Professional Documents
Culture Documents
Work Life
Work Life
Автор: Крис Вулстон, незалежний науковий журналіст, який живе та працює в місті
Білінґз, штат Монтана, США.
Під час першої хвилі пандемії COVID-19 парамедики зазнали безпрецедентного стресу
та тиску на роботі. Невизначеність, страх, постійна зміна протоколів, дефіцит засобів
індивідуального захисту, численні виклики в один і той самий будинок для літніх
людей стали серйозним випробуванням для Кейт Берґен з Манагокіна, штат Нью-
Джерсі.
Берґен не просто залишилась на роботі, але і знайшла своє покликання. Одного дня,
чекаючи на черговий екстрений виклик, вона сфотографувала себе, одягнену в повний
комплект ЗІЗ. Це фото надихнуло її намалювати плакат-автопортрет в стилі образу
клепальниці Роузі часів Другої світової війни. Його посил: «Нам потрібно, щоб ви
залишалися вдома».
«У той час, коли багато людей переосмислюють свою роботу (якщо вони ще не
звільнилися), їм також варто подумати про якість свого життя поза роботою, —
говорить Зонентаґ. — Запитайте себe, скільки вільного часу лишається та енергії для
дозвілля? Як ви хочете провести своє життя?»
Цей парадокс було представлено в аналітичному огляді 2021 року, який об’єднав
результати 198 окремих досліджень працівників на роботі та вдома. Працівники з
розумово та емоційно виснажливою роботою отримували менше відсвіження від
вільного часу. Цікаво, що люди з фізично важкими роботами — будівельники,
вантажники меблів тощо — мали набагато менше проблем з проведенням дозвілля.
Здається, що чим більше думаєш на роботі, тим гірше почуваєшся в неробочий час.
Людям, які потребують відпочинку, при виборі заняття потрібно запитувати себе не
лише «що робити», але і «чому». Дослідження 2013 року, під час якого вчені протягом
п’яти днів спостерігали за 74 працівниками, показало, що люди, які в свій вільний час
робили те, що їм насправді подобалося, — що б це не було, — наступного дня були
жвавішими та енергійнішими за тих, хто робив це з почуття обов’язку чи примусу.
Незалежно від того, відпочивають вони чи займаються творчістю поза офісом, Бенет
зауважує, що працівники, які страждають від стресу, повинні свідомо направляти свої
думки на щось інше, а не на свою роботу. Цей процес психологи називають
дистанціюванням або відстороненням. (У телевізійному серіалі «Розрив» цю
концепцію доведено до межі.) Нормально, коли з’являються нові їдеї в душі або коли
розповідаєш своєму партнеру смішні випадки з роботи, але дослідження показують, що
люди, які працюють на стресовій роботі, зазвичай стають щасливішими та
здоровішими, якщо їм вдається розумово так і емоційно дистанціюватися від неї.
Переваги відволікання від роботи оприявнило дослідження 2018 року, в якому взяли
участь понад 26 000 представників різних професій, зокрема судді, вчителі, медсестри і
офісні працівники. Аналітичний звіт, співавтором якого був Бенет, виявив, що
дистанціювання є потужним захистом від втоми, пов’язаної з роботою. Працівники, які
повідомили, що вони вдома можуть думати про інші речі, крім роботи, були менш
виснаженими, ніж їхні колеги. З іншого боку, працівники, які весь день думали про
роботу, частіше відчували втому.
Відпустка також може певною мірою допомогти зняти стрес від роботи і запобігти
вигоранню. Зонентаґ була співавторкою дослідження 2011 року, яке повідомляло про
результати анкетування 131 вчителя до та після відпустки. Вчителі повернулися до
роботи бадьорими та активними, але в більшості випадків цей ефект зникав уже через
місяць. Піднесення після відпустки швидко пройшло у вчителів із особливо складною
роботою, але для тих, хто зміг внести в свій розпорядок дня відсвіжне заняття, воно
тривало трохи довше.
Незалежно від кількости робочих днів на тиждень, невеликі перерви протягом дня теж
можуть бути корисними. Дослідження, проведене в 2020 році за участи 172
працівників у США, показало, що учасники були в кращому настрої та менш емоційно
виснажені до кінця робочого дня, якщо вони мали перерви, які дозволяли їм ненадовго
відірватися від роботи. Дослідження також відстежувало усвідомленість, тобто те, до
якої міри люди розуміють свої емоції та обставини в моменті. Вони зробили це,
запитавши учасників, наскільки вони згодні з твердженнями на кшталт «Сьогодні на
роботі я усвідомлював емоції, які переживав». Найбільш самосвідомі працівники вміли
краще відсторонюватися від роботи та отримували більше відсвіження під час перерв.
Дослідження серед студентів 2021 року виявило те, який вплив мають розслаблення та
фізичні вправи під час перерв у роботі. Ті, хто пробував метод глибокого розслаблення
м’язів, помірні вправи на почергове напруження та розслаблення м’язів, з більшою
легкістю могли відсторонитися від роботи під час перерви. А ті студенти, які завзято
каталися на велотренажері, отримували більший заряд бадьорости на решту дня.
Співавторка дослідження Дженіфер Реґсдейл, нині психологиня-дослідниця
Національного інституту безпеки та гігієни праці в Цинцинаті, стверджує, що краще
розуміння цих тонкощів може допомогти людям зробити правильний вибір на кожен
день щодо відпочинку під час перерви на роботі. «Якщо вам потрібна порція енергії, ви
можете пройтися навколо будівлі, — говорить вона. — Якщо ви відчуваєте
перевантаження, спробуйте розслабитися».
Мало хто може повністю відмовитися від свого телефона вдома, але можна вжити
заходів від настирливих звукових сповіщень з роботи. «Ви можете налаштувати свій
телефон так, щоб не виникало зайвого бажання взяти його в руки», — радить вона,
згадуючи про можливість вимкнути сповіщення, наприклад, про електронні листи та
повідомлення з соціальних мереж.
Берґен не може бути далеко від свого телефону, коли вона на чергуванні, але вона
може поринути у свій власний світ, працюючи над новою картиною у стилі «Роузі».
Психологи можуть назвати це майстерністю, але для неї це можливість заявити про
себе та дистанціюватися від роботи. Нещодавно вона почала малювати жінок-
рятувальниць, які були на чергуванні під час терористичної атаки 11 вересня 2001 року
та під час пандемії коронавірусу. «Все почалося з одного малюнка для себе і переросло
в щось більше, — ділиться вона. — Це перетворилося на щось прекрасне».
Стаття вперше була опублікована англійською мовою під назвою «How to deal with
work stress — and actually recover from burnout» в журналі Knowable 7 серпня 2022
року.