ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

на дисертацію
ДЯЧУК Наталії Михайлівни на тему:
«Формування англомовної аудитивної компетентності учнів старших
класів загальноосвітньої непрофільної школи»,
подану на здобуття наукового ступеня доктора філософії
за спеціальністю 014 Середня освіта
галузь знань 01 – освіта/педагогіка

Ars longa, vita brevis. Життя коротке, мистецтво вічне (Луція Аннея
Сенеки «De brevitate vitae»). Мабуть, ця сентенція могла би стати епіграфом
до роботи здобувачки Виспінської Наталії.
Безумовно, вибір матеріалу для дослідження не є випадковим, оскільки
сучасні фахівці музичних спеціальностей мають володіти не тільки знаннями,
вміннями, навичками своєї діяльності, а й певними характеристиками, які
дозволяють їм розвивати свої професійні здібності. Оскільки зростає
комунікативна функція музичного мистецтва, виникає необхідність
ефективної міжкультурної взаємодії із закордонними колегами для обміну
досвідом, розширення слухацької аудиторії, музичної і педагогічної
діяльності, постійного саморозвитку та самовдосконалення. У такому
контексті підготовка майбутніх фахівців музичного мистецтва має
реалізовуватися на основі нового підходу, що враховує їхні особисті,
академічні й професійні потреби.
Дослiдження ґрунтується на фундаментальних методологiчних засадах.
Структура дисертацiї видається чiткою i логічною, вирізняється
глибокою внутрішньою доцiльнiстю i якнайкраще вiдповiдає досягненню
поставленої мети та відповідно завдань.
З впевненістю можу стверджувати, що запропонована до захисту
дисертація Н. М. Виспінської є науково обґрунтованою i суспiльно значимою
та потрібною; її основу «кроять» вагомi, що вiдповiдають меті дослiдження,
масиви фактичного матерiалу.
Особливо цiнним є визначення одиниці відбору професійно
спрямованого навчального матеріалу, виокремлення методичних принципів
та етапів формування у майбутніх фахівців музичного мистецтва ПОАЛК в
аудіюванні, розробка підсистеми вправ і модель навчання.
Ретельна робота, проведена у руслі цього дослідження, дозволила
Н. М. Виспінській зробити ґрунтовні висновки, в яких сформульовано
основнi положення дисертацiї та презентовано узагальнені результати
виконаної наукової розвiдки. Загальні висновки вирізняються чіткою логікою
і ретельним структуруванням.
 На основі аналізу роботи, зауважень спеціалістів, які ознайомилися з
роботою на попередніх етапах представлення роботи, вважаю:
Актуальність дослідження зумовлена особистими, академічними та
професійними потребами майбутніх фахівців музичного мистецтва;
соціальним замовленням суспільства щодо якісної професійної підготовки
фахівців музичного мистецтва і потребою удосконалення процесу навчання
АМ відповідно до сучасних кваліфікаційних вимог до випускників музичних
спеціальностей; особливостями організації навчального процесу з оволодіння
професійно орієнтованою ІМ майбутніми фахівцями музичного мистецтва у
ЗВО України і необхідністю досліджень з проблеми формування ПОАЛК в
аудіюванні студентів гуманітарних спеціальностей.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше теоретично
обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику
формування ПОАЛК в аудіюванні майбутніх фахівців музичного мистецтва,
яка спрямована на підготовку до вільного використання АМ у професійних
комунікативних ситуаціях, що включає чотири етапи формування ПОАЛК в
аудіюванні (ознайомлення, семантизації, тренувальний та оцінювально-
узагальнювальний), що реалізуються в процесі аудиторної роботи.
Дисертанткою запропоновано систему вправ, яка передбачає взаємопов’язане
формування лексичних, слухо-вимовних та інтонаційних навичок, розвиток
рефлексивних умінь; циклічно-тематичну модель організації процесу
формування ПОАЛК в аудіюванні майбутніх фахівців музичного мистецтва;
уточнено критерії відбору навчального матеріалу для формування ПОАЛК в
аудіюванні майбутніх фахівців музичного мистецтва; подальшого розвитку
набуло дослідження проблеми змісту ПОАЛК, оцінювання рівня її
сформованості у майбутніх фахівців музичного мистецтва.
Практичне значення полягає у відборі та організації професійно
орієнтованих матеріалів для аудіювання з метою формування та
вдосконалення професійно орієнтованої лексичної компетентності в
аудіюванні майбутніх фахівців музичного мистецтва, у розробці посібника з
відповідними комплексами вправ та обгрунтуванні відповідної моделі
організації навчання, а також в укладанні методичних рекомендацій для
викладачів АМ для студентів музичних спеціальностей щодо ефективної
організації навчального процесу.
Дисертацiя Н. М. Виспінської написана гарною українською науковою
мовою, з дотриманням усіх вимог до робіт такого виду. Цiкавий i приємний
виклад, доступність i зрозумілість висвітлення питань, уникнення квазi-
термiнiв характеризує роботу дисертантки. Це свідчить про належну
підготовку пані Наталі.
Високо оцiнюючи проведене Наталею Михайлівною Виспінською
дослiдження, висловимо й окремi побажання та зауваження:
1. Вважаю, що у відборі лексичного матеріалу доцільним було окремо
відокремити також словотвірну цінність (здатність слів утворювати твірні
одиниці, а відтак створювати передумови для лексичної здогадки на основі
словотвірних елементів).
2. У продовження першого пункту для виокремлення градації труднощів
засвоєння іншомовної лексики , на нашу думку потрібно було задіяти також і
найрозповсюдженішу типологію відбору лексичного матеріалу на основі
складності форми, значення і вжитку слова H.A. Palmer і Ch. Fries [Palmer, H.
Interium Report on Vocabulary Selection. London, 1936. 89 p.], [Fries, Ch. The
Structure of English. New York, 1952. 304 p.]. H.A. Palmer звертає увагу на те,
що засвоєння слів, що позначають конкретні предмети, дії та якості,
відбувається легше засвоєння службових слів і слів, що передбачають
абстрактні поняття.
3. Видається доцільним розглянути види стратегій та стратегічні дії для
подолання труднощів аудіювання текстів.
4. На нашу думку, потрібно було би Ніколаєва С.Ю. Сучасні тенденції
формування іншомовної комунікативної компетентності в учнів початкової
школи. Іноземні мови. 2012. № 1. С. 42-51. Наявна тільки 1 праця
(Загальномовні рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання. Київ: Ленвіт, 2003. 261 с).
4. Доречним було би детальніше описати лексичний мінімум, який
би уможливив диференціювати активний та пасивний словники. І
зазначити етапи формування навичок володіння активним і пасивним
лексичним мінімумом; а також розлогіше описати основні та додаткові
критерії відбору лексичного мінімуму.
Зазначимо, що перелічені вище зауваження не мають принципового
характеру і аж нiяк не ставлять пiд сумнів валiднiсть отриманих у
перебiгу дослiдження результатів.
Вони дiйсно залишаються здебільшого дискусійними, не
применшують позитивної оцінки даної роботи, не знижують наукового і
практичного значення дослідження, а тільки вказують на потенцiйнi
шляхи подальшого вдосконалення наукових пошуків авторки.
Дисертація Н.М. Виспінської – самостійне, завершене наукове
дослідження, що є вирiшенням вагомої наукової проблеми.