Арлекіно

- L'était une p'tite poule griseґ, - “у сірої курочки гніздо.” - тихенькій голос лунав по залу, там було
темно, моторошно. Легкий стукіт каблуків об плитку добавляв свого антуражу в цю картину. Цей
звук розносився по залу ніби стріла, яка влучає у свою ціль.. Відчувався запах крові, в цьому залі
лежали три тіла, один з них мав заморожену шию. Їх всього четверо, щось церква недооцінює її
можливості, але інформацію з них неможливо витягнути. Легкий холод і гробова тишина панувало
в залі, але десь тут ховається четвертий, наляканий щур, який посмів сюди наглянути. Його
дихання було збите, серце колотилося як шалене, ніби од-од вискочить з грудей і впаде на цю
плитку, він поранений і наляканий, думає, що зможе утекти, в боку страшено болить і пече, його
очі дивилися на даму, яка мала руки у крові і з її меча спадала каплями кров, така червона, як
хрести в очах, які мов світилися у цій темряві, як тільки капля падала на підлогу з тихим звуком.
Арлекіно же стояла, по шкірі могли проноситися тисячі мурах, ця тишина вбиває з середини,
кожний хрипливий подих, ніби хтось власною кров'ю давиться, не довго хлопцю лишилося, хто
зна. Може хвилин п’ять, коли кров повність доб’є його самого. Але та почала йти до шафи,
невелика шафа на який стояла ваза і якісь папери. Один рух і дверцята відкриваються, звідти
випадає юнак, тримаючись за бік і за груди, туди влучила дівчина своїм гострим мечом. Що ж він у
жалюгідному становищі на даний момент.

- Qu'allait pondre dans l'église - “Під вівтарем лежить воно.” - продовжувала вона і присіла до нього,
відчуваючи, що не довго йому лишилося, приставляючи до його горла кинджал, він був
маленького розміру, вміщався у кишеню. Рука яка була у крові зараз одним рухом волосся
закинула назад, трохи передаючи кров на біле волосся. Дивлячись на очі, які вже розуміли, що
чекає тільки смерть, ніби готуючись до ней. Один ривок кинджалом, ніби як масло розрізало шкіру
і плоть, затим і саму артерію і опустив він голову вже назавжди, а з шиї потекла цівка червоної
крові, роблячи калюжу на ідеальній білій підлозі.

- Pondait un p'tit' coco. Que l'enfant mangeait tout chaud. - “але дитина знайшла яйце, і його одразу
з'їв. ко-ко.” - хлопець напевно встиг перед своєю смертю тільки почути, як кров підступала до
горла, цей смак заліза у роті так і муляв напевно. Легка жіноча рука прикрила його очі, навіки їх
закриваючи, хтось міг думати, що смерть це най секретніша річ у житті, я би сказала, що це життя.
Завжди буде спонукати тебе до виберу чогось. Заді були розчулися тихі кроки двох людей, як
тільки вона повернулася, побачила двох своїх підлеглих Венс і Кайрі, це близнюки, але вони
взагалі різні, як вода і вогонь.

- Приберіться тут - голос Арлекіно був холодний пробираючи до кісток, означає, що не вдалося
нічого дізнатися і без дурниць. Що же трапилося? Церква знову вирішила напасти на ней, завжди
ця церква точить кігті, щоб напасти. Арлі завжди була конем на шаховий дощі, який завжди мішав,
якого треба здихатися по скоріше, щоб пройти до ферзя.

Грохот дверей - це означало, що господиня цього безладу вирішила піти з цього залу на гору, на
годиннику була пів третя ночі, саме той час, щоб приводити себе у порядок?
- Слухай, Кайрі, як ти думаєш, чому наша мадам завжди дає таку брудну роботу, я себе відчуваю
якімось вже охоронником, чи хто там трупи ховає? - спитала Венс у своєї сестри, тягнучі достатньо
вагомий труп до вікна, щоб скинути.

- Це треба вже у ней питати, якщо звісно не хочеш, як цей труп через вікно полетіти, якщо вибереш
невдалий час з її настроєм, або коли в неї ті дні, то взагалі ті дні можеш чорним закреслювати, -
пожартувала Кайрі, тягнучи другого до іншого вікна, поряд.