253

———————————————————————————
Розділ 5

ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ, ЩО
ОПИСУЮТЬСЯ ПСЕВДОГІПЕРБОЛІЧНИМИ
РІВНЯННЯМИ
———————————————————————————

§ 1. Узагальнена розвʼязність псевдогіперболічних

систем (перша початково-крайова задача)

1. Постановка задачі. Основні позначення

У цій главі розглянемо питання оптимізації систем, що

описуються рівняннями псевдогіперболічного типу. Такі
рівняння виникають, наприклад, при вивченні процесів міграції
хімічних речовин у неоднорідних пористих середовищах:
 2u  3u  2 u
   , (1)
t 2 tx 2 x 2
 3u
де   const  0 — параметр,  — мала в'язкість.
tx 2
У літературі відомі рівняння руху пружного-вʼязкого
середовища:
 2u
 2     2 M  divgradu  Mrotrotu , (2)
t
 
де       , M      , де  ,  — постійні Ляме,
t t
 ,   — константи в'язкості,  — щільність.
Наприклад, рівняння подовжніх коливань пружного-
грузлого стрижня має вигляд
 254

 2 u 2  3u 2  u
2

b a 0 ,
t 2 tx 2 x 2
E 
де a  ,b  ,  — щільність середовища, E —
 
коефіцієнт пружності,  — коефіцієнт в'язкості.
Рівняння поширення початкових згущень у вʼязкому газі
має вигляд
 2 u 2  3u 4  2 u
c    0,
t 2 tx 2 3 x 2
де c — швидкість звуку при відсутності в'язкості,  —
кінематичний коефіцієнт в'язкості.
Вивчимо систему з розподіленими параметрами з
псевдогіперболічним рівнянням стану.
З а д а ч а 1 . Знайти функцію u t , x  , що задовольняє
рівняння
 2u N  2  u    N u 
L1u  2   
 a  t , x      a  t , x  
t i , j 1 txi 
ij
x j  t  i 1 i
xi 
u N
  u 

t
 at , x u    bij  x  
x j 
i , j 1 x i 
(3)
N
u
  ci t , x   bt , x u  f t , x ,
i 1 xi
де u t , x  — задана в області Q     0  t  T  ,   R N
(  — обмежена область з досить гладкою межею  ).
Покладемо
aij  t , x   a ji , aij  t , x   Ct2, ,x1  Q ; bij  x   b ji , b  x
N
ij —
i , j 1

неперервно диференційовані в замкнутій області  функції;

a t , x Q  ; a t , x   Сt2, ,x0  Q  ; b t , x   C t1,,x0  Q  ;
N
i i 1
C 2 ,1
t ,x
 255

c t , x
i
N
i 1
— неперервно диференційовані в замкнутій області
Q функції;
N N N

 a t , x  
i , j 1
ij i j  a  i2 ,  bij  x i  j  0, i  R 1 ,
i 1 i , j 1

i  1, N ; a  const  0;
N aij t , x  N  2 a t , x 

 i  j  0, 
ij
i  j  0, i  R 1 , i  1, N ;
i , j 1 t i , j 1 t 2

ai at , x  N  2 ai  2 at , x  N  3 ai

N
2 a t , x    ,  ,  2 ;
i  1 x i t i 1 tx i t 2 i  1 t x i

bt , x   b , b  const  0;
ci t , x   ai t , x   c  const  0, i  1, N ;
N
ci (t , x ) bt , x  N  2 ci t , x 
b( t , x )  2  ,0   .
i 1 x i t i 1 tx i
Сполучене рівняння має вид
 2v N    2v 
L*1v    aij t , x  
t 2 i , j 1 xi  x j t 
N
  v  v N   v 
  ai t , x    at , x     bij  x   (4)
i 1 xi
 t  t i , j 1 xi  x j 
N

 ci t , x v   bt , xv  gt , x.
i 1 xi
Нехай стан системи задовольняє умови
u
u t 0   0; u x    0 . (5)
t t 0

Уведемо такі позначення:

 256

W — поповнення простору гладких функцій, що

задовольняють умови (5), по нормі
N
u W   (ut2   utx2 i ) dQ ;
2
(6)
Q i 1

W  — той же самий простір, але функції задовольняють такі

умови
v
v t T   0; v x    0 ; (7)
t t T

 
Н , Н  — аналогічні простори, отримані поповненням
гладких функцій, що задовольняють відповідно умови (5), (7), по
нормі
N
  (u   u x2i )dQ ;
2 2
u 
Н 
Q i 1

W , W  , H

 
, Н  — відповідні негативні простори.

Мають місце вкладення

W   H   L2  Q  H   W  ,
причому вкладення щільні й оператори вкладення цілком
непепервні.
З а д а ч а 2 . Розглянемо теж саме рівняння, але
коефіцієнти не залежать від часу
 2u N  2  u    N u 
L2 u 
t 2   

i , j 1 txi 
aij  x      ai  x   
x j  t  i 1 xi 
u N
  u 

t
 a x u     bij  x  
x j 
(8)
i , j 1 xi 
N
u
  ci  x   b x u  f t , x ,
i 1 xi
 257

де u t , x  — задана в області Q     0  t  T  ,   R N
(  — обмежена область з досить гладкою межею  ).
Покладемо
a  x ;b  x
N N
aij  x   a ji ; bij  x   b ji , ij ij ;
i , j 1 i , j 1

a  x
i
N
i 1
; c  x
i
N
i 1
— неперервно диференційовані в
замкнутій області  функції; a x  , b x  — неперервні у 
функції;
N N N

 aij  x i  j  a  i2 ,  bij  xi  j  0, i  R 1 ,

i , j 1 i 1 i , j 1

i  1, N ; a  const  0;
b x   b , b  const  0;
ci  x   ai  x   c  const  0, i  1, N ;
N
ci ( x ) N
a  x 
b( x )  2 ; 2a x    i .
i 1 xi i 1 xi
Для задачі 2 розглянемо граничні умови і шкали
гильбертових просторів, що введені для задачі 1.
З а д а ч а 3 . Будемо досліджувати рівняння
 2u u   u
L3 u  2  M  A   B(u)  f  t , x  , (9)
t t t
N
    N
   
де A()     Aij ; B ()     Bij ;
i , j 1  x i   x j  i , j 1  x i   x j 
u t , x  — задана в області Q     0  t  T  ,   R N ( 
— обмежена область з досить гладкою границею  ).
 258

Покладемо Aij ( x )  A ji , Bij ( x )  B ji ,

A  B 
N N
ij , ij — неперервно диференційовані , а
i , j 1 i , j 1

M  M  x  — неперервна в замкнутій області  функції;

N N N N

 A 
i , j 1
ij i j  A  i , 
i 1
2 1
B 
i 1
i
2
  B 
i , j 1
ij i j  0,

i  R 1 , i  1, N ; M  0,
де  A , B — позитивні константи.

Уведемо такі позначення W  — поповнення простору
гладких функцій, що задовольняють умови (5), по нормі
1
 N  2

u 
W 
   (utt   utx2 i ) dQ
 2
;
Q i 1 

W   — то же простір, але функції задовольняють умови
 
спряженої задачі (7); W  ,W   — відповідні негативні
простори.

2. Властивості псевдогіперболічного оператора в

гільбертовому просторі

Дослідимо властивості операторів L1   та L*1   .

Спочатку покажемо , що оператор L1   можна розширити до
неперервно діючого з усього простору W в простір W  .
Лема 1. Для функцій u(t , x ) W є слушними
апріорні нерівності
L1u W   C u W , (10)
 

де C — тут і далі деяка позитивна константа.

 259

Д о в е д е н н я . Доведемо лему для гладких функцій

u t , x  , що задовольняють умови (5), а потом, розширюючи
відповідним чином оператор L1 і застосовуючи граничний
перехід, одержуємо справедливість леми при будь-яких
u(t , x ) W .
За визначенням негативної норми

L1 u, v W
 
 L u, v 
1 L2  Q 
L1 u W
 sup  sup , v ( t , x ) W  ,
  v 0 v W  v0 v W 
 

(11)
тому що при гладких u t , x  , які задовольняють умови (5),
білінійна форма збігається зі скалярним добутком в L2 Q  
Дослідимо чисельник у правій частині (11):
  2u N  2  u  
 L1u, v L2  Q   t 2   tx  aij    au 
 i , j 1 i  x j  t

N
  u  N u 
  x  b ij
   ci
x j  i 1 xi
 bu, v .
i , j 1 i  L2  Q 

Використовуючи операцію інтегрування частинами, інтегральну

нерівність Коши-Буняковського і з огляду на початкові умови,
записуємо

u
Q
tt vdQ   u v
Q
t t
dQ   u t v t dQ 
Q
 u v dQ 
Q
t t

1 1
  2
 2  2

   u t2 dQ   v t dQ
   u 
W v W .
Q  Q   

Далі,
 260

N
2  u 
 vi txi
 aij  dQ 
 x j 
Q , j 1

N    u   N
  u 
 Q i v

, j 1 xi
 aij   dQ    v t
 x j   t Q i , j 1
a  dQ 
xi  ij x j 

 
N N
    v t aij u x j dQ    v txi aij u x j dQ 
xi
Q i , j 1 Q i , j 1
1 1
 N  2
  2

 C1    v tx2 i dQ   u x2 dQ

  
 Q i 1  Q 
i

 C1 v W  u 
 С2 v W u W .
 H   

Аналогічно

 v t audQ   vau dQ   v audQ 
Q Q
t
Q
t

1 1
  2
 2  2

 C3   v t2 dQ   u dQ
  
Q  Q 
 C3 v W u 
H  С3' v W u 
W .
   

 u 
   vb u 
N
 N N

Q vi
, j 1 xi
 bij  dQ 
 x j  Q i , j 1
ij xj
xi
dQ    v xi bij u x j dQ 
Q i , j 1
1 1
  2
 2  2

 C4   v x2i dQ   u x dQ

   C4 v H u 
H   С4' v W u 
W .
Q  Q 
j
   
 261

1 1
N   2
 N 2  2

Q v 
i 1
ci uxi dQ  C5   v 2dQ
Q 
   ux dQ

 Q i 1
i 



 C5 v u  С5' v u .`
H 
H  W 
W
   
1 1
 2  2
 2  2

Q vbudQ  C 6   v dQ

Q


  u dQ

Q




 C6 v u  С 6' v u .
H 
H  W 
W
   

З вище написаного одержимо

 v , L u 1 L2  Q 
Cv
W
u
W
.
   

Використовуючи отриману нерівність, маємо

 L u, v 
1 L2  Q 
C v W   u W
L1u W   sup  sup 
 С u W
  v 0 v W  v 0 v W 
 

для гладких функцій u t , x  , що задовольняють умови (5).

Використовуючи нерівність (10), можна розширити
оператор L1 , визначений на гладких функціях, що задовольняють
умови (5) на весь простір W (розширення по неперервності).
Для розширеного оператора збережемо попередні
позначення і далі будемо розглядати тільки розширений
оператор. Звідси, використовуючи граничний перехід, випливає
справедливість леми для будь-яких функцій u(t , x ) W .
Зауваження 1. З нерівності (10) випливає, що лінійний
оператор L1 діє неперервно з усього W в. W 
Аналогічно можна довести, що оператор, розширений
L діє неперервно з усього простору W  в простір W .
*
1,
 262

Лема 2. Для функцій v t , x  W  є слушною

нерівність
L*1 v Сv .
 W
W  

Твердження 1 . Нехай u W , v W  , тоді є

слушним співвідношення
v , L1 u W
 L*1 v , u W
.
 

Для задачі 2 виконуються такі леми.

Л е м а 3 . Для функцій u(t , x ) W справедливо
апріорна нерівність
L2u W   C u W .
 

Лема 3 доводиться аналогічно доведенню леми 1.

Лема 4. Для функцій v t , x  W  є слушною
нерівність
L*2v W   С v W   .
 

Лема 4 доводиться аналогічно доведенню леми 2.

Для задачі 3 виконуються такі леми.
Л е м а 5 . Для функцій u(t , x ) W є слушною
нерівність
L3u W   C u W .
 

Лема 5 доводиться аналогічно доведенню леми 1.

Лема 6. Для функцій v t , x  W  є слушною
нерівність
L*3v Сv .
 W
W  

Лема 6 доводиться аналогічно доведенню леми 2.

3. Існування і єдиність розвʼязку крайової задачі

 263

Для вирозв'язку проблеми розвʼязності використовуємо

апарат оснащених гільбертових просторів і апріорних оцінок у
негативних нормах. Застосуємо модифіковану методику виводу
енергетичних нерівностей у негативних нормах.
З а д а ч а 4 . Ми буде цікавити можливість розв'язання
задач
 
L1 u  f , f  Н   , u W ; (12)

L*1v  g , g  Н , v W  , (13)
де u, v — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (12), (13) будемо розуміти
узагальнене розв'язку в наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 1 . Узагальненим розвʼязком задачі (12)
називається функція u(t , x ) W така, що існує послідовність
гладких функцій ui t , x  , що задовольняють умови (5) і
ui  u 
W
i
 0, L1 ui  f
 W
i
 0 .

 

В и з н а ч е н н я 2 . Узагальненим розвʼязком задачі (12)

називається функція u(t , x ) W , така, що тотожність
 L v , u
*
1 L2  Q 
 f ,v H
 

виконується для будь-яких гладких функцій v(t,x), що

задовольняють умови (7).
Аналогічно уводиться визначення узагальненого
розвʼязку для спряженої задачі.
Л е м а 7 . Для усіх функцій u(t , x ) W має місце
нерівність
L1u W   С u 
Н  . (14)
 

Д о в е д е н н я . Спочатку доведемо нерівність для

гладких функцій u(t , x ) , що задовольняють умови (5). Уведемо
допоміжну функцію v (t , x ) в такий спосіб:
 264

T
u , x 
v (t , x )   d ,
t
p( )
де
 T t
sin
1 2 T
 .
pt  N2c
t
a b
e
З визначення функції v t , x  випливає, що u   pv t при
t 0, T  .
Відзначимо, що
p t  Nc2
p t   1 ,  p t  , t 0, T  .
t a b
Покажемо справедливість нерівності
2
( L1 u, v ) L2  Q   C1 v W . (15)
 

Розглянемо
 L u, v 
1 L2  Q 
 I1  I 2  I 3  I 4  I5  I 6  I 7 .
Використовуючи операцію диференціювання частинами,
зв'язок між u(t , x ) і v (t , x ) , виконання початкових умов,
одержуємо
I 1  (v , utt ) L2  Q    (vut ) t dQ   v t ut dQ 
Q Q

  pv v
Q
t tt dQ   pt v t2 dQ 
Q

1 1

2Q  pv t2  t dQ   pt v t2 dQ   pt v t2 dQ 
2Q Q

1

2Q pt v t2 dQ  C2  v t2 dQ.
Q
 265

З огляду на початкові і крайові умови, одержуємо

 N 2  u  
I 2    v ,   aij   
 i , j 1 txi  x j   L  Q 
2

 N   u   N
  u 
    v   aij   dQ   v t 

 aij  dQ 
Q  i , j  1 x i  x j   Q i , j  1 x i  x j 
t

  
N N
v t aij u x j dQ   p  v txi aij v tx j dQ 
xi
Q i , j 1 Q i , j 1
N N
1 1
 a   v txi dQ  a  p v tx2 i dQ .
2

2 Q i 1 2 Q i 1
Аналогічно
   N u  
I 3   v ,   ai  
 t  i 1 xi   L  Q 
2

 N  N
   v  ai u xi  dQ   pv t  ai v txi dQ 
Q
 i 1 t Q i 1

1 N
1 N
ai 2 1 N
ai 2
  p 
2 Q i 1
 a v 2
i t x i
dQ   p 
2 Q i 1 xi
v t dQ    p  v dQ.
2 Q i 1 xi t
  
I 4   v ,  au   vau t dQ   av t udQ   pav t2 dQ .
 t  L  Q  Q Q Q
2

b 
N
З огляду на симетричність і невідємність матриці ij
i , j 1

затверджуємо, що справедливо співвідношення

 266

 N 
I 5   v , 
 i , j 1 x i

bij u x j  
 L  Q
 
2

 
N N
  vbij u x j dQ   p  v xi bij v tx j dQ 
xi
Q i , j 1 Q i , j 1

1  N  1 N
   p  v xi bij v x j dQ   p t  v xi bij v x j dQ 
 
2 Q  i , j 1  2 Q i , j 1
t
N N
1 1

2 
p ( 0)  xi
i , j 1
v  0, x b v
ij x j  0, x d  p  v b v dQ  0.
2 Q t i , j 1 xi ij x j
Далі
 N u 
I 6   v ,  ci  
 i 1 xi  L  Q 
2

N N
   p  vci v txi dQ   c  p  v  v txi dQ.
Q i 1 Q i 1

I 7  v , bu L2  Q     pbvv t dQ 
Q

1 1 1

2Q  pbv 2  t dQ   p t bv 2 dQ   pbt v 2 dQ 
2Q 2Q
1 1 1
  p 0b0, x v 2 0, x d   p t bv 2 dQ   pbt v 2 dQ 
2 2Q 2Q
1 c2 N
  p t bv dQ 
2
 p v 2 dQ.
2Q 2a Q i 1

Відзначимо, що можна показати збіжність невласних

інтегралів, що входять у вище зазначені суми.
Таким чином,
 267

N
 v , L u
1
L2  Q 
 C1  (v  2
t v 2
txi )dQ 
Q i , j 1

1 N
 c2 2 
  p   v  2c v  v txi  a v tx2 i  dQ 
2 Q i 1  a 
 1 N a 
  p a   i  v t2 dQ 
Q 
2 i 1 xi 
2
N  
1 
  p  c v  a v txi  dQ  C1 v
2 2
 C1 v W  W .
  2 Q i  1  a   

З приведених співвідношень випливає справедливість

(15). Застосуємо до нього нерівність Шварца:
C1 v W     v , L1u L  Q   v W   Lu W   .
2

 2  

Скорочуючи на v W   , одержимо нерівність



C1 v W    L1u W  .
  

Далі розглянемо
1 1
  N
 
2
 1  N
 
2

v     v t2   v tx2 i  dQ    2  u 2   u x2i  dQ

 Q p t  
W
 
Q  i 1   i 1  
.
До правої частини застосуємо теорему про середній, тоді
1
 1  N
 
2

  2  u 2   u x2  dQ 
 p t    
Q
i
i 1
1
1   2 N 2 
2
1
  u   u x dQ
p   Q 
  u ,
  p 

i H 
i 1

де  — деяке середнє значення з проміжку  0,T  .

 268

З огляду на зв'язок між u(t , x ) і v (t , x ) , установлюємо

справедливість нерівності для гладких функцій u(t , x ) , що
задовольняють умови (5):
L1u W   С1 v W    С u 
Н  .
  

Справедливість нерівності (14) для усіх u(t , x ) W

доводиться застосуванням граничного переходу.
Лема 8. Для функцій v t , x  W  має місце
нерівність
L*1v W   С v H . (16)
  

Д о в е д е н н я . Спочатку доведемо нерівність для

гладких функцій v (t , x ) , що задовольняють умови (16). Уведемо
допоміжну функцію u(t , x ) в такий спосіб:
 t
sin
v ( , x )
t
1 2 T
u( t , x )   d , де  .
0
d   d t  
2 N2c
t
a b
e
З визначення функції u( t , x ) випливає, що v  du t при
t 0, T  .
Відзначимо, що
2 N2c
 T d  t  2 Nc2
dt  e a b
,   d  t  , t 0, T  .
t a b
Покажемо справедливість нерівності
2
(u, L*1v ) L2  Q   C1 u W . (17)
Розглянемо
 u, L v 
*
1 L2  Q 
 I1  I 2  I 3  I 4  I 5  I 6  I 7 .
 269

Використовуючи операцію диференціювання частинами,

зв'язок між u(t , x ) і v (t , x ) , виконання початкових умов,
одержуємо
I 1  (u, v tt ) L2  Q    (uv t ) t dQ   v t ut dQ 
Q Q

   dut utt dQ   d t u dQ  2
t
Q Q

1 1

2Q  dut2  t dQ   d t ut2 dQ   d t ut2 dQ 
2Q Q

1
2 Q t t
 d u 2 dQ  C2  v t2 dQ.
Q

З огляду на початкові і крайові умови, маємо

 N    2v    N   2v  
I 2   u, 
  aij  
     u aij   dQ 
x
 i , j 1 i  x j t   L  Q  Q  i , j 1  x j t   x
2 i

 
N N N
 u xi aij vx j t dQ     uxi aij v x j dQ  
t
u txi aij v x j dQ 
Q i , j 1 Q i , j 1 Q i , j 1
N aij N N aij
  uxi t
v x dQ   p  utx aij utx dQ   d  ux
j i
u dQ 
t tx j i j
Q i , j 1 Q i , j 1 Q i , j 1
N
1 N  aij 
  d  utxi aij utx j  
2 Q i , j 1 xi t x j  t
 du u  dQ 
Q i , j 1

1 N aij 1 N  2aij
  d t  ux i u dQ   d  uxi u dQ 
2 Q i , j 1 t x j 2 Q i , j 1 t 2 x j
N N
1
 C3   utx2 i dQ  a  d  utx2 i dQ .
Q i 1
2 Q i 1
Аналогічно
 270

 N   v  
I 3   u,   ai   
 i 1 xi  t   L  Q 
2

N N
    uai v t  x dQ    u xi ai v t dQ 
i
Q i 1 Q i 1

 N
 N N
a
     u xi ai v dQ   d  u txi ai u t dQ   d  u xi i u t dQ 

Q i 1
 Q i 1
t Q i 1 t
1 N
1 N
ai 2  N a 
  d 
2 Q i 1
 a u 2
i t x i
dQ   d 
2 Q i 1 xi
ut dQ    d  uxi i u dQ 
 i 1 t  t
Q
N
ai N
ai N
 2 ai
  dt  ux udQ   d  utx udQ   d  ux udQ 
Q i 1 t i
Q i 1
t Q i 1
t 2 i i

1 N
ai 2 N
a T , x 
  d 
2 Q i 1 x i
u t dQ   d  T  
i 1
u xi  T , x  i
t
uT , x d 


1 N
 ai 2  1 N
 2 ai 2
 d 
2 Q t i 1  t
 u 
x
dQ  d 
2 Q t i 1 txi
u dQ
i

N
ai 1 N
  2a 
  d  utxi udQ   d   2 i u 2  dQ 
Q i 1 t 2 Q i 1  t x
i

1  a N
1 3
a N
  d  2 i u 2 dQ    d  i ut2 dQ 
2 Q i 1  txi 2 Q i 1 xi
N
ai 1 N
 2 ai 2
  d  utxi udQ   d t  u dQ
Q i 1 t 2 Q i 1 txi
1 N
 3 ai 2
 d 
2 Q i 1 t 2 xi
u dQ 
 271

1 N
 a T , x  2 
  d  T   i u T , x  d 
2 i 1  t x
i

1 N
 ai T , x  2
2

  d  T  u T , x dQ 
2Q i 1 txi
N
ai 1 N
 2 ai 2
  d  utxi udQ   d t  u dQ 
Q i 1 t 2 Q i 1 txi
1 N
 3 ai 2
 d 
2 Q i 1 t 2 xi
u dQ 

1 N
 2 a i T , x  2 1 N
a
  d  T  u T , x dQ   d  i u t2 dQ.
2Q i 1 tx i 2 Q i 1 x i
I 4    uav t dQ     uav  t dQ   ut avdQ   uat vdQ 
Q Q Q Q

1 1
  daut2 dQ 
2Q  dat u 2  t dQ   d t at u 2 dQ 
2Q
Q

1 1
  datt u 2 dQ   d  T at T u 2 T , x d   daut2 dQ 
2Q 2 Q

1 1

2Q d t at u 2 dQ   datt u 2 dQ.
2Q

b 
N
Із симетричності і невідʼємності матриці ij випливає
i , j 1

співвідношення
 272

 N 
I 5   u, 
 i , j 1 xi

bij v x j  
 L  Q
 
2

 
N N
    ubij v x j dQ   d  u xi bij utx j dQ 
xi
Q i , j 1 Q i , j 1

1  N  1 N
   d  u xi bij u x j  dQ   d t  u xi bij u x j dQ 
2 Q  i , j 1  2 Q i , j 1
t
N
1
d (T )  u xi (T , x )bij u x j (T , x )d 
2 

i , j 1
N
1
 d 
2 Q t i , j 1 xi ij x j
u b u dQ  0.

Далі
 N   N
I 6   u, 
 i 1 xi
 ci v 
 L  Q
     uc i v  x dQ 
i
Q i 1 2

N
  N N
  d  u xi ci ut dQ    d  u xi ci u dQ   d t  u xi ci udQ 
Q i 1 Q
 i 1 t Q i 1

N N
ci
  d  utxi ci udQ   d  u xi udQ 
Q i 1 Q i 1 t
N
  d  T  u xi T , x ci T , x uT , x d 
 i 1

1 N
1 N
ci 2
  d t
2 Q i 1
 ci u 2
 xi
dQ   d 
2 Q i 1 t
t u dQ 
 273

N
1 N
 c 
  d  ci utxi udQ   d   i u 2  dQ 
Q i 1 2 Q i 1 t  xi

1 N
 2 ci 2 1 N
 d 
2 Q i 1 txi
u dQ 
2 
d  T    u 2 T , x ci T , x  xi d 
i 1

1 N
c T , x  2
  d  T  i u T , x d 
2 i 1 xi
1 N
ci 2 1 N
 2 ci 2 N
  dt  u dQ   d  u dQ   d  ci u txi udQ 
2 Q i 1 x i 2 Q i 1 tx i Q i 1

1 N
ci 2 1 N
 2 ci 2 N
  dt  u dQ   d  u dQ   d  ci u txi udQ 
2 Q i 1 x i 2 Q i 1 tx i Q i 1

1 N
ci T , x  2

2 d  T   x i
u T , x d .
i 1

I 7  u, bv  L2  Q    dbuut dQ 
Q

1 1 1

2Q  dbu 2  t dQ   d t bu 2 dQ   dbt u 2 dQ 
2Q 2Q
1 1 1
  d  T bT , x u 2 T , x d   d t bu 2 dQ   dbt u 2 dQ 
2 2Q 2Q
1 1
  d T bT , x u 2 T , x d   d t bu 2 dQ 
4 4Q
c2 N
1
  d 
2a Q i 1
u 2 dQ   dbt u 2 dQ 
2Q
1 c2 N
1
  d  T bT , x u T , x d 
4
2

2a  d u
Q i 1
2
dQ 
2Q dbt u 2 dQ .
 274

Відзначимо, що можна показати збіжність невласних

інтегралів, що входять у вище зазначені суми.
Таким чином,
N
 u, L v 
*
1
L2  Q 
 C1  (ut2   utx2 i )dQ 
Q i 1

 2 N N
 a 
 
с
d 
2a Q i 1
u 2
dQ   d 
i 1
utx  ci  i  udQ 
 t  i
Q
N
1
 a  d  utx2 i dQ 
2 Q i 1
1  N
 2 a i T , x   2

2 
d  T  

a t  T , x    tx  u T , x d 
i 1 i

1  N
 2 ai  2 1  N  ai
3

 
2Q 
d t  a t   
i 1 tx i 
u dQ   d  
2 Q  i 1 t x i
2
 a tt  u 2 dQ 

1  N
ci T , x   2

4 d  T 

b  T , x   2  x i 
 u T , x d 
i 1

1  N
ci  2 1  N  ci
2

  d t b    u dQ   d    bt  u 2 dQ 
2Q  i 1 x i  2 Q  i 1 tx i 
1 N
c2 2
  d  ( u  2c u  u txi  a u tx2 i )dQ 
2
 C1 u 
W
2 Q i  1 a
2
N  
1 
  d   c u  a u txi  dQ  C1 u
2 2
 C1 u 
W 
W .
2 Q i  1  а 
З приведених співвідношень випливає справедливість
(17). Застосуємо до нього нерівність Шварца:
C1 u W   u, L*1v  L  Q   u W L1*v W  .
2
2 
 275

Скорочуючи на u W і з огляду на зв'язок між v (t , x ) і

u(t , x ) , показуємо справедливість нерівності для гладких
функцій v (t , x ) , що задовольняють умови (7):
L*1v W   С1 u W  С v H .
  

Слушність нерівності в (16) для усіх v ( t , x ) W 

доводиться застосуванням граничного переходу.
Т е о р е м а 1 . Для будь-якої функції f  t , x  Н



існує єдиний узагальнений розвʼязок задачі (12) в розумінні

визначення 1. Аналогічне твердження має місце для спряженої
задачі.
Д о в е д е н н я випливає з загальної теореми 1.1.1
Далі нас будуть цікавити можливість розв'язання задач
L1 u  f , f W  , u  H 

; (18)
L*1 v  g , g W , v  H 

 , (19)
де u t , x  , v t , x  — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (18), (19) будемо розуміти
узагальнений розвʼязок в наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 3 . Узагальненим розвʼязком задачі (18)

називається функція u(t , x )  Н  така, що існує послідовність
гладких функцій ui t , x  , що задовольняють умови (5), і
ui  u 
H 
i
 0, L1 ui  f
 W
i
 0 .

 

Підкреслимо, що відмінність узагальненого розв'язку в

розумінні визначення 1 від узагальненого розв'язку в розумінні
визначення 3 полягає в тому, що відповідні послідовності
гладких функцій повинні сходитися в різних метриках.
В и з н а ч е н н я 4 . Узагальненим розвʼязком задачі (18)

називається функція u(t , x )  Н  , такая, що тотожність
 L v , u
*
1 L2  Q 
 f ,v W
 
 276

виконується для будь-якої гладкої функції v t , x  , що

задовольняє умови (7).
Аналогічно визначається узагальнений розв'язок для
спряженої задачі.
Т е о р е м а 2 . Для будь-якої функції f ( t , x ) W 
існує єдиний розв'язок задачі (18) в розумінні вмзначення 3..
Аналогічне твердження має місце для спряженої задачі.
З а у в а ж е н н я . Нерівності (14), (16) є не тільки
достатніми, а і необхідними умовами існування єдиного
узагальненого рішення.
Н а с л і д о к . З нерівностей (14), (16) випливають більш
позитивні нерівності
u W  С L1u H
при будь-яких u t , x  W , L1u  H

 , (20)
 

v W    С L*1v 
H 
при будь-яких v t , x  W  , L*1v  H

. (21)


Задача 5. Ми буде цікавити можливість

розв'язання задач
 
L2 u  f , f  Н   , u W ; (22)

L*2 v  g , g  Н  , v W  , (23)
де u t , x  , v t , x  — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (22), (23) будемо розуміти
узагальнений розвʼязок наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 5 . Узагальненим розвʼязком задачі (21)
називається функція u(t , x ) W такая, що існує
послідовність гладких функцій ui t , x  , що задовольняють умови
(5) і
ui  u W  i 0, L2 ui  f W  i
  0 .

  

Аналогічно визначається узагальнене розв'язку для спряженої

задачі.
 277

Л е м а 9 . Для усіх функцій u(t , x ) W і для функцій

v t , x  W  мають місце нерівності
L2u W   С u 
Н  , (24)
 

L*2v W   С v H . (25)
  

Доведення леми 9 Аналогічно доведенню лем 7 та 8.

Т е о р е м а 3 . Для кожної f  t , x  Н

 існує єдине
узагальнене розв'язку задачі (22) у розумінні визначення 5.
Аналогічне твердження має місце для спряженої задачі.
Д о в е д е н н я теореми 3 Аналогічно доведенню теореми
1.
Далі нас буде цікавити можливість розв'язання задач
L2 u  f , f W  , u  H 

; (26)
L*2 v  g , g W , v  H 

 , (27)
де u t , x  , v t , x  — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (26), (27) будемо розуміти
узагальнене розв'язку в наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 6 . Узагальненим розвʼязком задачі (26)

називається функція u(t , x )  Н  такая, що існує
послідовність гладких функцій ui t , x  , що задовольняють умови
(5), і
ui  u H  i 0, L2 ui  f W  i
  0 .

  

Аналогічно визначається узагальнений розвʼязок для

спряженої задачі. Підкреслимо, що відмінність узагальненого
розвʼязку в розумінні визначення 5 від узагальненого розв'язку в
розумінні визначення 6 полягає в тому, що відповідні
послідовності гладких функцій повинні сходитися в різних
метриках.
 278

Теорема 4 . Для будь-якої функції f (t , x ) W +

існує єдиний узагальнений розвʼязок задачі (26) у розумінні
визначення 6. Аналогічне твердження має місце для спряженої
задачі.
Зауваження. Нерівності (24), (25) є не тільки
достатніми, а і необхідними умовами існування єдиного
узагальненого рішення.
Н а с л і д о к . З нерівностей (24), (25) випливають більш
позитивні нерівності
u W  С L2u H
при будь-яких u t , x  W , L2 u  H 

 , (28)
 

v W    С L*2v 
H 
при будь-яких v t , x  W  , L*2 v  H 

. (29)


З а д а ч а 6 . Дослідимо можливість розв'язання задач

L3 u  f , f  L2  Q, u W ; ; (30)
L v  g , g  L2  Q, v W
*
3

 
, (31)
де u t , x  , v t , x  — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (30), (31) будемо розуміти
узагальнене розв'язку в наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 7 . Узагальненим розвʼязком задачі (30)

називається функція u(t , x ) W  такая, що існує
послідовність гладких функцій, що задовольняють умови (5), і
ui  u W 
 i
 0, L3 ui  f
 W
 i
 0.

 

Аналогічно визначається узагальнений розвʼязок для спряженої

задачі.

Л е м а 1 0 . Для усіх функцій u(t , x ) W  має місце
нерівність
L3u W   С u L2  Q  . (32)
 
 279

Д о в е д е н н я . Доведемо нерівність для гладких функцій

u(t , x ) , що задовольняють умови (5). Уведемо допоміжний
оператор у такий спосіб:
t 

v (t , x )    ( )   ()u(, x )dd ,
T T
де
 (t )  exp(  exp( A1B1 (T  t ))),
 (t )  exp(exp( A1B1 (T  t ))  A1B1 (T  t )).
Якщо функція u(t , x ) задовольняє граничним умови (5),
то визначена вище функція v (t , x ) буде задовольняти (7), крім
того, є слушним співвідношення
u(t , x )  exp( A1 B1 (t  T ))v tt (t , x )   A1  B1 v t (t , x ). (33)
Оцінимо вираз
( L3 u, v ) L2  Q   (u, L*3 v ) L2  Q  
 (exp(  A1  B1 (t  T ))v tt   A1  B1 v t , L*1 v ) L2  Q  .
Застосовуючи операцію інтегрування частинами,
формулу Остроградського-Гаусса і з огляду на граничні умови
при переході до інтегрування по межі, одержуємо
( L3 u, v ) L2  Q   (exp( A1  B1 (t  T ))v tt , v tt ) L2  Q  
1 1 1
  A  B (exp(  A1 B1 (t  T ))v t , A(v t )) L2  Q  
2
 I1  I 2  I 3  I 4  I5  I 6  I 7  I8 ,
де
I 1   (exp( A1B1 (t  T ))v t , B (v t )) L2  Q  
 A1B1 (v t , A(v t )) L2  Q  


  v t , B v t   L2  Q 

  A1 B1 v t , A v t   L2  Q 

 280

n n
  1
B  v
Q i 1
2
txi dQ   1
B  v
Q i 1
2
txi dQ  0 ;

1 2 2
I2   A  B (exp(  A1 B1 (t  T ))v , B(v )) L2  0;
2
1
I 3   A1  B1 (v , B(v )) L2 (  )  0;
2 t 0

1  N 2 
  A exp(   A  B T )    v txi 
1  1
d 
2 
Q i 1
 t 0

1  N 
  A exp(   A1  B1 T )    v tx2 i  d  0;
2 
Q i 1
 t 0

I 5   exp(    T )( v t , B( v )) L (  ) 
1 1
A B
2
t 0

1 1 1
 A B exp(  A1B1T )(v , B (v )) L2 (  ) 
2 t 0

1
 A B exp(   A1B1 T )(v t , B (v t )) L (  ) 
2 2
t 0

1 1 1
   exp(  A1B1T )(( A B v t  v ), B(A B v t  v )) L ( )  0;
2 A B 2
t 0

I 6   (exp( A1B1 (t  T ))v tt , Mv t ) L2  Q  

 exp(  A1B1T )v t , Mv t ) L (  ) 
2
t 0
 281

 A1B1 (exp( A1B1 (t  T ))v t , Mv t ) L2  Q  

 (exp( A1B1 (t  T ))v t , Mv tt ) L2  Q  
1
 exp(  A1B1T )(v t , Mv t ) L (  ) 
2 2
t 0

1 1 1
   (exp A1B1 (t  T )v t , Mv t ) L2  0;
2 A B
I 7   A1  B1 (v t , Mv t ) L  Q   0;
2

I 8    A1  B1 (v t , v tt ) L2  Q    A1  B1 (v t , v t ) L2 (  )


t 0

 A1B1 (vt , vt ) L  Q   A1B1 (vtt , vt ) L  Q  

2 2

1 1
  A1  B1 (v t , v t ) L (  )   A1  B1 (v t , v t ) L2  Q   0.
2 2
t 0
2
Тому
2
( L3u, v ) L2  Q   C1 v W   . (34)


Застосуємодо лівої частини нерівності (34) нерівність Шварца:

 L u, v 
3 L2  Q 
 L3u W  v W .
 

Звідси
С1 v W    L3u W  .
  

Зі співвідношення (33) знаходимо

ut , x  L2  Q 
 exp  A1  B1  t  T  v tt (t , x )   A1  B1 v t t , x  
L2  Q 

 C2 v tt L2  Q 
 C3 v W .


Таким чином, для гладких функцій u t , x  , що

задовольняють умови (5), є слушною нерівність (32).
 282

l
Справедливість (32) для усіх u(t , x ) W  доводиться
застосуванням граничного переходу.

Л е м а 1 1 . Для усіх функцій v (t , x ) W   має місце
нерівність
L*3v W   С v L2  Q  . (35)


Доведення. Доведення леми 11 проводиться

аналогічно доведенню леми 10. інтегральний оператор у цьому
випадку має вид
t 

u(t , x )   1 ( )   1 ()v (, x )dd ,

0 0
де
1 (t )  exp(  exp(  A1 B1 t )),  (t )  exp(exp(  A1 B1 t )   A1 B1 t ).
Т е о р е м а 5 . Для будь-якої функції f t , x   L2 Q  
існує єдиний узагальнений розвʼязок задачі (30) у розумінні
визначення 7. Аналогічне твердження має місце для спряженої
задачі.
Теорема 5 доводиться аналогічно доведенню теореми 1.
Далі нас буде цікавити можливість розв'язання задач
L3 u  f , f W  , u  L2  Q , (36)
L*3 v  g , g W , v  L2  Q , (37)
де u t , x  , v t , x  — шукані, а f , g — задані елементи.
Під розвʼязком задач (36), (37) будемо розуміти
узагальнений розвʼязок в наступному розумінні.
В и з н а ч е н н я 8 . Узагальненим розвʼязком задачі (36)
називається функція u(t , x )  L2 (Q) такая, що існує
послідовність гладких функцій ui t , x  , що задовольняють умови
(5), і
ui  u L2  Q 
i
 0, L3 ui  f
 W
 i
 0.

 
 283

Аналогічно визначається узагальнений розвʼязок для спряженої

задачі.
Підкреслимо, що відмінність узагальненого розв'язку в
розумінні визначення 7 від узагальненого розвʼязку в розумінні
визначення 8 полягає в тому, що відповідні послідовності
гладких функцій повинні збігатися в різних метриках.
Т е о р е м а 6 . Для будь-якої функції f ( t , x ) W +
існує єдиний узагальнений розвʼязок задачі (36) у розумінні
визначення 8. Аналогічне твердження має місце для спряженої
задачі.
Теорема 6 доводиться аналогічно доведенню теореми 2.
З а у в а ж е н н я . Нерівності (32), (35) є не тільки
достатніми, а і необхідними умовами існування єдиного
узагальненого рішення.
Н а с л і д о к . З нерівностей (32), (35) випливають
позитивні нерівності, що отримані багатьма авторами
u W  С L3u L  Q  при будь-яких u t , x  W , L3 u  L2  Q ,
2

(38)
v W  С L v*
3 L2  Q 
при будь-яких vt , x  W
 
, L v  L2 Q  .
*
3


(39)