"Україна починається з тебе".

Кожен чув цей вислів, та не кожен

усвідомлює те, що він за собою несе. Наскільки важливим є так зване
поняття "ДНК-портрет нації", без якого не може проіснувти жодна
держава світу. На жаль, доля для України та української нації випала
не легка. Не раз нашу землю, наші традиції, наших людей хотіли
знищити, але нікому ще не вдалося цього зробити. Думаю, в цьому і є
незлманість та нескореність нашого народу. Багата, але водночас і
жахлива історія нашої Вітчизни. Вона показує нам, що українці
завжди були паріотами своєї землі. Прикладом патріотизму та
відданості Батьківщині є такі видатні люди, як: Тарас Шевченко,
Петро Дорошенко, Михайло Грушевський, Леся Українка та інші.
Тарас Шевченко-символ української нації. Тарас був геніальним
поетом, мислителем, який зробив неймовірний внесок в духовний
розвиток українського народу. Біографія Кобзаря може стати зразком
для підростаючого шкільного покоління. Його найвідомішими
поезіями, які порушують тему паріотизму та засуджують
псевдопатріотів, є: "Мені однаково, чи буду", "І мертвим, і живим",
"Заповіт", "Думи мої думи" та багато інших. На Шевченкові слова
спирались всі політичні діячі та митці упродовж другої половини ХIX
століття, і по сьогодні. Поезії Тараса Шевченка закликають дбати про
рідний край, боротися та не здаватися. У часи сьогодення творчість
Кобзаря є дуже актуальною, вона як ніколи допомагає українцям та
живить наш дух. Шевченкові пророчі слова "І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на
землі" неабияк мотивують та надихають наш народ до перемоги. Його
поезії є чинником формування українців, як нації, яка буде боротись
та не здаватись. Навіть в перебуваючи в Петербурзі поет завжди
захищав українське слово, він усвідомлював наскільки важливою є
мова для держави. Найбільш яскравим фактом, який підтверджує
думку про схильність українців до патріотизму. є подія 1991 року,
коли наш народ зажадав свободи та незалежності, будувати та
розвивати вільну та незламну державу. Цей вибір показав усім, що ми
не хочемо вічного рабства. Український народ ще не раз підіймався з
колін, це нам показують такі події, як, наприклад: "Помаранчева
Революція", яка розпочалася виходом патріотів своєї держави на
Майдан Незалежності 22 листопада 2004 року та закінчилася 26
грудня 2004 року. "Революція Гідності" тривала з 21 листопада 2013
до лютого 2014 року. Дати, які вкотре показують незламність та
нескореність українського народу, силу духу та небайдужість до
Батьківщини.

Я ніколи не думала, що ранок може бути настільки жахливим, допоки

не прокинулась 24 лютого від крику батьків: "Війна, як бути? Що
робити?". Кожен українець запам’ятає цей ранок на все життя. О
четвертій ранку сталася подія, яка сколихнула весь світ. Звук від
винищувачів та вертольотів, які пролітали над моїм будинком,
жахливий звук сирени, який досі лунає в голові... Війна. Всього слово,
але скільки болю, самотності та сметрі в ньому. Раніше про неї можна
було дізнатися тільки зі сторінок підручників історії, тепер, на жаль, з
новин про сьогодення. "Брати"-казали вони. Хіба брати вбивають
мирних людей та наших військових чоловіків? Серце розривається на
шматки, коли по телебаченні озвучують кількість вбитих, ні в чім не
винних маленьких діток. 10 жовтня 2022 року окупанти випустили 83
ракети по критичній інфраструктурі України, 43 з них українські
захисники збили. Кожен вечір я засинаю зі страхом, що завтра можу
не прокинутись. Ракети прилітають по торгових чентрах, житлових
будинках та лікарнях... Щодня гинули, і далі гинуть мирні люди. Так
виглядає "русскій мір" і "братні народи". Після цих висловів спадає на
думку лиш одне, зруйновані людські життя, лукавство та мерзотні
знущання. Багатство кожної держави-це її люди. Вони своїми
справами та винаходами зміцнюють її. Попри всі огидні вчинки, які
продовжує здійснювати країна-терорист, українці залишаються
незламними та продовжують чинити героїчний опір окупантам.
Щодня збираються численні суми на допомогу ЗСУ, організовуються
благодійні концерти, наші хлопці відважно захищають домівки людей
та рідну неньку-Україну. У такий складний час не можна стояти
осторонь. За час війни українці об'єдналися ще дужче. Кожен робить
свій внесок у державу. Хтось займається волонтерством, став лікарем,
інші закликають про допомогу постами у соцмережах та поширюють
інформацію. Допомагають також і господині, які ліплять власноруч
смачненькі вареники, печуть тістечка та пиріжки для наших
захисників. В моїй школі регулярно проходять патріотичні акції, учні
з задоволенням несуть печиво та чай для наших героїв, також діти
приносили віск, щоб в люті морози воїнам було тепло. В усіх школах
мого міста можна було прийти плести маскувальні сітки. Українці-це
братерський народ, який навіть у складні часи буде триматись разом
до останнього. Біженців з міст, де проходили бойові дії привітно
зустрічали та надавали допомогу і житло. Саме у таких вчинках
проявляються патріотизм, братерство та незламна сила духу наших
людей. Знамениті слова знакової особистості Степана Бандери:
"Самостійну державу може здобути собі український народ тільки
власною боротьбою і трудом", наголошують нам на тому, що кожен
повинен робити висновок у свою державу, розвивати її та виборювати
незалежність. Його слова роблять нас сильнішими та надають сили
духу, адже вже майже рік українці героїчно виборюють свободу
України. Весь світ на боці правди, бо саме в темні часи видно світлих
людей.

Я- підростаюча громадянка України і зараз головним моїм завданням

є добре вчитися, щоб в майбутньому працювати на благо своїй країні.
Українці-нація вільних людей незалежної держави, і саме спільними
зусиллями ми зможемо подолати все. Я вірю в Україну та її світле
майбутнє, бо недарма кажуть, що ми браття козацького роду!