“Українці - нація нескорених”

Українці за всю свою тисячи річну історію вже не один раз доказували, що ми
достойні своєї землі та свободи. Ми доказали, що українці нескорені. Нашу жагу до
волі, до вільною думки, лють до ворога не зламати ніколи. І з року в рік українці це
доказують.

У нас вже не один раз забирали волю. Українці десятки років жили під окупацією,
під тотальною деукраїнізацією. Українці жили у часи голодомору та висилок до
Сибіру. Але навіть протягом цих жахів, українці досі не забули своєї мови. Українці
не припинили чинити супротив, українці не припинили їсти свою їжу, танцювати
свої танки та колядувати на Різдво.
В нас лишилося все це, всередині нас ціною тон крові та смертей.

У 1917 році, коли почалася російська революція, чимало українців поїхали на лінію
фронту, щоб скинути царя та утворити свою вільну, незалежну Україну.
А до цього часу, України, як суверенної країни не існувало вже дуже і дуже довго.
Це один з прикладів, як з плином сотнів років зберігається національна ідея
українців. Та поїхало на фронт не 3 українця, а тисячи, десятки тисяч.
Правда, після цього прийшли до влади більшовики, які почали чинити з українцями
навіть гірше, ніж це було до цього на спробували придушити силою любі ідеї за
незалежність. Так і почалася війна за незалежність, в якій поклали голови тисячі
найкращих синів Україні. Навіть звичайні студенти, у яких було ще все життя
попереду, могли вчитися, завести родини та народити дітей віддали своє життя за
нашу країну. Це момент із битви під Крутами. Завдяки героїзму студентів, росія
зазнала поразки і їй довелося відкласти напад на Київ на декілька днів. За цей час
український бік зміг підготуватися до нападу та відбили напад.
Тому саме перша війна стала переможною для України. Тоді Україна, як
незалежна країна під назвою УНР вперше здобула суцільну незалежність.

Під час другої війни із більшовиками УНР зазнала поразки і наша територія була
окупована 70 років. За цей час СРСР чинила деукраїнізацію, забороняла
українську культуру та мови на чинила масовий геноцид українського населення,
який ставив під загрозу повне знищення нації.
Не дивлячись на все це, ми влаштовували партизанські війни, продовжували
воювати із загарбниками партизанськи, в наших лісах.
І навіть ховаючись, ми продовжували боротися і наслідковувати та підтримувати
українські традиції. Ми незламні.
І вже в той час, коли ми врешті решт здобули незалежність і її знову намагаються
відібрати, Україна стоїть до кінця, всі з нас стоять до кінця і ніхто ніколи не стане
на коліна. Ми навіть не думаємо за поразку, бо перемога буде за нами.
Українці - нація нескорених.