Українські землі в першій половині XVI ст. Люблінська унія 1569 р.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У  першій половині XVI  ст. українські землі перебували у  складі різних держав

Галичина, Белзщина, Холмщина та Західне Поділля належали до Корони Польської

Від середини XIV  ст. Буковина стала частиною Молдавського князівства

У  1514  р. Молдавське князівство разом з  українськими землями, що перебували в його складі,

потрапило в  залежність від Османської імперії

Закарпаттям із XIII ст. володіло Угорське королівство

Унаслідок поразки від турків-османів під Могачем у 1526 р

На Кримському півострові та частині Північного Причорномор’я від середини XV ст. існувала

держава кримськотатарського народу  — Кримське ханство, яке з  1475  р було васалом
Османської імперії.

Чернігово-Сіверщина внаслідок московсько-литовських війн кінця XV — початку XVI  ст. увійшла до
складу Московської держави

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Передумови укладення унії. Люблінський сейм 1569 р.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У 60-ті рр. XVI  ст. на українських землях відбулися важливі зміни, пов’язані з об’єднанням Корони
Польської і  Великого князівства Литовського в  єдине державне утворення відповідно до умов
Люблінської унії

Зазнавши поразки у  війнах із Московією наприкінці XV  — у  першій половині XVI  ст., воно
втратило досить значні території

Із 1561  р. Литва брала участь у  Лівонській війні проти Московської держави

Литовські магнати, що мали панівне становище, погоджувалися на об’єднання «двох рівних»

держав за умови існування окремого сейму й збереження свого привілейованого становища

Польські магнати, дрібна й середня шляхта загалом підтримували ідею об’єднання

Для вирішення питання про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в
1569 р. в польському місті Люблін зібрався спільний сейм представників привілейованих станів
двох держав

Литовська сторона виступала за створення федеративної держави, а  польська  — за інкорпорацію

У  відповідь на це польський сенат закликав готуватися до війни з  Великим князівством

Литовським та вимагав від короля Жигмунта II Августа прийняти рішення щодо включення до
Польщі Волині й Підляшшя

1  липня 1569  р. в  Любліні уклали унію про об’єднання Корони Польської та Великого князівства
Литовського у  федеративну державу «двох народів»  — Річ Посполиту
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Водночас у  Речі Посполитій існували передумови для майбутніх економічних і  політичних переваг
польської сторони й  недостатньо враховувалися інтереси місцевої русинської спільноти

Українські землі у складі Речі Посполитої поділялися на воєводства, які складалися з повітів, де
адміністративна й  судова влада зосереджувалася у  призначуваних королем старост

Так, на приєднаних до Польщі українських землях зберігалися судочинство за нормами

Литовських статутів та ведення діловодства руською мовою

Завдяки Люблінській унії українські землі залучилися до нових форм суспільного життя:
«шляхетської демократії», місцевого самоврядування, станового судочинства тощо

Третій Литовський статут 1588  р. перетворив селян, які проживали на землі власника маєтку
понад десять років, на  кріпаків

Параграф 2

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Соціальна структура суспільства та економічне життя на українських землях у XVI ст

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

За своїм статусом стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані

До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю
походження, спадковим землеволодінням і  привілеями

У 1528  р. влада провела «попис земський»

Права шляхти у Великому князівстві Литовському визначалися та закріплювалися Литовськими

статутами. Перший Литовський статут 1529  р

Другий Литовський статут 1566  р. збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з  магнатами

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Напівпривілейовані й непривілейовані стани

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Це були вільні селяни, які сплачували власнику землі за користування нею ренту продуктами або
грошима

Тяглими називали селян, що не мали власної землі й  за її оренду відбували повинності на користь
держави або землевласників зі своїм «тяглом»

На початковому етапі свого становлення воно займалося степовими промислами та протистояло

нападам кримських татар
Поступово козацтво зросло кількісно та зміцніло, розгорнуло боротьбу за визнання за собою прав і
привілеїв окремого стану. У тогочасному українському суспільстві козацтво почало відігравати
роль еліти й представника інтересів більшості населення

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Економічне життя села. Сільське самоврядування

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину й  відбирати землю в  селян

Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у  складі Великого

князівства Литовського сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки», підписаною
польським королем і великим князем литовським Жигмунтом II Августом (1557  р.)

Розмір селянської волоки становив від 16,8 до 21,8  га

До кінця XVI  ст. волочна система землекористування поширилася й на землі шляхти та  церкви

Сільське самоврядування в XVI ст. здійснювали громади

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Розвиток міст, ремесла й торгівлі

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У XVI ст. на українських землях зростали й  розвивалися міста

Найбільшим містом був Львів, населення якого становило близько 7—10  тис

Великими й  середніми містами (200—700  будинків) вважалися Брацлав, Кременець, Вінниця,

Житомир, Луцьк, Острог тощо

У цей час на українські землі поширилося магдебурзьке право

Протягом другої половини XІV  — першої половини XVI  ст

У  середині XVI ст. налічувалося вже понад 130 різних спеціальностей близько 80 з яких були
безпосередньо ремісничими

Із грамоти польського короля Жигмунта I місту Львів (1525  р.)

У XVI ст. продовжувала розвиватися торгівля

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Працюємо з хронологією

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1529  р.  — прийняття Першого Литовського статуту.

1566  р.  — прийняття Другого Литовського статуту.

1569  р.  — укладення Люблінської унії.

1588  р.  — прийняття Третього Литовського статуту.