Синтаксичні ролі інфінітива

ПІДМЕТ ПРИСУДОК
Інфінітив є ПІДМЕТОМ здебільшого, Інфінітив є ПРИСУДКОМ, якщо виконавець один, а
коли стоїть ПЕРЕД тире: дія одночасна. Тоді ми матимемо складений
Любити – скарб. дієслівний присудок
Боротись з серцем – перемагати себе. Я хочу спати (одночасно хоче, а не спочатку
хоче, а потім спати + виконавець ОДИН )
Якщо інфінітив стоїть перед тире, тоді це ПІДМЕТ, а Я хочу читати.
якщо після – ПРИСУДОК: Я закінчила співати (одночасно закінчила
Пізнати (підмет) мову народу – зрозуміти (присудок) співати, а не спочатку закінчила, а потім
його душу. співати) @zno.hub
 Синтаксичні ролі інфінітива
ОБСТАВИНА ДОДАТОК
Інфінітив є ОБСТАВИНОЮ, якщо виражає Інфінітив є ДОДАТКОМ, якщо має значення поради,
мету і перед ним можна вставити “щоб” прохання, наказу + ДВОХ виконавців дії
Сів спочивати = сів (щоб) спочивати Батько наказав співати = наказ + два виконавця дії
Приїхали відпочивати = приїхали (батько наказав, але співати буде НЕ він)
(щоб) відпочивати ОЗНАЧЕННЯ
Інфінітив є ОЗНАЧЕННЯМ, якщо в реченні є чітка граматична основа (підмет і присудок), а інфінітив
виражає ознаку, а не дію
Талан малювати з’явився несподівано = талант (підмет) з’явився (присудок), талант (який?) малювати.
Малювати тут не виражає дії, талант ж не може сам себе малювати:)
@zno.hub