ВОРОНИЙ ГЕОРГІЙ

ФЕОДОСІЙОВИЧ

ВОРОНИЙ ГЕОРГІЙ ФЕОДОСІЙОВИЧ

Підготував учень 2-В класу
Яворівської гімназії імені Осипа Маковея
Кіндрат Віктор
ЖИТТЄПИС
Народився в селі Журавка  Полтавської губернії колишньої Російської Імперії
(нині — Варвинського району Чернігівської області). Батько — Феодосій
Якович Вороний (1837—1910) — педагог, випускник Київського університету
Св. Володимира, професор Ніжинського ліцею, згодом — директор
Прилуцької гімназії, людина прогресивних поглядів, ініціатор (разом
з Михайлом Драгомановим) створення в Києві безплатних недільних шкіл
для робітничої молоді, активний член створеної при Київському університеті
студентської Громади, його  громадську діяльність в студентські роки
відзначали Олена Пчілка, Іван Нечуй-Левицький, листувався  з Григорієм
Ґалаґаном з питань педагогіки і педагогічних кадрів.
Георгій Вороний  закінчив Прилуцьку чоловічу гімназію  (1885), Санкт-Петербурзький університет (1889),
учень Андрія Маркова. Був залишений при університеті для підготовки  магістерської дисертації. Після
захисту дисертації (1894) був призначений  професором Варшавського університету. Захистив докторську
дисертацію (1897)  на тему «Про одне узагальнення алгоритму неперервних дробів», удостоєну премії
імені Буняковського.  З осені 1898  також обіймав посаду декана механічного факультету  Варшавського
політехнічного інституту. У Варшаві у Вороного навчався Вацлав Серпінський.  У  1907 році  був обраний
членом-кореспондентом  Петербурзької Академії наук. Під час революційних подій 1905—1907 рр.
Варшавський університет і Варшавський політехнічний інститут було закрито, Вороний  прагнув отримати
посаду професора математики Київського університету, але його було призначено деканом механічного
факультету заснованого в той час у Новочеркаську Донського політехнічного інституту. 
Протягом усього життя  Георгій Вороний зберігав зв'язки з Журавкою, щороку приїздив туди  під час літніх
канікул, там обмірковував  свої наукові праці. Архів Вороного, переданий родичами вченого, зберігається
в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені В.Вернадського. Вороний страждав від
хвороби жовчного міхура, восени 1908 його хвороба перейшла в гостру форму і Георгій Вороний помер 7
(20) листопада 1908. Згідно з останньою волею вченого він був похований у Журавці. Його
забальзамоване тіло зберігалося у спеціальному склепі, але на початку 30-х років ХХ ст. склеп був
знищений і тіло вченого односельці перепоховали в могилу його батька Феодосія Вороного.

НАУКОВА СПАДЩИНА
Георгій Вороний працював головним чином в області теорії чисел. За життя вченого ним було
опубліковано шість фундаментальних монографій та шість невеликих за обсягом праць. Кожна з його
монографій відкривала нову галузь досліджень, але і кожна його невеличка робота давала новий
несподіваний погляд на проблему і ставала поштовхом для нових наукових пошуків.
Уже перший науковий результат Георгія Вороного стосовно чисел Бернуллі (1890) виявив їхні
фундаментальні властивості, вивчення яких триває досі.
Головним результатом дисертаційних праць українського математика був опис загального
кубічного поля цілих алгебраїчних чисел і побудова алгоритму для обчислення основних його одиниць,
який згодом дістав назву «алгоритм Вороного». Узагальнення алгоритму неперервних дробів марно
шукали протягом усього XIX ст. найкращі математики Європи. За  цей науковий внесок Г. Вороний
отримав премію ім. В. Буняковського (1896). Лише через 42 роки алгоритм Вороного наново відкрили
німецькі математики.
Новий метод для знаходження членів асимптотичного розвинення арифметичних функцій, що його
запропонував Вороний у 1903 р., та формула підсумовування Вороного й тотожність Вороного, що
ґрунтуються на згаданому методі, стали визначальними для подальших досліджень в аналітичній теорії
чисел у XX ст.
Найвизначнішими за глибиною одержаних результатів є дві останні великі монографії вченого (що були
опубліковані у 1908—1909 рр.), які поряд із дослідженнями його сучасника німецького
математика Германа Мінковського (1864—1909) заклали основу нової галузі математики — геометрії
чисел.
Досягнення Георгія Вороного в області досконалих форм стали значним внеском в теорію квадратичних
форм і значно стимулювали дослідження в цій області чистої математики. Повне видання праць Вороного
у трьох томах було опубліковано Інститутом математики УРСР у 1952-53 рр.
Термін «Діаграма_Вороного» ввели в теоретичну комп'ютерну науку в середині 1970-х років. З того часу
цей об'єкт став настільки широко поширеним в дослідженнях, пов'язаних з геометричними алгоритмами,

1
що деякі фахівці датують народження обчислювальної геометрії саме цією подією. Значний відсоток
сучасних розробок в обчислювальній геометричній літературі, прямо або побічно пов'язаний з діаграми
Вороного, або з пов'язаними з ними структурами. Вони використовуються в різноманітних дослідженнях
від молекулярної біології до космосу, у комп'ютерній графіці, у проблемах розпізнавання образів,
штучного інтелекту, екології, в радіаційній фізиці, космології, хімічній технології, фізичній хімії та ін.
науках, а також в моделюванні рельєфу, в аналізі руху і плануванні, у виявленні зіткнень, навігації та
обходу перешкод, в аналізі мережі, тощо — у всіх цих і багатьох інших областях використання «діаграм
Вороного» дає можливість проводити математичні розрахунки.
В наші дні дослідження з діаграм Вороного проводять практично в усіх країнах Європи, у США, Канаді, в
країнах Південної Америки, Японії, Китаї, Гон-Конгу, Австралії, Новій Зеландії. У Сеулі (Корея) існує
Дослідницький центр з діаграм Вороного (1)
З ініціативи цього Центру з 2004 року в різних країнах світу проводять щорічні міжнародні конференції,
присвячені узагальненням діаграм Вороного та їх використанню.
(За останні 30 років вийшло кілька ґрунтовних монографій, присвячених діаграмам Вороного, їм
присвячено сотні статей. Найбільш відома монографія (2), у якій підсумовано основні досягнення у
застосуваннях діаграм Вороного і їх численних узагальнень в багатьох наукових і технічних розробках.
Починаючи з 2004 року в різних країнах світу відбуваються щорічні міжнародні симпозіуми, присвячені
діаграмам Вороного (ISVD). Такі симпозіуми відбулися в Японії (2004 рік, Токіо), Кореї (2005 рік, Сеул),
Канаді (2006 рік, Калгарі), Великій Британії (2007 рік, Гламорган), Україні (2008 рік, Київ), Данії (2009 рік,
Копенгаген), Канаді (2010 рік, Квебек), Китаї (2011 рік, Квіндао), США (2012 рік, Ратджерс), Росії (2013 рік,
Санкт-Петербург). 
В Києві, починаючи з 1993 року раз на п'ять років проводять Міжнародні конференції, присвячені
розвиткові наукових напрямів, що їх розробляв Вороний. Організаторами їх виступили Інститут
математики НАН України, Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова та ряд
інших наукових і освітніх установ України.
По результатах першої Київської конференції 1993 року в Києві був виданий 2-томний збірник  статей
«Voronoi's Impact on Modern Science» (3), в якому взяли участь вчені з 17 країн світу. Український
переклад оглядових статей цього збірника був здійснений у 2003 році (4).
У 2008 році, ювілейному для Г. Вороного (100 років пам'яті вченого), за пропозицією організаторів ISVD,
обидві конференції об'єдналися і відбулися в Києві. Інформаційний листок про конференцію 2008 року
можна знайти на сайті (5).