Есе

Культура – це життєва сила суспільства: історія, традиції, мистецтво, самобутність

народу.Багато людей вважають, що питання культури недоречні під час воєнних дій.
Але культура – завжди проти війни.Мистецтво та культура – це частина самобутності та
виховання. Під час культурних заходів люди об’єднуються незалежно від їхніх статків та
національності.
У війні, активна фаза якої почалася 24 лютого 2022 року, хоча вона триває вже
століттями, росія намагається знищити Україну як державу, а український народ як
націю, не лише руйнуючи інфраструктуру, економіку України, вбиваючи її мешканців,
але й завдаючи нищівних ударів саме по українській культурі. Бо лише знищивши
культуру народу, можна знищити сам народ.
Російські ракети та кулі остаточно знищили ілюзію існування «братських народів».
Прірва, яка завжди була між українцями та росіянами, стала видимою та зрозумілою
всім. Однак разом із цим виникла необхідність збудувати «культурну стіну» на краю цієї
прірви.
Під час війни креативні індустрії зазнали відтоку талантів, скорочення фінансування,
зниження попиту на культурні продукти та послуги, негативних наслідків розірваних
ланцюгів постачання. Державні кошти, які в мирний час виділялися на культуру, в
умовах воєнного стану спрямовані на підтримку Збройних Сил України. Водночас
креативні індустрії мають шанс стати двигуном відновлення України після війни.
Частина підприємців продовжує працювати, експортуючи креативний продукт і
підтримуючи економіку держави. Креативні фахівці організували безліч волонтерських
ініціатив, допомагають армії, мирному населенню на звільнених від окупації територіях,
вимушеним переселенцям. Для побудови ефективної взаємодії з культурними дієвцями
в цих надскладних умовах необхідно глибоке розуміння їх внутрішнього стану та
особливостей реагування на виклики.Повномасштабне вторгнення російських військ на
територію України стало каталізатором багатьох культурних процесів. Небувале
зростання рівня зацікавленості історією нашої країни, масовий перехід на українську
мову та докорінна зміна ставлення до української ідентичності. З попелу війни постало
й мистецтво. Уже сьогодні існує безліч прикладів: від пісні Тараса Боровка про
байрактар до нового хіта Макса Барських Don’t Fuck With Ukraine. Письменники,
музиканти, режисери, дизайнери, скульптори, художники та ілюстратори шукають
натхнення в образах сучасних героїв, бійців ЗСУ та територіальної оборони,
відбивають у своїх роботах силу і мужність народу, його любов до рідної землі, віру в
перемогу та пекучий біль трагедії, яка прийшла на нашу землю.
Культура ніколи не може бути осторонь війни. Ніколи не буває так, що в країні йде
війна, а культура знаходиться поза війною. Культура, якщо це справжня культура,
зобов'язана воювати у війні на боці осмисленості, перспективи, всезагального добра.
Єва Федорченко.ОП РЗГ 2 група