ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9

Вплив умов праці на здоров’я та працездатність людини

Мета.  Освоїти сучасні підходи до аналізу ризиків професійної діяльності, опанувати

методику оцінювання важкості праці як результату сукупної дії несприятливих чинників на
здоров’я людини.
Завдання 1.  Знайдіть інтегральний показник важкості праці за умовами праці, що
подані в табл. II.9.1 та табл. II.9.2, визначте категорію важкості праці та оцініть можливий
функціональний стан організму.
Завдання 2.  Оцініть як зміниться інтегральний показник важкості праці та
продуктивність праці робітників внаслідок покращення умов праці. Для цього приймаємо,
що заходи з охорони праці призвели до зменшення оцінок для найнебезпечніших чинників
(чинників з найвищою оцінкою у балах) на 1 бал.

Розрахунки.
Вихідні дані, необхідні для проведення розрахунків, подаємо у табл. II.9.6. Порівнюючи
фактичні інтенсивності дії чинника з нормативними у табл. II.9.3 і табл. II.9.4, визначаємо
відповідні значення Xi для кожного чинника та вносимо у ту ж табл. II.9.6.
Для визначення Xi для освітленості/виробничого пилу потрібно спочатку фактичне
значення поділити на норму/ГДК, а вже за отриманим співвідношенням знайти відповідну
оцінку Xi.
Таблиця II.9.3
Оцінювання умов праці за санітарно-гігієнічними чинниками умов праці
Фізичні чинники Хімічні чинники
Оцінка чинників умов праці,

кратність перевищення ГДК

Мікроклімат

кратність перевищення
Температура Швидкість руху

Шкідливі речовини,
Вібрація, кратність
перевищення ГДР

Рівень шуму, дБА

частка від норми*

Виробничий пил,
повітря, м/с
Відносна вологість

повітря у
Освітленість,
бали

приміщенні, °С
повітря, %

ГДК**
період року

період року
холодний
період року

період року

теплий
холодний
теплий

1 18–20 20–22 40–54 < 0,2 < 0,2 ≤ 1,0 < 33 1,3–1,5 < 0,8 < 0,8
2 21–22 17–19 55–60 0,2–0,5 0,2–0,3 1,001–1,075 33–50 0,8–1,2 0,8–1,0 0,8–1,0
3 23–28 15–16 61–75 0,6–0,7 0,4–0,5 1,076–1,170 51–54 0,5-0,7 1,1–2,5 1,1–5,0
4 29–32 13–14 76–85 0,8–1,2 0,6–1,0 1,171–1,230 55–63 0,3-0,4 2,6–4,0 5,1–10,0
5 33–35 8–12 > 85 1,3–1,7 1,1–1,5 1,231–1,440 64–75 0,1-0,2 4,1–6,0 10,1–50
6 > 35 < 8 – > 1,7 > 1,5 > 1,44 > 75 < 0,1 > 6 > 50
*
 норма освітленості для IV розряду зорової роботи (середньої точності) — 200 Лк;
**
 граничнодопустима концентрація (ГДК) виробничого пилу — 1,5 мг/м3.
 Таблиця II.9.4
Оцінювання умов праці за психофізіологічними чинниками умов праці
Важкість праці Напруженість праці
Оцінка чинників умов праці, бали

Фізичне динамічне Статичне Монотонність

Сенсорні навантаження
навантаження навантаження роботи

навантаження на зоровий
тривалість зосередження
уваги, % від тривалості
робоче місце та робоча

кількість елементів та

тривалість виконання
кількість сигналів за

аналізатор, розряд
кількість об’єктів

операцій в роботі

повторюються, с
спостереження

зорової роботи
робочої зміни
поза, номер***

операцій, що
загальне,
кДж/год

кДж/год
місцеве,

годину
1 ≤420 <210 1 <25 <5 <75 VI-VIII >10 >100
2421–830 210–420 2; 3 25–50 5–10 75–175 V 6–10 31–100
3
831–1250 421–620 4,1; 4,2; 4,3; 5 51–75 11–25 176–300 IV 5 20–30
4
1251–1700 621–830 6,1; 6,2; 6,3; 6,4; 7,1; 7,2 76–85 >25 >300 III 3–4 10–19
5 >1700 >830 8,1; 8,2; 8,3; 8,4; 9,1; 9,2 86–90 – – II 2 5–9
6 – – 10,1; 10,2; 10,3; 11 > 90 – – I 1 1–4
*** 
номер визначають відповідно до опису позначень робочого місця та робочого положення корпусу тіла
людини.

Таблиця II.9.6
Вихідні дані для проведення розрахунків та оцінки чинників у балах
Санітарно-гігієнічні чинники умов праці на робочому місці
Температура повітря Швидкість руху повітря,

Освітленість,
Рівень шуму,

Виробничий
повітря, %

у приміщенні, °С м/с

пил, вміст,
вологість
Відносна

мг/м3
люкс
дБА

теплий холодний теплий холодний

період року період року період року період року

29 14 70 0,2 0,2 60 80 3,0

Оцінки чинників у балах
X1 X2 X3 X4 X5 X6 X7 X8
4 3 3 2 2 4 4 3
Психофізіологічні чинники умов праці на робочому місці
динамічне навантаження,

Тривалість зосередження
уваги, % від тривалості

Кількість елементів та

Тривалість виконання
розряд зорової роботи

що повторюються, с
зоровий аналізатор,
робоча поза, номер

Кількість об’єктів

Навантаження на

операцій в роботі
Загальне фізичне

Робоче місце та

спостереження
робочої зміни

операцій,
кДж/год

480 2 25 12 IV 2 7
Оцінки чинників у балах
X9 X10 X11 X12 X13 X14 X15
2 2 2 3 3 5 5
 Серед усіх отриманих значень Хі визначаємо максимальне. Якщо максимальне значення
мають більше як один чинник, то вибираємо лише один з них, а решту підставляємо в суму
(X1 + X2 + … + Xn-1) у формулі (II.9.1).
Розраховуємо значення U1, прийнявши кількість чинників n = 15, та рівень праце-
здатності В1:

[ ( 56 ) ∙( 4+3+ 3+2+2+4 +414+3+2+2+2+3+3+ 5 )] ∙10 = [ 5 + ( 16 ∙ 4414 )]*10=(5 +11/21)*10 =

5+ 1−

55,24
124,4 – 1,56*55,24=38,23
За таблицею II.9.5 визначаємо категорію важкості праці: значенню U1 = 55,24
відповідає 5 категорія важкості праці, яка може спричинити патологічний функціональний
стан.

Таблиця II.9.5
Категорії важкості праці
Категорія важкості праці 1 2 3 4 5 6
Інтегральний показник
до 18,3 18,3–33 33,1–45 45,1–53 53,1–59 59,1–60
важкості праці

Приймаємо, що заходи з охорони праці призвели до зменшення оцінок для

найнебезпечніших чинників на 1 бал і тепер Xm = 4. Розраховуємо нові значення U2 та В2, які
зумовлені покращенням умов праці:

[4 + (1- 4/6) * ((3+2+2+1+1+3+3+2+1+1+1+2+2+4)/14)]*10 = 46,67

51,6

За таблицею II.9.5 визначаємо нову категорію важкості праці: значенню U2 = 46,67
відповідає 4  категорія важкості праці, яка може спричинити глибокий межовий
функціональний стан.
Тепер оцінимо зростання продуктивності праці внаслідок покращення умов праці за
формулою (II.9.3):

(51,6/38,23-1)*0,2*100=7
Висновки.  Визначте чинники, які мають найвищі рівні згубного впливу на працівників,
та запропонуйте заходи для покращення умов праці. Зазначте чи таке покращення умов
праці може сприяти підвищенню продуктивності праці.
Умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище, що формується в процесі праці
під впливом взаємопов'язаних чинників соціально-економічного, техніко-організаційного та
природно-природного характеру і впливає на здоров'я, працездатність людини, на його
ставлення до праці та ступінь задоволеності працею, на ефективність праці та інші
економічні результати виробництва, на рівень життя і всебічний розвиток людини як
головної продуктивної сили суспільства.
Фізичні: незадовільний мікроклімат в приміщенні; барометричний тиск; постійні електричні
поля і випромінювання; небезпечне іонізуюче випромінювання; високий рівень промислових
шумів та вібрацій ; недостатнє природне або технічне освітлення в робочих приміщеннях.
Психофізіологічні: емоційна напруга; динамічні й статичні перевантаження; вимушене
положення тіла при виконанні різноманітних виробничих операцій; надмірний і тривалий
тиск різних предметів на кінцівки та інші частини тіла, перевантаження окремих систем
організму; недостатня рухова активність; надмірно швидкий темп роботи.

Для покращення умов праці потрібні зниження шуму звукопоглинанням,

звукоізоляцією та акустичною обробкою приміщення, підвищення  ефективності
електроосвітлювальних установок, збільшення освітленості робочих місць, впровадження
нових прогресивних джерел світла, використання світильників з високим ККД, використання
конструкцій відбиваючої арматури і раціональних схем освітлення, скорочення робочого дня
працівників, додаткова відпустка, пенсії за віком на пільгових умовах.Роботодавцям
потрібно пам’ятати, що працівники, чия робота пов’язана з впливом шкідливих та
небезпечних виробничих факторів, мають право на пільги та компенсації. Зокрема, їх
потрібно забезпечувати: лікувально-профілактичним харчуванням; молоком або
рівноцінними харчовими продуктами; газованою солоною водою. Крім того, такі працівники
мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення
тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у
підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації, які надаються у порядку, визначеному
законодавством.

Таке покращення умов праці може сприяти підвищенню продуктивності праці. При
скорочені робочого дня людина працює і відчуває на собі вплив шкідливих речовин не
повний нормований робочий день (вісім годин), а на певний визначений час менше. Завдяки
цьому часу відпочинку їй легше повернутися до нормального самопочуття. Такий вид
компенсації, як додаткові відпустки, скорочений робочий день спрямовані на те, щоб
людина, яка працює в умовах, небезпечних для її здоров’я та життєдіяльності, мала більше
часу на відтворення своїх життєвих сил.