Тема 1.

Методика вивчення та оцінка основних демографічних показників

природного руху населення. Аналіз демографічної ситуації. Методика вивчення та
оцінка показників малюкової смертності

І.Актуальність теми
Інформація про населення необхідна для організації практично всіх галузей
народного господарства: визначення чисельності працюючих в різних галузях
промисловості та сільського господарства, виділення коштів на пенсійне забезпечення,
забезпечення продовольчими та промисловими товарами, санаторіями та базами
відпочинку та т. ін..В даний час ще більшого значення набувають питання міграції
населення, урбанізації, безробіття та ін..
Не менш актуальними є демографічні дані в практичній охороні здоров`я. Вони
використовуються для:
- комплексної оцінки здоров`я населення (народжуваність, смертність, малюкова
смертність, середня тривалість життя);
- розрахунку всіх інтенсивних показників здоров`я населення;
- планування матеріально-технічних ресурсів охорони здоров`я (мережі лікувальних
закладів, їх профілю, потужності та розміщення; забезпечення медичними кадрами,
визначення приблизного обсягу медичної діяльності: звертань, відвідувань,
госпіталізації, навантаження медичного персоналу);
- визначення ефективності і якості діяльності лікувально-профілактичних закладів
(народжуваність, смертність, малюкова смертність);
- складання обґрунтованих найближчих та віддалених прогнозів чисельності та
структури населення.
Тому зрозуміло, що знання питань демографічної статистики, вміння розраховувати
та аналізувати відповідні показники дуже важливі в практичній діяльності лікаря.
Крім того, своєчасна і вірна оцінка демографічної ситуації, закономірностей і
особливостей демографічних процесів в країні, окремих її регіонах і районах
обслуговування лікувально-профілактичних закладів є найважливішим компонентом
інформаційного забезпечення управління, основою прийняття цілеспрямованих рішень
щодо поліпшення здоров`я населення.

ІІ. Мета навчання

1.Загальна: вивчити закономірності народонаселення на різних етапах історії людства,
навчитися аналізувати сучасні проблеми народонаселення і визначати шляхи
їх вирішення, а також значення вивчення демографічних процесів для
системи охорони здоров’я.
2.Освітня: а) ознайомитися з методикою вивчення статистики населення, зі сферою
використання демографічних даних в практиці охорони здоров’я, з законо-
мірностями демографічних процесів;
б) засвоїти методику обчислення та аналізу показників природного руху
(відтворення) населення;
в) навчитися інтерпретувати тенденції демографічних показників, процесів,
використовувати демографічні дані при оцінці стану здоров’я населення і
визначати заходи для його поліпшення.

ІІІ. Кінцеві результати засвоєння теми

 Відповідно вимогам стандарту магістерського рівню, студенти після вивчення даної
теми повинні:
1.Знати:
- про демографію як науку, її структуру і види демографічних показників;
- про головні закономірності демографічних процесів в Україні та інших державах;
- що таке статика і динаміка населення;
- загальні і спеціальні демографічні показники, методику їх розрахунку, аналізу та
оцінки;
- основні причини загальної смертності і спеціальних показників смертності (вік, серед
чоловіків та жінок), шляхи зниження цих показників;
- значення для органів та закладів охорони здоров’я демографічних процесів і
демографічних показників;
- джерела медико-демографічної інформації та роль лікарів в її зборі і аналізі; зміст і
призначення облікових документів.
2.Вміти:
- обирати для оцінки конкретної ситуації необхідні демографічні показники;
- обчислювати, аналізувати та інтерпретувати медико-демографічні показники
природного руху населення;
- визначити необхідність отримання спеціальних демографічних показників і
розрахувати їх;
- заповнити первинний обліковий документ:
а) медичне свідоцтво про народження (ф.№ 103/о);
б) лікарське свідоцтво про смерть (ф.№ 106/о);
- використовувати демографічні дані в практиці охорони здоров’я.

V. Контроль базисного (вхідного) рівню знань та вмінь

1.Демографія як наука, її зміст і основні розділи.
2.Статика і динаміка населення, їх основні характеристики.
3.Переписи населення і методика їх проведення.
4.Статево-віковий склад населення і фактори, що його визначають. Типи
структури населення за віком. Їх графічне зображення.
5.Динаміка населення та її складові. Міграція населення, її види, значення для
практичної охорони здоров`я. Особливості міграції населення України.
6.Природний рух населення, його основні характеристики і показники.
7.Первинні документи, які використовують для вивчення природного руху
населення.
8.Методика обчислення загальних коефіцієнтів народжуваності, смертності і
природного приросту.
9.Спеціальні показники народжуваності, методика їх обчислення і динаміка в
Україні.
10.Динаміка і головні причини смертності населення в Україні та її регіональні
особливості. Спеціальні показники (вікові, статеві) смертності, методика їх
обчислення і значення для статистики.
11. Фактори, що впливають на показники природного руху населення.
12. Поняття про середню очікувану тривалість життя.
 Демографія–це наука про населення в його суспільному розвитку. На межі загальної
демографії та соціальної медицини виділилася суміжна наукова область – медична
демографія, яка вивчає вплив демографічних процесів на здоров`я населення і розробляє
на цій основі медико-соціальні заходи з його поліпшення. Медична демографія як
прикладна дисципліна статистики здоров`я в якості критеріїв здоров`я оперує
спеціальними демографічними показниками.
Статистичне вивчення народонаселення ведеться за двома основними напрямками:
статика і динаміка населення.
Населення (народонаселення) – сукупність людей, що склалася і безперервно
відновлюється, головний компонент людського суспільства.
Статика населення – це чисельний склад населення на певний (критичний) момент часу.
Склад населення вивчається за рядом основних ознак: стать, вік, соціальні групи,
професія, сімейне становище, національність, рідна мова, культурний рівень, освіта, місце
проживання, географічне розміщення, щільність населення тощо.
Найважливішим джерелом отримання об`єктивної демографічної інформації про статику
населення є його перепис – спеціальна науково-організована статистична операція,
основними рисами якої є:
- загальність;
- періодичність (в більшості країн кожні 10 років, в економічно розвинутих – через 5
років);
- збирання відомостей безпосередньо у населення експедиційним методом;
- централізація, що забезпечує єдність програми, методу і виконання всіх робіт у
встановлений час;
- опрацювання отриманих даних на ЕОМ;
- спільне отримання загальних даних з вибірковим обліком деяких ознак на певних
територіях;
- суворе дотримання таємниці перепису – «статистичної таємниці».
Результати переписів закладені в основу визначення і прогнозування чисельності,
складу і розміщення населення в міжпереписний період. Дані про загальну чисельність
населення зазвичай приводяться за наявним населенням – числом осіб, які знаходяться
на момент перепису на даній території, включаючи тих, що проживають тимчасово, а
відомості щодо віково-статевого складу – за постійним населенням – числом осіб, які
постійно мешкають на даній території, включаючи тимчасово відсутніх. Крім того,
розраховується середньорічна чисельність населення як середнє арифметичне з
чисельності на початок і кінець відповідного року, яка використовується при розрахунках
показників відтворення населення.
Основні показники статики населення.
Вікова структура населення – розподіл населення за віковими групами.
Як правило, населення розподіляється за однорічними або п`ятирічними групами і
зображується графічно у вигляді піраміди віків (або показників структури – секторною
діаграмою).
Для оцінки загального стану вікової структури населення використовують збільшений
розподіл населення на три групи (0 – 14 років, 15 – 49 років, 50 років і старше), що
визначається у відсотках.
 Якщо питома вага дітей (0 – 14 років) перевищує таку групи у віці 50 і старше, то
структура населення характеризується як прогресивна, тобто населення молоде, і при
графічному зображенні має вигляд усіченої піраміди.
Якщо частки як дітей (0 – 14 років), так і осіб у віці 50 років і старше рівні, то структура
має назву стаціонарноїі при графічному зображенні має вигляд прямокутника.
Нарешті, структура населення буде вважатися регресивною, якщо вона має при
графічному зображенні вигляд урни або перевернутої усіченої піраміди внаслідок
переважання числа осіб у віці 50 років і старше над числом дітей 0 – 14 років.
Статева структура населення – розподіл населення за статтю. Як правило,
зображується графічно у вигляді секторної або внутрішньо стовпчикової діаграми за
питомою вагою чоловіків і жінок серед населення.
Питома вага жіночого населення України складає 54%, частка чоловіків – 46%. Проте в
різні періоди життя людей співвідношення статей різне. Якщо у віці 0 – 5 років частка
хлопчиків складає 52%, то до 30 – 34 років співвідношення чоловіків та жінок практично
стає однаковим. У віці 70 років і старше питома вага чоловіків в структурі населення
зменшується і складає всього 27%.
Найбільш наочним і інформативним є графічне зображення вікової структури населення
в комбінації зі статевою структурою у вигляді віково-статевої піраміди.
Існує показник, що називається демографічним навантаженням, - зменшення частки
дітей в структурі населення, з одного боку, і зростання частки осіб старшого віку, з
іншого. Показник демографічного навантаження – відношення дітей і осіб пенсійного
віку до чисельності людей працездатного віку.
Скорочення чисельності і старіння населення є одним з чинників багатьох соціально-
економічних реформ, у тому числі: підвищення нижньої межі пенсійного віку; змінення
причин передчасного виходу на пенсію; створення системи медичного забезпечення
населення похилого віку; зміна частки відрахувань із заробітків на користь пенсійного та
медичного забезпечення людей похилого віку та ін..
Віково-статевий склад населення визначає розповсюдженість і структуру патології,
рівень народжуваності, смертності населення. Рівень звертань за медичною допомогою
різних соціально-демографічних груп також має суттєву різницю. Наприклад,
непрацююче населення (в першу чергу пенсіонери та діти) користується медичною
допомогою у 2 – 2,5 рази частіше, ніж працююче.

Динаміка населення – це зміни (рух) кількості населення внаслідок природних

біологічних і соціально-економічних процесів. Динаміка населення поділяється на
механічний і природний рух.
Механічний рух населення відбувається в результаті переселення або міграції, що
пов`язана найчастіше зі зміною місця проживання. Слово «міграція» походить від
латинського слова «migratio» (migro – переходжу, переселяюся).
Міграція поділяється на:
- незворотню (постійну);
- тимчасову (переселення на тривалий, але обмежений термін);
- сезонну (переміщення в певний період року);
- маятникову (регулярне переміщення до місця роботи або навчання за межі свого
населеного пункту).
 Крім того, розрізняють зовнішню міграцію (переселення за межі своєї країни) і
внутрішню (переміщення в межах країни). Прикладом зовнішньої міграції є еміграція,
тобто виїзд громадян за межі своєї країни на постійне місце проживання в іншу країну, та
імміграція – в’їзд громадян іншої країни в дану країну. Внутрішня міграція є частиною
процесу урбанізації.
Еміграція населення може бути викликана багатьма причинами: економічними,
соціальними, політичними (переслідування та ін.), в тому числі і демографічними
(перенаселення). Причина практично одна й та сама – дисбаланс між чисельністю
населення в країнах виїзду і потребами національних ринків праці, що примушує «зайвих»
людей шукати джерела існування за кордоном.
Імміграційний приплив приходиться головним чином на ті країни, які потерпають від
дефіциту робочої сили, або на ті держави, де ситуація дозволяє іноземцям здобувати
кошти для існування нелегально.
Міграція характеризується поняттями в’їзду, прибуття на якесь місце, і виїзду з нього.
Саме ці два потоки напрямку руху мігрантів і визначають її інтенсивність або
активність, яки виміряються так званим коефіцієнтом міграції.
Коефіцієнт міграції – це відношення суми прибулих і вибулих за рік до чисельності
всього населення того чи іншого району, міста та т. ін., виражене у відсотках.
Практично всі види міграції змінюють рівень і структуру захворюваності, смертності
населення, призводять до зміни навантаження на заклади охорони здоров’я, змінюють
екологічну та епідеміологічну ситуації в регіонах. Все це зумовлює необхідність
перегляду організації медичної допомоги. Наприклад, маятникова і сезонна міграція
сприяють розповсюдженню інфекційних захворювань і погіршенню епідеміологічної
ситуації, травматизму.
Природний рух – сукупність таких демографічних явищ, як народжуваність,
смертність, у тому числі малюкова і материнська смертність, природний приріст
населення, шлюбність, розлучуваність, середня тривалість майбутнього життя та т. ін..
Щорічний рух населення характеризують загальні і спеціальні демографічні показники.
Загальні демографічні показники – це показники народжуваності, смертності,
природного приросту, очікуваної тривалості майбутнього життя. Загальні демографічні
показники розраховуються, як правило, на 1000 осіб населення.
Методика розрахунку цих та інших показників представлена нижче в главі IV.
В демографічній статистиці слід розрізняти поняття народжуваності та плодовитості.
Плодовитість - це біологічна здатність до народження дітей, а народжуваність
відноситься до фактичного народження дітей, тобто до реалізації цієї здатності.
Як відомо, вагітність завершується не лише народженням живої дитини; мають місце
викидні, аборти, народження мертвого плоду. Таким чином, необхідно провести рису між
живонародженням та мертвонародженням.
Живонародженням є повне вигнання або вилучення продукту зачаття з організму матері
незалежно від тривалості вагітності, при чому плід після такого відділення дихає або
виявляє інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини або довільні рухи
мускулатури, незалежно від того, чи перерізана пуповина і чи відшарувалася плацента.
Кожний продукт такого народження розглядається як живонароджений.
Життєздатним (за визначенням ВООЗ) вважається дитина, що народилася при терміні 20-
22 тижні вагітності і пізніше з вагою тіла 500 г і вище, у якої після народження
визначається хоча б одна з ознак живонародження.
Мертвонародженням є смерть продукту зачаття до його повного вигнання чи вилучення
з організму матері незалежно від тривалості вагітності. На смерть вказує відсутність у
плода після такого відділення дихання або будь-яких інших ознак життя, таких як
серцебиття, пульсація пуповини або довільні рухи мускулатури. Так само, як і
мертвонародження, визначається смерть плоду.
В першу чергу розраховується загальний показник народжуваності (ПН) або коефіцієнт
народжуваності (КН). Можна також розрахувати ПН за місяць або за декілька місяців.
Однак ці показники не враховують статево-вікову структуру населення. Тому для більш
точної характеристики відтворення населення слід розрахувати спеціальні показники
(коефіцієнти) народжуваності – загальної фертильності або шлюбної фертильності.
На величину показника впливають вік жінок і питома вага жінок даного віку в загальній
чисельності жіночого населення.
Враховуючи, що в різні вікові періоди число народжень у жінок відрізняється,
розраховують повікові показники плодовитості. Для цього весь генеративний період
жінки умовно поділяють на окремі вікові інтервали (15 – 19, 20 – 24, 25 – 29, 30 – 34, 35 –
39, 40 – 44, 45 – 49 років) і, відповідно, в розрахунок повікових показників фертильності
приймають лише число народжень у жінок відповідного віку.
Найбільш висока фертильність у жінок відзначається у віці 20 – 29 років.
В більшості країн світу визначилася стабільна тенденція зниження народжуваності.
Темп зниження цього критерію, як правило, зворотньо пропорційний соціально-
економічному потенціалу країни. Така ж тенденція на протязі останніх років мала місце і в
Україні.
Смертність також є соціально-біологічною категорією і відноситься до найважливіших
показників, що характеризують здоров’я населення, одним з найпоширеніших в
міжнародній статистиці здоров’я.
Показник загальної смертності (ПС) або коефіцієнт смертності (КС) як середня величина
нівелює соціальну неоднорідність цього явища і мало підходить для будь-яких порівнянь.
При поглибленому статистичному аналізі смертності розраховують спеціальні
коефіцієнти з урахуванням статі, професії, причин смерті та ін..Більш точними є
показники повікової смертності. Аналіз цих показників виявляє, що найбільш висока
смертність спостерігається на першому році життя і в похилому віці, при чому смертність
чоловіків перевищує відповідні повікові показники у жінок, а в деяких вікових категоріях
(особливо у 20 – 24 роки) це перевищення є значним. В наступних вікових групах (до 70
років) показник смертності у чоловіків у 2 – 3 рази вище аналогічного показника у жінок.
Аналіз статево-вікових показників смертності показує, що має місце збільшення
смертності головним чином у чоловіків працездатного віку, що пояснюється, в основному,
нещасними випадками, отруєннями, травмами і хворобами системи кровообігу. Найменша
смертність спостерігається у молодому віці – мінімальний показник, який не перевищує 1
випадок на 1000 осіб відповідного віку, відноситься до групи 10 – 14 років. Повікові
показники смертності в їх графічному зображенні дають характерну U-подібну криву, яка
відображає відносно високий рівень смертності в ранньому віці (особливо до 1 року) і в
похилому віці (більше 60 років).
Розглядаючи основні причини смертності населення, необхідно відзначити, що в
Україні, як і в інших розвинутих країнах, перше місце в структурі причин смертності
посідають хвороби органів кровообігу, на долю яких приходиться до 65% всіх випадків
смерті, на другому – новоутворення (14,7%). Травми і отруєння в структурі причин смерті
посідають третє місце (13,8%).
В той же час смертність від серцево-судинних захворювань у віці 60 – 64 років у 25 – 26
разів вища, ніж у віці 30 – 34 років. Звертає на себе увагу той факт, що випадки смерті і
захворювань, що виникають внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП), щорічно
зростають майже в усіх розвинутих країнах світу. Найчастіше випадки смерті і
захворювання, які зумовлені ДТП, відмічаються серед чоловіків 15 – 24 років.
Одним із спеціальних показників смертності є материнська смертність.
Материнська смертність – один з основних інтегруючих показників здоров’я жінок
репродуктивного віку і якості роботи пологових будинків. В Міжнародній класифікації
хвороб Х перегляду материнська смертність визначається як «зумовлена вагітністю
смерть жінки, що настала в період вагітності або на протязі 42 днів після її закінчення від
будь-якої причини, що пов’язана з вагітністю, ускладнена нею або її веденням, але не від
нещасного випадку або випадкової причини».
Даний показник дозволяє оцінити всі втрати вагітних від абортів, позаматочної
вагітності, від акушерської та екстрагенітальної патології на протязі всього періоду
гестаціїпороділь і родильниць на протязі 42 днів після закінчення вагітності.
У відповідності до Міжнародної класифікації хвороб показник материнської смертності
повинен розраховуватися на 1000 живонароджених. Проте ВООЗ, враховуючи невелику
кількість випадків материнської смертності в розвинутих країнах і відповідно незначну
величину показника при розрахунку на 1000 новонароджених, в статистичних показниках
наводить розрахунки на 100 000 новонароджених.
Показник материнської смертності в Україні складає 17,98 – 2018 рік, 15,2 – 2019 рік.
В сучасних умовах в структурі материнської смертності провідне місце посідають
аборти поза лікувальних закладів, на другому місці – кровотечі під час вагітності та
пологів; токсикоз вагітності посідає третє місце, на четвертому – позаматочна вагітність.
До повікових показників смертності належить також дитяча смертність, серед якої
виділяють окремі показники: малюкову смертність, перинатальну смертність, смертність
дітей у віці до 5 років і смертність дітей від 1 року до 18 років.
Природний приріст населення є узагальнюючою характеристикою зростання або
зменшення населення і представляє собою різницю між народжуваністю і смертністю.
Якщо народжуваність вище смертності, слід говорити про позитивний природний
приріст, а якщо показник смертності перевищує рівень народжуваності, виникає
негативний природний приріст або протиприродне зменшення населення, тобто
депопуляція.
Природний приріст не завжди відображає демографічний стан суспільства, і тому його
необхідно оцінювати лише у співвідношенні з показниками народжуваності і смертності.
Негативний природний приріст (зменшення) населення свідчить про несприятливий стан в
суспільстві (наявність соціально-економічних криз, війни, землетрусів і т. ін. Високий
(позитивний) природний приріст населення свідчить про сприятливий демографічний стан
лише у випадку низького рівню смертності. Якщо ж при високому рівні смертності
спостерігається природний приріст населення (високий показник народжуваності),
говорити про сприятливий демографічний стан неможна, тому що цей факт характеризує
несприятливий стан з відтворенням населення.
В світі існує два основних типи відтворення населення:
 1) низькі показники народжуваності і загальної смертності, невеликий природний
приріст і відносно висока середня тривалість життя; це є типовим для країн з
високим рівнем розвитку економіки;
2) висока народжуваність, висока загальна і особлива дитяча смертність, значний
приріст населення і відносно низька середня тривалість життя, швидка зміна
поколінь; це характерно для країн, що розвиваються.
В деяких країнах відтворення населення знаходиться на різних стадіях від першого до
другого його типів.
Більш точно процес відтворення населення характеризується спеціальними показниками
народжуваності: сумарним, нетто- і брутто-коефіцієнтами народжуваності, методика
розрахунку яких представлена нижче. Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-
коефіцієнт – 1,2, сумарний – 2,2, то процес відтворення населення розцінюють як
стаціонарний або простий; показники, які перевищують вказані рівні, визначають
розширене відтворення, а нижче вказаного рівню – звужене відтворення.
Тривалість життя–інтервал між народженням і смертю, який дорівнює віку смерті. Для
інтегральної медико-демографічної оцінки широко використовують показники тривалості
життя населення. В міжнародній демографічній статистиці для цього використовують
показник середньої тривалості майбутнього (очікуваного) життя. Під цим показником
розуміють кількість років, які в середньому має прожити дане покоління народж ених,
якщо на всьому протязі життя смертність в кожній віковій групі буде такою ж, якою вона
була в тому році, в якому здійснювався розрахунок показника.
Статистичний показник – середня тривалість майбутнього життя, що для скорочення
часто називають середньою тривалістю життя, неможна путати з середнім віком померлих
або середнім віком живих. Обидва ці показники не є прийнятними для характеристики
здоров`я населення і тому не використовуються в практиці медико-демографічних
досліджень. Це пов`язане з тим, що на їх величину істотно впливає віковий склад
населення. Середній вік померлих і живих знижується за рахунок збільшення серед
населення частки осіб молодого віку.
Показники середньої тривалості життя містять таблиці смерті (або дожиття), розроблені
математичним шляхом, які показують нібито порядок послідовного вимирання
гіпотетичної сукупності осіб (100 000 осіб), що народжені одночасно.
У переважній більшості країн Європи середня тривалість майбутнього життя,
починаючи з 1900, невпинно зростала.
Збільшення середньої тривалості життя одночасно призводить до постаріння населення.
Під процесом старіння населення мають на увазі таку його динаміку, при якій
відбувається збільшення частки людей старшого і похилого віку внаслідок зниження не
лише смертності, але й народжуваності. Ступінь демографічної старості визначається
частиною осіб 65 років і старше серед всього населення. Згідно рекомендації
демографічної комісії ООН, виділені три групи населення:
- демографічно молоде, в якому особи старше 65 років складають менше 4%;
- демографічно зріле, де частка осіб цього віку складає 4 – 7%;
- демографічно старе, в якому частка осіб цього віку більше 7%.
Процес старіння населення значно впливає на всі сторони суспільного життя –
господарське життя країни, громадські відносини. Першим і природним наслідком
старіння є те, що активно зайнята частина суспільства (20 – 59 років) несе на собі більше
витрат на утримання великої кількості старих людей.
 Зараз прийнята наступна геронтологічна класифікація:
- 60 – 74 роки – похилий вік;
- 75 – 89 років – старий вік;
- 90 років і старше – довгожителі.
Керуючись цією класифікацією, визначають коефіцієнт довголіття. Цей показник не
залежить від рівню народжуваності та міграційних процесів.
VI. Методичні вказівки до виконання практичного завдання
1.Основні джерела інформації та організація збору даних про
демографічні процеси.
Згідно законодавства України, всі діти не пізніше 1 місяця з дня народження повинні
бути зареєстровані в органах РАГСу за місцем народження дитини або місцем
проживання батьків. Реєстрація дитини в органах РАГСу здійснюється на підставі
електронного медичного висновку про народження (МВН), який формується у
пологовому будинку, або «Медичної довідки про перебування дитини під наглядом
лікувального закладу» - форма № 103-1/0, якщо пологи відбулися поза пологовим
стаціонаром.
Реєстрація випадків смерті здійснюється в органах РАГСу родичами померлого або
іншими особами в триденний термін на підставі «Лікарського свідоцтва про смерть» -
форма № 106/0, «Лікарського свідоцтва про перинатальну смерть» - форма № 106-2/0 або
«Фельдшерської довідки про смерть» - форма № 106-1/0.
При пред`явленні цих медичних документів в органах РАГСу оформлюється «Свідоцтво
про народження» або «Свідоцтво про смерть», на підставі яких статистичні управління
складають щомісячний звіт про народжуваність, смертність та природний рух населення
на підзвітній території.
2. Методика обчислення показників природного руху населення.

№ Показник Методика обчислення

п/п
1. Загальний показник Число живонароджених за рік х 1000
(коефіцієнт) Середньорічна чисельність населення
народжуваності за рік
2. Загальний показник Число живонароджених за квартал, місяць х 1000
народжуваності за певний Середня чисельність населення за квартал, місяць
період часу
3. Загальної фертильності Число живонароджених дітей за рік х 1000
(плодовитості) Середньорічна чисельність жінок дітородного
віку (15 – 49 років)*
4. Шлюбної фертильності Число живонароджених дітей у жінок,
(плодовитості) що знаходяться в шлюбі х 1000
Число жінок дітородного віку (15 – 49 років),
що знаходяться в шлюбі
5. Брутто-коефіцієнт Число дівчинок, що народилися живими у жінок
народжуваності у віці 15 – 49 років
(відтворення) Середньорічна чисельність жінок у віці 15-49 років
населення
6. Нетто-коефіцієнт Число дівчинок, що народилися живими, у жінок
народжуваності 15-49 років, і які дожили до віку, в якому була
(відтворення) жінка при їх народженні
 населення Середньорічна кількість жінок 15-49 років
7. Сумарний коефіцієнт Число живонароджених дітей у жінок 15-49 років
народжуваності Середньорічна чисельність жінок у віці
(відтворення) 15 – 49 років
населення
8. Загальний показник Число померлих за рік х 1000
(коефіцієнт) Середньорічна чисельність населення
смертності
9. Повіковий Число померлих в даному віці (в даній
показник віковій групі) х 1000____________
смертності Середня чисельність населення в даному віці
(даній віковій групі)
10. Рівень смертності Число померлих від певної хвороби
від окремих (класу хвороб) х 1000____________
захворювань Середньорічна чисельність населення
11. Структура причин Число померлих від конкретної хвороби
смерті (класу хвороб) х 100____________
Загальна кількість померлих за рік
12. Показник Число померлих вагітних на протязі року
материнської (незалежно від терміну), породіль та родильниць
смертності (протягом 42 днів після закінчення вагітності) х
Х 100 000__________________
Число живонароджених дітей в даному році

13. Природний 1)Показник народжуваності мінус Показник смертності

приріст 2) (Число народж. мінус Число померлих в даному році)
населення Х 1000________________________
Середньорічна чисельність населення
14. Коефіцієнт Число осіб у віці 80 років і старше х 1000
довголіття Число осіб у віці 60 років і старше
Примітка:* За визначенням ВООЗ, дітородним вважається вік від 15 до 45 років.

3. Методика (алгоритм) аналізу демографічних показників:

а) для оцінки структури населення необхідно:
- розрахувати показники питомої ваги кожної вікової групи;
- визначити тип структури населення і зробити висновок;
б) для аналізу демографічних показників в динаміці:
- оцінити показники за рівнем (табл.1);
- оцінити динаміку демографічних показників (зниження, зростання, стабілізація, згідно
з варіантами табл.3);
- порівняти із середньостатистичними даними по Україні (табл.2);
- зобразити графічно отримані результати.
 VII. Вихідні та довідкові дані для виконанняіндивідуальних практичних завдань
Табл. № 1. Орієнтовна шкала оцінки показників природного руху населення (ПРН).
Оцінка рівню Показник на 1000 населення На 1000
показника ПРН новонароджених

народжуваності смертності малюкової

смертності
Високий більше 25 більше 15 більше 50

Середній 15 - 25 9 - 15 30 - 50

Низький до 15 до 9 до 30

Табл. № 2. Рівні показників природного руху

населення (ПРН) в Україні за 2017 – 2019 рр.
Показники Рівні за рік (% о)

2017 2018 2019

Народжуваності 8,6 8,0 6,8

Смертності 13,5 13,9 12,7

Природного -4,9 -5,9 -5,9

приросту
Малюкової 15,0 14,7 14,2
смертності
Табл. № 3. Демографічні показники в Україні за попередні два роки (на 1000 населення).
Варіант Народжуваність Смертність

N-2 N-1 N-2 N-1

1 9,6 9,5 15,1 15,0

2 8,8 8,3 17,1 17,0

3 9,6 9,3 17.6 17,6

4 11,0 10,8 12,1 11,8

5 13,2 13,0 12,0 12,6

6 7,2 7,0 17,3 17,2

7 7,6 7,4 15,9 15,7

8 8,4 8,1 17,5 17,6

9 9,3 9,0 15,3 15,1

10 11,5 11,1 13,9 14,0

 Табл.№4. Дані природного руху населення в поточному (N) році (абс. числа)

Демографічні дані Варіант

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Середньорічна чисельність
1 328000 1 719000 1 199000 2 729000 1 186000 2 736000 3 034000 1 378000 2 547000 1 167000
населення

З них жінок фертильного

25 28 23 21 20 22 24 26 25 30
віку (%)

Народилося живими в
11 925 18 255 11 141 28 941 14 245 19 252 22 452 9 600 22 520 10 671
даному році

Померло в даному році 19 732 23 969 20 737 39 361 15 420 47 067 47 473 27 509 38 472 13 199

Захворювання
системи 9 420 14 095 10 430 14 245 9 037 18 413 22 542 11 135 19 410 8 110
кровообігу

Новоутворення 2 230 3 334 2 470 5 867 1 612 4 569 4 308 2 797 5 680 2 264
Число
Травми та
померлих 1 400 2 062 1 553 3 493 1 909 2 763 5 280 2 150 3 642 1 470
отруєння
за
причинами Захворювання
органів 1 140 1 581 1 261 2 292 1 019 2 900 1 850 1 295 2 165 840
дихання

Інші класи
5 542 2 897 5 023 13 464 1 843 18 422 13 493 10 132 7 575 515
хвороб в сумі

VIII. Завдання для самостійної практичної роботи

Завдання № 1
Ознайомитися з гл. IV, V і VI даних методичних рекомендацій і законспектувати їх
зміст в тезисному варіанті в зошит для протоколів.

Завдання № 2
За даними з назначених викладачем варіантів табл. № 4:
а) розрахувати демографічні показники загальної народжуваності (1), фертильності (3),
загальної смертності (8) і структури смертності за деякими причинами (11);
б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи вказівки гл. 6.3 і дані табл. № 1,
№ 2 і № 3;
в) отримані показники зобразити графічно (стовпчикова і секторна діаграми);
г) сформулювати висновки.
Завдання № 3
Вирішити одну з ситуаційних задач
Задача № 1
В місті Т. мешкає 100 000 осіб, в тому числі у віці до 15 років – 24 000, від 15 до 49
років – 50 000, 50 років і старше – 26 000 осіб. На протязі року народилося живими 1300
дітей. Померло за рік 1150 осіб.
1.Визначити тип вікової структури населення міста Т.
2.Розрахувати загальні показники народжуваності і смертності. Оцінити їх.
3.Визначити динаміку природного руху населення.

Задача № 2
Вичислити і оцінити показники народжуваності і фертильності в місті Н., якщо його
населення 300 000 осіб, з них жінок фертильного віку 25%, народилося 6000 дітей
протягом року.

Задача № 3
Оцінити показник природного руху населення в області, якщо її населення складає
500 000 осіб, народилось протягом року 5000 живих дітей, а померло – 6210 осіб.

Задача № 4
Сумарний коефіцієнт народжуваності в районі складає 1,7.
1.Яка інформація потрібна для розрахунку цього показника?
2.Як ви оцінюєте даний показник?
3.Яким повинен бути сумарний показник народжуваності:
а) для простого відтворення;
б) для розширеного відтворення?
Задача № 5
Відомо, що чисельність населення міста М. складає 100 000 осіб. Загальна кількість
осіб працездатного віку 70 000, решта – діти та особи пенсійного віку. Кількість жінок у
віці 15 – 49 років – 35 000. Кількість тих, що народилися живими і мертвими на протязі
року – 1300, з них мертвонароджених – 60 дітей. Необхідно розрахувати:
а) коефіцієнт демографічного навантаження;
б)загальний показник народжуваності;
в) коефіцієнт плодовитості.

Задача № 6
Природний рух населення в районі Д. на протязі останніх трьох років склав
(абс. числа, умовні):
2017 р. 2018 р. 2019 р.

Середньорічна
чисельність
84 210 85 340 86 470
населення
У тому числі
жінок 15 – 49
 років 22 210 21 970 21 800

Народилося 1410 1380 1280

живими дітей
Померло всього 940 920 970

1.Розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і

визначити тенденцію.
2.Зобразити графічно отримані результати.

Задача № 7
Природний рух населення в районі А. на протязі останніх трьох років склав
(абс. числа, умовні):
2017 р. 2018 р. 2019 р.

Середньорічна
чисельність
81 120 80 910 81 050
населення
В тому числі
жінок 15 – 49
21 910 21630 20 620
років
Народилося 1140 1105 1076
живими дітей

Померло всього 924 916 954

1.Розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і

визначити тенденцію.
2.Зобразити графічно отримані результати.

Задача № 8 Природний рух населення в районі Б. на протязі останніх трьох років склав
(абс. числа., умовні):
2017 р. 2018 р. 2019 р.

Середньорічна
чисельність
91 800 92 790 99 980
населення
В тому числі
жінок 15 – 49
26 100 26 150 26 490
років
З них знаходяться 17 900 17 950 18 185
в шлюбі
Народилося 1978 1970 2080
живими дітей
Померло всього 680 699 710
 1.Розрахувати загальні і спеціальні демографічні показники, дати їм оцінку і визначити
тенденцію.
2.Зобразити графічно отримані результати.

Задача № 9
У місті Р. мешкає 300 000 жителів. З них осіб старше 60 років – 10 200, а старше 80 років
– 2150. Населення у віці до 15 років складає 75 000 осіб, від 15 до 49 років – 162 000 осіб,
а решта – старше 50 років.
1.Визначити тип вікової структури населення.
2.Зобразити отриманий результат графічно.
3.Розрахувати коефіцієнт довголіття в місті Р.

Задача № 10
У місті С., де мешкає 120 000 жителів, з яких 26% жінок у віці 15 – 49 років, народилося
протягом року 1260 живих дітей. Кількість жінок фертильного віку, які знаходяться в
шлюбі, складає 25 584 особи. В період вагітності померла одна жінка, і після пологів –
одна родильниця.
1.Розрахувати показних загальної народжуваності, фертильності і шлюбної
плодовитості.
2.Розрахувати показник материнської смертності.

Методика вивчення та оцінка показників малюкової смертності

І. Актуальність теми
Одним з найважливіших критеріїв, що визначають стан здоров’я населення, є малюкова
смертність – це смертність дітей на першому році життя (0 – 12 місяців).
В міжнародній статистиці виділення цього критерію як окремого показника пов’язане з
тим, що рівень її в цьому віці надзвичайно високий, а причини зовсім не співпадають з
причинами загальної смертності.
Перший рік життя дитини є важливим перехідним періодом від біологічної до
соціально-біологічної форми її розвитку, характеризується припиненням функціонування
системи «мати-плід» і початком функціонування системи «мати-дитина», коли
біологічний зв’язок (грудне харчування) поступово переходить на якісно нову сходинку –
соціально-біологічну (виховання). Обидва види цього зв’язку соціально детерміновані, і
умовно їх можна вважати початковим моментом формування рівню здоров’я
підростаючого покоління і населення в цілому.
В той же час малюкова смертність є одним з найбільш чутливих індикаторів рівню
соціально-економічного розвитку суспільства і санітарного стану населення певної
території і віддзеркалює, за думкою багатьох авторів, розподіл в суспільстві соціальних і
матеріальних благ, рівень і доступність медичної допомоги.
Вище зазначене робить малюкову смертність найважливішою соціально-медичною
проблемою, і потребує як оперативного вживання заходів, так і розробки довгострокових
програм, що неможливо без детального її вивчення. Аналіз таких даних необхідний для
управління системою охорони материнства та дитинства, для створення програм
профілактичного профілю керівниками всіх рівнів, загальних і спеціалізованих медичних
закладів та їх підрозділів.
 ІІ. Матеріали для позааудиторної підготовки.
Контроль базисного (вхідного) рівню знань та вмінь
Контрольні питання
1.Малюкова смертність. Визначення. Її вплив на показники здоров’я населення регіону і
роль в оцінці рівню соціального розвитку країни.
2.Окремі групи показників малюкової смертності, їх часові критерії.
3.Порядок реєстрації малюкової смертності.
4.Поняття «живонародження» і «мертвонародження».
5.Перинатальна смертність, її структура і методика розрахунку.
6.Неонатальна смертність, її структура і методика розрахунку.
7.Основні методики розрахунку показників рівню та структури малюкової смертності.
8.Типи малюкової смертності А, В, С та критерії їх оцінки.
9.Провідні причини малюкової і перинатальної смертності в ранговому порядку в Україні.
10.Особливості рівню показників і динаміки малюкової смертності в Україні в залежності
від ступеню доношеності, статі, періодів першого року життя, часу року і місця
проживання (міська та сільська місцевості).
11.Основні групи факторів, що впливають на формування рівнів малюкової смертності
(біологічні, екологічні, медико-організаційні, спосіб життя).
12.Методика експертної оцінки малюкової смертності.
 Малюкова смертність (далі МС) – показник частоти смерті дітей першого року життя,
яку виділяють особливо у зв’язку з її соціальним значенням. Рівень малюкової смертності
в значній мірі відображає вплив соціальних умов життя на здоров’я населення. Недарма
експерти ВООЗ у своїх оцінках соціально-економічного добробуту певної країни, разом з
частиною внутрішнього валового продукту (ВВП) в розрахунку на душу населення і
загальними витратами на охорону здоров’я від ВВП, використовують показник рівню
малюкової смертності в даній країні. Крім того, малюкова смертність розглядається як
оперативний і доволі інформативний статистичний критерій оцінки санітарного
добробуту населення, рівню і якості медичної допомоги в цілому, у тому числі
акушерської та педіатричної служби. Щоб найбільш повно і об’єктивно оцінити причини
малюкової смертності і роль працівників акушерської та педіатричної служб,
розраховують як загальний коефіцієнт малюкової смертності за рік (К мс), так і спеціальні
показники (коефіцієнти), поділяючи їх з урахуванням моменту настання смерті, за
місяцями календарного року, за причинами смерті і за статевим признаком, методика
розрахунку яких представлена нижче.
За періодами першого року життя новонародженої дитини виділяють: неонатальний (до
28 повних діб життя) і постнеонатальний (з 29-го дня до 12 повних місяців життя або до
1 року). Неонатальний період у свою чергу поділяється на: ранній неонатальний (до 7
повних діб життя або 168 годин) та пізній неонатальний (з 8-го дня до 28 повних діб
життя).
Основні термінологічні поняття теми
Перинатальний період – період, що починається з 22 повного тижня вагітності і
завершується після 7 повних діб життя новонародженого (168 годин після народження).
Неонатальний період – період з моменту народження дитини до завершення повних 28
діб після народження.
Ранній неонатальний період – від моменту народження дитини до закінчення 7 поіних
діб його життя (168 годин).
Пізній неонатальний період – після повних 7 діб життя дитини (з 169 години) до
закінчення 28 діб після народження.
Постнеонатальний період – період після 28 повних діб життя (з 29 дня) до 12 місяців
життя дитини.
Антенатальна смерть – загибель плоду, яка сталася в період після 22 тижня вагітності
до початку пологів.
Інтранатальна смерть – загибель плоду, що сталася у першому чи другому періоді
пологів.
Мертвонародженість – статистичний показник, який містить антенатальну та
інтранатальну смерть.
Рання неонатальна (постнатальна) смерть – смерть дитини, що народилася живою, на
протязі перших повних 7 діб життя.

Перинатальна смертність – статистичний показник, який містить антенатальну,

інтранатальну і ранню неонатальну (постнатальну) смертність.
Цей показник в значній мірі характеризує діяльність пологових будинків і педіатричної
служби.
Розрізняють три періоди перинатальної смертності:
- антенатальний (в середньому 38 – 39% в структурі перинатальної смертності);
- інтранатальний (в середньому 46 – 47% в структурі перинатальної смертності);
- постнатальний, або ранній неонатальний (в середньому 14 – 15% в структурі
перинатальної смертності).
Пізня неонатальна смерть – смерть дитини, що народилася живою, яка сталася в
період після 7 діб (з 169 години) до закінчення 28 діб життя.
Рівень і структура малюкової смертності залежать від низки причин як екзогенного
(спосіб життя, екологічні та кліматичні умови, соціально-економічний рівень), так і
ендогенного (материнський фактор, спадковість та ін.) характеру. Відзначаються деякі
сезонні коливання рівню та структури МС. Так, в останній час сполохи МС в літній період
від шлунково-кишкових захворювань як в містах, так і в сільській місцевості, майже
зникли. В той же час з’явилася тенденція збільшення МС в зимне-весняний період (в
містах на 10 – 18%, в сільській місцевості на 20 – 25%), що зумовлено, як правило,
збільшенням захворюваності і смертності в цей період від респіраторних вірусних
захворювань. Великий вплив на рівень МС здійснює фактор доношеності: недоношені
діти помирають у 15 – 20 разів частіше, ніж доношені, вони складають 60 – 70% від
кількості померлих на першому році життя. Недоношений новонароджений –
живонароджена дитина, що народилася в період від 22 до 37 повного тижню вагітності.
Доношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася в період з 37
повного до закінчення 42 тижню вагітності. Переношений новонароджений –
живонароджена дитина, що народилася після 42 повного тижню вагітності. Терміни
доношеності в значній мірі впливають на ступінь зрілості новонародженого, що у свою
чергу відображається на рівні МС. Зрілий новонароджений – новонароджений, що має
зріст 47 см і більше і (або) масу 2500 г і більше. Незрілий новонароджений –
новонароджений, що має зріст менше 47 см і (або) масу менше 2500 г. При цьому маса
тіла може бути низькою – менше 2500 г(до 2499 г), дуже низькою – менше 1500 г (до
1499 г)і надзвичайно низькою – менше 1000г (500,0 – 999,0 г).
В Україні, як і в інших розвинутих країнах, чітко виявляється залежність рівню МС від
віку дитини. Найбільша смертність на першому році життя припадає на неонатальний
період (до 40% від кількості всіх померлих), а на першому місяці – на ранній
неонатальний період (до 70% від всіх померлих на першому місяці), а в перший тиждень –
на перший день життя (до 37% від кількості померлих на першому тижні).
Малюкова смертність в залежності від кількості дітей, померлих на першому місяці
життя (неонатальний період), поділяється на типи:
«А» - більше 50% дітей помирають на першому місяці життя;
«В» - від 30 до 49%;
«С» - до 30%.
Дані багатьох країн свідчать, що чим нижче показник МС, тим сильніше впливає на
нього рівень неонатальної смертності. Серед причин малюкової смертності в ранговому
порядку:
1) патологічні стани, що виникли у перинатальному періоді (до 50 – 60% від кількості
всіх причин смертності);
2) вроджені аномалії та вади розвитку;
3) нещасні випадки, отруєння, травми;
4) захворювання органів дихання та інфекції.
Серед причин перинатальної смертності необхідно відзначити в ранговому порядку:
1) синдром дихальних розладів (СДР);
 2) вроджені вади розвитку, гемолітична хвороба новонароджених;
3) внутрішньоутробне інфікування плоду;
4) пологові травми;
5) пневмопатії.
Реєстрація випадків смерті дітей до першого року життя здійснюється органами РАГСу
на підставі «Лікарського свідоцтва про смерть», форма № 106/о та «Лікарського свідоцтва
про перинатальну смерть, форма № 106-2/о. Крім того, всі випадки перинатальної смерті
на підставі форми № 106-2/о реєструються в лікувально-профілактичних установах, де
сталася ця смерть (пологові будинки та дитячі лікувальні заклади). При чому в записах
про час смерті дитини , якщо вона сталася на протязі нульової доби життя, тривалість
життя вказується в повних хвилинах і годинах. У випадках смерті дитини в наступні 27
діб життя вік дитини вказується в добах.
Малюкова смертність спеціально аналізується та вивчається лікарями дитячих
поліклінік, лікарень, територіальних управлінь охорони здоров’я, а рання неонатальна,
перинатальна і материнська смертність – лікарями пологових будинків. При цьому
використовується метод експертної оцінки, який містить в собі аналіз випадків смерті
дітей до першого року життя за віковими критеріями, за статевими ознаками, за рівнем
зрілості новонародженого або плоду, а також, як за одним з основних критеріїв, - за
причинами смерті.
V. Методичні вказівки до виконання практичного завдання
1.Методика розрахунку показників малюкової смертності
№ Показник Методика обчислення

1. Показник малюкової Число померлих дітей Число померлих дітей

смертності за рік у віці до 1 року з у віці до 1 року з
покоління поточного року х 1000+ покоління минулого року х 1000
(ВООЗ) Число дітей, що народилися Число дітей, що народилися
живими у поточному році живими у минулому році

2. Показник малюкової Число дітей, що померли у віці до 1 року за даний місяць х 1000
Середньомісячне число народжених живими за останні 13 місяців
смертності за місяць (число народжених за даний місяць + число народжених за 12
попередніх місяців) : 13
3. Рання неонатальна Число дітей, що померли у віці 0 – 7 днів (168 годин) життя х 1000
смертність Число народжених живими у поточному році

4. Неонатальна смертність Число дітей, що померли у віці 0 - 28 повних днів життя х 1000
Число народжених живими у поточному році
5. Постнеонатальна Число дітей, що померли у віці
смертність від 29-го дня до 12 повних місяців життя х 1000
(Число тих, що народилися живими у поточному році) мінус
(Число померлих на першому місяці життя)
6. Перинатальна Число мертвонароджених + Число померлих
дітей у віці 0 – 7 днів (168 годин) життя х 1000
смертність
Число дітей, що народилися живими і
Мертвими в поточному році

7. Показник Число мертвонароджених х1000

Число дітей, що народилися живими і мертвими
мертвонародженості
в поточному році
 8. Рівень малюкової Число дітей, що померли у віці до 1 року
смертності за від конкретної хвороби (класу хвороб) х 1000
Число дітей, що народилися живими
причинами у поточному році
9. Структура малюкової Число дітей, що померли у віці до 1 року
смертності за від конкретної хвороби (класу хвороб) х 100%
Число всіх померлих дітей на першому
причинами році життя
2.Методика (алгоритм) аналізу показників малюкової смертності
2.1. Оцінити показники за рівнем.
2.2. Оцінити динаміку за останні три роки.
2.3. Порівняти з середньостатистичними показниками і даними по Україні.
2.4. Зобразити графічно отримані результати.
2.5. Зробити висновки.
VI. Вихідні та довідкові дані для виконання індивідуальних практичних завдань.
Табл.1 Дані про народження і смерті дітей у віці до 1 року
за звітний (N) період (абс. числа)
Демографічні дані Варіант

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

В
минулому
Народило 12370 18870 11500 29600 15100 19580 23100 9850 22800 11150
році
ся В
живими поточному
році 12925 19260 12250 30950 16250 21350 24550 10720 23620 11900

Померло Всього 165 215 181 357 203 282 300 142 360 137
дітей у
віці до 1- З поколін-
го року ня 58 70 69 62 80 97 110 59 123 49
минулого
року
З
покоління
поточного 107 145 112 295 123 185 190 83 237 88
року
Померло у віці до 1 міс. 106 130 82 108 81 154 173 72 174 81

Померло в перші 7 діб 90 118 76 92 78 141 166 69 160 78

життя
Табл. 2. Показники малюкової смертності в регіонах України
за попередні 2 роки (% о)
Регіон Смертність Питома вага (%) неонатальної
смертності в малюковій смертності
малюкова неонатальна
 N-2 N-1 N-2 N-1 (N-2)

1 14,3 14,1 7,8 7,4 53,4

2 12,3 12,1 7,6 7,3 61,4

3 15,3 15,1 8,1 8,0 52,5

4 16,5 16,2 6,9 6,6 42,4

5 14,3 14,1 6,6 6,5 45.5

6 14,6 14,3 8,6 8,4 58,6

7 14,0 13,6 8,1 7,8 58,5

8 14,0 13,6 8,0 7,9 61,0

9 17,0 16,9 7,7 7,5 49,1

10 13,3 13,0 8,4 8,2 65,3

Табл.3. Середньостатистичні та оцінювані рівні деяких показників малюкової

смертності
Малюкова смертність (%0) Тип (% неонатальної смертності в
структурі малюкової смертності)
Більше 50 – висока. Більше 50% - «А».

30 – 50 – середня. 30 – 49% - «В».

До 30 – низька. До 30% - «С».

Рання неонатальна 4 – 7%о. Постнеонатальна смертність – 7 - 20%о.

Неонатальна смертність 8 - 10%о. Перинатальна смертність – 11 - 14%о.

Ситуаційні задачі
Задача № 1
Визначте найбільш сприятливу ситуацію в двох областях, якщо відомо, що показник
малюкової смертності в області М. – 12,4%о, Н. – 12,3%о, а неонатальна смертність
відповідно складає 8,2%о і 10,4%о.

Задача № 2
Визначте, в яких районах області найбільш сприятлива ситуація, якщо відомо, що
питома вага неонатальної смертності в структурі малюкової смертності складає (у %):
1) 28; 2) 36; 3) 45; 4) 68.

Задача № 3
В якій з двох областей найбільш сприятлива ситуація, якщо малюкова смертність в
області А. – 12,8%0, Б. – 13,2%0. Також відомо, що від станів, які виникли в
перинатальному періоді, померло відповідно 28,2% і 48,2%, а від захворювань органів
дихання 21,4% і 10,1% від загальної кількості померлих у віці до 1 року.

Задача № 4
До програми вивчення малюкової смертності внесені питання: вік і стать дитини, вік
матері. Які ще питання можна включити до програми вивчення?

Задача №5
Визначте порядкові номера за значимістю питомої ваги у % причин малюкової
смертності в Україні за останні три роки:
- інфекційні та паразитарні хвороби;
- хвороби органів дихання;
- травми та отруєння;
- вроджені аномалії;
- хвороби органів травлення;
- перинатальна патологія;
- інші хвороби.

Задача № 6
В місті Н. мешкає 150 000 осіб. У поточному році народилося 2100 нових мешканців. В
той же час у цьому році померло 30 дітей у віці до 1 року.
1.Який демографічний показник можна розрахувати, використовуючи ці дані?
2.Яка додаткова інформація Вам потрібна для розрахунку інших демографічних
показників?

Задача № 7
В місті К., де мешкає 250 тис. жителів, у поточному році народилося живими 2800
дітей, померло у віці до 1 року всього 35 дітей, з них 12, які народилися у минулому
році. Всього у минулому році народилося 2200 дітей, з них 30 – мертвонароджені.
1.Які показники можна отримати з представленої інформації?
2.Наведіть алгоритм розрахунку.

Задача № 8
В області Л. народилося живими в поточному році 12 980 дітей, а померло у віці до 1
року – 104 дитини. Із загальної кількості померлих 32 народилися у минулому році.
Всього у минулому році народилося 12150 дітей.
1.Який показник можна розрахувати, користуючись цими даними?
2.Наведіть алгоритм розрахунку за різними методами.

Задача № 9
В районі обслуговування об’єднаного пологового будинку і дитячої поліклініки на
протязі року народилося живими 890 дітей і мертвонародженими – четверо дітей. В
перші сім діб життя померло ще чотири дитини. Виходячи з наведених даних, які
демографічні показники можна розрахувати? Наведіть алгоритм розрахунку.

Задача № 10
 В області Х. на протязі року народилося 26 000 дітей. В період вагітності померла одна
жінка, під час пологів одне породілля і на 20-й день після пологів ще одна жінка. Крім
того, в області зареєстровано 14 випадків мертвонародження. Як в даному випадку
розрахувати показник материнської смертності?
VII. Завдання для самостійної практичної роботи
Завдання № 1
Ознайомитися з гл. IV, V i VI даних методичних рекомендацій і законспектувати в
тезисному варіанті їх зміст в зошит для протоколів.
Завдання № 2
На підставі даних із запропонованих викладачем варіантів табл..1 гл.7:
а) розрахувати показники:
- малюкової смертності за формулою ВООЗ;
- ранньої неонатальної смертності;
- неонатальної смертності;
- відсоток дітей, що померли в неонатальному періоді;
б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи дані гл.VII, табл.. 2 і 3;
в) сформулювати висновки.
Завдання № 3
Розв’язати одну з ситуаційних задач (за варіантами).

VIII. Список літератури

Основна:
1. Громадське здоров’я: підручник для студ. вищих мед. навч. закладів. - Вид. 3 –
Вінниця: «Нова книга», 2013. – 560 с.
2. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. / За ред. В.В. Руденя. –
Львів, 2004. – С.118 – 157.
3. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я. Підручник за
ред. Ю.В. Вороненка. К, “Здоров’я”. - 2002.
4. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під заг. ред. Ю.В.
Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 95 - 133.
5. Орлова Н.М. Медико-статистична інформація та статистичні методи аналізу //
Управління закладом охорони здоровя, 2007 № 6. – С. 49-56.
Додаткова:
1. Наказ МОЗ України від 08.08.2006 р. №545 ,,Про впорядкування ведення
медичної документації, яка засвідчує випадки народженя і смерті”(редакція від
01.10.2020).
2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»
(редакція від 01.08.2021).
Інформаційні ресурси:
- http://www.ukrstat.gov.ua/
- https://academy.nszu.gov.ua/
- https://nszu.gov.ua/