МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

ІНТЕГРАЛИ, ЩО ЗАЛЕЖАТЬ
ВІД ПАРАМЕТРА,
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ,
КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ

Рекомендовано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського

як навчальний посібник для здобувачів ступеня бакалавра
за освітньою програмою «Інтелектуальні сервіс-орієнтовані розподілені обчислення»
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»

Київ

КПІ ім. Ігоря Сікорського

2023
Математичний аналіз. Інтегральне числення функцій однієї змінної: Збірник
задач [Електронний ресурс]: практикум для студ. спеціальності 122 «Комп’ютерні
науки» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад. Ю. Є. Бохонов. – Електронні текстові
дані (1 файл: 3,02 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2023. – 189 с.

Гриф надано Методичною радою КПІ ім. Ігоря Сікорського (протокол № від ..2023 р.)
за поданням Вченої ради Інституту прикладного системного аналізу (протокол № від ..2022 р.)

Електронне мережне навчальне видання

ІНТЕГРАЛИ, ЩО ЗАЛЕЖАТЬ
ВІД ПАРАМЕТРА,
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ,
КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ

Укладач: Бохонов Юрій Євгенович, канд. ф. - мат. н, доцент

Відповідальний Подколзін Г.Б., канд. ф. - мат. н., доцент

редактор
Рецензент: Голуб А.П., д-р ф.-мат. н., провідний науковий співробітник

Інституту математики НАН України

«Математичний аналіз. Інтегральне числення функцій однієї змінної: Збірник задач

[Електронний ресурс]: Практикум призначено для вивчення на практиці студентами
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» основ аналітичної геометрії та лінійної алгебри.
Запропоновано розв’язки задач на теми з лінійної алгебри: теорія лінійних просторів,
операторів, матриць та визначників. Алгебраїчний апарат застосовується до задач, що
виникають у аналітичній геометрії: в теорії прямих і площин, а також кривих другого
порядку, зведення їх до головних осей.
  КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………… 4

1. Практичне заняття 1. Лінійні простори, базиси в лінійних

просторах ………………………………………………………… 5

2. Практичне заняття 2. Підпростори лінійних просторів ……. 12

3. Практичне заняття 3. Вектори на площині. Ділення відрізку в

даному відношенні …………………………………………… 17

4. Практичне заняття 4. Матриці та дії з ними ………………… 31

5. Практичне заняття 5. Лінійні оператори та їхні матриці ….. 42

6. Практичне заняття 6. Детермінанти матриць, методи

обчислення ………………………………………………………. 48

7. Практичне заняття 7. Ранг матриці та її мінори. Різні методи

знаходження рангу ……………………………………… 68

8. Практичне заняття 8. Матриця переходу до нового базису ... 71

9. Практичне заняття 9. Матриці лінійного оператора в різних

базисах …………………………………………………………….. 82

10.Практичне заняття 10. Лінійні алгебраїчні системи рівнянь …. 88

10.1. Питання існування оберненої матриці, та методи її
знаходження. Матричні рівняння …………………………….

88

11.Практичне заняття 11. Способи визначення лінійного

підпростору. Ядро і образ оператора. Пряма сума підпросторів.
Сума та перетин підпросторів ……………………………………..

101

12.Практичне заняття 12. Різні типи рівняння прямої на площині 111

13.Практичне заняття 13. Скалярний та векторний добутки. Їхні

властивості ………………………………………………………….. 116

14.Практичне заняття 14. Мішаний добуток та його застосування. 126

15.Практичне заняття 15. Пряма та площина у просторі,

 відхилення точки від прямої та площини ……………………… 129

16.Практичне заняття 16. Криві другого порядку на площині.

Канонічні рівняння, рівняння у полярних координатах та
параметричні. Ексцентриситет та директриса кривої другого
порядку ………………………………………………………………

152

17.Практичне заняття 17. Рівняння кривих другого порядку у

полярних координатах та у параметричній формі. Загальне
рівняння другого порядку та його перетворення за допомогою
зсуву …………………………………………………………………..

163

18.Практичне заняття 18. Перетворення рівняння кривої другого

порядку шляхом повороту координатних осей ………………… 169

ЛІТЕРАТУРА …………………………………………………………… 180

 ВСТУП

У посібнику «Математичний аналіз. Інтегральне числення функцій однієї

змінної. Збірник задач [Електронний ресурс]: Практикум містяться методичні
рекомендації до виконання домашніх контрольних робіт. Він включає задачі на
основні теми з теорії скінченновимірних лінійних просторів і лінійних
операторів, матриць операторів, теорії визначників і стандартні задачі
аналітичної геометрії. При цьому досвід, набутий при розв’язанні алгебраїчних
задач, пов’язаний з просторами довільної розмірності, застосовується для задач
аналітичної геометрії.

При вивченні теорії лінійних просторів особливо ретельно розглядаються

задачі, пов’язані з такими конструкціями як сума і перетин лінійних
підпросторів, пряма сума.

Особлива увага в теорії операторів приділяється задачам знаходження

матриці лінійного оператора у певному базисі і зв’язку його матриць у різних
базисах.

Для розв’язанні задач з теорії визначників використовуються як

стандартні технік, так і деякі штучні, які допомагають розвивати творчий підхід
до аналізу більш складних ситуацій.

Розвинений алгебраїчний апарат застосовується при дослідженні лінійних

об’єктів у аналітичній геометрії – прямих і площин, приводяться основні
способи розв’язання задач на ці теми. Особлива увага приділяється нормальним
рівнянням прямої і площини, що дає змогу розглянути деякі важливі задачі,
зокрема, на знаходження бісектриси та бісекторіальної площини.

В розділі, присвяченому аналітичній геометрії кривих, розглядаються

канонічні рівняння кривих другого порядку на площині, а також зведення
загальних рівнянь до канонічного вигляду. При цьому використовуються
матриці повороту системи координат і їхні властивості. Окремо розглядаються
задачі на приведення до канонічного вигляду рівняння еліпса, гіперболи і
параболи.

 КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021

 I. ІНТЕГРАЛИ, ЩО ЗАЛЕЖАТЬ ВІД ПАРАМЕТРА

Деякі теоретичні відомості

Власні інтеграли, що залежать від параметра
Нехай  x, y   D  [a, b]  [c, d ], f  C 0  D  . Розглядається інтеграл
b
I ( y)   f ( x, y)dx (1.1)
a

Властивості інтегралів, що залежать від параметра

Теорема 1.1. Нехай f  C 0 [a, b]  [c, d ]. Тоді функція І, що визначається

рівністю (1.1) , неперервна на [c, d ] .
Теорема 1.2 (Фубіні). Нехай f  C 0 [a, b]  [c, d ]. Тоді функція І, що
визначається рівністю (1.1) , інтегровна на [c, d ] і
d d
b  d b b d

c I ( y)dy  c  a f ( x, y)dx dy  c dy a f ( x, y)dx  a dx c f ( x, y)dy. (1.2)

f
Теорема 1.3 (правило Лейбниця). Нехай f ,  C 0 [a, b]  [c, d ]. Тоді функція
y
I , що визначається рівністю (1.1) , диференційовна на [c, d ] і її похідна
знаходиться за формулою
f ( x, y)
b
dI ( y)
 dx. (1.3)
dy a
 y

Теорема 1.4. Нехай f неперервна на криволінійній трапеції D ,  , -

неперервні на [c, d ] функції. Тоді функція, визначена інтегралом (1.4)
f
неперервна. В разі неперервності похідної і неперервній диференційовності
y
 , функція (1.4) неперервно диференційовна, і її похідна дається формулою

 ( y)
dI ( y ) f ( x, y )
  dx   ( y ) f  ( y ), y   ( y ) f  ( y), y . (1.4)
dy  ( y)  y

Невласні інтеграли, що залежать від параметра

Нехай  x, y   D  [a,    [c, d ], f C0 D . Розглядається інтеграл, що
збігається при кожному y  [c, d ] (поточково):

I ( y)   f ( x, y)dx (1.5)
a

Означення 1.1. Невласний інтеграл (1.5) називається рівномірно збіжним за

параметром y [c, d ] , якщо він поточкові збігається на цьому проміжку і

  0  A  A     a R  A   f ( x, y )   y  [c, d ].
R

Теорема 1.5 (критерій Коші). Для рівномірної збіжності інтеграла за

параметром y [c, d ] необхідно і достатньо, щоб
R2

  0  A  A     a R2  R1  A   f ( x, y )   y [c, d ].
R1

Теорема 1.6 (ознака порівняння Вейєрштраса). Нехай функція f , яка при

кожному y  [ c, d ] інтегрована на [ a, ) і справедлива нерівність

f ( x, y)  g ( x) . Тоді із збіжності інтеграла  g ( x)dx
a
випливає абсолютна і

рівномірна збіжність інтеграла (1.5).


Теорема 1.7. Ознака Абеля. Невласний інтеграл  f ( x, y) g ( x)dx
a
збігається

рівномірно по y [c, d ] , якщо


1) інтеграл  f ( x, y) dx збігається рівномірно по
a
y  [ c, d ] ;

2) функція g ( x ) монотонна і обмежена на [a, ).


Теорема 1.8. Ознака Діріхлє. Невласний інтеграл  f ( x, y) g ( x)dx
a
збігається

рівномірно по y [c, d ] , якщо

A
1)  f ( x, y) dx  M A  a
a

2) функція g ( x ) монотонно прямує до нуля, якщо x   .

Теорема 1.9 (ознака Діні). Нехай функція f ( x, y ) неперервна і невід’ємна на

D  [a, )  [c, d ] , а функція I ( y)   f ( x, y)dx неперервна на [c, d ] . Тоді цей
a

інтеграл збігається рівномірно на цьому відрізку.

Теорема 1.10. Нехай функція f ( x, y ) неперервна на D  [a, )  [c, d ] , а інтеграл

I ( y)   f ( x, y)dx рівномірно збігається на [c, d ] . Тоді цей інтеграл є
a

неперервною функцією на цьому відрізку.

Теорема 1.11 (Фубіні). Нехай виконано умови теореми 2.6. Тоді інтеграл (2.1)

I ( y)   f ( x, y)dx можна інтегрувати по параметра y по відрізку [c, d ] і
a

справедлива формула

d d
  d   d

c I ( y)dy  c  a f ( x, y)dx dy  c dy a f ( x, y)dx  a dx c f ( x, y)dy. (1.6)

f
Теорема 1.12. Нехай функція f ( x, y ) і її частинна похідна неперервні на
y
D  [ a ,  )  [ c, d ] . Нехай при деякому y  [ c, d ] збігається інтеграл
 
f ( x, y)
I ( y)   f ( x, y)dx , а інтеграл J ( y)   dx рівномірно збігається на [c, d ] .
a a
y
Тоді інтеграл I ( y) збігається рівномірно по y  [ c, d ] , ця функція
диференційовна по y , і її похідна знаходится за формулою

f ( x, y )
b
dI ( y )
 J ( y)   dx. (1.7)
dy a
 y
Теорема 1.13. Нехай функція f визначена в області D  [a, )  [c, ) ,
неперервна в ній і невід’ємна. Нехай інтеграли
 
I ( y)   f ( x, y)dx, J ( x)   f ( x, y)dy
a c

неперервні при y  c, x  a . Нехай один з наступних інтегралів збігається:

     

 I ( y)dy   dy  f ( x, y)dx або  J ( x)dx   dx f ( x, y)dy .

c c a a a c
Тоді із збіжності одного з них випливає збіжність іншого і їхня рівність:

   

 dy  f ( x, y)dx   dx  f ( x, y)dy
c a a c
(1.8)

Деякі класичні інтеграли

1). Інтеграл Діріхлє.


sin ax 
0 x dx 
2
sgn a. (1.9)

2). Інтеграл Ейлера-Пуасона.


1 
 e dx 
 ax 2
. (1.10)
0
2 a

 
5). Інтеграли Френеля  sin x dx ,  cos x 2dx .2

0 0
   
1 sin t 1 cos t 1 
0  0 
2 0 t

2 0 t

2 2
sin x dx cos x dx dt dt . (1.11)
2 2

1. Дослідити на рівномірну збіжність наступні інтеграли.


dx
1.1. I ( )   
. a)   0  1; b)  1. Відповідь: а) рівномірно, b) нерівномірно.
1
x

sin  x
1.2. I ( )   dx,    ,  . Відповідь: рівномірно.
0
1  x 2


ln x
1.3. I ( )   4
dx,   0,10. Відповідь: рівномірно.
3 3
x

sin  x
1.4. I ( )   dx,   0,  . Відповідь: нерівномірно.
0
x


1.5. I ( )   e x dx. a)   0  0; b)  0. Відповідь: а) рівномірно, b)
2

нерівномірно.
 
dx
1.6. I ( )   ,   b,   , b  0. Відповідь: рівномірно.
3
x ln x


ln 3 x
1.7. I ( )   2 dx,    ,  . Відповідь: рівномірно.
1
x   4


1.8. Нехай збігається інтеграл  f  x dx, a  0 . Довести, що на множині   0,  
a
 

e
 x
f  x dx і  e f  x dx .
 x
2
рівномірно збігаються інтеграли
a a

2. За допомогою диференціювання за параметром обчислити наступні

інтеграли.


1  cos  x   x 1  2 
2.1. I ( )   e dx,   0. Відповідь: ln 1  2  .
0
x 2   

sin  x   x 
2.2. I ( ,  )   e dx,  ,   0. Відповідь: arctg .
0
x 

e x  e  x 1 2  2
2.3. I ( )   sin  x  dx,   0,   0,   0. Відповідь: ln 2 .
0
x 2    2


arctg x 
2.4. Довести, що 0 x 1  x 2  dx  ln 1    ,   0.
2

ln 1   2 x 2 
 
1
2.5. Довести, що I     dx   1  1   2 ,   1.
0 x 2
1 x 2

3. Використовуючи відомі результати, знайти наступні інтеграли.

1
1
3.1. Використовуючи відоме значення I 0   x 1dx  ,   0 , обчислити
0

1
інтеграл I n   x 1 ln n xdx, n  .
0
 1
dx 
3.2. Використовуючи відоме значення I 0      ,   0 , обчислити
0
x 2   2 2
1
dx   2n  1!!
інтеграл I n     , n  . Відповідь: a 2 n1.
0 x 2
2
n 1
2  2n !!


sin  x 
3.3. Використовуючи відоме значення 
0
x
dx  ,   0 , обчислити інтеграл
2

cos ax  cos bx  b  a 

0
x
dx . Відповідь:
2
.

1 
1
3.4. Використовуючи відоме значення I 0   e x dx  ,   0 , довести, що
2

0
2 
1
I n   e x x 2 n dx 
2  2n  1!!  , n  .
0
2n1 n 

4. Функції (інтеграли) Ейлера

Деякі теоретичні відомості

Бета-функція Ейлера:

1
( ,  )   x 1 1  x 
 1
dx . (01)
0

Гама-функція Ейлера:


( )   x 1e x dx (02)
0

Область визначення  -функції -   0,   0 ,  -функції -   0 .

Деякі властивості В-функції Ейлера

1). Симетричність
 (  , )  ( ,  ) (03)

2). Формули зниження.

 1
( ,  )  (  1,  ),   1.
   1 (04)

 1
( ,  )  ( ,   1),   1.
   1 (05)

1
Частинний випадок: ( ,1)  . n 

(n  1)!
( , n)  .
 (  1)...(  n  1) (06)

 m, n

(m  1)!(n  1)!
(m, n)  .
(m  n  1)! (07)

3). Зображення  -функції Ейлера невласним інтегралом 1-го роду:

 
y 1 y  1
1

1  x 
 1
( ,  )   x  1
dx   dy   dy. (08)
 y  1  y  1
   
0 0 0

Г-функція Ейлера і її властивості


1
1
( )   x e dx   ln 1  du.
 1  x
(09)
0 0 u

1). Диференційовність.
 
 ( )   x 1e x ln n x dx
(n)
(10)
0

2). Рекурентна формула:

(  1)  ( ) (11)

 (12)
(1)   e x dx  1, (n  1)  n!
0

1 (13)
    .
2

3). Формула Ейлера-Гауса.

( )  lim n
 n  1! .
(14)
n  (  1)...(  n  1)

4). Формула доповнення (належить Ейлеру).

Нехай 0    1 0  1    1 .

 (15)
( )(1   )  ,0    1.
sin 

5). Зв’язок між  і  функціями Ейлера.

( )(  ) (16)

( ,  )  .
(   )
6).

     
  
2
1    1  2   2  (17)
0
 1
sin  cos  1
 d    ,   .
2  2 2  2    
 
 2 

7). Формула Лежандра

 1 
  a    a    2 a 1   2a  . (18)
 2 2

8). Інтеграл Раабе.

1
R0   ln ( )d  ln 2 . (19)
0

Наступні інтеграли обчислити за допомогою їхнього зведення до функцій

Ейлера


x 1
4.1. Обчислити інтеграл I     dx . Знайти похідну за параметром від
0
1  x

I   . Відповідь: I    .
sin 
2
dx 2
4.2. 
0
3 x2  2  x 
. Відповідь:
3
.

2
x  1 dx  5
4.3. 
1
2  x  x  3 2
. Відповідь:
100
.


dx 2 3
4.4. 0 1  x3 . Відповідь:
9
.
  4
xdx  2
4.5.  1  x 
0
2
. Відповідь:
4
.


x ln x
4.6. 
0
1 x
dx . Відповідь: 0 .


x  1
4.7.  dx, a  0, b  0,   0,0   p.
 a  bx  
 p
0

 2
a p
a    1  1
Відповідь:  ,p
  b   
.
 

 x  a  b  x 
b m n

4.8.  dx, 0  a  b, c  0 .
 x  c
m n 2
a

xa ba
Вказівка: зробити заміну  t.
xc bc
b  a 
m n 1

Відповідь:   m  1, n  1 .
   
m 1 n 1
b  c a  c


sin p x  p 1 p 1
4.9.  dx, p  1 . Відповідь: 2 p 1   , .
0
1  cos x  2 2 


sin 2 1 x cos 2  1
4.10.  dx, a, b  0,  0,   0 .
a sin x  b cos x 
2 2 2 2  
0

  
 , 
Відповідь: 
2 2
.
2  ab 


a 1
4.11. I  a    ln ( x) dx . Вказівка: продиференціювати інтеграл по a і
a

використати формулу зниження (11). Відповідь: ln 2  a  ln a  1 .

 
sh x
4.12. I  a    dx, 0     . Вказівка: зробити заміну t  e 2  x і
0
sh x
x p1  x  p
1
скористатись відомим значенням інтегралу  dx   ctg p , 0  p  1
0
1  x
(див., напр., [1]).

 
Відповідь: tg .
2 2

1
4.13.   ln ( x)  sin  xdx . Вказівка: зробити заміну x  1  t , додати до
0

одержаного інтегралу даний і використати формулу доповнення (15).

1 
Відповідь:  1  ln  .
 2

ЗВИЧАЙНІ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ

1. Рівняння з відокремлюваними змінними

1.01. x 2dx  y 3e x y dy  0 .

   
1.02. ee e x  1 y  e x  1 e y  0 .
y

x3  y  1
3

1.03. y   0.
 x  1 y
Знайти розв’язок задачі Коші:


1.04. y 1  x 2  cos y  x sin y; y (1)  .
4

1
1.05. xy  y  y 2 ; y (1)  .
2

1.06.  x  2 y  y  1; y (0)  1 .

1.07.  x 2  1 y  2 xy 2  0; y (0)  1 .
2. Рівняння першого порядку з однорідними та квазіоднорідними
функціями

2.01. y 2  x 2 y  xyy .

2.02.  y 2  2 xy  dx  x 2 dy  0 .

x y
2.03. xy  y   x  y  ln .
x

2.04. xy  x 2  y 2  y .

2.05.  2 x  4 y  6  dx   x  y  3 dy  0 .

2.06.  2 x  y  1 dx   4 x  2 y  3 dy  0 .

x y x y
2.07.  y  1 ln  .
x3 x3

2.08. 2xy  y  y 2 x  x 2 y 2 .

2.09. 2 xyy  3 y 2  3 x 6  y 4 .

2.10.  x  y 3  dx  3 y 2  y 3  3x  dy  0 .

3. Лінійні рівняння першого порядку та рівняння Бернуллі

3.01. y  3 y  x 2  1 .

3.02. y  y ctgx  2 x  x 2ctgx .

3.03.  sin 2 y  x ctgy  y  1 .

y
3.04. y  .
3x  y 2

3.05. yx3 sin y  xy  2 y .

3.06.  2 x 2 y ln y  x  y  y .

Розв’язати рівняння шляхом заміни чи диференціювання.

3.07. xdx   x 2  2 y  1 dy .

3.08.  x  1 yy  1  y 2 .

3.09.  x 2  1 y sin y  2 x cos y  2 x  2 x 3 .

x
3.10. y ( x)   y (t )dt  x  1.
0

x x
3.11.   x  t  y(t )dt  2 x   y(t )dt .
0 0

4. РІВНЯННЯ У ПОВНИХ ДИФЕРЕНЦІАЛАХ ТА ТІ, ЩО ЗВОДЯТЬСЯ

ДО НИХ

3x 2  y 2 2 x3  5 y
4.01. dx  dy  0 .
y2 y3

 
4.02. 2 x 1  x 2  y dx  x 2  ydy  0 .

 x
4.03. 

 2  dx 
 x 2  1 cos y
dy  0 .
 sin y  cos 2 y  1

Розв’язати рівняння, знайшовши інтегрувальний множник.

4.04.  x 2  y 2  x  dx  ydy  0 .

4.05.  x 2  y 2  y  dx  xdy  0 .

 1 dy
4.06.  y   dx   0.
 x y

4.07. y 2 dx   xy  tgxy  dy  0 .
4.08.  x 2  2 x  y  dx   x  3x 2 y  dy  0 .

4.09. x 2 y  ydx  xdy  dx  2 ydx  xdy .

4.10.  2 x 2 y 2  y  dx   x3 y  x  dy  0 .

4.11.  2 x 2 y 3  1 dx  x  4 x 2 y 3  1 dy  0 .

4.12.  x 2  y  dx  x  y  1 dy  0 .

4.13. y 2  ydx  2 xdy  dx  x 3  xdy  2 ydx  .

Рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідної

4.14. x  y   y  .
3

4.15. y   y  1 e y .

4.16.  y   2 yy  y 2 .
4

4.17.  y   y 2  xyy .
3

4.18. y  xy  x 2  y  .
3

4.19.  y  1   y  y  .
3 2

Рівняння Лагранжа і Клеро

4.20. xy  y  2   y .

4.21. 2  y   y  xy   1 .
2

4.22. y  xy   y  .
2

4.23. xy  y  ln y .

4.24. xy  y  4 y .
5. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНІ РІВНЯННЯ ВИЩИХ ПОРЯДКІВ

Розв’язати рівняння, знизивши порядок

5.01. y 3 y  1 .

5.02. y  2 yy .

5.03. y  2 yy .

5.04. y  2  y  1 ctgx .

5.05. y  2 y  x   1 .

5.06. y  y  2 y    y  .
2

5.07. yy  y   y  .
2

Розв’язати рівняння, знизивши порядок, використавши однорідність.

5.08. xyy  x  y   yy .

2

 
5.09.  x 2  1  y   yy  xyy .
2

5.10. x 2 yy   y   0 .
2

5.11. 4x 2 y 3 y  x 2  y 4 .

5.12. xyy  y  y  y  .

Лінійні рівняння зі сталими коефіцієнтами

5.13. y  y  2 y  0 .

5.14. y  4 y  0 .

5.15. y (4)  2 y  y  0 .

5.16. y  y  2e x  x 2 .

5.17. y  3 y  2 y  sin x .

5.18. y  4 y  4 y  xe2 x .

5.19. y  y  x sin x .

5.20. y  3 y  2 y  e x cos 2 x .

5.21. y  4 y  3 y  chx .

5.22. Розв’язати задачу Коші:

y (4)  y  2cos x; y(0)  2, y(0)  1, y(0)  y(0)  0 .

5.23. Розв’язати задачу Коші:

y  3 y  2 y  9e2 x ; y(0)  0, y(0)  3, y(0)  3 .

Розв’язати методом варіації довільних сталих

ex
5.24. y  2 y  y  .
x

1
5.25. y  3 y  2 y  .
e 1
x

1
5.26. y  y  .
sin x

5.27. y  2 y  y  3e  x x  1 .

Розв’язати рівняння Ейлера і Якобі

5.28. x 2 y  4 xy  6 y  0 .

5.29. x3 y  xy  y  0 .

5.30. x 2 y  3xy  5 y  3x 2 .

5.31.  x  2  y  3 x  2  y  4 y  x .
2

5.32.  2 x  3 y  3 2 x  3 y  6 y  0 .
3

Лінійні рівняння зі змінними коефіцієнтами

Знаючи один розв’язок, знайти загальний розв’язок диференціального

рівняння другого порядку
 ex
5.33. xy  2 y  xy  0; y1  .
x

5.34. y  2 1  tg 2 x  y  0; y1  tgx .

5.35. y  y tgx  2 y  0; y1  sin x .

 
5.36. y  4 xy  4 x2  2 y  0; y1  eax .
2

Лінійні системи зі сталими коефіцієнтами

 x(t )   a11 a12 a13 

   a23  , 1, 2 , 3 - власні числа матриці, корені
Нехай u   y (t )  , A   a21 a22
 z (t )  a a33 
   31 a32
рівняння det   I  A  0 . Розв’язати системи диференціальних рівнянь з

du
матрицею A :  Au , якщо відомі ця матриця і її власні числа.
dt

 2 1 2 
 
5.37. A   1 2 2  , 1  3, 2  3  1 .
 3 3 5 
 

2 1 0 
 
5.38. A   0 2 4  , 1  2  0, 3  3 .
 1 0 1
 

 4 1 0 
 
5.39. A   3 1 1 , 1  2  3  2 .
1 0 1 
 

 2 1 1 
 
5.40. A   2 1 2  , 1  2  3  1.
 1 1 2 
 

 2 1 2 
 
5.41. A   1 0 2  , 1  1, 2  i, 3  i .
 2 1 1
 
   
стони, I   lnsin x dx З рі , I   lnsin x dx З сторони, I   lnsin x dx З рі
0 0 0
  
стони, I   lnsin x dx З рі , I   lnsin x dx З сторони, I   lnsin x dx З рі
0 0 0
  
стони, I   lnsin x dx З рі , I   lnsin x dx З сторони, I   lnsin x dx З рі
0 0 0