8 клас - 2019

Херсонський фізико-технічний ліцей
Херсонської міської ради
Херсон – 2019
Херсонський фізико-технічний ліцей Херсонської міської ради
Збірник задач з фізики. 8 клас / Під загальною редакцією Пашко М.І. – Херсон:
Херсонський фізико-технічний ліцей херсонської міської ради, 2019. – 32 с.
Колектив авторів: Бабенко М.І., Растьогін М.Ю., Слободенюк О.В., Яблуновська Ю.А.,
Пашко М.І., Грабчак Д.В., Далечина В.М., Карпенко В.П., Мєшков О.Ю., Ніколаєнко Ю.І.,
Пашко І.М., Ткачов О.М., Ткачова І.Ф.
Під загальною редакцією Пашко М.І.
Стор.2 Збірник задач з фізики для 8 класу

Зміст
Розділ 1. Повторення 7 класу ............................................................................ 4
Основи динаміки ....................................................................................... 4
Механічна робота та енергія .................................................................... 7
Розділ 2. Теплові явища..................................................................................... 9
Теплове розширення тіл .......................................................................... 9
Зміна внутрішньої енергії тіл у процесі теплопередачі......................... 11
Плавлення. Кристалізація ...................................................................... 12
Пароутворення. Конденсація ................................................................. 13
Теплота згоряння палива. Перехід механічної енергії у внутрішню.
Перший закон термодинаміки ................................................................ 14
Теплові машини ...................................................................................... 16
Розділ 3. Електростатика ................................................................................. 18
Розділ 4. Постійний електричний струм ........................................................ 22
Закон Ома для однорідної ділянки кола. Послідовне і паралельне
з’єднання провідників. Шунти і додаткові опори ................................... 22
Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца ................................ 25
Струми в різних середовищах ............................................................... 27
Розділ 5. Задачі на похибки ............................................................................. 29
Довідкові дані .................................................................................................... 31
Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.3

Розділ 1. Повторення 7 класу
Основи динаміки
Середній рівень
1.1. Покажіть всі сили (по можливості зобразіть їх у масштабі), що діють на тіло у таких
ситуаціях:
а) підручник лежить на горизонтальній парті;
б) брусок рівномірно переміщують по горизонтальній площині;
в) брусок перебуває у стані спокою на похилій площині;
г) брусок рівномірно ковзає вздовж похилої площини;
д) магніт перебуває на дверях холодильника;
е) повітряна куля рівномірно підіймається вгору;
ж) айсберг плаває у воді;
з) повітряну кулю утримують у воді;
и) сталевий кубик перебуває на дні акваріума, заповненого водою;
к) скляний кубик, нижня грань якого змащена парафіном (вода не підтікає під нижню
грань), перебуває на дні плоскої ванни, заповненої водою;
л) сталевий кубик переміщують по дну плоскої ванни, заповненої водою.
1.2. Щоб одержати латунь, сплавили мідь об’ємом 0,2 м3 і цинк об’ємом 50 дм3. Якою є
густина одержаної латуні? Об'єм сплаву дорівнює сумі об’ємів його складників.
1.3. Багато виробників подають характеристики своїх пружин за допомогою графіків.
На рис.1 подано графіки залежності сили пружності від видовження для двох пружин.
Обчисліть видовження кожної пружини у разі, якщо до неї прикласти силу 50 Н.
1.4. За графіком (рис.2) залежності довжини пружини від сили, що її розтягує, визначте
жорсткість пружини.
1.5. Під час розтягування пружини на 6 см виникає сила пружності 1,8 Н. Яка сила
виникає внаслідок розтягування цієї пружини на 2,5 см?
1.6. На рис.3 подано графік залежності видовження пружини від маси підвішеного до
неї тягаря. Визначте жорсткість пружини.
1.7. На цеглину масою 8 кг, що лежить на підлозі (рис.4), поклали таку саму цеглину.
Виконайте схематичний рисунок у зошиті і зобразіть сили, що діють на нижню цеглину.
Масштаб: 1 см – 40 Н
1.8. У відро масою 1,5 кг налили 5,5 л води. Яку силу треба прикладати, щоб
утримувати відро в руках? Зробіть пояснювальний рисунок, показавши сили, що діють на
відро.
1.9. У порожній вимірювальний циліндр налили рідину (рис.5). Сила тяжіння, що діє на
рідину, дорівнює 1,75 Н. Визначте, яку рідину налили в циліндр.
1.10. Книжка тисне на стіл із силою 10 Н. Визначте максимальну силу тертя спокою між
книжкою та столом, якщо коефіцієнт тертя між ними дорівнює 0,3.
1.11. Чому дорівнює архімедова сила, що діє на тіло об’ємом 25 см3, повністю занурене
в гас?
1.12. На повністю занурене у воду тіло діє архімедова сила 12 Н. Який об’єм має тіло?

1.13. Чи зміниться виштовхувальна сила, яка діє на судно, коли судно перейде з річки в
море? Чи зміниться осадка судна?
1.14. У річці судно витісняє воду об’ємом 20000 м3. На скільки зміниться об’єм води, яку
витісняє судно, якщо воно перейде з річки в море?
Достатній рівень
1.15. Яка сила тяжіння діє на алюмінієвий кубик із ребром завдовжки 10 см?
1.16. Якою є вага сталевого куба, що лежить на підлозі, якщо довжина ребра куба
40 см?
1.17. До пружини, один кінець якої закріплено в штативі, підвісили тягарець масою
150 г. На скільки видовжилася пружина, якщо її жорсткість становить 30 Н/м?
1.18. Для визначення жорсткості пружини до неї підвісили тіло масою 400 г (рис.6).
Якою виявилася жорсткість пружини після обчислень?
1.19. Якою є маса вантажу, підвішеного до пружини динамометра (рис.7)?
1.20. Під час підготовки до лабораторної роботи учень отримав завдання за допомогою
лінійки визначити жорсткість пружини динамометра (рис.8). Якою виявилась жорсткість
пружини після обчислень?
1.21. Дві пружини, які мають жорсткості 40 Н/м і 50 Н/м, з’єднані послідовно. Яким буде
видовження цієї системи, якщо до неї прикласти силу 10 Н.
1.22. Під час проведення лабораторної роботи учень спочатку підвісив брусок до
динамометра, а потім за допомогою того самого динамометра почав рівномірно тягнути його
по столу (рис.9). Яким виявився коефіцієнт тертя ковзання між бруском та столом за даними
експерименту?
1.23. По горизонтальному столу рівномірно тягнуть ящик масою 12 кг. Яку силу в
напрямку руху при цьому прикладають? Коефіцієнт тертя між ящиком і столом дорівнює 0,2.
1.24. Намагаючись зрушити з місця шафу масою 70 кг, до неї прикладають
горизонтальну силу, що поступово збільшується. Шафа почала рухатись, коли сила досягла
значення 175 Н.
а) як змінювалась сила тертя між шафою та підлогою?
б) що відбуватиметься, якщо силу продовжити збільшувати?
в) яким є коефіцієнт тертя ковзання між шафою та підлогою?
1.25. Брусок, маса якого дорівнює 200 г, притискають до вертикальної стіни (рис.10).
Коефіцієнт тертя між стіною та бруском дорівнює 0,2. Яку мінімальну горизонтальну силу
слід прикласти до бруска, щоб він був нерухомим?
1.26. До динамометра підвісили тіло вагою 4 Н і об’ємом 200 см3. Якими будуть
показання динамометра, якщо тіло повністю занурити у воду?
1.27. У посудину з рідиною на нитках опускають суцільні металеві циліндри однакового
об’єму так, як вказано на рис.11. Порівняйте густини металів, з яких виготовлені циліндри,
якщо сили натягу ниток, на яких циліндри підвішені, однакові.

Високий рівень
1.28. Коли до пружини підвісили суцільний чавунний кубик із ребром завдовжки 4 см,
довжина пружини збільшилася від 12 до 17 см. Визначте жорсткість пружини.
1.29. Щоб розтягнути пружину до довжини 15 см, потрібно прикласти силу 45 Н, а щоб
розтягнути її до довжини 18 см – 72 Н. Визначте довжину недеформованої пружини.
1.30. Брусок масою 2 кг рівномірно тягнуть по столу за допомогою горизонтальної
пружини жорсткістю 50 Н/м. Чому дорівнює видовження пружини, якщо коефіцієнт тертя між
бруском і столом становить 0,25?
1.31. Брусок масою 3 кг лежить на столі, коефіцієнт тертя між поверхнями
становить 0,4. Якою є сила тертя між бруском і столом, якщо горизонтальний динамометр,
яким учень діє на брусок, показує 10 Н?
1.32. Магніт, маса якого дорівнює 500 г, прилип до вертикальної залізної стіни. Під дією
вертикальної сили 0,2 Н магніт рівномірно рухається вниз. Під дією якої вертикальної сили
магніт буде рівномірно рухатися вгору?
1.33. Тепловоз, маса якого дорівнює 100 т, рівномірно тягне вагон, маса якого 50 т.
Коефіцієнт опору рухові становить 0,006. Визначте силу тяги тепловоза і силу натягу зчепу.
1.34. На рис.13 зображені сполучені посудини. Спочатку в ці посудини налили воду.
Потім поверх води в ліве коліно налили шар гасу заввишки 20 мм. На скільки рівень гасу в
посудині більший за рівень води? Гас з водою не змішуються.
1.35. За допомогою динамометра та склянки з водою учневі потрібно визначити густину
речовини суцільної кульки (рис.13). Якою виявилася густина речовини кульки?
1.36. Сталева деталь масою 390 г має порожнину. Деталь підвісили на нитці та
повністю занурили у воду. Визначте об’єм порожнини, якщо ця деталь розтягує нитку із
силою 3,35 Н.
1.37. Мідна кулька масою 89 г має порожнину. Кульку підвісили до динамометра та
занурили у воду. Визначте об’єм порожнини, якщо покази динамометра становлять 0,59 Н.
1.38. На сталевому тросі, жорсткість якого становить 4 МН/м, повільно піднімають у воді
затонулу статую об’ємом 3 м3 і масою 12 т. Знайдіть видовження троса. Опором води
знехтуйте.
1.39. Брила льоду, об’єм якої дорівнює 900 м3, плаває у прісній воді. Визначте об’єм
надводної частини брили льоду.
1.40. Алюмінієвий брусок масою 2,7 кг частково занурений у воду. На брусок діє
архімедова сила 2,5 Н. Яка частина бруска занурена у воду.
1.41. Теплохід прийняв на борт 250 пасажирів. На скільки збільшиться після цього його
осадка? Площа перерізу теплохода на рівні ватерлінії дорівнює 750 м2. Вважайте, що
середня маса пасажира становить 60 кг.
1.42. На плоскому дні ванни з водою глибиною 90 см стоїть скляний кубик із довжиною
ребра 10 см. Яку вертикальну силу слід прикласти до центра верхньої грані кубика, щоб
трохи підняти його? У скільки разів зміниться відповідь, якщо нижню грань кубика змастити
парафіном і вода не буде підтікати під неї?
1.43. Куб зі стороною 30 см плаває у воді на 2/3 занурившись у неї. Визначте:
а) густину речовини куба; б) силу, яку необхідно прикласти до куба, щоб його повністю
занурити у воду;
в) силу,яку треба прикласти до куба, щоб він занурився у рідину на половину об’єму.

1.44. Мідний кубик зі стороною 10 см лежить в воді на глибині 60 см.

1) Знайти силу тиску кубика на дно; Розглянути два випадки: а) дно кам’янисте; б) дно
замулене.
2) Кубик переплавляють в дріт діаметром 1 мм. Знайти довжину утвореного дроту.
1.45. Повітряну кулю об’ємом 500 м3 наповнено гарячим повітрям, густина якого
дорівнює 0,9 кг/м3. Маса оболонки з гондолою становить 100 кг. Обчисліть вантажність кулі.
Густина холодного повітря ззовні кулі дорівнює 1,3 кг/м3.
Механічна робота та енергія

1.46. По поверхні стола за допомогою горизонтальної пружини рівномірно тягнуть
брусок. Зобразіть на рисунку сили, що діють на брусок. Які з них виконують додатну роботу?
Від’ємну роботу? Робота яких сил рівна нулю?
1.47. Потужність двигуна піднімальної машини 8 кВт. Вантаж якої маси вона зможе
підняти на висоту 15 м за 1 хв?
1.48. Яку потужність розвиває моторчик механічної іграшки, якщо за 1 хв. він виконує
роботу 60 Дж?
1.49. За допомогою важеля підняли вантаж масою 4 кг на 120 см. При цьому сила,
прикладена до довгого кінця важеля, виконала роботу 60 Дж. Який ККД важеля?
1.50. Обчисліть ККД похилої площини, якщо для збільшення потенціальної енергії
ящика на 700 Дж знадобилося виконати роботу з його втягування похилою площиною в
1000 Дж.
1.51. Волейбольний м’яч після удару злетів угору. Які перетворення енергії
відбуваються під час польоту?
1.52. Під час баскетбольного матчу м’яч масою 400 г кинули в бік кільця. Визначте
повну механічну енергію м’яча на висоті 3 м, якщо на цій висоті він рухається зі швидкістю
2 м/с. За нульовий рівень прийняти рівень підлоги спортивної зали.
1.53. До пружини жорсткістю 1 кН/м підвісили тіло масою 10 кг. Визначте потенціальну
енергію пружно деформованої пружини.
1.54. Потенціальна енергія яблука, що висіло на гілці, становила 8 Дж. Яблуко
відірвалось і впало на землю. Визначте кінетичну енергію яблука в момент, коли його
потенціальна енергія дорівнювала 5 Дж. Опором повітря знехтуйте.
1.55. М’яч кинули вертикально вгору зі швидкістю 8 м/с. визначте, на якій висоті
швидкість руху м’яча зменшиться вдвічі. Опором повітря знехтуйте.
1.56. Тіло масою 1 кг починає падати на поверхню Землі з висоти 20 м. На якій висоті
кінетична енергія тіла дорівнюватиме 100 Дж? Опором повітря знехтувати.
1.57. Камінь відпускають без початкової швидкості з висоти 20 м. На якій висоті його
кінетична енергія стане в 3 рази більшою за потенціальну? Опором повітря знехтуйте.
1.58. М’яч кидають вертикально вгору зі швидкістю 20 м/с. На якій висоті потенціальна
енергія тіла відносно землі дорівнюватиме його кінетичній енергії? Опором повітря
знехтувати.
1.59. Тіло масою 0,5 кг кинуте вертикально вгору зі швидкістю 4 м/с. Знайти: а) на якій
висоті тіло буде мати швидкість 2 м/с; б) роботу сили тяжіння при переміщенні тіла на цю
висоту.
1.60. М’яч масою 0,5 кг підкидають вертикально вгору з початковою швидкістю 20 м/с.
Знайдіть потенціальну і кінетичну енергію м’яча у той момент, коли швидкість його руху
зменшиться в 2 рази. Опір повітря не враховуйте.
1.61. Ліцеїст збігає на 3-й поверх ліцею за 10 с. Яку середню потужність він при цьому
розвиває? Маса ліцеїста 40 кг, відстань між поверхами ліцею 3 м.
1.62. Ескалатор метро піднімає 100 пасажирів на висоту 20 м за 1 хв. У скільки разів
потужність ескалатора більше потужності легкового автомобіля. Потужність автомобіля
140 кВт. Середня маса пасажира 60 кг.
1.63. Іграшковий автомобіль їде зі швидкістю 0,5 м/с, розвиваючи потужність 2 Вт. Яку
силу тяги розвиває автомобіль?
1.64. Пожежний насос розвиває потужність 3 кВт. На який поверх він може подавати
щохвилини 1200 л води? Відстань між поверхами 3 м.
1.65. Гоночний автомобіль масою 500 кг розвиває потужність 400 кВт. З якою швидкістю
рухається цей автомобіль, якщо сила тяги дорівнює вазі автомобіля?
1.66. Висота греблі гідроелектростанції 12 м, потужність водяного потоку 3 МВт.
Знайдіть об’єм води, що падає з греблі за 1 хв.
1.67. Тіло масою 5 кг розташоване на горизонтальній площині. Тіло почало рухатись у
напрямку рівнодійної і, подолавши шлях 10 м, набуло швидкості 10 м/с. визначте рівнодійну
сил, що діють на тіло.
1.68. ККД похилої площини дорівнює 80%. Яка довжина цієї площини, якщо її висота
40 см і для рівномірного підняття вантажу масою 50 кг потрібно прикладати силу 50 Н? Чому
дорівнює сила тертя при підйомі вантажу?
1.69. Яку силу необхідно прикладати у напрямі руху, рівномірно піднімаючи тіло
похилою площиною, якщо маса тіла 120 кг, довжина похилої площини 2 м, висота 25 см, ККД
дорівнює 60%?
1.70. Двигун насосу, розвиваючи потужність 25 кВт, піднімає 100 м3 нафти на висоту 6 м
за 8 хв. Знайти ККД установки.
1.71. Вантаж масою 100 кг за допомогою важеля підняли на висоту на 20 см,
прикладаючи до довгого плеча важеля силу 250 Н. На скільки опустилася точка прикладання
цієї сили, якщо ККД важеля дорівнює 80%?
1.72. Чому дорівнює ККД гідравлічної машини, якщо для підйому вантажу масою 1,2 т
необхідно прикладати до меншого поршня силу 160 Н? Площі поршнів дорівнюють 5 см2 та
500 см2 відповідно.
1.73. Яку мінімальну роботу потрібно виконати, щоб пересунути брусок масою 4 кг по
столу на 1,5 м. Коефіцієнт тертя між столом та бруском становить 0,25.
1.74. Для підняття з дна озера до поверхні води мармурової колони масою 3,78 т було
виконано роботу 95,2 кДж. Визначте глибину озера.
1.75. Локомотив тягне поїзд масою 5000 т зі швидкістю 72 км/год. Визначте потужність
двигуна локомотива, якщо коефіцієнт опору руху становить 0,005.
1.76. Пружину динамометра жорсткістю 40 Н/м розтягли силою 4 Н. Яку роботу при
цьому було виконано?
1.77. Пружину стискають силою 100 Н на 1 см. Яку роботу треба виконати, щоб
стиснути пружину ще на 1 см?
1.78. На висоті 20 м над землею зі швидкістю 20 м/с летить пружина масою 20 г
жорсткістю 500 Н/м, деформована на 20 см. Знайти: а) енергію пружної деформації пружини;
б) силу пружності, що виникає в пружині, в) кінетичну енергію пружини, г) механічну енергію
пружини.
1.79. Іграшковий пістолет з пружиною жорсткістю 400 Н/м, яка стиснута на 5 см,
викидає вертикально вгору кульку масою 50 г. На яку висоту підскочить кулька? Опором
повітря знехтуйте.
1.80. З висоти 5 м над поверхнею землі вертикально вгору кидають камінь зі швидкістю
36 км/год, який після цього падає на поверхню землі. Нехтуючи опором повітря, визначте:
а) максимальну висоту підйому каменю відносно поверхні землі;
б) шлях каменю за увесь час руху;
в) переміщення каменя за увесь час польоту
г) швидкість, з якою тіло впаде на поверхню землі.
1.81. Стиснута на 4 см пружина, один кінець якої прикріплений до стіни, випрямляючись
штовхає кульку масою 20 г в горизонтальному напрямку.
а) Якої швидкості набуває кулька, якщо жорсткість пружини рівна 800 Н/м?
б) Якої швидкості набуває кулька, якщо постріл роблять вертикально угору?
1.82. Балка масою 100 кг лежить на горизонтальній поверхні. Яку мінімальну роботу
необхідно виконати, щоб поставити балку вертикально, якщо її довжина 2 м?
1.83. Куля масою 20 г, що летіла зі швидкістю 20 м/с, потрапляє в земляний вал і
проникає в нього на 20 см. Чому рівна середня сила опору, що виникає при цьому?
1.84. Брусок масою 75 г лежить на горизонтальній поверхні. Його прикріплюють до
динамометра за допомогою довгої нитки і відтягують рукою. Динамометр, пружина якого
розтягнута на 4,5 см, показує силу 1,5 Н. Після того як брусок відпускають, він проходить до
зупинки шлях 9 см. Визначте коефіцієнт тертя.
1.85. Санки з хлопчиком, загальна маса яких 50 кг, починають з’їжджати з гірки
заввишки 10 м і завдовжки 100 м. Наприкінці спуску санки мають швидкість 10 м/с. Визначте
силу тертя, що діє на санки під час руху.
1.86. Тіло масою 20 кг тягнуть по горизонтальній поверхні зі швидкістю 54 км/год,
прикладаючи силу 100 Н.
а) Чому дорівнює значення коефіцієнту тертя?
б) Який шлях пройде це тіло, якщо сила раптово перестане діяти?
1.87. Хокейна шайба, маса якої дорівнює 160 г, вдарилася об стіну, що прогнулася від
удару на 5 см. Максимальна сила, з якою шайба подіяла на стіну, дорівнює 1000 Н. З якою
швидкістю рухалась шайба?
1.88. Довжина мідної труби 2 м, зовнішній діаметр 20 см, товщина стінок труби 1 см. На
яку висоту піднімає трубу підйомник потужністю 350 Вт за 13 с?
1.89. Пружину розтягли на 5 см за 3 с. Яку середню потужність при цьому розвивали,
якщо для утримання пружини в розтягнутому стані потрібна сила 120 Н?
1.90. Тягова потужність трактора дорівнює 30 кВт. З якою швидкістю може тягнути цей
трактор причіп масою 5 т при коефіцієнті опору 0,4?
1.91. Якої довжини необхідно взяти гайковий ключ, щоб прикладаючи до нього силу
100 Н, можна було б за допомогою гвинта стиснути деталі з силою 40 кН, якщо крок гвинта
3 мм?
1.92. Вантаж масою 20 кг піднімають один раз за допомогою нерухомого блоку, а інший
раз – за допомогою рухомого. Маса кожного блоку 5 кг. Обчисліть ККД блоку у кожному
випадку. Тертям у блоках знехтувати. Чи є в умові завдання зайві дані?
1.93. Сталеву трубу завдовжки 3 м і масою 40 кг використовують як важіль з
відношенням плечей 12. Обчисліть ККД важеля під час підняття вантажу масою 100 кг.
Проаналізуйте результат.
1.94. Для відкачування води з підвалу використовують насос потужністю 300 Вт.
Ширина підвалу 6 м, довжина 24 м, висота 4 м. Перед початком відкачування рівень води в
підвалі перебуває на рівні землі. Скільки часу займе відкачування? Вважайте, що в процесі
відкачування потужність насоса залишалася незмінною, а вода, яку відкачали, тонким
шаром розтікається по поверхні землі.
1.95. Бочку, маса якої 0,7 т, за допомогою похилої площини завдовжки 5 м підняли на
висоту 2 м. Яку роботу при цьому затратили, якщо відомо, що сила тертя між бочкою та
похилою площиною 900 Н? Визначити ККД похилої площини.
Розділ 2. Теплові явища
Теплове розширення тіл

2.1. На скільки зміниться довжина метрової мідної та алюмінієвої лінійки при нагріві від
0 до 100 °С?
2.2. Який коефіцієнт лінійного розширення металу, якщо виготовлений з нього стержень
довжиною 60 см при нагріванні на 100 °С видовжується на 1,02 мм?
2.3. Цинкову пластину, площа якої за температури 0 °С дорівнює 20 дм2, нагрівають
до 400 °С. Знайти площу пластини після нагрівання.
2.4. Платиновий дріт довжиною 1,5 м знаходиться за температури 0 °С. При пропусканні
струму через дріт він розжарився і видовжився на 15 мм. До якої температури нагрівся дріт?
2.5. У Києві через Дніпро побудований сталевий міст ім. Патона. За температури 20 °С
довжина моста 1543 м. Знайти на скільки зміниться довжина моста при зниженні
температури до -30 °С.
2.6. Довжина сталевого стержня за температури 100 С дорівнює 50 см, довжина
цинкового стержня за тої ж температури 50,2 см. За якої температури довжина обох
стержнів буде однаковою?
2.7. Об'єм бетонної плити за температури 0 °С становить 2 м3. На скільки збільшиться її
об’єм при підвищенні температури до 30 °С?
2.8. У залізничну цистерну завантажили нафту об'ємом 50 м3 за температури +40 °С.
Який об’єм нафти вивантажили, якщо на станції призначення температура повітря була -
40 °С?
2.9. Гас міститься в цистерні циліндричної форми, висота якої 6 м, а діаметр основи 5 м.
За температури 0 °С гас не доходив до верхнього краю цистерни на 20 см. За якої
температури гас переллється через край цистерни?
2.10. Яку кількість теплоти потрібно витратити, щоб сталева рейка довжиною 10 м і
площею поперечного перерізу 20 см2 видовжилася від нагрівання на 6 мм?
2.11. В алюмінієву каністру ємністю 10 л налили доверху гас при 20 °С. Яка кількість
гасу витече з каністри, якщо він нагріється до 40 °С? Розширенням каністри: а) знехтувати;
б) врахувати.
2.12. Металевий стержень при температурі 20 °С мав довжину 2 м, а при температурі
120 °С – 2 м 2 см. Знайти коефіцієнт об’ємного розширення цього металу.
2.13. Діаметр колеса тепловоза за температури 0 °С дорівнює 2 м. Визначити, на
скільки обертів менше колесо зробить влітку за температури 35 °С, ніж взимку за
температури -25 °С на шляху пробігу тепловоза 200 км. Коефіцієнт лінійного розширення
металу колеса 1,210-5°С-1.
2.14. Вивести формулу зв’язку між коефіцієнтами лінійного та об’ємного теплового
розширення. Знайти коефіцієнт лінійного розширення матеріалу, якщо при нагріванні на
250 К його об’єм збільшився у півтори рази.
2.15. Алюмінієву кульку, маса якої 5 г занурили на мотузці в керосин. На скільки
зміниться сила натягу мотузки, якщо всю систему нагріти на 50 К?
2.16. Годинник з металевим маятником спішить на 5 с за добу за температури 15 °С і
відстає на 10 с за добу за температури 30 °С. Знайти температурний коефіцієнт лінійного
розширення металу.
2.17. Годинник оснащений латунним маятником. Порівнюючи покази цього годинника з
показами точного годинника, помітили, що за температури 0 °С він спішить на 7 с на добу, а
за температури 20 С відстає на 9 с на добу. Визначте коефіцієнт лінійного розширення
латуні, а також температуру, за якої маятниковий годинник йде правильно.
2.18. Яку довжину повинні мати сталевий і мідний стержні при 0 °С, щоб за будь-якої
температури сталевий стержень був довший, ніж мідний на 15 см?
2.19. Як повинні відноситись довжини двох стержнів, виготовлених із різних матеріалів з
коефіцієнтами лінійного розширення α1 та α2, щоб за будь-якої температури різниця довжин
стержнів залишалась незмінною?
2.20. Кінці сталевого стержня перерізом 1 см2,що знаходиться за температури 20 °С,
міцно закріплені. З якою силою стержень буде діяти на опори, якщо його нагріти до 200 °С?
Модуль пружності Юнга сталі 200 ГПа.
2.21. Біметалічна пластинка, яка складається з двох тонких шарів міді та цинку
товщиною 0,5 мм кожен, за температури 0 °С має довжину 50 см. Кінці пластинки жорстко
закріплюють, а пластинку починають рівномірно нагрівати по всій довжині. Визначте радіус
кривизни пластинки, якщо її нагріти до температури 100 °С.

Зміна внутрішньої енергії тіл у процесі теплопередачі

2.22. Якою кількістю теплоти можна нагріти 200 г води від 20 °С до 50 °С?
2.23. Яку масу води можна нагріти на 10 °С, надавши їй 1 кДж теплоти?
2.24. Щоб нагріти 100 г алюмінію на 90 °С, необхідно витратити 8,1 кДж енергії.
Обчисліть за цим даними питому теплоємність алюмінію.
2.25. До якої температури можна нагріти 500 г води, передавши 84 кДж теплоти?
Початкова температура 20 °С.
2.26. Яка маса залізної деталі, якщо на її нагрівання від 20 °С до 200 °С витрачено
20,7 кДж теплоти?
2.27. Яка кількість теплоти виділиться при охолодженні 5 кг алюмінію на 10 °С?
2.28. На скільки градусів охолов окріп у питному баку ємністю 27 л, якщо він віддав
навколишньому середовищу 1500 кДж теплоти?
2.29. Злиток срібла масою 120 г при охолодженні від 66 °С до 16 °С передав
навколишньому середовищу 1,5 кДж теплоти. Яка питома теплоємність срібла?
2.30. Скільки потрібно холодної та гарячої води, щоб приготувати ванну на 200 л з
температурою води 28 °С? Температура води до змішування становила відповідно 10 °С і
85 °С.
2.31. Для готування ванни необхідно змішати холодну воду за температури 11 °С з
гарячою при 66 °С. Який об'єм тієї та іншої води необхідно взяти, щоб одержати 110 л води
за 36 °С?
2.32. Визначте температуру води, яка встановиться після змішування 6 л води за 42 °С,
4 л води за 72 °С та 20 л води за 18 °С.
2.33. У посудину одночасно наливають чотири порції води, маса та температура яких
відповідно дорівнюють: 20 кг за температури 90 °С, 5 кг за температури 40 °С, 10 кг за
температури 15 °С, 15 кг за температури 20 °С. Якою буде кінцева температура води?
2.34. Для вимірювання температури води, що має масу 66 г, у неї занурили термометр,
який показав температуру 32,4 °С. Яка дійсна температура води, якщо теплоємність
термометра 19 Дж/°С і перед зануренням у воду він показував температуру 17,8 °С?
2.35. Щоб остудити виточену з міді деталь, що має температуру 100 °С, її занурили у
воду масою 420 г з температурою 15 °С. Визначить масу деталі, якщо відомо, що вода
нагрілася до 18 °С.
2.36. У мідному калориметрі, маса якого 200 г, міститься 150 г води за 18 °С. Визначити
кінцеву температуру води, якщо в калориметр помістити залізний циліндр масою 100 г,
нагрітий до 50 °С
2.37. У калориметр теплоємністю 63 Дж/°С було налито 250 г рідини за температури
12 °С. Після занурення у рідину мідного тіла масою 500 г за температури 100 °С через
деякий час встановилася температура 33 °С. Чому за даними досліду дорівнює питома
теплоємність рідини?
2.38. Скільки часу буде нагріватися 2 л води від 0 °С до 100 °С в електричному чайнику
потужністю 600 Вт, якщо його коефіцієнт корисної дії 80%?
2.39. В електричному чайнику потужністю 600 Вт можна скип'ятити 1,5 л води за
20 хвилин за початкової температури води 20 °С. Знайдіть ККД чайника.
2.40. Скільки часу буде нагріватися 2 л води від 0 °С до 100 °С в електричному чайнику
потужністю 600 Вт, якщо його коефіцієнт корисної дії 80%?
2.41. Щоб охолодити розжарену до 100 °С чавунну пательню масою 2 кг, у неї
наливають 0,5 л води за температури 12 °С. До якої температури охолоне пательня?
2.42. Металеву кульку масою 900 г нагріли до 155 °С і опустили в посудину з 3 л води,
температура якої була 10 °С. У результаті теплообміну встановилася температура 15 °С. З
якого металу виготовлена кулька?

2.43. У батарею водяного опалення вода надходить за температури 80 °С трубою
перерізом 500 мм2 зі швидкістю 1,2 см/с, а виходить із батареї, маючи температуру 25 °С.
Скільки тепла отримує приміщення за добу?
2.44. Установка, яка виділяє потужність 30 кВт, прохолоджується проточною водою, що
тече спіральною трубкою діаметром 15 мм. При стійкому режимі проточна вода нагрівається
на 15 °С. Знайти швидкість води, вважаючи, що вся потужність, яку виділяє установка, іде на
нагрівання води.
2.45. У залізному калориметрі масою 100 г знаходиться 500 г води за температури
15 °С. У калориметр кидають свинець і алюміній загальною масою 150 г за температури
100 °С. У результаті температура води піднімається до 17 °С. Визначте маси свинцю та
алюмінію.
2.46. Трансформатор, занурений у оливу, внаслідок перевантаження починає
перегріватися. Який ККД трансформатора, якщо при повній споживаній потужності 60 кВт
олива масою 60 кг нагрівається на 30 °С за 4 хвилини роботи трансформатора?
2.47. Визначте, якою була початкова температура латунного циліндра (рис.14), якщо
після його занурення вода в мірному циліндрі охолола від 37 °С до 20 °С. Втратами енергії
2.48. *У калориметр, в якому міститься вода за температури 20 °С, занурюють нагріту в
окропі кульку. Температура води піднімається на 2 °С. На скільки ще підніметься
температура води в калориметрі, якщо додати ще дві такі ж самі нагріті в окропі кульки?
Плавлення. Кристалізація
2.49. Скільки міді за температури 25 °С можна розплавити, надавши їй 490 кДж тепла?
2.50. Назвіть, які речовини будуть плавитися, якщо їх помістити у киплячу воду?
2.51. Яка кількість теплоти необхідна для плавлення 200 г свинцю, узятого за
температури 17 °С?
2.52. У відро налили 10 кг води за температури 50 °С. Скільки льоду, що має
температуру 0 °С, може розтанути в цій воді?
2.53. Нагріта залізна болванка масою 3,3 кг ставиться на поверхню льоду, який має
температуру 0 °С. Після охолодження болванки до 0 °С під нею розплавилося 460 г льоду.
Якою була температура нагрітої болванки? Розсіюванням тепла в навколишнє середовище
2.54. У бочку з водою занурили 2 кг льоду за температури 0 °С. Знайдіть масу води, що
налита у бочку, якщо після танення льоду її температура зменшилася від 20 °С до 18 °С.
Втратами тепла знехтувати.
2.55. У залізній коробці масою 300 г розплавили 100 г олова. На нагрівання коробки й
плавлення олова затратили 38,5 кДж теплоти. Яка початкова температура олова?
2.56. До якої мінімальної температури потрібно нагріти залізний куб, щоб він повністю
занурився у лід, який має температуру 0 °С?
2.57. Шматок льоду масою 2 кг за температури –20 °С нагріли, надавши йому 1 МДж
теплоти. Визначити температуру, що встановилася у результаті.
2.58. При плавлені 2 кг свинцю, початкова температура якого 27 °С, було спалено 10 г
бензину. Обчисліть:
а) кількість теплоти, що отримав свинець при нагріванні, у кДж;
б) кількість теплоти, що отримав свинець при плавленні, у кДж;
в) кількість теплоти, що виділилась при згоранні бензину, у кДж.
2.59. У залізній посудині масою 100 г знаходиться 500 г води і 200 г льоду з загальною
температурою 0 °С. Скільки потрібно додати води за температури 100 °С, щоб температура
в посудині підвищилася до 32 °С?
2.60. Яку кількість теплоти потрібно витратити, щоб одержати 5 кг води за температури
10 °С із льоду, узятого за –20 °С? Скільки для цього потрібно спалити дров, якщо ККД пічки
60 %?
2.61. У посудину, що містить 2 кг води за температури 10 °С, поклали шматок льоду,
охолоджений до –50 °С, після чого температура крижаної маси, що утворилася, стала
рівною –4 °С. Яку кількість льоду поклали в посудину?
2.62. У заглибину, зроблену у льоді, вливають свинець, взятий за температури
плавлення. Скільки було влито свинцю, якщо він охолонув до температури 0 °С і при цьому
розтопив лід масою 270 г? Початкова температура льоду –5 °С.
2.63. У теплоізольовану посудину, що містить 0,4 кг води за температури 17 °С, кинули
50 г мокрого снігу (лід з водою). У результаті температура встановилася на 5 °С нижче
вихідної. Скільки води було в мокрому снігу? Теплоємність посудини 0,16 кДж/°С.
2.64. У посудину, що містить 0,6 кг води за температури 10 °С, опускають 0,8 кг льоду,
узятого за температури –20 °С. Нехтуючи теплообміном з навколишнім середовищем і
теплоємністю посудини, визначити кінцеву температуру й склад вмісту посудини.
2.65. На рисунку 15 зображено графіки залежності температури від кількості відданої
теплоти в процесі кристалізації двох речовин однакової маси. Яка речовина має
а) вищу температуру плавлення?
б) більшу питому теплоту плавлення?
в) більшу питому теплоємність у рідкому стані.
Пароутворення. Конденсація
2.66. Яка кількість теплоти необхідна, щоб перетворити на пару спирт масою 40 г за
температури його кипіння?
2.67. Яка кількість теплоти виділиться під час конденсації 200 г водяної пари, що має
температуру 100 °С, і охолодження отриманої води до температури 40 °С?
2.68. Для перетворення у пару 40 г спирту, взятого за температури 78 °С, було надано
36 кДж теплоти. Яка питома теплота пароутворення спирту?
2.69. Чому термометр, загорнутий у мокру тканину, показує більш низьку температуру,
ніж сухий?
2.70. Водяна пара масою 1 кг за температури 100 °С сконденсувалася у воду. Як
змінилася внутрішня енергія водяної пари?

2.71. У посудину, що містить 400 г води за 17 °С, вводять 10 г пари за 100 °С, яка
перетворюється на воду. Визначити кінцеву температуру води. Теплоємністю посудини й
втратами тепла знехтувати.
2.72. Змішавши 5 кг води та 1 кг водяної пари, узятої за температури 100 °С, отримали
6 кг води з температурою 100 °С. Яка була початкова температура води?
2.73. Яка кількість теплоти необхідна, щоб перетворити 3 кг льоду, узятого за
температури
-20 °С, у пару за температури 100 °С?
2.74. Яку кількість теплоти потрібно відібрати від 50 г водяної пари, взятої за
температури 100 °С, щоб отримати 50 г льоду при 0 °С?
2.75. У каструлю налито 2 л води за температури 15 °С. Після закипання у каструлі
виявилося на 200 г менше води, ніж було на початку нагрівання. Скільки тепла отримала
вода у каструлі?
2.76. У посудину з водою, взятою за 0 °С впустили 1 кг пари за 100 °С. Через деякий час
у посудині встановилась температура 20 °С. Скільки води було у посудині? Теплообмін з
навколишнім середовищем відсутній.
2.77. У чайник залили воду за температури 10 °С та поставили на електроплитку. Через
10 хвилин вода закипіла. Через який час вода повністю википить?
2.78. Деяка кількість води на електричній плитці нагрівалася від 0 °С до температури
кипіння за 15 хв, а після цього за 1 год 20 хв уся вода випарувалася. Вважаючи питому
теплоємність води відомою, визначити за цим даними питому теплоту пароутворення води.
2.79. У чайник зі свистком налили воду масою 1 кг і поставили на електричну плитку
потужністю 900 Вт. Через 7 хв пролунав свисток. Скільки води залишиться в чайнику після
кипіння води протягом 2 хв? Який ККД плитки? Початкова температура води 20 °С.
2.80. У калориметр, який містить 100 г льоду за температури 0 °С впустили 100 г
водяної пари за 100 °С. Яка температура встановиться у калориметрі?
2.81. У посудину, яка містить 4,6 л води за 20 °С, кидають шматок сталі масою 10 кг,
нагрітий до 500 °С. Вода нагрівається до 100 °С та частина її перетворюється у пару.
Знайдіть масу пари, яка утворилася.
2.82. На гасовий пальник поставили каструлю з 1,5 л води за температури 20 °С. Коли
вода закипіла, виявилося, що частина води випарувалася. Скільки випарувалося води, якщо
для доведення її до кипіння було витрачено 30 г гасу? Вважайте, що вода отримує 50%
теплоти, що виділилася при згорянні гасу.
Теплота згоряння палива. Перехід механічної енергії у внутрішню. Перший закон

термодинаміки
2.83. Скільки кам’яного вугілля потрібно спалити, щоб отримати стільки ж теплової
енергії, скільки її виділяється за повного згоряння 6 м3 бензину.
2.84. Яку саме масу води, узятої за температури 14 °С, можна нагріти до 50 °С,
спалюючи 30 г спирту. Вважати, що вся кількість теплоти, що виділяється під час згоряння
спирту, йде на нагрівання води.
2.85. Скільки дров треба спалити, щоб отримати таку ж кількість теплоти, як від
спалювання 2,5 кг бензину?
2.86. До якої температури можна нагріти 20 л води, температура якої дорівнює 20 °С,
спаливши 100 г бензину, якщо ККД нагрівника становить 50%?
2.87. Який ККД спиртівки, якщо для підвищення температури 1,5 л води на 5 °С
витрачено 2 г спирту?
2.88. Який об’єм гасу був спалений, якщо при цьому виділилося 688 МДж?
2.89. Яку роботу виконує тепловий двигун, якщо отримує від згоряння пального
100 МДж теплоти, а віддає довкіллю 70 МДж теплоти?
2.90. Скільки гасу необхідно спалити, щоб випарити 1 л води, що має початкову
температуру 20 °С?
2.91. Яку роботу виконав газ, отримавши від нагрівника 40 Дж теплоти? Зміна
внутрішньої енергії газу 15 Дж.
2.92. Визначити зміну внутрішньої енергії газу, який отримав 40 Дж теплоти, якщо при
цьому над газом було виконано роботу, що дорівнює 15 Дж.
2.93. Визначити кількість теплоти, яку було надано тілу, якщо при виконанні над ним
роботи 6 Дж внутрішня енергія тіла зросла на 18 Дж.
2.94. Тепловий двигун із ККД 25% виконав корисну роботу 1,1 МДж. Скільки бензину він
при цьому витратив?
2.95. Знайти ККД теплового двигуна, який виконав корисну роботу 80 кДж, якщо при
повному згорянні палива виділилася енергія 400 кДж?
2.96. Двигун отримує 8 кДж енергії та віддає навколишньому середовищу 4 кДж.
Обчисліть ККД двигуна.
2.97. Двигун виконує корисну роботу 4 кДж та віддає навколишньому середовищу 2 кДж
енергії. Обчисліть ККД двигуна.
2.98. Тепловий двигун щосекунди отримує 30 кДж енергії та розвиває потужність 10 кВт.
Обчисліть ККД двигуна.
2.99. Яку роботу виконує тепловий двигун, якщо отримує від згоряння пального
100 МДж теплоти, а віддає довкіллю 70 МДж теплоти?
2.100. Автомобіль масою 1 т, що рухався зі швидкістю 36 км/год, різко загальмував
перед світлофором. Яка кількість теплоти виділилася при гальмуванні автомобіля?
2.101. З якої висоти повинні були б вільно падати дощові краплі, щоб при ударі об
землю від них не залишилося мокрого місця? Початкова температура крапель 20 °С. Опір
повітря не враховувати.
2.102. На яку висоту можна підняти легковий автомобіль масою 2 т, використовуючи
енергію, отриману при повному згорянні 1 л бензину?
2.103. Автомобіль проїхав 120 км із середньою швидкістю 72 км/год, витративши при
цьому 15 л бензину. ККД двигуна 30%. Яку середню потужність розвивав двигун під час
руху?
2.104. Шматок свинцю вдаряється об перешкоду зі швидкістю 350 м/с. Яка частина
свинцю розплавиться, якщо вся кількість теплоти, яка виділяється при ударі, поглинається
свинцем?
2.105. Автомобіль проїхав 60 км і витратив 6 кг дизельного палива. Якою є сила тяги
автомобіля, якщо ККД двигуна дорівнює 30%?
2.106. Яку масу дизпалива, питома теплота згоряння якого 42 МДж/кг, витрачає двигун
трактора за 8 год роботи, якщо потужність двигуна 10 кВт, а ККД дорівнює 25%?
2.107. За 3 год роботи газова турбіна, ККД якої дорівнює 40%, використала 628 кг гасу.
Яку потужність розвинула турбіна?
2.108. Сталевий уламок, що падав із висоти 500 м, біля поверхні землі мав швидкість
50 м/с. На скільки градусів нагрівся уламок, якщо вважати, що вся робота опору повітря
пішла на нагрівання уламка?
2.109. Скільки вугілля необхідно спалити, щоб 6 т води, узятої за температури 10 °С,
нагріти до температури 100 °С і 1 т її перетворити у пару? Коефіцієнт корисної дії казана
70%.
2.110. На нагрівнику з ККД 40% необхідно скип’ятити 1,5 л води, початкова температура
якої 20 °С у мідній каструлі масою 800 г. Визначте витрату гасу на нагрівання води і каструлі.
2.111. На скільки нагріється при штампуванні шматок стали масою 1,5 кг від удару
молота масою 400 кг, якщо швидкість молота у момент удару дорівнює 7 м/с, а на
нагрівання сталі витрачається 60% енергії молота?
2.112. Визначить ККД спиртівки, якщо при нагріванні 150 г води від 20 °С до 80 °С
витрачено 4 г спирту.
2.113. Сталевий ударник пневматичного молота масою 1,2 кг під час роботи на протязі
1,5 хв. нагрівся на 20 °С. Вважаючи, що на нагрівання ударника витратили 40% всієї енергії
молота, визначте виконану роботу та потужність, що розвивалася при цьому.
2.114. Цеглина масою 2 кг без початкової швидкості почала падати з висоти 10 м над
землею. Нехтуючи силою опору повітря та нагріванням землі внаслідок удару, визначити:
а) якою буде швидкість цеглини перед зіткненням з землею;
б) яка кількість теплоти виділиться внаслідок зіткнення цеглини з землею;
в) на скільки градусів нагріється цеглина, якщо її теплоємність 50 Дж/°С.
2.115. Свинцева куля, що летіла зі швидкістю 500 м/с, пробила стінку. Вважаючи, що на
нагрівання кулі пішло 50% теплоти, що виділилося, визначити, на скільки градусів нагрілася
куля, якщо після стінки швидкість її знизилася до 400 м/с.
2.116. Свинцева куля летить зі швидкістю 200 м/с і потрапляє у земляний вал. На
скільки градусів нагріється куля, якщо 78% її кінетичної енергії перетворилось у внутрішню?
2.117. Свинцева куля, яка рухалась зі швидкістю 300 м/с, ударилась об металеву
пластину і зупинилась. Яка частина свинцю розплавилась, якщо вважати, що свинець
повністю поглинув енергію, яка виділилась під час удару? Початкова температура кулі 27 °С.
2.118. З висоти 20 м з початковою швидкістю 10 м/с кинули вниз тіло масою 5 кг та
теплоємністю 2000 Дж/°С. Після зіткнення з землею тіло підскочило на висоту 2 м. На
скільки нагрілося тіло?
2.119. Скільки гасу було витрачено в примусі, ККД якого 32%, для того, щоб 1 л води
нагріти від 10 °С до 100 °С і 3% води перетворити на пару?
2.120. При пострілі гармати згоряє 1,1 кг пороху, у результаті чого снаряд масою 6,4 кг
набуває швидкості 680 м/с. Знайти коефіцієнт корисної дії гармати.
2.121. У мідній каструлі масою 800 г нагріли 5 л води до кипіння за рахунок згоряння
80 г природного газу. Визначте початкову температуру води. ККД горілки вважайте рівним
52%.
2.122. Визначити ККД нагрівача, який витрачає 80 г гасу на нагрівання 3 л води на
90 °С.
2.123. Скільки дизельного пального витрачає тепловоз на шляху із Києва до Одеси
(відстань 500 км), якщо тягне потяг масою 5 кт? Коефіцієнт опору дорівнює 0,008, ККД
двигунів тепловозу 35%.
2.124. Щоб дістатися з Києва до Херсона (відстань 650 км), водій вантажівки залив у
баки автомобіля 600 л дизельного пального. Скільки пального залишилося у баках, коли
вантажівка прибула до місця призначення? Маса вантажівки дорівнює 12 т. Середній
коефіцієнт опору руху 0,05, ККД двигуна вантажівки 39%.
2.125. За допомогою електродвигуна підіймають вантаж масою 400 кг на висоту 10 м за
50 с. При цьому двигун втрачав у навколишнє середовище теплову потужність 200 Вт.
Знайти, яку електричну потужність двигун споживав з електромережі. Яким є ККД двигуна?
2.126. Автомобіль масою 2 т, що рухався зі швидкістю 90 км/год починає гальмувати.
На скільки градусів нагріється кожне з коліс автомобіля, якщо теплоємність кожного колеса
6250 Дж/°С, а нагрівом дорожнього покриття можна знехтувати? Який шлях пройде
автомобіль до повної зупинки, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,8?
2.127. Електрична сталева пилка масою 500 г та питомою теплоємністю 450 Дж/(кг*°С)
за 20 с роботи нагрілася на 80 °С, споживаючи при цьому потужність 1800 Вт. Знайти
корисну потужність, яку розвиває двигун та його ККД.
Теплові машини
2.128. ККД теплової машини складає 40%. Яким стане ККД машини, якщо кількість
теплоти, що споживається за цикл, збільшиться на 20% а кількість теплоти, що віддається
охолоджувачу, зменшиться на 10%?
2.129. У результаті роботи двигуна була виконана робота 1 кДж, а охолоджувачу було
передано 4,2 кДж тепла. Визначте ККД двигуна.
2.130. Кількість теплоти, отримана від нагрівника теплового двигуна складає 20 кДж. За
цей же час він віддає охолоджувачу 75% цієї кількості теплоти. Знайти ККД цього двигуна і
корисну роботу, яку він виконує за цикл.
2.131. Кількість теплоти, віддана тепловим двигуном за цикл складає 1,5 кДж. ККД
двигуна 20%. Визначте отриману від нагрівника кількість теплоти з цикл.
2.132. Тепловий двигун має корисну потужність 2 кВт. Яку кількість теплоти отримує
двигун за 1 год, якщо його ККД складає 12%.
2.133. Тепловий двигун з ККД 12% виконує за цикл корисну роботу 150 Дж. Визначте
кількість теплоти, яку двигун передає охолоджувачу за цикл.
2.134. Ідеальний тепловий двигун за 0,5 год отримує від нагрівника 150 кДж теплоти.
Яка корисна потужність двигуна, якщо він за цей час віддає охолоджувачу 100 кДж тепла?
2.135. Чому дорівнює максимальний коефіцієнт корисної дії теплової машини, якщо
температура нагрівника 227 °С, а охолоджувача 27 °С.
2.136. Газ, який виконує цикл Карно, 70% теплоти, отриманої від нагрівника, передає
охолоджувачу. Температура нагрівника 730 К. Визначте температуру охолоджувача і ККД
пристрою.
2.137. Газ виконує цикл Карно. Температура охолоджувача 280 К, температура
нагрівника 380 К. У скільки разів збільшиться ККД циклу, якщо температуру нагрівника
збільшити на 200 К?
2.138. Ідеальний газ виконує цикл Карно. Температура нагрівника у 4 рази більша, ніж
температура охолоджувача. Яку частину кількості теплоти, отримуваної від нагрівника, газ
віддає охолоджувачу?
2.139. ККД циклу Карно дорівнює ¼. У скільки разів необхідно збільшити температуру
нагрівника, залишаючи незмінною температуру охолоджувача, щоб ККД збільшився удвічі?
2.140. У котлі парової турбіни витрачається 350 г дизельного палива на виробництво
1 кВт*год енергії. Температура пари, що поступає в турбіну 250 °С, температура
охолоджувача 30 °С. Розрахуйте фактичний та максимально можливий ККД турбіни.
2.141. В ідеальній тепловій машині за рахунок кожного кілоджоуля енергії, отриманої від
нагрівника, виконується робота 300 Дж. Визначте ККД машини та температуру нагрівника,
якщо температура охолоджувача 280 К.
2.142. Яку роботу виконає ідеальний тепловий двигун, який має температуру нагрівника
527 °С і охолоджувача 47 °С, якщо від нагрівача отримано кількість теплоти 20 кДж?
2.143. Яку максимальну корисну потужність може розвивати двигун автомобіля, якщо
він використовує протягом 1 години 5 кг бензину? Температура газів в циліндрі двигуна
досягає 1200 К. Температура відпрацьованих газів 370 К.
2.144. Ідеальна теплова машина, для якої навколишнє повітря за нормальних умов є
охолоджувачем, піднімає вантаж масою 0,4 т. Робоче тіло машини отримує від нагрівника
кількість теплоти 80 кДж. На яку максимальну висоту може підняти вантаж ця машина?
Температура нагрівника складає 200 °С, тертям знехтувати.
2.145. У холодильник, який споживає 200 Вт, помістили воду масою 2 кг за температури
20 °С. Через півгодини уся вода перетворилась на лід. Яка кількість теплоти при цьому
передалась кімнаті і який холодильний коефіцієнт?
2.146. Ідеальна теплова машина, яка працює за зворотним циклом, передає тепло від
охолоджувача з водою за 0 °С кип’ятильнику з водою за 100 °С. Скільки води необхідно
заморозити в охолоджувачі, щоб перетворити на пар 1 кг води в кип’ятильнику?
2.147. Ідеальна теплова машина, яка працює за зворотним циклом, передає тепло від
охолоджувача з водою за 0 °С кип’ятильнику з водою за 100 °С. Скільки води необхідно
перетворити на пар в нагрівнику, щоб перетворити на лід 1 кг води в холодильнику?
2.148. Теплова машина з максимально можливим ККД в якості нагрівника використовує
резервуар з окропом за температури 100 °С, а в якості охолоджувача – резервуар з льодом
за 0 °С. Яка маса льоду розтане при виконанні машиною роботи 1 МДж?
2.149. Холодильник за 20 хвилин роботи охолоджує 1,5 л води, поміщеної в морозильну
камеру, від 16 °С до 4 °С. Знайти масу льоду, який утвориться в камері, якщо процес
триватиме це годину у тому ж режимі.
2.150. Температура газів, які утворюються при згоранні палива в циліндрах двигуна
автомобіля, 800 °С. Температура вихлопних газів 80 °С. Витрата бензину на 100 км шляху за
швидкості 90 км/год складає 10 л. Яку потужність міг би розвивати двигун, якби він являв
собою ідеальну теплову машину, яка працює з максимально можливим ККД?
2.151. ККД деякої теплової машини складає 60% від коефіцієнта корисної дії ідеальної
машини, що працює за циклом Карно. Температури нагрівників та охолоджувачів цих машин
однакові. Пар поступає в машину за температури 200 °С, а температура охолоджувача
машини складає 60 °С. Корисна потужність машини 314 кВт. Скільки вугілля витрачає
машина за 1 годину роботи?
2.152. *За рахунок теплообміну через стінки холодильника морозильна камера отримує
від повітря в кімнаті 420 кДж теплоти за годину. Температура в кімнаті 20 °С. Яку мінімальну
потужність повинен споживати холодильник від мережі, щоб всередині морозильної камери
підтримувалась температура -5 °С?
Розділ 3. Електростатика
3.1. Скільки електронів було знято зі скляної палички при натиранні, якщо її заряд
64·10–8 Кл?
3.2. Чому дорівнює заряд металевої кульки, якщо на ній 5·108 надлишкових
електронів? Як зміниться відповідь, якщо додати ще 100 мільйонів електронів? Забрати
109 електронів?
3.3. Кулька має електричний заряд –48 нКл. Визначте кількість надлишкових
електронів на цій кульці?
3.4. Дві маленькі, однакові за розміром металеві кульки мають заряди 12 мкКл і
–4 мкКл. Яким стане заряд кожної кульки, якщо їх привести у дотик, а потім розвести? Як
зміниться відповідь, якщо їх з’єднати металевим дротом? Які елементарні частинки при
цьому будуть рухатись і куди?
3.5. Дві однакові металеві кульки мали заряди +44 нКл та –28 нКл. Кульки привели у
дотик та віддалили одну від одної. Якими стали заряди кульок?
3.6. Металева куля має діаметр 20 см та заряд 6,28·10–7 Кл. Чому дорівнює
поверхнева густина заряду кулі? Скільки потрібно перенести на кульку електронів, щоб її
заряд став дорівнювати нулю?
3.7. Визначити заряд металевої кульки радіусом 4 см, якщо її поверхнева густина
заряду дорівнює 5·10–5 Кл/м2.
3.8. Знайдіть силу взаємодії двох точкових зарядів величиною 1 Кл кожний, які
знаходяться на відстані 1 км один від одного.
3.9. Середня відстань між двома хмарами 10 км. Їх електричний заряд 10 Кл та 20 Кл
відповідно. З якою силою взаємодіють хмари?
3.10. Знайдіть силу взаємодії протона та електрона на відстані 10–8 см один від
одного.
3.11. Як відносяться сила електричного відштовхування двох електронів у воді та в
вакуумі, якщо у воді вони у 2 рази далі один від одного?
3.12. На якій відстані один від одного заряди 1 мкКл та 10 нКл взаємодіють силою 9 мН
у вакуумі?
3.13. У скільки разів потрібно змінити відстань між зарядами при збільшенні одного з
них у 4 рази, щоб сила їх взаємодії залишилась незмінною?
3.14. У скільки разів зміниться сила, що діє між двома точковими зарядами, якщо
відстань між ними а) зменшити на 50%? б) збільшити на 50%?
3.15. Дві негативно заряджені пилинки знаходяться на відстані 2 мм одна від одної і
відштовхуються з силою 9·10–5 Кл. Вважаючи заряди пилинок однаковими, знайдіть число
надлишкових електронів на кожній з них.
3.16. Скільки електронів містять атоми алюмінію, міді, заліза, срібла?
3.17. Чому дорівнюють заряди ядер атомів азоту, золота, кобальту, германію?
3.18. Чому дорівнює заряд одноразово іонізованого атома гелію і заряд ядра атома
гелію? азоту?
3.19. Скільки електронів втратив атом азоту, перетворившись в йон із зарядом
3,2·10–19 Кл?
3.20. Двократно іонізований атом азоту взаємодіє з ядром атома гелію з силою
4·10–7 Н. На якій відстані знаходяться атоми один від одного?
3.21. Металева кулька, яка висить на шовковій нитці, має заряд 2 мкКл. Її торкаються
такою самою незарядженою кулькою. Знайдіть заряди кульок після дотику.
3.22. Чому незаряджені клаптики паперу притягуються до наелектризованої палички
незалежно від знака її заряду?
3.23. Під час досліду заряджена порошинка масою 0,2 мг нерухомо висить під дією
електричного поля між двома горизонтальними зарядженими пластинками. З якою силою
електричне поле діє на порошинку?
3.24. Дві однакові металеві кульки з однойменним зарядом з’єднали. При цьому заряд
однієї збільшився на 40%. Знайдіть відношення початкових зарядів кульок.
3.25. У скільки разів потрібно змінити відстань між двома точковими зарядами, щоб під
час їхнього занурення у діелектрик з проникністю 6, сила взаємодії між ними не змінилася?
3.26. Дві однакові кульки, заряди яких відповідно дорівнюють 2,5 нКл та –0,5 нКл,
привели у дотик та розвели на попередню відстань. У скільки разів змінилася сила їхньої
взаємодії?
3.27. Яку долю валентних електронів потрібно прибрати з мідної кулі об’ємом 1 см3,
щоб отримати на ньому заряд 1 Кл? Валентність міді –1.
3.28. Чотири маленькі однакові за розміром металеві кульки мають заряди –9,5 мкКл,
0,5 мкКл, –4000 нКл та 20 мкКл. Знайти заряд кожної кульки, якщо привести у дотик: а) між
собою першу з другою та третю з четвертою; б) між собою першу, другу та третю разом, а
потім четверту з другою; в) першу з усіма іншими по черзі; г) усі варіанти по черзі.
3.29. Металеву кульку радіусом 5 см з’єднали з ідентичною кулькою, що мала заряд
–20·10–8 Кл. Поверхневий заряд першої кульки після цього став 0,5·10–4 Кл/м2. Яким був
початковий заряд першої кульки? Яким став заряд другої кульки?
3.30. Заряд 1,310–9 Кл у гасі на відстані 0,005 м притягує до себе інший заряд с силою
210–4 Н. Знайти величину другого заряду. Діелектрична проникність гасу дорівнює 2.
3.31. Два заряди, знаходячись у повітрі на відстані 0,05 м, взаємодіють з силою
1,210–4 Н, а в деякій рідині на відстані 0,12 м с силою 1,510–5 Н. Яка діелектрична
проникність рідини?
3.32. Два однакових точкових заряди взаємодіють в вакуумі на відстані 0,1 м з такою ж
силою, як в скипидарі на відстані 0,07 м. Яка діелектрична проникність скипидару.
3.33. Два точкові заряди знаходяться на деякій відстані один від одного. У скільки
разів зміниться сила їх взаємодії, якщо: а) збільшити один з зарядів у 3 рази; б) зменшити
обидва заряди у 2 рази; в) збільшити відстань між зарядами у 3 рази; г) перший збільшити
на 25%, а другий зменшити на 20%; д) всі попередні варіанти по черзі?
3.34. Дві однакові кульки зарядом 5 мкКл кожна, знаходяться у повітрі. Який заряд
потрібно перенести з однієї кульки на іншу, щоб їх сила взаємодії зменшилась у 2,5 рази?
3.35. Заряджені кульки, що знаходяться на відстані 2 м один від одного
відштовхуються з силою 1 Н. Їх загальний заряд 5·10-5 Кл. Визначити заряд кожної кульки.
3.36. Дві однакових металеві кульки з зарядами –0,5·10–7 Кл і +2,5·10–7 Кл
доторкнулися і розійшлися на 5 см. Визначте силу взаємодії між кульками.
3.37. Дві однакових металеві кульки з зарядами 2 мкКл і –4 мкКл знаходяться на
відстані 30 см одна від одної. На скільки зміниться сила їх взаємодії, якщо їх привести у
дотик і розвести на попередню відстань?

3.38. Заряджена кулька після дотику до такої самої незарядженої кульки починає
відштовхуватись від неї з силою 1 мН, на відстані 15 см. Яким був початковий заряд
зарядженої кульки? Як зміниться відповідь якщо друга кулька матиме перед дотиком 40%
заряду першої кульки?
3.39. Два однакових точкових заряди взаємодіють у вакуумі з силою 0,1 Н. Відстань
між зарядами дорівнює 6 м. Знайти величину цих зарядів.
3.40. Дві кульки розташовані на відстані 10 см одна від одної, мають однакові
негативні заряди і взаємодіють з силою 0,23 мН. Знайти кількість надлишкових електронів на
кожній кульці.
3.41. Знайдіть відстань між двома точковими зарядами, якщо відомо, що при її зміні на
0,5 м сила взаємодії між зарядами збільшується в два рази.
3.42. Маємо дві однакові металеві заряджені кульки, що знаходяться на відстані 60 см
одна від одної. Сила відштовхування кульок 70 мкН. Після того, як кульки з'єднують і
відводять на початкову відстань, сила зросла й стала рівною 160 мкН. Знайти початкові
заряди кульок.
3.43. Заряджену маленьку кульку привели у дотик з такою ж самою але незарядженою
кулькою. Після того як їх розвели на відстань r=9 см, кульки стали відштовхуватися з силою
F=0,25 мН. Знайти початковий заряд кульки.
3.44. На нитці підвішена кулька масою 9,8 г, якій надали заряд 1 нКл. Коли до неї
піднесли знизу так само заряджену кульку, сила натягу нитки зменшилася в чотири рази.
Визначити відстань між центрами кульок.
3.45. Кулька масою 10 г має заряд 10 мКл і висить на шовковій нитці. Коли до неї знизу
піднесли кульку, заряджену таким самим за модулем негативним зарядом, сила натягу нитки
збільшилася вдвічі. Визначити відстань між центрами кульок.
3.46. Три заряди q1, q2, q3 зв’язані двома нитками. Довжина кожної мотузки l. Знайти
силу натягу ниток.
3.47. Два заряди по 25 нКл кожний, розташовані на відстані 24 см один від одного, та
створюють електричне поле. З якою силою це поле діє на заряд 2 нКл, що знаходиться у
точці, віддаленій на 12 см від кожного з зарядів, якщо заряди: а) однойменні?
б) різнойменні?
3.48. У вертикальному однорідному електричному полі висить краплина масою 0,5 мг,
у якої відібрали 20 електронів. Знайти напруженість електричного поля, яке утримує
краплину в рівновазі? Як вона спрямована?
3.49. У вертикальному однорідному електричному полі напруженістю 1 кВ/м висить
краплина масою 10 мг. Яку кількість надлишкових електронів має краплинка? Як спрямоване
поле?
3.50. В просторі розташовані дві паралельні нескінчені заряджені пластини, що
створюють однорідні електричні поля напруженості 2 Н/Кл та 3 Н/Кл. Знайти напруженість
електричного поля у кожній з трьох частин простору. Задачу розв’язати для однойменних та
різнойменних пластин.
3.51. З якою силою у вакуумі будуть взаємодіяти дві однакові алюмінієві кульки, масою
1 кг кожна, знаходячись на відстані 1 м одна від одної, якщо їх сумарний заряд електронів
відрізнявся б від сумарного заряду ядра на 2%?
3.52. Маємо дві однакові металеві кульки, заряджені так, що заряд однієї з них в
5 разів більше, ніж заряд іншої. Кульки привели у дотик і розвели на попередню відстань.
а) У скільки разів змінилася сила взаємодії кульок?
б) Який заряд перейшов з однієї кульки на іншу?
в) Скільки електронів перейшло, і в якому напрямку, якщо кульки були заряджені:
однойменно? різнойменно?
3.53. Уявімо, що два заряди, кожен з яких складається з 1 г електронів, перебувають
на відстані 100 м один від одного. З якою силою вони взаємодіють?
3.54. Три точкові заряди q1=0,9·10–6 Кл, q2=0,5·10–7 Кл та q3=0,3·10–6 Кл розташовані

послідовно вздовж однієї прямої і зв’язані двома нитками, довжиною 0,1 м. Знайдіть силу
натягу ниток, якщо заряд q2 знаходиться посередині.
3.55. Дві однакові маленькі кульки розташовані на гладкій горизонтальній поверхні і
з’єднані недеформованою пружиною довжини 10 см. Визначити жорсткість пружини, якщо
відомо, що після надання кожній з них заряду в 2 мкКл довжина пружини у стані рівноваги
дорівнює 20 см.
3.56. На шовковій нитці у гасі висить кулька, маса якої дорівнює 100 г, а об'єм 20 см3.
Заряд кульки дорівнює 3 мкКл. Визначте силу натягу нитки після того, як під кульку на
відстані 10 см помістити точковий заряд, величина якого –2 мкКл. Діелектрична проникність
гасу становить 2.
3.57. Два заряди q1=1,7 нКл і q2=–2,5 нКл знаходяться на відстані r=3,2 см один від
одного. Де потрібно помістити заряд q3=3,4 нКл, щоб заряд q2 не відчував дії сили?
3.58. Заряди 9 мКл і 1 мКл розташовані на відстані 4 см один від одного. Де треба
помістити третій заряд, щоб система перебувала в рівновазі? Яка величина цього заряду?
Чи буде рівновага стійкою?
3.59. Заряди 4 мКл і –10 мКл розташовані на відстані 10 см один від одного. Який
треба взяти третій заряд і де слід його помістити, щоб система перебувала в рівновазі?
3.60. Два заряди по 25 нКл кожний, розташовані на відстані 24 см один від одного у
гасі, та створюють електричне поле. З якою силою це поле діє на заряд 2 нКл, що
знаходиться у точці, віддаленій на 12 см від першого та 36 см від другого заряду, якщо:
а) заряди однойменні? б) заряди різнойменні?
3.61. У вертикальному однорідному полі напруженістю 20 кВ/м підвішена на гумовій
нитці жорсткістю 6 Н/м кулька масою 50 г з зарядом 25 нКл. Визначити видовження нитки, на
якій підвішена кулька.
3.62. У горизонтальному однорідному полі напруженістю 20 кВ/м підвішена на гумовій
нитці жорсткістю 6 Н/м кулька масою 50 г з зарядом 25 нКл. Визначити видовження нитки, на
якій підвішена кулька.
3.63. Тіло, що має заряд 0,1 мкКл та масу 100 г, знаходиться на горизонтальній
поверхні з коефіцієнтом тертя 0,2. При якій мінімальній напруженості горизонтального
електричного поля тіло зрушиться з місця?
3.64. Чотири однакових заряди, кожен з яких дорівнює q, розташовані в вершинах
квадрата. Де і який заряд потрібно помістити, щоб вся система перебувала в рівновазі?
3.65. Позитивно заряджена кулька масою 0,18 г та густиною 1800 кг/м3 знаходиться в
рівновазі у рідкому діелектрику густиною 900 кг/м3, в якому створене однорідне електричне
поле напруженості 45 кВ/м (вертикально вгору). Знайти заряд кульки.
3.66. Електрон прискорюється в однорідному електричному полі із стану спокою до
швидкості 107 м/с. Яка напруга прискорювала електрон?
3.67. Яку швидкість має електрон, що пройшов різницю потенціалів 100 В? Початкову
швидкість електрона вважайте рівною нулю.
3.68. Протон перейшов з однієї точки електростатичного поля в іншу, змінив свою
швидкість від 200 км/с до 500 км/с. Яка різниця потенціалів між цими точками?
3.69. Протон, нейтрон та електрон рухаючись по черзі в електричному полі мали в
точці з потенціалом 200 В швидкість 2 км/с. Яку швидкість матимуть частинки у точці з
потенціалом 400 В?
3.70. З поверхні закріпленої зарядженої кулі, що має потенціал 1 кВ, вилітає протон з
початковою швидкістю 2 км/с. Яку швидкість буде мати протон на дуже великій відстані від
кулі?
3.71. Електрон рухається у напрямку силових ліній електричного поля напруженості
120 В/м. Яку відстань пройде електрон до повної зупинки, якщо його початкова швидкість
1000 км/с?
3.72. Під дією електричного поля напруженістю 20 кН/м протон із стану спокою

пройшов відстань 1 см. Якої швидкості набув протон? Якою була відповідь, якщо б це був
електрон? Зробити малюнки.
3.73. *Знайти силу електростатичної взаємодії між незарядженою нескінченною
металевою пластиною та точковим зарядом q, що знаходиться від неї на відстані L.
Розділ 4. Постійний електричний струм
Закон Ома для однорідної ділянки кола. Послідовне і паралельне з’єднання

провідників. Шунти і додаткові опори
4.1. Чи можна вмикати в мережу 220 В реостат, на якому написано 30 Ом, 5 А?
4.2. Знайти опір провідника, сила струму в якому рівна 2 А за напруги 8 В.
4.3. Який заряд проходить через поперечний переріз провідника за 5 с, якщо сила
струму рівна 3 А?
4.4. Який опір мідного провідника довжиною 1 м і площею поперечного перерізу 1 мм2?
4.5. Сила струму в лампочці рівна 200 мА. Діаметр вольфрамової нити 0,02 мм. Знайти
напруженість електричного поля в нитці.
4.6. Розміри ніхромового і залізного провідника одинакові. Опір якого з них більше і у
скільки разів?
4.7. Сила струму в електричній лампочці кишенькового ліхтарика рівна 0,22 А. Який
заряд проходить через лампочку за 10 с?
4.8. Сила струму в провіднику рівна 200 мА. За який час через поперечний переріз
провідника пройде заряд 60 Кл?
4.9. Знайти густину струму, якщо за час 10 с через поперечний переріз провідника
проходить заряд 100 Кл. Площа поперечного перерізу провідника 5 мм2.
4.10. Довжина провідника 10 м, площа поперечного перерізу 1 мм2, опір 1 Ом. Знайти
питомий опір провідника.
4.11. Ділянка кола складається з двох послідовно з’єднаних провідників опором 5 і
10 Ом. Напруга на якому з провідників більше і у скільки разів?
4.12. Ділянка кола складається з двох паралельно з’єднаних провідників опором 5 і
10 Ом. В якому з провідників сила струму більше і у скільки разів?
4.13. Сталевий і алюмінієвий провідники однакових розмірів увімкнені послідовно в
мережу. На якому з них напруга більше і у скільки разів?
4.14. У скільки разів відрізняються опори двох алюмінієвих провідників, якщо один із них
має в 6 разів меншу довжину і в 3 рази меншу площу поперечного перерізу у порівнянні з
другим?
4.15. Два циліндричних алюмінієвих провідника мають однакову масу. Діаметр першого
провідника в 2 рази більше, ніж діаметр другого. Який з провідників має більший опір і у
скільки разів?
4.16. Знайти заряд, який проходить через поперечний переріз провідника за 5 с, якщо
за цей проміжок часу сила струму рівномірно зростала від нуля до 12 А.
4.17. Знайти опір мідного дроту, маса якого 1 кг, а площа поперечного перерізу 0,1 мм2.
4.18. Для вимірювання температури застосували залізну дротину, яка за температури
10 °С має опір 15 Ом. За якої температури опір дротини буде рівний 18,25 Ом?
Температурний коефіцієнт опору заліза 610-3 К-1.
4.19. Знайти температуру вольфрамової нитки накалювання лампочки, якщо при
увімкненні в мережу 220 В по нитці проходить струм 0,68 А. За температури 20 °С опір нитки
36 Ом. Температурний коефіцієнт опору вольфраму 4,610-3 К-1.
4.20. Питомий опір графітового стрижня від олівця дорівнює 400 мкОм·м. Який струм
пройде по стрижню, якщо на нього подати напругу 6 В? Довжина стрижня 20 см, його
діаметр 2 мм.

4.21. Електричне коло складається з трьох послідовно з’єднаних провідників,

підключених до джерела напруги 24 В. Опір першого провідника 4 Ом, другого 6 Ом, а
напруга на кінцях третього провідника 4 В. Знайти силу струму в колі, опір третього
провідника і напругу на кінцях першого і другого провідників.
4.22. Електричне коло складається з трьох послідовно з’єднаних шматків дроту
однакової довжини, зроблених з одного матеріалу, але з різними площами поперечного
перетину: S1=1 мм2; S2=2 мм2; S3=3 мм2. Напруга на кінцях кола 11 В. Знайти напругу на
кожному провіднику.
4.23. Електричну лампу опором 240 Ом, розраховану на напругу 120 В, необхідно
живити від мережі з напругою 220 В. Якої довжини ніхромовий провідник з площею
поперечного перетину 0,55 мм2 необхідно увімкнути послідовно з лампочкою?
4.24. Розрахуйте електричне коло (визначте загальний опір, загальну силу струму, силу
струму і напругу на кожному резисторі), якщо загальна напруга кола 60 В, а опір кожного
резистора 1 Ом. (рис.16)
4.25. Розрахуйте електричне коло (визначте загальний опір, загальну силу струму, силу
струму і напругу на кожному резисторі), якщо загальна напруга кола U, а опір кожного
резистора різний і відомий. (рис.16)
4.26. У всіх колах, наведених на рис.16, напруга на другому резисторі рівна 6 В. Знайти
силу струму через третій резистор і загальну напругу кола. Опір кожного резистора 2 Ом.
4.27. У всіх колах, наведених на рис.16, напруга на другому резисторі рівна 6 В. Знайти
силу струму через третій резистор і загальну напругу кола. Опір усіх резисторів різні і відомі.
4.28. У всіх колах, наведених на рис.16, струм через третій резистор рівний 2 А. Знайти
напругу на першому резисторі і загальну силу струму в колі. Опір кожного резистора 2 Ом.
4.29. У всіх колах, наведених на рис.16, сила струму у третьому резисторі дорівнює І3.
Знайти напругу на першому резисторі і загальну силу струму в колі. Опори всіх резисторів
різні і відомі.
4.30. Три однакових резистори, увімкнені послідовно, мають загальний опір 9 Ом. Чому
буде дорівнювати загальний опір, якщо ці ж резистори увімкнути паралельно?
4.31. Паралельно амперметру з опором 0,03 Ом увімкнено мідний провідник довжиною
10 см і діаметром 1,5 мм. Знайти струм в колі, якщо амперметр показує струм 0,4 А.
4.32. При замкнутому ключі К сила струму через амперметр рівна 0,45 А. Який струм
буде протікати через амперметр при розімкнутому ключі (рис.17)? Напругу на клемах
джерела вважати постійною.
4.33. У колі, зображеному на рисунку 18, амперметр показує струм 0,04 А, а вольтметр
напругу 20 В. Знайти опір вольтметра, якщо опір провідника 1 кОм. Опором амперметра

4.34. Опір шунта складає 2% від опору гальванометра. При увімкненні в електричне
коло, гальванометр показує силу струму 100 мА. Який струм протікає в колі насправді?
4.35. На шкільному демонстраційному гальванометрі (від амперметра) вказано опір
приладу 385 Ом і сила струму, яка викликає відхилення стрілки на одну поділку,
3,8.10-5 А/діл. Уся шкала має 10 поділок. Яким є опір двох шунтів у наборі, які дозволяють
використовувати прилад у якості амперметру з межами вимірювання 3 і 10 А?
4.36. На шкільному гальванометрі (від вольтметра) вказано опір приладу 2,5 Ом і
напругу, яку необхідно подати, щоб стрілка відхилилась на одну поділку, 1,4.10-3 В/діл. Уся
шкала має 10 поділок. Знайти, яким повинен бути опір додаткового резистора, щоб прилад
можна було використовувати в якості вольтметра з межами вимірювання 5 В і 15 В.
4.37. Гальванометр має опір 200 Ом і за сили струму 100 мкА стрілка відхиляється на
всю шкалу. Резистор якого опору необхідно підключити, щоб прилад можна було
використовувати як вольтметр для вимірювання напруги до 2 В? Шунт якого опору
необхідно підключити до цього гальванометра, щоб його можна було використовувати у
якості міліамперметру для вимірювання сили струму до 10 мА?
4.38. До амперметру з опором 0,1 Ом підключено шунт з опором 11,1 мОм. Знайдіть
струм через амперметр, якщо струм в колі 27 мА.
4.39. Шкала гальванометру з опором 200 Ом розрахована на силу струму до 0,1 мА.
Розрахувати опір додаткового резистора і шунта, які необхідно підключити до приладу для
вимірювання напруги 2 В і сили струму до 10 мА відповідно.
4.40. У коло з напругою 200 В увімкнено послідовно два опори: R1=200 Ом і
R2=1000 Ом. До кінців другого опору підключено вольтметр. Чому дорівнює опір вольтметра,
якщо він показує 160 В?
4.41. Паралельно амперметру з опором 0,03 Ом увімкнено мідний провідник довжиною
10 см і діаметром 1,5 мм. Знайти струм в колі, якщо амперметр показує струм 1,4 А.
4.42. Ділянка кола (рис.19) містить три послідовно з’єднані резистори, опір яких
становить , , . Яким є показ амперметра і чому дорівнює
напруга між точками А і В, якщо вольтметр показує 1,6 В?
4.43. Пучок протонів, площею поперечного перетину 5 мм2, нормально падає на
заземлену металеву пластину. Швидкість протонів в пучку 105 м/с, їх концентрація 21022 м–3.
Знайти силу струму в провіднику, яким пластина з’єднана з землею.
4.44. Кабель складається з двох сталевих жил площею поперечного перетину 0,6 мм2
кожна і чотирьох мідних жил площею поперечного перетину 0,85 мм2 кожна. Яким є спад
напруги на кожному кілометрі кабелю. Сила струму 0,1 А?
4.45. Визначте загальний опір кола на рисунку 20.
4.46. З резисторів з опором 12 Ом (R) і 6 Ом (r) зібрано коло, зображене на рисунку 21.
Визначте опір кола між точками А і В.
4.47. Розрахуйте опір кола, зображеного на рисунку 22. Опором провідників знехтувати.
4.48. Електричне коло складається з нескінченного числа секцій з опорами R1 і R2, які
повторюються. Знайти повний опір між точками А і В. (рис.23).

4.49. Змінний резистор з максимальним опором 20 Ом підключено до джерела постійної

напруги 12 В. Побудуйте графік залежності сили струму в колі від опору резистора.
4.50. Під час проходження електричного струму в алюмінієвому дроті завдовжки 100 м
напруга на його кінцях становить 7 В. Чому дорівнює маса дроту, якщо сила струму в ньому
10 А?
4.51. Із шматка дроту опором 100 Ом зроблене кільце. В яких точках кільця слід
приєднати провідники, що підводять струм, щоб опір між ними дорівнював 9 Ом?
4.52. Чотири лампи, розраховані на напругу 3 В і силу струму 0,3 А, необхідно увімкнути
паралельно і живити від джерела напруги 5,4 В. Резистор якого опору необхідно увімкнути
послідовно лампам? Як зміниться розжарення ламп, якщо одну з них вимкнути?
4.53. Три одинакові лампи з’єднані за схемою, зображеною на рисунку 24. Як будуть
горіти лампи, якщо їх включити в мережу з напругою, на яку розрахована кожна лампа? Як
буде змінюватися розжарювання кожної з ламп, якщо ці лампи почергово а) вимикати?
б) закорочувати?
4.54. Знайти опір лампочки за показниками вольтметра (U=50 B) і амперметра (I=0,5 A),
увімкнених за схемою на рисунку 25, якщо опір вольтметра 40 кОм. Опором амперметра
4.55. До джерела постійної напруги 12 В приєднали дві лампочки (рис.26). Опір ділянок
кола r=1,5 Oм. Опір лампочок R=36 Ом. Знайти напругу на кожній лампочці.
Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца

4.56. Яку роботу виконає електричний струм за 30 с в лампі за сили струму 0,46 А?
Напруга на лампі 220 В.
4.57. Яка кількість теплоти виділяється за 20 хвилин в провіднику опором 200 Ом за
сили струму 0,4 А?
4.58. У спіралі електроплитки, яка ввімкнена в розетку з напругою 220 В, за сили струму
3,5 А виділяється 690 кДж теплоти. Скільки часу була ввімкнута в мережу плитка?
4.59. Обчисліть силу струму в обмотці електричної праски, якщо відомо, що при
ввімкнені в розетку з напругою 127 В вона споживає потужність 310 Вт.
4.60. Ніхромову спіраль електроплитки довжиною 10 м з площею поперечного перетину
0,1 мм2 увімкнули в мережу з напругою 220 В. Визначте потужність струму в спіралі.
4.61. Чи можна вмикати в мережу 220 В дві послідовно з’єднані лампочки, на яких
написано «25 Вт, 110 В» і «110 Вт, 110 В»?
4.62. Два провідники опором 10 Ом і 23 Ом увімкнені в мережу з напругою 100 В. Яка
кількість теплоти виділиться за 1 с у кожному провіднику, якщо їх з’єднати: а) послідовно?
б) паралельно?
4.63. Резистори опорами 10 Ом, 20 Ом і 30 Ом з’єднані паралельно і підключені до
джерела постійної напруги 60 В. Знайти потужність струму в кожному резисторі і у колі
загалом.
4.64. Два провідники, опори яких 7 Ом і 5 Ом, з’єднали паралельно і підключили до
джерела напруги. У першому провіднику протягом деякого часу виділилось 300 Дж тепла.
Яка кількість теплоти виділиться у другому провіднику за той же час?
4.65. Лампа потужністю 500 Вт розрахована на напругу 110 В. Визначте величину
додаткового опору, який дозволяє увімкнути її в мережу з напругою 200 В без зміни її
потужності.

4.66. Електричну лампу, що розрахована на напругу 200 В та потужність 100 Вт

потрібно увімкнути в мережу з напругою 220 В. а) Який опір лампи? б) Провідник якого опору
потрібно приєднати до лампи, щоб вона працювала у звичайному режимі? в) Яка маса цього
провідника, якщо його виконали з циліндричного дроту з площею поперечного перерізу
2 мм2, густиною 4000 кг/м3, питомим опором 2*10-8 Ом*м.
4.67. Знайти силу струму в провіднику, опором 100 Ом, для того, щоб за 1 с а)
розплавити 1 г льоду за температури 0 °С; б) перетворити на пару 1 г води за температури
100 °С.
4.68. За який час підйомний кран підніме вантаж масою 5 т густиною 2500кг/м3 на
висоту З м а) у повітрі, б) у воді, якщо сила струму в двигуні 60 А за напруги 220 В? ККД
крана 80%.
4.69. З кімнати протягом доби втрачається 8,7107 Дж тепла. Якої довжини ніхромовий
дріт діаметром 10-3 м необхідно використати для обмотки електричної печі, яка би
підтримувала постійну температуру в кімнаті?
4.70. Ліфт масою 500 кг піднімається на висоту 15 м за 0,25 хв. Напруга на двигуні
дорівнює 220 В, а його ККД становить 80%. Який струм протікає в обмотках двигуна?
4.71. Електричний нагрівник увімкнено в мережу з напругою 127 В. За сили струму, що
дорівнює 5 А, він за 20 хвилин нагріває 1,5 літри води на 80 °С. Визначте ККД нагрівника.
4.72. У мідній дротині завдовжки 20 см, що має площу поперечного перерізу 0,4 мм2,
при проходженні струму виділяється 0,35 Дж теплоти за 1 с. Скільки електронів проходить
через поперечний переріз дротини за цей час?
4.73. Електроенергія передається від генератора до споживача дротами, загальний опір
яких 400 Ом. Коефіцієнт корисної дії лінії передач 95%. Визначте опір навантаження, якщо
внутрішній опір генератора 100 Ом.
4.74. Знайти довжину і площу поперечного перетину мідного дроту для нагрівача
потужністю 480 Вт, призначеного для увімкнення в мережу 120 В. Допустима густина струму
10 А/мм2.
4.75. Від джерела з напругою 750 В передається потужність 5 кВт. Втрати в лінії
складають 10% потужності, яка передається. Знайти опір лінії.
4.76. Розрахувати масу мідних дротів лінії електропередач довжиною 7,5 км,
призначеної для передачі споживачу потужності 100 кВт за напруги 6 кВ. Втрати потужності
в лінії 3%.
4.77. Електричний чайник має дві спіралі. При увімкненні однієї з них вода закипає
через 15 хвилин, при увімкненні другої – через 30 хвилин. Через який час закипить вода,
якщо увімкнути обидві обмотки паралельно?
4.78. Два електричні нагрівники мають потужність 200 Вт кожен. Скільки часу буде
відбуватись нагрівання 400 г води від 15 °С до кипіння, якщо користуватись: а) одним
нагрівником; б) двома нагрівниками, з’єднаними послідовно; в) двома нагрівниками,
з’єднаними паралельно? ККД нагрівника 85%.
4.79. Скільки витків ізольованого нікелінового дроту необхідно намотати на
порцеляновий циліндр діаметром 1,5 см, щоб виготовити кип’ятильник, за допомогою якого
можна за 10 хвилин довести до кипіння 2 л води, початкова температура якої 20 °С? Діаметр
дроту 0,2 мм, напруга мережі 220 В. Вважайте, що 60% енергії, що виділяється,
витрачається на нагрівання води.
4.80. Яку силу тяги розвиває електровоз, якщо він рухається зі швидкістю 72 км/год, а
сила струму в його двигуні 100 А за напруги 103 В? ККД двигуна 80%. Знайти опір обмотки
двигуна.
4.81. Яку корисну роботу може виконати підйомний механізм за 10 с, якщо сила струму
в його двигуні 10 А за напруги 200 В, а ККД – 75%? Знайти опір обмотки двигуна.
4.82. Тролейбус масою 11 т рухається рівномірно зі швидкістю 36 км/год. Знайти силу
струму в обмотці двигуна, якщо напруга дорівнює 550 В, а ККД рівний 80%. Коефіцієнт опору
руху дорівнює 0,02. Знайти опір обмотки двигуна.
4.83. Електродвигун підйомного крана працює за напруги 380 В, при цьому сила струму
в його обмотці дорівнює 20 А. Який ККД установки, якщо вантаж масою 1 т кран піднімає на
висоту 19 м за 50 с? Знайти опір обмотки двигуна.
4.84. Електрокип’ятильник зі спіраллю опором 160 Ом помістили в посудину, що містить
0,5 л води за 20 °С і увімкнули в мережу 220 В. Через 20 хвилин кип’ятильник вимкнули.
Скільки води википіло, якщо ККД спіралі 80%?
4.85. Якої довжини ніхромовий дріт треба взяти, щоб виготовити електричний камін,
який працюватиме за напруги 120 В і виділятиме 1 МДж теплоти за годину? Діаметр дроту
0,5 мм.
4.86. У кожний із двох калориметрів налили 200 г води за температури 20 °С. У перший
калориметр помістили нагрівач опором 24 Ом, у другий – опором 12 Ом. Нагрівачі з’єднали
послідовно і підключили до джерела струму. Якою буде температура води у кожному
калориметрі, якщо нагрівання триватиме 7 хв, а сила струму в колі весь час буде незмінною і
становитиме 1,5 А? Втратами енергії знехтуйте. Укажіть назву елементів схеми 1-4.
Струми в різних середовищах

4.87. За який час при електролізі підкисленої води виділяється 30 г кисню, якщо сила
струму дорівнює 2 А?
4.88. Визначте електрохімічний еквівалент свинцю, якщо за 5 год електролізу за сили
струму 5 А на катоді виділилося 97 г свинцю.
4.89. При срібленні виробу за 2 години на катоді виділилося 4 г срібла. Визначте силу
струму при цьому.
4.90. За допомогою другого закону Фарадея розрахувати електрохімічний еквівалент
водню, кисню, міді, алюмінію, срібла. Порівняти отримані значення з довідником.
4.91. Опір вольфрамової нитки лампи за 20 °С дорівнює 20 Ом. Опір тієї ж нитки в
робочому стані 188 Ом. Якою є температура розжареної нитки?
4.92. Електричний струм у деякому газі починається за напруженості електричного
поля 4 МВ/м. Знайти, яку напругу потрібно подати на газову лампу довжиною 10 см, щоб у
ній пройшов струм?
4.93. За допомогою електролізу нікелювали пластинку з площею 200 см2. Електроліз
проводили за сили струму 2 А, товщина шару нікелю 0,02 мм. Протягом якого часу проходив
електроліз?
4.94. Під час проведення досліду з визначення електрохімічного еквівалента міді були
отримані наступні дані: час проходження струму 20 хвилин, сила струму 0,5 А, маса катоду
до досліду 70,4 г, маса катоду після досліду 70,58 г. Яке значення електрохімічного
еквіваленту міді було отримано за цими даними?
4.95. На катоді електролітичної ванни з розчином мідного купоросу за 20 хвилин
виділилося 1,64 г міді. Амперметр, який включено в коло послідовно з ванною, показує силу
струму 3,8 А. Чи правильно був проградуйований амперметр?
4.96. Електричний розряд повітря починається за напруженості поля 3106 В/м.
Визначити швидкість електронів перед зіткненням об молекули, якщо довжина вільного
пробігу електрона 5 мкм.
4.97. З якою швидкістю досягають анода електронної лампи електрони, що

випускаються катодом, якщо напруга між катодом і анодом дорівнює 200 В? Початковою
швидкістю електрона можна знехтувати.
4.98. При електролітичному способі отримання нікелю витрачається 10 кВт*год
електроенергії на кілограм. За якої сталої напруги відбувається електроліз? Втрати енергії
не враховуйте.
4.99. На коло, що складається з послідовно з’єднаних термістора та резистора
опором 1 кОм, подали напругу 20 В. За кімнатної температури сила струму у колі
дорівнювала 5 мА. Коли термістор занурили у гарячу воду, сила струму в колі досягла
10 мА. У скільки разів змінився у результаті нагрівання опір термістора?
4.100. Фоторезистор, який у темряві має опір 25 кОм, увімкнули послідовно з
резистором опором 5 кОм. Коли фоторезистор був опромінений світлом, сила струму в колі
(за тієї ж напруги) збільшилася у 4 рази. Яким став опір фоторезистора?
4.101. Середня швидкість упорядкованого руху електронів у мідному провіднику з
площею поперечного перерізу 1 мм2 дорівнює 7,410-3 см/с. Визначте силу струму в
провіднику. Вважайте, що кожен атом міді дає один вільний електрон.
4.102. У металевому провіднику завдовжки 10 см з площею поперечного перерізу
0,4 см2 протікає струм силою 80 А. Якою є середня швидкість напрямленого руху електронів
у провіднику, якщо в кожному кубічному сантиметрі провідника міститься 2,5*10 22 вільних
електронів?
4.103. Потужність струму в електронно-променевій трубці дорівнює 0,5 Вт. Енергія
кожного електрону у промені 810-16 Дж. Визначити силу анодного струму.
4.104. У чистий напівпровідник (кремній) додали 0,00001% атомів домішки (фосфор).
Який тип провідності матиме напівпровідник? Якою стала концентрація вільних носіїв?
4.105. У чистий напівпровідник (германій) додали 0,001% атомів домішки (індій). Який
тип провідності матиме напівпровідник? Якою стала концентрація вільних носіїв?
4.106. До кінців сталевого провідника опором 3 Ом з площею поперечного перерізу
1 мм2 прикладено напругу 4 В. Визначте середню швидкість упорядкованого руху електронів
у провіднику, якщо їх концентрація 41028 м-3.
4.107. Щоб електрон міг іонізувати молекулу газу, його кінетична енергія має
перевищувати 15 еВ. Якою має бути напруженість поля, щоб електрон отримав таку енергію
на шляху 1 мкм?
4.108. Послідовно з електролітичною ванною, заповненою сіллю нікелю, увімкнено
ванну, у якій знаходиться розчин солі хрому. Після розмикання кола виявилось, що у першій
ванні виділилось 10 г нікелю. Скільки хрому виділилось у другій ванні?
4.109. В одну з електролітичних ванн, з’єднаних послідовно, наливають розчин мідного
купоросу, а в іншу – розчин хлорного золота. За час роботи на катоді першої ванни
виділилась мідь масою 2 г. Визначити масу золота, яка виділилась на катоді другої ванни.
Скільки атомів золота і міді виділилось на катодах?
4.110. Електроліз розчину сульфату нікелю (NiSO4) проходить за густини струму
0,15 А/дм2. Скільки атомів нікелю виділиться за 2 хв на катоді площею 1 см2?
4.111. Визначте масу міді, яка виділилась під час електролізу, якщо на нього витрачено
18 МДж електроенергії. Напруга на клемах ванн 10 В. ККД установки 75%.
4.112. Нікелювання виконують струмом густиною 100 А/м2. Через який час шар нікелю
досягне товщини 0,05 мм?
4.113. Алюміній отримують з розплавленого кріоліту за сили струму 2104 А і різниці
потенціалів на електродах 5 В. За який час виділиться 1 т алюмінію і скільки електричної
енергії буде при цьому витрачено?
4.114. Потрібно покрити електролітичним способом металевий виріб шаром срібла
завтовшки 20 мкм. Скільки часу потрібно для цього, якщо площа поверхні виробу 210-2 м2, а
сила струму дорівнює 0,5 А?

4.115. Визначити масу міді, що випаде на катоді за 10 с при протіканні через розчин
мідного купоросу струму, величина якого рівномірно збільшується від 0 до 4 А.
4.116. Визначити масу міді, що випаде на катоді за 100 с при протіканні через розчин
мідного купоросу струму, величина якого змінюється за законом i(t)=(5-0,02t) [A], де t – час в
секундах.
4.117. Електроліз розчину мідного купоросу триває протягом 1 години. При цьому
густина струму змінюється за законом, поданому на графіку (рис.28). Площа кожного
електрода 75 см2. Скільки міді виділиться на електроді?
4.118. За якої напруженості поля почнеться самостійний розряд в повітрі, якщо енергія
іонізації молекул дорівнює 2,410-18 Дж, а середня довжина вільного пробігу 5 мкм? Яку
швидкість мають електрони при зіткненні об молекули?
4.119. Знайти середню швидкість впорядкованого руху одновалентних іонів в
іонізаційній камері, якщо їх концентрація n=103 см-3,а густина струму насичення jн=10-12 А/м2.
Розділ 5. Задачі на похибки
5.1. Визначити об’єм коробки, довжина якої 30 см, ширина, 15 см, висота 7,5 см. Усі
вимірювання зроблені лінійкою а) довжина якої 30 см, з ціною поділки 1 мм б) довжина якої
10 см, з ціною поділки 1 мм. в) довжина якої 1 м, з ціною поділки 1 см.
5.2. Знайти площу круглої пластини, якщо її периметр дорівнює 80 см. Усі вимірювання
зроблені мірною стрічкою, довжина якої 50 см, с ціною поділки 1 мм.
5.3. У посудині змішали 4 кг рідини об’ємом 5 л та 8 кг іншої рідини з об’ємом 7 л.
Знайти густину суміші. Ціна поділки терезів 10 г, мензурки 2 мл.
5.4. Знайти середню швидкість тіла якщо перші 10 хвилин тіло рухалося зі швидкістю
40 км/год, а потім 15 хвилин зі швидкістю 60 км/год. Похибка вимірювання часу 10 сек,
швидкості 2 км/год.
5.5. Тіло проїхало деяку відстань зі швидкістю 10 км/год, а потім ту ж саму відстань у
зворотному напрямку зі швидкістю 40 км/год. Похибка вимірювання швидкості 1 км/год.
Знайти середню швидкість тіла.
5.6. Визначити ККД похилої площини, якщо її висота 4 м, довжина 20 м, а для
рівномірного підняття вантажу масою 125 кг потрібно прикладати силу 400 Н. Ціна поділки
рулетки довжиною 3 м – 1 см, терезів – 1 кг, динамометра – 2 Н. прийняти g=9,8 м/c2.
5.7. Коли тіло зважили у повітрі (де виштовхувальною силою можна знехтувати),
динамометр показав 10 Н. Коли це тіло зважили цілком зануреним у рідину густиною
750 кг/м3, динамометр показав 6 Н. Визначити густину тіла. Похибка динамометра 0,5 Н.
5.8. Визначити густину тіла, якщо терези показали його масу 50 кг (ціна поділки 1 кг), а
після повного занурення його у воду у посудині об’єм збільшився від 25 л до 30 л (ціна
поділки 1 л).
5.9. Внаслідок нагрівання стержня від температури 20 °С до 100 °С, його довжина
збільшилася від 40 см до 50 см. Знайти коефіцієнт теплового розширення матеріалу
стержня. Ціна поділки термометра 1 °С, лінійки 1 мм.
5.10. У теплоізольовану посудину нехтовно малої теплоємності вливають три порції
води: 1 кг за 80 °С, 3 кг за 50 °С та 6 кг за 20 °С. Визначити кінцеву температуру води. Ціна
поділки термометра 1 °С, терезів 5 г.

5.11. 5 кг води за температури 300 °С влили у теплоізольовану посудину за

температури 10 °С. Знайти теплоємність посудини, якщо кінцева температура посудини
28 °С. Ціна поділки термометра 1 °С, терезів 10 г.
5.12. Знайти ККД ідеального теплового двигуна, якщо температура нагрівача 400 К, а
температура охолоджувача 300 К? Похибка вимірювання температури 2 К.
5.13. Внаслідок нагрівання дроту від температури 20 °С до 100 °С, його опір збільшився
від 10 Ом до 400 Ом. Знайти температурний коефіцієнт опору матеріалу дроту. Ціна поділки
термометра 1 °С, омметра 1 Ом.
5.14. Внаслідок протікання електричного струму через провідник, покази під’єднаних до
нього ідеальних амперметра та вольтметра змінились від 2,5 А та 10 В до 2 А та 20 В
відповідно. Визначити кінцеву температуру провідника, якщо у початковий момент вона
дорівнювала 20 °С, а температурний коефіцієнт опору матеріалу провідника дорівнює
0,15 1/°С. Ціна поділки термометра 1 °С, амперметра та вольтметра 0,2 А та 0,2 В
відповідно.
5.15. Реостат довжиною 10 см має 100 витків довжиною 1 см кожен. На нього подали
напругу 4,1 В. Струм через нього склав 8 А. Визначити питомий опір матеріалу дроту
реостата. Ціна поділки лінійки 1 мм, амперметра та вольтметра 0,1 А та 0,1 В відповідно.
5.16. Електронагрівник, який працює за напруги 200 В та струму 20 А за дві хвилини
нагріває 1,5 л води густиною 1000 кг/м3 від 40 °С до 80 °С. Визначити
а) опір нагрівача у робочому режимі. б) ККД нагрівача.
Ціна поділки вольтметра 0,5 В, амперметра 0,2 А, термометра 1 °С, секундоміра 5 сек,
мензурки 10 мл.
5.17. За допомогою електролізу деталь покрили шаром хрому. Визначте товщину цього
шару, якщо електроліз тривав 2 год ± 2 хв. Площа поверхні деталі дорівнює 500 см2±1%,
сила струму через електролітичну ванну становить 10 А. Ціна поділки амперметра 0,2 А.
5.18. Електрод електролітичної ванни зважують двічі: до і після процесу покриття
електроду невідомим металом у електролітичній ванночці. Маса до досліду 70,25 г, а після –
70,75 г. При цьому сила струму рівномірно зростала від 0 А до 25 А протягом 2 год. Визначте
електрохімічний еквівалент даного металу.
5.19. Дві негативно заряджені пилинки знаходяться на відстані 20±1 мкм одна від одної
і відштовхуються з силою 9·10–5±2%. Вважаючи заряди пилинок однаковими, знайдіть число
надлишкових електронів на них.
5.20. Два заряди, знаходячись у повітрі на відстані 0,05 м±1 мм, взаємодіють з силою
1,2*10–4 Н±6 мкН, а в деякій рідині на відстані 0,12 м±1 мм – з силою 1,5*10–5 Н±1 мкН. Яка
діелектрична проникність рідини?
5.21. Дві однакові маленькі кульки розташовані на гладкій горизонтальній поверхні і
з’єднані недеформованою пружиною довжини 10 см±1 мм. Визначити жорсткість пружини,
якщо відомо, що після надання кожній з кульок заряду 2 мкКл±10 нКл довжина пружини у
стані рівноваги дорівнює 20 см±1 мм.

Довідкові дані
1.Густина твердих тіл

Речовина , кг/м3 , г/см3 Речовина , кг/м3 , г/см3 Речовина , кг/м3 , г/см3
Алюміній 2700 2,70 Корок 240 0,24 Пісок 1500 1,50

Бетон 2200 2,20 Латунь 8500 8,50 Свинець 11300 1 1,30
Граніт 2600 2,60 Лід 900 0,90 Срібло 10500 10,50
Германій 4000 4,00 Мідь 8900 8,90 Сталь 7800 7,80
Дуб (сухий) 800 0,80 Мармур 2700 2,70 Скло 2500 2,50
Залізо 7800 7,80 Нікель 8900 8,90 Хром 7200 7,20
Золото 19300 19,30 Олово 7300 7,30 Цегла 1 600 1,60
Кремній 2400 2,40 Парафін 900 0,90 Чавун 7000 7,00
2. Густина рідин
Речовина , кг/м3 , г/см3 Речовина , кг/м3 , г/см3 Речовина , кг/м3 , г/см3
Ацетон 790 0,79 Гліцерин 1260 1,26 Ртуть 13600 13,60

Сірчана
Бензин 710 0,71 Гас 800 0,80 1800 1,80
кислота
Масло
Вода 1000 1,00 900 0,90 Спирт 800 0,80
машинне
Вода
1030 1,03 Нафта 800 0,80
морська
3. Коефіцієнти лінійного розширення α, 10-5 К-1

Алюміній 2,30 Мідь 1,70
Бетон, цемент 1,00 – 1,40 Нікель 1,28
Бронза 1,80 Олово 2,10
Вольфрам 0,40 Платина 0,90
Ебоніт 7,00 Платиніт 0,90
Залізо, сталь 1,20 Свинець 2,90
Золото 1,40 Скло 0,90
Інвар 0,06 Цинк 2,90
Латунь 1,90 Чавун 1,00
4. Коефіцієнти об'ємного розширення β, 10-4 К-1

Ацетон 12,00 Гліцерин 5,00
Бензин 10,00 Гас 10,00
Вода при: Ефір етиловий 16,00
10 – 20 °С 1,50 Олія трансформаторна 6,00
20 – 40 °С 3,02 Нафта 10,00
40 – 60 °С 4,58 Ртуть 1,80
60 – 80 °С 5,87 Сірчана кислота 5,70
80 – 100 °С 7,02 Спирт етиловий 11,00

5. Теплові властивості твердих тіл

Питома теплоємність, Температура Питома теплота плавлення,
Речовина
кДж/(кг*К) плавлення, °С кДж/кг
Алюміній 0,90 660 390
Вольфрам 0,13 3387 185
Залізо 0,45 1535 270
Золото 0,13 1064 67
Лід 2,10 0 330
Мідь 0,38 1085 210
Олово 0,23 232 58
Свинець 0,13 327 24
Срібло 0,24 962 87
Сталь 0,46 1400 82
Чавун 0,54 1200 96
6. Теплові властивості рідин

Питома теплоємність, Температура Питома теплота
Речовина
кДж/(кг  К) кипіння, °С пароутворення, МДж/кг
Вода 4,20 100 2,30
Ртуть 0,14 357 0,29
Спирт 2,50 78 0,90
7. Питомий електричний опір ел при 20 °С та температурний коефіцієнт опору

провідників
Речовина ел, 10-8 Ом*м α, К-1 Речовина ел, 10-8 Ом*м α, К-1
Алюміній 2,8 0,0042 Нікелін 42 0,0001
Вольфрам 5,5 0,0048 Ніхром 110 0,0001
Константан 50 0,00005 Сталь 12 0,006
Мідь 1,7 0,0043 Вуглець 4000 -0,0008
8. Електрохімічні еквіваленти, k, 10-3 кг/Кл

Алюміній 0,093 Срібло 1,118 Гідроген 0,010
Мідь 0,330 Нікель 0,304 Оксиген 0,083
Хлор 0,367 Хром 0,180 Цинк 0,339

8 клас - 2019

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

8 клас - 2019

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Херсонський фізико-технічний ліцей

Херсонської міської ради

Під загальною редакцією Пашко М.І.

Стор.2 Збірник задач з фізики для 8 класу

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.3

Розділ 1. Повторення 7 класу

Стор.4 Збірник задач з фізики для 8 класу

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.5

Стор.6 Збірник задач з фізики для 8 класу

1.44. Мідний кубик зі стороною 10 см лежить в воді на глибині 60 см.

Механічна робота та енергія

Розділ 2. Теплові явища

Теплове розширення тіл

Стор.10 Збірник задач з фізики для 8 класу

Зміна внутрішньої енергії тіл у процесі теплопередачі

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.11

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.13

Теплота згоряння палива. Перехід механічної енергії у внутрішню. Перший закон

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.19

3.54. Три точкові заряди q1=0,9·10–6 Кл, q2=0,5·10–7 Кл та q3=0,3·10–6 Кл розташовані

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.21

Розділ 4. Постійний електричний струм

Закон Ома для однорідної ділянки кола. Послідовне і паралельне з’єднання

Стор.22 Збірник задач з фізики для 8 класу

4.21. Електричне коло складається з трьох послідовно з’єднаних провідників,

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.23

Стор.24 Збірник задач з фізики для 8 класу

4.49. Змінний резистор з максимальним опором 20 Ом підключено до джерела постійної

Робота і потужність струму. Закон Джоуля-Ленца

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.25

4.66. Електричну лампу, що розрахована на напругу 200 В та потужність 100 Вт

Струми в різних середовищах

4.97. З якою швидкістю досягають анода електронної лампи електрони, що

Стор.28 Збірник задач з фізики для 8 класу

Розділ 5. Задачі на похибки

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.29

5.11. 5 кг води за температури 300 °С влили у теплоізольовану посудину за

Стор.30 Збірник задач з фізики для 8 класу

1.Густина твердих тіл

Алюміній 2700 2,70 Корок 240 0,24 Пісок 1500 1,50

Ацетон 790 0,79 Гліцерин 1260 1,26 Ртуть 13600 13,60

3. Коефіцієнти лінійного розширення α, 10-5 К-1

4. Коефіцієнти об'ємного розширення β, 10-4 К-1

Збірник задач з фізики для 8 класу Стор.31

5. Теплові властивості твердих тіл

6. Теплові властивості рідин

7. Питомий електричний опір ел при 20 °С та температурний коефіцієнт опору

8. Електрохімічні еквіваленти, k, 10-3 кг/Кл

Стор.32 Збірник задач з фізики для 8 класу

You might also like