Запитання 1 (ст.

64)

Сільське господарство охоплює тваринництво і рослинництво

(землеробство). Сільське господарство — вид матеріального виробництва,
що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх
тварин. Воно забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість
— сировиною.
Сільське господарство — найдавніший вид виробничої діяльності
людини. Сільськогосподарське виробництво залишається головним заняттям
багатьох жителів нашої планети: у ньому зайнято близько 20 % економічно
активного населення світу. У більшості країн, що розвиваються, цей
показник становить 40–50 % і більше, тоді як у розвинених країнах — 2–5 %.

Запитання 4 (ст.64)

Потужними виробниками валової сільськогосподарської продукції є

найбільші за розмірами й кількістю споживачів країни: Китай, Індія, США,
Індонезія, Бразилія, Нігерія, Мексика, Японія, Росія, Франція. У країнах, що
розвиваються, переважає внутрішнє споживання продукції, а економічно
розвинені країни є найбільшими експортерами сільськогосподарських
товарів і продовольства (США, Франція, Канада, Австралія). Водночас вони є
й найбільшими їх імпортерами. Найбільший експортер серед країн, що
розвиваються, — Аргентина.
Розвиток і розміщення сільського господарства залежить від природно-
географічних і соціально-економічних передумов.
Природно-географічними чинниками є земельно-ґрунтові (обсяги і
структура земельного фонду, типи ґрунтів) й агрокліматичні ресурси
(забезпеченість сільськогосподарських культур теплом та вологою).
Соціально-економічні чинники: аграрні відносини, форми земельної
власності, характер землекористування, рівень розвитку агрокультури,
аграрна політика держави тощо. Від рівня енергоозброєності, технічного
оснащення, хімізації сільського господарства, впровадження наукових
досягнень залежить інтенсифікація виробництва.