Апеляційний суд Черкаської області

вул.Гоголя, 316; вул. Верхня Горова,

29, м.Черкаси, 18001
через Шполянський районний суд
Черкаської області

Адвоката Івоненка Н. С.
(свідоцтво про право на заняття
адвокатською діяльністю № 263 від
19.11.2014 р.,
79015, м. Львів, вул. Січових стрільців,
буд. 14, кв.10, 0972946219),
представника обвинуваченого Рака О.
В.

у кримінальному провадженні № 51-

1809км19 за обвинуваченням Рака О. В.
за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на вирок Шполянського районного суду від 14 вересня 2017 року у
кримінальному провадженні № 51-1809км19 від 13.08.2017  за обвинуваченням
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186
КК України.

Вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 14 вересня

2017 року обвинуваченого Рака О. В. визнано винуватим у вчиненні
кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 2 ст.
186 КК України та призначено покарання:
за ч. 3 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
за ч. 2 ст. 186 КК України – у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим, Раку О. В. призначено
покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Рішення Шполянського районного суду в частині засудження Рака О. В. за

ч. 2 ст. 186 КК України вважаю таким, що не відповідає нормам матеріального
та процесуального права з огляду на наступне:
 Вироком суду встановлено, що Рак О. В. разом з разом з Носалюком Н. А.
22 березня 2017 приблизно о 23:50, будучи в стані алкогольного сп`яніння,
перебуваючи на вул. Кавказька в м. Шпола Черкаської області, за попередньою
змовою між собою, умисно із застосуванням насильства, яке не є небезпечним
для життя чи здоров`я потерпілого Кривого М. Д., що виразилось у нанесенні
ударів кулаком в голову та ногами по тулубу, відкрито, повторно з корисливих мотивів викрали
у останнього, шляхом знімання одягу, кросівки вартістю 300 грн., куртку чорного кольору вартістю 300 грн., в кишені якої
перебував мобільний телефон «Samsung GT-E1080» вартістю 200 грн., із сім картою «Київстар» вартістю 25 грн. та
продукти харчування загальною вартістю 125 грн., чим спричинили потерпілому Кривому М. Д. матеріальних збитків на
загальну суму 950 грн.

Однак, такі висновки суду є необґрунтованими та такими, що не

відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються
доказами, дослідженими під час судового розгляду.
По-перше, як аргумент суд наводить показання свідка та потерпілого про
перебування мобільного телефону останнього, після вчинення щодо нього
протиправних дій, у обвинуваченого Рака О. В.
Однак, ця інформація жодним чином не доводить скоєння обвинуваченим
кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
оскільки не свідчить про виконання ним будь-яких дій, які передбачені
диспозицією цієї норми.
По-друге, суд спирається також на такі показання потерпілого: «Потерпілий
Кривий М. Д. у суді першої інстанції показав, що до нього підійшли засуджені
Рак О. В та Носалюк Н.А., Носалюк Н. А. наніс йому удари в голову та по тілу
й зняв з нього куртку та кросівки та забрав пакет з продуктами харчування».
Наведене теж жодним чином не підтверджує вчинення Раком О. В. будь-
яких дій на виконання об’єктивної сторони грабежу, поєднаного з насильством,
яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки із показань
потерпілого можна зробити висновок лише про вчинення відповідних дій
засудженим Носалюком Н.А. Жодних слів про вчинення відповідних дій Раком
О.В. ні потерпілий, ні свідок не наводять.
По-третє, на підтвердження висновків суд також зазначає, що потерпілий
сприймав дії засуджених, як такі, що діють разом. При цьому Рак О.В. та
Носалюк Н.А. підійшли до потерпілого та Рак О.В. не перешкоджав діям
Носалюка Н. А. та не намагався припинити їх.
Варто зазначити, що суб’єктивне сприйняття ситуації потерпілим у цьому
випадку не має жодного значення для кримінально-правової кваліфікації,
оскільки в даній ситуації йдеться не про погрозу застосування насильства як
одну з форм здійснення цього кримінального правопорушення, а про реальне
застосування насильства засудженим Носалюком Н. А.
Той факт, що Рак О. В. не намагався перешкоджати діям другого
засудженого, теж ніяк не свідчить про вчинення ним кримінального
правопорушення, оскільки закон встановлює такий обов’язок лише для окремої
категорії службових осіб. У Рака О. В. такий обов’язок відсутній.
По-четверте, у вироку суду також йдеться про вчинення особами такого
кримінального правопорушення повторно, однак, жодних обставин чи фактів,
які б свідчили про попереднє вчинення ними тотожного діяння, у рішенні не
наведено. Відтак, ця ознака також не може бути інкримінована Раку О. В.
Таким чином, жоден аргумент із рішення суду не є належним доказом для
доведеності скоєння Раком О. В. кримінального правопорушення,
передбаченого , ч. 2 ст. 186 КК. Відтак, можна констатувати відсутність у його
діях складу цього кримінального правопорушення.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 45, 392, 393, 407, 408,
409 КПК України,
ПРОШУ:
1. Вирок Шполянського районного суду від 14 вересня 2017 року у
кримінальному провадженні № 51-1809км19 від 13.08.2017 в частині
засудження Рака О. В. за ч. 2 ст. 186 КК України та призначення покарання у
вигляді позбавлення волі строком на 4 роки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 407, п. 2 ч. 1
ст. 409 КПК – скасувати у зв’язку із невідповідністю викладених висновків
фактичним обставинам справи.

Додатки:
1. Доручення Регіонального центру з надання безоплатної  вторинної правової
допомоги  від 17.02.2017 № 75 (завірена копія) на 1 арк.
2. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (завірена копія) на
1 арк.
3. Копія вироку — 1 прим.;
4. Копії апеляційної скарги — 3 прим.

20 вересня 2017 року

Адвокат Івоненко Н. С. (підпис)