Види мінеральних добрив

Грамотний агроном знає плюси мінеральних добрив. Визначення того, що краще вашим
рослинам, дозволить домогтися максимальної продуктивності культур. Неорганічні
речовини, найчастіше отримані з родовищ є мінеральними. Найголовніші наступні
мінерали - калій, фосфор і азот. Вони складають високу частку сухої маси рослини разом з
вуглецем, який, втім, вони отримують з повітря.

Мінеральні добрива іноді називають фертілайзерами, з англійського слова fertilizer. Вони

діляться на два типи - прості і комплексні. Відмінності в змісті одного або декількох хімічних
елементів. Крім прямих добавок, застосовують і непрямі, які потрібні для нейтралізації,
підкислення або боротьби з засоленням. Прямі насичують посадки потрібними хімічними
нутрієнтами.

Азотні добрива
Азот - елемент живлення, що відповідає за ріст. Цей інгредієнт корисний на середніх
етапах життєвого циклу вирощуваної культури, для продовження розвитку великого і
нового листя. Брак знижує стійкість до хвороб, опадають і слабшають листя, знижується
врожайність. Надлишок тягне до гальмування розвитку плода і провокує розростання
листя.

Основними продуктами є добавки на основі солей азотної кислоти, такі як нітрати амонію
(AN); амонію кальцію (CAN), які добре підходять більшості ґрунтів і кліматичних умов, а
також водний розчин нітрату сечовини і амонію (КАС). Інші прості азотні добавки
включають сульфат амонію і нітрат сульфату амонію, нітрат кальцію, нітрат натрію і
безводний аміак.

Приклади інших азотних добрив:

 азофоска;
 діамонійфосфат;
 амофос;
 натрієва селітра;
  сірчанокислий амоній;
 кальцієва сірка.

Фосфорні добрива
Фосфор - поживний інгредієнт, який рослинність постійно потребує. Протягом усього
життєвого циклу фосфор допомагає зміцнити кореневу систему і стебла. Цвітіння, посів і
плодоношення можна поліпшити за допомогою фосфору. Фосфор поліпшить цвітіння і
плодоношення, підвищить цукристість плодів, при його нестачі фрукти і ягоди не
дозрівають. Найбільш поширені фосфатні добрива - одинарний суперфосфат (SSP),
потрійний суперфосфат (TSP), моноамонійфосфат (MAP), діамонійфосфат (DSP) і рідкий
поліфосфат амонію.

У вирощуваних культур з дефіцитом фосфору спостерігається затримка росту. Фосфор діє

тривало і повільно. Як правило, гарною ідеєю є внесення його перед посадкою.

Калійні добрива
Калій допоможе відростити глибше і міцніше коріння. Захистить посіви від шкоди, коли
вони позбавлені інших поживних елементів. Ця речовина життєво важлива для
фотосинтезу і може сповільнити розвиток будь-яких хвороб, які можуть заразити посіви.
Оптимальне внесення забезпечить стійкість до кліматичних змін і грибку. У такі підгодівлі
входить хлор, варто дізнатися чи чутливі посадки до нього чи ні перед використанням.

Калій також доступний в ряді фертілайзерів, які містять тільки калій або два і більше
поживних нутрієнти. Вони включають хлорид калію (KCl), сульфат калію (K2SO4), нітрат
калію (KNO3), відомий як KN.

У калійних добрив багато переваг. Коли і як застосовувати підгодівлю, буде залежати від
того, що ви садите. Коли ви застосовуєте його, розміщуйте якомога ближче до коріння.
Якщо у вирощуваної культури дефіцит, можна побачити пожовтіння або потемніння по
краях листя. Листя в кінцевому підсумку відімруть.

Добрива з кальцієм, магнієм і сіркою

Кальцій (Ca), магній (Mg) і сірка (S) є важливими вторинними речовинами. Зазвичай вони
вносяться не як прості добавки, а в поєднанні з основними мінералами - N, P і K.

Сірку часто додають в добавки з прямим азотом, такі як сечовина. Інші джерела сірки
простий суперфосфат (SSP), сульфат калію (SOP) і сульфат калію-магнію (Kainite),
останній також містить магній.
Кізерит - це мінеральна сировина для виготовлення сульфату магнію, який добувають, а
також застосовують в якості добавки в сільському господарстві, в основному для усунення
дефіциту магнію.

Кальцій в основному застосовується в вигляді нітрату кальцію, гіпсу (сульфату кальцію)

або вапна / доломіту (карбонату кальцію), з яких нітрат кальцію єдине легко доступне
джерело кальцію.

Мікроелементи
Для нормального функціонування і високої продуктивності культури, необхідний великий
комплекс мікроелементів. Мікронутрієнти не дають істотного зростання врожайності, але
при високій нестачі значно погіршують стан.

Бор представлений бормагнієвою сумішшю і борним суперфосфатом (сухі). А також

борною кислотою для розбризкування. Горох і буряк сильно потребують бору. При внесенні
борних фертілайзеров підвищується концентрація вітамінів в ягодах і фруктах.

Молібден знаходиться в молібденово-кислому амонії або суперфосфаті, і

використовується при підготовці ґрунту до посіву насіння, для їх більшої продуктивності.

Марганець сірчанокислий або марганцевий суперфосфат використовуються для обробки

насіння перед їх посадкою аналогічно молібдену.

Цинк у вигляді сульфату цинку або сірчанокислого робить сильний вплив підвищуючи
стійкість картоплі, огірків і помідорів до захворювань. Цинкові добавки зможуть підвищити
урожай і продуктивність.

Мідь інгредієнт для підтримки хороших параметрів ґрунту, внесення мідних фертілайзерів
проводиться рідко - раз в 5 років.
Форми добрив
Добрива бувають різних форм - рідкі, порошкові і гранульовані. Рідкі фертілайзери часто
розбавляють водою. Поширення їх схоже на полив, це робиться за допомогою насадки з
шланга. Порошкові фертілайзери також потребують води, щоб бути продуктивними. Їх
викладають вручну і поливають до повного вбирання. Спосіб застосування гранульованих
фертілайзерів - розкидання поверх ґрунту. Ці гранули будуть вбиратися згодом при поливі.

Поради щодо застосування

Підживлення слід вносити перед посівною кампанією і під час активного росту. У кожної
добавки є конкретна інструкція із застосування, але всі мають загальні принципи:

 Зберігати в ізольованому від води місці і закритих ємностях.

 Перемішувати добавку, якщо з'явилися грудочки, просівати через сито.
 Починати застосування з низьких доз (нижче зазначених в інструкції) поступово
підвищуючи дозу, дивлячись на відгук рослини, щоб не нашкодити.
 Застосовувати строго в грунт, не розпорошуючи на квітки.
 По можливості вивчити грунт або грунт на хімічний склад.
 Вносити різні види мінеральних добрив.
 За мінімуму використовувати мінеральні добрива, якщо вносяться органічні.
 Не перевищувати рекомендовані норми внесення.