1

Державний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та митної справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Митна справа»

на тему: ««Митні формальності при імпорті домашнього текстильного

взуття»
»

Студента ____ курсу _____групи

денної форми навчання
факультету торгівлі та маркетингу
_____________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Науковий керівник:
_____________________________
(науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали)

Київ 2023
 2

Зміст
Вступ
1. Класифікація домашнього текстильного взуття згідно УКТЗЕД
2. Аналіз експортно-імпортних операцій з домашнім текстильним взуттям в
Україні
3.. Визначення митної вартості та нарахування митних платежів при імпорті
домашнього текстильного взуття в Україні
4. Декларування домашнього текстильного взуття в режимі імпорту
5.. Аналіз виконання митних формальностей при імпорті домашнього
текстильного взуття
Висновок
Список використаної літератури
 3

ВСТУП
Актуальність теми. Державна митна служба України виконує
відповідальні завдання щодо захисту економічного суверенітету країни, а
також забезпечення її економічної безпеки, формування прибуткової частини
Державного бюджету України
Метою курсової роботи є вивчення особливостей декларування
домашнього текстильного взуття в режимі імпорту та аналіз здійснення
митних процедур при митному оформленні (мета формулюється відповідно
до теми курсової роботи)
Для досягнення поставленої мети даної роботи необхідним є виконання
таких основних завдань (завдання формулюється відповідно до пунктів
плану курсової роботи):
визначення коду домашнього текстильного взуття з УКТЗЕД;
аналіз експортно-імпортних операцій з домашнього текстильного
взуття в Україні;
визначення митної вартості та нарахування митних платежів при
імпорті домашнього текстильного взуття;
аналіз декларування домашнього текстильного взуття в режимі
імпорту;
аналіз виконання митних процедур при імпорті домашнього
текстильного взуття
Об’єктом курсової роботи є домашній текстиль взуття, що ввозиться на
митну територію України.
Предметом курсової роботи є порядок виконання митних процедур при
митному оформленні домашнього текстильного взуття.
В процесі написання курсової роботи була використана система
загальнонаукових та спеціальних емпіричних і теоретичних методів
дослідження. Також використовувалися такі емпіричні методи, як
спостереження, опис, порівняння, узагальнення.
Інформаційною базою написання курсової роботи є:
 4

теоретична та монографічна література;

публікації у періодичних виданнях;
навчальна література;
нормативно-правові акти України з питань митної справи;
статистичні матеріали тощо.
 5

1 Класифікація домашнього текстильного взуття згідно УКТЗЕД

УКТЗЕД - це Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної

діяльності. УКТЗЕД була розроблена на основі Гармонізованої системи
опису та кодування товарів ЄС та Комбінованої номенклатури ЄС. УКТЗЕД
гармонізована з Гармонізованою системою на рівні шести знаків та з
Комбінованою номенклатурою ЄС на рівні восьми знаків товарного коду.

УКТЗЕД фактично складається з [1]:

1) набору товарних кодів;
2) опису товарів, що відповідають цим кодам; та
3) Правил та пояснень щодо класифікації товарів за певними кодами.
Суть класифікації товарів полягає в наступному. Кожному товару, що
перетинає кордон, присвоюється 10-значний код. Це робиться для того, щоб
однозначно ідентифікувати товар і визначити застосовні тарифні ставки та
адміністративні заходи. Крім того, присвоєння кодів полегшує ведення
митної статистики.
Кожному коду товару присвоюється певна тарифна ставка; УКТЗЕД та
тарифні ставки складають Митний тариф України, затверджений Законом
України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України".
10-значний код товару включає
o Код товарної групи (перші дві цифри);
 6

o код товарної позиції (перші чотири цифри); o код товарної позиції

(перші чотири цифри)
o Код товарної підпозиції (перші шість цифр); o Код товарної
підпозиції (перші шість цифр)
o Код товарної категорії (перші 8 цифр); o Код товарної підкатегорії
(перші 8 цифр); o Код товарної підкатегорії (перші 8 цифр)
o Код товарної підкатегорії (перші 10 цифр); o Код товарної
підкатегорії (перші 10 цифр).
Весь УКТЗЕД поділяється на 21 розділ та 97 товарних груп. Розділи
позначаються римськими цифрами і, на відміну від груп, номери розділів не
відображаються в структурі коду товару. Назви розділів та груп наведено
лише для зручності користування УКТЗЕД. Кожна група поділяється на
відповідні розділи, підрозділи, категорії та підкатегорії.
Кількість груп у розділах та кількість товарних позицій у групах може
бути різною. Розділ XIX "Зброя, боєприпаси; їх частини та компоненти"
містить лише одну однойменну групу 93. Натомість розділ I "Живі тварини;
продукти тваринного походження" містить п'ять груп група 01 "Живі
тварини"; група 02 "М'ясо та їстівні субпродукти"; група 03 "Риба,
ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні"; група 04 "Молоко та
молочні продукти, курячі яйця та натуральний мед, їстівні продукти
тваринного походження, в іншому місці не зазначені"; група 05 "Інші
продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені".
Товарний код впливає на застосування тарифних та нетарифних заходів
до цих товарів. [1]
Як випливає з назви, тарифні заходи - це податки та інші збори, що
накладаються на транскордонне переміщення товарів. Розмір ввізного мита
безпосередньо залежить від класифікації товару за певним кодом УКТЗЕД.
Для кожного товарного коду встановлена своя ставка ввізного мита, навіть
якщо вона дорівнює 0%.
 7

При ввезенні безмитних товарів, крім мита, необхідно сплатити

акцизний збір. Перелік таких товарів визначений у Податковому кодексі
України (стаття 215). На ставку акцизного збору також може впливати код
УКТ ЗЕД товару.
Таким чином, з тарифними заходами все зрозуміло: Зміна коду УКТ
ЗЕД може призвести до "подорожчання" товару. Однак нетарифні заходи
можуть перешкоджати імпорту або експорту відповідного товару.
Нетарифні заходи - це будь-які обмеження або заборони на
переміщення товарів через національні кордони, незалежно від застосування
тарифів. Такі обмеження можуть приймати різні форми. Наприклад, у деяких
випадках товари можуть підлягати додатковим формам контролю
(екологічному, фітосанітарному тощо), товари можуть потребувати
сертифікації, перевірки на відповідність певним технічним регламентам,
надання дозволів, ліцензій або інших документів. [1]
Не всі нетарифні заходи безпосередньо пов'язані з класифікацією
товарів. Але наведемо цікавий приклад того, як зміна коду товару впливає на
перелік дозвільних документів, необхідних для митного оформлення. Кілька
років тому митні органи різко змінили код лікарських спиртових настоянок і
почали класифікувати їх як алкогольні напої.
Для імпорту алкогольних напоїв необхідна ліцензія. Оскільки спиртова
настоянка є лікарським засобом, а не алкогольним напоєм, імпортер не мав
на неї ліцензії. Тому імпорт довелося тимчасово призупинити.
Найчастіше згадують про класифікацію товарів перед митним
оформленням. Це не найкраща ідея. Код товару повинен бути визначений ще
до підписання контракту. Так можна переконатися, що товар правильно
вказаний у товаросупровідних документах, отримати всю інформацію від
постачальника та мінімізувати ризик того, що митний інспектор змінить код
товару.
Класифікація домашнього текстильного взуття згідно УКТЗЕД
наведено в таблиці 1 [2]
 8

Класифікація домашнього текстильного взуття згідно УКТЗЕД

УКТЗЕД Пояснення
Розділ XII Взуття, головнi убори, парасольки вiд дощу та сонця, палицi,
(64-67) палицi-сидiння, стеки, батоги та їх частини; пiр'я оброблене i
вироби з нього; штучнi квiти; вироби з волосся людини
Група 64 Взуття, гетри та аналогiчнi вироби; їх частини
6404 Взуття на пiдошвi з гуми, пластмаси, натуральної або
композицiйної шкiри та з верхом з текстильних матерiалiв:
6404 11 00 взуття спортивне; взуття для тенiсу, баскетболу, гiмнастики,
00 тренувальне та аналогiчне взуття
6404 19 iнше:
6404 19 10 туфлi кiмнатнi та iнше домашнє взуття
00
6404 19 90 iнше
00
6404 20 взуття на пiдошвi з натуральної або композицiйної шкiри:
6404 20 10 туфлi кiмнатнi та iнше домашнє взуття
00
6404 20 90 iнше
00
 9

2. Аналіз експортно-імпортних операцій з домашнім текстильним

взуттям в Україні
Надійні статистичні дані про виробництво, споживання та імпорт одягу
і взуття отримати важко. Статистику виробництва ускладнює той факт, що
значна частина виробництва відбувається в тіні і тому не реєструється. Дані
про імпорт можуть бути низькими через контрабанду та заниження обсягів
імпорту. З іншого боку, ця статистика корисна для відстеження тенденцій,
якщо припустити, що відхилення залишаються на одному рівні з року в рік.
Однак статистика експорту є набагато надійнішою, оскільки її можна звірити
з даними про імпорт з країн-імпортерів.
Рисунок 1. Експорт та імпорт товарів з країнами ЄС-27 протягом 2013 -
2021 років, млрд дол. США

30 28.
25. 9
24. 23.
9 22.
20. 20. 2 1
млрд доларів США

3
4 16. 0
14. 19. 20.
15 4 17.
16. 16. 8 17. 6 1
13. 1 9
10 2 4 12.
6 2
5
0
201 201 201 201 201 201 201 202 202
- -2. -2.
3 4-4. 5 6-3. 7-3. 8-2. 9-4. 0-5. 1
5 1 3 0 8 2
-10 0 1 1
-9.
-15 7

Експорт товарів до ЄС Імпорт товарів з ЄС Торговельний

баланс товарів
Джерело: Державна служба статистики України

*Примітка: Обсяги експорту та імпорту не враховують тимчасово

окуповані території АР Крим Крим і м. Севастополя.

Зростання українського експорту товарів до ЄС-27 відновилося і

збільшувалося в середньому на 14,8% на рік у 2016-2019 роках. Загалом
експорт товарів до ЄС-27 зріс на 59,1% (7,5 млрд дол. США) у 2019 році
 10

порівняно з 2015 роком (до підписання ПВЗВТ) та на 24% (3,9 млрд дол.
США) порівняно з докризовим 2013 роком. Імпорт товарів з ЄС також
швидко відновився: у 2016-2019 роках імпорт товарів з ЄС в Україну зростав
у середньому на 16,1% на рік. Загалом імпорт товарів з ЄС-27 у 2019 році
зріс на 64,2% (+9,5 млрд дол. США) порівняно з 2015 роком, але залишився
на 6,5% (-1,7 млрд дол. США) нижчим за докризовий рівень 2013 року.
У 2020 році обсяг торгівлі товарами між ЄС-27 та Україною зменшився
через зниження попиту, спричинене рецесією та глобальною пандемією.
Український експорт товарів до ЄС-27 впав на 10,9%, а імпорт товарів з ЄС-
27 до України зменшився на 4,9%. Однак у 2021 році завдяки різкому
зростанню попиту та цін на світовому ринку відновилося зростання торгівлі
товарами з ЄС як в експорті, так і в імпорті, причому експорт товарів до ЄС
зростав значно швидше, ніж імпорт товарів з ЄС. У 2021 році експорт товарів
до ЄС-27 збільшився на 49,4% до 26,8 млрд доларів США, тоді як імпорт
товарів з ЄС-27 зріс на 25,2% до 28,9 млрд доларів США.
Порівняно з 2013 роком експорт товарів до ЄС-27 у 2021 році
збільшився приблизно на 65,3% (+10,6 млрд доларів США) порівняно з
докризовим рівнем, тоді як приріст імпорту товарів з ЄС-27 був значно
нижчим - 11,7% (+3 млрд доларів США).
Темпи зростання українського експорту товарів до ЄС у 2021 році
перевищили темпи зростання експорту до решти країн світу без урахування
Росії на 21,1% порівняно з докризовим рівнем, а темпи зростання експорту до
ЄС - на 65,3%. Натомість імпорт товарів з решти світу, крім Росії, зростав
вищими темпами, ніж з ЄС-27: У 2021 році імпорт з решти світу без
урахування Росії перевищив докризовий рівень на 40,9% порівняно з 11,7%
для ЄС.

Таблиця 1. Динаміка торгівлі товарами* з ЄС-27, РФ та Рештою світу

протягом 2013-2021 років
 11

Обсяг Обсяг Обсяг Зростання Зростання Зростання

Зростання
2013, 2019, 2021, 2019 vs 2019 vs 2021 vs
2021 vs
млрд $ млрд $ млрд $ 2013, млрд $ 2013, % 2013, млрд $
2013, %
Експорт товарів
Загальний експорт 62,3 50,1 68,1 -12,3 -19,7% 5,8 9,3%
товарів
Експорт до ЄС- 16,2 20,1 26,8 3,9 24,0% 10,6 65,3%
27
Експорт до 31,3 26,7 37,9 -4,6 -14,7% 6,6 21,1%
решти країн
(без ЄС-27 та
РФ)
Експорт до РФ 14,8 3,2 3,4 -11,6 -78,1% -11,4 -76,9%
Імпорт товарів
Загальний імпорт 75,8 60,8 72,8 -15,0 -19,8% -3,0 -4,0%
товарів
Імпорт з ЄС-27 25,9 24,2 28,9 -1,7 -6,5% 3,0 11,7%
Імпорт з решти 26,8 29,6 37,8 2,8 10,3% 11,0 40,9%
країн (без ЄС-27
та РФ)
Імпорт з РФ 23,1 7,0 6,1 -16,1 -69,8% -17,0 -73,7%
Джерело: Державна служба статистики України
*Примітка: Обсяги експорту та імпорту не враховують тимчасово окуповані території АР
Крим Крим і м. Севастополя).

Рисунок 2. Експорт товарів України до ЄС-27 та решти світу протягом

2013-2021 років, млрд дол. США
50 46.1

45 41.3

37.5
40

35 31.3 37.9
млрд доларів США

29.9
27.8
30 26.2
31.3 25.5
23.2
25 27.7 26.7
28.6
26.8
24.1
20 22.3
20.7 19.6 20.1
19.6
15 17.9
16.4 17.1
16.2
10 12.6 13.1
 12

2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021

Експорт товарів до ЄС Експорт товарів до решти світу (без Росії)
Експорт товарів до решти світу
Джерело: Державна служба статистики України
*Примітка: Обсяги експорту та імпорту не враховують тимчасово
окуповані території АР Крим і м. Севастополя.

Рисунок 3. Імпорт товарів до України з ЄС-27 та решти світу протягом

2013-2021 років, млрд дол. США
49.9
50
43.9

45
36.6 37.8
34.1 34.9
31.2
29.6
29.6
26.8 26.8 26.7
млрд доларів

22.8 22.8 28.9

21.4 22.4
25.9
24.2
17.7 22.3 23.1
США

20.4 15.3 20.0

16.4
14.8

40
35
30
25
20
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021
Імпорт товарів з ЄС Імпорт товарів з решти світу Імпорт товарів з
решти світу (без Росії)
Джерело: Державна служба статистики України
*Примітка: Обсяги експорту та імпорту не враховують тимчасово
окуповані території АР Крим і м. Севастополя.
Український експорт до ЄС диверсифікується, а інтенсивність експорту
до ЄС знижується. Експорт з України до ЄС-27 до 2021 року зростає за всіма
 13

широкими товарними групами порівняно з докризовим 2013 роком. Водночас

темпи зростання суттєво відрізняються за секторами:
- Товари легкої промисловості (найбільше зростання - вата та інші
готові текстильні вироби) (+0,17 млрд дол. США, +22%).

3. Визначення митної вартості та нарахування митних платежів

при імпорті домашнього текстильного взуття в Україні
Митні платежі на товари та інші предмети, що підлягають митному
оформленню, нараховуються на їх митну вартість, тобто ціну, яка фактично
сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону України.
Митні платежі нараховуються митними органами відповідно до положень
Закону України "Про Єдиний митний тариф" та ставок митного тарифу
України, що діють на день подання митної декларації, і сплачуються як в
українській, так і в іноземній валюті.
При визначенні митної вартості та сплаті митних платежів іноземна
валюта перераховується у валюту України за курсом Національного банку
України, що застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних
операціях, який діє на день подання митної декларації.
До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-
фактурі (рахунку-проформі), а якщо вона не зазначена в рахунку-фактурі
(рахунку-проформі), - фактичні витрати згідно з умовами поставки цих
товарів відповідно до правил ІНКОТЕРМС.
Фактичні витрати визначаються наступним чином:
Страхові внески; витрати на навантаження, розвантаження, перевалку
та транспортування товарів до місця перетину митного кордону України;
комісійні та брокерські винагороди;
роялті за використання прав інтелектуальної власності, що стосуються
цих товарів, які імпортер (експортер) зобов'язаний прямо чи опосередковано
сплатити як умову імпорту (експорту) тощо.
 14

Порядок та методологія визначення митної вартості товарів, які

переміщуються через митний кордон України, передбачені частиною 3
Митного кодексу України (Закон України № 4495-IV від 13.03.2012).
Чинне законодавство передбачає визначення митної вартості товарів з
урахуванням наступних ознак
- Товари були ввезені на митну територію України та задекларовані у
митний режим імпорту (стаття 51 Закону);
- товари ввозяться на митну територію України та декларуються в інші
митні режими, що регулюють сплату митних платежів (крім транзиту)
(стаття 65 Закону);
- товари, що ввозяться та декларуються в інші митні режими, які не
передбачають сплати митних платежів (стаття 65 Закону);
- товари, що вивозяться за межі митної території України (стаття 66
Закону).
В останніх двох випадках митна вартість - це ціна товару, зазначена в
рахунку-фактурі або рахунку-проформі.
У перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться та
декларуються у митний режим імпорту та інші податкові режими, які
передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається
за одним із шести методів відповідно до частини 9 Закону.
Відповідно до чинного законодавства, митна вартість товарів і метод її
визначення заявляються митним органам декларантом або уповноваженою
ним особою, визначаються самостійно або коригуються за результатами
перевірок, проведених митними органами.
Відповідно до закону, митна вартість товарів може бути заявлена
шляхом подання декларації митної вартості (частини 5-8 статті 52 Закону)
лише у таких випадках
- до фактурної вартості додається або віднімається тарифна складова;
- покупець і продавець є пов'язаними особами; та
- здійснюється за власним бажанням декларанта.
 15

Якщо митна вартість товару не перевищує 5 000 євро, декларація

митної вартості не потрібна.
Порядок включення роялті та ліцензійних платежів до розрахунку ціни
здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21
травня 2012 року № 446 "Про затвердження Порядку включення роялті та
інших ліцензійних платежів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за оцінювані товари, під час визначення митної вартості".
Крім того, до митної вартості товару не включаються витрати,
передбачені частиною 11 статті 58 Закону, якщо ці витрати вираховуються з
ціни товару.
Перевірка правильності визначення митної вартості товарів
здійснюється митним органом, який здійснив митне оформлення товарів
відповідно до статті 54 Закону.
Митні органи мають право перевіряти достовірність або правильність
декларацій, документів чи розрахунків, поданих для визначення митної
вартості.
Митна вартість товарів, що ввозяться в Україну у митному режимі
імпорту, визначається таким чином
1) Первинний: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які
імпортуються;
2) Вторинний:
а) за ціною договору щодо таких самих товарів; б) за ціною договору
щодо подібних (аналогічних) товарів; в) за ціною договору щодо однорідних
(подібних) товарів; та
б) за договірною ціною на подібні (аналогічні) товари; та
в) на основі віднімання вартості; г) на основі зменшення вартості; д)
на основі зменшення вартості
г) на основі додавання вартості (розрахункова вартість); ґ) на основі
додавання вартості; д) на основі додавання вартості (розрахункова вартість)
д) акумуляції.
 16

Основним методом визначення митної вартості товарів, що

ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, є перший
метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які Застосуванню
другого методу передує процедура консультацій між митним органом і
декларантом з метою визначення основи вартості відповідно до положень
статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митні органи та
декларант можуть обмінюватися інформацією, якою володіє кожен з них, з
дотриманням вимог конфіденційності.
Якщо митна вартість товарів не може бути визначена відповідно до
положень статей 59 і 60 цього Рішення, за основу для такого визначення
береться ціна, за якою такі самі або подібні товари були продані в Україні
покупцеві, не пов'язаному з продавцем, відповідно до статті 62 цього
Рішення, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього
Рішення.
Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом
застосування попереднього методу, застосовується кожний з наступних
методів.
Методи, що ґрунтуються на відніманні та додаванні вартості
(обчисленні вартості), можуть застосовуватися в будь-якій послідовності за
вибором декларанта або уповноваженої ним особи.
8. якщо жоден із зазначених методів не може бути застосований,
митна вартість визначається за попереднім актом відповідно до вимог,
встановлених статтею 64 Митного кодексу України.
 17

4. Декларування домашнього текстильного взуття в режимі

імпорту

У митний режим імпорту можуть бути поміщені товари, що ввозяться

на митну територію України, товари, що зберігаються під митним контролем
або поміщені в інші митні режими, а також продукти переробки, поміщені у
митний режим переробки на митній території.
Законодавством України можуть бути встановлені документи, які
використовуються замість митної декларації для декларування товарів у
митний режим імпорту.
Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, відповідальна
за дотримання вимог митного режиму
подає митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на
товари
сплатити митні платежі, якими відповідно до законодавства України
оподатковуються товари при ввезенні їх на митну територію України в
митному режимі імпорту; та
Дотримання вимог, встановлених Законом "Про нетарифне
регулювання зовнішньоекономічної діяльності";
Якщо внаслідок аварії або дії непереборної сили чи протиправних дій
третіх осіб іноземні товари після ввезення на митну територію України були
пошкоджені або втрачені, і цей факт підтверджено документально, декларант
може задекларувати їх у пошкодженому стані або у фактичній кількості в
режимі імпорту відповідно до встановлених законодавством заходів митного
та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Декларант
 18

може прийняти рішення про декларування товарів митним органам. У разі

втрати товарів внаслідок протиправних дій третіх осіб після їх ввезення на
митну територію України митні платежі при ввезенні таких товарів
підлягають сплаті в повному обсязі в порядку, встановленому Митним
кодексом України. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи
пошкоджені товари можуть бути поміщені в інші митні режими.
Якщо відповідно до законодавства встановлено заборони або
обмеження щодо ввезення окремих товарів на митну територію України, такі
товари, що надходять у вільний обіг на митну територію України на підставі
попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, поміщуються у
митний режим імпорту відповідно до умов, чинних на момент їх випуску у
вільний обіг Товари поміщуються у митний режим імпорту відповідно до
умов, чинних на момент їх випуску у вільний обіг.
 19

5.. Аналіз виконання митних формальностей при імпорті

домашнього текстильного взуття
Відповідно до законодавства України всі особи на рівних засадах
мають право на ввезення в Україну та вивезення з неї товарів. У процесі
переміщення товарів через митний кордон особа вступає в суспільні
відносини з державою в особі органів доходів і зборів. Ці відносини
регламентуються в цілому митним законодавством. Частину цих відносин
складає порядок митного оформлення. Статті 246—269 Митного кодексу
України безпосередньо визначають процедурні питання митного
оформлення.
Митне оформлення — це виконання митних формальностей,
необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного
призначення (п. 23 ст. 4).
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого
законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів
комерційного призначення через митний кордон України, а також
забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України,
вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів (ст. 246). Митне
оформлення здійснюється в місцях розташування органів доходів і зборів
протягом їх робочого часу.
Відповідно до міжнародних договорів, митне оформлення у пунктах
пропуску через державний кордон України здійснюється цілодобово.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного
призначення здійснюється в будь-якому митному органі з пред’явленням їх
цьому органу, якщо інше не передбачено Митним кодексом.
 20

Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснюється

безпосередньо на територіях або в приміщеннях резидентів чи нерезидентів,
митним органам у тимчасове користування надаються відповідні службові й
побутові приміщення, а також необхідне обладнання та засоби зв’язку на
договірних засадах.
На підставі письмового звернення митне оформлення може
здійснюватися поза місцем розташування митного органу або поза робочим
часом.
Місце розташування митного органу - адреси, зазначені у положенні
про митницю та положенні про митний пост, що затверджені у порядку,
визначеному Митним кодексом України.
Робота поза робочим часом, установленим для митного органу, -
робота посадових осіб митного органу, що здійснюється в надурочний час
(понад тривалість робочого дня, установленого для митного органу), нічний
час, вихідні, святкові та неробочі дні.
Робочий час, установлений для митного органу, - тривалість робочого
дня та режим роботи, встановлені відповідно до законодавства України про
працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності
для митного органу.
Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з
моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів,
подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства
її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.
Цей строк може бути перевищений на час виконання відповідних
формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного
органу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним
особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну
операцію або характеристики товару;
 21

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб i зразків товарiв;

4) виявлення порушень митних правил;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про
державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";
6) подання додаткових документів.
Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного
оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний
кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються
митному органу на:

1) українській мові;

2) офіційній мові митних союзів, членом яких є Україна;

3) іншій іноземній мові міжнародного спілкування.
Якщо оригінали документів складені іншою мовою, декларант має
забезпечити їх переклад на українську мову за власний рахунок.
Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є:
1) для авіаперевезень:

а) при експорті — завершення митного оформлення в аеропорту, де

відбувається навантаження;
б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення в
першому аеропорту на території України, в якому відбувається
розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт
перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;
2) для морських і річкових перевезень:
а) при експорті — здійснення або завершення митного оформлення
в порту навантаження на території України;

б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення в

 22

першому порту розвантаження чи перевантаження на території

України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом
цього порту;
3) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного
оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
4) для перевезень іншими видами транспорту (в т. ч. залізничним або
автомобільним):
а) при експорті — здійснення або завершення митного оформлення у пункті
пропуску на митний кордон України на шляху переміщення товару;
б) при імпорті — початок або здійснення митного оформлення у пункті
пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.
Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон
України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством
України необхідних для цього товару видів контролю.
Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з
моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів
комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання
митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її
замінює, та всіх необхідних документів і відомостей.
Строк оформлення може бути перевищений на час виконання
відповідних формальностей виключно у разі:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування митного
органу;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним
особи подати додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну
операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб i зразків товарів;
4) виявлення порушень митних правил;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про
 23

державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції";

6) подання додаткових документів.
Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення
митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів,
транспортних засобів комерційного призначення через невиконання
декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МК України.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені
причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких
забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів
комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити
інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах 4
годин. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є
бездіяльністю, яка може бути оскаржена.
Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог
законодавства про обов’язкове декларування, тобто подання відомостей
митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються
через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється.
Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній
або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для
митного оформлення і митного контролю.
Декларант — це юридична чи фізична особа, яка здійснює
декларування товарів чи транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон України.
Декларантом може бути:
1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач (після
досягнення ними 16-річного віку);
2) митний брокер;
3) експедитор;
4) перевізник.
 24

Декларант зобов’язаний:
1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного
призначення;
2) на вимогу митного органу пред’явити товари, транспортні засоби
комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;
3) надати митному органу передбачені законодавством документи і
відомості, необхідні для виконання митних формальностей;
4) у випадках, визначених Митним та Податковим кодексом України,
сплатити митні платежі;
5) у випадках, визначених Митним кодексом та іншими законами
України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на
органи доходів і зборів.
Строки декларування:
1) митна декларація подається митному органу, який здійснює митне
оформлення, протягом десяти днів з дати доставлення товарів і транспортних
засобів у орган доходів і зборів призначення;
2) товари, що переміщуються через митний кордон України
громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред’явленням цих
товарів.
Місце декларування:
1) товари, що переміщуються через митний кордон України,
декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих
товарів.
2) транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів,
декларуються одночасно з цими товарами, крім випадків, передбачених
частиною третьою цієї статті.
3) морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в
порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи
аеропорту відправлення з митної території України.
 25

4) порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять

пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України.
Види декларування:
1) усне;
2) письмове;
3) шляхом вчинення дій.
Громадяни здійснюють декларування ручної поклажі й багажу в усній
формі, крім випадків переміщення товарів, які декларуються в обов’язковому
порядку, або товарів, що підлягають оподаткуванню. У таких випадках
складається письмова декларація.
Митна декларація — це письмова заява встановленої форми, яка
подається митному органу і містить відомості щодо товарів, які
переміщуються через митний кордон України.
У декларації вказують:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про
особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала
декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони
зовнішньоекономічного договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що
використовуються для міжнародного перевезення товарів або їх перевезення
митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:

а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та
класифікувати товар;
 26

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних

та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД ;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях
виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про
застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені
рахунки, на день подання митної декларації;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів
гарантування їх сплати);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший
документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору
(контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених
законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через
митний кордон України;
 27

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю

разом з митною декларацією;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Митним органам забороняється вимагати внесення до митної
декларації інших відомостей.
Декларація не заповнюється у випадках:
1) усного декларування;
2) якщо особа не досягла 16 років або є недієздатною, у цьому випадку
відомості про належні їй предмети вказуються у декларації особи, що її
супроводжує;
3) при в’їзді на територію України через пункти пропуску, в яких діє
система митного контролю «зелений коридор».
Види декларацій:
Тимчасова митна декларація – подається, якщо декларант або
уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про
характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у
звичайному порядку, за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення
їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової
декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної
декларації.
Періодична митна декларація - може подаватися на регулярне
переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою
на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під
зобов’язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за
періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного
місяця.
Попередня митна декларація — подається до ввезення в Україну
товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з
метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби
перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
 28

Прикладом декларування шляхом вчинення дій може слугувати прохід

пасажирів у міжнародних аеропортах «зеленим коридором». У такому разі
пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього
товарів, що підлягають контролю органів доходів і зборів.
«Зелений коридор» - зона спрощеного митного контролю, яка є
частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту,
облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і
призначена для здійснення у спрощеному порядку митного контролю
товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не
підлягають обов’язковому письмовому декларуванню, а також
оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не
встановлено заборон або обмежень. Проходження митного контролю по
«зеленому коридору» звільняє громадян від заповнення митної декларації.
Норми переміщення товарів, готівки, тютюну, продуктів харчування та
алкогольних напоїв «зеленим коридором» діють один раз на 24 години.
«Червоний коридор» - частина зони митного контролю на території (у
приміщенні) аеропорту, призначена для здійснення в установленому
законодавством порядку митного контролю та митного оформлення товарів,
що переміщуються громадянами через митний кордон України, підлягають
обов’язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню чи на
переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи
обмеження.
 29

Висновок

В результаті проведеного дипломного дослідження сутності митного

контролю і митного оформлення товарів при перетині через митний кордон
України зробимо наступні узагальнення та висновки.

Безумовно правове забезпечення митного оформлення в цілому, а також

митного декларування впродовж дії трьох Митних кодексів України
докорінно змінилось. Кодифікація процедурних митних норм в основному
відповідає міжнародно-правові доктрині в царині регламентування митних
процедур на базі нових конвенційних норм СОТ і ВМО. Водночас
удосконалення і стабільність митного регулювання повинні стати основним
механізмом модернізації підходів до формування нової концепції митних
процедур.

Практичний досвід роботи митних органів свідчить про те, що в залежності

від митного режиму в якому переміщується товар та його номенклатури
прослідковуються зміни у тривалості виконання митних формальностей.
Відповідно процедури пов’язані з виконанням митного оформлення та
митного контролю за типами товарів будуть відрізнятися за своєю
складністю, а отже впливатимуть на завантаженість митного інспектора. В
свою чергу ефективність роботи митних органів формуватиме пропускну
спроможність роботи вантажного митного комплексу та його структурних
 30

підрозділів. Основний сегмент замовників митно-логістичних послуг віддає

перевагу в обслуговуванні об’єктам інфраструктури, де спостерігаються
незначні черги очікування та мінімальний час виконання процесів без втрати
якості сервісу.

Список використаних джерел

1. Класифікація товарів «від А до Я» -
https://bargen.com.ua/2017/12/21/shho-take-kod-ukt-zed-i-dlya-chogo-vin-
potriben/
2. Українська класифікація товарів ЗЕД https://qdpro.com.ua/uktzed/6404
3. Митний режим імпорт https://busines-garant.com.ua/uk/import.html
4. сайті Державної митної служби України (інформація, починаючи з
2019 роки)
5. Сумарний обсяг імпорту та експорту окремих груп товарів за кодами
УКТЗЕД . URL: https:// https://customs.gov.ua/statistika-ta-reiestri.
(інформація міститься, наприклад, у файлах «12
month_2020_goods_position», «12 month_2019_goods_position»);
6. Зовнішня торгівля України із зазначенням основних країн. URL: http://
https://customs.gov.ua (інформація міститься, наприклад, у файлах «12
month_2020_goods_country», «12 month_2019_goods_country»).
7. сайті Державної служби статистики України . URL: режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/.

3 ) База даних Організація Об'єднаних Націй.

URL: https://comtrade.un.org.
8.
31