної юридичної особи або філії),
інвестиційного проекту.
Прогноз балансу підприємства розробляють на основі балансу на
початок періоду з урахуванням передбачуваних змін кожної його статті.
Основою для визначення змін у статтях балансу є інформація, що міститься в
бюджеті доходів і витрат (БДВ) і бюджеті руху грошових коштів (БРГК).
Сальдо на кінець періоду відображають відповідно до такого алгоритму:
Розробку прогнозного балансу підприємства починають із планування
активів. На підприємстві при плануванні зростання продаж його активи
збільшуються. Так, активна збутова політика призводить до зростання
дебіторської заборгованості, тому що продається більша кількість товарів,
покупцям надають більш тривалі відстрочки платежів. Зі зростанням активів
підприємства збільшують зобов'язання з оплати поставок матеріалів, енергії,
тощо, тобто зростає кредиторська заборгованість. Зростання доходів
збільшує прибуток і, відповідно, податки. Для ув'язування бюджету доходів і
витрат з відповідним прогнозом балансу аналізують зміну суми оборотних
активів залежно від збільшення (зменшення) обсягу продаж.
Для цього оцінюють такі статті активу балансу, як:
• запаси матеріалів і готової продукції (визначені раніше при складанні
бюджету виробничих запасів;
• дебіторську заборгованість;
• готівку в касі, кошти на поточних рахунках, що відображають залишок
коштів на кінець періоду[1].
При підготовці прогнозу балансу статті "Каса, поточні рахунки" і
"Кредиторська заборгованість" – це балансуючі статті, які врівноважують
його актив і пасив.
Майбутню балансову вартість необоротних активів визначають,
додавши до наявної балансової вартості заплановані витрати на основні
засоби й нематеріальні активи й віднявши із цієї суми знос за період та
балансову вартість реалізованих основних засобів. Витрати з придбання
основних засобів у планованому періоді наведені в інвестиційному бюджеті.
 При плануванні пасиву балансу оцінюють такі статті:
• кредиторську заборгованість постачальникам матеріалів;
• заборгованість по заробітній платі (відсутній);
• нараховані податки (розрахунки з бюджетом), які розраховують,
додавши до поточного залишку податки за період і віднявши виплати по
податках);
• власний капітал на кінець планового періоду (він дорівнює власному
капіталу на початок періоду плюс прибуток після сплати податків за період і
мінус сума виплачених дивідендів);
• розмір статутного капіталу (залишився без змін);
• нерозподілений прибуток (показаний в бюджеті доходів і витрат)
• довгострокові пасиви (різниця між активом балансу й власним
капіталом). Найбільш важливі активи і зобов'язання зводять у прогноз
балансу.
Обов'язковою передумовою ефективного досягнення бюджетних
показників виступає раціональна система контролю і мотивації працівників
підприємства.
Завершальним етапом поточного фінансового планування є складання
прогнозного балансу активів і пасивів підприємства на кінець планового
періоду.
Необхідність складання прогнозного балансу зумовлена потребою
передбачити фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду з
врахуванням змін в активах і пасивах, які відбудуються під впливом
виконання показників попередніх розділів фінансового плану.
Метою складання прогнозного балансу є визначення структурних змін в
активі і пасиві балансу на кінець планового періоду за умов виконання
передбачуваних показників фінансового плану, оцінка їх впливу на
фінансовий стан підприємства та попередження його погіршенню.
Завданнями складання прогнозного балансу є:
• узагальнення очікуваних змін в активі та пасиві балансу внаслідок
виконання бізнес-плану;
• оцінка ймовірного фінансового стану підприємства на кінець
планового періоду;
 • розробка і реалізація заходів щодо забезпечення підприємству
передумов фінансової стабільності (фінансової стійкості, платоспроможності,
кредитоспроможності та ліквідності боргових зобов'язань).
Складанню прогнозного балансу підприємства потрібно приділяти
особливу увагу, оскільки саме за умов забезпечення фінансової стабільності
стає можливим ритмічний кругооборот виробничих засобів, виконання
прогнозованих обсягів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності,
отримання прибутку для економічного і соціального розвитку підприємства.
Фінансова стабільність формує імідж підприємству, створює сприятливі
передумови для ділових відносин з партнерами, що в ринкових умовах є
суттєвим у справі бізнесу.
Прогнозний баланс активів і пасивів підприємства складають в розрізі
укрупнених статей балансу (за розділами балансу з виділенням найбільш
важливих статей для оцінки фінансового стану підприємства). В ньому
повинні проглядатися склад, величина і структура активів і пасивів на
початок і кінець планового періоду.
Величина укрупнених статей активу і пасиву прогнозного балансу за
своїм складом повинна дати можливість:
- обчислити основні показники оцінки фінансового стану підприємства в
динаміці;
- співставити темпи росту валюти балансу з темпами зростання
прогнозованих обсягів діяльності і прибутку та оцінити ефективність
використання капіталу.
Структура статей активу і пасиву прогнозного балансу дасть можливість
оцінити у процентному відношенні зміни, які відбудуться в джерелах
формування і напрямах розміщення капіталу, проаналізувати їх вплив на
показники ефективності використання необоротних і оборотних активів,
власного і сукупного капіталу.
Таким чином, на основі прогнозного балансу активів і пасивів
підприємство зможе оцінити:
• ймовірний фінансовий стан на кінець планового періоду;
• раціональність розміщення власного капіталу;
• ефективність використання власного і сукупного капіталу.
В разі очікуваного незадовільного фінансового стану або потреби більш
інтенсивного його зміцнення підприємство здійснює пошуки шляхів і
резервів підвищення ділової активності щодо збільшення обсягів діяльності і
прибутку, оптимізації структури активів і пасивів балансу і вносить
відповідні корективи у попередні розділи фінансового плану.