Міністерство освіти у науки України

Департамент освіти у науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Дніпровське територіальне відділення МАН України
Комунальний заклад освіти «Гімназія №3» Дніпровської міської ради
Наукове товариство «Інтелектуал»

Відділення: історія
Секція: Всесвітня історія

ПОРІВНЯННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ ВИШИВОК ЯК ФЕНОМЕНУ

НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

Роботу виконала:
Грунт Маргарита Олегівна,
учениця 11-Б класу комунального
закладу «Гімназія №3» Дніпровської
міської ради

Науковий керівник:
Кучер Вікторія Володимирівна
учитель історії та правознавства,
учитель вищої кваліфікаційної
категорії, учитель-методист
комунального закладу «Гімназія №3»
Дніпровської міської ради

Дніпро - 2021
2

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1 УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ

КУЛЬТУРИ..........................................................................................................................5

1.1 ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ...................................................................................5

1.2 ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ......................................................................................................9

РОЗДІЛ 2 КИТАЙСЬКА ВИШИВКА ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

.............................................................................................................................................13

2.1 ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК КИТАЙСЬКОЇ ВИШИВКИ.................................................................................13

2.2 ОСОБЛИВОСТІ КИТАЙСЬКОЇ ВИШИВКИ......................................................................................................15

РОЗДІЛ 3 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ

ВИШИВКИ ЗА СИМВОЛІЧНІСТЮ КОЛЬОРІВ ТА ОРНАМЕНТІВ.........................20

ВИСНОВКИ.......................................................................................................................24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................................26

3

ВСТУП

Народна творчість – це історична основа, на якій розвивалася і розвивається

світова художня культура, одна з форм суспільної свідомості і суспільної діяльності.
Всі її види об’єднує основне – пізнання та відображення трудової діяльності, що
відіграла величезну роль у походженні мистецтва. Одним із найпоширеніших видів
народного мистецтва в Україні та світі є вишивка. Ще у сиву давнину наші предки
прикрашали свої вироби найпростішими узорами. Кожна історична епоха вносила
зміни у розвиток та удосконалення вишивок. З нею пов’язана вся багатовікова
історія кожного народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки,
сподівання на майбутнє.
Вишивка кожного народу є неповторною за символікою, колористикою та
тривалістю існування. Ті унікальні зразки, які дійшли до нас, мають дуже давнє
коріння, адже не так легко придумати узор, який би багатьом людям пригодився
впродовж століть. Саме це є одним з визначних факторів, чому кожен народ
поважно ставиться до цього виду мистецтва, прагне зберегти створене та творчо
його розвивати.
Питання дослідження вишивки є актуальним та важливим у наш час, про що
свідчить зростаюча кількості людей, які вивчають це питання. Дослідження
вишивки розкриває важливі аспекти вираження в ній живописної, графічної і
орнаментальної культури народу. Детальне вивчення вишивок різних держав дає
можливість краще зрозуміти тенденції розвитку різних країн та їх впливу одна на
одну, але кожна вишивка зберігає душу свого народу. Саме це нас і зацікавило.
Тому метою нашої роботи є дослідження та порівняння вишивок двох різних країн-
України та Китаю.
Виходячи з поставленої мети, були визначені наступні завданнями:
- опрацювати джерела з даної проблеми;
- систематизувати отриману інформацію з даного питання;
- дослідити історію розвитку вишивки на території України та Китаю;
4

- зробити порівняльний аналіз стильових особливостей, символіки та кольористики

у вишивках кожної з країн;
- узагальнити результати дослідження та зробити висновки.
Об’єктом дослідження є мистецтво вишивки українського та китайського
народів. Предметом дослідження є історія, символіка, колористика вишивки та
вплив на неї географічного положення країни, менталітету народу.
У процесі дослідження було використано видання, Інтернет-ресурси. Ці
матеріали склали джерельну базу роботи. Всі джерела містять перевірену, науково
підтверджену інформацію.
Робота представляє теоретичний вид дослідження з використанням таких
методів: історичного, порівняльного.
Наукова новизна полягає у тому, що було використано ряд достовірних
джерел, при проведенні порівняння було враховано різнопланові чинники впливу
розвитку та особливостей вишивок.
Робота складається з трьох розділів. Перший розділ має два підрозділи, де
розглядаються історія та особливості української вишивки. У другому розділі
міститься два підрозділи, в яких розглянуто історію та особливості китайської
вишивки. Третій розділ містить у собі порівняння української та китайської
вишивок, його аналіз. Також робота містить висновки, список використаних джерел.
В тексті подано авторські таблиці, складені на основі досліджуваного фактичного
матеріалу.
Дана робота може бути корисною для школярів, учителів історії та мистецтва
та інших осіб, які зацікавлені цією тематикою.
5

РОЗДІЛ 1
УКРАЇНСЬКА ВИШИВКА ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

1.1 Історичний розвиток української вишивки

Українська вишивка - один із неоціненних скарбів мистецького надбання

українського народу. Вона вражає своєю витонченістю, наповненістю та яскравістю

відображення.

Це дивовижне мистецтво бере свій початок ще у давню епоху неоліту (7-5 тис.

до н.е.), але поширення на території сучасної України вишивка починає набирати

вже у 2 ст. до н.е. Основою для зародження такого виду творчості стали розписи на

горщиках, оздоблення ювелірних прикрас та інших виробів мистецтва. Серед

археологічних знахідок можна виокремити такі, як: «Золота пектораль» з кургану

Товста могила (IV ст. до н. е.), «Срібна ваза» з кургану Чортомлик (IV ст. до н. е.),

«Чаша» з кургану Гайманова могила (IV ст. до н. е.). [4.] Вже на цих витворах

видно, що люди починають усіляко прикрашати звичні речі, вкладати у це душу та

своє світобачення.

Саме через початок декорування вище-перелікованих речей і виник такий

мистецький напрям, як вишивка. Одними з перших оздоблювати свій одяг

вишивкою почали кочові племена сарматів, які тривалий час мешкали на території

сучасної України. Унікальною у своєму роді є знахідка з Сокольської могили, яка

стала свідченням того, що українські кочовики були неабиякими майстрами

6

вишивання. Сармати знали техніку шиття золотом «в прикріп» та техніку пряденого

молока, що свідчить про те, що вони були знайомі з найдавнішим наразі відомим

видом мистецтва- вишивальним[4.]. Техніка «в прикріп» набула великого

розповсюдження у 12 ст. Вважається, що ця техніка являє собою викладені

золотими нитками на шовку візерунки, які пришивались жовтими нитками. У свою

чергу техніка пряденого молока вирізняється з поміж інших обгортанням нитки у

тонку стрічку з чистого золота, а через щільне намотування складалось враження,

що нитки є суцільно-золотими.

Однією з визначних знахідок є статуетка чоловічка з Мартинівського скарбу,

датована 5 ст. і знайдена в Черкаській області. На фігурку чоловічої постаті

«одягнено» сорочку з вишивкою на грудях[8.].

У своїх дослідженнях історик Захарчук-Чугай зазначив, що популярність

вишивки можна простежити у наявності її елементів на вбранні «Кам’яних баб», які

були знайдені на півдні України. Їх відносять до 11-13 ст. і вважають символом

захисту від половців.[4.]

Дослідження історика Селівачова кажуть про те, що аналогами

давньоруського шитва були роботи, виконані чорнилами на полотні. Однією з таких

є «Антиміс» 1148р., який наразі знаходиться у Ермітажі.[8.] У цьому витворі

згадується ім’я князя Ю. Довгорукого. На думку історика композиція витвору

нагадує вишивку і має право тлумачитись як накреслений узор для вишивання.

У подальшому розвитку української вишивки мали великий вплив

візантійська культура та візантійські матеріали. Українські майстри переймали різні

7

техніки, купці привозили тканини та спеціальні нитки, що давало змогу

вдосконалювати якість виробів, ускладнювати новими видами вишивання та ін.

Ще у 11 ст. на Русі була відкрита перша вишивальна школа за ініціативи

сестри Володимира Мономаха - Ганки. Там дівчата та жінки вчились гаптуванню

дорогими металами: сріблом, золотом.[4.]

Історія має чимало підтверджень того, що українська знать Русі-України

носила вишитий одяг. В Іпатіївському літописі від 1252р. говориться, що князь

Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в розшитий золотими

мережками кожух. [8.]

З приходом татаро-монгол на українські землі у 13 ст. розвиток культури

призупинився. Проте вже у наступному столітті настає вишивальне «золоте»

століття на слов’янських землях.

Розвиток торгівлі у 16-17 ст. дарує українській вишивці купу нових візерунків,

які прийшли від майстрів сусідніх країн. Наші майстри брали найкраще та

видозмінювали. Зазвичай у центрі орнаментів поставали східні рослини, які вражали

предків красою та незвичністю[8.].

На межі 19-20 століть вишитий одяг у містах почав бути повсякденним

елементом, який поєднували з європейським одягом. Підтвердженням цьому є

портрети Івана Франка, на багатьох з яких його зображено у вишиванці. Проте у

сільській місцевості люди продовжують слідувати традиціям.

За часів комунізму можна зазначити те, що влада неоднозначно ставилась до

вишивки українців. У 1919 році була видна постанова Всеросійського Центрального

8

Виконавчого Комітету «Про заходи спирання кустарної промисловості», що каже

про лояльне ставлення влади до цього виду мистецтва. Проте з кожною зміною

голови керуючої партії змінювалось і ставлення до людини у вишиванці, хоча не

було видано жодних формальних заборон. Часто люди у вишитому одязі потрапляли

під підозру в зайвому націоналізмі. Проте слід зазначити, що були і ті часи, коли

вишиванка була елементом гордості навіть для влади. Мова йде про часи

хрущовської «відлиги», коли Микита Хрущов неодноразово з’являвся у вишитому

українськими майстринями одязі.[9.]

Незважаючи на досить великий вплив сусідніх держав, історичні події, зміни

людського світогляду, сучасна українська вишивка має велику кількість спільних

рис з тією вишивкою, яку виконували майстри кілька століть тому. З часом вишиті

предмети побуту ставали дедалі популярнішими, оскільки це було і залишається

витонченим, заворожуючим способом оздобленням, яке наразі може виконати

кожна майстриня, освоївши нескладні техніки.

Зі здобуттям незалежності України вишиванка стала елементом народного

вбрання та гордості. Воно й не дивно, оскільки за такий великий період існування

цього виду творчості вишиванка набула не лише незвичної краси, а й пронесла у

собі крізь віки усю символіку, різноманіття значень та кольорів, що не може

залишити байдужим жодну людину, яка вважає себе патріотом або просто

цікавиться історією України, її традиціями та культурою. У наш час вишивка для

українців є звичним елементом побуту. У кожній родині є вишиванки, шиті

рушники та інші елементи побуту, прикрашені вишитими орнаментами. Отже,

9

можна зробити висновок, що українська вишивка є важливою культурною та

історичною пам’яткою народу.

1.2 Особливості української вишивки

З часів зародження української вишивки вона славилась своєю витонченістю,

глибиною зображення та унікальністю символів. Пращури українського народу

вкладали у цей вид мистецтва велике значення. Кожен колір, матеріал, візерунок

мав свій сенс. У наш час майже усі символи мають первісне значення.

На етапі зародження малюнки вишивок вирізнялись з-поміж інших певною

суворістю орнаментів та стриманістю кольорів. Притаманними були гострі кути та

різкі лінії, монохромність кольорів. З часом візерунки ставали змістовнішими та

яскравішими, на що впливала тогочасна віра- язичництво. Навіть у наш час можна

простежити певні язичницькі мотиви, здебільшого- рослині та зооморфні. Через

подібні прийоми люди зображували своє світобачення закономірностей світу та

різних природних явищ.

Серед природних мотивів найбільш зображуваними були такі елементи:

дерева- верба, дуб;

барвінок;

виноград;

птахи- голуби, півні, лелеки;

коні;

жуки, комахи, змії.

10

Також часто зустрічались зображення людських фігур (ромбоподібне тулубо,

схожі на хрестик голови). Історики вважають, що на той період існувало понад 100

вишивальних прийомів. Найуживанішими вважаються оздоблення хрестиком,

гладдю, низзю, бігунцем, плетінням, мереживом та ін. У композиціях популярними

були стрічкова та букетна побудова. Як можна побачити, ці техніки і у наш час

спостерігаються у великому ужитку.

Візерунки для оздоблення жіночих речей завжди відрізнялись від чоловічих,

так само, як дитячі від дорослих. На жіночих переважає зображення ромашок та

винограду, на чоловічих - рожечки та дуби, а на дитячих виробах часто можна

зустріти метеликів.

Кажучи про особливості української вишивки неможливо не зазначити

наповненість її колористики. Найпоширенішими та найбільш шанованими

вважались червоний та чорний кольори, які люди наділяли певною магічністю.

Серед найуживаніших кольорів можна зазначити такі:

 Червоний- чоловічий початок у природі

 Чорний- родючість та життєдайність або смуток та скорбота

 Білий- енергія та сила життя

 Синій- жіночий початок у природі

 Жовтий- сонце, небесний вогонь

Рідше застосовувались коричневі та сірі нитки.

На західній Україні завжди переважали чорний та червоний кольори. На сході

та півночі найбільш уживаними вважають синій та червоний.

11

Усі нитки фарбувались натуральними барвниками, які зазвичай виготовляли з

доступних овочей, таких як морква, гарбуз, буряк, шулуминня цибулі тощо.

У наш час кольорова палітра є ширшою, проте кольори, які мають давне

викристання, не змінили свого первиного значення, окрім чорного, який у наш час

цей колір має трагічний та жалобний зміст, хоча раніше це був символ таєничості,

потужності землі.

Відомим фактом є те, що візерунки мали свої певні регіональні відмінності.

Так, Західна Україна тривалий час була певним чином ізольована від решти земель

(через природні та політичні умови), тому у наш час на Гуцульщині та

Буковині візерунки вишивок є найбільш наближеними до їх первинного вигляду.

Для волинських, подільських та полтавських вишивок характерними є

рослинні мотиви та геометричні орнаменти, у які закладався глибокий магічний

зміст.

З налагодженням культуно-економічних відносин між регіонами України на

всій території поширився новий та особливий вид орнаменту- комбінаційний.

Слід зазначити, що вишивка та вишиванка здавна вважались не просто

гарними елементами декорації та одягу. Їм завжди присвоювалось таємниче та

магічне значення. Вишиті вироби вважались своєрідними оберегами, скарбницями

вірувань та духовності. Майстрині завжди якнайбільше наділяли річ чарівними та

магічними особливостями. Часто над вишивкою нашіптувались заговори з

побажаннями для майбутнбого власника.

12

Вважалось, що найбільшу енергію мали ті витвори, які були виготовлені для

коханої людини, дитини або рідних. Пращури вірили, що вишиванка здатна бути

амулетом для її власника, зберігти від хвороб та смерті, принести щастя та любов.

Вишиванка одягалась на будь-які події- чи то свято, чи то війна.

В кожному орнаменті віддзеркалювалась душа майьрині, тому найкращими

вважались вироби, вигтовлені духовно чистими людьми, щирими та

доброзичливими.

У наші дні люди вкладають менше змістовності у вишиті вироби, але і досі

найкращими вважаються вишиванки, виготовлені майстринями, а не куплені у

магазині, оскільки вважається, що саме у такому виробі «є душа», що передалось

нам від пращурів[6.].

Отже, українська вишивка багата своєю колористикою, різномаїттям символів

та наповненістю, що зберіглось до наших часів у деяких регіонах у майже

первинному вигляді.
13

РОЗДІЛ 2
КИТАЙСЬКА ВИШИВКА ЯК ФЕНОМЕН НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ

2.1 Історичний розвиток китайської вишивки

Китайська вишивка є невід’ємною складовою культури Китаю, яка не лише
вражає соєю багатогранністю, а й несе велике історичне значення. За тенденціями
розвитку вишивки у цій країні можна простежити зміни у світосприйнятті людей,
історичні особливості та багато інших аспектів.
Китайська вишивка вважається найстарішою у світі. Ще понад 4 тисячі років
тому у книзі «Шаншу» було записано постанову щодо необхідності оздоблення
ділового та святкового одягу малюнками та вишивкою. Про це свідчать і слова у
літературі Західної Джоу : «… вишивка і живопис- нероздільні».[2.]
У 2 сторіччі до н.е. було вдосконалено ієрогліфічну мову, що позначилось на
розвитку вишивки: збільшилась кількість символів та їх значень.[3.]
Найдавнішими зразками, що збереглись до нашого часу, вважаються вироби
епохи Воюючих царств (475 - 221 роки до н.е.)- це були вишиті дракони та фенікси.
[2.]
Перша хвиля поширення вишивки припадає на правління династії Хань (206 –
220 роки до н.е.).[3.]
У часи династії Сун (960 - 1289 роки), яка прославилась утворенням першого
постійного флоту та започаткувала використання паперових грошей на
національному рівні, у країні були відкриті перші вишивальні майстерні, що дало
змогу вишивальному мистецтву вийти на новий рівень розвитку та поширення у
Китаї.[3.]
Традиційна китайська вишивка зародилась у невеличкому містечку Сучжоу,
яке знаходиться на півдні країни. З часом воно отримало значущу та почесну назву
«столиця вишивки». Ще на початку 14 сторіччя Сучжоу стає головним виробником
14

шовку у тогочасному Китаї. У кожної родини є свій секрет виготовлення шовку,

майже кожен член сім’ї вміє вправно вишивати різномаїтні орнаменти. Кожна
родина мала свою «ферму», де розводила шовкопрядів, тому існувала велика
конкуренція у торгівлі шовковими нитками та тканиною. Вважається, що саме у цей
період і зароджується таке поняття, як «сімейна таємниця», бо секрети виготовлення
шовку кожної з родини ніколи не розголошувались.[2.]
Наступна хвиля поширення мистецтва відбувається за часів правління династії
Цін(1644 – 1911 роки). У ці роки вишивка активно розвивалась у чотирбох
центральних і характерних для певних провінцій Китаю стилях:
 Сянь- у провінції Хуанань (центральний Китай);
 Шу- у провінції Сичуань (захід Китаю);
 Юе- у провінції Гуандун (на півдні Китаю);
 Су- у провінції Цзянсу (на сході Китаю). [3.]
Важливим фактором у розвитку мистецтва вишивки були політичне та
економічне становище у країні. Китай майже весь період свого існування був
могутньою та квітучою державою, тому тамтешні майстри завжди використовували
найкращі матеріали та мали змогу вдосконалювати свої навички у спеціальних
школах.
Історики вважають, що один із центральних стилів китайської вишивки Су,
який набере великого поширення у 17 сторіччі, зародився ще у «період трьох
королівств» у древньому місті Сучжоу, яке розташовано у 100 кілометрах від
Шанхаю та славиться своєю великою кількістю та різноплановістю витворів давніх
видів мистецтв, тому не дивно, що саме тут взяв свій початок такий важливий у
історії Китайської вишивки стиль.[1.]
На початку 20 століття майстриня Шень Юньчжи внесла у свої роботи нові
прийоми, які вміщували у собі техніку виконання картин маслом, що дало початок
зародженню нового стилю вишивки- «реалістична вишивка», який було визнано не
лише у Китаї, а і далеко за його межами.
15

Китайська майстриня Ян Шоуюн на початку 30-х років 20 сторіччя створила

нову техніку шиття, яка має назву «довільний стібок». Сутність полягає у тому, що
глибина роботи полягає у різномаїтті кольорів, чим заворожує глядача. Саме ця
техніка відкрила нову епоху розвитку вишивання шовком.[3.]
Визначним моментом для такого китайського стилю вишивки, як Су, було те,
що у 1987 році майстер Гу Цзінчжень, розділив одну шовкову нитку на 96 тонших
шматочки на протязі усього трьох хвилин під час виставки ручної вишивки, яка
проходила у Японії. У цей день це було визнано світовим рекордом та занесено до
Книги рекордів Гіннеса. Ця подія надихнула багато китайських майстрів на
продовження роботи саме у цьому стилі, оскільки такий поділ нитки давав змогу
виконувати більш складні та незвичні орнаменти у нових роботах китайських
майстрів.[1.]
Наразі існує центр вивчення й розвитку древнього китайського вишивального
мистецтва, який засновано у 1957 році. Це Державний науково-дослідницький
інститут вишивки, який знаходиться у Дніпрі. У музеї інституту зібрано шедеври
вишивки різних країн, у тому числі і Китаю.
Китайські вишивки беруть участь у виставках усього світу, бо вважаються
одними зі зразкових. Деякі цінителі не лише відвідують виставки, а й купують
шедеври китайських майстрів.
У наш час китайські майстри продовжують активно розвивати та
вдосконалювати цей вид мистецтва, оскільки для цього народу вишивка є великою
гордістю та надбанням.

2.2 Особливості китайської вишивки

Не зважаючи на те, що китайська вишивка є найстарішою у світі, вона
пронесла у собі крізь тисячоліття майже недоторканий первинний зміст, символіку
та ідею.
Китай вважається батьківщиною шовку, тому очевидним є той факт, що саме
тут зародилась унікальна у своєму роді вишивка шовком по шовку. Китайські
16

майстри ще декілька тисячоліть тому навчились освітлювати шовкові нитки на

сонці, аби ті у готовому виробі заворожуючи переливались різними відтінками. Цей
процес вважався особливим видом мистецтва, яке потребувало кропіткої праці.
Через коштовність матеріалів перші вишивки виготовлялись виключно для
членів імператорської родини та придворної знаті, а саме вишивання вважалось
благородною справою, тому цим видом мистецтва займались навіть імператорські
дружини.
З часом матеріали ставали усе доступнішими, через що вишивка прийшла і у
життя звичайного населення Китаю.
На перших виробах були зображені сюжети міфів, казок, легенд та природа.
Лише з часом зображення тварин і рослин почали нести у собі певне смислове та
магічне навантаження, яке було тісно пов’язано із родом діяльності людини, для
якої був призначений цей виріб:
 на одязі воїнів зображувались тигри, леви або гепарди, як символ сили та відваги;
 на одязі придворних та чиновників зображувались птахи, вид яких залежав від
рангу людини. Так, на одязі дрібних чиновників зображували попелицю або сороку,
а на одязі чиновників найвищого рангу журавля. Птахи на вишивці символізували
успіх у майбутньому;
 на одязі імператорів зображували драконів, як символ мужності;
 на одязі імператорської дружини зображували фенікса, що символізує тепло та
милосердя.
У Китаї дракон вважався самою шанованою твариною, хоча він і був міфічним
персонажем. Дракон вважається і у наші дні центральним об’єктом культури
китайців, доброю твариною, що приносить успіх, покровитель гір і річок, владика
Сходу, звідки сходить життєдайне Сонце.[7.]
Здавна було заведено зображувати саме п’ять драконів для надання магічних
властивостей одягу. Дракони зображувались виключно на чоловічому одязі,
оскільки несли чоловічу енергію.
17

Китайська вишивка вважається однією з найбільш деталізованих, тому на

виготовлення одного виробу майстри витрачали від декількох місяців до декількох
років.
Процес вишивання займав тривалий проміжок часу, оскільки лише на підбор
правильних відтінків та товщини ниток витрачали від декількох годин до декількох
днів.
Китайська вишивка має певний арсенал технік, але найпопулярнішою
вважається техніка вишивки шовком по шовку. Аби отримати належні навики у
цьому напрямі, майстри роками навчались у спеціальних школах. Також слід
зазначити, що мистецтву вишивання дівчат починали вчити ще у дитинстві,
передаючи у спадок сімейні секрети.
Для виготовлення вишитої роботи використовували від 80 до 1000 ниток
різних кольорів та їх відтінків. Обов’язковим вважався ефект тривимірності, для
якого використовували різні види стібків, які розташовувались дуже щільно один до
одного. [7.]
Китайські майстри ще у давні часи виконували роботи на тому рівні, що деякі
з них і наразі складно відрізнити від фотографії.[3.]
Згодом вишивка почала прикрашати не лише одяг знаті, а і з звичні побутові
речі простих людей: одяг, взуття, сумки, килими, віяла, костюми для акторів театру.
Це стало поштовхом для розширення меж зображуваних мотивів, а тобто і до
розширення символічності китайської вишивки. Таким чином, у вишивальному виді
мистецтва з’являються такі персонажі та символи, як:
 риба- символ багатства в оселі;
 дві риби- символ щастя закоханої пари;
 лотоси- символ подружньої вірності;
 гори- символ успіху у бізнесі.
У цей час приходить вірування у те, що фенікс (уособлюючий жіночність та
символізуючий мир, щастя та добробут) має зображуватись п’ятьма кольорами,
18

оскільки за легендою його було створено з п’яти елементів- дерева, заліза, води,
вогню та землі. Кожен з кольорів птаха мав своє значення:
 жовтий- гуманність;
 білий- довіра;
 червоний- благопристойність;
 синій- знання обрядів;
 чорний- обов’язок.
Саме ці п’ять кольорів і постають центральними у вишивці Китаю. Кольори
мали таке значення не лише у разі зображення фенікса, а й при зображенні будь-
якого іншого візерунку.
Поєднання дракону і фенікса на вишивці символізувало гармонію світу,
поєднання чоловічого та жіночого. Це були своєрідні Інь та Янь китайського
вишивального мистецтва.
Як було зазначено раніше, китайська вишивка має 4 основних стильових
напрямки: сянь, шу, юе, су. Для кожного з цих стилів було характерним зображення
певних рослин та тварин:
 для вишивки у стилі сянь (хуананська вишивка)- зображення могутніх левів та
тигрів
 для вишивки у стилі шу (сичуанська вишивка)- зображення квітів лотосу та
півників, коропів та півнів
 для вишивки у стилі юе (гуандунська вишивка) - зображення птахів навколо
фенікса на фоні сонця, квітів сливи, півоній, кипарисів та бамбуку
 для вишивки у стилі су (цзянсунська вишивка)- зображення котів, золотих рибок,
квітів, пейзажів та природних мотивів [7.]
Кожен зі стилів китайської вишивки відрізнявся не лише тим, що було
зображено на виробі, а й методом виконання. Стилі відрізнялись між собою
техніками шиття, центральними кольорами, товщинами ниток, їх якістю та багатьма
іншими аспектами виконання. Порівнявши роботи, виконані у вище наведених
19

чотирьох стилях, неозброєним оком можна побачити, що кожна з них так чи інакше
відрізняється за колористикою та технікою виконання.
Наразі кожен із зазначених стилів вишивання продовжує своє існування, але
найвідомішим вважається стиль су. Його було визнано ще багато років тому,
оскільки саме він передає візерунок найреалістичніше, а на виробах зображуються
позитивні та оптимістичні орнаменти у ніжних або яскравих кольорах.
Загалом, китайська вишивка продовжує розвиватись і у наші дні, але майстри
Китаю, як і усе його населення, дуже поважно ставляться до історичного та
культурного надбання своїх предків, тому не вносять тотальних змін, а лише
додають невеликі деталі. За великий проміжок часу майже усі символи зберегли
своє первинне значення, чим китайський народ може сміливо пишатись.
20

РОЗДІЛ 3
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ
ВИШИВКИ ЗА СИМВОЛІЧНІСТЮ КОЛЬОРІВ ТА ОРНАМЕНТІВ

Вишивка кожного з народів є унікальною своєму роді. Причиною цього є те,

що у кожної країни кольори та орнаменти мають своє неповторне значення. Через це
вишивки кожного народу можна порівнювати між собою безліч разів за різними
критеріями.
У нашій роботі ми обрали для порівняння українську та китайську вишивки.
Ці народи географічно знаходяться далеко, тому розвивались без будь-якого впливу
один на одного.
Для початку слід зазначити, що історія китайської вишивки є довшою, ніж
української, бо Китай вважається країною, де вишивка з’явилась вперше, а саме
близько чотирьох тисяч років тому. В Україні ж вишивка започаткувалась як вид
мистецтва близько двох-двох з половиною тисяч років тому. Звідси випливає
логічний висновок, що у той час, коли українці лише починали освоювати
вишивальне мистецтво, китайці вже мали певні успіхи у цьому ремеслі.
Досліджуючи та порівнюючи китайську вишивку з українською важко робити
це за символікою, адже кожній країні притаманна своя.
Історично склалось так, що Китай завжди був цілісною державою з
незначними територіальними змінами. Стабільною є не тільки його територія, а
відношення китайського народу до свого історичного минулого. Китайці
21

вважаються великими поціновувачами традицій свого народу та його надбання,

тому можна сміливо казати, що до наших часів символіка кольорів та орнаментів
китайської вишивки дійшла майже недоторканою.
Історія українських земель, нажаль, відзначається нестабільністю та
відсутністю державності. Так, починаючи з середини дванадцятого століття Русь-
Україна вступає в період роздробленості, пізніше українські землі знаходяться під
владою Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Кримського ханства,
Австрійської та Російської імперій, у складі різних держав в період І половини ХХ
ст. Через це культура розвивалась на території країни не рівномірно, що
позначилось не лише на архітектурі, живописі та літературі, а і на символіці різних
напрямків декоративно-ужиткового мистецтва. Під впливом влади різних держав та
зміною правителів символіка була у кожному регіоні особливою та змінювалась у
різні часи. Через це і у наш час порівнюючи вишивки різних областей можна
побачити певні відмінності у кольоровій гамі та зображуваних орнаментах.
Найбільш недоторканою вважається закарпатська вишивка, оскільки місцеві жителі
максимально зберегли первісне значення, що його надали вишивкам наші предки.
Через те, що українська символіка має і наразі достатньо відмінностей у
деяких регіонах, для розгляду та порівняння ми взяли ту символіку, яка є найбільш
поширеною на теренах України.
В першу чергу ми порівнювали вишивки двох народів за кольоровою гамою.
Одразу видно, що у обох країн найбільшим попитом користувались одні й ті самі
кольори. Серед них: червоний, чорний, синій, жовтий, білий та іноді
використовувались нитки, виготовлені із золота. Але значення кольорів, яке
вкладалось при виготовлені роботи, значно різнилось. Це свідчить про те, що в
українського та китайського народів були різні уявлення про цінності життя, вони
мали різний побут, що формувався унаслідок зміни політичної обстановки в різні
періоди її історичного розвитку. Також важливим фактором, що впливає на
світогляд людей та його формування є домінуюча релігія та менталітет народу, а ,як
22

відомо, у цих двох країн вони значно різняться. На українських землях поширене
християнство, а в Китаї – конфуціанство, даосизм, буддизм.
Таблиця 3.1.
Порівняння української та китайської вишивок за значенням кольорів у
виробах.
Колір Значення в українській вишивці Значення у
китайській вишивці
Чорний Родючість та життєдайність або Обов’язок
скорбота та смуток
Білий Енергія та сила життя духовна і Довіра
фізична чистота. Символ Бога – Отця.
Червоний Чоловічий початок у природі, кров Благопристойність
загиблих героїв, любов, радість.
Жовтий Сонце, небесний вогонь Гуманність
Золотий Багатство внутрішнього та Значущість
(нитки вироблені оточуючого світів людини, якій
з золота) належить виріб
Синій Жіночий початок природі Знання обрядів

За порівняльною таблицею можна простежити те, що для українців головними

цінностями є природні життєдайні сили та продовження роду, а для китайців на
перший план виходить душа, її наповнення та мета буття у цьому світі.
Символіка також проявляється у зображуваних орнаментах. Тут великий
вплив має географічне положення країни (це впливає на рослинний і тваринний світ)
та релігія. Зрозуміло, що через різницю у географічному положенні країн ми не
побачимо спільних рослин або тварин на вишивках, оскільки живий світ України
зовсім не притаманний Китаю, і навпаки. Проте можна виділити спільне у
зображуваних малюнках- їх значення. Одному й тому ж значенню орнаменту
23

належать різні види зображень у китайців та українців. Найпоширеніші значення

символів та їх уособлення у вишивці наведено у таблиці нижче.
Таблиця 3.2.
Порівняння української та китайської вишивок за зображуваним орнаментом
для певного символічного значення.
Значення Символи української Символи китайської
орнаменту вишивки вишивки
Сила та відвага Дуб Леви, тигри, гепарди
Мужність Рожечка (квітка Матері Дракони
Божої)
Тепло та Ромашка Фенікс
милосердя
Добробут у оселі Виноград Риби
та сімейному житті
Успішність Метелик Гори
Вірність Волошки Лотоси

Ми бачимо, в українців пріоритетним є зображення рослинного світу, а у

китайців тваринного та міфічного. Як було зазначено вище, причиною цього є
різниця у віросповіданні.
Переглянувши наведені таблиці, можна зробити висновок, що українська та
китайська вишивки досить сильно між собою різняться. Це можна вважати
наслідком політичного становища країн за різних періодів існування, менталітету
громадян держави, географічної віддаленості одна від одної та домінуючого у країні
віросповідання, його зміни у різні періоди.
24

ВИСНОВКИ

Мистецтво вишивання має багатовікову історію. Мабуть, ми ніколи не зможемо

довідатись, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної
природи, свої переживання та відчуття, бо з огляду на недовговічність тканин і
ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього
мистецтва. З кожним століттям вишивка розвивається і удосконалюється.
Вишивальниці експериментували з відповідними матеріалами, розвиваючи й
удосконалюючи своє мистецтво, черпаючи натхнення в навколишньому світі, у
мистецтві, в орнаментах інших часів і культур. З покоління в покоління майстрині
відпрацьовували й поліпшували узори й кольорову гаму, створювали зразки
вишивки з характерними національними рисами.
Творче спілкування з іншими народами мало певний вплив на техніку
художньої вишивки майстрів, але у своїй основі мистецтво українського та
китайського народів залишалося самобутнім. Дослідження вишивки розкриває
важливі аспекти вираження в ній живописної, графічної і орнаментальної культури
народу. Вишивка зберігала в своїй іконографії давні архаїчні мотиви. Вона майже
нічого не губила із своїх надбань, досвід причетний до відбиття складною мовою
вишивального мистецтва народного світогляду. Закономірні процеси художньо-
естетичного мислення народу формувалися віками і удосконалювалися в міру
поступу на шляху суспільного прогресу. У всезагальній художньо-естетичній
картині людського буття вишивка займає чільне місце як найбільш масовий і
різнофункціональний вид мистецтва.
В ході дослідження було розглянуто історичний та культурно-мистецький
аспекти української та китайської вишивок. Отримані дані свідчать про те, що
історією визначена особлива роль вишивки в духовному житті людини, створені
естетичного середовища у праці, відпочинку, святкуванні.
На підставі проведеного нами аналізу можна зробити висновки, що мистецтво
кожної з розглянутих країн розвивалось своєрідно, тому вишивки мають досить
25

багато відмінностей. Китайська вишивка має більш рівномірну та цілісну історію

розвитку та існування, через що зберегла свою автентичність. Українській вишивці
притаманна різноплановість розвитку та значень у різних регіонах, через що і наразі
не існує єдиного символічного значення для вишивки.
Порівнявши та проаналізувавши вишивки двох країн, бачимо, що на розвиток
цього мистецтва впливає не лише політичне становище країни, а і релігія,
менталітет, світогляди народу. Ці чинники є дуже впливовими для розвитку
культури не тільки у кожній із розглянутих країн, а і у державах всього світу.
Матеріали дослідження підтверджують той факт, що мистецтво вишивки - це
вид мистецтва, який продовжує розвиватись в обох країнах і у наші дні. Українці
активно модернізують та використовують вишивку у своєму житті, а китайці
продовжують слідувати традиціям та віруванням предків, надаючи вишивці
таємничого та міфічного значення.
Дані досліджень порівняння української та китайської вишивок вказують на
різницю у світосприйнятті та цінностей народів.
Народи обох країн намагаються глибинно досліджувати та популяризувати
вишивку своєї країни на світовому рівні.
Вишивка зберегла свою автентичність, але в той же час цей вид мистецтва
продовжує активно розвиватись, що і робить його об’єктом різнобічних досліджень.

           
26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вишивка у стилі Су [Електронний ресурс]- URL:

https://art-slav.blogspot.com/2020/10/blog-post.html
2. Зародження китайської вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://2kolyory.com/embroideries-from-asia-and-the-far-east/
3. Історія китайської вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://www.epochtimes.com.ua/china/culture/kytajska-vyshyvka-98153.html
4. Історія української вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_вишивка
5. Місце вивчення китайської вишивки [Електронний ресурс]- URL:
http://ukrainian.cri.cn/141/2009/12/03/2s13072.htm
6. Особливості української вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://ukrmoda.ua/ua/istoriya-ukrainskoj-vyshivanki
7. Особливості китайської вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://irinin.com/istoriia/shcho-take-kitajs-ka-vishivka.html
8. Розвиток української вишивки [Електронний ресурс]- URL:
https://kalyna.store/istoriya-ukrainskoi-vishivky
9. Сучасна українська вишивка [Електронний ресурс]- URL:
https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/suchasna-ukrajinska-
vishivanka-jak-modnij-trend-korotkij-opis-vid-istoriji-do-sogodennosti/
27