Мiнiстерство освiти i науки України

Львiвський нацiональний унiверситет iменi

Iвана Франка
Факультет прикладної математики та iнформатики
Кафедра обчислювальної математики

Лiнiйнi iнтегральнi рiвняння

Iндивiдуальне завдання
на тему:
Знаходження наближеного розв’язку конкретного iнтегрального
рiвняння Фредгольма другого роду.

Студентка 4-го курсу групи ПМп-41

Белань К.I.
Керiвник роботи
проф. Хапко Р.С.
ас. Власюк М.В.
Кiлькiсть балiв: .... Оцiнка ECTS: ....

Львiв 2022
Змiст

1 Вступ 2

2 Постановка задачi 3
2.1 Постановка задачi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
2.2 Коректнiсть IР в просторах Банаха . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

3 Застосування методу 5
3.1 Чисельнi розв’язування IP . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
3.2 Оцiнка похибки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

4 Чисельнi експеременти 10
Приклад 1 . . . . . . . . . .
4.1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Приклад 2 . . . . . . . . . .
4.2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

5 Висновок 12

6 Додаток 13

7 Використанi джерела 15

1
1 Вступ
В данiй iндивiдуальнiй роботi розглянемо лiнiйне iнтегральне рiвнян-
ня Фредгольма другого роду, використовуючи метод колокацiї з лiнiйними
сплайнами та квадратурну формулу трапецiї.
Iнтегральне рiвняння є лiнiйним, якщо невiдома функцiя входить до ньо-
го лiнiйно. Якщо обидвi границi iнтегрування сталi, то рiвняння називає-
ться iнтегральним рiвнянням Фредгольма.
Наведемо загальнi поняття та формули лiнiйного iнтергального рiвняння
Фредгольма другого роду, методу колокацiї та квадратурну формулу трапе-
цiї. Визначимо оцiнку похибки iнтегрального рiвняння Фредгольна другого
роду.
Програмно реалiзуємо розв’язування даного iнтегрального рiвняння. А
також наведемо декiлька прикладiв.

2
2 Постановка задачi
2.1 Постановка задачi
Знайти наближений розв’язок коректного iнтегрального рiвняння Фре-
дгольма другого роду:
Rb
φ(x) − a φ(y)K(x, y)dy = f (x), x ∈ [a, b] ,
де f та K- заданi гладкi функцiїї. Зазначимо, що K- ядро рiвняння. Вико-
ристовувати метод колокацiї з лiнiйними сплайнами i квадратну формулу
трапецiї.

Iнтегральнi рiвняння - це рiвння якi мiстять iнтеграл, пiдiнтегральний

вираз якого включає в себе невiдому функцiю f (x).

Iнтегральне рiвняння є лiнiйним, якщо невiдома функцiя входить до ньо-

го лiнiйно. Якщо обидвi границi iнтегрування сталi, то рiвняння називає-
ться iнтегральним рiвнянням Фредгольма. Iнтегральне рiвняння другого
роду - це рiвняння, у якому невiдома функцiя присутня як пiд знаком iн-
тегралу, так i поза ним.

Метод сплайн-колокацiї базується на апроксимацiї сплайнами, що дозво-

ляє побудувати алгоритми, чисельне розв’язання яких не складнiше за рi-
зницевi схеми. Принципова вiдзнака цього пiдходу вiд рiзницевих методiв
полягає в тому, що наближений розв’язок знаходиться у виглядi сплайна
на всьому iнтервалi iнтегрування, а не на дискретнiй множинi точок як в
рiзницевих методах. Це дозволяє одержати бiльш повну iнформацiю про
розв’язок задачi.

Z bМетод трапецiї є методом наближеного обчислення значення iнтегралу

f (x)dx. Iдея методу полдлягає в наближеннi областi пiд графiком фун-
a
кцiї f (x) трапецiєю та обчисленням її площi.

3
2.2 Коректнiсть IР в просторах Банаха
Банахiв простiр — повний нормований векторний простiр, або простiр,
в якому кожна фундаментальна послiдовнiсть є збiжною. Тобто векторний
простiр V над полем дiйсних або комплексних чисел з нормою || · || такою,
що кожна фундаментальна послiдовнiсть є збiжною до елементу з V за ме-
трикою d(x, y) = ∥x − y∥.

Теорема 1 Нехай A : X → X - обмежений лiнiйний оператор у Ба-

наховому просторi X та I − A : X → X - iзоморфiзм. Припустимо, що
||Pn A − A|| → 0, n → ∞. Тодi, для достатньо великих n ≥ N оператори
(I − Pn A)−1 : X → φ − φn = (I − Pn A)−1 (φ − Pn φ) має мiсце двостороння
оцiнка:
1
||I−Pn A|| ||φ − Pn φ|| ≤ ||φ − φn || ≤ ||(I − Pn A)−1 || ||φ − Pn φ||.

4
3 Застосування методу
3.1 Чисельнi розв’язування IP
Метод колокацiй. Виберемо рiзнi точки {x1 , ..., xn } в D, якi називаю-
ться точками колокацiї i будемо вимагати, щоб ln (xi ) = 0, i = 1, ..., n.
Це призводить до системи лiнiйних рiвнянь:

n
X  Z 
cj ψj (xi ) − ψj (y)K(xi , y)dy = f (xi ), i = 1, ..., n. (1)
j=1 D

Система (1) мiстить iнтеграли, якi слiд обчислювати наближено. Отже, ме-
тод колокацiї для iнтегрального рiвняння є напiвдискретним.

Розглянемо наше рiвняння Фредгольма другого роду:

Z b
φ(x) − φ(y)K(x, y)dy = f (x), x ∈ [a, b] , (2)
a

Будемо наближати нашу функцiю φ(x) певною певною апроксимуючою

функцiєю φn (x):
φ(x) ≈ φn (x),
то отримаємо:

Z b
φn (x) − φn (y)K(x, y)dy = f (x), x ∈ [a, b] . (3)
a

В результатi цього можемо записати нев’язку:

Z b
rn (x) = φn (x) − φn (y)K(x, y)dy − f (x).
a
Ми замiнили наше початкове рiвняння(2) на апроксимуюче рiвнняння(3).
I на цьому кроцi ми будемо шукати нашу функцiю φn , як лiнiйну комбiнацiю
невiдомих коефiцiєнтiв на кусково-лiнiйнi базиснi функцiї.

5
 Перш за все, ми наш промiжок [0, [a, b]] подiлимо на n частин. То вiдпо-
вiдно, кожна наша точка буде визначатись таким чином:

b−a
xj = a + hj , j = 0, n, ,h= (4)
n
зазначимо, що в нас є n + 1 точка, де нульова точка це a, та n-та - це b. h-
це наш крок. Тобто, ми ввели рiвновiддалений подiл на [a, b].

Метою методу колокацiї є, щоб наша нев’язка дорiвнювала нулю в наших

вузлах:
rn (xj ) = 0.
Тодi, ми шукаємо нашу апроксимуючу функцiю, як лiнiйну комбiнацiю
добутку невiдомих коефiцiєнтiв на базиснi функцiї:

n
X
φn (x) = cj lj (x). (5)
j=0

Розглянемо нашi базиснi функцiї:

 x−x
 h , x ∈ [xj−1 , xj ] , j ≥ 1,
j−1

lj (x) = xj+1h−x , x ∈ [xj , xj+1 ] , j ≤ n − 1, (6)

0, x∈/ [xj−1 , xj+1 ] .


Використовуючи систему (6) ми можемо визначити чому буде дорiвню-

вати lj (xi ):
(
1, i = j,
lj (xi ) = δij =
0, i ̸= j.
Якщо, ми пiдставимо наше рiвняння(5) в рiвняння (3), тодi будемо ви-
користовувати метод колокацiї в вузлах(4), то отримаємо СЛР для знахо-
дження невiдомих коефiцiєнтiв cj :
n
X
φn (xk ) = cj lj (xk ).
j=0

6
 Наша сума значно спроститься, тому що майже всi доданки будуть до-
рiвнювати 0.

Отже, отримаємо:
n
X
cj lj (xk ) = ck lk (xk ).
j=0

Зазначимо, що:
lk (xk ) = 1.
Значення коефiцiєнта ck , це значення нашої апроксимуйочої функцiї в
точцi xk .

Пiдставивши в нашу суму (5) в наше рiвняння (3), отримаємо:

n
X n
Z bX
cj lj (x) − cj lj (y)K(x, y)dy = f (x), x ∈ [a, b]. (7)
j=0 a j=0

На даний момент в нас n+1 невiдома. Вiдповiдно в нас має бути n+1 рiв-
няння. Для цього ми в наше рiвняння будемо пiдставляти вузли x0 , x1 , ..., xn .
Тому ми наше рiвняння (7) можемо записати у такому вглядi:

n
X n
Z bX
cj lj (xi ) − cj lj (y)K(xi , y)dy = f (xi ), i = 0, n. (8)
j=0 a j=0

Пiсля певних перетворень рiвняння(8) ми отримаємо систему лiнiйних рiв-

нянь, яка буде мати ось такий вигляд:

n
X  Z b 
cj δij − lj (y)K(xi , y)dy = f (xi ), i = 0, n . (9)
j=0 a

Отже, ми отримали систему лiнiйних рiвнянь розмiрностi n + 1 на n + 1

для знаходження невiдомих коефiцiєнтiв. Невiдомi коефiцiєнти це значення
нашої апроксимуючої функцiї φn в точцi xj . Як ми вже визначили наше φn

7
 це наближене значення до нашої точної функцiї. Тодi ми можемо ствер-
джувати, що:
cj ≈ φ(xj ).
Подамо нашу систему лiнiйних рiвнянь у матрично-векточному виглядi:
Ac = F,
де
A = {aij }ni,j=0 ,
c=(c0 , c1 , ..., cn )T ,
F = (f (x0 ), f (x1 ), ..., f (xn ))T .
Наше aij випливає з формули (9):
Z b
aij = δij − lj (y)K(xi , y)dy.
a
Ми вже зазначили, що метод колокацiї для iнтегрального рiвняння є на-
пiвдискретним. Для розв’язування задачi чисельного iнтегрування засто-
суємо квадратурну формулу трапецiй:
p−1
" #
1 ˜ X
˜ k ) + 1 f (x
˜ p) ,
Th (f ) = h̃ f (x 0) + f (x
2 2
k=1
(b−a)
для f ∈ C [a, b] , h= p , p ∈ N.

8
3.2 Оцiнка похибки
Лема 2
Нехай A : X → X-компактний лiнiйний оператор у Банаховому просторi
X та Pn - множина обмежених операторiв на X таких, що Pn φ → φ, для
φ ∈ X. Тодi ||Pn A − A|| → 0, n → ∞.

Iнтерполяцiйний оператор визначається, як:

n
X
Pn φ(x) = φ(xi )lj (x).
j=0

Для Pn φ, де φ ∈ C 2 [a, b] ми будемо мати таку оцiнку похибки:

||Pn φ − φ||∞ ≤ 81 h2 ||φ′′ ||∞ ,
для Pn φ, де φ ∈ C [a, b] оцiнка похибки буде виглядати так:
||Pn φ − φ||∞ ≤ w(φ, h) → 0.
Звiдси випливає, що:
Pn φ → φ, φ ∈ C [a, b] .
Одже, для вiдповiдного iнтегрального оператора:
A : C [a, b] → C [a, b] ,
за лемою(2) отримаємо:
||Pn A − A|| → 0, n → ∞.
Ми можемо використати результати теореми(1). Таким чином для до-
статньо великого n ≥ N апроксимацiйне рiвняння цього методу колокацiї
(I − Pn A)φn = Pn f має єдиний розв’язок для f ∈ C [a, b] i ||φn − φ||∞ ≤
M ||Pn φ − φ||∞ . Для φ ∈ C 2 [a, b] ||φn − φ||∞ ≤ M 81 h2 ||φ′′ ||∞ .

9
4 Чисельнi експеременти
4.1 Приклад 1
Z 1
φ(x) − xy φ(y)dy = ex − x,
0

де: φ(x) = ex , K = xy, f (x) = ex − x.

Програмно застосовуємо метод колокацiї з лiнiйними сплайнами на осно-

вi квадратурної формули трапецiї при x = 0.5, то отримаємо такi резуль-
тати:
n x = 0.5 error
4 2.3269 0.6782
16 2.2840 0.6352
32 2.1187 0.4700
64 1.6389 9.8517e − 03
φ(x) = 1.6487
Графiк точного та наближеного розв’язкiв:

Рис. 1: n = 4 та n = 64

10
4.2 Приклад 2
1
x2 x
Z
2
φ(x) − 2xy φ(y)dy = − ,
0 2 5
x2 x2
де: φ(x) = 2, K = 2xy 2 , f (x) = 2 − x5 .

Програмно застосовуємо метод колокацiї з лiнiйними сплайнами на осно-

вi квадратурної формули трапецiї при x = 0.5, то отримаємо такi резуль-
тати:
n x = 0.5 error
4 0.5147 1.1814
16 0.6728 0.5478
32 0.4327 0.3077
64 0.1124 0.012553
φ(x) = 0.1250
Графiк точного та наближеного розв’язкiв:

Рис. 2: n = 4 та n = 64

11
5 Висновок
Розглянули лiнiйне iнтегральне рiвняння Фредгольма другого роду, ви-
користавши метод колокацiї з лiнiними сплайнами та квадратурну формулу
трапецiї. Можна зазначити, що метод колокацiї є досить простий та ефе-
ктивний проекцiйний метод. Головне iдея методу колокацiї полягає в тому,
щоб наша нев’язка доiвнювала 0.

Звели iнтегральне рiвння до системи лiнiйних рiвнянь та подали у матрично-

векторному виглядi, а також навели квадратурну формулу трапецiї за якою
розв’язали нашу задачу чисельного iнтегрування. Зазначили, як буде обра-
ховуватись похибка нашого рiвняння.

Програмно реалiзували завдання. Навели декiлька прикладiв та запи-

сали їхнi результати, а також вивели графiки з точним та наближеним
розв’язками для цих прикладiв. Потрiбно зазначити, що наша похибка пря-
мує до нуля.

12
6 Додаток
Програмна реалiзацiя:
clc

n=64; a=0; b=1; x=0.5; z=70;

phi =@(x) e.^x;
K =@(x,y) x*y;
f = @(x) e.^x - x;

function res = l_j(j,x,xk,n,h)

if (j>=2 && (x >= xk(j-1) && x <= xk(j)))
res = x-xk(j-1)/h;
elseif (j <=n && (x <= xk(j+1) && x>=xk(j)))
res = (xk(j+1)-x)/h;
else
res = 0;
endif
endfunction

function res = Kronecker(i,j)

if (i==j)
res = 1;
else
res = 0;
endif
endfunction

function [res,xk] = Trap(K,a,b,z,xx,i,n,x)

h=(b-a)/z;
xk=a:h:b;
res = 1/2 * l_j(i,xk(1),xk,z,h)*K(xx(i),xk(1));
for summa=2:z-1
k=l_j(i,xk(summa),xk,z,h)*K(xx(i),xk(summa));
res=res+k;
endfor
res = res + 1/2* l_j(i,xk(z),xk,z,h)*K(xx(i),xk(z));
res=res*h;

13
endfunction

function [xk,c,k] = Collocation (a,b,x,n,phi,K,f,z)

h=(b-a)/n;
xk = a:h:b;
for i=1:n+1
for j=1:n+1
A(i,j) = Kronecker(i,j) - Trap(K,a,b,z,xk,i,n,x);
endfor
F(i)=f(xk(i));
endfor
A;
F = transpose(F);
c = A\F;
approximate = 0;
for i = 1:n+1
approximate += c(i)*l_j(i,x,xk,n,h);
endfor
approximate
k= exactSol(xk);
exact = exactSol(x)
error=abs(exact-approximate)
endfunction

function res = exactSol(x)

res = e.^x;
endfunction

[xk,c,k] = Collocation(a,b,x,n,phi,K,f,z);

plot(xk, c, 'r')
hold on;
plot(xk, k, 'b')
legend ("approximate solution","exact solution")

14
7 Використанi джерела
[1.] Kress R. Linear Integral Equations / Rainer Kress. – G ottingen, Germany:
Georg-August-Universit at G ottingen, 2010. –pp 427

[2.] Тихонов А. Н. УРАВНЕНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ФИЗИКИ / А.

Н. Тихонов, А. А. Самарский., 1977. – 743 с.

[3] M. Абрамовиц. Справочник по специальным функциям / И. Стиган.//

- М.: Наука, 1979.

15