Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній

селекції.

Клітинна інженерія – це галузь біотехнології,у якій застосовують методи виділення

клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища, де вони продовжують жити
та розмножуватися.

Основні методи клітинної інженерії:

● Метод гібридизації соматичних клітин –поєднання соматичних клітин

різних тканин або організмів для отримання нових комбінацій ознак;
● Метод культури клітин ( тканин) – виділення соматичних клітин з організму,
перенесення їх на поживні середовища;
● Метод клонування – отримання культур(клонів), що складаються з генетично
однорідних клітин (клонування ДНК, генів, клітин, організмів).

Генна інженерія – це галузь молекулярної біології, яка розробляє методи перебудови

геномів організмів вилученням або введенням генів чи їхніх груп.

Основні методи генетичної інженерії:

1)Отримання генетичного матеріалу

● Метод хімічного синтезу генів поза організмом (отримання невеликих генів на
основі розшифрованої послідовності нуклеотидів).
● Метод ферментативного синтезу генів поза організмом (синтез складних генів
за допомогою процесу зворотньої транскрипції).
● Метод виділення природних генів з геному організмів (отримання природних
генів з метою створення рекомбінативних ДНК – рек ДНК).

2)Копіювання і розмноження генів

● Метод клонування генів (метод виділення та розмноження окремих генів у
реципієнтних клітинах).
● Метод молекулярного клонування в складі плазмідних векторів (розмноження
молекул ДНК у складі плазмід).
● Метод молекулярного клонування в складі вірусних векторів (розмноження
фрагментів ДНК у складі молекул ДНК вірусів та бактеріофагів).
3)Перенесення і включення генетичного матеріалу в геном
● Методи трансформації (для перенесення плазмідних векторів).
● Методи трансдукції (для перенесення вірусних векторів).
● Методи трансфекції( для адресного перенесення і включення молекул ДНК в
клітини за допомогою ліпосом).
● Методи перенесення метафазних хромосом.

Генотерапія – це лікування захворювань шляхом заміни дефектних генів

нормальними. Основою генотерапії є методи внесення змін у генетичний апарат клітин
пацієнтів з метою спрямованої зміни генних дефектів або надання клітинам нових
функцій. Залежно від способу введення ДНК у геном пацієнта генотерапія може
відбуватися в культурі клітин (ex vivo) або безпосередньо в організмі (in vivo).

Види генотерапії:
● Фетальна генотерапія – чужорідну ДНК вводять у зиготу (ембріон) на ранній
стадії розвитку;
● Соматична генотерапія – введення генів у соматичні клітини пацієнта;
● Позаорганізмова генотерапія – введення генів у культивовані клітини і пересадка
цих клітин пацієнтам;
● Активація власних генів організму з метою подолання дії мутантного гена.

Онкологія – розділ медицини, предметом якого є діагностика та лікування

новоутворень. Сучасні уявлення про молекулярно-біологічні зміни в клітинах докорінно
змінили підходи до розв'язування найгостріших проблем онкології.

Важливим підходом до розв'язування проблем сучасної онкології є:

● Біотерапія раку (використання інтерферону, його індукторі в , пробіотикі в ), що

уможливлює підвищення протипухлинного захисту організму, зниження
токсичності цитостатиків;
● Вакцинотерапія,головною метою якої є формування у хворого довготривалої
імунної реакції, що здатна стримувати розвиток пухлинного процесу,
попереджати розвиток рецидивів і метастазів;
● Променева терапії – це терапія, що передбачає можливість формування поля
опромінення, що повторює точні розміри і конфігурацію наявного пухлинного
процесу, на який і припадає основне навантаження на тлі значного зменшення
променевого впливу на навколишні тканини;
● Імунотерапія – це метод лікування , що є максимально фізіологічним для
організму людини і дає змогу досягти значного прогресу в лікуванні раку з
мінімальною шкодою для здорових клітин організму.