1. Deineka V., Radwan-Praglowska J., Liubchak I.

Influence of different
solvent to hemostatic activity of chitosan sponge. Book of Abstracts International
conference “Nanomaterials for biosensors and biomedical applications”. Jurmala,
Latvia, 2–4 July, 2019.P. 54. (Дисертант провів експериментальне
дослідження, опрацював отримані результати, сформував висновки,
підготовив тези до друку).
2. Deineka V., Liubchak I., Kalinkevich O. Cytotoxicity of chitosan-
basedhemostatic meterials. Topical issues of theoretical and clinical medicine:
abstract book of International scientific and practical conference of students,
postgraduates and young scientists, Sumy, October 17–19, 2018. P. 116. (Автор
провів експериментальне дослідження та літературний пошук, опрацював
отримані результати, сформував висновки).
3. Deineka V., Liubchak I. New hemostatic sponge – in vitro study.
8th International Student Medical Congress, Košice, June 22–24, 2016. Abstract
book. P. 22. (Здобувач провів експериментальне дослідження, опрацював
отримані результати, підготовив тези до друку).
4. Дейнека В. М., Погорєлов М. В. Визначення гемостатичних
властивостей губки на основі хітозану in vitro. Теорія та практика сучасної
морфології: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною
участю, м. Дніпро, 5–7 жовтня 2016. С. 48. (Дисертант провів
експериментальне дослідження, опрацював отримані результати, сформував
висновки та підготовив тези до друку).
5. Pogorielov M., Kalinkevich O., Deineka V., Garbuzova V., Kalinkevich A.,
Gapchenko A. Effect of chitosan molecular weight, percentage in solution and
method of production to human blood cells. Морфологічні дослідження –
виклики сучасності. Збірник тез доповідей науково-практичної конференції,
м. Суми, 23–24 квітня 2015, С. 58–59. (Автор провів експериментальне
дослідження, опрацював результати, підготовив тези до друку).
6. Погорєлов М. В., Дейнека В. М., Гарбузова В. Ю., Солодовник О. В.,
Калінкевич О. В., Калінкевич О. В., Данильченко С. М. Спосіб зупинки
кровотечі із судин різного типу: патент на корисну модель № 105516 Україна,
МПК A61L 15/28 (2006.01); заявл. 07.09.2015; опубл. 25.03.2016, Бюл. № 6.
(Здобувач провів експериментальне дослідження, сформулював реферат та
формулу корисної моделі).
7. Погорєлов М. В., Дейнека В. М., Гарбузова В. Ю., Солодовник О. В.,
Калінкевич О. В., Калінкевич О. В., Данильченко С. М. Спосіб отримання
місцевого гемостатичного матеріалу для зупинки кровотечі з
паренхіматозних органів: патент на корисну модель № 129196 Україна, МПК
(2018.01) A61B 7/00; заявл. 16.04.2018; опубл. 25.10.2018, Бюл. № 20.
(Дисертант провів експериментальне дослідження, проаналізував результати,
сформулював реферат та формулу корисної моделі).
 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.................................................................15

ВСТУП...................................................................................................................16
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................24
Особливості припинення паренхіматозної кровотечі.............................................24
Місцеві гемостатичні засоби................................................................................33

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ................................49

Виготовлення гемостатичних матеріалів із хітозану..............................................49
Дослідження структури та властивостей матеріалів...............................................51
Оцінювання ефективності на моделі травми печінки щурів.............................55
Статистичний аналіз…..........................................................................................61

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.....................................63

Дослідження фізико-хімічних та структурних властивостей хітозанових
біоматеріалів..........................................................................................................63
Вивчення біологічних властивостей хітозанових гемостатичних
матеріалів...............................................................................................................75
Оцінювання ефективності на моделі травми печінки щурів............................90

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................................................................147

ВИСНОВКИ.........................................................................................................165

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................168

ДОДАТКИ............................................................................................................197
 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

Хт – хітозан.
БМ – біоматеріал.
Асп – аспарагінова кислота.
Глу – глутамінова кислота.
ПЕО – поліетиленоксид.
ХтГ – хітозанові губки.
ХтА – хітозанові аерогелі.
ХтМ – хітозанові мембрани.
SBF – simulated body fluid.
КУО – колонієутворювальні одиниці.
ПЕГ – поліетиленгліколь.
СТ – сполучна тканина.
 ВСТУП

Актуальність проблеми. Гостра неконтрольована кровотеча в

разі травматичних ушкоджень, бойових поранень чи хірургічних
втручань може призвести до тяжких наслідків. Так, близько 50 %
військових втрат та 33–56 % летальних цивільних випадків пов’язаних з
масивною крововтратою [1], [2]. Абдомінальна травма зазвичай
асоційована з пошкодженням паренхіматозних органів, серед яких
одним із найбільш частих є ураження печінки [3]. Пошкодження
печінки спостерігаються в 16 % постраждалих у разі закритої травми
живота і 37 % у разі проникних поранень живота [4]. Значні розриви
паренхіми можуть супроводжуватися втратою крові від 500 мл до 3 500
мл, а припинення кровотечі може займати близько 85 % часу
оперативного втручання [5]. Навіть під час планового оперування
пацієнтів із патологією печінки причиною 39,4 % релапаротомій є
післяопераційна кровотеча з її паренхіми [6].
До найбільш використовуваних методів припинення
паренхіматозної кровотечі відносять: емболізацію, гепатопексію,
накладення гемостатичних швів, використання електро-, лазерної,
аргоноплазмової чи ультразвукової коагуляції тощо [7]. Проте одним із
найефективніших способів досягнення надійного гемостазу є
застосування місцевих гемостатичних матеріалів як самостійно, так і в
поєднанні з іншими методами [8].