Критерії для оцінки якості аналізованого дослідження:

- Обґрунтованість (валідність) (відсутність теоретичних,

методологічних, логічних помилок, вірність вихідних посилань при
розробці методики дослідження, відповідність числової моделі
соціальній системі, що вивчається)
- Правильність (це міра відсутності систематичних помилок
вимірювання)
- Стійкість (це міра відсутності випадкових помилок вимірювання)
- Надійність (це відтворюваність вимірювання; надійність стосується
того, в якій мірі інструмент вимірювання дає одні і ті ж самі результати
при повторному вимірюванні).

Обране для аналізу дослідження: «Динаміка готовності до територіальних

поступок для якнайшвидшого завершення війни: результати телефонного
опитування, проведеного 6-20 липня 2022 року».
Дата дослідження: дослідження було проведено упродовж 6-20 липня 2022
року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Методи дослідження: метод телефонних інтерв’ю з використанням
комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової
вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією
телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).
Вибірка дослідження: 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах
України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18
років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали
на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24
лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які
тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року
(АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей),
а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон
після 24 лютого 2022 року.
 Варто зазначити, що отримані результати мають високу
репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні
настрої населення.
Я б хотіла акцентувати увагу на аналізі результатів прямого запитання
респондентам про готовність до територіальних поступок. Виявилося, що для
84% респондентів жодні територіальні поступки не є припустимим. Лише
10% вважають, що для досягнення миру і збереження незалежності можна
відмовитися від деяких територій. Порівняно з травнем настрої населення
практично не змінилися.
У всіх регіонах України абсолютна більшість населення проти будь-
яких територіальних поступок. Навіть серед жителів Сходу, який зараз зазнає
інтенсивних боїв, 77% проти поступок (готові на поступки – лише 16%), а
серед жителів Півдня – 82% проти поступок (готові – лише 10%).
Доцільно звернути увагу, що в період з травня до липня на Сході з 68%
до 77% стало більше тих, хто проти будь-яких поступок (в інших регіонах
істотних змін не було).
Окремо хочу зауважити, що серед респондентів, які до 24 лютого
проживали на території, які після 24 лютого була окупована, і які виїхали до
території, підконтрольній Уряду України, лише 17% виступають за
територіальні поступки. Натомість 82% вважають, що жодних
територіальних поступок не має бути.
Також цікавим є той факт, що методом «задуманого знайомого» було
отримано практично такі самі результати – 80% проти будь-яких поступок, а
14% підтримують поступки. Хоча цим методом виявлено трохи більше тих,
хто готовий до поступок, але різниця незначна і фактично не змінює загальну
картину суспільних настроїв.
Висновок
Отже, одним з напрямків досліджень, які пропонує КМІС є опитування
з використанням технології комп’ютеризованого телефонного опитування
(Computer Assisted Telephone Interview (CATI)). КМІС має великий досвід
проведення CATI досліджень та відповідні ресурси, що дозволяє проводити
комп’ютеризовані телефонні опитування будь-якої складності, як
всеукраїнські так і локальні.
На мою думку, під час теперішньої жахливої війни особливо важливим
є моніторинг громадської думки в Україні. Як ми побачили, результати
опитування засвідчують, що попри можливе наростання втоми, ускладнення
соціально-економічної ситуації, важкі бої і терористичні атаки українці
зберігають згуртованість у питанні, що агресору не можна йти на поступки.
Результати дослідження показують, що консенсус щодо неможливості
поступок має місце серед населення всіх регіонів і серед різних лінгво-
етнічних категорій. Водночас для збереження об’єктивності потрібно
розуміти, які обмеження війна накладає на проведення соціологічних
опитувань. У першу чергу – це масштабні переміщення населення. На
початку липня представники ЄС оцінювали, що зараз у цих країнах
перебувають 3.2-3.7 млн українців – дорослих і дітей. Немає точних даних
щодо того, скільки серед них дорослих громадян, але, скоріше за все, мова
йде про близько половини.
Інша важлива проблема – досяжність для опитування населення
територій, які були окуповані після 24 лютого 2022 року, через ведення
інтенсивних воєнних дій або через перебої з телефонним зв’язком. Зараз
зв’язок практично відсутній.
На мою думку, більш істотний вплив на репрезентативність можуть
мати або взагалі нижча готовність брати участь в опитуваннях громадян з
«проросійськими» настроями, або нещирість тих, хто все-таки взяв участь в
опитуванні (враховуючи очевидні факти та панівні думки в медіа щодо
російського вторгнення, частина громадян «публічно» не захочуть говорити
те, що насправді думають).
Якщо говорити про загалом готовність респондентів брати участь в
опитуванні, то в останніх опитуваннях ми бачимо або такі ж показники, або
дещо нижчі (хоча потрібно мати на увазі, що нижча готовність до участі
«проросійськи» налаштованих громадян може компенсуватися вищою
готовністю до участі «проукраїнськи» налаштованих громадян).
Тож, необхідне зробити таке узагальнення щодо оцінки якості
проведеного дослідження: можна говорити про деяке зниження
репрезентативності та зростання похибки, але при цьому отримані результати
все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно
аналізувати суспільні настрої населення.