Лекція 13.

Поняття бази даних і систем керування базами даних, їх

призначення. Реляційні бази даних, їхні об’єкти. Ключі й зовнішні ключі.
Зв’язки між записами і таблицями. Визначення типу зв'язку.

База даних — це впорядкований за певними правилами набір

взаємопов’язаних даних.
Основним призначенням бази даних є гарантоване систематизоване
збереження даних і надання доступу до них користувачеві або комп’ютерній
програмі, тобто забезпечення швидкого пошуку потрібних даних .
Електронні бази даних активно використовуються в банківській сфері (облік
клієнтів, їх рахунків, проведених виплат та руху коштів), бібліотеках,
пошукових системах Інтернету, системах обліку та здійснення оплати за
користування електроенергією, газом, холодною та гарячою водою, під час
проведення зовнішнього незалежного оцінювання учнів і в інших сферах
діяльності людини
Система керування базами даних (СКБД) – комплекс програмного
забезпечення, що надає можливості створення, збереження, оновлення та
пошуку інформації в базах даних з контролем доступу до даних.
Предметна область – інформація, що підлягає вивченню з метою
створення бази даних для автоматизації процесів керування цією інформацією.
Набори принципів, які визначають організацію логічної структури
зберігання даних у базі, називаються моделями даних.
 Система управління базами даних Access 2010 - це реляційна
СУБД, належить також до файл-серверних СУБД і передбачає роботу
порівняно з невеликими за обсягом базами даних для особистого
користування та для невеликих організацій .
 Реляційна модель даних є сукупністю найпростіших двовимірних таблиць
– відносин, тобто найпростіша двовимірна таблиця визначається як відношення
(безліч однотипних записів об’єднаних однією темою).У реляційних БД
використовується кілька двовимірних таблиць, у яких рядки називаються
записами, а стовпці полями, між якими установлюються зв’язки. Цей спосіб
організації даних дозволяє дані (записи) в одній таблиці зв’язувати з даними
(записами) в інших таблицях через унікальні ідентифікатори (ключі) або
ключові поля.
Файл (таблиця) – сукупність екземплярів записів однієї структури.
Поле – елементарна одиниця логічної організації даних, що відповідає
неподільній одиниці інформації – реквізиту.
Запис (кортеж) – сукупність логічно пов'язаних полів.
Ключове поле – це стовпець таблиці, що дозволяє встановити зв’язок із 
записами в іншій таблиці. Значення ключового поля однозначно визначає
кожен запис у таблиці. Первинний ключ не допускає значень Null і завжди
повинен мати унікальний індекс.
Типи ключів:
Поле лічильника (Тип даних «Лічильник»). Тип даних поля в базі даних, у якому
для кожного запису, що додається в таблицю, у полі автоматично заноситься
унікальне числове значення.
Простий ключ. Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди або
інвентарні номери, то це поле можна визначити як первинний ключ. У якості
ключа можна визначити будь-яке поле, що містить дані, якщо це поле не
містить повторювані значення або значення Null.
Складений ключ. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень
кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох
полів.
Зв’язок установлюється між двома полями (стовпцями) двох таблиць.
Типи зв’язків:
 один до одного (позначають 1:1), коли одному екземпляру однієї множини
відповідає один екземпляр іншої множини . Наприклад, під час виготовлення
кожен автомобіль отримує свій номер (номер кузова) . Кожному автомобілю
відповідає тільки один номер;
 один до багатьох (позначають як 1: або 1:М, де М — від англ . Many
— багато), коли одному екземпляру однієї множини може відповідати
кілька екземплярів іншої множини . Наприклад, один учитель інформатики
навчає багатьох учнів (одного або кількох класів) і при цьому немає інших
учителів інформатики, які здійснюють навчання тих самих учнів;
 багато до одного (позначають :1 або М:1), коли кільком екземплярам
однієї множини відповідає один екземпляр іншої множини . Цей тип зв’язку є
протилежним до зв’язку один до багатьох . Наприклад, багато учнів входять до
складу тільки одного класу (і тільки до нього) і, навпаки, тільки в певному
(одному) класі навчається багато учнів;
 багато до багатьох (позначають : або М:М), коли кільком екземплярам
однієї множини можуть відповідати кілька екземплярів іншої множини.
Наприклад, множина учнів класу (багато) можуть отримувати різні (багато)
оцінки, що будуть визначати рівень їх навчальних досягнень з інформатики.
Об’єкти БД:
 Таблиці призначені для зберігання інформації бази даних, крім того,
дозволяють виконувати введення, перегляд, коригування інформаційних
даних. Їх вважають головним об’єктом бази даних.
 Форми призначені для введення, перегляду та коригування даних. Це
необов’язковий елемент, але він додає зручності і спрощує ці операції.
 Запити – це похідна таблиця, у якій збираються дані з інших таблиць і
проводяться над ними різні операції. У запиті можуть міститись
обчислювальні поля, тобто поля, значення яких є функціями значень інших
полів. Запити дозволяють проводити операції над групою записів,
об’єднаних певною загальною ознакою. Запити дозволяють також
складати вибірки з таблиць за якоюсь умовою.
 Звіти призначені для формування вихідного документа та для виведення
його на друк.
 Макрос – це набір спеціальних макрокоманд, який дозволяє об’єднати
розрізнені операції обробки даних у програму. Макроси автоматизують
виконання певної послідовності команд.
 Модуль – це програма на мові VBA, яка використовується для реалізації
нестандартних процедур при створенні програми.