Механіка матеріалів і конструкцій

Лекція №5

Розділ 3. Розтягання і стискання стержнів.

Механічні характеристики матеріалів
за чистого розтягу і стиску

3.1. Визначення напружень і деформацій

за розтягання-стискання
Розглянемо прямий стержень довільного постійного перерізу,
навантажений на торцях двома силами, які діють вздовж його осі (рис. 3.1).
В околі деякої точки перерізу
виділимо площадку dA. Оскільки в
перерізах стержня діють лише поздовжні
сили N, то є підстави стверджувати, що в
цій площадці виникатимуть лише
нормальні напруження.
Виведемо формулу для визначення
напружень в перерізі. Для цього
скористаємось інтегральними рівняннями
рівноваги для стержня, дотримуючись
порядку дій, який був описаний раніше.
1. Статичний бік задачі.
Рис. 3.1. Стержень в умовах
Для чистого розтягу маємо:
чистого розтягання
N   dA (3.1)
A

2. Геометричний бік задачі.

Дослід свідчить: коли на бічну поверхню стержня нанести систему прямих
ліній, перпендикулярних до його осі, то за розтягання чи стискання стержня ці
лінії переміщуватимуться паралельно самим собі.
Якщо цей висновок віднести до всього перерізу, то справедливою буде
гіпотеза плоских перерізів.
За розтягу-стиску поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації,
залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі
стержня.
2
 Механіка матеріалів і конструкцій

Виділимо в стержні поздовжній елемент довжиною l і перерізом dA

(рис. 3.1). Його називають волокном.
Примітка. Поняття волокна ми вже користувались при побудові епюр для
стержнів при згині.
Згідно з гіпотезою плоских перерізів, всі волокна на даній ділянці стержня
деформуються однаково. Тобто їх відносна деформація є величиною сталою
і не залежить від положення площадки dA, по якій волокно перетинається
з перерізом, в системі координатних осей у і z (рис. 3.1):

  y, z   Const (3.2)

Це запис геометричного рівняння для розтягу-стиску.

3. Фізичний бік задачі.
У площадці dA діють тільки нормальні напруження  . В інших напрямках
нормальні напруження не діють, бо вважається, що бічний тиск між волокнами, з
яким ці напруження можуть бути пов’язані, відсутній. Дотичні напруження у
площадці також не діють, оскільки відсутні поперечні сили в перерізі.
Якщо матеріал стержня підлягає закону Гука, то між напруженнями і
деформаціями має місце пропорційна залежність, яку запишемо у такому
вигляді:

  E . (3.3)

4. Синтез.
Підставляємо (3.3) в (3.1):

N   dA   EdA .
A A

Враховуючи (3.2), отримаємо умову E  Const . Тоді N  EA . Звідси

N
 . (3.4)
EA
Отже, за розтягу-стиску напруження в перерізі є величиною сталою (тобто
має місце однорідний напружений стан) і обчислюється за формулою:

N
 . (3.5)
A
В межах ділянки, де N  Const , E  Const і A  Const , – а саме таким
умовам відповідає стержень, що нами розглядається (рис. 3.1), – відносне
видовження одиниці довжини є величиною сталою:

3
 Механіка матеріалів і конструкцій

N
  Const . (3.6)
EA
Тобто деформація стержня, а його абсолютне видовження   l l . Або,
з урахуванням (3.6),

Nl
l  (3.7)
EA
Цей вираз є записом закону Гука в абсолютних величинах для розтягу-стиску.
У формулі (3.7) знаменник ЕА називають жорсткістю перерізу стержня
за розтягу-стиску, а відношення EA l – жорсткістю стержня. Дійсно, чим
більшою буде це відношення, тим меншим буде абсолютне видовження стержня
при однаковому навантаженні. Тобто стержень буде жорсткішим.
Користуючись виразом (3.7), можна обчислити величину зміщення будь-
якого перерізу стержня відносно вибраної точки відліку. Так, переміщення
перерізу х відносно лівого торця стержня (рис. 3.1) буде

Nx
l  x   .
EA
Як бачимо, найбільше переміщення відносно лівого торця стержня
отримає правий його торець. Це переміщення дорівнюватиме абсолютному
видовженню стержня l  Nl EA .
Якщо на стержень діє складне навантаження, він має змінний по довжині
переріз, то формулою (3.7) можна скористатися лише в межах малої ділянки dx,
де N  x  і A  x  можна вважати постійними. Тоді

N  x  dx
  dx   .
EA  x 

Звідси сумарне видовження стержня

l
N  x  dx
l  
EA  x 
0 . (3.8)

В окремому випадку стержень може мати постійний переріз в межах

певних ділянок (так званий східчастий стержень), і поздовжня сила також може
бути незмінною на частині довжини стержня. Якщо таких ділянок n,
то отримаємо суму:
n
Nili
l   . (3.9)
i 1 EA i

4
 Механіка матеріалів і конструкцій

Приклад 3.1 Побудувати епюри поздовжніх сил і

напружень в стержні, що виникають під
дією його власної ваги (рис. 3.2 а).
Побудувати епюру переміщень перерізів
стержня відносно защемлення та
визначити його видовження, якщо довжина
стержня l  2 м , площа перерізу стержня
A  4  104 мм2 . Питома вага матеріалу
стержня,   7,85  104 Н м3 , а модуль
пружності E  2  105 МПа .

Побудуємо епюру поздовжніх

сил. Оскільки стержень
навантажений лише власною вагою,
то маємо одну ділянку. У довільному
перерізі на відстані х від вільного
кінця стержня маємо:
І 0 хl
N  x   Ax .
Максимальне зусилля діє в
защемленні і дорівнює
Nmax  7,85 104  4 102  2  6280 Н .
Рис. 3.2. До прикладу 6.1: а) – розрахункова При х=0 N  x   0 .
схема стержня; б) – епюра поздовжніх Будуємо епюру поздовжніх сил
сил; в) – епюра напружень; г) – епюра (рис. 3.2 б).
переміщень Нормальне напруження у
довільному перерізі   N  x  A  x .
Епюра напружень також обмежена прямою лінією (рис. 3.2 в), яка проходить через
кінці ординат: при х=0   0 ; при x  l   l  7,85 104  2  15,7 104 Па  0,157 МПа .
Щоб побудувати епюру переміщень перерізів стержня відносно защемлення, знайдемо
переміщення довільного перерізу, що знаходиться на відстані х від вільного кінця. Воно
дорівнюватиме видовженню частини стержня, що знаходиться вище від перерізу, під дією
його власної ваги. Оскільки сила ваги змінюється по довжині стержня, то для визначення
переміщення скористаємось формулою (3.8), взявши для розгляду елемент стержня d на
відстані  від вільного кінця:

N  d 
l l


  x 
EA

Ad 
EA  
 2l
 
2E x 2E
 2
l  x2 .  
x x
Як бачимо, епюра переміщень описується квадратною параболою. Щоб її побудувати,
знайдемо значення переміщень кількох перерізів:
l 2 7,85 104  22
 при х=0    0, 0785 105 м  0, 785 мкм ;
11
2E 2  2 10

 при х=0,5 м 
7,85 104
11
2  2 10
 22  0,52  106  0, 735 мкм ;
5
 Механіка матеріалів і конструкцій

 при х=1 м 
7,85 104 
2  2 10 11  22 12  106  0,590 мкм ;
 при х=1,5 м 
7,85 104
2  2 10 11  22 1,52  106  0,345 мкм ;
 при х=2 м   0.
Видовження стержня дорівнює переміщенню вільного кінця відносно защемлення, тому
l  0,785 мм .
Зауваження. Видовження стержня можна також знайти, замінивши розподілене
навантаження його рівнодійною, що дорівнює вазі стержня. Прикладена ця сила в центрі
ваги, що знаходиться посередині довжини стержня. Тоді видовження стержня
дорівнюватиме абсолютній деформації частини стержня, що розміщена вище від центру
ваги. Тобто

Al  0,5l 7,85 104  2  0,5  2 6

l   10  0, 785 мкм .
EA 2 1011

Приклад 3.2 Східчастий стержень (рис. 3.3)

навантажений силами F1 і F2, які діють
вздовж його осі. Площа поперечного
перерізу стержня на ділянці АС складає 200
мм2, а на ділянці ОА – 400 мм2. Знайти
величину і напрямок переміщень точок
прикладання сил відносно опори О, якщо
модуль пружності матеріалу
E  2  105 МПа , а коефіцієнт Пуассона
  0,25 .

Спочатку побудуємо епюру поздовжніх сил.

Маємо дві ділянки: СВ і ВО.
Ділянка СВ: 0  x  0, 2 м
N  x    F1  10 кН .

Ділянка ВО: 0, 2 м  x  0,8 м

N  x   F1  F2  10  30  20 кН .
Оскільки стержень східчастий, то для
Рис. 3.3. До прикладу 3.2 визначення переміщень у ньому скористаємось
формулою (3.9).
Переміщення точки прикладання сили F1 – точки С – дорівнює абсолютній деформації
всього стержня:
NCBlCB N BAlBA N AOl AO
CO  lСВ  lВА  l АО    
EACB EABA EAAO
.

 10  103  200  20 103  200  20 103  400  1,5 мм
2 105  200 2 105  200 2 105  400

6
 Механіка матеріалів і конструкцій

Переміщення точки прикладання сили F2 – точки В – дорівнює абсолютній деформації

частини стержня ОВ:
N BAlBA N AOl AO
 ВO  lВА  l АО   
EABA EAAO
20 103  200 20 103  400
   2 мм
2 105  200 2 105  400
Обидва переміщеннях вийшли додатними, тобто спрямовані від опори в бік видовження
стержня.

3.2 Потенціальна енергія деформації стержня

за розтягання-стискання.
Виділимо елемент стержня dx (рис. 3.4). Оскільки матеріал стержня
підлягає закону Гука, маємо лінійну залежність між силою N і абсолютним
видовженням елемента. Робота сили N, яка для елемента є зовнішньою,
виконуватиме роботу, що дорівнює площі під графіком залежності N    dx 
(рис. 3.4).

Рис. 3.4. До визначення потенціальної енергії

деформації стержня за розтягу-стиску

Виходячи з того, що робота зовнішніх сил переходить без втрат

у потенціальну енергію деформації тіла, можна записати:
1
N   dx  .
dAp  dU 
2
Враховуючи, що за законом Гука   dx   Ndx EA , для всього стержня
отримаємо:

N 2  x  dx
U  . (3.13)
l
2 EA  x 

7
 Механіка матеріалів і конструкцій

Приклад 3.3 Знайти потенціальну енергію, накопичену

в елементах стержневої системи (рис. 3.5) при
її деформуванні силою F=0,5 кН, якщо l  0,6 м ;
площі перерізів стержнів А1  400 мм 2
(стержень АВ) і А2  500 мм 2 (стержень АС).
Матеріал стержня АВ – сталь з модулем
пружності E1  2  105 МПа , а стержня АС –
латунь з модулем пружності E2  1 105 МПа .
Шарнірні з’єднання в системі вважати
ідеальними.

Згідно з принципом незалежності дії сил

потенціальну енергію деформації системи
знайдемо як суму потенціальних енергій
деформації кожного стержня зокрема:
U  U AB  U AC .
Слід, перш за все, знайти зусилля
в стержнях. Очевидно, що коли шарніри
ідеальні, тобто жодного опору провертанню
стержнів в шарнірах немає, в перерізах
Рис. 3.5. До прикладу 3.3 стержня виникатимуть лише поздовжні
сили (рис. 6.5). Маємо систему сил, що
сходиться в одній точці.
Знайдемо невідомі зусилля з рівнянь рівноваги в проекціях на осі:
 X   N1 sin 30  N 2 sin 45  0;
 Y   F  N1 cos 30  N 2 cos 45  0.

sin 30 2
З першого рівняння маємо: N2  N1  N1 . Підставляючи отримане
sin 45 2
співвідношення в друге рівняння, знаходимо:
3 2 2
N1  N1 F.
2 2 2
Звідси N1  0,732F  0,732  0,5  0,366 кН . Тоді N2  0,707 N1  0,707  0,366  0, 259 кН .
Таким чином, згідно з умовою, для кожного зі стержнів маємо постійні по довжині
жорсткості перерізів (Е1А1=Const і Е2А2=Const) і постійні поздовжні сили N1 і N2. Тоді вираз
для енергії (3.13) набуває виду

N12 l N 22 l
U  .
E1 A1 cos 30 E1 A1 cos 45
Підставляючи значення, отримаємо:

0,3662 106  0, 6 0, 2592 106  0, 6

U   5,8 104  5, 7 104  11,5 104 Дж.
11 6 11 6
2  2 10  400 10  0,866 2 110  500 10  0, 707

8
 Механіка матеріалів і конструкцій

3.3. Механічні властивості і механічні характеристики

матеріалів та методи їх визначення
Говорячи про напружено-деформований стан тіла в точці, ми розуміємо,
що він визначається в тому числі і фізико-механічними властивостями
матеріалу. Скажімо, при визначенні напружень і деформацій в стержнях
опираються на певну функціональну залежність між напруженнями
і деформаціями, а саме – на закон Гука. Основними характеристиками матеріалу
в цьому законі є модуль пружності Е або G і коефіцієнт Пуассона . Визначають
ці пружні сталі експериментально, і для різних матеріалів ці характеристики
різні.
Для розв’язання практичних задач з використанням умов міцності
і жорсткості необхідно знати характеристики міцності і пластичності матеріалів.
З метою їх визначення матеріали випробовують на розтягання, стискання,
згинання, кручення, зсув і т.п. Для цього випробовують зразки, форма, розміри,
способи виготовлення яких регламентуються спеціальними стандартами. Часто
доводиться виконувати так звані натурні випробування, коли готовий виріб чи
елемент конструкції піддають таким навантаженням, які матимуть місце
в реальних умовах експлуатації.
Номенклатура випробувань матеріалів для визначення їх механічних
властивостей досить широка. І одним з основних видів випробувань
є випробування розтяганням. Вони дають можливість встановити найважливіші
механічні характеристики конструкційних матеріалів.

3.3.1. Діаграма розтягання

Діаграмою розтягання називають графік залежності між

напруженнями, що виникають у випробувальному зразку при розтяганні, і
його деформацією від початку деформування до повного руйнування зразка.
Методика випробувань на розтягання регламентована державними
стандартами.
Зразки для випробувань. Згідно зі стандартом випробування проводять
переважно на циліндричних (рис. 63.6 а) або, коли випробовують листові
матеріали, – на плоских зразках (рис. 63.6 б).
В циліндричних зразках мають витримуватись певні співвідношення між
діаметром d0 та розрахунковою довжиною робочої частини зразка l0: l0  10d0
для довгих зразків і l0  5d0 – для коротких. Основними вважаються зразки, в
яких діаметр d0  10 мм і розрахункова довжина l0  100 мм або 50 мм .
Стандарт допускає використання зразків з іншим діаметром, але за умови
дотримання вказаних співвідношень діаметра і розрахункової довжини. Такі
зразки називають пропорційними.

9
 Механіка матеріалів і конструкцій

Рис. 3.6. Зразки для випробувань на розтягання: а – циліндричний; б – плоский

Розрахункову довжину можна також визначати через площу перерізу

зразка. Враховуючи, що А0  d02 4 , отримаємо:
 для довгих зразків l0  11,3 А0 ;
 для коротких зразків l0  5,65 А0 .
Цими співвідношеннями користуються і при визначенні розмірів плоских
зразків.
Випробувальне обладнання. Для випробувань на розтягання
використовують спеціальні розривні машини, оснащені електромеханічним або
гідравлічним приводом для навантажування зразка, захватами для його фіксації,
а також системою вимірювання та реєстрації експериментальних даних. Сучасні
розривні машини, як правило, оснащені високоточною комп’ютерною системою
збору та обробки інформації, засобами візуалізації експериментальних
результатів, забезпечують широкий діапазон режимів навантажування. На
рис. 3.7 зображені розривні машини, що виробляються провідними компаніями в
галузі розробки та виготовлення випробувального обладнання.

а) б)

Рис. 3.7. Розривні машини: а) INSTRON (США); б) MTS (США)

10
 Механіка матеріалів і конструкцій

В процесі випробувань на розтягання вимірюється сила, прикладена

до зразка в даний момент часу, і відповідне їй абсолютне видовження зразка.
Для цього розривні машини оснащуються спеціальними силомірними
пристроями – динамометрами – і засобами вимірювання деформацій.
Способи вимірювання деформацій залежать від необхідної точності
отримуваних результатів. Найпростіше визначати видовження зразка за
величиною переміщенням рухомого захвата, але точність вимірювання
деформації таким способом невисока, адже переміщення рухомого захвата, крім
видовження робочої частини зразка з початковою довжиною l0 (рис. 3.6),
включає також деформації перехідних ділянок зразка і самих захватів,
переміщення, пов’язані з вибиранням зазорів у з’єднаннях і т. ін. Для
вимірювань деформацій з максимальною точністю застосовують спеціальні
пристрої – тензометри або екстензометри, – які дозволяють визначати
видовження тільки робочої частини зразка (рис. 3.8).

Рис. 3.8. Навісний тензометр

виробництва фірми Рис. 3.9. Діаграма розтягання маловуглецевої
INSTRON сталі в абсолютних координатах

Основні механічні властивості матеріалу при розтяганні. За

результатами вимірювань сили і відповідних їй деформацій зразка можна
побудувати початкову діаграму розтягання, на якій по осі ординат відкладають
в певному масштабі виміряну силу, а по осі абсцис – відповідне видовження
робочої частини зразка. Слід зазначити, що ця діаграма будується автоматично
самописними приладами, якими оснащені сучасні машини, або виводиться
на дисплей комп’ютера.
На рис. 3.9 зображена діаграма розтягання в абсолютних координатах,
типова для маловуглецевих сталей.
На цій діаграмі можна виділити характерні ділянки і точки,
які відповідають певним стадіям деформування зразка.

11
 Механіка матеріалів і конструкцій

Стадія пропорційного деформування, коли матеріал зразка підлягає закону

Гука, відповідає ділянці ОА (рис. 3.9). Тут Fпц – сила, за якої закон Гука
припиняє свою дію.
До точки В на діаграмі матеріал зразка залишається пружним. Цій точці
відповідає сила Fп р . Отже ділянка ОВ діаграми відповідає стадії пружного
деформування зразка.
При подальшому розтяганні зразка діаграма підіймається до точки С, після
якої починається горизонтальна ділянка CD. Деформація зразка відбувається за
постійної сили Fт , при цьому з’являються залишкові або пластичні деформації,
які не зникають після повного розвантаження зразка. Такий стан матеріалу
називається текучістю. Ділянка СD діаграми називається площадкою
текучості.
Примітка. Слід відзначити, що наявність площадки текучості характерна не
для всіх матеріалів. Вона відсутня на діаграмах розтягання, наприклад,
легованих сталей, титанових сплавів, багатьох інших матеріалів.
За стадією текучості настає стадія зміцнення, яка відповідає ділянці DE
діаграми. Матеріал зразка відновлює здатність опиратися деформуванню.
Подальше деформування відбувається при зростанні сили аж до деякої
максимальної величини Fmax (точка Е на діаграмі розтягу).
До точки Е деформація робочої частини зразка була рівномірною. Після
досягнення сили Fmax деформація локалізується на незначній частині робочої
довжини зразка, що призводить до утворення на зразку місцевого звуження –
шийки (рис. 3.10).
Подальше деформування зразка
(ділянка ЕК) супроводжується зменшення
сили, прикладеної до зразка. Точка К
діаграми розтягу відповідає моменту
Рис. 3.10. Зразок з шийкою повного руйнування зразка ( Fк –сила, за
якої відбулося руйнування).
Розвантажування і повторне навантажування. Якщо навантажити
зразок силою певної величини, не доводячи його до руйнування, а потім
повністю розвантажити, то, залежно від виду набутої на початок розвантаження
деформації, отримаємо різні результати. Так, якщо досягнута сила буде меншою
від Fпц (див. рис. 3.9), тобто навантаження було припинене на стадії
пропорційного деформування, то розвантаження відбудеться за тим самим
законом, що й навантаження. На діаграмі розтягання цей процес відобразиться
лінією, що практично збігатиметься з лінією ОА. Після повного розвантаження
ми повернемося в точку О діаграми, а значить жодних залишкових деформацій
зразка ми не виявимо, що й зрозуміло, адже ділянка ОА діаграми розтягання
відповідає стадії пружного пропорційного деформування матеріалу.

12
 Механіка матеріалів і конструкцій

Іншу картину спостерігатимемо, коли сила перевищуватиме Fпр , і в зразку

з’являться пластичні деформації. Так, якщо навантажити зразок до точки М на
діаграмі розтягання (рис. 3.9), то розвантаження відбуватиметься вздовж лінії
ML, паралельної прямолінійній ділянці ОА, а не пройденим шляхом – вздовж
лінії MDCBAO. Це легко пояснюється природою деформацій, які на момент
початку розвантаження виникли у зразку. Повне видовження робочої частини
зразка lM включає як пружну lпрМ , так і пластичну lплМ деформації:

lM  lпрM  lпл M .

Пластичні або залишкові деформації – це набуті, не зникаючі, деформації,

в той час, як пружні – зникаючі деформації. Як і на стадії пружного
пропорційного деформування, так і на будь-якій іншій стадії, аж до повного
руйнування зразка, пружні деформації підлягають закону Гука. Тому й
розвантаження відбувається за тим самим законом, що й на стадії пружного
пропорційного деформування.
Виходячи з вище означеного, після руйнування зразка його залишкове
абсолютне видовження lплК буде меншим від повного видовження, що
відповідає точці К, на величину зникаючої пружної деформації lпрК .
Повернемося до зразка, який був повністю розвантажений з точки М.
Повторне його навантаження відбуватиметься практично вздовж тієї ж лінії LM,
що й при розвантаженні. Причому, стадія пружного пропорційного
деформування відповідатиме тепер ділянці LM діаграми повторного розтягу, а
подальше деформування зразка в точності описуватиметься ділянкою МЕК
діаграми розтягання.
З наведених спостережень можна зробити ряд висновків. По-перше, при
повторному навантажуванні, коли зразок попередньо був здеформований
пластично, початок координат діаграми розтягання слід перенести в точку L. По-
друге, абсолютна залишкова деформація робочої частини такого зразка буде
меншою на величину lплМ . По-третє, текучість матеріалу почнеться за сили, яка
буде більшою від сили Fт , отриманої для попередньо недеформованого зразка.
Тобто, матеріал зразка стає міцнішим, але одночасно й більш крихким. Таке
явище називають наклепом, і воно лежить в основі цілого ряду технологічних
процесів деформаційного зміцнення деталей, відіграючи тут позитивну роль.
Проте в інших випадках це явище небажане, оскільки може викликати
зменшення ресурсу елементів конструкцій, і його вплив намагаються
зменшувати.

13
 Механіка матеріалів і конструкцій

Питання для самоперевірки

1. Які зусилля виникають в перерізах стержня в умовах чистого розтягання і
стискання?
2. Якою гіпотезою користуються при складанні геометричних рівнянь для стержня в
умовах чистого розтягання і стискання? Сформулюйте цю гіпотезу.
3. Який елемент стержня називають волокном?
4. Сталевий стержень діаметром 40 мм розтягається силою F  100 кН . Які
напруження виникають у стержні?
5. Сталевий стержень завдовжки 1 м має квадратний переріз зі стороною a  20 мм .
Які жорсткості має стержень та його переріз?
6. Два стержні, виготовлені з одного матеріалу, мають однакові перерізи, але один зі
стержнів довший від іншого удвічі. Який з двох стержнів жорсткіший і у скільки
разів?
7. Запишіть вираз для закону Гука в абсолютних величинах для чистого розтягання
та стискання стержня.
8. Визначте питому потенціальну енергію деформації стержня, розглянутого в п. 7.
9. Перелічіть всі відомі вам механічні характеристики матеріалів.
10. Яким ГОСТом регламентуються випробування на розтягання?
11. Що називають діаграмою розтягання?
12. Зразки для випробувань на розтягання виготовлені з такими співвідношеннями
довжин та діаметрів: l0  5d0 ; l0  10d0 ; l0  15d0 . Які зі зразків виконані з
порушенням вимог стандарту?
13. Які зразки називають пропорційними?
14. Як називаються машини, призначені для випробувань на розтягання?
15. Як називаються пристрої для вимірювань деформацій зразка?
16. Який основний недолік визначення деформації зразка за переміщеннями рухомого
захвата випробувальної машини?
17. Назвіть основні стадії деформування зразка?
18. Назвіть відомі Вам матеріали, що мають площадку текучості?

14